Вирок від 12 березня 2026 р. у справі №185/10984/25 — Павлоградський міськрайонний суд Дніпропетровської області

Єдиний унікальний номер справи 185/10984/25

Провадження № 1-кп/185/611/26

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

13 березня 2026 року

Павлоградський міськрайонний суд Дніпропетровської області в складі:

головуючого судді ОСОБА_1 ,

секретар судового засідання ОСОБА_2 ,

розглянувши в умовах дії воєнного стану у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Павлоград матеріали кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань 06 серпня 2025 року за № 12025046400000074за обвинуваченням:

ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Павлоград Дніпропетровської області, громадянина України, маючого на утриманні двох малолітніх дітей ІНФОРМАЦІЯ_2 , та ІНФОРМАЦІЯ_3 , пенсіонера, маючого повну середню освіту, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимого,

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 125 КК України,

за участю:

прокурора ОСОБА_4

потерпілої ОСОБА_5

обвинуваченого ОСОБА_3

В С Т А Н О В И В:

26.07.2025 приблизно о 22.00 годині ОСОБА_3 , перебуваючи в стані алкогольного сп`яніння знаходився за адресою: АДРЕСА_1 . В той момент в нього на ґрунті раптово-виниклих неприязних відносин виник словесний конфлікт з його дружиною ОСОБА_5 , з якою спільно проживають за вищевказаною адресою.

В ході вказаного конфлікту у ОСОБА_3 , виник злочинний умисел, направлений на спричинення тілесних ушкоджень дружині ОСОБА_5 . Керуючись своїм злочинним умислом, спрямованим на спричинення тілесних ушкоджень ОСОБА_5 , переслідуючи мету заподіяння шкоди здоров`ю останній, реалізуючи свій злочинний умисел, діючи умисно, усвідомлюючи протиправний характер своїх злочинних дій, але не бажаючи від них відмовлятись, ОСОБА_3 , штовхнув в спину ОСОБА_5 внаслідок чого остання впала на живіт. Далі, ОСОБА_3 , діючи за єдиним злочинним умислом, спрямованим на спричинення тілесних ушкоджень ОСОБА_5 , перевернувши ОСОБА_3 кулаком обох рук наніс їй не менше десяти ударів в область обличчя та голови, після чого дії ОСОБА_3 , були, припинені свідком ОСОБА_6 .

Таким чином, своїми умисними та протиправними діями, ОСОБА_3 , спричинив потерпілій ОСОБА_5 , тілесні ушкодження у вигляді закритої черепно-мозкової травми, струсу головного мозку, гематом волосистої частини голови, обличчя, губ, гематоми внутрішньої поверхні лівої гомілки в проекції нижньої третини, які за своїм характером відноситься до легких тілесних ушкоджень, які спричинили короткочасний розлад здоров`я впродовж більше шести днів, але не більше як три тижні (21 день).

Умисні дії ОСОБА_5 згідно ст. ст. 1, 3 Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству визнаються домашнім насильством у формі фізичного насильства, наслідком якого є спричинення легких тілесних ушкоджень які спричинили короткочасний розлад здоров`я впродовж більше шести днів, але не більше як три тижні (21 день), своїй дружині ОСОБА_5 .

Дії ОСОБА_3 кваліфіковано за ч. 2 ст. 125 КК України, як спричинення умисного легкого тілесного ушкодження, що спричинило короткочасний розлад здоров`я.

Обвинувачений ОСОБА_3 під час судового розгляду свою провину у вчиненні кримінального правопорушення визнав повністю. Суду пояснив, що повністю згоден з пред`явленим обвинуваченням, беззаперечно визнає його, а наведені в обвинуваченні час, місце, спосіб та всі обставини вчинення правопорушення встановлено та наведено у обвинувальному акті вірно. Свої дії піддав критичній оцінці, висловивши жаль щодо скоєного. Не заперечує розглядати провадження із застосуванням ч. 3 ст. 349 КПК України, оскільки фактичні обставини ним не оспорюються, викладені в обвинувальному акті обставини відповідають подіям кримінального правопорушення, що йому інкримінується.

Допитана в судовому засіданні потерпіла ОСОБА_5 підтвердила обставини викладені в обвинувальному акті, повідомила, що 26.07.2025 ввечері в неї виникло непорозуміння з чоловіком – ОСОБА_3 , який перебував в стані алкогольного сп`яніння, він сказав «заходь до будинку, там поговоримо» і штовхнув потерпілу, від чого вона впала, а обвинувачений почав наносити їй удари по обличчю. Наносив рукою, близько 10 ударів. Зараз вони з обвинуваченим примирилися, в них добрі відносини. Не заперечує розглядати провадження із застосуванням ч. 3 ст. 349 КПК України, оскільки фактичні обставини вона не оспорює.

Крім повного визнання провини і свідчень, винуватість обвинуваченого ОСОБА_3 у скоєнні інкримінованого йому кримінального правопорушення підтверджується і іншими фактичними доказами провадження, які всіма учасниками судового розгляду визнані, ніким не оспорюються, а тому у відповідності з ч. 3 ст.349 КПК України, суд визнав недоцільними їх дослідження. При цьому судом з`ясовано, чи правильно розуміють обвинувачений та інші учасники судового розгляду зміст цих обставин, чи немає сумнівів у добровільності та істинності їх позицій, а також роз`яснено, що у такому випадку вони будуть позбавлені права оспорювати ці фактичні обставини провадження в апеляційному порядку.

Оскільки сторони вважають, що фактичні обставини провадження підтверджені наявними у провадженні доказами, які не вимагають дослідження в ході судового розгляду, суд, зберігаючи об`єктивність і неупередженість, також визнає фактичні обставини провадження доведеними.

Суд, вислухавши пояснення обвинуваченого та потерпілої, дійшов висновку, що ОСОБА_3 винний у вчиненні кримінального правопорушення, що йому інкримінується за обставин, які вказані вище.

Таким чином, винуватість обвинуваченого ОСОБА_3 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 125 КК України – доведена повністю та підтверджена дослідженими у судовому засіданні доказами.

За правилами кримінального закону покарання, призначене особі за вчинений злочин, має бути законним і справедливим. Законність покарання означає, що його має бути призначено особі відповідно до вимог цього закону, а справедливість покарання визначається принципом його домірності, тобто необхідності його визначення судом саме у тому виді й розмірі, яке з врахуванням ступеня тяжкості вчиненого злочину, даних про особу винного та обставин, що пом`якшують і обтяжують покарання, буде необхідним та достатнім для її виправлення й попередження нових злочинів.

Згідно зі ст. 65 КК України суд призначає покарання за вчинений злочин відповідно до Загальної частини цього Кодексу, враховуючи ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу винного та обставини, що пом`якшують і обтяжують покарання.

При призначенні обвинуваченому ОСОБА_3 покарання, суд, у відповідності з вимогами ст. 65 КК України, враховує ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, віднесення його згідно зі ст. 12 КК України до категорії кримінальних проступків, дані про особу обвинуваченого, який є не судимий, за місцем проживання характеризується посередньо, а також враховує повне визнання обвинуваченим своєї вини та щире каяття.

Обставиною, що пом`якшує покарання ОСОБА_3 , відповідно до ст. 66 КК України, є щире каяття.

Обставинами, що обтяжують покарання обвинуваченого, відповідно до ст.67 КК України, вчинення кримінального правопорушення щодо особи, з якою винний перебуває в сімейних відносинах, та особою, що перебуває в стані алкогольного сп`яніння.

За вимогами ч. 2 ст. 65 КК України особі, яка вчинила кримінальне правопорушення, має бути призначене покарання, необхідне й достатнє для її виправлення та попередження нових злочинів, а згідно із ч. 2 ст. 50 КК України покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених.

Враховуючи сукупність наведених обставин, ступінь негативних наслідків вчиненого обвинуваченим, дотримуючись принципів законності, справедливості, а також достатності покарання для подальшого виправлення обвинуваченого та попередження скоєння нових кримінальних правопорушень, позицію сторони обвинувачення, так прокурор просив призначити обвинуваченому ОСОБА_3 покарання у вигляді штрафу у розмірі п`ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, потерпілої, яка просила суворо не карати, ставлення обвинуваченого до вчиненого, суд дійшов висновку, що для виправлення обвинуваченого і попередження вчинення ним нових злочинів, останньому необхідно призначити покарання в межах санкції статті, за якою він обвинувачується.

Запобіжний захід обвинуваченому ОСОБА_3 не обирався і до набрання вироком законної чинності не обирається.

Цивільний позов у кримінальному провадженні не заявлений.

Речові докази у кримінальному провадженні та витрати на проведення судової експертизи – відсутні.

Керуючись ст.ст. 368, 374 КПК України, суд, –

У Х В А Л И В:

Визнати ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 125 КК України та призначити йому покарання у виді штрафу у розмірі п`ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 850,00 грн. (вісімсот п`ятдесят грн. 00 коп.) .

Запобіжний захід ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , до набрання вироком законної сили не обирається.

Вирок може бути оскаржений до Дніпровського апеляційного суду через Павлоградський міськрайонний суд Дніпропетровської області протягом 30 днів з дня його проголошення.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Вирок суду відповідно до ч.2 ст.394 КПК України не може бути оскаржений в апеляційному порядку з підстав заперечення обставин, які ніким не оспорювалися під час судового розгляду і дослідження яких було визнано судом недоцільним відповідно до частини 3 ст.349 КПК України.

Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку. Копію вироку негайно після його проголошення вручити обвинуваченій та прокурору.

Суддя ОСОБА_1