Рішення від 05 березня 2026 р. у справі №178/1761/24 — Криничанський районний суд Дніпропетровської області

Справа № 178/1761/24

Р І Ш Е Н Н Я

і м е н е м У к р а ї н и

06 березня 2026 року Криничанський районний суд Дніпропетровської області у складі:

головуючої - судді: Лісняк В.В.,

за участі секретаря: Коваль Л.І.,

за участі представника позивача Мушика В.Л. , представника відповідача ОСОБА_2 , (в режимі відеоконференції), ОСОБА_3 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду сел. Кринички цивільну справу за позовом ОСОБА_4 до ОСОБА_5 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог ОСОБА_3 про витребування майна з чужого незаконного володіння та зустрічний позов ОСОБА_5 , представник позивача, ОСОБА_2 до ОСОБА_4 , ОСОБА_3 , третя особа Територіальний сервісний центр 7341 регіонального сервісного центру МВС у Чернівецькій області, про визнання недійсним договору відчуження транспортного засобу та скасування перереєстрації транспортного засобу,

В С Т А Н О В И В:

Представник позивачки ОСОБА_4 звернувся до суду з вказаним позовом до ОСОБА_5 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог ОСОБА_3 про витребування майна з чужого незаконного володіння та просить суд витребувати у ОСОБА_5 та передати ОСОБА_4 , належний їй на праві власності автомобіль марки Citroen Berlingo, 2023 року випуску, ідентифікаційний номер (VIN) НОМЕР_1 , реєстраційний номер НОМЕР_2 , свідоцтво про реєстрацію НОМЕР_3 від 04.04.2024 року в належному технічно-справному стані та ключі від нього до замка запалення та стягнути з відповідача ОСОБА_5 на користь ОСОБА_4 судові витрати. В обґрунтування позову зазначив, що ОСОБА_4 на праві приватної власності належить легковий автомобіль Citroen Berlingo, 2023 року випуску, ідентифікаційний номер (VIN) НОМЕР_1 , реєстраційний номер НОМЕР_2 , свідоцтво про реєстрацію НОМЕР_3 від 04.04.2024 року. Вказаний автомобіль Citroen Berlingo, 2023 року випуску перебуває у користуванні відповідача, ОСОБА_5 , який відмовляється добровільно повертати автомобіль, за час користування відповідач заподіяв механічні пошкодження автомобіля. З метою повернення транспортного засобу відповідачем позивачка подала заяву до поліції щодо притягнення до кримінальної відповідальності відповідача, талон повідомлення № 133 від 27.04.2024, талон повідомлення № 15442 від 07.05.2024, які були направлені до відділення поліції №6 Кам`янського РУП ГУНП України в Дніпропетровській області, однак відповіді не надійшло.

Відповідач ОСОБА_5 в особі представника ОСОБА_2 звернувся до суду з зустрічною позовною заявою до ОСОБА_4 , ОСОБА_3 , третя особа Територіальний сервісний центр 7341 регіонального сервісного центру МВС у Чернівецькій області, про визнання недійсним договору відчуження транспортного засобу та скасування перереєстрації транспортного засобу, посилаючись на те, що між ОСОБА_5 і ОСОБА_3 30 жовтня 1989 року було укладено шлюб, актовий запис № 10, зареєстрований виконавчим комітетом Червоноіванівської сільської ради Криничанського району Дніпропетровської області. В шлюбі у них народилось 2 доньки, ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 (змінила прізвище уклавши шлюб). Під час перебування у шлюбі, подружжям ОСОБА_7 , серед іншого майна, було придбано автомобіль Citroen Berlingo E/C/YHT2-C2F300, 2023 року випуску, VIN НОМЕР_1 , сірий колір, держномер НОМЕР_4 , який згідно свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу № НОМЕР_5 , видане ТСЦ 1244 зареєстровано 04.04.2023 року на ОСОБА_3 , як власника, натомість фактично користувався і користується дотепер цим авто ОСОБА_5 за усною домовленістю. У серпні 2024 року ОСОБА_5 дізнався, що авто Citroen Berlingo E/C/YHT2-C2F300, 2023 року випуску, VIN НОМЕР_1 , сірий колір, держномер НОМЕР_4 , яке в розумінні ст.65 СК України є об`єктом спільної сумісної власності подружжя, відчужене ОСОБА_3 ОСОБА_4 без його згоди, тобто незаконно і зареєстровано 4.04.2024 року на ім`я ОСОБА_4 , як власника згідно свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу № НОМЕР_6 , виданого ТСЦ 7341, держномер НОМЕР_2 , однак фактично машина перебуває у користуванні ОСОБА_5 на підставі відповідних оригіналів документів. Події щодо зміни власника авто були вчинені напередодні звернення ОСОБА_5 до суду щодо розлучення, що свідчить про існування конфлікту і намагання ОСОБА_3 приховати спільне майно для уникнення його поділу. ОСОБА_3 без отримання на це відповідної згоди від ОСОБА_5 , як чоловіка, відчужила авто на користь ОСОБА_4 , яка будучи їх донькою, беззаперечно обізнана, що автомобіль придбано під час шлюбу і є спільною сумісною власністю подружжя, що він є цінним майном, зокрема для ОСОБА_5 , що підтверджується його вартістю 841228 грн., яка встановлена звітом про оцінку майна, долученим до первісного позову. Прохав визнати недійсним договір купівлі-продажу транспортного засобу № 6112/24/00775 від 22.03.2024 року, укладений між ОСОБА_3 , в інтересах якої діяло Товариство з обмеженою відповідальністю «СТВ АВТО» і ОСОБА_4 , скасувати перереєстрацію транспортного засобу марки Citroen Berlingo E/C/YHT2-C2F300, 2023 року випуску, державний реєстраційний номер НОМЕР_4 , на ім`я ОСОБА_3 та стягнути судові витрати. Згідно відзиву на позовну заяву ОСОБА_4 , зазначає, що відповідач позовні вимоги не визнає, просить відмовити у їх задоволенні в зв`язку з їх недоведеністю, наголошує, що вказаний автомобіль є спільною сумісною власністю подружжя, що він не знав про відчуження автомобіля, крім того воно відбулось без його згоди і всупереч його інтересам.

В судовому засіданні представник позивача ОСОБА_4 адвокат Мушик В.Л. пояснив, що позивачці ОСОБА_4 на праві приватної власності належить автомобіль Citroen Berlingo, 2023 року випуску, який перебуває у користуванні відповідача ОСОБА_5 , добровільно повертати він відмовляється, за час користування, він заподіяв механічні пошкодження автомобіля, на даний час автомобіль перебуває у відповідача поза її волею, просить зобов`язати відповідача повернути автомобіль та ключі до нього. Зазначив, що автомобіль марки Citroen Berlingo не може бути визнано спільною сумісною власністю подружжя, так як він був придбаний за спільні кошти ОСОБА_3 , ОСОБА_5 , ОСОБА_8 та ОСОБА_9 і є їх спільною частковою власністю, кошти на його придбання в рівних долях по 250 000 грн. були внесені на його придбання. В автосалоні ТОВ «Сінгл Авто» ОСОБА_5 , ОСОБА_8 та ОСОБА_9 писали заяви, що вони не заперечують проти реєстрації вказаного автомобіля на ім`я ОСОБА_3 . Кошти на його придбання в розмірі 1 000 000 грн. були внесені ОСОБА_3 в сумі 250 000 грн., ОСОБА_5 в сумі 250 000 грн., а також запозичені кошти в сумі 250 000 грн. ОСОБА_8 та 250 000 грн. ОСОБА_9 , що підтверджується копіями квитанцій. Після розірвання шлюбу ОСОБА_5 без погодження з ОСОБА_3 забрав вищевказаний автомобіль та користувався ним особисто, вирішити питання щодо повернення запозичених коштів у ОСОБА_8 та ОСОБА_9 для придбання автомобіля в сумі 500 000 грн. ОСОБА_5 відмовився. За таких обставин, ОСОБА_3 була змушена продати 04.04.2024 року автомобіль.

Представник відповідача ОСОБА_5 , ОСОБА_2 позовні вимоги ОСОБА_4 не визнала, пояснила, що це майно перебуває у спільній сумісній власності ОСОБА_5 та ОСОБА_3 , придбане в період шлюбу з 30 вересня 1989 року по 5 грудня 2024 року. Угода відчуження автомобіля є фіктивною, оскільки повинна була бути згода ОСОБА_5 на продаж автомобіля, придбаного в період шлюбу, а він, такої згоди на відчуження автомобіля не надавав, тому угода є нікчемною, підлягає скасуванню також державна реєстрація автомобіля Citroen Berlingo, 2023 року випуску на гр. ОСОБА_4 .

ОСОБА_3 у судовому засіданні пояснила, що зустрічний позов не визнає. 03.04.2023 року вони купили авто, частку коштів, на яке вона запозичила у свого племінника і сестри, вони з чоловіком також вносили свої кошти. Потім через хворобу сестри їй необхідно було терміново віддати кошти і вона була вимушена продати вказаний автомобіль доньці. В угоді сума продажу авто вказана менша, щоб не сплачувати великий податок, а фактично продала за 500 000 грн., оскільки саме така сума була запозичена у родичів. Вона не заперечує, що вказаний автомобіль, це спільна сумісна власність.

Свідок ОСОБА_8 у судовому засіданні пояснив, що він є головою ФГ «Світлана». 03.04.2023 року до нього звернулась його тітка ОСОБА_3 запозичити кошти на придбання авто у сумі 250 000 грн. і він їх перерахував, розписки за вказані кошти з тітки не брав. Під час хвороби його матері, йому знадобились кошти і ОСОБА_10 їх повернула, її чоловік ОСОБА_11 до нього не звертався.

Вислухавши доводи представників сторін, дослідивши письмові докази, повно та об`єктивно з`ясувавши обставини справи, суд дійшов наступних висновків.

Відповідно до ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Як передбачено ст.ст.12,13 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Судом встановлено, що відповідно до свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_7 , виданого ТСЦ 7341 04.04.2023 року власником транспортного засобу Citroen Berlingo, E/C/YHT2-C2F300, VIN НОМЕР_1 , 2023 року випуску, реєстраційний номер НОМЕР_2 , сірого кольору є ОСОБА_4 на підставі договору купівлі-продажу транспортного засобу №6112/24/00775 від 22 березня 2024 року. 21 березня 2024 року Товариство з обмеженою відповідальністю «СТВ Авто», який є комісіонером та ОСОБА_3 , уклали договір комісії № 6112/24/0770 від 21 березня 2024 року, відповідно до якого комісіонер зобов`язується за дорученням і за рахунок комітента за винагороду здійснити в інтересах останнього від свого імені угоду з продажу транспортного засобу, який має наступні характеристики: Марка Citroen, модель Berlingo, рік випуску 2023, колір сірий, номер кузова НОМЕР_1 , пробіг 50000, технічний паспорт НОМЕР_8 . Комітент гарантує, що майно, яке надійшло до комісіонера від комітента є власністю останнього. До моменту укладення договору транспортний засіб не відчужений, не закладений, в спорі і під арештом не перебуває, не обтяжений правами третіх осіб, права власності комітента на переданий комісіонеру транспортний засіб ніким не оспорюється. Згода іншого з подружжя на укладення цього договору отримана у встановленому законом порядку. Відповідно до договору купівлі-продажу транспортного засобу № 6112/24/00775 від 22.03.2024 року, продавець, що діє від імені власника транспортного засобу та покупця, зобов`язується передати транспортний засіб та усі необхідні документи на нього покупцю, вільним від будь-яких прав і вимог третіх осіб, а покупець зобов`язується провести огляд транспортного засобу і підтвердити відповідність номерів вузлів та агрегатів даним,зазначеним у технічному паспорті, перевірити транспортний засіб на предмет його справності. Разом з транспортним засобом покупцю передавались технічні документи на транспортний засіб та ключі від нього в присутності власника ОСОБА_3 в місці оформлення його продажу, яким є АДРЕСА_1., вартість склала 10000,00 грн. На підставі договору №6112/24/00775 від 22 березня 2024 року складено акт огляду реалізованого транспортного засобу № 6112/24/000839 від 22 березня 2024 року у висновку якого вказано, що ідентифікаційнй номери складових частин транспортного засобу відповідають номерам, зазначеним у товаро-супровідній документації на транспортний засіб. Відповідно до акту технічного зносу або складової частини, що має ідентифікаційний номер № 6112/24/1/0008 від 21.03.2024 року, відсоток зносу транспортного засобу Citroen модель Berlingo, 2023 року випуску, склав 50%, ціна продажу 10000,00 грн., розмір комісійної винагороди - 200,00 грн. Продаж транспортного засобу вчиняється за 10000,00 грн.

Відповідно до Звіту про незалежну оцінку вартості майна від 27.02.2024 р., складеного ТОВ «Кето Груп», ринкова вартість дорожнього транспортного засобу Citroen Berlingo, 2023 року випуску, реєстраційний номер НОМЕР_4 , свідоцтво про реєстрацію НОМЕР_9 становить 841228,00 грн.

Встановлено, що відповідач ОСОБА_5 перебував у шлюбі з ОСОБА_3 , який був зареєстрований 30 жовтня 1989 року виконавчим комітетом Червоноіванівської сільської ради Криничанського району Дніпропетровської області, актовий запис № 10.

За час спільного проживання однією сім`єю у шлюбі ОСОБА_5 та ОСОБА_3 набули у власність рухоме майно, а саме: автомобіль марки Citroen Berlingo E/C/YHT2-C2F300, 2023 року випуску, державний реєстраційний номер НОМЕР_4 , власником якого у свідоцтві про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_9 , зазначена ОСОБА_3 , дата реєстрації 04.04.2023 року.

Факт придбання подружжям ОСОБА_3 та ОСОБА_5 03.04.2023 р. автомобіля марки «Citroen Berlingo», рік випуску - 2023, право власності на який зареєструвала за собою ОСОБА_3 на підставі договору купівлі-продажу автомобіля № 4136 від 31.03.2023 року, згідно якого ТОВ «Сінгл Авто» зобов`язалось передати покупцю ОСОБА_3 у термін та на умовах, вказаних у договорі новий автомобіль, а покупець зобов`язався оплатити і прийняти у власність переданий продавцем новий автомобіль з наступними характеристиками: марка Citroen Berlingo L2 BHDI 100 MTB FEEL, кузов НОМЕР_1 , двигун № НОМЕР_10 , колір VLM0 сірий, рік випуску - 2023, код моделі 1CK9CLSMNKDBA0, місце передачі автомобіля: Україна, м.Дніпро, вул.Запорізьке шосе, буд.27-Б, автосалон «Сітроен».Ціна автомобіля на дату укладання договору становила 1 008 500,00 грн. з урахуванням ПДВ 20%. Відповідно до акту приймання-передавання автомобіля від 3 квітня 2023 р. ТОВ «Сінгл Авто» передало, а ОСОБА_3 прийняла, згідно договору купівлі-продажу автомобіля № 4136 від 31.03.2023 року автомобіль2023 року випуску, марки Citroen Berlingo L2 BHDI 100 MTB FEEL, вартістю 1 008 500,00 грн. Витрати на придбання автомобіля підтверджуються платіжними інструкціями: № @2Р L334919 від 03.04.2023 на суму 250 000,00 грн., призначення платежу за автомобіль Citroen Berlingo ОСОБА_5 , в т.ч. ПДВ, платіж за власні кошти ОСОБА_5 ; № @2Р L277796 від 01.04.2023 на суму 10 000,00 грн., призначення платежу за автомобіль ОСОБА_3 , в т.ч. ПДВ, рахунок НОМЕР_11 ОСОБА_3 ; № @2Р L338732 від 03.04.2023 на суму 248 500,00 грн., призначення платежу за автомобіль Citroen Berlingo ОСОБА_9 , в т.ч. ПДВ, платіж за власні кошти ОСОБА_9 ; № @2Р L323220 від 03.04.2023 на суму 250 000,00 грн., призначення платежу за автомобіль Citroen Berlingo ОСОБА_3 , в т.ч. ПДВ, платіж за власні кошти ОСОБА_3 ; № @2Р L328960 від 03.04.2023 на суму 250 000,00 грн., призначення платежу за автомобіль Citroen Berlingo ОСОБА_8 , в т.ч. ПДВ, платіж за власні кошти ОСОБА_8 ; заявою ОСОБА_9 з проханням зарахувати внесену нею оплату за автомобіль Citroen Berlingo по договору № 4136 від 31 березня 2023 року в розмірі 248 500,00 грн. в рахунок оплати вказаного автомобіля від ОСОБА_3 ; заявою ОСОБА_8 з проханням зарахувати внесену ним оплату за автомобіль Citroen Berlingo по договору № 4136 від 31 березня 2023 року в розмірі 250 000,00 грн. в рахунок оплати вказаного автомобіля від ОСОБА_3 ; заявою ОСОБА_5 з проханням зарахувати внесену ним оплату за автомобіль Citroen Berlingo по договору № 4136 від 31 березня 2023 року в розмірі 250 000,00 грн. в рахунок оплати вказаного автомобіля від ОСОБА_3 .

Принцип захисту судом порушеного права особи будується при встановленні порушення такого права. Так, кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Правом звернення до суду за захистом наділена особа, права якої порушені, невизнані або оспорені.

Здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законами України.

Відповідно до ст. 60 СК України майно, набуте подружжям за час шлюбу, належить дружині та чоловікові на праві спільної сумісної власності, незалежно від того, що один з них не мав з поважної причини (навчання, ведення домашнього господарства, догляд за дітьми, хвороба тощо) самостійного заробітку (доходу). Вважається, що кожна річ, набута за час шлюбу, крім речей індивідуального користування, є об`єктом права спільної сумісної власності подружжя.

Здійснення подружжям права спільної сумісної власності регламентується статтею 63 СК України, згідно з якою дружина та чоловік мають рівні права на володіння, користування і розпоряджання майном, що належить їм на праві спільної сумісної власності, якщо інше не встановлено домовленістю між ними.

Спільною сумісною власністю подружжя, що підлягає поділу, відповідно до частин 2, 3 ст. 325 Цивільного кодексу України можуть бути будь-які види майна, за винятком тих, які згідно із законом не можуть їм належати, незалежно від того, на ім`я кого з подружжя вони були придбані чи внесені грошовими коштами, якщо інше не встановлено шлюбним договором чи законом.

Пленум Верховного Суду України Постановою "Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про право на шлюб, розірвання шлюбу, визнання його недійсним та поділ спільного майна подружжя" від 21 грудня 2007 року роз`яснив, що поділ спільного майна подружжя здійснюється за правилами, встановленими статтями 69-72 Сімейного кодексу України та статті 372 Цивільного кодексу України.

Згідно зі ст. 68 СК України розірвання шлюбу не припиняє права спільної сумісної власності на майно, набуте за час шлюбу.

Із системного аналізу положень статей Сімейного Кодексу України слідує, що вирішуючи спори між подружжям про майно, необхідно встановлювати обсяг спільно нажитого майна, наявного на час припинення спільного ведення господарства, з`ясовувати джерело і час його придбання. До складу майна, що підлягає поділу, включається загальне майно подружжя, наявне у нього на час розгляду справи, та те, що знаходиться у третіх осіб.

Згідно ст.70 СК України майно, що є об`єктом права спільної сумісної власності подружжя, ділиться між ними в натурі. Якщо дружина та чоловік не домовилися про порядок поділу майна, спір може бути вирішений судом. При цьому суд бере до уваги інтереси дружини, чоловіка, дітей та інші обставини, що мають істотне значення. Присудження одному з подружжя грошової компенсації замість його частки у праві спільної сумісної власності на майно, допускається лише за його згодою.

Стаття 12 ЦПК України передбачає, що цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи не вчиненням нею процесуальних дій.

Суд вважає доведеним, що сторонами у шлюбі було придбано легковий автомобіль «CITROEN BERLINGO», 2023 року випуску, кузов НОМЕР_1 , двигун № НОМЕР_10 , колір VLM0 сірий, номерний знак НОМЕР_4 , право власності на який зареєстровано на ОСОБА_3 , а отже, дане майно є спільною сумісною власністю.

Згідно ст.355 ЦК України право спільної власності виникає з підстав, не заборонених законом.

Згідно зі статтею 60 СК України майно, набуте подружжям за час шлюбу, належить дружині та чоловікові на праві спільної сумісної власності незалежно від того, що один з них не мав з поважної причини (навчання, ведення домашнього господарства, догляд за дітьми, хвороба тощо) самостійного заробітку (доходу). Вважається, що кожна річ, набута за час шлюбу, крім речей індивідуального користування, є об`єктом права спільної сумісної власності подружжя.

Об`єктом права спільної сумісної власності подружжя може бути будь-яке майно, за винятком виключеного з цивільного обороту (стаття 61 СК України).

Відповідно до наведеної норми права, вище вказане спірне майно є спільною сумісною власністю сторін, оскільки придбано під час знаходження сторонами в шлюбі та не виключено з цивільного обороту.

Здійснення подружжям права спільної сумісної власності регламентується статтею 63 СК України, згідно з якою дружина та чоловік мають рівні права на володіння, користування і розпоряджання майном, що належить їм на праві спільної сумісної власності, якщо інше не встановлено домовленістю між ними.

Розірвання шлюбу не припиняє права спільної сумісної власності на майно, набуте за час шлюбу. Розпоряджання майном, що є об`єктом права спільної сумісної власності, після розірвання шлюбу здійснюється співвласниками виключно за взаємною згодою, відповідно доЦК України(стаття 68 СК України).

В Постанові від 08.02.2022 року по справі № 209/3085/20ВП ВС висловилася щодо нюансів поділу автомобіля, що є спільною сумісною власністю подружжя.

Згідно статті 65 СК України, дружина, чоловік розпоряджаються майном, що є об`єктом права спільної сумісної власності подружжя, за взаємною згодою. Для укладення одним із подружжя договорів, які потребують нотаріального посвідчення і (або) державної реєстрації, а також договорів стосовно цінного майна, згода другого з подружжя має бути подана письмово. Згода на укладення договору, який потребує нотаріального посвідчення і (або) державної реєстрації, має бути нотаріально засвідчена.

Об`єктом права спільної сумісної власності подружжя є будь-яке майно (рухоме і нерухоме), набуте чоловіком та дружиною за час шлюбу, незалежно від рівня їхніх доходів. До нього належать доходи (зарплата, пенсія), речі для професійних занять, придбані за кошти сім`ї, а також приватизоване житло та земельні ділянки.

Також об`єктом права спільної сумісної власності є заробітна плата, пенсія, стипендія, інші доходи, одержані одним із подружжя.

Подружжя розпоряджається таким майном за взаємною згодою. При укладенні договорів одним із них вважається, що він діє за згодою другого з подружжя. Дружина, чоловік має право звернутися до суду з позовом про визнання договору недійсним як такого, що укладений другим із подружжя без її, його згоди, якщо цей договір виходить за межі дрібного побутового. Для укладення одним із подружжя договорів, які потребують нотаріального посвідчення і (або) державної реєстрації, а також договорів стосовно цінного майна, згода другого з подружжя має бути подана письмово. Згода на укладення договору, який потребує нотаріального посвідчення і (або) державної реєстрації, має бути нотаріально засвідчена. Договір, укладений одним із подружжя в інтересах сім`ї, створює обов`язки для другого з подружжя, якщо майно, одержане за договором, використане в інтересах сім`ї.

Розірвання шлюбу не припиняє права спільної сумісної власності на майно, набуте за час шлюбу. Розпоряджання майном, що є об`єктом права спільної сумісної власності, після розірвання шлюбу здійснюється співвласниками виключно за взаємною згодою, відповідно до Цивільного кодексу України.

Оскільки, автомобіль був придбаний Позивачем та Відповідачем в період шлюбу, він належить їм, як подружжю, на праві спільної сумісної власності.

Стосовно доводів представника позивачки ОСОБА_4 та третьої особи ОСОБА_3 про позику частини коштів ОСОБА_12 у її родичів ОСОБА_13 для покупки автомобіля, пояснення свідка ОСОБА_8 , який повідомив, що дійсно надавав грошові кошти у борг своїй тітці ОСОБА_3 , суд вважає, що вони знайшли своє підтвердження у судовому засіданні, однак, вказане не впливає на встановлений судом факт набуття подружжям майна у шлюбі.

Згідно ч.1 ст.81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Відповідно до рішення «Проніна проти України» № 63566/00, §23, ЄСПЛ, від 18 липня 2006 року, п. 1 статті6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент.

Європейський суд з прав людини вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пунктом 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (SERYAVIN AND OTHERS v. UKRAINE (Серявін та інші проти України), №4909/04, §58, ЄСПЛ, від 10 лютого 2010 року).

Відповідно до ст.76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.

Частиною першою ст.77 ЦПК України передбачено, що належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування.

Обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування (ч.2 ст.78 ЦПК України).

Відповідно до ч.6 ст.81 ЦПК України доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Отже, обов`язок із доказування слід розуміти як закріплену в процесуальному та матеріальному законодавстві міру належної поведінки особи, що бере участь у судовому процесі, із збирання та надання доказів для підтвердження свого суб`єктивного права, що має за мету усунення невизначеності, яка виникає в правовідносинах у разі неможливості достовірно з`ясувати обставини, які мають значення для справи.

Важливим елементом змагальності процесу є стандарти доказування - спеціальні правила, яким суд має керуватися при вирішення справи. Ці правила дозволяють оцінити, наскільки вдало сторони виконали вимоги щодо тягаря доказування і наскільки вони змогли переконати суд у своїй позиції, що робить оцінку доказів більш алгоритмізованою та обґрунтованою.

Вирішуючи питання ефективності способу захисту порушеного права шляхом пред`явлення позовних вимог про визнання договору недійсним, Велика Палата Верховного Суду зазначає, що пред`явлення позову стороною договору або іншою особою (зацікавленою особою) про визнання недійсним договору є ефективним способом захисту порушеного права у разі, якщо такий позов заявлений з метою повернення одному з подружжя, чиї права порушено, майнових прав та/або частки в спільному майні подружжя, у тому числі шляхом визнання прав на частку, та/або одночасного виділення частки в порядку поділу майна подружжя або встановлення порядку користування цим майном тощо. При цьому підлягає встановленню добросовісність, насамперед набувача за таким договором ( постанова Великої Палати Верховного Суду від 29 червня 2021 року у справі №916/2813/18 (пункт 8.67)).

Сторони правочинів повинні діяти добросовісно й у випадку порушення цього обов`язку вони позбавляються захисту (ст.13 ЦК України). Зазначене свідчить, що відчуження одним із подружжя спільного подружнього майна за ціною, нижчою за ринкову вартість цього майна, без згоди на таку вартість іншого з подружжя є порушенням права цього подружжя на мирне володіння своїм майном. (Постанова ВП ВС від 22 вересня 2022 року справі № 125/2157/19).

Презумпція розпорядження спільним майном одним з подружжя за згодою другого з подружжя встановлена саме на користь добросовісного набувача прав на таке майно. Тому укладення одним з подружжя договору щодо розпорядження спільним майном без згоди другого з подружжя може бути підставою для визнання такого договору недійсним, якщо суд встановить, що третя знала, чи за обставинами справи, не могла не знати про те, що майно належить подружжю на праві спільної сумісної власності і що той з подружжя, хто укладає договір, не отримав згоди на це другого з подружжя.( Постанова ВП ВС від 29.06.2021 у справі № 916/2813/18).

ОСОБА_4 є донькою гр. ОСОБА_5 та ОСОБА_3 , їй достовірно відомо про придбання майна ними за час перебування у шлюбі.

Враховуючи вищевикладене, суд вважає, що у задоволенні первісного позову належить відмовити. Суд вважає обґрунтованою позовну вимогу представника позивача ОСОБА_5 по зустрічному позову, щодо визнання недійсним договору відчуження транспортного засобу та скасування його перереєстрації, що призводить до його задоволення.

У відповідності ст.141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись ст.ст. 10, 12, 13, 19, 81, 89, 141, 259, 263-265 ЦПК України, суд-

У Х В А Л И В:

У задоволенні позовних вимог ОСОБА_4 до ОСОБА_5 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог ОСОБА_3 про витребування майна з чужого незаконного володіння відмовити.

Зустрічний позов ОСОБА_5 , представник позивача ОСОБА_2 до ОСОБА_4 , ОСОБА_3 , третя особа Територіальний сервісний центр 7341 регіонального сервісного центру МВС у Чернівецькій області, про визнання недійсним договору відчуження транспортного засобу та скасування перереєстрації транспортного засобу - задовольнити.

Визнати недійсним договір купівлі-продажу транспортного засобу № 6112/24/00775 від 22.03.2024 року, укладений між ОСОБА_3 , в інтересах якої діяло Товариство з обмеженою відповідальністю «СТВ АВТО», і ОСОБА_4 .

Скасувати перереєстрацію транспортного засобу марки CITROEN BERLINGO E/C/YHT2-C2F300, 2023 року випуску, державний реєстраційний номер НОМЕР_4 , на ім`я ОСОБА_3 .

Стягнути з ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП - НОМЕР_12 судові витрати зі сплати судового збору в розмірі 1059,80 (одну тисячу п`ятдесят дев`ять гривень 80 копійок).

Стягнути з ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , РНОКПП - НОМЕР_13 на користь ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , РНОКПП - НОМЕР_14 , судові витрати зі сплати судового збору в розмірі 1059,80 (одну тисячу п`ятдесят дев`ять гривень 80 копійок).

Судовий збір у розмірі 8412,88 (вісім тисяч чотириста дванадцять гривень 88 копійок) покласти на позивача ОСОБА_4 .

Протягом тридцяти днів з дня проголошення на рішення суду всіма учасниками справи може бути подана апеляційна скарга до Дніпровського апеляційного суду.

Суддя: В. В. Лісняк