Вирок від 12 березня 2026 р. у справі №201/14526/25 — Соборний районний суд міста Дніпра

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

13 березня 2026 року Соборний районний суд міста Дніпра

у складі: головуючого судді – ОСОБА_1

з секретарем: ОСОБА_2

за участю: прокурора – ОСОБА_3

обвинуваченого – ОСОБА_4

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі Соборного районного суду міста Дніпра матеріали кримінального провадження № 201/14526/25 (пр. № 1-кп/201/1345/2025), відомості про яке 17 жовтня 2025 року внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12025047130000344, стосовно ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який народився у м. Дніпропетровськ, громадянина України, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , з базовою вищою освітою, не одруженого, не працевлаштованого, раніше не судимого відповідно до ст. 89 КК України, обвинуваченого у вчиненні кримінального проступку, передбаченого ч. 2 ст. 125 КК України, -

ВСТАНОВИВ:

14 жовтня 2025 року, приблизно о 18 годині 20 хвилин, ОСОБА_4 , перебуваючи на відкритій ділянці місцевості парку «Севастопольський», що у м. Дніпро, вступив в словесний конфлікт з ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , в ході якого, на ґрунті особистих неприязних відносин із потерпілою ОСОБА_6 у нього раптово виник умисел, направлений на спричинення умисного легкого тілесного ушкодження потерпілій.

Далі, перебуваючи у вказаний час та у вказаному місці, ОСОБА_4 , усвідомлюючи протиправний характер своїх дій, реалізуючи раптово виниклий умисел, направлений на спричинення умисного легкого тілесного ушкодження, передбачаючи настання можливих суспільно небезпечних наслідків, діючи умисно, стоячи обличчям до потерпілої на відстані витягнутої руки доки остання перебувала у положенні сидячі на лавці, утримуючи у правій руці металеву банку алкогольного напою марки «REVO», наніс один удар в ліву ділянку обличчя ОСОБА_5 .

В результаті своїх умисних протиправних дій ОСОБА_4 спричинив потерпілій ОСОБА_7 тілесні ушкодження у вигляді - перелом кісток носу; три синця та три рани обличчя зліва.

Виявлені тілесні ушкодження у потерпілої ОСОБА_8 відносяться до легких тілесних ушкоджень, що спричинили короткочасний розлад здоров`я.

Таким чином, умисні дії ОСОБА_4 виразились в спричиненні умисного легкого тілесного ушкодження, що спричинило короткочасний розлад здоров`я, тобто у вчиненні кримінального проступку, передбаченого ч. 2 ст. 125 КК України.

В судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_4 свою вину у скоєному кримінальному правопорушенні визнав у повному обсязі та підтвердив фактичні обставини щодо вчиненого ним діяння та викладених у обвинувальному акті.

Враховуючи те, що обвинувачений та інші учасники процесу не оспорюють всі обставини кримінального провадження і судом встановлено, що вони правильно розуміють зміст цих обставин, відсутні будь-які сумніви у добровільності та істинності їх позиції, суд, роз`яснивши учасникам кримінального провадження положення ст. 349 КПК України, ухвалив проводити судовий розгляд даного провадження щодо всіх його обставин із застосуванням правил ч. 3 ст. 349 КПК України, визнавши недоцільним дослідження доказів.

Враховуючи викладене, суд доходить висновку про доведеність вини обвинуваченого ОСОБА_4 в спричиненні умисного легкого тілесного ушкодження, що спричинило короткочасний розлад здоров`я, тобто у вчиненні кримінального проступку, передбаченого ч. 2 ст. 125 КК України.

При визначенні виду та розміру покарання, суд виходить зі ступеня тяжкості скоєного кримінального правопорушення та особи обвинуваченого, який у лікарів психіатра і нарколога не перебуває, вину визнав у повному обсязі та щиро розкаявся у скоєному, при цьому, ці обставини на підставі ст. 66 КК України, суд відносить до таких, що пом`якшують його покарання. Обтяжуючих покарання обвинуваченого ОСОБА_4 обставин, передбачених ст. 67 КК України, судом не встановлено.

З урахуванням викладеного, суд вважає, що з метою виправлення та попередження нових кримінальних правопорушень, обвинуваченому ОСОБА_4 слід призначити покарання у виді обмеження волі, однак, зі звільненням останнього від відбування покарання з випробувальним терміном, в порядку передбаченому ст. 75 КК України та покладенням на нього обов`язків, передбачених ст. 76 КК України, оскільки саме таке покарання із подальшим звільненням від його відбування з випробуванням буде повністю відповідати ступеню тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, яке відноситься до категорії кримінальних проступків, його конкретним обставинам та наслідкам, даним про особу обвинуваченого ОСОБА_4 , який свою вину визнав у повному обсязі і щиро розкаявся, а також обставинам, що пом`якшують покарання обвинуваченого та відсутність таких, що його обтяжують, а отже, зазначені дані у своїй сукупності свідчать про недоцільність призначення обвинуваченому ОСОБА_4 іншого покарання, передбаченого санкцією ч. 2 ст. 125 КК України або пов`язаного з його реальним відбуттям, при цьому, таке покарання у виді обмеження волі з подальшим звільненням обвинуваченого від його відбування з випробуванням буде необхідне й достатнє для виправлення обвинуваченого ОСОБА_4 і попередження вчинення ним нових кримінальних правопорушень, а також відповідати принципам справедливості, достатності і розумності.

Долю речових доказів, суд вважає за необхідне вирішити в порядку, передбаченому ст. 100 КПК України.

Цивільний позов у даному кримінальному провадженні не заявлений, заходи забезпечення кримінального провадження не застосовувались, процесуальні витрати відсутні.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 374-376 КПК України, суд –

УХВАЛИВ:

ОСОБА_4 визнати винуватим у вчиненні кримінального проступку, передбаченого ч. 2 ст. 125 КК України та призначити йому покарання у виді одного року обмеження волі.

На підставі ст. ст. 75, 76 КК України звільнити ОСОБА_4 від відбування призначеного йому покарання, якщо він протягом одного року іспитового строку не вчинить нового кримінального правопорушення, а також виконає покладені на нього обов`язки у виді: періодичного з`явлення для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації ; повідомлення уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання.

Речовий доказ – DVD-R диск сірого кольору – зберігати в матеріалах кримінального провадження.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, яка може бути подана учасниками кримінального провадження до Дніпровського апеляційного суду через Соборний районний суд міста Дніпра протягом тридцяти днів з дня проголошення вироку суду.

Головуючий - суддя: ОСОБА_1