Рішення від 03 березня 2026 р. у справі №199/16531/25 — Амур-Нижньодніпровський районний суд міста Дніпра

Суд: Амур-Нижньодніпровський районний суд міста Дніпра

Інстанція: Перша

Юрисдикція: Адміністративне

Категорія: дорожнього руху

Дата: 03 березня 2026 р.

Справа: №199/16531/25

Суддя: БОГУН О. О.

Справа № 199/16531/25

(2-а/199/42/26)

РІШЕННЯ

Іменем України

04 березня 2026 року Амур-Нижньодніпровський районний суд міста Дніпра в складі:

головуючого судді Богун О.О.,

при секретареві Дубовик А.П.

за участі сторін:

позивача ОСОБА_1

відповідача Бондаря В.В.

розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін в залі суду в місті Дніпрі адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Дніпропетровській області, Інспектора відділення поліції №2 ГУНП в Дніпропетровській області старшого лейтенанта поліції Бондаря Вячеслава Володимировича про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення від 28.11.2025 року серії EHA №6239391,-

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до суду з адміністративним позовом до Головного управління Національної поліції в Дніпропетровській області, Інспектора відділення поліції №2 ГУНП в Дніпропетровській області старшого лейтенанта поліції Бондаря Вячеслава Володимировича про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення від 28.11.2025 року серії EHA №6239391. В обґрунтування позовних вимог зазначив що постановою про адміністративне правопорушення серії ЕНА №6239391 від 28.11.2025 року ОСОБА_1 притягнутий до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.126 КУпАП. Вказує що 28.11.2025 року приблизно о 12 годині 03 хвилини за адресою: с-ще Обухівка, дорога Н-21, 26 км водій ОСОБА_1 не пред`явив для перевірки посвідчення водія відповідної категорії та свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу.

У зв`язку з вище викладеним позивач вважає що постанова є незаконною та підлягає скасування з огляду невірного застосування норм матеріального права та порушення норм процесуального права, порушення права на захист.

Ухвалою Амур-Нижньодніпровського районного суду міста Дніпра від 23 січня 2026 року позовну заяву прийнято до свого провадження та призначено проводити розгляд справи в порядку спрощеного провадження з викликом (повідомленням сторін).

04 березня 2026 року справу розглянуто з постановленням рішення.

Відповідач 27 січня 2026 року надав до суду свої письмові пояснення в яких вказав що згідно підпункту 1 пункту 19 спільного наказу №137/0/13-23/4916/189/442 від 18.12.2023 року «Про встановлення особливого режиму в`їзду і виїзду, обмеження свободи пересування громадян, іноземців та осіб без громадянства, а також руху транспортних засобів, перевірку документів та огляду речей у осіб, на території Дніпропетровської області» утворений блокпост №Х-1/дн, с.Обухівка. Також постановою №1456 «Про затвердження Порядку перевірки документів в осіб, огляду речей, транспортних засобів, багажу та вантажівок, службових приміщень і житла громадян під час забезпечення заходів правового режиму воєнного стану» визначено що уповноважена особа має зупиняти транспортні засоби у разі проїзду транспортних засобів через блок пост та контрольні пункти в`їзду-виїзду. В своїх поясненнях зазначає що 28.11.2025 року під час добового чергування у якості старшого на блокпосту у селищі Обухівка, Дніпровського району, Дніпропетровської області відповідачем на підставі вищевикладеного було зупинено транспортний засіб марки Mitsubishi Outlander д.н.з. НОМЕР_1 під керуванням громадянина, котрий не представився. В подальшому відповідач, який є співробітником поліції, перебуваючи на чергуванні, відповідно до вимог ст.32 ЗУ «Про національну поліцію» попросив надати документи для встановлення особи. Позивач в свою чергу відмовився надавати документи поліцейському, у зв`язку з чим відповідачем за допомогою планшетного пристрою через ІКС ІНП «Цунамі» було встановлено дані особи , а саме ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . Після встановлення особи громадянину ОСОБА_1 було повідомлено що відносно нього буде винесено постанову за вчинення адміністративного правопорушення передбаченого ч.1 ст.126 КУпАП а саме за порушення норм визначених п.2.4.в ПДР, а саме керування транспортним засобом яка не пред`явила посвідчення водія, реєстраційного документа на ТЗ а також поліса обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних ТЗ. Також громадянину ОСОБА_1 було роз`яснено його права та обов`язки , вся подія яка відбулась була зафіксована на службову бодікамеру поліцейського.

В судовому засіданні відповідач пояснив що заступив на блокпост на якому він старшим, в обов`язки входить документування, СЗЧ, ухилянтів. Зупинили автомобіль для перевірки документів, у цей час підійшов підполковник та запитав водія документи для перевірки. На цю вимогу водій відмовився надавати документи, відповідач підійшов до громадянина та роз`яснив що трапилось, хоча відповідач не зупиняв ТЗ він роз`яснив позивачу підстави для його зупинки та його права. Водій категорично відмовився від надання документів та намагався спровокувати конфлікт, не давав можливості спілкуватись, в подальшому водію було роз`яснено що його особу буде встановлено через внутрішню базу данних та складено постанову. Потім поліцейський склав постанову, підійшов до водія вручив під підпис та відео запис копію. Вважає що постанова є обґрунтованою та законною, не вбачає своїх порушень.

Позивач в судовому засіданні позовні вимоги підтримав, зазначив що відповідач ОСОБА_2 його транспортний засіб не зупиняв, зупинив інший працівник та покликав відповідача, в свою чергу відповідач попросив надати страховий поліс та документи на автомобіль не зазначивши причину зупинки транспортного засобу. Просив позов задовольнити оскільки законність зупинки не підтверджено, відповідач не зупиняв транспортний засіб та незаконно було застосовано спец засоби.

Вислухавши учасників справ, дослідивши письмові докази, дослідивши відео матеріали суд приходить до висновку про відмову в задоволенні позовних вимог.

Положеннями ч. 2 ст. 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Вимогами ч. 1 ст. 2 КАС України передбачено, що завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Відповідно до ст. 9 Кодексу України про адміністративні правопорушення адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

За змістом статті 31 вказаного Закону, поліція може застосовувати превентивні заходи, серед яких: перевірка документів особи; опитування особи; зупинення транспортного засобу; застосування технічних приладів і технічних засобів, що мають функції фото - і кінозйомки, відеозапису, засобів фото - і кінозйомки, відеозапису.

Згідно зі ст. 222 КУпАП органи Національної поліції розглядають справи про такі адміністративні правопорушення як, зокрема, про порушення правил дорожнього руху, правил, що забезпечують безпеку руху транспорту, правил користування засобами транспорту .

Пунктом 11 ч. 1 ст. 23 Закону України " Про Національну поліцію" встановлено, що поліція відповідно до покладених на неї завдань регулює дорожній рух та здійснює контроль за дотриманням Правил дорожнього руху його учасниками та за правомірністю експлуатації транспортних засобів на вулично-дорожній мережі.

Відповідно до п.4 розділу І Інструкції №1395у разі виявлення правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, розгляд якого віднесено до компетенції Національної поліції України, поліцейський виносить постанову у справі про адміністративне правопорушення без складання відповідного протоколу.

Водночас, згідно із п. п. 8. 11 ч. 1 ст. 23 Закону України "Про Національну поліцію", поліція відповідно до покладених на неї завдань: у випадках, визначених законом, здійснює провадження у справах про адміністративні правопорушення, приймає рішення про застосування адміністративних стягнень та забезпечує їх виконання; регулює дорожній рух та здійснює контроль за дотриманням Правил дорожнього руху його учасниками та за правомірністю експлуатації транспортних засобів на вулично-дорожній мережі.

Статтею 245 КУпАП встановлено, що завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.

Відповідно ст. 280 КУпАП встановлено, що орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Згідно з п. 2 розділу III Інструкції, постанова у справі про адміністративні правопорушення, передбачені ч. 1 ст. 126 КУпАП, виноситься на місці вчинення адміністративного правопорушення.

Відповідно до п. 5 розділу III Інструкції, поліцейський під час підготовки до розгляду справи про адміністративне правопорушення вирішує такі питання: 1) чи належить до її компетенції розгляд цієї справи; 2) чи правильно складено протокол (якщо складання протоколу передбачено КУпАП) та інші матеріали справи про адміністративне правопорушення; 3) чи повідомлено належним чином осіб, які беруть участь у розгляді справи, про час і місце її розгляду (якщо справа не розглядається на місці); 4) чи витребувано необхідні додаткові матеріали, які потрібні для вирішення справи; 5) чи підлягають задоволенню клопотання особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілого, їх законних представників і адвоката.

Згідно з п. п. "а" п. 2.4 Правил дорожнього руху на вимогу поліцейського водій повинен зупинитися з дотриманням вимог цих Правил, а також пред`явити для перевірки документи, зазначені в пункті 2.1.

Відповідно до п. 2.1 водій механічного транспортного засобу повинен мати при собі посвідчення водія на право керування транспортним засобом відповідної категорії, свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу, поліс обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності, тощо.

Відповідно до пункту 10 Постанови Кабінету міністрів України №1456 від 29.12.2021 року уповноважена особа має право зупиняти транспортні засоби в разі проїзду транспортних засобів через блокпости та контрольні пункти в`їзду-виїзду.

Відповідно до пункту 3 Порядку встановлення особливого режиму в`їзду і виїзду, обмеження свободи пересування громадян, іноземців та осіб без громадянства, а також руху транспортних засобів в Україні або в окремих її місцевостях, де введено воєнний стан затвердженого постановою Кабінету міністрів України №1455 від 29 грудня 2021 року встановлено що Блокпост — посилений контрольно-пропускний пункт, який за рішенням військового командування тимчасово встановлюється на вході/виході (в`їзді/виїзді) на територію/з території, де введено воєнний стан і встановлено особливий режим (за винятком державного кордону), на якому облаштовуються місця для перевірки осіб, транспортних засобів, багажу та вантажів, позиції вогневих засобів та бойової техніки, місця для відпочинку та забезпечення життєдіяльності особового складу, який виконує завдання на такому пункті, до складу якого можуть входити службові особи військових формувань та правоохоронних органів, які відповідно до закону залучені до здійснення заходів правового режиму воєнного стану.

Пунктом 4 вищезгаданого порядку визначається встановлення особливого режиму здійснюється військовим командуванням на підставі указу Президента України про введення воєнного стану в Україні або в окремих її місцевостях.

Пунктом 5 цього порядку визначено особливий режим встановлюється шляхом видання наказу військовим командуванням разом з військовою адміністрацією (у разі її утворення), яким призначається комендант, а також визначаються: завдання коменданта, повноваження щодо забезпечення єдиного управління визначеними силами та засобами Держспецтрансслужби, Національної гвардії, Держприкордонслужби, Національної поліції, СБУ, ДПС, ДМС, ДСНС, військових адміністрацій (у разі їх утворення) та координації їх дій під час здійснення заходів особливого режиму; склад комендатур, місця їх розміщення, зони відповідальності та порядок взаємодії, а також порядок виконання визначених завдань; порядок матеріально-технічного забезпечення комендатур та їх складових; територіальні межі, де встановлюється особливий режим, та місця розміщення блокпостів; права та обов`язки посадових осіб блокпостів; інші питання, необхідні для забезпечення особливого режиму.

Пунктом 6 порядку затвердженого КМУ №1455 від 29.12.2021 року визначено Наказ надсилається військовим командуванням до органів військового управління, командирів (керівників) з`єднань, військових частин Збройних Сил та військових формувань, центральних органів виконавчої влади, рад оборони Автономної Республіки Крим, областей, мм. Києва та Севастополя, Ради міністрів Автономної Республіки Крим, місцевих органів виконавчої влади, органів місцевого самоврядування. До відома підприємств, установ, організацій та населення наказ доводиться сільськими, селищними, міськими радами, військовими адміністраціями (у разі їх утворення) або радами оборони Автономної Республіки Крим, областей, мм. Києва та Севастополя розпорядженням та через засоби масової інформації.

Частиною 7 статті 35 ЗУ «Про Національну поліцію» встановлено що поліцейський має право зупиняти транспортний засіб у разі якщо уповноважений орган державної влади прийняв рішення про обмеження чи заборону руху.

Враховуючи викладене, суд вважає, що відповідачем при розгляді справи та винесенні постанови про притягнення до адміністративної відповідальності були дотримані вимоги, передбачені ст. ст. 33-35 КУпАП України, належним чином оцінені всі зібрані по справі докази, правильно визначено статтю, та законно застосовано стягнення в межах санкції ч. 4 ст.126 КУпАП. Оскаржувана постанова відповідає вимогам ст.283 КУпАП, є законною та обґрунтованою, а тому позовні вимоги позивача є такими, що не підлягають задоволенню.

Керуючись ст.ст.6-9, 77, 90, 229, 241-246, 250, 251, 255, 286, 295 КАС України, Постановами КМУ №1455, №1456 суд, -

У Х В А Л И В:

Позов ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Дніпропетровській області, Інспектора відділення поліції №2 ГУНП в Дніпропетровській області старшого лейтенанта поліції Бондаря Вячеслава Володимировича про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення від 28.11.2025 року серії EHA №6239391, - залишити без задоволення.

Судові витрати залишити за позивачем.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено вступну та резолютивну частину рішення або розгляду справи в порядку спрощеного провадження з викликом сторін, зазначений строк обчислюється з дня складання повного судового рішення.

Повний текст судового рішення буде складено протягом десяти днів

Суддя Богун О.О.

04.03.2026

Оригінал: reyestr.court.gov.ua