Вирок від 12 березня 2026 р. у справі №602/154/26 — Лановецький районний суд Тернопільської області

Справа № 602/154/26

Провадження № 1-кп/602/60/2026

В И Р О К

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"13" березня 2026 р. Лановецький районний суд Тернопільської області

в складі : головуючого ОСОБА_1

при секретарі ОСОБА_2

за участю сторін кримінального провадження: прокурора ОСОБА_3 , обвинуваченого ОСОБА_4 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Ланівці кримінальне провадження №12026211030000017 від 11 січня 2026 року про обвинувачення

ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця та мешканця АДРЕСА_1 , громадянина України, одруженого, тимчасово не працюючого, раніше не судимого,

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.382 КК України, -

в с т а н о в и в :

16 грудня 2025 року постановою Лановецького районного суду Тернопільської області, яка набрала законної сили 26.12.2025 року, ОСОБА_4 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 5 ст.126 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу в сумі 48000 гривень з позбавленням права керування транспортними засобами строком на 5 років. В подальшому, ОСОБА_4 , будучи повідомленим про те, що вищевказаним рішенням суду його позбавлено права керування транспортними засобами, усвідомлюючи суспільно-небезпечний характер своїх дій, передбачаючи їх суспільно-небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, діючи умисно, з метою невиконання постанови суду щодо позбавлення права керування транспортними засобами, маючи реальну можливість її виконати, підриваючи авторитет органів правосуддя України, в порушення ст.129-1 Конституції України та ч. 2 ст. 13 Закону України «Про судоустрій та статус суддів», відповідно до якого судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими особами та службовими особами, фізичними та юридичними особами та їх об`єднаннями на всій території України, продовжив керувати транспортним засобом за наступних обставин. Так, 10 січня 2026 року близько 15 години 54 хвилин ОСОБА_4 керував транспортним засобом – автомобілем марки «AUDI A3», державний номерний знак НОМЕР_1 та рухався по автодорозі Т-2009 між с.Нападівка та с.Борсуки Кременецького району Тернопільської області, де на підставі п.3 ч.1 статті 35 Закону України «Про Національну поліцію України» був зупинений працівниками сектору реагування патрульної поліції ВП №1 Кременецького РВП ГУНП в Тернопільській області за вчинення адміністративного правопорушення.

Свою вину у вчиненні кримінального правопорушення обвинувачений ОСОБА_4 визнав повністю і в судовому засіданні пояснив, що дійсно він, знаючи про те, що постановою суду позбавлений права керування транспортними засобами 10 січня 2026 року керував автомобілем і був зупинений працівниками поліції. В даний час він жаліє про вчинене, щиро кається і більше такого робити не буде.

На підставі ч.3 ст.349 КПК України, з врахуванням визнання вини обвинуваченим, за згодою учасників процесу, судом визнано недоцільним дослідження доказів, стосовно тих фактичних обставин провадження, які ніким з учасників процесу не оспорюються. При цьому судом з`ясовано, що обвинувачений та інші учасники правильно розуміють зміст цих обставин, сумніву у добровільності та істинності їх позицій немає.

Таким чином, суд приходить до висновку, що дії ОСОБА_4 слід кваліфікувати за ч.1 ст.382 КК України, як за ознаками умисного невиконання постанови суду, що набрала законної сили.

При призначенні покарання обвинуваченому ОСОБА_4 суд, відповідно до ст.65 КК України, враховує ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, дані про особу обвинуваченого, фактичні обставини справи, пом`якшуючі та відсутність обтяжуючих покарання обставин.

Визначаючи розмір та вид покарання, суд враховує, що обвинувачений вперше притягується до кримінальної відповідальності, вчинив нетяжкий злочин, повністю визнав свою вину, розкаявся, на досудовому та судовому слідстві активно сприяв розкриттю кримінального правопорушення та встановленню істини по справі.

Водночас, суд поміж названих пом`якшуючих обставин, враховує також і інші конкретні обставини справи та особу винного, який до та після вчинення кримінального правопорушення не вчиняв правопорушень, позитивно характеризується по місцю проживання, є людиною молодого, працездатного віку, на обліках в лікарів нарколога та психіатра не перебуває і приходить до висновку, що за вказаних обставин йому слід призначити покарання у виді штрафу.

На підставі наведеного та керуючись ст.ст. 374, 375 КПК України, суд, -

засудив:

ОСОБА_4 визнати винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.382 КК України, призначивши покарання у виді штрафу в розмірі 1000 (одна тисяча) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17000 (сімнадцять тисяч) гривень.

Речові докази по справі, а саме відеозаписи із назвою «Дементюк 1» формату .MP4, «Дементюк 2» формату .MP4, «Дементюк 3» формату .MP4 та «export-01ypg» формату .MP4, що містяться на оптичному диску ALERUS DVD-R, які зберігаються при матеріалах кримінального провадження, залишити в матеріалах кримінального провадження №12026211030000017 від 11 січня 2026 року.

На даний вирок може бути подана апеляційна скарга до Тернопільського апеляційного суду через Лановецький районний суд протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку суду. Копія вироку негайно після його проголошення вручається обвинуваченому та прокурору. Копія судового рішення не пізніше наступного дня після ухвалення надсилається учаснику судового провадження, який не був присутнім в судовому засіданні.

Суддя: ОСОБА_5