Рішення від 11 березня 2026 р. у справі №450/1137/26 — Пустомитівський районний суд Львівської області

Справа № 450/1137/26 Провадження № 2-о/450/128/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"12" березня 2026 р. Пустомитівський районний суд Львівської області в складі:

головуючого-судді Мельничук І. І.

при секретарі Дикій О. Ю.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду у м. Пустомити справу за заявою ОСОБА_1 , в інтересах якої діє представник – адвокат Водопийко Христина Тарасівна, заінтересована особа ОСОБА_2 про видачу обмежувального припису,

встановив:

представник заявника звернулася до суду із заявою, у якій просить видати обмежувальний припис стосовно ОСОБА_2 на строк 6 (шість) місяців, яким визначити наступне тимчасове обмеження його прав, а саме: заборонити ОСОБА_2 перебувати в місці спільного проживання з ОСОБА_1 , за адресою: АДРЕСА_1 .

Заяву обґрунтовує тим, що заявниця проживає разом із колишнім чоловіком ОСОБА_2 та їх спільною донькою за адресою: АДРЕСА_2 , у будинку, що належить їхньому сину. Протягом тривалого часу ОСОБА_2 систематично вчиняє щодо заявниці та їхньої доньки домашнє насильство психологічного та фізичного характеру: влаштовує скандали, висловлюється нецензурною лайкою, погрожує фізичною розправою, здійснює психологічний тиск, що створює небезпечну та нестерпну атмосферу для проживання. Факти вчинення домашнього насильства неодноразово підтверджені постановами Пустомитівського районного суду Львівської області у справах №450/3032/23 від 18.07.2023, №450/1804/25 від 13.06.2025 та №450/5600/25 від 22.01.2026, якими ОСОБА_2 визнано винним у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених ст. 173-2 КУпАП (домашнє насильство) та ч. 2 ст. 173-8 КУпАП (порушення термінового заборонного припису), та застосовано адміністративні стягнення. Крім того, щодо нього неодноразово виносились термінові заборонні приписи, зокрема від 25.04.2025 року, яким йому було заборонено контактувати з неповнолітньою донькою, однак він порушував встановлені обмеження. Незважаючи на притягнення до адміністративної відповідальності та застосування термінових заборонних приписів, ОСОБА_2 продовжує вчиняти домашнє насильство, у тому числі в присутності їхньої неповнолітньої доньки, що свідчить про систематичність його протиправної поведінки, небезпеку для заявниці та дитини, а також неефективність інших заходів впливу. У зв`язку з цим заявниця вимушена звернутися до суду із заявою про видачу обмежувального припису з метою забезпечення власної безпеки та безпеки дитини. За наведеного просить заяву задовольнити.

Відповідно до ч.1 ст. 3505 ЦПК України справа про видачу обмежувального припису розглядається судом за участю заявника та заінтересованих осіб. У разі якщо участь заявника становить загрозу подальшої дискримінації чи насильства для нього, справа може розглядатися без його участі.

Заявниця ОСОБА_1 та її представник адвокат Водопийко Х. Т. у судове засідання не з`явилися, однак остання подала клопотання про розгляд заяви без їх участі, заяву підтримують та просять задоволити таку.

Заінтересована особа ОСОБА_2 у судове засідання не з`явився, хоча належним чином був повідомлений про час, день та місце судового засідання. Клопотань до суду не скеровував.

Згідно ч. 2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового засідання технічним засобом здійснює секретар судового засідання. У разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Відповідно до ч. 1 ст. 350-5 ЦПК України, справа про видачу обмежувального припису розглядається судом за участю заявника та заінтересованих осіб. У разі якщо участь заявника становить загрозу подальшої дискримінації чи насильства для нього, справа може розглядатися без його участі. Неявка належним чином повідомлених заінтересованих осіб не перешкоджає розгляду справи про видачу обмежувального припису.

Відтак, судом не встановлено законних підстав для перенесення розгляду справи, а також підстав для відкладення такого розгляду. З огляду на наведене, суд вважає за можливе розглянути заяву без участі заінтересованої особи.

Дослідивши надані у справі докази, заслухавши заявника та його представника, з`ясувавши дійсні обставини справи, суд дійшов наступних висновків.

Судом встановлено та підтверджується матеріалами справи, що заявник ОСОБА_1 проживає за адресою: АДРЕСА_2 , разом із колишнім чоловіком ОСОБА_2 , їхньою донькою ОСОБА_3 , факт родинних відносин підтверджується копією Свідоцтва про народження серії НОМЕР_1 , виданого 18.03.2010 року Міським відділом реєстрації актів цивільного стану Львівського міського управління юстиції.

Рішенням Залізничного районного суду м. Львова від 12.12.2011 року вирішено позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу – задовольнити; розірвано шлюб між ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , зареєстрований 06.11.1999 року, відділом реєстрації актів громадянського стану Львівського міськвиконкому, актовий запис № 2360.

Згідно з Договором дарування житлового будинку та земельної ділянки від 27.07.2015 року, посвідченого приватним нотаріусом Львівського міського нотаріального округу Дячука О. А. та зареєстрованого в реєстрі за № 6298, ОСОБА_2 (дарувальник), з однієї сторони, та неповнолітня дитина ОСОБА_4 , за згодою законних представників (обдаровуваний), з другої сторони, уклали цей договір про наступне:

П.1 Договору, гр. ОСОБА_2 передає безоплатно у власність (дарунок), а ОСОБА_4 приймає в дарунок житловий будинок АДРЕСА_2 , позначений за планом земельної ділянки літА-2 з відповідним належними до нього господарськими будівлями та спорудами (далі - будинок), та земельну ділянку для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка) площею 0,0345 (нуль цілих триста сорок п?ять десятитисячних) га, яка розташована за адресою: Львівська область, Пустомитівський район, село Оброшине, кадастровий помер 4623684900:01:002:0240, далі - земельна ділянка.

ОСОБА_1 , звертаючись до суду із заявою про видачу обмежувального припису, стверджує, що ОСОБА_2 систематично вчиняє відносно неї та їх спільної доньки домашнє насильство психологічного та фізичного характеру, що проявляється у вчиненні скандалів, висловлюванні нецензурної лайки, погрозах фізичною розправою, психологічному тиску та порушенні термінових заборонних приписів, що підтверджується постановами суду про притягнення його до адміністративної відповідальності.

Главою 13 розділу IV ЦПК України визначено порядок розгляду судом справ про видачу і продовження обмежувального припису.

Згідно з п.1 ч.1 ст.3502 ЦПК України заява про видачу обмежувального припису може бути подана, зокрема, особою, яка постраждала від домашнього насильства, або її представником - у випадках, визначених Законом України «Про запобігання та протидію домашньому насильству».

Відповідно до п. 3, 4, 6, 8, 14 ч.1 ст.1 Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству» домашнє насильство - діяння (дії або бездіяльність) фізичного, сексуального, психологічного або економічного насильства, що вчиняються в сім`ї чи в межах місця проживання або між родичами, або між колишнім чи теперішнім подружжям, або між іншими особами, які спільно проживають (проживали) однією сім`єю, але не перебувають (не перебували) у родинних відносинах чи у шлюбі між собою, незалежно від того, чи проживає (проживала) особа, яка вчинила домашнє насильство, у тому самому місці, що й постраждала особа, а також погрози вчинення таких діянь.

При цьому, психологічне насильство - форма домашнього насильства, що включає словесні образи, погрози, у тому числі щодо третіх осіб, приниження, переслідування, залякування, інші діяння, спрямовані на обмеження волевиявлення особи, контроль у репродуктивній сфері, якщо такі дії або бездіяльність викликали у постраждалої особи побоювання за свою безпеку чи безпеку третіх осіб, спричинили емоційну невпевненість, нездатність захистити себе або завдали шкоди психічному здоров`ю особи.

Фізичне насильство - це форма домашнього насильства, що включає ляпаси, стусани, штовхання, щипання, шмагання, кусання, а також незаконне позбавлення волі, нанесення побоїв, мордування, заподіяння тілесних ушкоджень різного ступеня тяжкості, залишення в небезпеці, ненадання допомоги особі, яка перебуває в небезпечному для життя стані, заподіяння смерті, вчинення інших правопорушень насильницького характеру.

Особа, яка постраждала від домашнього насильства - особа, яка зазнала домашнього насильства у будь-якій формі. Кривдник - особа, яка вчинила домашнє насильство у будь-якій формі.

Зі змісту положень ч.2 ст.3 Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству» вбачається, що є визначений перелік осіб, на яких поширюється дія законодавства про запобігання та протидію домашньому насильству незалежно від факту спільного проживання, серед яких - подружжя, батьки (мати, батько) і дитина (діти).

Положеннями ст.21 цього Закону передбачено, що постраждала особа має право, зокрема, на дієвий, ефективний та невідкладний захист в усіх випадках домашнього насильства, недопущення повторних випадків домашнього насильства.

Відповідно до п.2 ч.1 ст.24 та п.1 ч.1 ст.26 даного Закону до спеціальних заходів щодо протидії домашньому насильству належить обмежувальний припис стосовно кривдника, із заявою про видачу якого може звернутися постраждала особа.

Обмежувальним приписом стосовно кривдника є встановлений у судовому порядку захід тимчасового обмеження прав чи покладення обов`язків на особу, яка вчинила домашнє насильство, спрямований на забезпечення безпеки постраждалої особи (п.7 ч.1 ст.1 Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству»).

Враховуючи положення Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству», обмежувальний припис за своєю суттю не є заходом покарання особи (на відміну від норм, закріплених у КУпАП та КК України), а є тимчасовим заходом, виконуючим захисну та запобіжну функцію і направленим на попередження вчинення насильства та забезпечення першочергової безпеки осіб, з огляду на наявність ризиків, передбачених вищезазначеним законом, до вирішення питання про кваліфікацію дій кривдника та прийняття стосовно нього рішення у відповідних адміністративних або кримінальних провадженнях.

Вирішуючи заяву ОСОБА_1 , суд бере до уваги, що наведені заявником обставини підтверджуються постановою Пустомитівського районного суду Львівської області від 18.07.2023 року у справі №450/3032/23, відповідно до якої, 13.06.2023 року о 15:45 год. за місцем свого проживання: АДРЕСА_1 гр. ОСОБА_2 вчинив відносно своєї дружини гр. ОСОБА_1 психологічне насильство, погрожував фізичною розправою, висловлювався нецензурною лексикою, тобто скоїв адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 173-2 КУпАП. За такі дії ОСОБА_2 визнано винуватим у вчиненні правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 173-2 КУпАП та накладено на нього адміністративне стягнення у виді штрафу.

Відповідно до постанови Пустомитівського районного суду Львівської області від 13.06.2025 року у справі №450/1804/25, 25.04.2025 року близько 16 год. 00 хв. за адресою: АДРЕСА_2 гр. ОСОБА_2 умисно висловлював образи, нецензурну лайку, погрожував фізичною розправою своїй колишній дружині ОСОБА_1 , що проживає разом із ним за вище вказаною адресою, чим завдав шкоду психічному здоров?ю, чим вчинив домашнє насильство психологічного характеру. За такі дії ОСОБА_2 визнано винуватим у вчиненні правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 173-2 КУпАП та накладено на нього адміністративне стягнення у виді штрафу.

Разом з тим, 25.04.2025 року був складений Терміновий заборонний припис відносно постраждалої неповнолітньої доньки - ОСОБА_3 серії НОМЕР_2 , відповідно до змісту якого, ОСОБА_5 було заборонено контактувати з постраждалою донькою 10 діб.

Із змісту постанови Пустомитівського районного суду Львівської області від 22.01.2026 року у справі №450/5600/25 вбачається, що 13.11.2025 року за адресою: АДРЕСА_2 гр. ОСОБА_2 порушив умови діючого термінового заборонного припису серії АА № 204870 від 12.11.2025 року, а саме перебував за місцем проживання та контактував з потерпілою особою ОСОБА_1 . Своїми діями ОСОБА_6 вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч. 2 ст. 173-8 КУпАП. За такі дії ОСОБА_2 визнано винуватим у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 173-8 КУпАП, та накладено на нього адміністративне стягнення в межах санкції ч. 2 ст. 173-8 КУпАП у виді штрафу.

28.01.2026 року, знову ж таки, був складений протокол про адміністративне правопорушення серії ВБА № 212465, відповідно до якого, 19.12.2025 року о 10:35 год за адресою: АДРЕСА_2 гр. ОСОБА_2 вчинив домашнє насильство психологічного характеру відносно своєї дружини ОСОБА_1 , в саме виражався у її бік нецензурною лайкою, вчиняв психологічний тиск. Внаслідок чого була заподіяна шкода її психологічному здоров?ю, чим вчинив адміністративне правопорушення передбачене ч. 3 ст. 173 - 3 КУпАП.

За змістом ст. 350 6 ЦПК України, розглянувши заяву про видачу обмежувального припису, суд ухвалює рішення про задоволення заяви або про відмову в її задоволенні. У разі задоволення заяви суд видає обмежувальний припис у вигляді одного чи декількох заходів тимчасового обмеження прав особи, яка вчинила домашнє насильство чи насильство за ознакою статі, передбачених Законом України «Про запобігання та протидію домашньому насильству» або Законом України «Про забезпечення рівних прав та можливостей жінок і чоловіків», на строк від одного до шести місяців. Рішення суду про видачу обмежувального припису підлягає негайному виконанню, а його оскарження не зупиняє його виконання.

Частинами 2, 3, 4 ст.26 ЗУ «Про запобігання та протидію домашньому насильству» визначено, що обмежувальним приписом визначаються один чи декілька таких заходів тимчасового обмеження прав кривдника або покладення на нього обов`язків: 1) заборона перебувати в місці спільного проживання (перебування) з постраждалою особою; 2) усунення перешкод у користуванні майном, що є об`єктом права спільної сумісної власності або особистою приватною власністю постраждалої особи; 3) обмеження спілкування з постраждалою дитиною; 4) заборона наближатися на визначену відстань до місця проживання (перебування), навчання, роботи, інших місць частого відвідування постраждалою особою; 5) заборона особисто і через третіх осіб розшукувати постраждалу особу, якщо вона за власним бажанням перебуває у місці, невідомому кривднику, переслідувати її та в будь-який спосіб спілкуватися з нею; 6) заборона вести листування, телефонні переговори з постраждалою особою або контактувати з нею через інші засоби зв`язку особисто і через третіх осіб.

Рішення про видачу обмежувального припису або про відмову у видачі обмежувального припису приймається на підставі оцінки ризиків.

Оцінкою ризиків вважається оцінювання вірогідності продовження чи повторного вчинення домашнього насильства, настання тяжких або особливо тяжких наслідків його вчинення, а також смерті постраждалої особи (п. 9 ч. 1 ст. 1 Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству»).

Відповідно до ст.77-81 ЦПК України, кожна сторона зобов`язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Належними є докази, які містять інформацію щодо предмету доказування. Обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

У відповідності до ст. 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Таким чином, враховуючи встановлені фактичні обставини та їх правове регулювання, оцінивши зібрані докази, суд дійшов переконання, що заявником надано належні та допустимі докази, які в своїй сукупності підтверджують факти вчинення домашнього насильства щодо неї зі сторони заінтересованої особи, яке відбувається вже протягом кількох років і має систематичний характер, те що ОСОБА_2 є беззаперечним кривдником, а вжиті заходи, а саме притягнення його до адміністративної відповідальності не вплинули на поведінку ОСОБА_2 і він продовжує вчиняти протиправні дії, а тому існують ризики продовження чи повторного вчинення насильства та загрози настання тяжких наслідків його вчинення щодо постраждалої особи.

З підстав, наведених вище, суд погоджується із доводами ОСОБА_1 та з метою застосування дієвого та ефективного захисту її інтересів, а також недопущення повторного випадку домашнього насильства, суд дійшов висновку про наявність підстав для задоволення заяви та видачі обмежувального припису щодо ОСОБА_2 .

Відповідно до ч. 3 ст. 350-5 ЦПК України судові витрати, пов`язані з розглядом справи, суд відносить на рахунок держави.

Згідно із ч. 4 ст.350-6 ЦПК України рішення суду про видачу обмежувального припису підлягає негайному виконанню, а його оскарження не зупиняє виконання.

Керуючись ст. 2, 5, 10, 81, 82, 258, 259, 264, 265, 350-1-350-6, 350-8, 353, 354, 430 ЦПК України, суд

у х в а л и в :

заяву ОСОБА_1 , в інтересах якої діє представник – адвокат Водопийко Христина Тарасівна, заінтересована особа ОСОБА_2 про видачу обмежувального припису - задоволити.

Видати обмежувальний припис стосовно ОСОБА_2 на строк шість місяців, яким:

- заборонити ОСОБА_2 перебувати у місці проживання (перебування) з ОСОБА_1 за адресою: АДРЕСА_2 .

Рішення суду про видачу обмежувального припису підлягає негайному виконанню, а його оскарження не зупиняє його виконання.

Повідомити про прийняте рішення Відділ поліції № 3 ЛРУП № 2 ГУ НП у Львівській області для взяття особи, стосовно якої видано обмежувальний припис, на профілактичний облік та Оброшинську сільську раду Львівського району Львівської області.

Рішення суду може бути оскаржене протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Львівського апеляційного суду.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене в день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повний текст рішення складено 12.03.2026 року.

Заявник: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_3 , проживає за адресою: АДРЕСА_2 .

Заінтересована особа: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_4 , проживає за адресою: АДРЕСА_2 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_3

СуддяІ. І. Мельничук