Постанова від 12 березня 2026 р. у справі №442/549/26 — Дрогобицький міськрайонний суд Львівської області

Справа № 442/549/26

Провадження №3/442/237/2026

П О С Т А Н О В А

Іменем України

13 березня 2026 року Суддя Дрогобицького міськрайонного суду Львівської області Хомик А.П. розглянувши матеріали, які надійшли з Дрогобицького РВП ГУ НП у Львівській області про притягнення до адміністративної відповідальності:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , українця, громадянина України, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 ,

за ч. 1 ст. 130 КУпАП,

в с т а н о в и в:

Відносно ОСОБА_1 складено протокол про адміністративне правопорушення Серія ЕПР1 №566034 від 14.01.2026 про те, що він 13.01.2026 року о 23.34 год в м.Дрогобич по вул. М.Грушевського, 40, керував т.з. Land Rover Range Rover д.н.з. НОМЕР_1 з ознаками наркотичного сп`яніння. Від проходження огляду на стан сп`яніння в закладі охорони здоров`я відмовився у встановленому законом порядку, чим порушив вимоги п.2.5 ПДР, за що відповідальність передбачена ч.1 ст.130 КУпАП.

Представник ОСОБА_1 – адвокат Коцан Р.М. подав письмове клопотання про закриття провадження у справі про адміністративне правопорушення в якому зазначив, що із вищезазначеним протоколом ОСОБА_1 не погоджується, свою вину не визнає, оскільки складений протокол не відповідає вимогам законодавства.

Вказує, що в матеріалах справи наявні шість фрагментів відеозапису. Фрагментованість відеоматеріалу може свідчити про намагання працівниками патрульної поліції уникнути об`єктивному з`ясуванню всіх обставин справи.

Серед фрагментів відеозапису міститься відеозапис, який йменується «Video 2026-01-14 (6)» проте часова позначка свідчить, що події відбувались 10.01.2026 о 00:26, що є незрозумілим, адже протокол складений 14.01.2026.

Звертає увагу, що в протоколі в графі «ТЕХНІЧНИЙ ЗАСІБ» зазначено: «105». Проте вбачається, що відеозапис «Video 2026-01-14 (5)» не записаний на вказаний технічний пристрій, а отже джерело його не встановлене. Проте в Протоколі в графі: «До протоколу додається» не зазначається, що долучаються відеоматеріали.

Оскільки на підтвердження обставин, викладених у протоколі про адміністративне правопорушення інших доказів немає, адже покази свідків відсутні, тобто вони не зафіксовані належним чином, відтак вважає, що відеозапис є недопустимим та викликає сумніви щодо його достовірності та допустимості.

Зауважує, що ОСОБА_1 у вину ставиться те, що він керував транспортним засобом з ознаками наркотичного сп`яніння та відмовився пройти огляд. Проте показовим є те, що спершу представники поліції запропонували ОСОБА_1 проти огляд на стан алкогольного сп`яніння. З долученого відеозапису «Video 2026-01-14 (1)», а саме на 53 с. хронометражу вбачається як представник поліції озвучує наступне: «Алкоголь вживали? Через трубочку пройдете тест?» проте в цей же час не озвучує які саме ознаки алкогольного сп`яніння наявні в особи, які дали підстави вважати, що особа перебуває в стані сп`яніння, адже згідно п.2,3 розділу 2 «Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції» Огляду на стан сп`яніння підлягають водії транспортних засобів, щодо яких у поліцейського уповноваженого підрозділу Національної поліції України є підстави вважати, що вони перебувають у стані сп`яніння згідно з ознаками такого стану. Ознаками алкогольного сп`яніння є: запах алкоголю з порожнини рота; порушення координації рухів; порушення мови, виражене тремтіння пальців рук; різка зміна забарвлення шкірного покриву обличчя;поведінка, що не відповідає обстановці. Проте працівником патрульної поліції з невідомих на те причин так і не озвучувалось які ж саме ознаки алкогольного сп`яніння дали підстави вважати, що особа перебуває в стані алкогольного сп`яніння.

В Направленні, яке міститься в матеріалах справи зазначається, що у результаті огляду, проведеного поліцейським, виявлені ознаки сп`яніння: зіниці очей не реагують на світло, порушення координації рухів, порушення мови. Вказана працівниками поліції ознака «зіниці очей не реагують на світло» (хоч і невірно вказана, адже повинно бути сформульована: «звужені чи дуже розширені зіниці, які не реагують на світло») притаманна лише особі, яка перебуває в стані наркотичного сп`яніння, проте з відеозапису вбачається, що з незрозумілих причин спершу ОСОБА_1 запропонували пройти огляд на стан саме алкогольного сп`яніння (який показав негативний результат). Таким чином незрозуміло, навіщо представники поліції вбачаючи ознаки наркотичного сп`яніння здійснювали тестування на стан алкогольного сп`яніння.

Окрім цього викликає запитання зазначена представниками патрульної поліції в протоколі ознака як: «зіниці, які не реагують на світло». Не зрозуміло яким чином працівники поліції здійснювали перевірку, адже з долученого відеозапису не вбачається, що особі спрямовували світло в очі, що б дало змогу стверджувати про зазначене.

Таким чином вбачається, що працівники поліції наполягали пройти огляд на стан наркотичного сп`яніння не з мотивів існування реальної підстави вважати про зазначене, а з метою створити особі додаткові клопоти і незручності.

Як вбачається з висновків щодо застосування норм права, викладених в постанові Харківського апеляційного суду від 15.02.2023 у справі № 953/6581/22, Львівського апеляційного суду від 17.03.2023 у справі № 459/3104/22, Київського апеляційного суду від 19.01.2023 у справі № 752/13788/22, Київського апеляційного суду від 23.03.2023 у справі 756/7328/22 вимога поліцейського про проходження водієм в установленому порядку медичного огляду для визначення стану алкогольного сп`яніння, впливу наркотичних чи токсичних речовин, пов`язується лише з наявністю ознак такого сп`яніння у водія, а не з встановленням підстав для зупинки транспортного засобу.

Окрім цього з невідомих причин працівниками поліції допущені неточності при складанні Направлення на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції (надалі направлення).

Направлення не відповідає формі, встановленій Інструкцією про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння, або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції в редакції зі змінами від 16.05.2025р., адже містить графи які не передбачені вказаним НПА.

Також з позначки часу проставленої в Направленні вказується, що складене воно було о 23 хв.57 хв. Проте, з відеоматеріалів вбачається, що спілкування з ОСОБА_1 припинилось о 23 год. 53 хв. Таким чином стає незрозумілим, яким чином представники поліції склали Направлення без участі ОСОБА_1 так ще й якимось чином зафіксували відмову, що стало підставою оформлення протоколу Серії ЕПР1 №566034.

Таким чином «Направлення», яке міститься в матеріалах справи не може вважатись належним та допустимим доказом в розумінні ст.251 КУпАП.

Дані відмінності у доказах наводять на сумніви щодо правильності складення адміністративних матеріалів, що в повній мірі є недопустимим.

З вищевказаних підстав вважає, що неможливо брати до увагу всі докази по справі, оскільки, вони є неналежні, недостовірні, винесені з грубими порушеннями законодавства.

Такий формальний підхід поліцейських до оформлення матеріалів, порушення порядку проходження огляду, допущення грубих порушень процесуального порядку та процедури оформлення матеріалів, притягнення до адміністративної відповідальності особи, яка не керувала транспортним засобом в стані сп`яніння, можна розцінювати як свідчення необ`єктивності під час вирішення питання про можливість притягнення до відповідальності ОСОБА_1 .

02.03.2026 від представника ОСОБА_1 – адвоката Коцана Р.М. надійшли письмові пояснення у справі. Вказує, що ОСОБА_1 є особою з інвалідністю другої групи, що підтверджується довідкою МСЕК серія 12ААГ №269932. Він неодноразово проходив стаціонарне лікування, зокрема у закладі з надання психіатричної допомоги та у КНП «Львівська обласна клінічна психіатрична лікарня», адже йому діагностовано емоційно (афективні) розлади, пов`язані з органічними ураженнями головного мозку, що підтверджується Екіпризом виписним, виданим КНП Львівська обласна рада «Львівської обласної клінічної психіатричної лікарні» Центр психічного здоров`я «Кульпарків», та довідкою з Медичного Центру АСТРАМЕД.

Таким чином вбачається, що представники поліції не володівши інформацією про наявні діагностовані стани в ОСОБА_1 , які за зовнішніми проявами помилково були сприйняті ними як ознаки наркотичного сп`яніння. Крім того неодноразова та непослідовна зміна вимог працівників поліції щодо проходження огляду (спочатку на стан алкогольного сп`яніння, а згодом на стан наркотичнного сп`яніння, а також загальна стресовість взаємодії викликала у ОСОБА_1 гостру психоемоційну реакцію захисного характеру, які були помилково та безпідставно інтерпретовані працівниками поліції як ознаки наркотичного сп`яніння.

Всі вищевказані факти та обставини являються визначальними підставами вважати про відсутність у діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, а тому просить провадження у даній справі закрити на підставі ст. 247 КУпАП.

Проаналізувавши матеріали адміністративної справи, приходжу до такого висновку.

Згідно з ст. 9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

За змістом ст.ст. 9-12, 280 КУпАП, підставою для притягнення особи до адміністративної відповідальності за нормами КУпАП є встановлення в діянні цієї особи всіх обов`язкових ознак складу адміністративного правопорушення, передбаченого відповідною нормою КУпАП, зокрема об`єктивної та суб`єктивної сторони правопорушення. Приймаючи до уваги, що суд здійснює оцінку вже зібраних та наявних в матеріалах справи доказів, зазначення всіх ознак складу правопорушення має бути належним здійснене в протоколі про адміністративне правопорушення у відповідності до ст. 256 КУпАП

Згідно статті 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, та іншими доказами.

Відповідно до статті 245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом.

Відповідно до ч.2 ст.254 КУпАП протокол про адміністративне правопорушення, у разі його оформлення, складається у двох екземплярах, один з яких під розписку вручається особі, яка притягається до адміністративної відповідальності.

Відповідно до статті 256 КУпАП у протоколі про адміністративне правопорушення зазначаються: дата і місце його складення, посада, прізвище, ім`я, по батькові особи, яка склала протокол; відомості про особу, яка притягається до адміністративної відповідальності (у разі її виявлення); місце, час вчинення і суть адміністративного правопорушення; нормативний акт, який передбачає відповідальність за дане правопорушення; прізвища, адреси свідків і потерпілих, якщо вони є; пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності; інші відомості, необхідні для вирішення справи. Протокол підписується особою, яка його склала, і особою, яка притягається до адміністративної відповідальності.

З оглянутого протоколу вбачається, що свідки вищевказаного порушення відсутні, до протоколу додаються: рапорт, відео на DVD-диску, акт огляду, направлення в мед заклад. Жодних пояснень особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, матеріали справи не містять, від підпису у протоколі правопорушник відмовився.

Свідків правопорушення у протоколі не зазначено, такі відсутні і при проведенні огляду на стан сп`яніння. Натомість, до матеріалів справи долучено відеозапис на DVD-R диску, при відтворенні якого встановлено, що ОСОБА_1 проходив огляд на стан алкогольного сп`яніння за допомогою технічного приладу - газоаналізатора Alcotest Drager, який показав – 0.00 проміле. Після оголошення результату працівники поліції повідомили ОСОБА_1 про наявність ознак наркотичного сп`яніння та запропонували пройти тест на стан наркотичного сп`яніння в медичному закладі. ОСОБА_1 з цим не погодився, вказав, що вже пройшов тест на стан сп`яніння та підстави вважати, що він перебуває в стані наркотичного сп`яніння відсутні.

Згідно з п. 2 розділу І інструкції № 1452/735 огляду на стан сп`яніння підлягають водії транспортних засобів, щодо яких у поліцейського уповноваженого підрозділу Національної поліції України є підстави вважати, що вони перебувають у стані сп`яніння згідно з ознаками такого стану.

Однією з головних умов огляду водія транспортного засобу на стан сп`яніння є не лише наявність достатності підстав вважати, що водій перебуває у стані сп`яніння чи в нього маються ознаки такого стану, а й та обставина, що він у такому стані керував транспортним засобом.

Відеозаписи з нагрудних камер патрульних поліцейських свідчать про те, що ОСОБА_1 під час зупинки транспортного засобу погодився пройти запропонований поліцейськими огляд на стан сп`яніння, оскільки такі вважали, що у нього присутні ознаки алкогольного сп`яніння, однак в подальшому, коли пройшов такий огляд і результат виявився негативним, його обурило те, що працівники поліції звинуватили його у тому, що у нього присутні ознаки наркотичного сп`яніння, а тому відмовився від проходження такого огляду. Таким чином вбачається, що працівники поліції наполягали пройти огляд на стан наркотичного сп`яніння не з мотивів існування реальної підстави вважати про зазначене, а з метою створити особі додаткові клопоти і незручності.

Також суд бере до уваги додаткові пояснення представника ОСОБА_1 – адвоката Коцана Р.М. про те, що ОСОБА_1 є особою з інвалідністю другої групи, що підтверджується довідкою МСЕК серія 12ААГ №269932. Він неодноразово проходив стаціонарне лікування, зокрема у закладі з надання психіатричної допомоги та у КНП «Львівська обласна клінічна психіатрична лікарня», адже йому діагностовано емоційно (афективні) розлади, пов`язані з органічними ураженнями головного мозку, що підтверджується Екіпризом виписним, виданим КНП Львівська обласна рада «Львівської обласної клінічної психіатричної лікарні» Центр психічного здоров`я «Кульпарків», та довідкою з Медичного Центру АСТРАМЕД. А тому погоджується з позицією адвоката про те, що наявні діагностовані стани в ОСОБА_1 , які за зовнішніми проявами помилково були сприйняті поліцейськими як ознаки наркотичного сп`яніння. Крім того неодноразова та непослідовна зміна вимог працівників поліції щодо проходження огляду (спочатку на стан алкогольного сп`яніння, а згодом на стан наркотичного сп`яніння, а також загальна стресовість взаємодії викликала у ОСОБА_1 гостру психоемоційну реакцію захисного характеру, які були помилково та безпідставно інтерпретовані працівниками поліції як ознаки наркотичного сп`яніння.

Згідно статті 130 ч.1 КУпАП передбачено відповідальність за керування транспортними засобами особами в стані алкогольного сп`яніння, що є рівнозначним також і відмові від проходження медичного огляду на стан алкогольного сп`яніння.

За змістом ст.252 та ст.280 КУпАП, при розгляді справи про адміністративне правопорушення суд має повно, всебічно та об`єктивно дослідити всі обставини справи в їх сукупності та з`ясувати, чи було скоєно правопорушення, чи винна особа у його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

При цьому суд при розгляді справи зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи, і винести постанову, зміст якої має відповідати вимогам ст.283 КУпАП.

Постанова судді, згідно ст. 283 КУпАП має ґрунтуватися на обставинах, установлених при розгляді справи, тобто на достатніх і незаперечних доказах.

За змістом ч.3 ст.62 Конституції України обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних не законним шляхом, також на припущеннях. Всі сумніви щодо доведеності вини особи, які притягують до адміністративної відповідальності, і якщо їх неможливо усунути, повинні тлумачитись на користь даної особи. При цьому, ЄСПЛ у справі "Аллене де Рібермон проти Франції" підкреслив, що сфера застосування принципу презумпції невинуватості є значно ширшою: він обов`язковий не лише для кримінального суду, який вирішує питання про обґрунтованість обвинувачення, а й для всіх інших органів держави.

Таким чином, вважаю такими, що не можуть бути визнані належними та допустимими доказами відомості, що містяться у протоколі про адміністративне правопорушення, виходячи з того, що сам по собі протокол не може бути беззаперечним доказом вини особи в тому чи іншому діянні, оскільки не являє собою імперативного факту доведеності вини особи, тобто не узгоджується із стандартом доказування "поза розумним сумнівом", (див. рішення від 18 січня 1978 року у справі «Ірландія проти Сполученого Королівства» (Ireland v. the United Kingdom), п. 161, Series A заява № 25), оскільки такі відомості не випливають зі співіснування достатньо переконливих, чітких і узгоджених між собою висновків чи схожих неспростовних презумпцій факту (рішення Європейського суду з прав людини, справа «Коробов проти України» № 39598/03 від 21.07.2011 року).

Згідно п.1 ч.1 ст. 247 Кодексу України про адміністративні правопорушення провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю у разі відсутності події і складу адміністративного правопорушення.

Дослідивши матеріали справи, приходжу до висновку, що у справі немає належних та допустимих доказів про те, що 13.01.2026 ОСОБА_1 керував транспортним засобом з ознаками наркотичного сп`яніння, тобто вина ОСОБА_1 в скоєнні правопорушення передбаченого ст.130 ч.1 КУпАП є недоведеною. Отже, наведене свідчить про відсутність складу зазначеного правопорушення, а тому провадження у справі за статтею 130 ч.1 КУпАП підлягає закриттю за відсутністю складу адміністративного правопорушення.

Керуючись ст.130 ч.1, 247, 276, 283, 284 КУпАП, суддя -

п о с т а н о в и в :

Провадження по справі про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст.130 КУпАП - закрити за відсутністю складу адміністративного правопорушення.

Постанова може бути оскаржена особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником протягом десяти днів з дня винесення постанови до Львівського апеляційного суду через Дрогобицький міськрайонний суд Львівської області.

Постанова вступає в законну силу після закінчення строку на її оскарження та підлягає пред`явленню до виконання протягом трьох місяців.

Суддя Хомик А.П.