Вирок від 11 березня 2026 р. у справі №688/2650/25 — Шепетівський міськрайонний суд Хмельницької області

Справа 688/2650/25

№ 1-кп/688/43/26

Вирок

Іменем України

12 березня 2026 року м. Шепетівка

Шепетівський міськрайонний суд Хмельницької області

у складі: головуючого - судді ОСОБА_1 ,

за участю: секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,

прокурора ОСОБА_3 ,

обвинуваченого ОСОБА_4 ,

захисника ОСОБА_5 ,

потерпілих ОСОБА_6 , ОСОБА_7 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в режимі відеоконференції в залі судових засідань в м. Шепетівка кримінальне провадження № 12024244000002131 за обвинуваченням

ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Володимир-Волинський Волинської області, проживаючого по АДРЕСА_1 , громадянина України, з професійно-технічною освітою, непрацюючого, неодруженого, раніше судимого вироком Володимир-Волинського міського суду Волинської області від 06.02.2014 за ч. 1 ст. 186 КК України до покарання у виді позбавлення волі на строк 3 роки, на підставі ч. 4 ст. 70 КК України шляхом часткового складання покарань, призначених за даним вироком та вироком Володимир-Волинського міського суду Волинської області від 13.01.2014, яким його засуджено за ч. ч. 1, 2 ст. 307 КК України до покарання у виді позбавлення волі на строк 5 років, визначено остаточне покарання у виді позбавлення волі на строк 5 років 3 місяці; вироком Володимир-Волинського міського суду Волинської області від 27.01.2021 за ч. 1 ст. 309 КК України до покарання у виді штрафу в розмірі 1700 грн, який сплачено 01.09.2022,

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 121 КК України,

встановив:

1. Формулювання обвинувачення, визнаного судом доведеним, стаття закону про кримінальну відповідальність, що передбачає відповідальність за кримінальне правопорушення, винним у вчиненні якого визнається ОСОБА_4

24 грудня 2024 року близько 22 год 30 хв, ОСОБА_4 , перебуваючи в спальній кімнаті приміщення відділення соціально-побутової адаптації ІНФОРМАЦІЯ_2 за адресою: АДРЕСА_2 , на ґрунті раптово виниклих неприязних відносин затіяв конфлікт з потерпілим ОСОБА_8 , який переріс в бійку, в ході якої умисно, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій, передбачаючи їх суспільно небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, з метою спричинення тілесних ушкоджень, з прикладанням значної фізичної сили, кулаком лівої руки завдав один удар в голову, в ділянку правої щелепи, від якого потерпілий ОСОБА_8 впав на підлогу, вдарившись потиличною ділянкою голови та втратив свідомість.

Продовжуючи свої умисні, протиправні дії, спрямовані на спричинення ОСОБА_8 тілесних ушкоджень, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій, передбачаючи їх суспільно небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, в той же день близько 23 год 30 хв, перебуваючи в спальній кімнаті приміщення відділення соціально-побутової адаптації ІНФОРМАЦІЯ_2 , ОСОБА_4 підійшов до ліжка, на якому лежав потерпілий, схопивши його за ноги та стягнувши на підлогу, сів на його передню частину грудної клітки колінами, притиснувши до підлоги, після чого умисно, з метою спричинення тілесних ушкоджень, із прикладанням значної фізичної сили, кулаками обох рук завдав численні, не менше 10 ударів, по голові, грудній клітці та тулубу ОСОБА_8 , спричинивши тілесні ушкодження, які призвели до мимовільного сечовипускання.

Внаслідок вищевказаний умисних дій, ОСОБА_4 спричинив потерпілому ОСОБА_8 тілесні ушкодження у вигляді: закритої черепно-мозкової травми із крововиливом під тверду оболонку лівої півкулі головного мозку; крововиливів під м`які оболонки обох півкуль головного мозку та забою головного мозку; садна в лівій тім`яній ділянці голови; синця в правій потиличній ділянці голови; синця на поверхні правої вушної раковини; синця навколо лівого ока; синця та садна на поверхні лоба зліва; синця в ділянці кута нижньої щелепи справа; синця на поверхні лівої щоки та на шкірі нижньої губи зліва; синця на слизовій оболонці та червоній каймі нижньої губи зліва; синця на слизовій оболонці та червоній каймі верхньої губи зліва; закритої травми грудної клітки з переломами п`яти ребер правої половини грудної клітки та переломами десяти ребер лівої половини грудної клітки з лівобічним гемотораксом (крововиливом в плевральну порожнину) з шістьма синцями на поверхні грудної клітки справа; синця в ділянці тіла грудини та дев`ятьма синцями на поверхні грудної клітки зліва, які в своїй сукупності відносяться до категорії тяжких тілесних ушкоджень, як небезпечних для життя в момент спричинення, від яких ІНФОРМАЦІЯ_3 о 20 год 20 хв потерпілий ОСОБА_8 помер у відділенні анестезіології та інтенсивної терапії КНП «Шепетівська багатопрофільна лікарня».

Своїми умисними діями, які виразились в умисному заподіянні тяжких тілесних ушкоджень, що спричинили смерть потерпілого, ОСОБА_4 вчинив кримінальне правопорушення (злочин), передбачене ч. 2 ст. 121 КК України.

2. Позиція сторони захисту.

Допитаний у судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_4 вину у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 121 КК України не визнав, цивільні позови потерпілих не визнав. Суду дав показання, що наприкінці грудня 2024 року був мобілізований до Шепетівського РТЦК. Разом з ним там перебували й інші мобілізовані чоловіки, зокрема потерпілий ОСОБА_9 24 грудня 2024 року до вечора вони перебували в приміщенні ТЦК, а ночували в казармі в м. Шепетівка. У приміщенні ТЦК ОСОБА_9 почав сваритися з працівником ТЦК ОСОБА_10 . Після повідомлення про те, що наступного ранку всіх відправляють проходити військову службу, потерпілий став поводити себе неадекватно, неодноразово намагався втекти, через що його зупиняли та повертали до спального місця. Під час першої спроби втечі його біля виходу зупинив ОСОБА_10 , вдарив рукою по спині та разом з іншим працівником ТЦК завів до ліжка. Під час другої спроби втечі працівники ТЦК знову зупинили потерпілого, дотягнули до ліжка та били ногами, коли він лежав на підлозі, після чого йому зробили заспокійливий укол. При цьому, як зазначив обвинувачений, він утримував потерпілого за ногу. ОСОБА_10 зв`язав руки та ноги потерпілого скотчем і закрив рот шкарпеткою, однак потерпілий розв`язався та знову намагався вийти. ОСОБА_10 сказав присутнім, щоб розбиралися з ОСОБА_11 самостійно, якщо хочуть спати.

Потерпілий не заспокоювався, не спав, ходив по кімнаті, щось бурмотів і, на його думку, мав галюцинації. Потерпілий підійшов до ліжка обвинуваченого та почав гладити його за ногу. Тоді обвинувачений відштовхнув його від себе, а потерпілий вдарив його по хворій нозі. У відповідь обвинувачений долонею завдав потерпілому кілька ударів по обличчю (не більше п`яти), від яких той не падав і свідомість не втрачав. Після цього обвинувачений схопив його за груди та із застосуванням фізичної сили притиснув до ліжка («вдушив»). На той момент у потерпілого вже було синє вухо. Пізніше обвинувачений зробив собі знеболюючий укол. Надалі, потерпілий знову намагався вийти з приміщення спальної кімнати, тому працівники ТЦК знову зупинили його та били ногами по різних частинах тіла, коли він лежав на підлозі. Згодом обвинувачений пішов на кухню пити каву, а пізніше побачив, як потерпілий впав у коридорі біля виходу з приміщення казарми та вдарився головою, після чого втратив свідомість. Він також пояснив, що бачив рану на голові потерпілого та просив працівників ТЦК викликати швидку допомогу, однак сам цього не зробив, хоча мав при собі мобільний телефон.

У казармі перебувало близько п`яти працівників ТЦК та приблизно десять мобілізованих осіб. Розмежувати дії та назвати прізвища працівників ТЦК, які завдавали удари потерпілому, він не може. Все це тривало більше години, потерпілий не давав усім відпочивати. Вночі потерпілий важко дихав, стогнав та хрипів. Зранку, коли потерпілого одягали, побачив сліди сечі на ліжку. Потерпілий не реагував, був без свідомості, він допомагав його одягнути та завезти до автобуса. З автобуса потерпілого витягнули та залишили на землі, після чого занесли в приміщення ТЦК. Також він вважає, що свідки можуть давати неправдиві показання через страх бути мобілізованими.

3. Докази на підтвердження встановлених судом обставин.

Винуватість обвинуваченого в умисному тяжкому тілесному ушкодженні, що спричинило смерть потерпілого за встановлених обставин об`єктивно підтверджується дослідженими під час судового слідства доказами, а саме:

- показаннями потерпілої ОСОБА_6 , яка дала показання, що є рідною сестрою ОСОБА_8 . На момент події та на даний час вона перебуває у Німеччині. З братом спілкувалася телефоном, востаннє — 21.12.2024. Брат повідомив їй, що по дорозі на роботу його затримали та доставили до приміщення ТЦК, оскільки при ньому не було документів. З його слів, у приміщенні ТЦК він пішов до туалету і після цього не повернувся. Зазначила, що брат був звільнений від проходження військової служби після закінчення інституту, однак документи, які це підтверджували, не збереглися. Наступного дня брат планував піти на ринок, після чого зв`язок з ним було втрачено. 22.12.2024 він мав прийти до сусідки, однак не прийшов. Сусідка зайшла до будинку ОСОБА_8 і побачила, що його телефон залишився вдома на зарядці. 25.12.2024 від сусідки вона дізналася, що брат перебуває у лікарні. Після цього вона разом із дочкою виїхала до України. Однак увечері 25.12.2024 брат помер у лікарні. У медичному закладі їй повідомили, що ОСОБА_8 було доставлено швидкою медичною допомогою близько 06 години у важкому стані. За словами медиків, у нього було дві гематоми голови та переломи ребер. Потерпіла також зазначила, що їй неодноразово телефонували представники ТЦК та намагалися з нею домовитися. У морзі вона бачила тіло брата: його обличчя було сильно опухлим, на тілі було дуже багато синців темного кольору, ноги були побиті та в саднах, грудна клітка травмована, на статевих органах були синці, одне вухо було сильно посиніле, синці були також у ділянці серця та нирок. За її словами, відповідно до відомостей, що містяться у лікарському свідоцтві про смерть ОСОБА_8 , тілесні ушкодження потерпілому були завдані у приміщенні ТЦК. Вона вважає, що це свідчить про причетність до смерті ОСОБА_8 представників держави — працівників РТЦК, які завдавали йому численних ударів. Потерпіла не погоджується з версією слідства про те, що тілесні ушкодження завдав лише раніше судимий ОСОБА_4 на ґрунті раптово виниклих неприязних відносин, і вважає таку версію необґрунтованою. На її думку, у приміщенні РТЦК не могло не бути працівників, які б не бачили або не чули тривалий процес побиття однією особою. Вона вважає, що нанесення такої кількості ударів по різних частинах тіла потребує значного часу, а під час побиття потерпілий, ймовірно, кричав від болю та кликав на допомогу. На переконання потерпілої, побиття ОСОБА_8 здійснювала група осіб під час виконання ними службових обов`язків у РТЦК. Вона також повідомила, що між її братом та одним із працівників ТЦК був конфлікт. Безпосереднім очевидцем подій вона не була і знає про обставини справи зі слів інших осіб та з матеріалів кримінального провадження. ОСОБА_4 раніше не знала. Цивільний позов вона підтримала, зазначивши, що самостійно організувала та оплатила поховання брата, а також оплачувала послуги приватного «моргу», де тіло зберігалося протягом чотирьох місяців. Потерпіла вважає, що кримінальну відповідальність, окрім ОСОБА_4 , мають нести також працівники ТЦК, які перебували у приміщенні та брали участь у побитті її брата. На її думку, ОСОБА_4 мав припинити побиття, а не сприяти працівникам ТЦК, тому також повинен нести за це відповідальність;

- показаннями потерпілої ОСОБА_7 , яка дала показання, що є племінницею потерпілого. На момент події та на даний час вона перебуває у Німеччині. Зі слів матері, яка напередодні події спілкувалася з ОСОБА_8 телефоном, їй стало відомо, що його затримали працівники ТЦК. Потерпілий, за її словами, був звільнений від проходження військової служби за станом здоров`я. З 22.12.2024 зв`язок із ОСОБА_8 було втрачено. 25.12.2024 сусідка повідомила їм, що ОСОБА_8 перебуває у реанімаційному відділенні лікарні. З матеріалів кримінального провадження та показань свідків їй стало відомо, що ОСОБА_8 били групою осіб. На її думку, ОСОБА_4 не міг самостійно завдати потерпілому такої кількості тілесних ушкоджень. Потерпіла повідомила, що ОСОБА_8 проживав один, у нього залишилося двоє синів. Разом із матір`ю вона приїхала до м. Шепетівка 26.12.2024, де брала участь у впізнанні тіла. До 25.04.2025 тіло потерпілого зберігалося у приватному закладі з метою проведення незалежної експертизи, після чого вони оплатили його поховання. За словами потерпілої, над ОСОБА_8 знущалися: його морально принижували, прив`язували руки і ноги скотчем, закривали рот брудними шкарпетками, словесно ображали, цькували та знущалися з нього. Також, на її думку, потерпілому не було своєчасно надано медичної допомоги та не було викликано швидку допомогу. У зв`язку з цим вона вважає, що відповідальність за смерть ОСОБА_8 повинні нести всі працівники ТЦК, які перебували у приміщенні. Цивільний позов підтримала;

- показаннями свідка ОСОБА_12 , який дав показання, що наприкінці грудня 2024 року перебував в приміщенні казарми ТЦК. Після нього прибув ОСОБА_8 . Ввечері 24.12.2024 ОСОБА_8 намагався втекти з казарми, вкусив за палець працівника ТЦК. За це працівники ТЦК накинули на нього бушлат, повалили на ліжко та били кулаками, після чого затягнули його на ліжко. Свідок перебував на сусідньому ліжку. Далі потерпілий не заспокоївся, знову встав, намагався вийти, хотів вийти через вікно, зламав ліжко. Ті самі працівники ТЦК знову ловили його і били кулаками, поклали на ліжко, зв?язали руки скотчем, закривали рот, ОСОБА_10 зробив йому укол. Також потерпілого в проміжках часу, коли потерпілий тричі втікав, били працівники ТЦК по руках і ногах, в тому числі коли потерпілий лежав на підлозі між ліжками. ОСОБА_10 сказав присутнім, щоб самостійно заспокоювали ОСОБА_13 , якщо хочуть спати. Після цього, коли ОСОБА_9 знову встав з ліжка, до нього підійшов ОСОБА_14 і почав його бити в обличчя, від удару в ділянку підборіддя потерпілий впав на підлогу та він бив лежачого кулаками в грудну клітинку, поки він не втратив свідомість. Потім ОСОБА_13 поклали на ліжко, і він через деякий час знову кричав, свистів, марив, не давав спати. ОСОБА_14 знову попросив його заспокоїтися і встав з ліжка, підійшов до ліжка потерпілого, а той відштовхнув його ногою. Після цього ОСОБА_14 напав на потерпілого та завдав численних ударів в грудну клітку та тулуб. Після цього потерпілий вже не вставав, вночі стогнав, а з ранку був без свідомості, у нього було синє вухо, під ним була червона постіль. До автобуса його волочили. Просив суд врахувати надані ним більш детальні показання, які він надав під час слідчого експерименту з ним;

- показаннями свідка ОСОБА_15 , який дав суду показання, що наприкінці грудня 2024 року перебував в приміщенні казарми ТЦК. ОСОБА_9 заважав відпочивати, бурмотів, намагався втекти, військові його заспокоювали та повертали на ліжко. Бачив як ОСОБА_14 підійшов до потерпілого та чув звуки ударів. Біля нього стояли працівники ТЦК. Хто саме, і як саме бив потерпілого, він не бачив, але після цього потерпілий вже не вставав. Вдень між ОСОБА_10 та потерпілим був конфлікт у приміщенні ТЦК. Більш детальні показання він надав під час слідчого експерименту з ним;

- показаннями свідка ОСОБА_16 , який дав суду показання, що наприкінці грудня 2024 року перебував в приміщенні казарми ТЦК. Коли повідомили, що о 4 ранку їх відправляють на полігон, ОСОБА_9 став поводити себе неадекватно, нецензурно лаявся, чіплявся до присутніх, чіпав його, тому свідок перейшов на інше ліжко, подалі від нього. Потерпілий мав галюцинації, стрибав на вікно, падав, кидався на ОСОБА_4 , а той його заспокоював, але він не заспокоївся. Бачив як ОСОБА_14 штовхнув потерпілого на ліжко, той впав. Потім свідок вийшов на кухню, де пробув поки все не стихло. Вдень між ОСОБА_10 та потерпілим був конфлікт у приміщенні ТЦК;

- показаннями свідка ОСОБА_17 , який дав суду показання, що наприкінці грудня 2024 року перебував в приміщенні казарми ТЦК. Спав при вході. ОСОБА_9 заважав відпочивати, бурмотів, намагався втекти. Його заспокоювали, робили укол. Бачив, що біля ліжка ОСОБА_13 стояли ОСОБА_14 та працівники ТЦК, за звуком зрозумів, що вони його б?ють, що потерпілий падає на підлогу. Просив суд врахувати надані ним більш детальні показання, які він надав під час слідчого експерименту з ним;

- показаннями свідка ОСОБА_18 , який дав показання що в грудні 2024 року був солдатом роти охорони ІНФОРМАЦІЯ_4 , 24.12.2024 чергував по казармі, де перебували ОСОБА_14 , ОСОБА_9 та інші мобілізовані. Разом з ним там були його колеги: заступник ОСОБА_19 , ОСОБА_10 , ОСОБА_20 . В іншій кімнаті перебувало їх керівництво - ОСОБА_21 та його заступник. Ввечері ОСОБА_9 декілька разів намагався покинути приміщення казарми, поводив себе неадекватно, вкусив його за палець. Він разом з колегами зупиняли його, можливо під час цього і штовхали, поклали на ліжко, щоб він заспокоївся. Коли курив на вулиці, то почув крики з приміщення. Увійшовши до кімнати відпочинку, побачив як ОСОБА_14 біля ліжка потерпілого схилився над ОСОБА_11 та завдав йому близько 3-4 ударів кулаками в тулуб, грудну клітину. Біля нього був ОСОБА_22 , який намагався їх розборонити. Потерпілий лежав на підлозі біля свого ліжка. Вони їх розняли та поклали потерпілого на ліжко, бачив під ним сліди сечі, які потім прибирав. Після цього потерпілий з ліжка не вставав. Особисто він удари не завдавав, міг лише стиснути руки або відштовхнути після укусу пальця. Не виключає, що міг вдарити потерпілого берцем, але цього не пам?ятає. Не бачив, щоб потерпілий падав на підлогу, бо часто виходив з кімнати, курив на вулиці, прибирав тощо. Не бачив, щоб хтось з працівників ТЦК бив потерпілого. У рапорті наперед зазначив, що все пройшло без інцидентів, оскільки не знав, що станеться трагічна подія. За свою недбалість притягнутий до дисциплінарної відповідальності;

- показаннями свідка ОСОБА_19 , який дав показання що в грудні 2024 року був солдатом роти охорони ІНФОРМАЦІЯ_4 . 24.12.2024 ОСОБА_9 намагався покинути приміщення, вкусив його колегу ОСОБА_18 за палець. Для того, щоб заспокоїти ОСОБА_13 , вони його зв?язали, але потім розв?язали. Бачив як ОСОБА_14 бив ОСОБА_13 кулаками по тулубу, щонайменше 5 ударів, двічі ногами по обличчю, коли той лежав на підлозі. Після чого зробив зауваження ОСОБА_23 та підняв потерпілого на ліжко. Через деякий час побачив у потерпілого на обличчі синці та синє вухо. ОСОБА_14 і ОСОБА_9 ще раніше конфліктували у воєнкоматі. У руці ОСОБА_4 закачано вазелін, тому він болі не відчуває. Заперечив, що особисто завдавав удари потерпілому, вказавши, що лише супроводжував потерпілого назад до ліжка, лякав костилем, щоб той не вставав з ліжка. Не бачив, щоб хтось з його колег бив потерпілого. ОСОБА_10 робив йому укол, щоб заспокоїти. Весь час в казармі не перебував, виходив на вулицю, де спілкувався з дружиною по телефону. Можливо, коли потерпілий намагався втекти, вони накрили його курткою і може хтось з працівників ТЦК вдарив потерпілого, але не сильно;

- показаннями свідка ОСОБА_10 , який дав показання що в грудні 2024 року був солдатом роти охорони ІНФОРМАЦІЯ_4 . 24.12.2024 до казарми доставили 8 військовозобов`язаних, серед яких були ОСОБА_14 та ОСОБА_9 , де вони мали переночувати. Коли ОСОБА_9 дізнався, що наступного дня їде в навчальний центр, то почав буянити, намагався вийти з приміщення, на виході його зупинили він, ОСОБА_24 та ОСОБА_25 . Втрьох взяли за руки та повернули до ліжка, де, утримуючи за руки і ноги, пригрозили, що зв?яжуть, якщо буде тікати. Через деякий час ОСОБА_9 знову встав, почав ходити по кімнаті, кидався на вікно, марив, говорив нісенітниці, чим заважав спати іншим. Щоб заспокоїти ОСОБА_13 , він зробив йому укол з магнієм. Сказав присутнім, щоб вони самі заспокоювали ОСОБА_13 , сам ліг спати. Зі свого спального місця бачив ОСОБА_4 , який стояв біля ліжка і сказав, щоб ОСОБА_9 заспокоївся. Чув звуки ударів, але самої бійки не бачив. Не бачив, щоб ОСОБА_9 падав. Вказав, що в казармі він потерпілого не бив, але не виключає, що міг вдарити в приміщенні ТЦК;

- показаннями свідка ОСОБА_20 , який дав показання що в грудні 2024 року був солдатом роти охорони Шепетівського РТЦК. Один з мобілізованих буянив, не міг заспокоїтися, намагався вийти з приміщення, він його зупиняв біля входу і той повертався на ліжко, а потім знову вставав. Бачив як ОСОБА_14 бив потерпілого руками і ногами, механізм показав на слідчому експерименті. Зокрема ОСОБА_14 вдарив потерпілого в голову і той впав на підлогу. ОСОБА_14 стягнув потерпілого з ліжка та вдарив його декілька раз по тулубу;

- показаннями свідка ОСОБА_21 , який дав показання що в грудні 2024 року був т.в.о. командира взводу охорони ІНФОРМАЦІЯ_4 . Його підлеглими були ОСОБА_18 , ОСОБА_19 , ОСОБА_10 , ОСОБА_20 , які перебували в одній кімнаті з військовозобов`язаними. Він разом із заступником ОСОБА_26 відпочивали у сусідній кімнаті. В той день мала бути відправка до навчальних центрів, але перенесли, тому військовозобов`язані ночували у приміщення відпочинку для взводу охорони. 24.12.2024 він захворів, а тому рано заснув, просив його не турбувати. Коли почув шум із сусідньої кімнати, доручив своєму заступнику перевірити обстановку. Про надзвичайну подію йому не рапортували. Зранку черговий повідомив йому, що один з мобілізованих конфліктував, не давав спати іншим. Про бійку ОСОБА_24 чи ОСОБА_27 йому не повідомляли. Про подію дізнався лише під час шикування в ТЦК;

- показаннями свідка ОСОБА_26 , який дав показання що в грудні 2024 року ночував в приміщенні казарми ТЦК. Один з військовозобов`язаних заважав іншим відпочивати. На шум він заглянув до їхньої кімнати, та бачив як ОСОБА_14 сварився з потерпілим, хотів заспокоїти, штовхав, накинувся на нього з кулаками та декілька разів вдарив. Після того, як працівники ТЦК їх розборонили, він повернувся до своєї кімнати та ліг спати, більше нічого не чув;

- показаннями свідка ОСОБА_28 , який дав показання що є начальником ІНФОРМАЦІЯ_2 . Про надзвичайну подію дізнався 25.12.2024 після наради з особовим складом. До цього командир взводу охорони ІНФОРМАЦІЯ_4 ОСОБА_21 доповідав ввечері та зранку, що все нормально. За наслідками спеціального службового розслідування ОСОБА_29 та ОСОБА_24 притягнуті до дисциплінарної відповідальності за неналежне виконання своїх службових обов?язків;

- показаннями свідка ОСОБА_30 , який дав суду показання, що 25.12.2024 чергував в приміщенні ТЦК. Близько 4-30 ранку приїхав автобус з мобілізованими. Один з працівників ТЦК доповів йому, що один з мобілізованих впав та не може зайти. Він дав вказівку доставити його у приміщення. Він побачив чоловіка зі спущеними штанами, з явними слідами тілесних ушкоджень, без свідомості. Бачив на ребрах велику гематому, гематому на вусі. Наказав викликати швидку допомогу, яка забрала чоловіка до лікарні;

- даними протоколу слідчого експерименту зі свідком ОСОБА_12 від 06.03.2025 та дослідженим у судовому засіданні відеозаписом, під час якого свідок на території приміщення взводу охорони ІНФОРМАЦІЯ_4 по АДРЕСА_2 , за участі статиста, продемонстрував за яких обставин було спричинено тілесні ушкодження ОСОБА_8 . Детально описав, як ОСОБА_4 з великим розмахом вдарив потерпілого лівою рукою в ділянку щелепи, від чого той впав на спину і втратив свідомість. Хтось із роти охорони привів потерпілого до тями та поклав на ліжко. Згодом потерпілий знову почав щось говорити, хотів знову вийти. До нього підійшов ОСОБА_14 , а потерпілий відштовхнув його ногами. Тоді ОСОБА_14 стягнув потерпілого з ліжка та почав сильно бити руками в грудну клітину, в ухо вдарив, по обличчю та тулубу, близько 8-10 ударів, що призвело до мимовільного сечовипускання. Потім потерпілого поклали на ліжко, він намагався встати, але падав з ліжка та лежав між ліжками. З кімнати вже не виходив, вночі він стогнав, казав, що болить. Зранку його не могли розбудити, постіль під ним була у крові, до автобуса волочили;

- даними протоколу слідчого експерименту зі свідком ОСОБА_15 та дослідженим у судовому засіданні відеозаписом від 11.03.2025, під час якого він на території приміщення взводу охорони ІНФОРМАЦІЯ_4 , за участі статиста, продемонстрував за яких обставин було спричинено тілесні ушкодження ОСОБА_8 . Показав, як ОСОБА_14 вдарив потерпілого, що призвело до мимовільного сечовипускання, після чого ОСОБА_14 сказав, що «попав у печінку»;

- даними протоколу слідчого експерименту зі свідком ОСОБА_16 та дослідженим у судовому засіданні відеозаписом від 14.03.2025, під час якого він на території приміщення взводу охорони ІНФОРМАЦІЯ_4 , за участі статиста, продемонстрував за яких обставин було спричинено тілесні ушкодження ОСОБА_8 . Показав, як ОСОБА_14 штовхав потерпілого;

- даними протоколу слідчого експерименту зі свідком ОСОБА_17 та дослідженим у судовому засіданні відеозаписом від 01.05.2025, під час якого він показав, як біля ліжка потерпілого знаходився ОСОБА_14 та працівники ТЦК, чув звуки ударів; показав, як потерпілий впав від удару ОСОБА_4 , а також, що потерпілий сам падав; всього бачив, як ОСОБА_14 двічі бив потерпілого;

- даними протоколу слідчого експерименту зі свідком ОСОБА_18 та дослідженим у судовому засіданні відеозаписом від 17.03.2025, під час якого свідок показав, як ОСОБА_14 завдав близько чотирьох ударів кулаками в голову і в груди потерпілого, коли той лежав на підлозі біля ліжка, після чого побачив ушкодження на вусі потерпілого. Після цього потерпілий вже не вставав, вночі стогнав, а зранку був без свідомості;

- даними протоколу слідчого експерименту зі свідком ОСОБА_19 та дослідженим у судовому засіданні відеозаписом від 17.03.2025, під час якого свідок показав, як ОСОБА_14 сильно бив руками і ногами по ребрах та грудній клітині потерпілого, коли він лежав біля ліжка, всього завдав близько 10 ударів по обличчю і тулубу;

- даними протоколу слідчого експерименту зі свідком ОСОБА_10 та дослідженим у судовому засіданні відеозаписом від 24.03.2025, під час якого свідок вказав на те, що ОСОБА_14 сварився з потерпілим, просив його заспокоїтися, пригрозивши, що «присягу не приймав»;

- даними протоколу слідчого експерименту зі свідком ОСОБА_20 та дослідженим у судовому засіданні відеозаписом від 06.03.2025, під час якого, за участі статиста, свідок продемонстрував за яких обставин було спричинено тілесні ушкодження ОСОБА_8 . Показав, як ОСОБА_14 встав зі свого місця, де він лежав, підбіг до потерпілого та почав завдавати удари кулаками в обличчя, а потім стягнув з ліжка на підлогу, де завдав декілька ударів ногами, близько трьох, а також бив кулаками по тулубу. Після цього бачив кров з вуха потерпілого. До побиття ОСОБА_14 сварився з потерпілим, просив замовчати і дати йому поспати. Після побиття потерпілий заспокоївся;

- даними протоколу огляду місця події з фото-таблицями до нього від 25.12.2024, згідно якого зафіксоване місце вчинення злочину – відділення соціально-побутової адаптації ІНФОРМАЦІЯ_2 за адресою: АДРЕСА_2 , вигляд житлової кімнати, спальне місце потерпілого з плямами на постілі, схожими на кров, в кімнаті зламане бильце ліжка. Під час огляду вилучено вирізи з матрацу, наволочки та підковдри з речовиною схожою на кров;

- даними висновків експерта № 816 від 27.12.2024, № 12 від 03.01.2025, № 67 від 03.01.2025, № 30, № 31 та № 32 від 04.02.2025, відповідно до яких кров потерпілого ОСОБА_8 відноситься до групи А з ізогемаглютиніном анти-В з супутнім антигеном Н за ізосерологічною системою АВ0; кров ОСОБА_4 відноситься до групи 0 з ізогемаглютинінами анти-А та анти-В за ізосерологічною системою АВ0. На фрагменті тканини (об`єкти №1,2, об?єкти №1-3), які вилучили під час проведення огляду 25.12.2024 року в приміщенні відділення соціально-побутової адаптації ІНФОРМАЦІЯ_2 за адресою: АДРЕСА_2 , знайдена кров людини при визначенні групової належності якої виявлені антигени А та Н. Отже, ця кров може належати особі (особам) в крові якої (яких) містяться антигени А та Н, в тому числі і потерпілому ОСОБА_8 ;

- даними висновку експерта № 10 від 21.01.2025, відповідно до якого в піднігтьовому вмісті нігтьових пластин з пальців правої та лівої руки ОСОБА_8 сліди крові не знайдені, але знайдені клітини базального та шипуватого шарів плаского зроговілого епітелію, при визначенні групової належності цих шарів, за допомогою реакції змішаної аглютинації, знайдені антигени А і Н за ізосерологічною системою АВ0. Отже, глибокі пласти клітин шипуватого та базального шарів епідерміса походять від особи (осіб), в крові якої (яких) є знайдені антигени А і Н за ізосерологічною системою АВ0. Враховуючи антигені особливості крові осіб, що проходять в даному кримінальному провадженні можна припустити, що пласти клітин в піднігтьовому вмісті ОСОБА_13 можуть походити за рахунок його власних клітин, так як йому властивий антиген А, а антиген Н може походити за рахунок клітин підозрюваного ОСОБА_4 ;

- даними висновку експерта від 16.07.2025 №СЕ-19/123-25/523-БД відповідно до якого встановлено генетичні ознаки (ДНК-профіль) зразка букального епітелію ОСОБА_4 ;

- даними заяви потерпілої ОСОБА_6 від 27.12.2024 з фото-таблицями, відповідно до яких потерпіла видала слідчому одяг та взуття, в якому був доставлений до лікарні ОСОБА_8 , на яких відповідно до висновків експерта № 40, № 42 та № 43, № 44 від 13.02.2025, слідів крові не виявлено, а відповідно до висновку експерта № 41 від 14.02.2025 на трусах (об?єкти 1,3,5-10) знайдено кров людини, яка може належати потерпілому;

- даними облікової картки до військового квитка ОСОБА_4 , довідки ВЛК від 22.12.2024, відповідно до яких останній взятий на облік у ІНФОРМАЦІЯ_5 24.12.2024, 22.12.2024 пройшов медичний огляд ВЛК та визнаний придатним для проходження військової служби;

- даними облікової картки до військового квитка ОСОБА_8 , довідки ВЛК від 22.12.2024, відповідно до яких останній взятий на облік у ІНФОРМАЦІЯ_5 24.12.2024, 22.12.2024 пройшов медичний огляд ВЛК та визнаний придатним для проходження військової служби;

- даними списку особового складу ІНФОРМАЦІЯ_5 , який перебував 24.12.2024 за адресою АДРЕСА_2 , згідно якого в приміщенні перебували 11 працівників відділення взводу охорони ІНФОРМАЦІЯ_5 , зокрема допитані судом свідки ОСОБА_21 (т.в.о командира), старший офіцер ОСОБА_31 , солдати ОСОБА_19 , ОСОБА_20 , ст.солдат ОСОБА_10 , сержант ОСОБА_18 (черговий);

- даними акта проведення спеціального розслідування, затвердженого начальником ІНФОРМАЦІЯ_6 від 09.01.2025, згідно з яким запропоновано за недостатній контроль за несенням служби черговою зміною взводу охорони ІНФОРМАЦІЯ_7 , порушення вимог ст. ст. 11, 16, 58, 59, 119, 120 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України, ст.ст. 1, 4 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України, тимчасово виконуючого обов`язки командира взводу охорони капітана ОСОБА_32 та кулеметника взводу охорони ОСОБА_18 притягнути до дисциплінарної відповідальності та накласти дисциплінарне стягнення догана;

- даними витягу з книги приймання та здавання чергування по роті за 2024 рік, з якого слідує, що черговий ОСОБА_18 зазначив, що під час чергування з 24.12. по 25.12.2024 надзвичайних подій не трапилося, а ОСОБА_19 зміну прийняв, що, з огляду на не виклик ними швидкої допомоги потерпілому, свідчить про спробу вказаних осіб приховати дійсну обстановку, що мала місце 24.12.2024;

- даними наказу начальника ІНФОРМАЦІЯ_6 від 09.01.2025 за №4, відповідно до якого тимчасово виконуючого обов`язки командира взводу охорони капітана ОСОБА_32 та кулеметника взводу охорони ОСОБА_18 притягнуто до дисциплінарної відповідальності з накладенням дисциплінарного стягнення у виді догани;

- даними протоколу огляду з фото-таблицями до нього від 25.12.2024, з якого слідує, що в приміщенні КНП «Шепетівська БПЛ» оглянуто труп потерпілого ОСОБА_8 з численними тілесними ушкодженнями;

- даними витягу з наказу начальника ІНФОРМАЦІЯ_2 від 24.12.2024 № 310 з додатком № 1, відповідно до якого у списку військовозобов`язаних призваних ІНФОРМАЦІЯ_5 до військової частини НОМЕР_1 включено солдатів запасу ОСОБА_4 , ОСОБА_8 , ОСОБА_17 , ОСОБА_16 ;

- даними протоколу пред`явлення особи для впізнання за фотознімками з фото-таблицями до нього від 25.12.2024, згідно яких свідок ОСОБА_12 серед чотирьох фотознімків, за рисами обличчя впізнав особу під №2, яким виявився обвинувачений ОСОБА_4 , як особу, яка спричинила тілесні ушкодження ОСОБА_8 ;

- даними протоколу пред`явлення особи для впізнання за фотознімками з фото-таблицями до нього від 25.12.2024, згідно яких свідок ОСОБА_33 серед чотирьох фотознімків, за рисами обличчя впізнав особу під №1, яким виявився обвинувачений ОСОБА_4 , як особу, яка спричинила тілесні ушкодження ОСОБА_8 ;

- даними диску з аудіозаписом виклику бригади екстреної медичної допомоги від 25.12.2024, відповідно до якого 25.12.2024 здійснено виклик до приміщення ІНФОРМАЦІЯ_2 по АДРЕСА_3 щодо надання медичної допомоги ОСОБА_8 , який втратив свідомість;

- даними протоколу слідчого експерименту з підозрюваним ОСОБА_34 та дослідженим у судовому засіданні відеозаписом від 20.03.2025, під час якого він за участі статиста продемонстрував за яких обставин було спричинено тілесні ушкодження ОСОБА_8 . Показав, що потерпілий підійшов до його ліжка та гладив по нозі, а після того, як ОСОБА_14 відштовхнув його, потерпілий вдарив його по нозі. Після цього ОСОБА_14 вдарив його долонею однієї руки, потім долонею другої руки, взяв за барки та прижав до ліжка, щоб заспокоїти;

- даними протоколу затримання ОСОБА_4 від 25.12.2024, відповідно до якого його фактично затримано 25.12.2024 о 20 год 59 хв;

- даними лікарського свідоцтва про смерть № 2630 від 26.12.2024, відповідно до якого ОСОБА_8 помер ІНФОРМАЦІЯ_3 в КНП «Шепетівська багатопрофільна лікарня», причина смерті поєднана травма голови, грудної клітини та живота;

- даними висновку експерта № 321 від 25.01.2025, з якого слідує, що у ОСОБА_8 виявлені такі тілесні ушкодження: а) закрита черепно-мозкова травма із крововиливом під тверду оболонку лівої півкулі головного мозку, крововиливами під м`які оболонки обох півкуль головного мозку, забоєм головного мозку, садно в лівій тім`яній ділянці голови, синець в правій потиличній ділянці голови, синець на поверхні правої вушної раковини, синець навколо лівого ока, синець та садно на поверхні лоба зліва, синець в ділянці кута нижньої щелепи справа, синець на поверхні лівої щоки та на шкірі нижньої губи зліва, синець на слизовій оболонці та червоній каймі нижньої губи зліва, синець на слизовій оболонці та червоній каймі верхньої губи зліва; закрита травма грудної клітки з переломами п`яти ребер правої половини грудної клітки та переломами десяти ребер лівої половини грудної клітки з лівобічним гемотораксом (крововиливом в плевральну порожнину) з шістьма синцями на поверхні грудної клітки справа, синцем в ділянці тіла грудини та дев`ятьма синцями на поверхні грудної клітки зліва; закрита травма живота та поперекової ділянки з розривом лівої нирки, переломами поперечних відростків двох поперекових хребців зліва, двома синцями в ділянці попереку та синця на передній поверхні живота зліва. Дані тілесні ушкодження утворилися від, щонайменше, двадцяти шести ударних травмуючих дій тупих твердих предметів (семи травмуючих дій по голові, шістнадцяти - по грудній клітці, двох - по поперековій ділянці та одній - по передній поверхні живота зліва), могли виникнути в строк та за обставин вказаних в постанові, могли утворитися внаслідок ударів кулаками рук та ногами, в сукупності мають ознаки тяжких тілесних ушкоджень, як небезпечних для життя в момент їх заподіяння, а в даному випадку, що призвели до смерті; б) синець в правій надключичній ділянці, синець на поверхні лівої лопатки, синець в ділянці крила лівої здухвинної кістки таза, синець на зовнішній поверхні лівого плечового суглобу, синець на зовнішній поверхні лівого плеча, по одному синцю на задніх поверхнях обох ліктьових суглобів, три садна на задній поверхні правого ліктьового суглобу, синець та садно на тильній поверхні правого зап`ястку та правої кисті, синець на задній поверхні правого передпліччя, синець на тильній поверхні лівого зап`ястку та лівої кисті, синець на задній поверхні лівого передпліччя, садно на передній поверхні правого колінного суглобу, три садна на передній поверхні лівого колінного суглобу, синець та садно на поверхні лівої гомілки, синець на поверхні правої гомілки, садно на поверхні правого гомілково-ступневого суглобу. Дані тілесні ушкодження утворились, від щонайменше, шістнадцяти ударних травмуючих дій тупих твердих предметів, могли утворитися внаслідок ударів кулаками рук та ногами, кожне окремо та в сукупності відносяться до категорії тілесних ушкоджень легкого ступеня тяжкості по відношенню до живої людини та в причинному зв`язку із настанням смерті не перебувають. Встановити послідовність нанесення тілесних ушкоджень ОСОБА_8 неможливо. Тілесних ушкоджень, характерних для самоспричинення при судово-медичній експертизі трупа ОСОБА_8 не виявлено. Тілесні ушкодження у вигляді синців та саден на тильних поверхнях кистів рук, зап`ястків та передпліч є характерними для самозахисту. Під час заподіяння тілесних ушкоджень ОСОБА_8 міг перебувати в положеннях стоячи, сидячи, лежачи, або близьких до них. Не виключається можливість, що після заподіяння тілесних ушкоджень ОСОБА_8 , останній міг самостійно пересуватись (ходити), можливо здійснювати активні цілеспрямовані дії протягом незначного часу по мірі наростання травматичного шоку. Смерть ОСОБА_8 настала внаслідок поєднаної травми голови, грудної клітки та живота, яка супроводжувалась крововиливами під оболонки головного мозку, множинними переломами ребер обох половин грудної клітки, лівобічним гемотораксом, розривом лівої нирки, переломами поперечних відростків поперекових хребців та ускладнилась травматичним шоком. Згідно наданих медичних документів, смерть ОСОБА_8 настала 25.12.24 о 20 год 20 хв, що не суперечить даним судово-медичної експертизи його трупа. При судово-токсикологічній експертизі крові та спинномозкової рідини з трупа ОСОБА_8 наявність етилового (винного) алкоголю не виявлено;

- даними висновку експерта (додатковий) № 45 від 26.02.2025, з якого слідує, що визначення особи або кількості осіб, якими могли бути спричинені тілесні ушкодження іншій особі, знаходиться поза межею компетенції лікаря судово-медичного експерта. Смерть ОСОБА_8 настала внаслідок поєднаної травми голови, грудної клітки та живота, яка супроводжувалась крововиливами під оболонки головного мозку, множинними переломами ребер обох половин грудної клітки, лівобічним гемотораксом, розривом лівої нирки, переломами поперечних відростків поперекових хребців та ускладнилась травматичним шоком;

- даними висновку експерта (додатковий) № 68 від 07.04.2025, з якого слідує, що всі ушкодження, що виявлені на тілі трупа ОСОБА_8 могли утворитися протягом відносно короткого проміжку часу (хвилин, годин) незадовго до госпіталізації в лікарню. Визначення особи або кількості осіб, якими могли бути спричинені тілесні ушкодження іншій особі, знаходиться поза межею компетенції лікаря судово-медичного експерта;

- даними висновку експерта № 48 від 10.01.2025, відповідно до якого під час судово-медичної експертизи зразків крові та спинномозкової рідини трупа ОСОБА_8 наявність етилового (винного) алкоголю не виявлено;

- роз?ясненнями судово-медичного експерта ОСОБА_35 , який підтвердив свої висновки щодо причини смерті ОСОБА_8 та виявлених у нього тілесних ушкоджень. Суду пояснив, що тілесні ушкодження, виявлені у ОСОБА_8 та зазначені в п.а) висновку виникли від, щонайменше, двадцяти шести ударних травмуючих дій, в тому числі переломи ребер утворилися від, щонайменше, 10 ударних травмуючих дій, могли виникнути внаслідок удару кулаком, ногою, тобто твердим тупим предметом. Експерт зазначив, що всі ушкодження які зазначені в п.а висновку експерта слід розглядати в єдиному механізмі виникнення, і всі вони в комплексі відносяться до категорії тяжких тілесних ушкоджень як небезпечні для життя в момент спричинення, а в даному випадку, що призвели до смерті. Визначити, яка із травмуючих дій в ділянку голови супроводжувалась утворенням ушкоджень головного мозку, які викликали смерть потерпілого, не представляється можливим. Не можна також розмежувати від яких саме ударів утворились конкретні тілесні ушкодження, їх потрібно розглядати в сукупності. Ці ушкодження за ознакою небезпеки для життя в момент заподіяння є тяжкими, перебувають у прямому причинно-наслідковому зв`язку з настанням смерті. Інші тілесні ушкодження в причинному зв`язку із настанням смерті не знаходяться. Будь-яких інших тілесних ушкоджень, які не зазначені у висновках експерта, ним виявлено не було. Визначення особи або кількості осіб, якими могли бути спричинені тілесні ушкодження іншій особі, знаходиться поза межею компетенції лікаря судово-медичного експерта. Тілесні ушкодження на потиличній частині голови могли виникнути в строк та за обставин вказаних свідком ОСОБА_12 , тобто під час падіння від удару в підборіддя.

Також повідомив, що тіло можна зберігати в морзі не більше 10 днів. Оскільки родичі померлого не забирали тіло та не реєстрували смерть, він змушений був самостійно звернутися до Рацсу та отримати свідоцтво про смерть ОСОБА_8 .

Такі висновки експерта узгоджуються із встановленими обставинами кримінального провадження, підтверджують показання свідків та спростовують твердження обвинуваченого.

Враховуючи те, що судово-медичні експертизи проводилися кваліфікованим фахівцем в судово-медичній галузі, предметом її дослідження були усі наявні матеріали кримінального провадження, то підстав для сумнівів у достовірності цих висновків суд не вбачає.

За змістом кримінального процесуального закону при вирішенні питання щодо достатності встановлених під час змагального судового розгляду доказів для визнання особи винуватою суди мають керуватися стандартом доведення (стандартом переконання), визначеним частинами другою та четвертою статті 17 КПК України, що передбачають: «ніхто не зобов`язаний доводити свою невинуватість у вчиненні кримінального правопорушення і має бути виправданим, якщо сторона обвинувачення не доведе винуватість особи поза розумним сумнівом. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачиться на користь такої особи».

Стандарт доведення поза розумним сумнівом означає, що сукупність обставин справи, встановлена під час судового розгляду, виключає будь-яке інше розумне пояснення події, яка є предметом судового розгляду, крім того, що інкримінований злочин був вчинений і обвинувачений є винним у вчиненні цього злочину.

Це питання має бути вирішено на підставі безстороннього та неупередженого аналізу наданих сторонами обвинувачення і захисту допустимих доказів, які свідчать «за» чи «проти» тієї або іншої версії подій.

Обов`язок всебічного і неупередженого дослідження судом усіх обставин справи у цьому контексті означає, що для того, щоб визнати винуватість доведеною поза розумним сумнівом, версія обвинувачення має пояснювати всі встановлені судом обставини, що мають відношення до події, яка є предметом судового розгляду. Суд не може залишити без уваги ту частину доказів та встановлених на їх підставі обставин лише з тієї причини, що вони суперечать версії обвинувачення.

Наявність таких обставин, яким версія обвинувачення не може надати розумного пояснення або які свідчать про можливість іншої версії інкримінованої події, є підставою для розумного сумніву в доведеності вини особи. Для дотримання стандарту доведення поза розумним сумнівом недостатньо, щоб версія обвинувачення була лише більш вірогідною за версію захисту.

Законодавець вимагає, щоб будь-який обґрунтований сумнів у тій версії події, яку надало обвинувачення, був спростований фактами, встановленими на підставі допустимих доказів, і єдина версія, якою розумна і безстороння людина може пояснити всю сукупність фактів, установлених у суді, - є та версія подій, яка дає підстави для визнання особи винною за пред`явленим обвинуваченням.

Суд критично оцінює показання обвинуваченого про те, що він не завдавав ОСОБА_8 ударів кулаками в голову та по тулубу, а лише декілька разів (не більше 5) вдарив долонею в обличчя, оскільки такі показання спростовуються сукупністю досліджених у судовому засіданні доказів, зокрема:

- даними протоколів слідчих експериментів зі свідками ОСОБА_12 , ОСОБА_15 ОСОБА_18 , ОСОБА_19 , ОСОБА_20 , відповідно до яких очевидці події за участі статиста, детально та послідовно продемонстрували механізм нанесення ОСОБА_4 тілесних ушкоджень для ОСОБА_8 , що також безпосередньо підтвердили у судовому засіданні, надавши аналогічні показання. Їх показання не є суперечливими та узгоджуються з іншими доказами у справі;

- даними висновків судово-медичної експертизи ОСОБА_8 щодо кількості, характеру та локалізації тілесних ушкоджень на тілі ОСОБА_8 , згідно яких закрита черепно-мозкова травма із крововиливом під тверду оболонку лівої півкулі головного мозку; крововиливи під м`які оболонки обох півкуль головного мозку та забою головного мозку з саднами та синцями; закрита травма грудної клітки з переломами ребер з лівобічним гемотораксом з синцями, які в своїй сукупності відносяться до категорії тяжких тілесних ушкоджень, як небезпечних для життя в момент спричинення, а в даному випадку, що призвели до смерті, могли виникнути в строк та за обставин вказаних в постанові, утворилися від, щонайменше, 10 ударних травмуючих дій, що узгоджується, зокрема з послідовними показаннями ключового свідка ОСОБА_12 , яким суд довіряє.

Версія обвинуваченого про те, що потерпілий після його ударів ще пересувався та впав в коридорі при виході з казарми, де втратив свідомість, суперечать показанням допитаних у судовому засіданні свідків, які зазначили, що після побиття потерпілого ОСОБА_4 , він вже з приміщення кімнати не виходив, а впав та втратив свідомість в кімнаті після завдання перших ударів ОСОБА_4 в ділянку підборіддя.

Покликання обвинуваченого на те, що свідки, які були в казармі в статусі мобілізованих обмовляють його, оскільки бояться бути призваними на військову службу, а свідки, які є солдатами взводу охорони ТЦК, обмовляють його, оскільки самі брали активну участь у побитті потерпілого, не знайшли свого підтвердження під час судового розгляду.

Так, свідок ОСОБА_12 має відстрочку від військової служби, оскільки має 3 неповнолітніх дітей, свої показання, які надав під час слідчого експерименту повністю підтримав у судовому засіданні. При цьому, вказаний свідок дав показання про те, що крім обвинуваченого, потерпілого били й працівники ТЦК – як слідує з матеріалів кримінального провадження ОСОБА_10 , ОСОБА_18 , ОСОБА_19 . Однак при цьому, свідок розмежував дії обвинуваченого та інших осіб.

Показання ОСОБА_12 узгоджуються з показаннями свідка ОСОБА_15 під час слідчого експерименту, в якого також відсутні підстави обмовляти обвинуваченого. Вказаний свідок продемонстрував, як ОСОБА_14 вдарив потерпілого, що призвело до мимовільного сечовипускання останнього, на що ОСОБА_14 сказав, що «попав у печінку».

Також під час слідчих експериментів свідок ОСОБА_18 показав, як ОСОБА_14 завдав близько чотирьох ударів кулаками в голову і в груди потерпілого, коли той лежав на підлозі біля ліжка, а свідок ОСОБА_19 – як ОСОБА_14 сильно бив руками і ногами по ребрах та грудній клітині потерпілого, коли він лежав біля ліжка, всього завдав близько 10 ударів по обличчю і тулубу. Вказане повністю узгоджується з показаннями свідка ОСОБА_12 .

З показань ОСОБА_4 слідує, що ОСОБА_8 тривалий час заважав йому та іншим спати, що ОСОБА_8 на його неодноразові зауваження та прохання не реагував, чіплявся до нього та вдарив по нозі, спричинивши сильний біль, обвинувачений утримував потерпілого за ногу, коли йому робили заспокійливий укол.

Сукупність усіх вказаних обставин вчинення кримінального правопорушення, спосіб, кількість, характер і локалізація тілесних ушкоджень, а саме завдання численних, не менше 10, ударів кулаками обох рук по голові, грудній клітці та тулубу потерпілого, тобто виключно в життєво важливі органи, а також поведінка обвинуваченого і потерпілого, що передувала події, їх взаємовідносини вказують на те, що тяжкі тілесні ушкодження ОСОБА_4 спричинив ОСОБА_8 з прямим умислом, а ставлення до настання смерті потерпілого характеризувалося необережністю.

З огляду на вказане, суд розцінює показання обвинуваченого ОСОБА_4 як спосіб захисту та намір пом`якшити покарання за скоєне.

Відповідно до ч. 1 ст. 337 КПК України судовий розгляд проводиться лише стосовно особи, якій висунуте обвинувачення, і лише в межах висунутого обвинувачення відповідно до обвинувального акта, крім випадків, передбачених цією статтею.

Як слідує з матеріалів кримінального провадження на даний час проводиться досудове розслідування у кримінальному провадженні № 62025240010000492 від 21.03.2025 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 121 КК України.

З огляду на визначення меж судового розгляду в даному кримінальному провадженні, оцінку та правову кваліфікацію діям працівників взводу охорони ІНФОРМАЦІЯ_2 - ОСОБА_18 , ОСОБА_19 , ОСОБА_10 , ОСОБА_20 має надати орган досудового розслідування в межах кримінального провадження № 62025240010000492.

Таким чином, дослідивши безпосередньо в судовому засіданні докази, оцінивши їх у сукупності з точки зору належності, допустимості, достовірності, а також достатності і взаємозв`язку, суд вважає, що дії обвинуваченого кваліфіковані правильно за ч. 2 ст. 121 КК України, умисне тяжке тілесне ушкодження, тобто умисне тілесне ушкодження, небезпечне для життя в момент заподіяння, що спричинило смерть потерпілого.

4. Відомості, які характеризують особу обвинуваченого, обставини, які пом`якшують та обтяжують покарання.

ОСОБА_4 раніше судимий, відбував покарання у місцях позбавлення волі, на обліку у лікарів нарколога та психіатра, в органі пробації не перебуває, не працює, неодружений.

Відповідно до даних висновку судово-психіатричного експерта № 23 від 08.01.2025, ОСОБА_4 психічним захворюванням не страждає, на час вчинення інкримінованого йому кримінального правопорушення психічним захворюванням не страждав, усвідомлював свої дії, міг керувати ними та відповідати за них. Примусових заходів медичного характеру не потребує.

Обставин, які пом`якшують покарання ОСОБА_4 не встановлено. Обставиною, яка обтяжує покарання є рецидив кримінальних правопорушень.

5. Мотиви призначення покарання.

Призначаючи покарання, суд, відповідно до ст. 65 КК України враховує ступінь тяжкості вчиненого злочину, який є умисним тяжким, особу винного, відсутність щирого каяття, відсутність обставин, що пом?якшують покарання, обставину, що обтяжує покарання, думку потерпілих.

Враховуючи конкретні обставини справи, що обвинуваченим вчинено тяжкий злочин проти життя і здоров`я людини, внаслідок якого потерпілому було заподіяно тяжкі тілесні ушкодження, які небезпечні для життя в момент їх заподіяння, що спричинило смерть потерпілого і що являє собою підвищену суспільну небезпечність, характер та спосіб його вчинення, поведінку обвинуваченого до та після вчинення злочину, наявність обтяжуючої обставини, особу обвинуваченого, його ставлення до вчиненого та відсутність щирого каяття, думку потерпілих, для досягнення мети покарання, передбаченої ч. 2 ст. 50 КК України, з врахуванням принципів співмірності й індивідуалізації покарання, суд дійшов висновку, що обвинуваченому слід призначити покарання у виді позбавлення волі в межах санкції ч. 2 ст. 121 КК України, що буде необхідним і достатнім для його виправлення та запобігання вчиненню нових кримінальних правопорушень.

6. Розгляд цивільного позову.

У справі заявлений цивільний позов ОСОБА_6 та ОСОБА_7 до ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ІНФОРМАЦІЯ_8 , ОСОБА_35 про відшкодування майнової та моральної шкоди.

Вирішуючи цивільний позов, суд дійшов висновку, що позовні вимоги ОСОБА_6 , слід задовольнити частково, у задоволенні позову ОСОБА_7 - відмовити.

Згідно із ч. 2 ст. 127 КПК України шкода, завдана кримінальним правопорушенням або іншим суспільно небезпечним діянням, може бути стягнута судовим рішенням за результатами розгляду цивільного позову в кримінальному провадженні.

Відповідно до ч. 1 ст. 128 КПК України, особа, якій кримінальним правопорушенням або іншим суспільно небезпечним діянням завдано майнової та/або моральної шкоди, має право під час кримінального провадження до початку судового розгляду пред`явити цивільний позов до підозрюваного, обвинуваченого або до фізичної чи юридичної особи, яка за законом несе цивільну відповідальність за шкоду, завдану діяннями підозрюваного, обвинуваченого або неосудної особи, яка вчинила суспільно небезпечне діяння.

Згідно із положеннями ст. 129 КПК України, ухвалюючи обвинувальний вирок, суд, залежно від доведеності підстав і розміру позову, задовольняє цивільний позов повністю або частково чи відмовляє в ньому.

Відповідно до ст. 1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Відповідно до ч. 1 ст. 1201 ЦК України особа, яка завдала шкоди смертю потерпілого, зобов`язана відшкодувати особі, яка зробила необхідні витрати на поховання та на спорудження надгробного пам`ятника, ці витрати. Тому вимоги про стягнення витрат на поховання можуть пред`являтись як особами, що мають право на відшкодування шкоди у зв`язку зі смертю годувальника, так і сторонніми до потерпілого громадянами і організаціями, що фактично понесли ці витрати.

Стаття 2 Закону України "Про поховання та похоронну справу" визначає поховання померлого, як комплекс заходів та обрядових дій, які здійснюються з моменту смерті людини до поміщення труни з тілом або урни з прахом у могилу або колумбарну нішу, облаштування та утримання місця поховання відповідно до звичаїв та традицій, що не суперечить законодавству.

Під комплексом заходів та обрядових дій розуміється, зокрема організація поховання померлого і проведення у зв`язку з цим ритуальних послуг відповідно до місцевих умов.

Як слідує з матеріалів справи, після смерті ОСОБА_8 його поховання здійснила рідна сестра ОСОБА_6 . На організацію поховання ОСОБА_8 понесла витрати за послуги автотранспорту, ритуальні товари та послуги на загальну суму 21800 грн, що підтверджується наданими нею копією товарного чеку № 797 від 23.04.2025, договору надання послуг № 23/04 від 23.04.2025.

Враховуючи викладене, з винного ОСОБА_4 на користь ОСОБА_6 як особи, яка фактично понесла витрати на поховання ОСОБА_8 , слід стягнути витрати на поховання у сумі 21800 грн.

Документальних доказів про витрати ОСОБА_7 на організацію поховання ОСОБА_8 матеріали справи не містять, а тому її позов в цій частині задоволенню не підлягає.

Витрати потерпілої ОСОБА_6 , що пов?язані зі зберіганням тіла ОСОБА_8 у холодильній камері ФОП ОСОБА_36 у загальній сумі 124 750 грн за договорами від 03.01.2025, 03.02.2025, 18.02.2025, 01.03.2025, 11.03.2025, 31.03.2025 відшкодуванню не підлягають з огляду на таке.

Витрати підлягають відшкодуванню лише тоді, коли вони є безпосереднім наслідком кримінального правопорушення.

У цій ситуації потерпіла ОСОБА_6 самостійно, за власною волею помістила тіло потерпілого до платної установи для зберігання в холодильній камері. Такі витрати не були необхідними або обов`язковими, пов`язаними з розслідуванням чи похованням.

Оскільки рішення про зберігання тіла покійного у платній установі прийняте самою потерпілою, ці витрати є результатом її власного розсуду, а не дій обвинуваченого.

Закон допускає відшкодування необхідних витрат на поховання. Тривале зберігання тіла у платній холодильній камері не є обов`язковою складовою поховання, якщо воно не було зумовлене об`єктивними обставинами (наприклад, вимогами слідства).

Позивачем не доведено, що таке зберігання: було необхідним; було зумовлене діями обвинуваченого; було неможливо уникнути цих витрат.

Отже, доказів того, що такі витрати були обумовлені необхідністю, пов`язаною з кримінальним правопорушенням або вимогами органів досудового розслідування, суду не надано.

Оскільки зазначені витрати понесені позивачем добровільно та не перебувають у прямому причинному зв`язку з діями обвинуваченого, підстави для їх відшкодування відсутні. У зв`язку з цим цивільний позов потерпілих у цій частині задоволенню не підлягає.

Згідно зі ст. 1168 ЦК України моральна шкода, завдана смертю фізичної особи, відшкодовується її чоловікові (дружині), батькам (усиновлювачам), дітям (усиновленим), а також особам, які проживали з нею однією сім`єю.

Враховуючи те, що ОСОБА_6 як рідна сестра померлого, а ОСОБА_7 як племінниця, не входять до кола осіб, які мають право на моральну шкоду, завданої смертю особи та не проживали з ОСОБА_8 однією сім`єю, суд дійшов висновку, що у задоволенні їх позовів про відшкодування моральної шкоди слід відмовити.

Позовні вимоги потерпілих до ІНФОРМАЦІЯ_2 , ІНФОРМАЦІЯ_8 , ОСОБА_35 про відшкодування шкоди в межах даного кримінального провадження задоволенню не підлягають з огляду на те, що згідно зі ст. 128 КПК України ці особи за законом не несуть цивільну відповідальність за шкоду, завдану діяннями обвинуваченого.

7. Мотиви ухвалення інших рішень щодо питань, які вирішуються судом при ухваленні вироку.

Відповідно до ч. 2 ст. 120, ч. 1 ст. 124 КПК України витрати, пов`язані з оплатою допомоги представника потерпілого, цивільного позивача, які надають правову допомогу за договором, несе відповідно потерпілий, цивільний позивач, а у разі ухвалення обвинувального вироку суд стягує з обвинуваченого на користь потерпілого всі здійснені ним документально підтверджені процесуальні витрати.

Правовою підставою відшкодування витрат на правову допомогу є договір, укладений між потерпілим та адвокатом-представником, а також документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов`язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження).

Як випливає із договорів про надання правової допомоги від 02.01.2025, платіжних інструкцій від 01.01.2025, 04.01.2025, 06.02.2025, 13.02.2025, між адвокатом ОСОБА_37 та потерпілими укладено договір про надання правової допомоги. Виконуючи умови договору, адвокат надавав правову допомогу потерпілим під час досудового розслідування, за що отримав гонорар у розмірі 29 100 грн.

Оскільки сторона захисту не заявляла клопотання про зменшення витрат на правничу допомогу та не доводила суду їх неспівмірність, суд дійшов висновку, що витрати на правову допомогу в сумі 29 100 грн є доведеними у даному кримінальному провадженні, а тому підлягають стягненню з обвинуваченого, по 14550 грн на кожну потерпілу.

Процесуальні витрати слід стягнути з обвинуваченого згідно зі ст. 124 КПК України.

Питання щодо речових доказів вирішити відповідно до ст. 100 КПК України.

Арешт, накладений на речовий доказ ухвалою слідчого судді Шепетівського міськрайонного суду Хмельницької області, слід скасувати.

З метою досягнення дієвості цього кримінального провадження, забезпечення виконання обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, запобіжний захід у вигляді тримання під вартою до набрання вироком законної сили ОСОБА_4 слід залишити без змін.

Керуючись ст.ст. 373-374 КПК України, суд

ухвалив:

ОСОБА_4 визнати винуватим у пред`явленому обвинуваченні за ч. 2 ст. 121 КК України та призначити йому покарання у виді позбавлення волі строком на 8 (вісім) років 6 (шість) місяців.

До вступу вироку в законну силу запобіжний захід ОСОБА_4 залишити попередній – тримання під вартою.

Початок строку відбування покарання ОСОБА_4 рахувати з 25.12.2024 року (затримання), зарахувавши у строк відбування покарання строк тримання під вартою з 25.12.2024 до 12.03.2026 включно, з розрахунку один день попереднього ув`язнення за один день позбавлення волі.

Цивільний позов ОСОБА_6 до ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ІНФОРМАЦІЯ_8 , ОСОБА_35 про відшкодування майнової та моральної шкоди задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_4 на користь ОСОБА_6 витрати на поховання у сумі 21 800 грн, витрати на правову допомогу – 14 550 грн, а всього 36 350 гривень. У решті позову відмовити.

У задоволенні цивільного позову ОСОБА_7 до ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ІНФОРМАЦІЯ_8 , ОСОБА_35 про відшкодування майнової та моральної шкоди відмовити.

Стягнути з ОСОБА_4 на користь ОСОБА_7 витрати на правову допомогу у розмірі 14 550 гривень.

Речові докази, які знаходяться в кімнаті зберігання речових доказів Шепетівського РУП: вирізи з підковдри, матрацу та наволочки, куртку синього кольору, джинси синього кольору, труси, пару кросівок, пару шкарпеток, аркуш паперу з написом, повістку ОСОБА_8 , вівсяне печиво, запальничку, пластинку карбамазепину з двома таблетками - знищити; футболку сірого кольору – повернути ОСОБА_4 ; грошові кошти номіналом 10 грн серії ЦА 4160305, номіналом 20 грн серії СН 6382125, номіналом 200 грн. серії 133 0552931, номіналом 500 грн серії АД 8845107 та грошові кошти в сумі 39 грн 50 коп. монетами, зокрема три монети по 10 грн, дві монети по 1 грн, одна монета 5 грн, одна монета 2 грн та одна монета 50 коп, які зберігаються в приміщенні службового кабінету №27 СВ Шепетівського РУП ГУНП у Хмельницькій області, 8 ключів, які зберігаються в кімнаті зберігання речових доказів Шепетівського РУП – повернути потерпілим; диск з аудіо записом розмови від 25.12.2024 року на лінію «103», який містяться в матеріалах кримінального провадження – залишити в матеріалах кримінального провадження.

Арешт, накладений на речовий доказ ухвалою слідчого судді Шепетівського міськрайонного суду Хмельницької області від 27.12.2024, скасувати.

Стягнути з ОСОБА_4 витрати за проведення судової експертизи у сумі 6109,44 грн у дохід держави.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

На вирок може бути подана апеляційна скарга до Хмельницького апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня проголошення вироку. Апеляційна скарга подається через Шепетівський міськрайонний суд Хмельницької області.

Копію вироку, після його проголошення, негайно вручити обвинуваченому та прокурору, інші учасники судового провадження мають право отримати копію вироку в суді.

В умовах дії воєнного стану після складання та підписання повного тексту вироку суд має право обмежитися проголошенням його резолютивної частини з обов`язковим врученням учасникам судового провадження повного тексту вироку в день його проголошення.

Суддя ОСОБА_38