Рішення від 11 березня 2026 р. у справі №465/11671/25 — Франківський районний суд м. Львова

465/11671/25

2/465/1467/26

РІШЕННЯ

Іменем України

(заочне)

12.03.2026 року м. Львів

Франківський районний суд міста Львова в складі :

головуючого судді Гулієвої М. І.

з участю секретаря судових засідань Столярської Ю. Є.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Адвокатського об`єднання "Автопоміч Україна" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, -

встановив:

Представник позивача звернувся до суду із позовом до відповідача про стягнення заборгованості, та просив стягнути з ОСОБА_1 на користь Адвокатського об`єднання «Автопоміч Україна» 18 000,00 (вісімнадцять тисяч) гривень заборгованості згідно Договору про надання професійної правничої (правової) допомоги № Ж195 від 16.01.2021 року та судові витрати.В обґрунтування позову зазначає, що 16 січня 2021 року між ОСОБА_1 та Адвокатським об`єднанням «Автопоміч Україна» було укладено Договір про надання професійної правничої (правової) допомоги № Ж195. Предметом Договору (п.1.1. Договору) сторони визначили, що клієнт доручає, а Адвокатське об`єднання бере на себе зобов`язання надавати Клієнту професійну правничу (правову) допомогу щодо захисту інтересів Клієнта або осіб в інтересах, яких клієнтом було укладено цей Договір за подією, що мала місце: 18.12.2020 року в результаті якої загинула ОСОБА_2 , в порядку та на умовах визначених цим Договором, а Клієнт зобов`язується оплатити таку правничу (правову) допомогу. Позивачем проаналізовано всі обставини справи та встановлено, що Відповідач не отримував відшкодування шкоди, заподіяної смертю фізичної особи внаслідок дорожньо-транспортної пригоди. Позивачем було сформовано позовну заяву в інтересах Відповідача, до якої долучено всі необхідні документи.Постановою Львівського апеляційного суду від 12 грудня 2023 року по справі № 452/4002/21 ухвалено стягнути з ОСОБА_3 в користь ОСОБА_1 60 000 (шістдесят тисяч) гривень моральної шкоди. На виконання постанови Львівського апеляційного суду отримано виконавчий лист, який пред`явлено до примусового виконання.У виконавчому провадженні №74168803 було стягнуто з боржника та перераховано Відповідачу відшкодування моральної шкоди в розмірі 60 000 (шістдесят тисяч) гривень на виконання постанови Львівського апеляційного суду від 12 грудня 2023 року по справі № 452/4002/21, у зв`язку з чим приватним виконавцем Пиць А.А. 26.04.2024 винесено постанову про закінчення виконавчого.Згідно із п. 4.1 Договору та п.1 Додатку до Договору вартість послуг виконавця за надання послуг становить 30 % від суми отриманих виплат.Відповідач відповідно до п.4.1 Додатку 1 до Договору, зобов`язаний був на корить позивача перерахувати на реквізити позивача 30% від суми отриманого відшкодування протягом п`яти днів з моменту отримання коштів.Оскільки,виплата становила 60 000,00 грн., то відповідач має здійснити оплату позивачу гонорару відповідно у розмірі 18 000, 00 грн. (60 000 *30%= 18 000 грн.).З урахуванням наведеного вище, для поновлення порушених прав позивача, просить стягнути з відповідача на користь позивача заборгованість згідно Договору, у розмірі 18000,00 грн. та судові витрати.

Ухвалою судді від 08.01.2026 року відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження та вирішено справу розглядати за участю учасників справи.

Представник позивача в судове засідання не з`явився, однак подав заяву про слухання справи у його відсутності, позов підтримує повністю та не заперечує проти заочного розгляду справи та винесення заочного рішення суду.

Відповідач повторно у судове засідання не з`явився, про причини своєї неявки суд не повідомив, хоча належним чином був повідомлений про день, час та місце слухання справи та не подав відзив, тому на підставі ст.ст.223, 280 ЦПК України, суд вирішує справу на підставі наявних у ній даних та доказів (постановляє заочне рішення), проти чого не заперечив представник позивача у заяві.

У відповідності до ч. 2 ст.247 ЦПК України у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу, не здійснюється.

Дослідивши матеріали справи та всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до висновку, що позов підставний та підлягає до задоволення, з таких підстав.

Відповідно до ст. 4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутись до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Згідно ст. 15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного судочинства.

За вимогами ст. ст.12,81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків встановлених цим кодексом. Доказуванню підлягають обставини, які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, виникає спір. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Відповідно до ч.1 ст.13 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.

Судом установлено, що 16 січня 2021 року між ОСОБА_1 та Адвокатським об`єднанням «АвтопомічУкраїна» укладено Договір про надання професійної правничої (правової) допомоги № Ж195.

Предметом Договору (п.1.1. Договору) сторони визначили, що клієнт доручає, а Адвокатське об`єднання бере на себе зобов`язання надавати Клієнту професійну правничу (правову) допомогу щодо захисту інтересів Клієнта або осіб в інтересах, яких клієнтом було укладено цей Договір за подією, що мала місце 18.12.2020 року, в результаті якої загинула ОСОБА_2 , в порядку та на умовах визначених цим Договором, а Клієнт зобов`язується оплатити таку правничу (правову) допомогу.

Відповідно до п.5.1. Договору, договір набирає чинності з моменту його підписання сторонами та діє до остаточного виконання сторонами своїх зобов`язань.

В рамках виконання вказаного договору в інтересах відповідача, позивачем було проаналізовано всі обставини справи, зібрано документи для подання в страхову компанію для прийняття рішення про виплату страхового відшкодування, оформлено повідомлення про дорожньо-транспортну пригоду та долучено документи до такого повідомлення, заяви на виплату страхового відшкодування, долучено документи для виплати страхового відшкодування, проведено юридичну консультацію та здійснено адвокатський запит, тощо.

Так, у виконавчому провадженні №74168803 було стягнуто з боржника та перераховано Відповідачу відшкодування моральної шкоди в розмірі 60 000 (шістдесят тисяч) гривень на виконання постанови Львівського апеляційного суду від 12 грудня 2023 року по справі № 452/4002/21, у зв`язку з чим приватним виконавцем Пиць А.А. 26.04.2024 винесено постанову про закінчення виконавчого.

Згідно із п. 4.1 Договору вартість послуг Адвокатського об`єднання та порядок їх сплати передбачено в додатку (додатках) до цих Договорів.

Згідно пункту 1 Додатку до Договору про надання професійної правничої (правової) допомоги від 16.01.2021 року ,укладеного між позивачем та відповідачем «Вартість послуг Адвокатського об`єднання становить 30% від суми отриманих виплат».

Пунктом 2 Додатку №1 до Договору сторони погодили, що під сумою коштів, що будуть стягнуті відповідно до Розділу 1 цього Додатку вважаються кошти, що сплачені відповідальною особою за відшкодування шкоди у якості грошової компенсації за спричинену шкоду, що стосується події описаної в Предметі Договору або іншою особою, які отримав Клієнт або уповноважений ним представник або треті особи в інтересах яких було укладено Договір, у тому числі кошти отримані в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб, протягом всього терміну дії Договору.

Відповідно до п.3 Додатку №1 до Договору, якщо грошову компенсацію за спричинену шкоду сплачено Клієнту готівкою та/або на його банківський рахунок, то Клієнт зобов`язаний оплатити послуги Адвокатського об`єднання не пізніше 5-ти банківських днів після такої виплати».

Згідно з ч.ч. 1,2 ст.509 ЦК України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов`язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Відповідно до ч. 3ст. 510 ЦК України, якщо кожна із сторін у зобов`язанні має одночасно і права, і обов`язки, вона вважається боржником у тому, що вона зобов`язана вчинити на користь другої сторони, і одночасно кредитором у тому, що вона має право вимагати від неї.

Статтями 525,526 ЦК України встановлено, що одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов`язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події. (ч. 1 ст. 530 ЦК України).

Відповідно дост.901 ЦК України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов`язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов`язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором. Положення цієї глави можуть застосовуватися до всіх договорів про надання послуг, якщо це не суперечить суті зобов`язання.

Таким чином, на момент отримання відповідачем страхового відшкодування договір не був розірваний, проте відповідач в порушення умов Договору та вказаних норм ЦК України не виконав своїх зобов`язань перед позивачем та не сплатив вартість наданих послуг, передбачених Договором.

У частині четвертій статті 263 ЦПК України вказано про те, що при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 14 листопада 2018 року у справі № 2-383/2010 (провадження № 14-308цс18) зроблено висновок, що стаття 204 ЦК України закріплює презумпцію правомірності правочину. Ця презумпція означає, що вчинений правочин вважається правомірним, тобто таким, що породжує, змінює або припиняє цивільні права й обов`язки, доки ця презумпція не буде спростована, зокрема, на підставі рішення суду, яке набрало законної сили. У разі не спростування презумпції правомірності договору всі права, набуті сторонами правочину за ним, повинні безперешкодно здійснюватися, а обов`язки, що виникли внаслідок укладення договору, підлягають виконанню.

Згідно постанови Верховного Суду від 25.01.2018 р. у справі № 401/1466/15-ц відмова відповідача від виконання зобов`язання в односторонньому порядку за договором про надання юридичних послуг, а саме відмова сплатити винагороду , на яку при укладенні цього договору розраховував позивач, є істотним порушенням його умов.

Верховний суд у постанові від 11.02.2019 року у справі №643/13788/15-ц вказує, що тлумачення статті 629 ЦК України свідчить, що в ній закріплено один із фундаментів на якому базується цивільне право - обов`язковість договору. Тобто з укладенням договору та виникненням зобов`язання його сторони набувають обов`язки (а не лише суб`єктивні права), які вони мають виконувати. Невиконання обов`язків, встановлених договором, може відбуватися при: (1) розірванні договору за взаємною домовленістю сторін; (2) розірванні договору в судовому порядку; (3) відмові від договору в односторонньому порядку у випадках, передбачених договором та законом; (4) припинення зобов`язання на підставах, що містяться в главі 50 ЦК України; (5) недійсності договору (нікчемності договору або визнання його недійсним на підставі рішення суду).

Аналогічний висновок зроблений у постанові Верховного Суду у складі Об`єднаної Палати Касаційного цивільного суду від 23 січня 2019 року у справі № 355/385/17.

У постанові Верховного Суду у складі Об`єднаної Палати Касаційного цивільного суду від 10 квітня 2019 року у справі № 390/34/17 (провадження № 61-22315сво18) зроблено висновок, що «доктрина venire contra factum proprium (заборони суперечливої поведінки), базується ще на римській максимі - «non concedit venire contra factum proprium» (ніхто не може діяти всупереч своїй попередній поведінці). В основі доктрини venire contra factum proprium знаходиться принцип добросовісності. Поведінкою, яка суперечить добросовісності та чесній діловій практиці, є, зокрема, поведінка, що не відповідає попереднім заявам або поведінці сторони, за умови, що інша сторона, яка діє собі на шкоду, розумно покладається на них».

Оскільки, сума отриманих виплат становила 60 000 грн., то відповідач має здійснити виплату позивачу коштів відповідно у розмірі 18 000 гривень(60 000 х 30%= 18 000 грн.).

З огляду на вище наведене, суд бере до уваги представлений позивачем розрахунок заборгованості, який складений у відповідності до вимог чинного законодавства, відповідач обґрунтованих заперечень щодо розрахунку суду не надав, клопотання щодо неспівмірності витрат до суду не надходило.

Згідно із ст.5 ЦПК України, здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.

Відповідно до ч. 2ст. 89 ЦПК України, суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Відповідно до ст. 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню цивільного судочинства, визначеного цим Кодексом.

За таких обставин, оскільки грошове зобов`язання перед позивачем не виконано відповідачем відповідно до умов Договору ,то позовні вимоги є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню, тому слід стягнути з ОСОБА_1 на користь Адвокатського об`єднання «Автопоміч Україна» 18 000 гривень згідно Договору про надання професійної правничої (правової) допомоги №Ж195 від 16 січня 2021 року.

Згідно з ст.133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Відповідно до ч.1 ст. 141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Відтак, вирішуючи питання стягнення судових витрат на підставі ст.141 ЦПК України, суд приходить до висновку, що слід стягнути з відповідача на користь позивача понесені судові витрати у розмірі 3028 гривень сплаченого судового збору.

Також до витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати: на професійну правничу допомогу; пов`язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.

Витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави, як закріплено у частині першій ст. 137 ЦПК України.

Згідно з частиною третьою статті 137 ЦПК України, для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

У відповідності до частини другої ст. 137 ЦПК України за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат:

1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;

2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Згідно з частиною третьою ст. 137 ЦПК України для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

У відповідності до частини четвертої ст. 137 ЦПК України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із:

1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг);

2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг);

3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт;

4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Відповідно до частини восьмої ст. 141 ЦПК України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

Згідно п.3ч.2ст.141 ЦПК України інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Професійну правничу допомогу позивачу надавало АО «ГРАНД ГРУП ПАРТНЕРС» адвокат Ясінський Станіслав Едуардович на підставі Договору про надання професійної правничої (правової) допомоги №17/05 від 17 травня 2021 р., укладеного між Позивачем та Адвокатським об`єднанням "ГРАНД ГРУП ПАРТНЕРС", ордеру серії ВС №1423439 від 12.12.2025 року, свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю серії № 306.

Як вбачається з розрахунку робіт (наданих послуг) виконаних для надання правничої (правової) допомоги від 12.12.2025 р. загальна кількість витраченого часу на надання правничої допомоги замовнику становить 5 годин 00 хвилин, відповідно вартість наданих послуг становить 7500,00 грн.

При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи, фінансового стану обох сторін та інших обставин.

Ті ж критерії застосовує Європейський суд з прав людини , присуджуючи судові витрат на підставі статті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Зокрема, у рішеннях від 12 жовтня 2006 року у справі "Двойних проти України" (пункт 80), від 10 грудня 2009 року у справі "Гімайдуліна і інші проти України" (пункти 34-36), від 23 січня 2014 року у справі "East/West Alliance Limited" проти України", від 26 лютого 2015 року у справі "Баришевський проти України" (пункт 95) зазначено, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим.

У рішенні ЄСПЛ від 28 листопада 2002 року у справі "Лавентс проти Латвії" зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір. При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін.

Вказаний правовий висновок відображений у постанові Верховного Суду від 14.02.2022 у справі № 334/8182/19.

Аналогічний правовий висновок викладено в постанові Великої Палати Верховного Суду від 19 лютого 2020 року у справі №755/9215/15-ц, постановах Верховного Суду від 02 грудня 2020 року у справі№742/2585/19, від 03 лютого 2021 року у справі №522/24585/17.

Також питання співмірності судових витрат розглядалось Великою Палатою Верховного Суду у справі № 550/936/18, за результатами якої Велика Палата Верховного Суду дійшла висновку: «При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру з огляду на конкретні обставини справи, фінансовий стан обох сторін».

У постановах Верховного Суду від 07 листопада 2019 року у справі № 905/1795/18 та від 08 квітня 2020 року у справі № 922/2685/19 наголошено на тому, що суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості, пропорційності та верховенством права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи на складність справи, витрачений адвокатом час та неспіврозмірним у порівнянні з ринковими цінами адвокатських послуг.

У постанові Верховного Суду від 13 травня 2021 року у справі № 903/277/20 зазначено, що оцінка обґрунтованості, пропорційності витрат на професійну правничу допомогу з урахуванням обсягу наданих адвокатом послуг, складністю справи, беручи до уваги, зокрема критерії реальності понесення адвокатських витрат, розумності їхнього розміру, співмірності, а також підтвердженість таких витрат належними та допустимими доказами вирішується судом у кожному конкретному випадку з урахуванням конкретних обставин кожної справи.

У додатковій постанові Верховного Суду від 08 вересня 2021 року у справі№ 206/6537/19 (провадження № 61-5486св21) зазначено, що попри волю сторін договору визначати розмір гонорару адвоката, суд не позбавлений права оцінювати заявлену до відшкодування вартість правничої допомоги на підставі критеріїв співмірності, визначених частиною четвертою статті 137 ЦПК України.

Із змісту правової позиції Верховного Суду від 16 березня 2023 року у справі № 927/153/22 вбачається, що при визначенні витрат на правову допомогу слід враховувати наступне: чи змінювалася правова позиція у справі в судах першої та апеляційної інстанції; чи потрібно було адвокату вивчати додаткове джерела права, законодавство, що регулює спір у справі, документи та доводи, якими протилежні сторони у справі обґрунтовували свої вимоги.

Чинне процесуальне законодавство не обмежує сторін спору жодними нормативними рамками у контексті очікуваного розміру компенсації їхніх витрат, пов`язаних із правничою допомогою адвоката, однак, беручи до уваги принцип співмірності, слід враховувати, що свобода сторін у визначенні розміру витрат на професійну правничу допомогу не є абсолютною та безумовною навіть у разі їхньої повної документальної доведеності.

Суд вважає, що заявлений розмір правової допомоги в сумі 7500, 00 грн. є завищеним, необґрунтованим, не відповідає принципам розумності та співмірності із складністю справи.

Враховуючи характер виконаної роботи, принципи співмірності та розумності судових витрат, критерій реальності адвокатських витрат, а також критерій розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи, її складності та виконаної адвокатом роботи, значимості таких дій у справі, витраченого часу, суд дійшов висновку про наявність підстав для задоволення витрат на правову допомогу в сумі 4000грн.

Керуючись ст.ст. 4, 5, 10-13, 19, 76, 77, 79, 80, 83, 89, 95, 141, 223, 247, 259, 263-265, 268, 273, 280, 281, 282, 353 ЦПК України

ВИРІШИВ:

Позовну заяву задоволити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Адвокатського об`єднання «Автопоміч Україна» 18 000 гривень (вісімнадцять тисяч гривень 00 копійок) заборгованості згідно Договору про надання професійної правничої (правової) допомоги № Ж195 від 16.01.2021 року та 3 028 гривень (три тисячі двадцять вісім гривень 00 копійок) сплаченого судового збору, витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 4000,00 грн. (чотири тисячі гривень 00 копійок).

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду. Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також встановлений в разі пропуску з інших поважних причин, відповідно до вимогст.284 ЦПК України.

Заочне рішення може бути оскаржене безпосередньо до Львівського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги на рішення суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Учасники справи:

Позивач: Адвокатське об`єднання «Автопоміч Україна», код ЄДРПОУ 43671332, місцезнаходження: м. Львів вул. Ак. Сахарова, 33, офіс 504.

Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 .

Суддя М. І. Гулієва