Рішення від 12 березня 2026 р. у справі №446/1418/25 — Кам'янка-Бузький районний суд Львівської області

Справа № 446/1418/25

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13.03.2026 м.Кам`янка-Бузька

Кам`янка-Бузький районний суд Львівської області в складі:

головуючого - судді Котормус Т. І.

секретар судового засідання Карпа Г.М.,

справа №446/1418/25,

учасники справи:

заявниця ОСОБА_1 ;

представник заявниці ОСОБА_2 ;

заінтересовані особи ОСОБА_3 ;

Кам`янка-Бузька міська рада Львівської області;

Військова частина НОМЕР_1 :

представник заінтересованої особи ОСОБА_4 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Кам`янка-Бузька за правилами окремого позовного провадження цивільну справу за заявою ОСОБА_1 , заінтересовані особи: ОСОБА_3 , Кам`янка-Бузька міська рада Львівської області, військова частина НОМЕР_1 про встановлення факту проживання однією сім`єю чоловіка та жінки без шлюбу,

ВСТАНОВИВ:

25.06.2025 представник заявника ОСОБА_1 – ОСОБА_2 звернулася до суду із заявою, в якій просить встановити факт, що ОСОБА_1 та ОСОБА_3 , який 11.03.2023 зник безвісно, проживали однією сім`єю, як чоловік та жінка без реєстрації шлюбу з 2009 року.

В обґрунтування заявлених вимог зазначила, що вона з 2009 року проживала однією сім?єю чоловіка та жінки без реєстрації шлюбу з ОСОБА_3 за адресою: АДРЕСА_1 . Вказує, що у вказаний період, вони з ОСОБА_3 вели спільне господарство, мали спільний бюджет. З моменту повномасштабного вторгнення російської федерації на територію України ОСОБА_3 був мобілізований до Збройних сил України. 13.03.2023 на ім`я сина цивільного чоловіка, прийшло повідомлення про зникнення безвісті ОСОБА_3 . Вказує, що встановлення факту проживання однією сім?єю чоловіка та жінки без реєстрації шлюбу дозволить та наддасть їй можливість реалізовувати право на отримання одноразової грошової допомоги відповідно до Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей».

Ухвалою суду від 30.06.2025 відкрито провадження у справі за правилами окремого позовного провадження.

28.07.2025 від представника заінтересованої особи військової частини НОМЕР_1 – Переходень О.О. надійшли письмові пояснення щодо обставин справи, в яких просила розгляд справи здійснювати без участі представника військової частини, оскільки факт який просить встановити заявниця не входить до компетенції військової частини, а є особистими відносинами та життям між заявницею та ОСОБА_3 .

У судовому засіданні заявниця ОСОБА_1 на підставу заявлених вимог вказала, що спільно проживає з ОСОБА_3 з 2009 року. У попередньому шлюбі, вона перебувала до 2007, колишній чоловік помер. Попередній свій шлюб, від якого має одну дитину, ОСОБА_3 був мобілізований до Збройних сил України та 13.03.2023 його сина ОСОБА_3 , який у справі є заінтересованою особою, та проживав разом з ними сповістили про зникнення батька безвісти.

Представник заявниці ОСОБА_2 в судовому засіданні вимоги заяви підтримала з наведених у ній доводах, просила таку задоволити.

Заінтересована особа ОСОБА_3 , який є сином ОСОБА_3 у судовому засіданні не заперечила щодо задоволення заяви та пояснив, що його тато та мама розлучились у 2009. Також, з цього року батько почав проживати разом з ОСОБА_1 за адресою: АДРЕСА_1 , де також до 2012 року проживав і він, звідки переїхав на час навчання у гуртожиток, а до заявниці і батька приїжджав на вихідні. З початку повномасштабного вторгнення російської федерації на територію України батько був мобілізований до Збройних сил України, а 13.03.2023 його ім`я, як сина військовослужбовця прийшло повідомлення про зникнення безвісті ОСОБА_3 . Зазначив, що тато та заявниці дійсно проживали і були справжньою сім`єю.

Представник заінтересованої особи військової частини НОМЕР_1 - Бельмас Я.Е. у судовому засіданні вказав, що військова частина не має жодних даних по цій справі, тому у вирішенні даної справи покладається на розсуд суду. Вказав, що ОСОБА_3 військовослужбовець їхньої військової частини і він вважається зниклим безвісти. Даних про членів його сім`ї, у нього відсутні.

Заслухавши учасників справи, дослідивши у їх сукупності та взаємозв`язку її матеріали, суд встановив наступні обставини справи та відповідні до них правовідносини.

Допитана в судовому засіданні свідок ОСОБА_5 суду пояснила, що вона є сусідкою ОСОБА_3 , з яким проживала заявниця ОСОБА_1 . Вказала, що у заявниці та ОСОБА_3 були сімейні відносини, вона неодноразово бачила як вони вели спільне господарство. Заявниця ОСОБА_1 в АДРЕСА_1 почала жити з 2009 року, це будинок ОСОБА_3 . Їй відомо, що ОСОБА_3 перебував раніше у шлюбі з ОСОБА_6 , з якою розлучився, від даного шлюбу у них народився син ОСОБА_3 .

Допитана в судовому засіданні свідок ОСОБА_7 суду пояснила, що ОСОБА_3 її сусід, і в АДРЕСА_1 він постійно проживав. До 2009 року, ОСОБА_3 жив за вказаною адресою з колишньою дружиною, а після розлучення жив разом з ОСОБА_1 . Вони часто ходили в гості один до одного, заявниця та ОСОБА_3 вели спільне господарство, та у тих були стосунки як в чоловіка та дружини. Вказує, що після того, як ОСОБА_3 зник безвісти, ОСОБА_1 залишилась проживати у вказаному будинку, а син ОСОБА_3 від попереднього шлюбу, інколи навідується до неї.

Судом відповідно до витягу з наказу командира військової частини НОМЕР_1 №41 від 24.02.2022 встановлено, з 24.02.2022 ОСОБА_3 вважається таким, що посаду прийняв і приступив до виконання службових обов`язків у в/ч НОМЕР_1 . Вказане також підтверджується відповіддю військової частини НОМЕР_1 на запит суду (а.с. 62-63).

Відповідно до повідомлення ІНФОРМАЦІЯ_1 адресованого на ім`я ОСОБА_3 , про те, що його батько, молодший сержант ОСОБА_3 зник безвісти 11.03.2023 при виконанні бойового завдання в районі н.п. Залізне Бахмутського району Донецької області (а.с.10).

Вказане також підтверджується витягом з наказу військової частини НОМЕР_1 від 13.03.2023 № 67, в якому ОСОБА_3 виключено з продовольчого забезпечення в районі здійснення заходів у зв`язку із зникненням безвісти (а.с.11).

Звертаючись до суду із заявою про встановлення факту проживання однією сім`єю чоловіка та жінки без реєстрації шлюбу, ОСОБА_1 вказувала зокрема на те, що встановлення такого факту є необхідним їй для отримання статусу члена сім`ї безвісти зниклого та отримання соціальних пільг, грошового забезпечення.

Досліджуючи питання чи породжує встановлення такого факту для заявниці права та обов`язки, суд виходив з таких норм права та відповідних до обставин справи мотивів.

Основні засади державної політики у сфері соціального захисту військовослужбовців та членів їх сімей визначає Закон України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей».

Статтею 9 цього Закону унормовано правила виплати грошового забезпечення військовослужбовців. Так, грошове забезпечення виплачується таким членам сімей військовослужбовців: дружині (чоловіку), а в разі її (його) відсутності - повнолітнім дітям, які проживають разом з нею (ним), або законним представникам (опікунам, піклувальникам) чи усиновлювачам неповнолітніх дітей (осіб з інвалідністю з дитинства - незалежно від їх віку), а також особам, які перебувають на утриманні військовослужбовців, або батькам військовослужбовців рівними частками, якщо військовослужбовці не перебувають у шлюбі і не мають дітей. Виплата грошового забезпечення цим членам сімей здійснюється до повного з`ясування обставин захоплення військовослужбовців у полон або заручниками, інтернування військовослужбовців або їх звільнення, або визнання їх у встановленому законом порядку безвісно відсутніми чи померлими. У всіх випадках виплата грошового забезпечення здійснюється не більше ніж до дня виключення військовослужбовця зі списків особового складу військової частини.

Умови та порядок призначення і виплати грошового забезпечення сім`ям військовослужбовців, захоплених у полон або заручниками, а також інтернованих у нейтральних державах або безвісно відсутніх врегульовані Постановою Кабінету Міністрів України від 30 листопада 2016 р. № 884.

Відповідно до пункту 4 Порядку виплати грошового забезпечення сім`ям військовослужбовців, захоплених у полон або заручниками, а також інтернованих у нейтральних державах або безвісно відсутніх, який затверджено Постановою Кабінету Міністрів України від 30 листопада 2016 р. № 884, виплата грошового забезпечення здійснюється щомісяця на підставі наказів командирів (начальників, керівників) військових частин (установ, організацій) членам сімей: військовослужбовців, захоплених у полон або заручниками, інтернованих у нейтральних державах, - до дня їх звільнення включно; військовослужбовців, безвісно відсутніх, - до дня набрання законної сили рішенням суду про визнання їх безвісно відсутніми або оголошення померлими. Виплата грошового забезпечення членам сімей військовослужбовців здійснюється до повного з`ясування обставин захоплення військовослужбовців у полон або заручниками, їх інтернування або звільнення, або визнання їх в установленому законом порядку безвісно відсутніми чи померлими. У всіх випадках виплата грошового забезпечення здійснюється не більше ніж до дня виключення військовослужбовця із списків особового складу військової частини (установи, організації).

Тобто, факт перебування особи у сімейних відносинах з військовослужбовцем, який безвісно відсутній, породжує право на отримання грошового забезпечення у визначеному законом розмірі.

А тому заявниця ОСОБА_1 звернулася із заявою про встановлення факту, від якого зокрема залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав фізичних осіб.

Вирішуючи питання про наявність підстав для задоволення чи відмови у задоволенні такої заяви, суд дійшов висновку, що така є обґрунтованою та підставною з огляду на таке.

Так, відповідно до ч.1 ст.13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Згідно ч. 1 ст. 293 ЦПК України окреме провадження це вид непозовного цивільного судочинства, в порядку якого розглядаються цивільні справи про підтвердження наявності або відсутності юридичних фактів, що мають значення для охорони прав та інтересів особи або створення умов здійснення нею особистих немайнових чи майнових прав або підтвердження наявності чи відсутності неоспорюваних прав.

На підставі п. 5 ч. 2 ст. 293 ЦПК України, суд розглядає в порядку окремого провадження цивільні справи про встановлення фактів, що мають юридичне значення.

А згідно з п. 5 ч. 1 ст. 315 ЦПК України, суд розглядає справи про встановлення факту проживання однією сім`єю чоловіка та жінки без шлюбу.

За приписами ч. 2 ст. 3 СК України сім`ю складають особи, які спільно проживають, пов`язані спільним побутом, мають взаємні права та обов`язки. Подружжя вважається сім`єю і тоді, коли дружина та чоловік, у зв`язку з навчанням, роботою, лікуванням, необхідністю догляду за батьками, дітьми та з інших поважних причин не проживають спільно.

Згідно роз`яснень Верховного Суду України у листі «Судова практика розгляду справ про встановлення фактів, що мають юридичне значення» від 01.01.2012 року, доказами, які свідчать про факт проживання однією сім`єю чоловіка та жінки без шлюбу можуть бути: свідоцтва про народження дітей, довідки з місця проживання, свідчення свідків, листи ділового та особистого характеру тощо. Також це можуть бути: свідоцтво про смерть одного із "подружжя", свідоцтва про народження дітей, в яких чоловік у добровільному порядку записаний як батько, виписки з погосподарських домових книг про реєстрацію чи вселення; докази про спільне придбання майна як рухомого, так і нерухомого (чеки, квитанції, свідоцтва про право власності); заяви, анкети, квитанції, заповіти, ділова та особиста переписка, з яких вбачається, що "подружжя" вважали себе чоловіком та дружиною, піклувалися один про одного; довідки житлових організацій, сільських рад про спільне проживання та ведення господарства.

Про ознаки проживання однією сім`єю висловився і Конституційний Суд України у своєму рішенні від 3.06.99 №5-рп/99, в якому зазначив, що до членів сім`ї належать особи, які постійно мешкають разом та ведуть спільне господарство. Ними можуть бути не тільки близькі родичі, а й інші особи, які не перебувають у безпосередніх родинних зв`язках. Обов`язковою умовою для визнання їх членами сім`ї є факт спільного проживання, ведення спільного господарства, наявність спільних витрат, купівлі майна для спільного користування, участі у витратах на утримання житла, його ремонт і т.п.

Відповідно до п.21 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику у справах про спадкування» №7 від 30.05.2008 року сім`ю складають особи, які спільно проживають, пов`язані спільним побутом, мають взаємні права та обов`язки.

Згідно вимог ч. 4 ст. 3 СК України сім`я створюється на підставі шлюбу, кровного споріднення, усиновлення, а також на інших підставах, не заборонених законом і таких, що не суперечать моральним засадам суспільства.

Поняття сім`ї, сформульоване в цій статті, не містить такої обов`язкової ознаки сім`ї, як знаходження саме в зареєстрованому шлюбу. Сім`я розглядається як соціальний інститут і водночас як союз конкретних осіб. Сім`я є первинним та основним осередком суспільства. Сім`ю складають особи, які спільно проживають, пов`язані спільним побутом, мають взаємні права та обов`язки, що й є ознаками сім`ї.

Обов`язковою умовою для визнання членами сім`ї, крім факту спільного проживання, є ведення чоловіком та жінкою спільних витрат, спільного бюджету, спільного харчування, купівлі майна для спільного користування, участі у витратах на утримання житла, його ремонт, надання взаємної допомоги, наявність усних чи письмових домовленостей про порядок користування житловим приміщенням, інших обставин, які засвідчують реальність сімейних відносин.

Взаємність прав та обов`язків передбачає наявність як у жінки, так і у чоловіка особистих немайнових і майнових прав та обов`язків, які можуть випливати, зокрема, із нормативно - правових актів, договорів, укладених між ними, звичаїв. Для встановлення цього факту важливе значення має з`ясування місця і часу такого проживання.

Підтвердженням цього може бути їх реєстрація за таким місцем проживання, пояснення свідків, представників житлово-експлуатаційної організації. Щодо часу проживання слід зазначити, що за своєю природою проживання однією сім`єю спрямоване на довготривалі відносини.

Для встановлення спільного проживання однією сім`єю до уваги беруться показання свідків про спільне проживання фактичного подружжя та ведення ними спільного побуту, документи щодо місця реєстрації (фактичного проживання) чоловіка та жінки, фотографії певних подій, документи, що підтверджують придбання майна на користь сім`ї, витрачання коштів на спільні цілі (фіскальні чеки, договори купівлі-продажу, договори про відкриття банківського рахунку, депозитні договори та інші письмові докази) тощо.

З фактичних обставин справи судом беззаперечно встановлено факт проживання ОСОБА_1 із зниклим безвісти ОСОБА_3 однією сім`єю як чоловік та дружина без реєстрації шлюбу, зокрема цей факт підтверджено фотознімками ОСОБА_1 з ОСОБА_3 та його сином від попереднього шлюбу у різний час, документами, що підтверджують витрачання коштів на спільні цілі, зокрема фіскальними чеками про оплату ОСОБА_1 комунальних послуг за адресою: АДРЕСА_1 , де як встановлено судом проживали ОСОБА_3 та ОСОБА_1 . Аналіз даних доказів свідчать про те, що у заявниці та ОСОБА_3 дійсно були відносини характерні для сімейних, так як вони спільно святкували сімейні свята, мали спільний бюджет, який витрачали на спільні цілі.

Вказане також підтверджується наданими у судовому засідання поясненнями свідків ОСОБА_5 та ОСОБА_7 , а також заінтересованої особи ОСОБА_3 , який є сином ОСОБА_3 , які підтвердили характер відносин ОСОБА_3 і ОСОБА_1 , як сімейний на протязі тривалого часу.

Беручи до уваги вищенаведене, та на підставі належним чином оцінених у справі доказів, у їх сукупності на взаємозв`язку, суд дійшов висновку, що заявниця ОСОБА_1 довела перед судом факт її спільного проживання з ОСОБА_3 та факт, що вони проживали однією сім`єю як чоловік та дружина без реєстрації шлюбу, мали спільний побут та взаємні права й обов`язки.

Як видно з обставин справи, заявниця та безвісно відсутній ОСОБА_3 протягом тривалого часу проживали в одному будинку (понад 15 років), вони вели спільне господарство, мали спільний побут, взаємні права та обов`язки, а тому вони були членами однієї сім`ї, зокрема як чоловік та дружина.

За таких умов, заява є підставною та обґрунтованою.

Також суд вважає за необхідне визначити конкретний час, протягом якого такі особи проживання однією сім`єю як чоловік та дружина без реєстрації шлюбу, оскільки для вирішення питання виплат грошового забезпечення має значення саме час, який припав на момент сповіщення про факт зникнення безвісти військовослужбовця, а не будь-який час.

Беручи до уваги, що матеріалами справи доводиться факт спільного проживання заявниці ОСОБА_1 та ОСОБА_3 починаючи з 2009 року, а моментом зникнення безвісти ОСОБА_3 є 11.03.2023, то суд дійшов висновку, що періодом у часі, який суду належить встановити є час з 2009 року по 11.03.2023.

Відповідно до ч. 7 ст. 294 ЦПК України судові витрати не відшкодовуються.

Керуючись ст. 258-259, 264-265, 268, 293, 294 Цивільного процесуального кодексу України,

ВИРІШИВ:

Заяву ОСОБА_1 , заінтересовані особи: ОСОБА_3 , Кам`янка-Бузька міська рада Львівської області, військова частина НОМЕР_1 про встановлення факту проживання однією сім`єю чоловіка та жінки без шлюбу – задоволити повністю.

Встановити факт спільного проживання однією сім`єю ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 та ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , який зник безвісти 11.03.2023, як чоловіка та жінки без реєстрації шлюбу, з 2009 року по ІНФОРМАЦІЯ_4 .

Судові витрати не відшкодовуються.

Повний текст рішення складено 13 березня 2026 року.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів безпосередньо до Львівського апеляційного суду, який обчислюється з дня складання повного судового рішення.

Суддя Т.І. Котормус