Рішення від 11 березня 2026 р. у справі №629/1487/26 — Лозівський міськрайонний суд Харківської області

Справа № 629/1487/26

Номер провадження 2/629/986/26

РIШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12.03.2026 року Лозівський міськрайонний суд Харківської області у складі головуючого судді Каращука Т.О., за участю секретаря судового засідання -Лукаренко А.Р., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження у м.Лозова цивільну справу №629/1487/26 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Бізнес Позика» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості

встановив:

До Лозівського міськрайонного суду Харківської області надійшла позовна заява ТОВ «Бізнес Позика» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором №518280-КС-007 від 10.06.2025 у розмірі 35 030,00 гривень та судового збору у розмірі 2 662,40 гривень. Позовна заява обґрунтована тим, що 10.06.2025 року між ТОВ “БІЗНЕС ПОЗИКА” та ОСОБА_1 укладено договір №518280-КС-007 про надання кредиту шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 Законом України «Про електронну комерцію» на наступних умовах: кредит в розмірі 11 000,00 грн.; тип кредиту: кредит; строк, на який надається кредит 24 тижні (до 25.11.2025 року); стандартна процентна ставка за кредитом: в день 1%, фіксована; фіксована процентна ставка є незмінною протягом усього строку (терміну) Договору; комісія за видачу кредиту 2 200,00 грн. шляхом перерахування на банківську картку позичальника № НОМЕР_1 . ОСОБА_1 свої зобов`язання за кредитним договором №518280-КС-007 належним чином не виконала, а лише частково сплатила кошти у розмірі 2 260,00 грн., чим порушила свої зобов`язання, внаслідок чого у неї станом на 15.02.2026 року утворилась заборгованість у розмірі 35 030,00 грн, що складається з: суми прострочених платежів по тілу кредиту –11 000,00 грн; суми прострочених платежів по процентах – 16 940,00 грн., суми заборгованості по відсотках відповідно до ст.625 ЦКУ - 5 500,00 грн., суми прострочених платежів за комісією -1 590,00 грн. Враховуючи вище вказане, позивач був змушений звернутися до суду з вказаним позовом.

Ухвалою Лозівського міськрайонного суду Харківської області було відкрито провадження по справі в порядку спрощеного позовного провадження з викликом сторін, надано сторонам час для подання заяв по суті.

В судове засідання представник позивача не з`явився, в позові вказав про розгляд справи за його відсутності, не заперечував проти задоволення заочного рішення.

Відповідачка в судове засідання не з`явилася, надала заяву у якій прохала проводити розгляд справи за її відсутності, проти задоволення позовних вимог не заперечувала.

Відповідно до ч.2 ст.247 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Дослідивши та оцінивши докази у справі в їх сукупності, суд приходить до наступних висновків.

Представником позивача було заявлено клопотання про витребування доказів, однак враховуючи позицію відповідачки стосовно позову, відсутня необхідність у розгляді даного клопотання, та судом буде прийнято рішення на підставі наданих позивачем доказів.

Судом встановлено, що 10.06.2025 року між ТОВ “БІЗНЕС ПОЗИКА” та ОСОБА_1 укладено договір №518280-КС-007 (а.с.20-31) про надання кредиту шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 Законом України «Про електронну комерцію» на наступних умовах: кредит в розмірі 11 000,00 грн.; тип кредиту: кредит; строк, на який надається кредит 24 тижні (до 25.11.2025 року); стандартна процентна

ставка за кредитом: в день 1%, фіксована; фіксована процентна ставка є незмінною протягом усього строку (терміну) Договору; комісія за видачу кредиту 2 200,00 грн. шляхом перерахування на банківську картку позичальника № НОМЕР_1 , яка зазначена у анкеті-клієнта (а.с.51).

ТОВ “БІЗНЕС ПОЗИКА” виконало умови договору та перерахувало відповідачці кошти згідно умов договору, що підтверджується довідкою ТОВ “ПрофітГід” (а.с.52).

ОСОБА_1 свої зобов`язання за кредитним договором №518280-КС-007 належним чином не виконала, а лише частково сплатила кошти у розмірі 2 260,00 грн., чим порушила свої зобов`язання, внаслідок чого у неї станом на 15.02.2026 року утворилась заборгованість у розмірі 35 030,00 грн, що складається з: суми прострочених платежів по тілу кредиту –11 000,00 грн; суми прострочених платежів по процентах – 16 940,00 грн., суми заборгованості по відсотках відповідно до ст.625 ЦКУ - 5 500,00 грн., суми прострочених платежів за комісією -1 590,00 грн. що підтверджується розрахунком заборгованості (а.с.13-14).

Як визначено в ч.1 ст.626 ЦК України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Статтею 638 ЦК України встановлено, що договір є укладеним, якщо сторони досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди. Договір укладається шляхом пропозиції однієї сторони укласти договір (оферти) і прийняття пропозиції (акцепту) другою стороною.

За змістом ст. 5 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг »електронний документ - документ, інформація в якому зафіксована у вигляді електронних даних, включаючи обов`язкові реквізити документа. Склад та порядок розміщення обов`язкових реквізитів електронних документів визначається законодавством. Електронний документ може бути створений, переданий, збережений і перетворений електронними засобами у візуальну форму. Візуальною формою подання електронного документа є відображення даних, які він містить, електронними засобами або на папері у формі, придатній для приймання його змісту людиною.

Згідно із ст. 8 вказаного Закону`юридична сила електронного документа не може бути заперечена виключно через те, що він має електронну форму. Допустимість електронного документа, як доказу, не може заперечуватися виключно на підставі того, що він має електронну форму.

Механізм укладення електронного договору, який має використовуватися позивачем у взаємовідносинах із позичальниками, зокрема вимоги до його підписання сторонами, врегульовано Законом України «Про електронну комерцію» та Законом України «Про електронний цифровий підпис».

Статтею 1 Закону України «Про електронний цифровий підпис`передбачено, що електронний цифровий підпис - вид електронного підпису, отриманого за результатом криптографічного перетворення набору електронних даних, який додається до цього набору або логічно з ним поєднується і дає змогу підтвердити його цілісність та ідентифікувати підписувача. Електронний цифровий підпис накладається за допомогою особистого ключа та перевіряється за допомогою відкритого ключа.

Частиною 1 ст. 3 Закону України «Про електронну комерцію`визначено, що електронний підпис одноразовим ідентифікатором - це дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору; одноразовий ідентифікатор - алфавітно-цифрова послідовність, що її отримує особа, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір шляхом реєстрації в інформаційно-телекомунікаційній системі суб`єкта електронної комерції, що надав таку пропозицію.

Відповідно до ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові в розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Згідно з положеннями ч.1 ст.207 ЦК України, правочин вважається таким, що вчинений

у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони, або надсилалися ними до інформаційно-комунікаційної системи, що використовується сторонами. У разі якщо зміст правочину зафіксований у кількох документах, зміст такого правочину також може бути зафіксовано шляхом посилання в одному з цих документів на інші документи, якщо інше не передбачено законом.

Статтею 629 ЦК України визначено, що договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ст. 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання), тобто ухиляючись від сплати заборгованості за кредитом, відповідач порушує зобов`язання за даним Договором.

Статтею 525 ЦК України передбачена недопустимість односторонньої відмови від зобов`язання.

Відповідно до ч. 2 ст. 615 ЦК України одностороння відмова від зобов`язання не звільняє винну сторону від відповідальності за порушення зобов`язання.

Відповідно до ч. 1 ст. 598 ЦК України, зобов`язання припиняється частково або у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом.

Статтею 599 ЦК України визначено, що зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Відповідно до ч.1 ст.76 ЦПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.Згідно приписів ст. 77 ЦПК України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Відповідно до ст. 78 ЦПК України обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Положеннями ст. 79 ЦПК України достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи.

Відповідно до ст. 80 ЦПК Кодексу достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування.

Частиною 1 ст.81 ЦПК України, визначено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Обґрунтовуючи судове рішення, суд приймає до уваги вимоги ст.17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» відповідно до якої суди застосовують при розгляді справи Конвенцію та практику Суду як джерело права та висновки Європейського суду з прав людини, зазначені в рішенні у справі «Руїс Торіха проти Іспанії» (Ruiz Torija v. Spain) від 9 грудня 1994 року, серія А, №303А, п.2958, згідно з яким Суд повторює, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення.

Дослідивши всі докази в їх сукупності, зважаючи на те, що відповідачка позовні вимоги визнала, суд приходить до висновку про можливість задоволення позову.

На підставі ст. 141 ЦПК України, суд стягує з відповідачки на користь позивача судовий збір, сплачений останнім при поданні позову.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 4, 10, 12, 19, 76-81, 141, 263-265 ЦПК України, суд

В И Р І Ш И В :

Позовні вимоги ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ “БІЗНЕС ПОЗИКА” до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості-задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ “БІЗНЕС ПОЗИКА” заборгованість за договором №518280-КС-007 від 10.06.2025 року у розмірі 35 030,00 гривень.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ “БІЗНЕС ПОЗИКА” суму сплаченого судового збору у розмірі 2 662, 40 грн.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду. Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 358 цього Кодексу.

Апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Інформація про сторони:

Позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю “БІЗНЕС ПОЗИКА”, код ЄДРПОУ 41084239, адреса місцезнаходження: б. Лесі Українки, буд.26, офіс 411, м. Київ, 01133.

Відповідачка - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , яка зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 .

Суддя Т.О.Каращук