Суд: Лозівський міськрайонний суд Харківської області
Інстанція: Перша
Юрисдикція: Адмінправопорушення
Категорія: Керування транспортними засобами або суднами особами, які перебувають у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції
Дата: 11 березня 2026 р.
Справа: №629/1180/26
Суддя: КАРАЩУК Т. О.
Справа № 629/1180/26
Номер провадження 3/629/352/26
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
12.03.2026 року суддя Лозівського міськрайонного суду Харківської області Каращук Т.О., розглянувши адміністративний матеріал стосовно:
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, військовослужбовця, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 ,
про притягнення до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 130 КУпАП,-
в с т а н о в и в:
16.02.2026 року до суду надійшов адміністративний матеріал, в якому зазначено 09.02.2026 року о 00 год. 50 хв. в м. Лозова Лозівського району Харківської області по вул.Європейська біля буд 2/1, гр. ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , керував транспортним засобом Audi А6, д.н.з. НОМЕР_1 , з явними ознаками алкогольного сп`яніння: запах алкоголю з порожнини рота, порушення мови, порушення координація рухів, від проходження медичного огляду на стан алкогольного сп?яніння у встановленому законодавством порядку відмовився, що зафіксовано на технічний засіб відеозапису, а саме на нагрудний персональний відеореєстратор TECSAR BDC 53-02 181501256/24, чим порушив вимоги п. 2.5. Правил Дорожнього руху України, за що передбачена відповідальність за ч. 1 ст. 130 КУпАП
ОСОБА_1 в судове засідання не з`явився, однак з`явилась його представник – адвокат Козловська Т.В., яка вказала, що нею було подано клопотання про зупинення провадження у справі на підставі аналогії закону у зв`язку з проходженням її клієнтом військової служби, посилалась на норми ЦПК України та КПК України. Крім того, вказала, що у разі відмови у задоволенні клопотання, просила перенести розгляд на іншу дату, додала, що у ОСОБА_1 є можливість приймати участь у судових засіданнях.
Перевіривши доводи, викладені у клопотанні про зупинення провадження у справі, суддя дійшов до наступних висновків.
Відповідно до ст. 1 КУпАП, завданням Кодексу України про адміністративні правопорушення є охорона прав і свобод громадян, власності, конституційного ладу України, прав і законних інтересів підприємств, установ і організацій, встановленого правопорядку, зміцнення законності, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі точного і неухильного законів України, поваги до прав, честі і гідності інших громадян, до правил співжиття, сумлінного виконання своїх обов`язків, відповідальності перед суспільством.
Відповідно до ст. 7 КУпАП провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.
Згідно зі статтею 245 КУпАП завданням провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом.
Частиною 1 статті 268 КУпАП встановлено, що справа про адміністративне правопорушення розглядається в присутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності. Під час відсутності цієї особи справу може бути розглянуто лише у випадках, коли є дані про своєчасне її сповіщення про місце і час розгляду справи і якщо від неї не надійшло клопотання про відкладення розгляду справи.
Слід зазначити, що положення Кодексу України про адміністративні правопорушення не регулюють порядок зупинення провадження у справі, за виключенням справ про адміністративні правопорушення, пов`язані з корупцією, що передбачено вимогами ст.277 КУпАП.
01.05.2022 законодавцем були внесені зміни у чинний КПК України щодо зупинення кримінального провадження в умовах воєнного стану. У КУпАП такі зміни цим законом не були внесені. Зазначене свідчить про те, що законодавець мав на меті врегулювати виключно питання щодо зупинення кримінального провадження в умовах воєнного стану, оскільки статус обвинуваченого відрізняється від статусу особи, яка притягується до адміністративної відповідальності.
Так, відповідно до КПК України участь обвинуваченого у розгляді кримінального провадження є обов`язковою, на відміну від провадження у справі про адміністративне правопорушення,
де визначено, що участь особи є обов`язковою тільки при розгляді справ про адміністративні правопорушення, що передбачені частиною першою статті 44, статями 51, 146, 160, 172-4 - 172-9, 173, частиною третьою статті 178, статтями 185, 185-1, статтями 185-7,187 КУпАП. Стаття 130 КУпАП до цього переліку не входить.
Слід також зауважити, що строки притягнення до кримінальної відповідальності є більш тривалими ніж строки накладення адміністративного стягнення та порядок їх обчислення є різним. Так, у КУпАП не передбачено можливості зупинення строків накладення адміністративного стягнення, а сплив такого строку навіть за наявності вини особи у вчиненні кримінального правопорушення є безумовною підставою для закриття провадження у справі.
Отже, чиним КУпАП передбачено лише можливість зупинення строків розгляду адміністративних справ про адміністративні правопорушення, пов`язані з корупцією, якщо особа, щодо якої складено протокол про таке правопорушення, умисно ухиляється від явки до суду або з поважних причин не може туди з`явитися (хвороба, перебування у відрядженні чи на лікуванні, у відпустці тощо).
Відповідно до рішення Європейського суду з прав людини від 08 листопада 2005 року у справі «Смірнов проти України» згідно з положеннями частини першої статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, обов`язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмет спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи, є порушенням пункту 1 статті 6 даної Конвенції.
Верховним Судом в пункті 34 постанови від 12 березня 2019 року по справі № 910/9836/18 також зазначено, що вжиття заходів для прискорення процедури розгляду є обов`язком не тільки для держави, а й в осіб, які беруть участь у справі. Так, Європейський суд з прав людини в рішенні від 07 липня 1989 року у справі «Юніон АліментаріаСандерс С.А. проти Іспанії» зазначив, що заявник зобов`язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватись від використання прийомів, які пов`язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання.
Згідно з частиною першою статті 277 КУпАП справа про адміністративне правопорушення розглядається у п`ятнадцятиденний строк з дня одержання органом (посадовою особою), правомочним розглядати справу, протоколу про адміністративне правопорушення та інших матеріалів справи.
Розгляд справи у розумні строки з одного боку забезпечує можливість своєчасного відновлення прав особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, у випадку необґрунтованості та безпідставності провадження у справі стосовно неї, а з іншого своєчасне вжиття заходів спрямованих на запобігання іншим правопорушенням, у випадку наявності підстав застосування адміністративного стягнення з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття (стаття 23 КупАП України). У будь-якому випадку відповідні дії мають бути вчинені своєчасно, з метою недопущення негативних наслідків, пов`язаних із тривалим розглядом справи та не вирішенням її по суті.
Відповідно до практики Європейського суду з прав людини, сторона, яка задіяна в ході судового розгляду, зобов`язана з розумним інтервалом часу сама цікавитись провадженням у її справі, добросовісно користуватись належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов`язки.
Так, Указом Президента України № 64/2022 від 24 лютого 2022 року на території України був введений воєнний стан.
Згідно положень Закону України «Про правовий режим воєнного стану», воєнний стан - це особливий правовий режим, що вводиться в Україні або в окремих її місцевостях у разі збройної агресії чи загрози нападу, небезпеки державній незалежності України, її територіальній цілісності та передбачає надання відповідним органам державної влади, військовому командуванню, військовим адміністраціям та органам місцевого самоврядування повноважень, необхідних для відвернення загрози, відсічі збройної агресії та забезпечення національної безпеки, усунення загрози небезпеки державній незалежності України, її територіальній цілісності, а також тимчасове, зумовлене загрозою, обмеження конституційних прав і свобод людини і громадянина та прав і законних інтересів юридичних осіб із зазначенням строку дії цих обмежень.
Відповідно до Указу Президента України "Про використання Збройних Сил України та інших військових формувань" (Указ схвалено Законом № 2106-IX від 03.03.2022) було постановлено застосувати Збройні Сили України, інші військові формування, утворені відповідно до законів України, для відсічі збройній агресії проти України.
Зупинення провадження у справі - це тимчасове припинення судом вчинення процесуальних дій під час судового розгляду із визначених у законі об`єктивних підстав, які перешкоджають подальшому розгляду справи і щодо яких неможливо передбачити їх усунення.
Як вбачається з матеріалів справи, ОСОБА_1 скористався своїм правом на отримання правової
допомоги та його інтереси у суді при розгляді вказаної справи представляє адвокат Козловська Т.В.
У клопотанні адвокат Козловська Т.В. не вказала, у чому саме полягає неможливість розгляду зазначеної справи у період знаходження ОСОБА_1 на військовій службі, враховуючи, що він не позбавлений можливості здійснювати реалізацію наданих йому чинним законодавством прав через своїх захисників, а також може надати письмові пояснення та долучити письмові докази, шляхом направлення до суду поштовою кореспонденцією чи брати участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції.
Таким чином, зважаючи на відсутність процесуально визначених КУпАП підстав для зупинення провадження у справі, одночасно враховуючи, що введення воєнного стану не впливає на процес здійснення судочинства, підстав для задоволення клопотання про зупинення провадження у справі немає.
Відтак, об`єктивної неможливості розгляду справи суддя не вбачає.
Зважаючи на відсутність процесуально-визначених КУпАП підстав для зупинення провадження у справі за частиною 1 статті 130 КУпАП, суддя вважає за необхідне відмовити у задоволенні клопотання про зупинення провадження у даній справі.
Щодо можливості відкладення розгляду справи на іншу дату, суддя виходить з такого.
Справа про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності надійшла до суду 16.02.2026. Дана справа була призначена два рази на 26.02.2026 року та 12.03.2026 року.
12.03.2026 року ОСОБА_1 у судове засідання не з`явився, однак його представник – адвокат Козловська Т.В. в судове засідання з`явилась, просила відкласти справу у разі відмови в зупиненні провадження.
Статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція) встановлено, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.
У своїй практиці Європейський суд неодноразово наголошував, що право на доступ до суду, закріплене у 6 § 1 Конвенції, не є абсолютним: воно може бути піддане допустимим обмеженням, оскільки вимагає за своєю природою державного регулювання, шляхом застосування національного законодавства. Суд приймає рішення щодо дотримання вимог Конвенції, переконавшись у тому, що право доступу до суду не обмежується таким чином чи такою мірою, що сама суть права буде зведена нанівець. Крім того, подібне обмеження не буде відповідати ст. 6 § 1, якщо воно не переслідує легітимної мети та не існує розумної пропорційності між використаними засобами та поставленою метою. Як наголошує у своїх рішеннях Європейський суд з прав людини, сторона, яка задіяна в ході судового розгляду, зобов`язана з розумним інтервалом часу сама цікавитись провадженням у її справі, добросовісно користуватись належними їй процесуальними правам та неухильно виконувати процесуальні обов`язки.
У своєму рішенні у справі «Калашников проти Росії» Європейський суд з прав людини зазначив, що розумність тривалості провадження визначається залежно від конкретних обставин справи, враховуючи критерії, визначені у прецедентній практиці, зокрема, складність справи, поведінка заявника та поведінка компетентних органів влади.
Приймаючи до уваги вищевикладене, а також те, що справа була призначена тільки два рази, з урахуванням відсутності підстав для зупинення, суддя вважає за можливе відкласти розгляд справи на іншу дату.
На підставі вищевикладеного, керуючись ст. ст. 283, 284 КУпАП, суддя,-
п о с т а н о в и в:
В задоволенні клопотання представника ОСОБА_1 - адвоката Козловської Тетяни Вікторівни про зупинення провадження у справі - відмовити.
Розгляд справи відкласти на 31.03.2026 року на 09:00 годину.
Копію постанови направити учасникам справи до відома.
Постанова оскарженню не підлягає.
Суддя ???? Т.О.Каращук
Оригінал: reyestr.court.gov.ua