Рішення від 10 березня 2026 р. у справі №990/358/25 — Касаційний адміністративний суд Верховного Суду

РІШЕННЯ

Іменем України

11 березня 2026 року

м. Київ

справа №990/358/25

адміністративне провадження № П/990/358/25

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача - Бившевої Л.І.,

суддів: Ханової Р.Ф., Яковенка М.М., Білоуса О.В., Желтобрюх І.Л.,

розглянувши у порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Вищої кваліфікаційної комісії суддів України про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити дії,

І. ЗМІСТ ПОЗОВНИХ ВИМОГ

ОСОБА_1 (далі - ОСОБА_1 , позивач) 28.07.2025 подав через систему «Електронний суд» до Верховного Суду як суду першої інстанції позов до Вищої кваліфікаційної комісії суддів України (далі - ВККСУ, Комісія, відповідач), в якому (з урахуванням заяви про редакційне уточнення формулювань позовних вимог від 02.10.2025) просить: визнати протиправним та скасувати рішення ВККСУ від 30.06.2025 № 136/ac-25 (з урахуванням рішення від 10.09.2025 № 395/ас-25) (далі - Рішення № 136/ac-25), відповідно до якого ОСОБА_1 за результатами кваліфікаційного оцінювання набрав 682,47 бала та визнаний таким, що не підтвердив свою здатність здійснювати правосуддя в апеляційному адміністративному суді за критерієм соціальної компетентності; зобов`язати ВККСУ в рамках конкурсу, оголошеного рішенням від 14.09.2023 № 94/зп-23 (із змінами), повторно, відповідно до висновків суду у рішенні по даній справі, провести співбесіду з ОСОБА_1 щодо підтвердження здатності здійснювати правосуддя в апеляційному адміністративному суді, поновивши його участь у конкурсі та проведення конкурсу з цього етапу, та прийняти рішення з урахуванням висновків суду у рішенні по даній справі.

ІІ. СТИСЛИЙ ВИКЛАД ПОЗИЦІЇ ПОЗИВАЧА ТА ЗАПЕРЕЧЕНЬ ВІДПОВІДАЧА

ОСОБА_1 , обґрунтовуючи позовні вимоги в частині відповідності позивача критерію «соціальна компетенція», вважає, що обов`язок ВККСУ детально мотивувати своє рішення вагомими аргументами, які заслуговують на довіру, є беззаперечним. Вмотивованість рішення є вимогою частини першої статті 88 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» (у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин, далі - Закон № 1402-VІІІ). Виходячи з положень пунктів 4.4, 105 Регламенту Вищої кваліфікаційної комісії суддів України, затвердженого Рішенням ВККСУ від 13.10.2016 № 81/зп-16 (у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин, далі - Регламент), рішення Комісії приймається колегіально за результатами обговорення та повного з`ясування обставин. Рішення має бути обґрунтованим, об`єктивним та неупередженим, містити мотиви ухваленого рішення. Такі стандарти встановлені самою Комісією у Регламенті, що загалом відповідає загальноприйнятим стандартам щодо рішень суб`єкта владних повноважень (далі - СВП). Частиною першою статті 92 Закону № 1402-VІІІ визначено, що Комісія є державним колегіальним органом суддівського врядування, який на постійній основі діє у системі правосуддя України. Статтею 93 Закону № 1402-VІІІ визначено повноваження Комісії, до яких згідно з пунктами 6, 7 частини першої цієї статті належить затвердження, зокрема, порядку та методології кваліфікаційного оцінювання, та проведення кваліфікаційного оцінювання. Комісія також здійснює інші повноваження, визначені законом (пункт 10 частини першої статті 93 Закону № 1402-VІІІ). Відтак, Закон не передбачає для Комісії, що, однак, має місце у даному випадку, спрощення або зниження стандартів доказування та вмотивованості рішень, ніж це звичайно прийнято для СВП щодо їх відповідності вимогам обґрунтованості, якості, правової визначеності. Тобто, Закон № 1402-VІІІ не передбачає можливості звуження мотивації балів за критерієм «Соціальна компетенція» лише до констатації балів, тобто без мотивування та обґрунтування, що має місце у даному випадку та свідчить про необґрунтованість та протиправність Рішення у цій частині. В контексті наведеного слід додати, що у пункті 42 Висновку №17 (2014) Консультативної ради європейських судів (далі - КРЕС) застерегла від оформлення результатів оцінювання лише у вигляді балів, чисел, процентних співвідношень або кількості винесених рішень, зазначивши, що усі ці методи, за умови застосування їх без подальшого пояснення чи оцінки, можуть створити хибне враження об`єктивності та достовірності. Загалом ВККС не навела конкретних фактів, які б зі всією очевидністю породжували обґрунтований сумнів у відповідності позивача складовим критерію «Соціальна компетентність».

Щодо зниження кількості балів за критерієм доброчесності та професійної етики (по «інформації» Громадської ради доброчесності (далі - ГРД)) ОСОБА_1 зазначає, що Велика Палата Верховного Суду неодноразово роз`яснювала, що легітимна мета вимірювання доброчесності полягає в здобутті доказів умисного порушення норм суддівської етики чи свідомого нехтування стандартами поведінки, які забезпечують суспільну довіру до суду, а також допущення поведінки, що порочить звання судді або підриває авторитет правосуддя. Щодо вагомості «Інформації» ГРД для цілей оцінювання, яка сама по собі не стала підставою для Висновку, але потребує пояснення з боку судді, слід зазначити, що «Інформація» подається у тому випадку, коли відсутні підстави для Висновку про невідповідність, тобто ця «Інформація» з точки зору ГРД не становить складу обставин, які зумовлюють «Висновок» про недоброчесність та негативні оцінки для кандидата («зняття балів»). Тобто, на думку позивача, «Інформація» не може зумовлювати зниження балів чи визнання істотним порушенням певних подій чи фактів для цілей зняття балів, оскільки по суті є лише ЗАУВАЖЕННЯМ, яке має враховуватись кандидатом у своїй подальшій діяльності. Між тим, по «Інформації» ГРД Комісія визнала деякі тези/епізоди щодо можливих недоліків відносно кандидата істотними порушеннями та застосувала надто суворі наслідки, що призвели до трикратного позбавлення позивача балів - по 15 балів за кожен епізод.

Свою позицію позивач обґрунтовує такими аргументами:

ОСОБА_1 не погоджується із спірним рішенням в частині щодо висновків та оцінки відповідності позивача критеріям соціальної компетентності, а також щодо висновків про зменшення загальної кількості балів при оцінці професійної етики та доброчесності (тричі по 15), вважає, що спірне Рішення № 136/ac-25, в контексті критеріїв, викладених у частині другій статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), та положень пункту 4 частини третьої статті 88 Закону № 1402-VІІІ: в аспекті оцінки соціальної компетенції позивача, яка констатована (виражена/оцінена) лише числами, вочевидь не відповідає вимогам вмотивованості та обґрунтованості, що стосується й частини Рішення № 136/ac-25, а саме «Інформації» ГРД з негативними для позивача оцінками (щодо зменшення балів тричі по 15); в цьому аспекті та розгляду «Інформації» ГРД - Рішення № 136/ac-25 прийнято без врахування всіх обставин, які мали значення для прийняття законного та обґрунтованого рішення, у тому числі детальних пояснень й доказів, наданих позивачем в контексті зменшення балів по «Інформації» ГРД, а також (щодо соціальної компетентності) - висновків психолога, який є фахівцем у відповідній сфері, та висновки якого щодо соціальної компетенції позивача ґрунтуються на численних тестах та співбесіді.

Комісія, члени якої не є фахівцями у сфері психології та соціології, не спростувала жодної з високих оцінок психолога щодо позивача, який визначив рівень соціальної компетенції позивача як «Дуже високий». Комісією виставлені лише низькі цифрові значення оцінки, які жодним чином не вмотивовані. У Рішенні № 136/ac-25 жодним чином не мотивована пріоритетність саме висновків членів Комісії щодо соціальної компетентності позивача, які не є психологами, над висновками професіонального психолога. Зазначаючи у власних актах про те, що оцінка відповідності кандидата критерію соціальної компетенції здійснюється членами Комісії за їх внутрішнім переконанням із застосуванням засобів їх встановлення, між тим, у спірному Рішенні № 136/ac-25 Комісія не зазначає про конкретну інформацію, яка була врахована як на користь кандидата, так й не на користь кандидата, формулюючи висновки загально та абстрактно, зазначаючи про якісь недопрацювання та недоліки, не конкретизуючи їх, що, відповідно, надало можливість не прозоро сформувати оцінки, які мають низький рівень. Тобто, у Рішенні № 136/ac-25 відсутня як деталізація «недоліків», так і їх аргументація та позиція Комісії щодо оцінки вказаних критеріїв (їх складових) щодо позивача.

Неможливо зрозуміти - за результатами оцінки яких конкретних фактичних обставин сформовані такі низькі бали. Формулювання термінів «Ефективна комунікація» та «Ефективна взаємодія», які викладені у Положенні про порядок та методологію кваліфікаційного оцінювання, показники відповідності критеріям кваліфікаційного оцінювання та засоби їх встановлення, затвердженого рішенням ВККСУ від 22.01.2025 № 20/зп-25 (далі - Положення № 20/зп-25), є доволі абстрактними, не мають завершеної правової цілісності та достатньої визначеності, допускають множинне трактування як щодо їх розуміння (у публічній сфері, у приватному житті, у суддівській роботі), так і щодо характеру доказів, якими кандидат має підтвердити перед Комісією відповідність цим критеріям. Відсутній хоча б приблизного переліку доказів, які можуть підтверджувати відповідність таким показникам як «Ефективна комунікація», «Ефективна взаємодія», «Стійкість мотивації», «Емоційна стійкість, що з одного боку надалі не дозволяє кандидату зрозуміти - чому йому виставлена та чи інша оцінка, а з іншого - залишає за Комісією можливість необмеженого розсуду та непрозорого проставлення цифрових значень оцінки, що у сукупності не відповідає вимогам правової визначеності та якості закону. Такий стан речей послаблює прозорість і ясність дій Комісії щодо проставлення низьких оцінок кандидату, створює ризик виникнення помилок та сприяють юридичній невизначеності у правовідносинах, хоча відповідно до частини четвертої статті 84 Закону 1402-VIII кваліфікаційне оцінювання має проводитись прозоро та публічно.

В межах дозволеної для судді поведінки на підтвердження вказаним показникам позивачем були надані пояснення від 22.04.2025 та докази відповідності таким показникам соціальної компетенції як ефективна комунікація та ефективна взаємодія, до яких додані висновки психолога. Ці висновки психолога не досліджувались та не спростовані Комісією під час кваліфікаційного оцінювання, проведення співбесіди та у спірному Рішенні № 136/ac-25. У той же час, оскільки ці висновки є доказами, наданими конкурсантом на вимогу Комісії та на підтвердження своєї компетенції, вказані докази є складовими досьє та мають бути оцінені.

Позивач звертає увагу, що залишені поза увагою й рекомендації, надані позивачу визнаними фахівцями у сфері права та журналістики.

ОСОБА_1 наголошує, що у мотиваційному листі ним, крім іншого, було зазначено, що він прийняв рішення брати участь у конкурсі на посаду судді апеляційного адміністративного суду, оскільки вважає, що як досудовий досвід роботи, а саме: діловодом суду, судовим виконавцем, в.о. старшого державного виконавця, помічником-консультантом народного депутата України, а також в юридичній сфері в різних галузях економіки (близько 20 років), так і досвід роботи на посаді судді першої інстанції з 2010 року, періодичне підвищення кваліфікації, а також вцілому позитивна репутація в юридичних колах, в публічній сфері, додатково набуті здібності, навички та вміння дають можливість гідно продовжити суддівську кар`єру на високому професійному рівні вже в апеляційному суді, спрямовуючи свої зусилля на захист прав, свобод та інтересів громадян від порушень з боку суб`єктів владних повноважень. У Поясненнях та на співбесіді позивачем було додано, що головне у цьому аспекті, це любов до своєї професії.

Також, в контексті показника «Стійкість робочої мотивації» був наведений висновок психолога, в якому зазначено, що за показником «Стійкість робочої мотивації» зазначено рівень прояву «Дуже високий», «Дисциплінованість» - «Високий», у розділі «Моральні риси особистості» за показником «Стійкість робочої мотивації» (лояльність) визначений рівень прояву - «Дуже високий»; за показниками «Чесність», «Порядність», рівень прояву визначений психологом - «Дуже високий», «Відсутність схильності до зловживань» - рівень прояву «Дуже високий». Також зазначено, що кандидат демонструє високий рівень моральної зрілості; воліє планувати і організовувати свою діяльність на довгострокову перспективу, як зазначалося - має чітке уявлення про свій статус і відповідальність, перспективи розвитку та цілі, які може досягнути; прагне дотримуватись вимог та відповідати очікуванням, бачить в роботі здебільш позитивні аспекти, до негативних намагається виробити конструктивні рішення, у роботі цінує можливість розвитку, досягнення ефективних рішень шляхом добре спланованих професійних дій та завдяки вдалій організації роботи (також - до питання комунікацій та взаємодії), а серед сильних сторін кандидата зазначено «вмотивованість», аналітичне та системне мислення, що у сукупності з вищевикладеним свідчить про усвідомлену вмотивованість кандидата щодо роботи на посаді судді, служіння Українському народу, суспільству та розбудови правової держави.

В Поясненнях зазначено також, що відповідно до висновку психолога, за показником «Стресостійкість» рівень прояву визначено «Високий», при оптимальному «Середній»; «Емоційна стабільність» - «Середній», «Контроль емоцій» - «Середній», «Контроль імпульсів» - «Високий», «Патопсихологічні ризики» - рівень прояву «Дуже низький». В свою чергу, ОСОБА_1 зазначив, що у матеріалах до співбесіди він вказував, що відновлення від напруги у професійній діяльності здійснюється шляхом спілкування з членами сім`ї, близькими та друзями на інші, непрофесійні, теми; подорожі на автомобілі; концертні заходи; прослуховування музики; участь у творчій діяльності дитячого танцювального колективу «Веснонька», яким керує дружина та, свого роду, аутотренінг (техніка релаксації по методу Джекобсона - пояснення на співбесіді).

У спірному Рішенні№ 136/ac-25 також зазначено, що суддя ОСОБА_1 наголошує на побудові злагодженої командної роботи зі своїми помічниками та секретарем, що дозволяло їм працювати «автоматично i автономно». Між тим, Комісія не зазначає, чи є це недоліком, у чому полягає такий «недолік», до чого взагалі ця фраза у Рішенні № 136/ac-25 та до якого контексту. На думку позивача, така організація роботи судді свідчить про її належну організацію, комунікативність у професійному середовищі, доводить позитивні риси кандидата. Як і щодо попередньої тези, слід зазначити, що Комісія не довела, що зазначений нею стан речей унеможливлює здійснення кандидатом правосуддя в апеляційному суді, не спростувала доводів кандидата на його користь. В цій частині мотивація Рішення також є загальною, абстрактною, алогічною, по суті - беззмістовною.

Крім того, під час формування спірного Рішення № 136/ac-25 були процитовані (зазначені) матеріали кримінальних проваджень відносно інших осіб та НСРД щодо інших осіб, які за правилами КПК України не можуть використовуватися поза межами кримінального провадження. Ці матеріали отримані у неуповноваженої особи, а їх використання, зазначення про їх зміст у Рішенні № 136/ac-25 без будь-якого висновку щодо їх змісту, має негативний вплив на репутацію позивача. Може створитися враження, що інформацію про них, без формування висновків по ним, визначено з метою дискредитації кандидата, з тим, щоб сторонні особи створили для себе негативне уявлення про позивача та взяли до уваги такі матеріали. Ці матеріали не є складовою матеріалів досьє та не були залучені до матеріалів досьє рішенням Комісії, як те вимагається.

З огляду на викладене, позивач резюмував, що спірне Рішення № 136/ac-25 порушує право позивача на участь у конкурсі, на прозоре, об`єктивне та обґрунтоване оцінювання його як кандидата, а відтак, порушує право на кар`єрне зростання; має негативний вплив на його ділову репутацію та авторитет як судді та юриста.

Позивач наголошував, що спірне Рішення № 136/ac-25 ВККСУ безпосередньо зачіпає право на повагу до приватного життя в аспекті обмеження доступу до обраної професії, гарантоване статтею 8 Конвенції, з огляду на негативні репутаційні наслідки, спричинені визнанням позивача таким, що не підтвердив здатності здійснювати правосуддя.

У відзиві на позовну заяву Комісія просить відмовити в її задоволенні повністю. Вважає, що ВККСУ діяла на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. ВККСУ вважає, що підстави для оскарження і скасування рішення Комісії від 30.06.2025 № 136/ас-25, яким ОСОБА_1 визнано таким, що не підтвердив здатності здійснювати правосуддя в апеляційному адміністративному суді за критерієм особистої та соціальної компетентності - відсутні.

Свою позицію відповідач обґрунтовує такими аргументами:

Пунктом 5.5 Положення № 20/зп-25 встановлено, що кандидат на посаду судді вважається таким, що відповідає критерію соціальної компетентності, у разі набрання не менше 75 відсотків від суми максимально можливих балів за критерій за результатами його оцінювання на етапі «Дослідження досьє та проведення співбесіди».

Вагу критерію соціальної компетентності та його показників визначено таким чином: соціальна компетентність - 50 балів, з яких: ефективна комунікація - 12,5 бала; ефективна взаємодія - 12,5 бала; стійкість мотивації - 12,5 бала; емоційна стійкість - 12,5 бала.

При оцінці відповідності кандидата критерію соціальної компетентності саме на кандидата покладається обов`язок надання повної, достовірної та переконливої інформації про його відповідність цьому критерію. Цей обов`язок охоплює не лише загальні біографічні чи майнові дані, а й ті відомості, які мають значення для оцінки соціальної компетентності. Таким чином, оцінювання кандидата за критерієм соціальної компетентності здійснюється за активної участі кандидата в підтвердженні власної відповідності встановленим показникам критерію. Пасивна позиція або надання лише формальних відомостей, без належного обґрунтування, саморефлексії та фахового змісту, можуть негативно впливати на оцінювання Комісією відповідного критерію.

Комісія встановила, що кандидат ОСОБА_1 під час співбесіди:

Намагався викладати рішення «зрозумілою мовою», пояснюючи складні юридичні конструкції. Однак у документах, поданих до Комісії, кандидат подає інформацію про себе то від першої особи, то від третьої особи. На переконання Комісії, це може свідчити про недостатню комунікативну гнучкість або формалізованість мислення.

Суддя ОСОБА_1 наголошує на побудові злагодженої командної роботи зі своїми помічниками та секретарем, що дозволяло їм працювати «автоматично і автономно».

Кандидат часто ухилявся від відповіді на прямі запитання членів Комісії, повторював заздалегідь підготовлені тези без належного реагування на уточнювальні запитання. Мета зайняття посади судді апеляційної інстанції сформульована досить абстрактно.

Кандидат навів приклади стресових ситуацій і продемонстрував здатність дотримуватися врівноваженої поведінки. Однак на прикладах кандидата можна зробити висновок, що він не завжди ефективно попереджував внутрішні негативні наслідки таких ситуацій.

Надані кандидатом ОСОБА_1 документи, а також відповіді під час послідовного обговорення показників соціальної компетентності на співбесіді індивідуально оцінено членами Комісії.

За результатами дослідження досьє, письмових пояснень та співбесіди з кандидатом, а також з урахуванням індивідуальних оцінок членів палати за відповідними показниками сумарний бал, отриманий за цим критерієм, становить 34,67 бала, що становить менше 75% (37,5 бала) максимально можливого бала, тому Комісія виснує, що кандидат не відповідає критерію соціальної компетентності.

Комісією надано оцінку обставинам неприбуття кандидата на посаду судді 30.07.2024 на іспит в межах кваліфікаційного оцінювання на відповідність займаній посаді, а зазначені суддею підстави неприбуття на кваліфікаційне оцінювання 30.07.2024 не можуть вважатись поважними, а отже, його поведінка в частині виконання ним конституційного обов`язку не є бездоганною.

З огляду на викладене Комісією у складі Першої палати одноголосно вирішено визнати, що зазначені обставини є суттєвими порушеннями показника «Дотримання етичних норм і бездоганна поведінка у професійній діяльності та особистому житті» та зменшити бали за критерієм професійної етики та доброчесності на 15 балів.

Також Комісією відзначено, що обставини, наведені у пунктах 139-150 оскаржуваного рішення, зокрема, факт вчинення адміністративного правопорушення, пов`язаного з порушенням правил дорожнього руху, а також виїзд за кордон під час воєнного стану - самі по собі не оцінюються Комісією через призму «істотності» чи «суттєвості», але це не означає, що вони не можуть бути оцінені через призму сукупності несуттєвих обставин, які можуть мати своїм наслідком зменшення балів, оскільки суддя як особа, що уособлює верховенство права, має виявляти максимальну пильність та дотримуватись закону навіть у незначних ситуаціях. Порушення правил дорожнього руху, хоч і незначне, у сукупності з іншими обставинами може викликати сумнів у бездоганності поведінки судді, особливо враховуючи його обов`язок бути прикладом законослухняності. Це демонструє недостатню уважність, що є важливим для судді і може розглядатися як дещо легковажне ставлення до формальних вимог закону.

Також, Комісією було враховано, що попри надані кандидатом пояснення та документи (ощадні

книжки, згадки про міні-фермерство, спадщину від сестри, придбання авто у 1980-х роках), дарунок від матері у вигляді грошових коштів не був достатньо документально підтвердженим. Комісія не оцінює ці обставини як «істотну невідповідність». Своєю чергою це не означає, що вони не можуть бути визначені як суттєва невідповідність, яка має наслідком зниження балів за показником «Законність джерел походження майна, відповідність рівня життя судді (кандидата на посаду судді) або членів його сім`ї задекларованим доходам, відповідність способу життя судді (кандидата на посаду судді) його статусу», оскільки це свідчить про певний рівень «сірої зони» у поведінці судді, що не бажано для такого високого статусу.

Комісія при здійсненні своїх повноважень не вийшла за межі своєї компетенції і при реалізації дискреційних повноважень дотрималася вимог до діяльності суб`єктів владних повноважень, закріплених у частині другій статті 2 КАС України. Так, Комісія дискреційне повноваження використала з метою, з якою воно було надано; з урахуванням принципу обґрунтованості, тобто з урахуванням усіх обставин, що мали значення для прийняття рішення; безсторонньо (неупереджено), пропорційно, розсудливо.

ІІІ. ПРОЦЕСУАЛЬНІ ДІЇ У СПРАВІ

Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями для розгляду даної справи визначено колегію суддів у складі: головуючий суддя Бившева Л.І., судді: Білоус О.В.., Желтобрюх І.Л., Ханова Р.Ф., Яковенко М.М.

Верховний Суд ухвалою від 30.07.2025 відкрив провадження в даній справі та призначив її до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін на 11.08.2026. Розгляд справи було відкладено на 16.09.2025.

В судових засіданнях, призначених на 16.09.2025, 20.10.2025 та 10.11.2025 оголошувалися перерви до 20.10.2025, 10.11.2025 та 01.12.2025 відповідно.

Розгляд справи, призначений на 01.12.2025 був відкладений на 16.02.2025.

В судовому засіданні, призначеному на 16.02.2026, сторони заявили клопотання про розгляд справи у порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.

IV. ОБСТАВИНИ, ВСТАНОВЛЕНІ СУДОМ, ТА ЗМІСТ СПІРНИХ ПРАВОВІДНОСИН

Указом Президента України від 18.06.2010 №712/2010 ОСОБА_1 було призначено на посаду судді Окружного адміністративного суду міста Києва строком на п`ять років. В подальшому, Указом Президента України від 28.09.2017 № 297/2017 позивач був обраний на посаду судді цього суду безстроково.

Рішенням Комісії від 04.03.2024 № 1/ас-24 позивач був допущений до проходження кваліфікаційного оцінювання та участі в конкурсі на зайняття 550 вакантних посад суддів апеляційних судів, оголошеному рішенням Вищої кваліфікаційної комісії суддів України від 14.09.2023 № 94/зп-23 (зі змінами).

Рішенням Комісії від 19.06.2024 №184/зп-24 було призначене кваліфікаційне оцінювання 173 кандидатів на посаду судді апеляційного адміністративного суду, у тому числі позивача. Встановлена черговість етапів кваліфікаційного оцінювання: перший - складання кваліфікаційного іспиту; другий - дослідження досьє та проведення співбесіди.

Згідно з рішенням Комісії від 11.09.2024 № 270/зп-24 призначений кваліфікаційний іспит та визначена така черговість етапів його проведення: перший етап - тестування загальних знань у сфері права та знань зі спеціалізації відповідного суду; другий етап - тестування когнітивних здібностей; третій етап - виконання практичного завдання зі спеціалізації відповідного суду. Встановлений прохідний бал кваліфікаційного іспиту - 75 відсотків максимально можливого бала. Прохідний бал тестування загальних знань у сфері права та знань зі спеціалізації відповідного суду - 75 відсотків максимально можливого бала, або 112,5 бала.

Відповідно до рішення Комісії від 23.10.2024 № 333/зп-24 були затверджені кодовані та декодовані результати тестування загальних знань у сфері права та знань зі спеціалізації апеляційного адміністративного суду, складеного 18 та 21 жовтня 2024 року. Згідно з витягом із додатку 1 до рішення Комісії від 23.10.2024 № 333/зп-24 ОСОБА_1 отримав 145 балів зі 150 можливих та при 112,5 мінімальних.

Відповідно, позивач був допущений до другого етапу кваліфікаційного іспиту - тестування когнітивних здібностей серед 132 кандидатів, які успішно склали тестування загальних знань у сфері права та знань зі спеціалізації апеляційного адміністративного суду, визначений графік його проведення.

Рішенням Комісії від 19.12.2024 № 376/зп-24 був встановлений середній допустимий бал тестування когнітивних здібностей - 100 IQ-балів, що відповідає 41,4 тестового бали. Встановлений прохідний бал кваліфікаційного іспиту - 75 відсотків максимально можливого балу за відповідне тестування крім тестування щодо когнітивних здібностей) та виконання практичного завдання». Внесені зміни до визначених рішенням Комісії від 23.10.2024 № 331/зп-24 особливостей порядку проведення тестування когнітивних здібностей та методики оцінювання його результатів під час кваліфікаційного оцінювання кандидатів на посаду судді в межах конкурсу на зайняття вакантних посад суддів в апеляційних судах, шляхом викладення їх у редакції згідно з додатком 1 до рішення.

Рішенням Комісії від 22.01.2025 № 19/зп-25 були затверджені результати тестування когнітивних здібностей. Згідно із додатком 2 до рішення Комісії від 22.01.2025 № 19/зп-25 ОСОБА_1 отримав 44,3 тестових бали. Допущено 105 кандидатів, у тому числі позивач, до третього етапу - виконання практичного завдання Тип-2 (Два модельні судові рішення, що складаються зі вступної, описової та/або частково мотивувальної частини. Учасник повинен продовжити викладення рішень). Максимально можливий бал - 150 (по 75 балів для кожного завдання), мінімальний 112,5.

Рішенням Комісії від 12.03.2025 № 49/зп-25 були затверджені результати виконання практичного завдання. Згідно з додатком 1 до рішення Комісії від 12.03.2025 № 49/зп-25 ОСОБА_1 отримав загалом 123,5 балів (60 балів + 63,5 бали). Згідно з додатком 2 до рішення Комісії від 12.03.2025 № 49/зп-25 ОСОБА_1 за результатами іспиту загалом отримав 312,8 балів (145 + 44,3 + 60 + 63,5).

Відповідно до пункту 3 рішення Комісії від 12.03.2025 № 49/зп-25 до другого етапу кваліфікаційного оцінювання допущено 67 кандидатів на 67 вакантних місць, у тому числі позивача. Визначено також, що другий етап «Дослідження досьє та проведення співбесіди» проводиться у складі Першої палати. Встановлена також вимога щодо подання документів для проведення спеціальної перевірки (пункти 5, 9 рішення Комісії).

Комісією проведено спеціальну перевірку шляхом надсилання запитів до уповноважених державних органів.

На запит Комісії від 20.03.2025 №21-1715/25 відносно наявності можливих зауважень щодо відповідності судді критеріям професійної етики та доброчесності, у тому числі стосовно ОСОБА_1 , Національне антикорупційне бюро України (далі - НАБУ) листом від 08.04.2025 № 512-17/10074 за підписом керівника Другого підрозділу детективів Першого Головного підрозділу детективів В.Шмітько , повідомило про відсутність інформації у наведеному аспекті.

На запит Комісії від 20.03.2025 № 21-1713/25 Офіс Генерального прокурора листом від 27.03.2025 № 25/2-26802вих-25 повідомив, що кримінальні провадження, в яких містяться відомості про притягнення ОСОБА_1 до кримінальної відповідальності як підозрюваного, не встановлені.

На запит Комісії від 20.03.2025 № 21-1712/25 Служба безпеки України (далі - СБУ) листом від 18.04.2025 № 14/5/3-2445 зазначила, що запитуваної інформації не отримано. Також, листом СБУ від 10.03.2025 № 14/5/3-939 повідомлено, що відносно судді ОСОБА_1 слідчими СБУ досудове розслідування не здійснюється.

З витягу з реєстру МВС України від 06.05.2025 вбачається, що стосовно судді ОСОБА_1 відсутні відомості про притягнення до кримінальної відповідальності, відсутні відомості щодо наявності незнятої чи непогашеної судимості, відсутні відомості про розшук.

Відповідно до рішення Комісії від 12.05.2025 №15/ас-25 згідно з відповідями уповноважених державних органів за результатами спеціальної перевірки Комісією не отримано інформації, що може свідчити про невідповідність установленим вимогам до кандидата на посаду судді апеляційного адміністративного суду кандидатів, визначених у рішенні, зокрема, й щодо позивача.

11.04.2025 Комісією на адресу ОСОБА_1 був направлений запит за вих. № 21-2602/25 щодо підтвердження відповідності кандидатів критеріям особистої та соціальної компетентності у додатку до якого кандидатам поставлені певні питання.

Згідно супровідного листа від 22.04.2025 ОСОБА_1 на запит ВККСУ від 11.04.2025 надав наступні матеріали щодо відповідності критеріям особистої та соціальної компетентності: інформація щодо відповідності кандидата на посаду судді ОСОБА_1 критеріям, згідно з додатком № 1 до листа Комісії від 11.04.2025 № 21-2602/25; засвідчена копія висновку психолога (до усіх пунктів/запитань); інформація суду (статистика) №09-16/82/23 від 30.08.2023 (до п. 1 Інформації); інформація про основні показники здійснення судочинства за січень - грудень 2022 (до п. 1 Інформації); інформація про середню тривалість виготовлення повного тексту рішення; пропозиції до Закону України «Про судоустрій і статус суддів» (законопроєктна робота; до п. 1.2 Інформації); розпорядження Вищого адміністративного суду України від 19.07.2016 № 549 щодо участі кандидата у законопроєктній роботі (до п. 1.2 Інформації); протокол про обрання кандидата головою відокремленого підрозділу ГО «Всеукраїнська асоціація адміністративних суддів»; довідка лікаря щодо прибуття на роботу швидкої допомоги (до п. 1.1 Інформації).

Також, позивачем самостійно був поданий аналіз підстав зміни та скасування судових рішень з додатками, а саме: інформація (аналіз) про підстави скасування судових рішень, ухвалених за останній звітний період - 2022 (деталізовано); інформація (аналіз) про підстави зміни судових рішень, ухвалених суддею за останній звітний період - 2022 (деталізовано); інформація Окружного адміністративного суду міста Києва про співвідношення змінених/скасованих рішень до загальної кількості розглянутих справ довідка від 30.08.2023 №09-16/82/23 за період 2020 - 2022 років; довідка Окружного адміністративного суду міста Києва від 30.08.2023 № 09-16/79/23 з інформацією про суддю (у т.ч. змінені - скасовані 2021-2022); інформація про основні показники здійснення судочинства січень-грудень 2022; довідка Окружного адміністративного суду міста Києва від 30.08.2023 № 09-16/81/23 про основні показники здійснення судочинства 2021 - 2022; довідка Окружного адміністративного суду міста Києва від 26.03.2024 №09-16/31/24 про основні показники здійснення судочинства за січень-травень 2021 і надалі помісячно.

Листом від 04.06.2025 за вих. № 36-4662/25 Комісія повідомила ОСОБА_1 про те, що 17.06.2025 Комісією у складі Першої палати розглядатиметься питання про дослідження досьє, проведення співбесіди та визначення результатів кваліфікаційного оцінювання кандидатів на посади суддів адміністративних судів у межах конкурсу, оголошеного рішенням Комісії від 14.09.2023 № 94/зп-23 (зі змінами).

Листом від 13.06.2025 за вих. № 32дпс-1243/23 Комісія повідомила позивача, що ГРД затвердила висновок про невідповідність кандидата на посаду судді критеріям доброчесності та професійної етики щодо ОСОБА_1 , який 12.06.2025 надіслала Комісії, у зв`язку з чим з метою сприяння своєчасному ознайомленню із рішенням, Комісія надіслала електронну копію цього висновку на електронну пошту позивача. Також, Комісія просила надіслати відповідні пояснення та копії підтверджуючих документів за наявності у строк до 16.06.2025 на електронну пошту.

13, 16 та 25 червня 2025 року позивач надіслав Комісії пояснення з копіями підтверджувальних документів щодо обставин, викладених у висновку ГРД.

Проведення співбесіди, призначеної на 17.06.2025, було відкладено на 30.06.2025.

30.06.2025 у засіданні Першої палати ВККСУ було проведено співбесіду та визначено результат кваліфікаційного оцінювання кандидата на посаду судді апеляційного адміністративного суду - ОСОБА_1

30.06.2025 Комісією було прийняте рішення № 136/ас-25 «Про дослідження досьє, проведення співбесіди та визначення результатів кваліфікаційного оцінювання кандидата на посаду судді апеляційного адміністративного суду ОСОБА_1 у межах конкурсу, оголошеного рішенням Комісії від 14.09.2023 № 94/зп-23», відповідно до якого Комісія вирішила: визначити, що за результатами проходження процедури кваліфікаційного оцінювання кандидат на посаду судді апеляційного суду ОСОБА_1 набрав 682,47 бали (пункт 1); визнати ОСОБА_1 таким, що не підтвердив здатності здійснювати правосуддя в апеляційному адміністративному суді за критерієм соціальної компетентності (пункт 2).

Так, у Рішенні № 136/ас-25 Комісією було вказано, що:

загальна кількість балів, отриманих ОСОБА_1 за кваліфікаційний іспит, становить 350,5 бала із 400 можливих, що свідчить про підтвердження ним здатності здійснювати правосуддя в апеляційному адміністративному суді за критерієм професійної компетентності (пункт 25 Рішення № 136/ас-25);

за результатами дослідження досьє, письмових пояснень та співбесіди з кандидатом, а також з урахуванням індивідуальних оцінок членів Першої палати за відповідними показниками сумарний бал, отриманий за цим критерієм (особиста компетентність) становить 40 балів, що вище 75% (37,5 бала) максимально можливого бала, тому Комісія дійшла висновку, що кандидат підтвердив здатність здійснювати правосуддя в апеляційному адміністративному суді за критерієм особистої компетентності (пункт 55 Рішення № 136/ас-25);

за результатами дослідження досьє, письмових пояснень та співбесіди з кандидатом, а також з урахуванням індивідуальних оцінок членів Першої палати за відповідними показниками сумарний бал, отриманий за цим критерієм (соціальна компетентність) становить 34,67 бала, що становить менше 75% (37,5 бала) максимально можливого бала, тому Комісія дійшла висновку, що кандидат не відповідає критерію соціальної компетентності (пункт 68 Рішення № 136/ас-25).

При цьому, Комісія відзначила таке (пункт 65 Рішення № 136/ас-25): 65.1. Кандидат намагався викладати рішення «зрозумілою мовою», пояснюючи складні юридичні конструкції. Однак у документах, поданих до Комісії, кандидат подає інформацію про себе то від першої особи, то від третьої особи. На переконання Комісії, це може свідчити про недостатню комунікативну гнучкість або формалізованість мислення. 65.2. Суддя ОСОБА_1 наголошує на побудові злагодженої командної роботи зі своїми помічниками та секретарем, що дозволяло їм працювати «автоматично i автономно». 65.3. Кандидат часто ухилявся від відповіді на прямі запитання членів Koмicії, повторював заздалегідь підготовлені тези без належного реагування на уточнювальні запитання. 65.4. Мета зайняття посади судді апеляційної інстанції сформульована досить абстрактно. 65.5. Кандидат навів приклади стресових ситуацій i продемонстрував здатність дотримуватися врівноваженої поведінки. Однак на прикладах кандидата можна зробити висновок, що він не завжди ефективно попереджував внутрішні негативні наслідки таких ситуацій.

Надані кандидатом ОСОБА_1 документи, а також його відповіді під час послідовного обговорення показників соціальної компетентності на співбесіді були індивідуально оцінені членами Комісії таким чином:

ефективна комунікація: 7, 9, 8, 8, 8 = 8 (середній бал);

ефективна взаємодія: 9, 10, 9, 10, 9 = 9,33 (середній бал);

стійкість мотивації: 8, 9, 8, 7, 8 = 8 (середній бал)

емоційна стійкість: 9, 10, 10, 9, 9 = 9,33 (середній бал) (пункт 68 Рішення № 136/ас-25);

за результатами дослідження досьє, письмових пояснень та співбесіди з кандидатом, а також за результатами голосувань під час закритого обговорення за відповідними показниками сумарний бал, отриманий за цим критерієм (професійної етики та доброчесності), становить 255 балів із 300 можливих, що вище 75% (225 балів) максимально можливого бала, тому Комісія дійшла висновку, що кандидат відповідає критерію професійної етики та доброчесності (пункт 186 Рішення № 136/ас-25).

Разом з цим, у рішенні було вказано, що: Комісія у складі Першої палати одноголосно вирішила визнати, що зазначені обставини (зазначені суддею підстави неприбуття на кваліфікаційне оцінювання 30.07.2024 не можуть вважатися поважними, а отже, його поведінка в частині виконання ним конституційного обов`язку не є бездоганною) є суттєвими порушеннями показника «Дотримання етичних норм і бездоганна поведінка у професійній діяльності та особистому житті» та зменшити бали за критерієм професійної етики та доброчесності на 15 балів (пункт 132 Рішення № 136/ас-25); Комісія підкреслює, що обставини, наведені у пунктах 139-150 цього рішення, зокрема, факт вчиненні адміністративного правопорушення, пов`язаного з порушенням правил дорожнього руху, а також виїзд за кордон під час воєнного стану, самі по собі не оцінюються Комісією через призму «істотності» чи суттєвості», але це не означає, що вони не можуть мати своїм наслідком зменшення балів (пункт 151 Рішення № 136/ас-25), з огляду на що під час закритого обговорення Комісією у складі Першої палати вирішено зменшити бали за показником «Дотримання етичних норм і бездоганна поведінка у професійній діяльності та особистому житті» критерію професійної етики та доброчесності на 15 балів (пункт 154 Рішення № 136/ас-25); під час закритого обговорення Комісія у складі Першої палати одноголосно вирішила визнати, що обставини, описані у пунктах 164-179 цього рішення (попри надані кандидатом пояснення та документи (ощадні книжки, згадки про міні-фермерство, спадщину від сестри, придбання авто у 1980-х роках) дарунок матері на користь ОСОБА_1 у вигляді грошових коштів не був достатньо документально підтвердженим), є суттєвим порушенням показника «Законність джерел походження майна, відповідність рівня життя судді (кандидата на посаду судді) або членів його сім`ї задекларованим доходам, відповідність способу життя судді (кандидата на посаду судді) його статусу» та зменшити бали за критерієм професійної етики та доброчесності на 15 балів (пункт 180 Рішення № 136/ас-25).

Хоча в позовній заяві ОСОБА_1 наводить мотиви стосовно незгоди з деякими висновками Комісії в частині критерію доброчесності та професійної етики, Верховний Суд зазначає, що за вказаним критерієм позивача було визнано таким, що відповідає критерію професійної етики та доброчесності, тоді як таким, що не підтвердив здатності здійснювати правосуддя в апеляційному адміністративному суді ОСОБА_1 визнано саме за критерієм соціальної компетенції. Отже, спірними у цій справі є висновки Комісії, сформульовані на етапі «Дослідження досьє та проведення співбесіди» за результатами дослідження соціальної компетентності позивача, зокрема, в частині невмотивованості оцінок за критерієм соціальної компетентності.

V. НОРМИ ПРАВА, ЯКІ ЗАСТОСУВАВ СУД

Відповідно до статті 8 Конституції України в Україні визнається і діє принцип верховенства права. Конституція України має найвищу юридичну силу. Закони та інші нормативно-правові акти приймаються на основі Конституції України і повинні відповідати їй. Норми Конституції України є нормами прямої дії. Звернення до суду для захисту конституційних прав і свобод людини і громадянина безпосередньо на підставі Конституції України гарантується.

За правилами частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Частинами першою та другою статті 55 Конституції України встановлено, що права і свободи людини і громадянина захищаються судом. Кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб.

Статтею 6 Конституції України визначено, що державна влада в Україні здійснюється на засадах її поділу на законодавчу, виконавчу та судову. Органи законодавчої, виконавчої та судової влади здійснюють свої повноваження у встановлених цією Конституцією межах і відповідно до законів України

Згідно із частиною другою статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

За частиною першою статті 5 КАС України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист шляхом: 1) визнання протиправним та нечинним нормативно-правового акта чи окремих його положень; 2) визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень; 3) визнання дій суб`єкта владних повноважень протиправними та зобов`язання утриматися від вчинення певних дій; 4) визнання бездіяльності суб`єкта владних повноважень протиправною та зобов`язання вчинити певні дії; 5) встановлення наявності чи відсутності компетенції (повноважень) суб`єкта владних повноважень; 6) прийняття судом одного з рішень, зазначених у пунктах 1-4 цієї частини та стягнення з відповідача - суб`єкта владних повноважень коштів на відшкодування шкоди, заподіяної його протиправними рішеннями, дією або бездіяльністю.

Спеціальним законом, який визначає організацію судової влади та здійснення правосуддя в Україні, є Закон України «Про судоустрій і статус суддів» від 02.06.2016 № 1402-VIII (далі - Закон № 1402-VIII). Цей закон визначає статус та склад Вищої кваліфікаційної комісії суддів (Глава 2 Розділу V), статус і структуру, а також завдання Національної школи суддів з підготовки та регулярного оцінювання суддів (Глави 2, 4 Розділу V), регламентує Порядок зайняття посади судді (Розділ ІV) та визначення Кваліфікаційного рівня судді (Розділ V).

Відповідно до статті 48 Закону № 1402-VIII суддя у своїй діяльності щодо здійснення правосуддя є незалежним від будь-якого незаконного впливу, тиску або втручання. Суддя здійснює правосуддя на основі Конституції і законів України, керуючись при цьому принципом верховенства права. Втручання у діяльність судді щодо здійснення правосуддя забороняється і має наслідком відповідальність, установлену законом. Суддя не зобов`язаний давати жодних пояснень щодо суті справ, які перебувають у його провадженні, крім випадків, установлених законом. Суддя зобов`язаний звернутися з повідомленням про втручання в його діяльність як судді щодо здійснення правосуддя до Вищої ради правосуддя та до Генерального прокурора. Незалежність судді забезпечується: 1) особливим порядком його призначення, притягнення до відповідальності, звільнення та припинення повноважень; 2) недоторканністю та імунітетом судді; 3) незмінюваністю судді; 4) порядком здійснення правосуддя, визначеним процесуальним законом, таємницею ухвалення судового рішення; 5) забороною втручання у здійснення правосуддя; 6) відповідальністю за неповагу до суду чи судді; 7) окремим порядком фінансування та організаційного забезпечення діяльності судів, установленим законом; 8) належним матеріальним та соціальним забезпеченням судді; 9) функціонуванням органів суддівського врядування та самоврядування; 10) визначеними законом засобами забезпечення особистої безпеки судді, членів його сім`ї, майна, а також іншими засобами їх правового захисту; 11) правом судді на відставку. Органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їх посадові та службові особи, а також фізичні і юридичні особи та їх об`єднання зобов`язані поважати незалежність судді і не посягати на неї. При прийнятті нових законів або внесенні змін до чинних законів не допускається звуження змісту та обсягу визначених Конституцією України та законом гарантій незалежності судді.

Статтею 52 Закону № 1402-VIII визначено, що суддею є громадянин України, який відповідно до Конституції України та цього Закону призначений суддею, займає штатну суддівську посаду в одному з судів України і здійснює правосуддя на професійній основі. Судді в Україні мають єдиний статус незалежно від місця суду в системі судоустрою чи адміністративної посади, яку суддя обіймає в суді.

Конституційний Суд України у рішенні від 26.03.2024 № 3-р(II)/2024 (справа № 3-93/2022(217/22) вказав, що всі судді судів системи судоустрою України мають єдиний статус, який притаманний їм як особам, які виконують виняткову конституційну функцію - чинення правосуддя. Єдиний статус суддів означає однаковість юридичного становища суддів в усіх аспектах, передусім однаковість їх гарантій незалежності та недоторканності, прав і обов`язків, вимог, обмежень, заборон та відповідальності.

Частинами п`ятою, сьомою статті 56 Закону № 1402-VIII передбачено, що суддя має право підвищувати свій професійний рівень та проходити з цією метою відповідну підготовку. Суддя зобов`язаний: 1) справедливо, безсторонньо та своєчасно розглядати і вирішувати судові справи відповідно до закону з дотриманням засад і правил судочинства; 2) дотримуватися правил суддівської етики, у тому числі виявляти та підтримувати високі стандарти поведінки у будь-якій діяльності з метою укріплення суспільної довіри до суду, забезпечення впевненості суспільства в чесності та непідкупності суддів; 4) виявляти повагу до учасників процесу; 6) виконувати вимоги та дотримуватися обмежень, установлених законодавством у сфері запобігання корупції; 8) систематично розвивати професійні навички (уміння), підтримувати свою кваліфікацію на належному рівні, необхідному для виконання повноважень у суді, де він обіймає посаду; 9) звертатися з повідомленням про втручання в його діяльність як судді щодо здійснення правосуддя до Вищої ради правосуддя та до Генерального прокурора упродовж п`яти днів після того, як йому стало відомо про таке втручання; 10) підтверджувати законність джерела походження майна у зв`язку з проходженням кваліфікаційного оцінювання або в порядку дисциплінарного провадження щодо судді, якщо обставини, що можуть мати наслідком притягнення судді до дисциплінарної відповідальності, викликають сумнів у законності джерела походження майна або доброчесності поведінки судді.

Згідно з частиною першою статті 92 Закону № 1402-VIII ВККСУ є державним колегіальним органом суддівського врядування, який на постійній основі діє у системі правосуддя України.

За приписами частини першої статті 93 Закону №1402-VIII ВККСУ проводить добір кандидатів для призначення на посаду судді, у тому числі організовує проведення щодо них спеціальної перевірки відповідно до закону та приймає кваліфікаційний іспит, проводить кваліфікаційне оцінювання, затверджує форму і зміст заяви про участь у доборі кандидатів на посаду судді, анкети кандидата на посаду судді, порядок складання кваліфікаційного іспиту та методику оцінювання кандидатів, положення про проведення конкурсу на зайняття вакантної посади судді, порядок та методологію кваліфікаційного оцінювання, порядок формування і ведення суддівського досьє (досьє кандидата на посаду судді), програму та порядок проходження початкової підготовки судді тощо.

Частиною першою статті 79 Закону №1402-VIII установлено, що конкурс на зайняття вакантної посади судді проводиться відповідно до цього Закону та положення про проведення конкурсу на зайняття вакантної посади судді, що затверджується ВККСУ, з дотриманням вимог законодавства про забезпечення рівних прав та можливостей жінок і чоловіків.

Для проведення конкурсу на зайняття вакантної посади судді ВККСУ ухвалює рішення про його оголошення, розміщує (оприлюднює) відповідну інформацію на своєму офіційному веб-сайті та офіційному веб-порталі судової влади України (частина друга статті 79 Закону №1402-VIII).

На виконання зазначених положень Закону рішенням ВККС України від 14.09.2023 №94/зп-23 (зі змінами) оголошено конкурс на зайняття 550 вакантних посад суддів в апеляційних судах згідно з додатком (в тому числі в апеляційних судах із розгляду адміністративних справ - 66 вакантних посад), в якому ОСОБА_1 виявив бажання взяти участь.

Законом України «Про внесення змін до Закону України «Про судоустрій і статус суддів» та деяких законодавчих актів України щодо удосконалення процедур суддівської кар`єри» від 09.12.2023 №3511-IX (далі - Закон № 3511-IX) внесено зміни до Закону України «Про судоустрій та статус суддів», зокрема, викладено в новій редакції Розділ IV «Порядок зайняття посади судді» та доповнено пунктами 57-61 розділ XII «Прикінцеві та перехідні положення». Цей Закон набрав чинності 30.12.2023.

Відповідно до пункту 57-1 розділу XII «Прикінцеві та перехідні положення» Закону №1402-VIII ВККС України завершує конкурс на зайняття вакантних посад суддів апеляційних судів, оголошений рішенням Комісії від 14 вересня 2023 року № 94/зп-23, за правилами, які діють після набрання чинності Законом № 3511-IX. ВККС України проводить кваліфікаційний іспит в межах конкурсу, передбаченого цим пунктом, за правилами, які діють після набрання чинності Законом №3511-IX щодо особливостей складання кваліфікаційного іспиту.

На дату набрання чинності Закону №3511-IX, конкурс на зайняття вакантних посад суддів апеляційних судів, оголошений рішенням Комісії від 14.09.2023 №94/зп-23, був на етапі подання документів особами, які виявили бажання взяти участь у ньому, а отже, його продовження та завершення, повинно відбуватися за правилами, визначеними Законом № 1402-VIII, у редакції, чинній з 30.12.2023.

Загальний порядок подання заяви та документів для участі в конкурсі, порядок проведення конкурсу на зайняття вакантної посади судді місцевого, апеляційного, вищого спеціалізованого судів або судді Верховного Суду та внесення за результатами конкурсу до Вищої ради правосуддя рекомендації про призначення кандидата на посаду судді визначено в Положенні про проведення конкурсу на зайняття вакантної посади судді, затвердженому рішенням Комісії від 02.11.2016 №141/зп-16 (у редакції рішення Комісії від 29.02.2024 №72/зп-24) (далі - Положення про конкурс №72/зп-24).

Принципами проведення конкурсу є справедливість, законність, публічність, прозорість, відкритість і рівність умов для його учасників, об`єктивність, неупередженість та повага до прав людини (пункт 1.3 Положення про конкурс №72/зп-24).

Відповідно до пункту 2 частини першої статті 79-2 Закону № 1402-VIII ВККСУ проводить конкурс на зайняття вакантних посад суддів апеляційного суду, вищого спеціалізованого суду чи суддів Верховного Суду - на основі рейтингу кандидатів за результатами кваліфікаційного оцінювання та з урахуванням особливостей, передбачених статтею 79-3 цього Закону.

Зокрема, частина четверта статті 79-3 Закону № 1402-VIII встановлює повноваження Комісії в межах конкурсної процедури. Так, за приписами цієї норми, ВККСУ:

1) на підставі поданих документів встановлює відповідність особи вимогам до кандидата на посаду судді апеляційного суду, вищого спеціалізованого суду або судді Верховного Суду та формує його досьє. Відповідність особи критеріям компетентності, доброчесності та професійної етики встановлюється Комісією під час проведення її кваліфікаційного оцінювання як кандидата на посаду судді;

2) проводить кваліфікаційне оцінювання кандидата на посаду судді апеляційного, вищого спеціалізованого суду або судді Верховного Суду;

3) проводить спеціальну перевірку стосовно кандидатів на посаду судді, допущених до етапу дослідження досьє та проведення співбесіди кваліфікаційного оцінювання, відповідно до статті 75 цього Закону. Результати спеціальної перевірки враховуються при ухваленні рішення Комісії за результатами кваліфікаційного оцінювання;

4) за результатами кваліфікаційного оцінювання кандидатів на посаду судді апеляційного суду, вищого спеціалізованого суду або судді Верховного Суду ухвалює рішення про підтвердження або непідтвердження здатності таких кандидатів здійснювати правосуддя у відповідному суді, визначає рейтинг для участі у конкурсі кандидатів, які підтвердили здатність здійснювати правосуддя у відповідному суді, визначає переможця конкурсу на зайняття вакантної посади судді у відповідному суді та ухвалює рішення про рекомендацію або про відмову в наданні рекомендації про призначення кандидата на посаду судді.

Частиною 5 цієї статті окремо наголошено, що особа, яка успішно пройшла кваліфікаційне оцінювання та підтвердила здатність здійснювати правосуддя у відповідному апеляційному суді, але за результатами конкурсу не стала переможцем, може використати результати кваліфікаційного іспиту, складеного в межах такого оцінювання, під час наступного конкурсу на вакантну посаду судді апеляційного суду відповідної спеціалізації, оголошеного протягом двох років з дня складення іспиту.

Завдання, підстави, порядок проведення та етапи кваліфікаційного оцінювання визначено в Главі 1 «Кваліфікаційне оцінювання суддів» розділу V «Кваліфікаційний рівень судді» Закону № 1402-VIII.

Відповідно до частини першої статті 85 Закону №1402-VIII кваліфікаційне оцінювання включає такі етапи: 1) складення кваліфікаційного іспиту та 2) дослідження досьє та проведення співбесіди.

Рішення про черговість етапів проведення кваліфікаційного оцінювання ухвалює ВККСУ (частина перша статті 85 Закону №1402-VIII).

Частиною третьою статті 85 цього ж Закону передбачено, що для цілей формування суддівського досьє (досьє кандидата на посаду судді) ВККСУ може ухвалити рішення про запровадження та проведення інших тестувань з метою перевірки особистих морально-психологічних якостей, а також про застосування інших засобів встановлення відповідності судді (кандидата на посаду судді) критеріям кваліфікаційного оцінювання.

Порядок та методика проведення таких тестувань затверджуються ВККСУ.

Рішення про запровадження та проведення таких тестувань ухвалюється Комісією стосовно всіх суддів (кандидатів на посаду судді).

Результати таких тестувань використовуються як одне із джерел інформації, що підлягає оцінці разом з іншою сукупністю зібраної інформації і матеріалів, є конфіденційними, не оприлюднюються та не впливають на кількість балів кваліфікаційного оцінювання судді (кандидата на посаду судді).

Частинами першою, другою, п`ятою статті 83 Закону №1402-VIII встановлено, що кваліфікаційне оцінювання проводиться ВККСУ з метою визначення здатності судді (кандидата на посаду судді) здійснювати правосуддя у відповідному суді за визначеними законом критеріями.

Критеріями кваліфікаційного оцінювання є: 1) компетентність (професійна, особиста, соціальна тощо); 2) професійна етика; 3) доброчесність.

Визначені законом етапи конкурсу та призначення на посаду судді покликані встановити відповідність кандидата передбаченим Конституцією України та Законом №1402-VIII вимогам, зокрема, критеріям компетентності (професійна, особиста, соціальна тощо), доброчесності та професійної етики, Комісія має перевірити наявність інших обставин, які можуть негативно вплинути на суспільну довіру до судової влади у зв`язку з призначенням кандидата на посаду судді. Ці заходи об`єднані метою забезпечити авторитет та довіру до судової влади, які формуються залежно від персонального складу осіб, що призначаються на посади суддів.

Порядок та методологія кваліфікаційного оцінювання, показники відповідності критеріям кваліфікаційного оцінювання та засоби їх встановлення затверджуються Комісією (частина п`ята статті 83 Закону № 1402-VIII).

Відповідно до частини другої статті 85 Закону №1402-VIII кваліфікаційний іспит для цілей кваліфікаційного оцінювання є основним засобом встановлення відповідності судді (кандидата на посаду судді) критерію професійної компетентності та проводиться в порядку, передбаченому статтею 74 цього Закону, з урахуванням особливостей, встановлених цією главою.

Кваліфікаційний іспит проводиться шляхом складання анонімних тестувань та практичного завдання. Анонімне тестування проводиться щодо когнітивних здібностей, історії української державності, загальних знань у сфері права та спеціалізації відповідного суду з урахуванням його інстанційності. Практичне завдання проводиться щодо спеціалізації відповідного суду з урахуванням його інстанційності.

Рішенням Комісії від 22.01.2025 №20/зп-25 затверджено Положення про порядок та методологію кваліфікаційного оцінювання, показники відповідності критеріям кваліфікаційного оцінювання та засоби їх встановлення (далі - Положення про порядок та методологію кваліфікаційного оцінювання, Положення №20/зп-25).

1.1. Кваліфікаційне оцінювання - це встановлена законом та цим Положенням процедура визначення Вищою кваліфікаційною комісією суддів України здатності судді (кандидата на посаду судді) здійснювати правосуддя у відповідному суді за критеріями компетентності (професійна, особиста, соціальна), доброчесності та професійної етики.

1.2. Метою кваліфікаційного оцінювання є встановлення рівня компетентності, доброчесності та професійної етики судді (кандидата на посаду судді).

1.3. Завданням кваліфікаційного оцінювання є встановлення відповідності судді (кандидата на посаду судді) вимогам до посади судді за критеріями компетентності (професійна, особиста, соціальна), доброчесності та професійної етики згідно з визначеними показниками.

1.4. Основними принципами кваліфікаційного оцінювання є автономність, запобігання конфлікту інтересів, об`єктивність, неупередженість, прозорість, публічність, рівність умов для суддів (кандидатів на посаду судді).

Розділом 2 визначено показники відповідності судді (кандидата на посаду судді) критеріям кваліфікаційного оцінювання та засоби їх встановлення.

Пунктом 2.8. визначено, що відповідність судді (кандидата на посаду судді) критерію соціальної компетентності оцінюється (встановлюється) за такими показниками:

2.8.1. Ефективна комунікація.

2.8.2. Ефективна взаємодія.

2.8.3. Стійкість мотивації.

2.8.4. Емоційна стійкість.

Ці показники оцінюються за результатами дослідження інформації, яка міститься у суддівському досьє (досьє кандидата на посаду судді), та співбесіди (пункт 2.15).

3.1. Тестування з метою перевірки особистих морально-психологічних якостей проводиться у разі ухвалення Комісією відповідного рішення, в порядку та за методикою, визначеними в цьому рішенні.

3.2. Рішення про проведення такого тестування ухвалюється Комісією стосовно всіх суддів (кандидатів на посаду судді) у межах відповідної процедури кваліфікаційного оцінювання.

5.1. Відповідність судді (кандидата на посаду судді) критеріям кваліфікаційного оцінювання встановлюється членами Комісії шляхом оцінки відповідності визначеним показникам

Оцінка відповідності судді (кандидата на посаду судді) показникам критеріїв особистої та соціальної компетентності, доброчесності та професійної етики здійснюється членами Комісії за їх внутрішнім переконанням із застосуванням засобів їх встановлення (див пункт 2.15).

5.2. Показники відповідності судді (кандидата на посаду судді) критеріям кваліфікаційного оцінювання досліджуються окремо один від одного та у сукупності.

5.6. Вага критеріїв та показників під час кваліфікаційного оцінювання:

5.6.1.3. Соціальна компетентність - 50 балів, з яких:

5.6.1.3.1. Ефективна комунікація - 12,5 бала.

5.6.1.3.2. Ефективна взаємодія - 12,5 бала.

5.6.1.3.3. Стійкість мотивації - 12,5 бала.

5.6.1.3.4. Емоційна стійкість - 12,5 бала.

5.7. Оцінювання критеріїв (показників) особистої та соціальної компетентності на етапі «Дослідження досьє та проведення співбесіди» здійснюється Комісією у складі палати або колегії шляхом обчислення середнього арифметичного бала.

У разі проведення оцінювання критеріїв (показників) особистої та соціальної компетентності на етапі «Дослідження досьє та проведення співбесіди» Комісією у складі палати обчислення середнього арифметичного бала здійснюється на підставі оцінок членів палати, які брали участь у співбесіді під час кваліфікаційного оцінювання, без урахування однієї найвищої та однієї найнижчої оцінки.

6.21. Співбесіда полягає в обговоренні результатів дослідження досьє та складається з таких етапів:

6.21.3. Послідовне обговорення з суддею (кандидатом на посаду судді) показників з метою ухвалення остаточного рішення про підтвердження або непідтвердження здатності судді (кандидата на посаду судді) здійснювати правосуддя у відповідному суді.

6.23. Обговорення відбувається шляхом опитування судді (кандидата на посаду судді) доповідачем і членами Комісії та надання суддею (кандидатом на посаду судді) відповідей і пояснень.

6.41. За результатами кваліфікаційного оцінювання Комісія ухвалює одне із таких рішень:

6.41.1. Рішення про підтвердження здатності судді (кандидата на посаду судді) здійснювати правосуддя у відповідному суді.

6.41.2. Рішення про непідтвердження здатності судді (кандидата на посаду судді) здійснювати правосуддя у відповідному суді.

6.42. Рішення Комісії про непідтвердження здатності кандидата на посаду судді здійснювати правосуддя у відповідному суді є підставою для припинення подальшої його участі у конкурсі на зайняття вакантної посади судді.

VI. ОЦІНКА СУДУ

Верховний Суд при вирішенні справи за результатом аналізу застосованих норм матеріального права дійшов таких висновків.

Згідно пункту 20 Розділу XII Прикінцеві та перехідні положення Закону №1402-VIII відповідність займаній посаді судді, якого призначено на посаду строком на п`ять років або обрано суддею безстроково до набрання чинності Законом України «Про внесення змін до Конституції України (щодо правосуддя)», оцінюється колегіями Вищої кваліфікаційної комісії суддів України в порядку, визначеному цим Законом, за правилами, які діяли до дня набрання чинності Законом України «Про внесення змін до Закону України "Про судоустрій і статус суддів» та деяких законодавчих актів України щодо удосконалення процедур суддівської кар`єри», та з урахуванням особливостей, передбачених цим розділом.

За результатами такого оцінювання колегія Вищої кваліфікаційної комісії суддів України, а у випадках, передбачених цим Законом, - пленарний склад Комісії, ухвалює рішення про відповідність або невідповідність судді займаній посаді. Таке рішення ухвалюється за правилами, передбаченими цим Законом для ухвалення рішення про підтвердження або про непідтвердження здатності судді (кандидата на посаду судді) здійснювати правосуддя у відповідному суді.

Разом з тим, пунктом 20-2 цього розділу Закону передбачено, що суддя, зазначений в абзаці першому пункту 20 цього розділу, який після набрання чинності Законом України «Про внесення змін до Закону України «Про судоустрій і статус суддів» та деяких законодавчих актів України щодо удосконалення процедур суддівської кар`єри» за результатами кваліфікаційного оцінювання у межах конкурсу на посаду судді апеляційного суду, вищого спеціалізованого суду або судді Верховного Суду в межах своєї спеціалізації підтвердив здатність здійснювати правосуддя у відповідному суді, вважається таким, що пройшов оцінювання та підтвердив відповідність займаній посаді відповідно до пункту 20 цього розділу.

Приписи частини 2 статті 19 Конституції України передбачають, що суб`єкт владних повноважень зобов`язаний діяти лише на підставі закону, тобто вчиняти дії, не виходячи за межі прав та обов`язків, дотримуватися встановленої законом процедури, обирати лише встановлені законодавством України способи правомірної поведінки під час реалізації своїх владних повноважень. Закладений в основу цього положення Конституції принцип суспільної свободи (in dubio pro libertate) означає, що органи мають використовувати лише ті повноваження, що прямо передбачені законом.

При цьому, вжите законодавцем формулювання «на підставі» означає, що суб`єкт владних повноважень зобов`язаний діяти на виконання закону, за умов та обставин, визначених ним. «У межах повноважень» означає, що суб`єкт владних повноважень повинен приймати рішення та вчиняти дії відповідно до встановлених законом повноважень, не перевищуючи їх. «У спосіб» означає, що суб`єкт владних повноважень зобов`язаний дотримуватися встановленої законом процедури і форми прийняття рішення або вчинення дії і повинен обирати лише визначені законом засоби (постанова Великої Палати Верховного Суду від 19.10.2023 у справі № 9901/43/21).

Досліджуючи межі дискреційних повноважень адміністративних органів, Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ) виснував, що згідно із загальним правилом національні суди повинні утриматися від перевірки обґрунтованості адміністративних актів, однак все ж суди повинні проконтролювати, чи не є викладені у них висновки адміністративних органів щодо обставин у справі довільними та нераціональними, не підтвердженими доказами або ж такими, що є помилковими щодо фактів; у будь-якому разі суди повинні дослідити такі акти, якщо їх об`єктивність та обґрунтованість є ключовим питанням правового спору (рішення від 31.07.2008 у справі «Дружстевні заложна пріа та інші проти Чеської Республіки», від 22.11.1995 у справі «Брайян проти Сполученого Королівства», від 21.07.2011 у справі «Сігма радіо телевіжн лтд проти Кіпру», від 02.12.2010 у справі «Путтер проти Болгарії»).

Очевидно, що у процесі ухвалення рішення на підставі дискреції мають бути враховані також і фактичні обставини, які супроводжують цей процес. У разі якщо відповідний орган користується своїм дискреційним повноваженням, він не повинен допускати помилок під час констатації юридичних фактів. Помилки в оцінці фактичних обставин, неправильні розрахунки, проведені ним, - все це може викликати незаконність (протиправність) прийнятого на підставі дискреції рішення. Подібні наслідки викликають також і випадки, коли під час прийняття акта на підставі дискреції адміністративний орган допускає очевидні прорахунки в оцінках. Очевидна та своєчасно не виправлена помилка уповноваженого адміністративного органу щодо фактичних обставин під час ухвалення рішення на підставі дискреції також може свідчити про наявність ознак зловживання владою.

Велика Палата Верховного Суду неодноразово (зокрема, у постановах від 20.03.2025 у справі № 990/85/24, від 28.11.2024 у справі № 990/92/24) наголошувала, що наділення Комісії свободою розсуду під час оцінки кандидата на посаду судді критеріям доброчесності - не означає, що такий розсуд не має меж. У всякому випадку, межа розсуду виключає свавільність дій та використання наданих повноважень не з легітимною метою, тобто не з метою, задля досягнення якої повноваження надані. Іншими словами, процедура оцінювання кандидата повинна бути правовою.

Наведене дає підстави стверджувати, що межі дискреції Комісії у конкурсній процедурі на посаду судді апеляційного суду, зокрема, і ухвалення рішення за результатами проведення співбесіди з кандидатами, не можуть бути неосяжними та повинні підлягати зовнішньому публічному контролю. Процес розгляду Комісією питання про надання чи відмову в наданні рекомендації про призначення кандидата на посаду судді, як і ухвалене за результатом цього процесу рішення, мають бути зрозумілими як кандидатам на посаду судді, питання про рекомендування яких на посаду судді розглядалося Комісією, так і незалежному сторонньому спостерігачу.

Обсяг і ступінь мотивації рішення залежать від конкретних обставин, які були предметом розгляду, але у будь-якому випадку мають демонструвати, приміром, що доводи / пояснення кандидата на посаду судді взято до уваги, і, що важливо, давати розуміння, чому і чим керувалася Комісія, коли оцінювала відповідність цього кандидата критеріям особистої, соціальної компетенції, доброчесності чи професійної етики.

З огляду на викладене Верховний Суд вважає, що вмотивоване рішення Комісії про визнання особи такою, що не підтвердила здатності здійснювати правосуддя в апеляційному адміністративному суді за критерієм соціальної компетентності, є не лише формальним дотриманням вимог закону, а має забезпечити дотримання принципу правової визначеності у питанні встановлення підстав для такого висновку.

Суд наголошує на тому, що відповідно до частини п`ятої статті 101 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» рішення Вищої кваліфікаційної комісії суддів України, палат та колегій Комісії викладаються у письмовій формі. У рішенні зазначаються дата і місце ухвалення рішення, склад Комісії (палати, колегії), питання, що розглядалося, мотиви ухваленого рішення, результати поіменного голосування членів Комісії.

Вимога щодо обґрунтованості рішення суб`єкта владних повноважень означає, що таке рішення повинне прийматися з урахуванням усіх обставин, що мають значення для його прийняття. Цей критерій вимагає від суб`єкта владних повноважень враховувати як обставини, на обов`язковість урахування яких прямо вказує закон, так й інші обставини, що мають значення у конкретній ситуації. Для цього суб`єкт владних повноважень має ретельно зібрати і дослідити матеріали, що мають доказове значення у справі, наприклад документи, пояснення осіб, висновки експертів тощо. Суб`єкт владних повноважень повинен уникати прийняття невмотивованих висновків. Несприятливе для особи рішення обов`язково повинне бути вмотивованим.

Відповідно до Додатку до Рекомендації CM/Rec (2010) 12 Комітету Міністрів Ради Європи (17.11.2010) з метою сприяння ефективному здійсненню правосуддя та постійному підвищенню його якості відповідно до параграфа 58 держави-члени мають впроваджувати системи оцінювання суддів органами судової влади (п. 42). Якщо органи судової влади встановлюють системи для оцінювання роботи суддів, вони мають ґрунтуватися на об`єктивних критеріях. Ці критерії повинен оприлюднити компетентний судовий орган. Процедурою має бути передбачений дозвіл суддям висловлювати погляди щодо власної діяльності та її оцінювання, а також оскаржувати оцінювання в незалежному органі влади або суді (п. 58).

Згідно з Висновком Консультативної ради європейських суддів (КРЄС) № 17 (2014) «Щодо оцінювання діяльності суддів, якості правосуддя і поваги до незалежності судової влади» джерела інформації, які використовуються в процесі оцінювання, мають бути надійними. Особливо це стосується інформації, на якій ґрунтуються незадовільні результати оцінювання. Також важливо, щоб оцінювання ґрунтувалося на достатній кількості доказів. Суддя, роботу якого оцінюють, повинен мати доступ до будьякого доказу, що може бути використаний при оцінюванні, з можливістю оскарження його за потреби (п. 39). КРЄС застерігає від оформлення результатів оцінювання лише у вигляді балів, чисел, процентних співвідношень або кількості винесених рішень. Усі ці методи, за умови застосування їх без подальшого пояснення чи оцінки, можуть створити хибне враження об`єктивності та достовірності (п. 42).

У висновку Організація з безпеки і співробітництва в Європі / Бюро демократичних інститутів і прав людини (далі - ОБСЄ/БДІПЛ) щодо Закону України «Про судоустрій і статус суддів» від 02.06.2016 № 1402-VIII вказано, що суддя, роботу якого оцінюють, повинен мати змогу оскаржити результати незадовільного оцінювання, особливо, якщо зачіпаються громадянські права судді в розумінні статті 6 Європейської конвенції з прав людини; і що серйознішими можуть бути наслідки оцінювання для судді, то важливішими є такі права на ефективне оскарження (п. 81).

Положеннями Рекомендації № R (80) 2 Комітету Міністрів державам-членам стосовно реалізації адміністративними органами влади дискреційних повноважень від 11.03.1980, прийнятої на 316-1 нараді заступників Міністрів, передбачено, що під дискреційними повноваженнями слід розуміти повноваження, яке адміністративний орган, приймаючи рішення, може здійснювати з певною свободою розсуду, тобто коли такий орган може обирати з кількох юридично допустимих рішень те, яке він вважає найкращим за даних обставин. Слід визнати, що законодавче регулювання не є і не може бути всеосяжним за формою та змістом, тому наявність певної міри розсуду є допустимою та належною. Попри це, границі дискреційних повноважень адміністративного органу не можуть бути неоглядними. Межа такого розсуду повинна бути мінімально достатньою, для, зокрема, уникнення порушення законодавчих приписів та запобігання зловживанням.

У справі, що розглядається, Комісією як єдиним органом, уповноваженим на проведення кваліфікаційного оцінювання суддів в силу закону, на підставі дослідження матеріалів суддівського досьє та за результатами співбесіди з суддею в межах законодавчо визначеної процедури кваліфікаційного оцінювання позивача було визнано таким, що не відповідає критерію соціальної компетентності (пункт 68 Рішення № 136/ас-25) та таким, що не підтвердив здатності здійснювати правосуддя в апеляційному адміністративному суді (пункт 2 резолютивної частини Рішення № 136/ас-25).

Згідно з пунктами 2.8 - 2.12 Положення № 20/зп-25 соціальна компетентність - це сукупність морально-психологічних якостей, поведінкових установок і міжособистісних навичок кандидата, які забезпечують ефективну взаємодію, конструктивну комунікацію та здатність зберігати професійну мотивацію і психологічну стійкість у складних ситуаціях, притаманних судовій діяльності. Зазначена компетентність відображає здатність судді налагоджувати та підтримувати належну комунікацію з учасниками процесу, колегами та суспільством, керувати емоціями, ухвалювати рішення в умовах міжособистісної напруги чи конфлікту, діяти з дотриманням поваги до людської гідності та прав сторін.

Відповідність кандидата критерію соціальної компетентності визначається через призму його відповідності показникам критерію соціальної компетентності:

Ефективна комунікація - це здатність судді (кандидата на посаду судді) ефективно використовувати комунікацію як інструмент для формування повного розуміння ситуації, встановлення взаєморозуміння та консенсусу у взаємодії з іншими. Суддя (кандидат на посаду судді) відповідає показнику ефективної комунікації, якщо вміє чути та розуміти точку зору інших; чітко та структуровано доносить свою позицію; обґрунтовує свої рішення раціональними, цілісними та послідовними аргументами; здатний відстоювати свою позицію та впливати на думку інших; впевнено та переконливо виступає перед аудиторією.

Ефективна взаємодія - це здатність судді (кандидата на посаду судді) будувати конструктивні стосунки з колегами та іншими представниками професійного середовища на основі професійних цілей та цінностей, а не особистих інтересів. Суддя (кандидат на посаду судді) відповідає показнику ефективної взаємодії, якщо проявляє повагу та докладає свідомих зусиль для розуміння інших точок зору; не провокує сам та не допускає виникнення міжособистісних конфліктів; здатний вживати ефективних заходів для вирішення робочих суперечок.

Стійкість мотивації - це усвідомлена мотивація судді (кандидата на посаду судді) до тривалого виконання професійних обов`язків судді в межах закону. Суддя (кандидат на посаду судді) відповідає показнику стійкості мотивації, якщо має та демонструє усвідомлену (не ситуативну) мотивацію до роботи на посаді судді; розуміє всі виклики та складнощі такої роботи; може переконливо пояснити, що мотивує його до роботи; має сталу та усвідомлену мотивацію до служіння суспільству та розбудови правової держави.

Емоційна стійкість - це здатність судді (кандидата на посаду судді) ефективно управляти своїми емоційними станами. Суддя (кандидат на посаду судді) відповідає показнику емоційної стійкості, якщо він на прикладах доводить свою здатність проявляти емоційну стійкість у стресових ситуаціях та під психологічним тиском; переконливо на прикладах розповідає, як відновлюється від стресу та напруги у професійній діяльності, та демонструє під час співбесіди здатність утримувати фокус та зберігати емоційну рівновагу, відповідаючи на запитання членів Комісії, у тому числі складні та провокаційні (зокрема, щодо статків, доходів, доброчесності тощо).

Положенням визначено, що засобами встановлення відповідності кандидата цим показникам, як і у випадку з особистою компетентністю, є дослідження інформації, яка міститься у суддівському досьє (досьє кандидата на посаду судді), та співбесіда.

Разом з тим, якщо ефективна комунікація та ефективна взаємодія - це соціальні навички (Soft skills) особи, то стійкість мотивації та емоційна стійкість - це морально-психологічні якості особи. Тим не менш, такі досліджувалися членами Комісії самостійно, без проведення тестування в порядку, визначеному пунктами 3.1-3.2 Положення, якими передбачено, що тестування з метою перевірки особистих морально-психологічних якостей проводиться у разі ухвалення Комісією відповідного рішення, в порядку та за методикою, визначеними в цьому рішенні. Рішення про проведення такого тестування ухвалюється Комісією стосовно всіх суддів (кандидатів на посаду судді) у межах відповідної процедури кваліфікаційного оцінювання.

Між тим, в рамках підтвердження відповідності кандидата на посаду судді критеріям компетентностей позивачем також був поданий висновок психолога про підсумки особистих морально-психологічних якостей та загальних здібностей, у тому числі щодо показника «Соціальна компетентність». Вказане тестування було пройдене позивачем на виконання рішення ВККСУ від 12.12.2018 № 313/зп-18. Разом з цим, Комісія не надала будь-якої оцінки вказаному висновку психолога, доводів щодо обставин його неврахування у оскаржуваному Рішенні №136/ас-25, не вказала.

При цьому, співбесіда з позивачем проходила у форматі «питання-відповідь» та «прес-таймінгу», що істотно обмежувало позивача у можливостях і способах самопрезентації, більше того, деякі показники свідомо об`єднувались (пункт 65.1 Рішення №136/ас-25: тайм коди 9:21 - 10:30, 57:32 - 1:00:31, 1:08:45 - 1:11:15; пункт 65.2 Рішення №136/ас-25: тайм код 1:00:31 - 1:02:32; пункт 65.4 Рішення №136/ас-25: тайм код 1:11:15 - 1:16:23; пункт 65.5 Рішення №136/ас-25: тайм код 1:16:24 - 1:19:00) членами палати замість послідовного їх обговорення, як того вимагає пункт 6.21 Положення.

Зокрема, у пункті 65.1 Рішення №136/ас-25 ВККСУ було зазначено, що кандидат намагався викладати рішення «зрозумілою мовою», пояснюючи складні юридичні конструкції. Однак у документах, поданих до Комісії, кандидат подає інформацію про себе то від першої особи, то від третьої особи. На переконання Комісії, це може свідчити про недостатню комунікативну гнучкість або формалізованість мислення.

При цьому, обставин, які б обґрунтовували такі висновки Комісії, ВККСУ у рішенні не навела та під час співбесіди на наявності таких не наголошувала, за виключенням ремарки члена Комісії про те, що це: «… доволі незвично, … не характерно для позивача».

Поняття «ефективна комунікація» та «ефективна взаємодія», сформовані Комісією у Положенні, є чіткими, зрозумілими, їх зміст є вичерпним, оскільки включає в себе наведені вище окремі елементи, як позитивні характеристики, кожен з яких може оцінюватися як окремо, так і в сукупності.

Як висновок, зниження балів за цими критеріями повинно обґрунтовуватися недотриманням хоча б одного із зазначених вище елементів чи наявністю негативних проявів (наприклад, суддя (кандидат на посаду судді) провокує виникнення міжособистісних конфліктів або ж не здатний будувати конструктивні стосунки з колегами, не здатен чути чи розуміти точку зору опонента чи аргументувати власну).

Як зазначено у пункті 65.2 Рішення №136/ас-25, у пункті 65.2 ВККСУ було зазначено, що суддя ОСОБА_1 наголошує на побудові злагодженої командної роботи зі своїми помічниками та секретарем, що дозволяло їм працювати «автоматично i автономно». При цьому, Комісією не конкретизовано, як саме (позитивно чи негативно) була оцінена така відповідь позивача. В свою чергу, в процесі співбесіди членом Комісії було поставлено лише одне уточнююче запитання стосовно командної роботи з офісом, а саме - чи робота в команді це про комунікацію чи про взаємодію, на яку ОСОБА_1 була надана відповідь (тайм код 1:00:31 - 1:02:32).

У своїх письмових та усних поясненнях суддя навів численні приклади ефективної комунікації та взаємодії у професійному середовищі (у своєму офісі, загалом з апаратом суду, з колегами, зі студентами, ЗМІ, учасниками різноманітних заходів, у тому числі міжнародних конференцій), та поза ним (мешканцями будинку, де він проживає, родиною), та розкрив результати такої взаємодії (злагоджена колективна робота на результат всередині свого офісу, участь публічній та експертній діяльності), конструктивні стосунки з колегами.

В свою чергу, Комісія у рішенні не навела обґрунтувань щодо відхилення доводів позивача, наведених ним у анкеті та наявних у матеріалах досьє, стосовно взаємодії та комунікації в колективі за час перебування позивача на різних посадах, наявності/відсутності конфліктних ситуацій у колективі, за час роботи позивача в суді першої інстанції, наявності/відсутності плинності кадрів, участі позивача у різних публічних заходах тощо.

Стійкість мотивації - це усвідомлена мотивація судді (кандидата на посаду судді) до тривалого виконання професійних обов`язків судді в межах закону.

Суддя (кандидат на посаду судді) відповідає показнику стійкості мотивації, якщо має та демонструє усвідомлену (не ситуативну) мотивацію до роботи на посаді судді; розуміє всі виклики та складнощі такої роботи; може переконливо пояснити, що мотивує його до роботи на посаді судді (ці фактори співпадають із реальними умовами роботи в межах правого поля); має сталу та усвідомлену мотивацію до служіння суспільству та розбудови правової держави.

Так, зміст наведених характеристик показника «стійкість мотивації» є чітким і зрозумілим, з чого висновується, що для зниження балів за цей показник слід встановити відсутність певних рис чи переконань в особи, що кандидує на посаду, чи невідповідність викладених нею суджень (уявлень) загальноприйнятим уявленням про позитивні прояви описаних якостей.

Так, у пункті 65.3. Рішення №136/ас-25 ВККСУ було зазначено, що кандидат часто ухилявся від відповіді на прямі запитання членів Koмicії, повторював заздалегідь підготовлені тези без належного реагування на уточнювальні запитання. У пункті 65.4. Рішення №136/ас-25 ВККСУ було вказано, що мета зайняття посади судді апеляційної інстанції сформульована досить абстрактно.

В свою чергу, Верховний Суд вважає такі висновки Комісії загальними та суб`єктивними, зробленими без будь-якого належного обґрунтування, оскільки з відтворення відеозапису співбесіди вбачається, що ОСОБА_1 надавав чіткі відповіді на поставлені йому запитання, наводив приклади з професійної діяльності судді першої інстанції, обґрунтував, у чому полягає стійкість його мотивації: заявивши про любов до професії, розуміння важливості й значення суддівської роботи, докладення усіх зусиль для відновлення довіри суспільства до судової влади, шляхом наполегливої роботи, наявності хороших відгуків у адвокатській спільноті, зокрема, у соціальній мережі Фейсбук, щодо ухвалених ним рішень. Окреслюючи довготривалу мотивацію до роботи, наголосив на прагненні бути корисним для суспільства й мати змогу захищати права, свободи та інтереси фізичних осіб та права юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень, - а обґрунтованість таких заяв підкріплював протягом усієї співбесіди прикладами щодо стану розгляду ним справ, намагання уникнути великої кількості залишків нерозглянутих справ, уникнення протермінування виготовлення повних текстів судових рішень, що, своєю чергою, було ним досягнуто, наявності сил, бажання та натхнення продовжувати роботу у такому ж ритмі у суді апеляційної інстанції. Наголосив на бажанні здійснити свій вклад у розбудову України як правової держави.

Разом з цим, оскаржуване Рішення №136/ас-25 не містить жодних мотивів щодо причин зниження балів за цим показником чи викладу обставин, якими зумовлене таке зниження, як і викладу фактичних обставин, що обґрунтовували б такі висновки, що позбавляє суд надати оцінку обґрунтованості такого зниження.

Щодо показника «емоційна стійкість», то у пункті 65.5. Рішення №136/ас-25 Комісією було вказано, що кандидат навів приклади стресових ситуацій i продемонстрував здатність дотримуватися врівноваженої поведінки. Однак на прикладах кандидата можна зробити висновок, що він не завжди ефективно попереджував внутрішні негативні наслідки таких ситуацій.

Утім, у оскаржуваному Рішенні №136/ас-25 не наведено, які саме приклади, зазначені ОСОБА_1 на співбесіді, зумовили такі висновки членів Комісії, а також які внутрішні негативні наслідки позивач не зміг ефективно попередити.

В свою чергу, з відтворення відеозапису співбесіди ОСОБА_1 в частині надання відповідей на запитання стосовно показника «емоційна стійкість» (таймкод 1:16:24 - 1:19:23) вбачається, що позивач одразу, без зайвих зволікань надавав конкретні відповіді на усі поставлені йому запитання, жодне запитання не було залишене кандидатом без обґрунтованої відповіді, або ж надання Комісії відповіді, яка б потребувала додаткових уточнень. Крім того, під час співбесіди обговорення показників «стійкість мотивації» та «емоційна стійкість» такі показники були об`єднані Комісією, що зумовлювало необхідність повертатися до раніше обговорених питань.

Аналізуючи зміст питань та відповідей під час співбесіди, а також викладені Комісією в рішенні міркування з цього приводу, Верховний Суд виходить з такого.

Перед таблицею оцінок за кожним показником цього критерію, у пункті 65 оскаржуваного рішення Комісія зазначила, що «Кандидат подає про себе інформацію то від першої, то від третьої особи. На переконання Комісії, це може свідчити про недостатню комунікативну гнучкість або формалізованість мислення. Кандидат часто ухилявся від відповіді на прямі запитання членів Комісії, повторював заздалегідь підготовлені тези без належного реагування на уточнюючі запитання. Мета зайняття посади судді апеляційної інстанції сформульована досить абстрактно. на прикладах кандидата можна зробити висновок, що він не завжди ефективно попереджував внутрішні негативні наслідки таких ситуацій».

Оцінюючи підставність таких висновків, Верховний Суд враховує, що судові рішення й публічні виступи позивача не досліджувалися, а співбесіда не могла бути взята за єдине джерело та основу для таких категоричних висновків через згадані вище її формат і таймінг. На манеру ведення дискусії значною мірою впливає виховання і темперамент людини, а на результат - вміння опонента чути і здатність розуміти сказане.

В свою чергу, виставляючи позивачу бали за кожним із критеріїв показника соціальна компетентність, Комісія обмежилась вісьмома реченнями загального змісту, що суперечить вимогам щодо належної мотивації рішення ВККСУ (як форми зовнішнього вираження дискреційних повноважень) та не дає можливість перевірити, як саме (за якими ознаками) відбувалася процедура вирішення цього питання і, зокрема, чи було прийняте ВККСУ рішення пропорційним встановленому порушенню.

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 16.05.2024 у справі № 990/186/23 наголошувала, що одним із завдань адміністративного судочинства є перевірка реалізації суб`єктами владних повноважень їхніх дискреційних повноважень, зокрема за критеріями обґрунтованості [з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії)] та пропорційності [зокрема, з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія)]. При цьому вимога щодо обґрунтованості рішення суб`єкта владних повноважень означає, що таке рішення повинно прийматися з урахуванням усіх обставин, що мають значення для його прийняття. Цей критерій відображає принцип обґрунтованості рішення або дії. Він вимагає від суб`єкта владних повноважень враховувати як обставини, на обов`язковість урахування яких прямо вказує закон, так й інші обставини, що мають значення у конкретній ситуації. Для цього суб`єкт владних повноважень має ретельно зібрати і дослідити матеріали, що мають доказове значення у справі, наприклад документи, пояснення осіб, висновки експертів тощо. Суб`єкт владних повноважень повинен уникати прийняття невмотивованих висновків. Несприятливе для особи рішення повинно бути вмотивованим. Своєю чергою принцип пропорційності для цілей його застосування у сфері адміністративних правовідносин стосується ситуацій, коли права, свободи особи можуть бути обмежені, а її законні інтереси охоплюються свободою розсуду суб`єктів владних повноважень. Принцип пропорційності як елемент загального принципу верховенства права означає, зокрема, що заходи, передбачені в нормативно-правових актах, повинні спрямовуватися на досягнення легітимної мети та мають бути співмірними з нею.

З огляду на викладене, Верховний Суд дійшов висновку про безпідставне та необґрунтоване заниження позивачу балів за кожним із досліджених вище критеріїв окремо та загалом за показником соціальної компетентності, що, в свою чергу, свідчить про протиправність оскаржуваного рішення та необхідність його скасування.

Внутрішнє переконання членів Комісії не виправдовує безпідставність чи не вмотивованість її висновків, адже суб`єктивна впевненість члена колегії/палати у правильності оцінки згідно з законом має бути підкріплена раціональними мотивами та доказами, відображеними в письмовому рішенні.

Відсутність мотивації не дає змоги зрозуміти причинно-наслідкового зв`язку між фактичними проявами певних рис і навичок судді і виставленою Комісією оцінкою, при цьому цитування загальних вимог у заперечувальному контексті такою мотивацією не є.

Оцінювання повинно здійснюватися на засадах верховенства права, з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення, а саме рішення ВККСУ - відповідати критеріям обґрунтованості та пропорційності.

За таких обставин, розглянувши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Верховний Суд дійшов висновку про наявність підстав для задоволення позовних вимог.

Згідно із частиною першою статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, усі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

З огляду на обґрунтованість доводів позивача та наявність підстав до задоволення позовних вимог, Верховний Суд вбачає за необхідне присудити на користь позивача понесені ним судові витрати у вигляді судового збору на загальну суму 1211,20 грн за рахунок бюджетних асигнувань ВККСУ.

Керуючись статтями 2, 72-78, 241-246, 266, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_1 до Вищої кваліфікаційної комісії суддів України про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити дії задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати рішення Вищої кваліфікаційної комісії суддів України від 30.06.2025 № 136/ac-25 (з урахуванням рішення від 10.09.2025 № 395/ас-25), відповідно до якого ОСОБА_1 за результатами кваліфікаційного оцінювання набрав 682,47 бала та визнаний таким, що не підтвердив свою здатність здійснювати правосуддя в апеляційному адміністративному суді за критерієм соціальної компетентності.

Зобов`язати Вищу кваліфікаційну комісію суддів України в рамках конкурсу, оголошеного рішенням від 14.09.2023 № 94/зп-23 (із змінами), повторно, відповідно до висновків суду у рішенні по даній справі, провести співбесіду з ОСОБА_1 щодо підтвердження здатності здійснювати правосуддя в апеляційному адміністративному суді, поновивши його участь у конкурсі та проведення конкурсу з цього етапу, та прийняти рішення з урахуванням висновків суду у рішенні по даній справі.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Вищої кваліфікаційної комісії суддів України (код ЄДРПОУ 37316378, адреса: 03109, м. Київ, вул. Генерала Шаповала, 9) на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , адреса: АДРЕСА_1 ) витрати зі сплати судового збору в розмірі 1211 (одна тисяча двісті одинадцять) гривень 20 копійок, сплачений згідно квитанції ID 3353-8792-7531-0389 від 23.07.2026.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення Верховного Суду, якщо його не скасовано, набирає законної сили після набрання законної сили рішенням Великої Палати Верховного Суду за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене до Великої Палати Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

...........................

...........................

...........................

...........................

...........................

Л.І. Бившева,

Р.Ф. Ханова,

М.М. Яковенко,

О.В. Білоус,

І.Л. Желтобрюх,

Судді Верховного Суду