Рішення від 11 березня 2026 р. у справі №754/1448/26 — Деснянський районний суд міста Києва

Номер провадження 2/754/4866/26

Справа №754/1448/26

РІШЕННЯ

Іменем України

12 березня 2026 року м. Київ

Деснянський районний суд м. Києва у складі головуючої судді Коваленко І.І. розглянув в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів,

СТИСЛИЙ ВИКЛАД ПОЗИЦІЙ СТОРІН

(1) Зміст позовних вимог, предмет та підстави позову

02 лютого 2026 року Позивачка звернулася до суду з цим позовом (в електронній формі через підсистему "Електронний Суд".

Позивачка просить стягнути з Відповідача аліменти на утримання трьох неповнолітніх дітей: ОСОБА_3 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 ), ОСОБА_4 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 ) та ОСОБА_5 ( ІНФОРМАЦІЯ_3 ) у твердій грошовій сумі в розмірі 8 000,00 грн щомісячно на кожну дитину (загалом 24 000,00 грн), починаючи стягнення з травня 2025 року і до моменту досягнення дітьми повноліття.

Позов обґрунтовано тим, що після фактичного припинення подружніх відносин діти проживають з Позивачкою та перебувають повністю на її фінансовому забезпеченні. Відповідач з травня 2025 року не бере участі у вихованні та утриманні дітей. Позивачка вказує, що Відповідач є фізично здоровим, працездатним чоловіком, який працює, не має інших утриманців та має у власності нерухоме майно, що дозволяє йому сплачувати заявлений розмір аліментів.

(2) позиція Відповідача щодо позову

Відповідач про розгляд справи був повідомлений належним чином. Суд надсилав ухвалу про відкриття провадження у справі на адресу, що є зареєстрованим місцем проживання Відповідача. Поштовий відправлення R067099385321 з відміткою "адресат відсутній за вказаною адресою", що є належним повідомленням врученням ухвали про відкриття провадження у справі (пункт 4 частини восьмої статті 128, пункт 5 частини шостої статті 272 ЦПК України). Додатково, з метою вжиття заходів щодо належного повідомлення Відповідача про розгляд справи, Суд надсилав інформацію про розгляд справи на номер телефону, що вказаний в позовній заяві.

Відповідач відзив на позов не подав. У зв`язку з ненаданням Відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами (частина восьма статті 178, частина друга статті 191 ЦПК України).

ЗМІСТ СПІРНИХ ПРАВОВІДНОСИН

Спірні правовідносини виникли між колишнім подружжям щодо визначення розміру стягнення аліментів на утримання трьох їхніх неповнолітніх дітей, що проживають з Позивачкою.

У цій справі Суд надав відповіді на такі питання: який розмір аліментів буде відповідати потребам дітей, не порушуватиме права Відповідача, ураховуючи його матеріальне становище та інші обставини, які можуть вплинути на розмір аліментів?

Суд, розглядаючи спір між колишнім подружжям, визнав, що заявлений Позивачкою розмір аліментів - 8 000,00 грн на утримання кожної дитини є недоведеним, тому позов підлягає частковому задоволенню у розмірі мінімального рекомендованого розміру аліментів на кожну дитину, оскільки Позивачка не довела, що матеріальне становище платника аліментів дозволяє сплачувати аліменти у більшому розмірі.

ОБСТАВИНИ, ВСТАНОВЛЕНІ СУДОМ

Позивачка та Відповідач перебували у шлюбі, укладеному 06 травня 2014 року, який було зареєстровано у Виконавчому комітеті Піско-Радьківської сільської ради Борівського району Харківської області, про що складено актовий запис № 02. Вказаний шлюб було розірвано на підставі рішення Шевченківського районного суду м. Харкова від 15 грудня 2025 року у справі № 754/10854/25. Після розірвання шлюбу Позивачка змінила прізвище із " ОСОБА_6 " на " ОСОБА_7 ".

Сторони є батьками трьох дітей: ОСОБА_3 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , 11 років), ОСОБА_4 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 , 9 років) та ОСОБА_5 ( ІНФОРМАЦІЯ_3 , 7 років), що підтверджується копіями свідоцт про народження, що доулчені до матеріалів справи.

Діти наразі проживають разом із Позивачкою.

За даними Державного реєстру фізичних осіб - платників податків інформація щодо сум нарахованого доходу Відповідача та сум утриманого з них податку за період з 2020 по 2026 рік відсутня (останні доходи зафіксовано у 2019 році).

За даними Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, отриманими на запит суду (Відповідь № 2427723 від 06.03.2026), за Відповідачем (РНОКПП НОМЕР_1 ) не зареєстровано права власності на будь-яке нерухоме майно.

ОЦІНКА СУДУ

Статтею 51 Конституції України, частиною другою, третьою статті 5 СК України передбачено, що сім`я, дитинство, материнство і батьківство охороняються державою. Держава має заохочувати та підтримувати материнство і батьківство та забезпечувати пріоритет сімейного виховання дитини. Отже, при регулюванні сімейних відносин держава має максимально враховувати інтереси дитини.

Кожна дитина має право на рівень життя, достатній для її фізичного, інтелектуального, морального, культурного, духовного та соціального розвитку (стаття 8 Закону України "Про охорону дитинства").

Згідно зі статтею 141 СК України мати, батько мають рівні права та обов`язки щодо дитини, незалежно від того, чи перебували вони у шлюбі між собою. Розірвання шлюбу між батьками, проживання їх окремо від дитини не впливає на обсяг їхніх прав і не звільняє від обов`язків щодо дитини.

Відповідно до статей 150, 180 СК України батьки зобов`язані піклуватися про здоров`я дитини, її фізичний, духовний та моральний розвиток, забезпечити здобуття дитиною повної загальної середньої освіти, матеріально утримувати дитину до повноліття.

Стягнення аліментів на утримання дитини є одним із способів захисту інтересів дитини, забезпечення одержання нею коштів, необхідних для її життєдіяльності.

За рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька або у твердій грошовій сумі за вибором того з батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина. Спосіб стягнення аліментів, визначений рішенням суду, змінюється за рішенням суду за позовом одержувача аліментів (частина третя статті 181 СК України).

Розмір аліментів, визначений судом або домовленістю між батьками у твердій грошовій сумі, щорічно підлягає індексації відповідно до закону, якщо платник і одержувач аліментів не домовилися про інше. За заявою одержувача аліментів індексація може бути здійснена судом за інший період (частина друга статті 184 СК України).

Отже за загальним правилом спосіб виконання батьками своїх обов`язків по утриманню неповнолітніх дітей, зокрема, сплаті аліментів, залежить від домовленості між ними, однак, у разі відсутності такої домовленості той з батьків, з ким проживають діти, має право звернутися до суду з відповідним позовом і в цьому разі аліменти на них можуть бути присуджені у частці від заробітку (доходу) їх матері, батька і (або) у твердій грошовій сумі (пункт 55 постанови Верховного Суду від 11.12.2024 у справі № 672/186/24).

Обставини, які враховуються судом при визначенні розміру аліментів, наведені у статті 182 СК України. Зокрема, при визначенні розміру аліментів суд враховує:

1) стан здоров`я та матеріальне становище дитини;

2) стан здоров`я та матеріальне становище платника аліментів;

3) наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина;

3-1) наявність на праві власності, володіння та/або користування у платника аліментів майна та майнових прав, у тому числі рухомого та нерухомого майна, грошових коштів, виключних прав на результати інтелектуальної діяльності, корпоративних прав;

3-2) доведені стягувачем аліментів витрати платника аліментів, у тому числі на придбання нерухомого або рухомого майна, сума яких перевищує десятикратний розмір прожиткового мінімуму для працездатної особи, якщо платником аліментів не доведено джерело походження коштів;

4) інші обставини, що мають істотне значення.

При цьому, частиною другою цієї статті визначено, що розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини. Мінімальний розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку. Мінімальний рекомендований розмір аліментів на одну дитину становить розмір прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку і може бути присуджений судом у разі достатності заробітку (доходу) платника аліментів.

Відповідно до статті 7 Закону України "Про Державний бюджет України на 2026 рік" встановлено, що розмір прожиткового мінімуму з 1 січня 2026 року прожитковий мінімум на одну особу в розрахунку на місяць у розмірі 3209 гривень, а для основних соціальних і демографічних груп населення: дітей віком до 6 років - 2817 гривень; дітей віком від 6 до 18 років - 3512 грн.

Отже, станом на 2026 рік мінімальний гарантований аліментів для дітей віком від 6 до 18 років становить: 1756 грн (50% від 3512 грн), а мінімальний рекомендований - 3512 грн.

Конструкція "необхідний і достатній розмір аліментів" охоплює не лише фізичне утримання, а й забезпечення соціального та інтелектуального розвитку дитини, виходячи з рівня життя, який вона мала б за спільного проживання батьків (постанова Верховного Суду від 15.10.2025 у справі № 686/28590/23).

Позивачка просить стягнути 8000,00 грн на кожну дитину. Однак, всупереч принципу змагальності сторін, заявлена Позивачкою загальна сума аліментів у розмірі 24 000 грн на місяць не підтверджується жодними належними доказами. Позивачка не надала Суду жодного орієнтовного розрахунку фактичних витрат на базові потреби дітей (харчування, одяг, базові медичні чи освітні потреби), обмежившись лише декларативним зазначенням бажаної суми.

Відповідно до частини третьої статті 12, частини першої статті 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Незважаючи на те, що потреби дітей є пріоритетними, розмір аліментів не може визначатися судом довільно. Суд зобов`язаний забезпечити справедливий баланс між реальними та доведеними потребами дітей та об`єктивними матеріальними можливостями платника.

Позивачка не довела, що матеріальне становище платника аліментів дозволяє сплачувати аліменти у заявленому розмірі, і Суд не встановив такі обставини. Суд не може брати до уваги доводи Позивачки щодо прихованих доходів або майна Відповідача, оскільки вони не були належним чином обґрунтовані та доведені.

Відповідно до пункту 3-1 частини першої статті 182 СК України при визначенні розміру аліментів суд обов`язково враховує наявність на праві власності майна, у тому числі нерухомого.

Аргументи Позивачки щодо наявності у Відповідача нерухомого майна (зокрема, земельної ділянки у Київській області) не можуть бути підставою для покладення на Відповідача обов`язку сплачувати аліменти у заявленому розмірі (8000,00 грн на кожну дитину).

Позивачка у позовній заяві обґрунтовує майновий стан Відповідача формулюванням "наскільки відомо, Відповідач... має у власності нерухоме майно, зокрема земельну ділянку в Київській області". Водночас на підтвердження цієї обставини не надала жодних доказів, клопотання про витребування доказів не заявила.

Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях (частина шоста статті 81 ЦПК України). Принцип змагальності забезпечує повноту дослідження обставин справи та покладає тягар доказування на сторони. Водночас цей принцип не створює для суду обов`язок вважати доведеною та встановленою обставину, про яку стверджує сторона (див. пункт 21 постанови Великої Палати Верховного Суду від 18 березня 2020 року у справі № 129/1033/13-ц (провадження № 14-400цс19)).

Згідно з інформацією з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно (Відповідь № 2427723 від 06.03.2026, сформована за запитом суду), за Відповідачем інформації щодо зареєстрованого права власності на нерухоме майно не знайдено.

Водночас Відповідач також не скористався своїм правом подати заперечення щодо наведених Позивачкою обставин та правових підстав позову, із посиланням на відповідні докази.

Відповідач не надав жодних доказів на підтвердження джерела походження коштів, за рахунок яких він здійснює своє життєзабезпечення, що унеможливлює врахування судом його офіційного матеріального становища як показника спроможності сплачувати аліменти у заявленому Позивачкою розмірі.

Суд дійшов висновку, що відсутність інформації про його офіційні доходи у Державному реєстрі не звільняє його від обов`язку утримувати дітей.

Суду не надано жодних підтверджень існування об`єктивних перешкод для офіційного працевлаштування Відповідача, попри те, що він є особою працездатного віку. У матеріалах справи відсутні будь-які медичні документи або довідки, які б свідчили про неможливість Відповідача сплачувати аліменти. Також не надані Суду докази, які б підтверджували, що Відповідач як безробітний зареєстрований у територіальному органі Державної служби зайнятості.

За таких умов Суд, урахувавши обставини, визначені у статті 182 СК України, та інтереси дітей, вважає обґрунтованим визначити розмір аліментів у сумі 3 512 грн щомісячно на кожну дитину, що є мінімальним рекомендованим розміром аліментів для дітей віком від 6 до 18 років, що забезпечить баланс між потребами дітей та нез`ясованими, але об`єктивно наявними матеріальними можливостями працездатного Відповідача.

Такий розмір, зважаючи, що він є мінімально рекомендованим законодавцем, є обґрунтованим у цій ситуації (відсутність будь-яких даних щодо матеріального становища платника аліментів). Призначення судом аліментів у мінімальному рекомендованому розмірі (3 512 грн на кожну дитину) передбачає, що мати дітей зі свого боку також бере участь у їх утриманні у співмірному розмірі, що в сукупності забезпечує достатній рівень життя дітей та відповідає їхнім найкращим інтересам.

Водночас розмір аліментів, визначений рішенням суду, не вважається незмінним. У зв`язку із значним покращенням матеріального становища платника аліментів матір дитини може подати до суду заяву про збільшення розміру аліментів. Значне погіршення матеріального становища батька може бути підставою для його вимоги про зменшення розміру аліментів (постанова Верховного Суду від 05 лютого 2014 року у справі № 6-143цс13, постанова Верховного Суду у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду від 20 червня 2019 року у справі № 632/580/17, провадження № 61-51сво18).

Аліменти на дитину присуджуються за рішенням суду від дня пред`явлення позову, а в разі подання заяви про видачу судового наказу - з дня подання такої заяви. Аліменти за минулий час можуть бути присуджені, якщо позивач подасть суду докази того, що він вживав заходів щодо одержання аліментів з відповідача, але не міг їх одержати у зв`язку з ухиленням останнього від їх сплати. У цьому разі суд може присудити аліменти за минулий час, але не більш як за десять років (частини перша та друга статті 191 СК України).

Аналіз змісту наведеної норми закону дає підстави для висновку, що для стягнення аліментів за минулий час позивач повинен довести: (а) вжиття заходів щодо одержання аліментів з відповідача; (б) ухилення відповідача від надання утримання дитині (див. постанову Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 22 березня 2021 року у справі № 463/2490/17 (провадження № 61-18947св19)).

Суду не надано доказів, що Позивачка вживала заходів для отримання коштів на утримання дітей до звернення її з позовом.

За таких обставин Суд вважає вимоги Позивачки про стягнення аліментів за минулий час (з травня 2025 року) необґрунтованими. Відповідно до частини першої статті 191 СК України, стягнення аліментів підлягає призначенню за загальним правилом, тобто від дня пред`явлення позову: з 02 лютого 2026 року.

Відповідно до частини шостої статті 141 ЦПК України та пункту 3 частини першої статті 5 Закону України "Про судовий збір", зважаючи на звільнення Позивачки від сплати судового збору у справі про стягнення аліментів, суд постановив стягнути з Відповідача на користь держави судовий збір. Позовну заяву було подано через підсистему "Електронний суд", тому розмір судового збору визначається із застосуванням коефіцієнта 0,8 для пониження відповідного розміру ставки. Отже, з Відповідача підлягає стягненню судовий збір у розмірі 1 155,20 грн (1444,00 грн (1 % ціни позову) х 0,8).

Керуючись статтями 263, 265, 268, 430 ЦПК України, суд

УХВАЛИВ:

Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів - задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 аліменти на утримання неповнолітніх дітей: ОСОБА_3 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 ), ОСОБА_4 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 ) та ОСОБА_5 ( ІНФОРМАЦІЯ_3 ) у твердій грошовій сумі в розмірі 3 512,00 гривень на кожну дитину щомісячно (загалом 10536,00 грн), починаючи стягнення з 02 лютого 2026 року і до досягнення дітьми повноліття.

У решті вимог - відмовити.

Допустити негайне виконання рішення суду в частині стягнення аліментів за один місяць.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь держави судовий збір у сумі 1155,20 грн.

Позивач (Стягувач) ОСОБА_1 (адреса: АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 ).

Відповідач (Боржник) ОСОБА_2 (адреса: АДРЕСА_2 ; РНОКПП НОМЕР_1 ; ІНФОРМАЦІЯ_5 )

Рішення суду може бути оскаржене шляхом подачі апеляційної скарги безпосередньо до Київського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

рішення підписано 12.03.2026 року

Суддя Інна КОВАЛЕНКО