Вирок від 10 березня 2026 р. у справі №754/1359/26 — Деснянський районний суд міста Києва

Номер провадження 1-кп/754/644/26

Справа№754/1359/26

Вирок

Іменем України

11 березня 2026 року

місто Київ

Деснянський районний суд м. Києва в складі: головуючого судді ОСОБА_1 ,

за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 , прокурора ОСОБА_3 , обвинуваченого ОСОБА_4 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Деснянського районного суду міста Києва кримінальне провадження № 12025100030003527 відомості щодо якого внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань 27.12.2025 відносно

ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця міста Прип`ять Київської області, українця, громадянина України, із середньою-спеціальною освітою, різноробочого ТОВ «АЕ Логістікс холдинг», зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , не одруженого, раніше неодноразово судимого: 25.12.2008 Оболонським районним судом міста Києва за ч. 2 ст. 15, ч. 2 ст. 185 КК України до позбавлення волі строком на 1 рік; 27.03.2009 Деснянським районним судом міста Києва за ч. 1 ст. 309 КК України до позбавлення волі строком на 1 рік 6 місяців; 22.11.2011 Деснянським районним судом міста Києва за ч. 2 ст. 309 КК України до позбавлення волі строком на 2 роки; 15.05.2015 Деснянським районним судом міста Києва за ч. 2 ст. 15, ч. 2 ст. 185 КК України до 3 місяців арешту; 18.12.2018 Деснянським районним судом міста Києва за ч. 2 ст. 309 КК України до позбавлення волі строком на 3 роки; 03.11.2020 Деснянським районним судом міста Києва за ч. 1 ст. 309 КК України до позбавлення волі, строком на 3 роки 1 місяць, та звільненого по відбуттю покарання 12.04.2023,

обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_4 будучи раніше судимим: 25.12.2008 Оболонським районним судом міста Києва за ч. 2 ст. 15, ч. 2 ст. 185 КК України до позбавлення волі строком на 1 рік; 27.03.2009 Деснянським районним судом міста Києва за ч. 1 ст. 309 КК України до позбавлення волі строком на 1 рік 6 місяців; 22.11.2011 Деснянським районним судом міста Києва за ч. 2 ст. 309 КК України до позбавлення волі строком на 2 роки; 15.05.2015 Деснянським районним судом міста Києва за ч. 2 ст. 15, ч. 2 ст. 185 КК України до 3 місяців арешту; 18.12.2018 Деснянським районним судом міста Києва за ч. 2 ст. 309 КК України до позбавлення волі строком на 3 роки; 03.11.2020 Деснянським районним судом міста Києва за ч. 1 ст. 309 КК України до позбавлення волі строком на 3 роки 1 місяць, 12.04.2023 звільнений по відбуттю покарання, вчинив нове кримінальне правопорушення за наступних обставин.

Так, 26.12.2025 в період часу з 17 години 39 хвилин по 17 годину 46 хвилин, ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_1 , перебуваючи у приміщенні магазину «Розетка», розташованого за адресою: м. Київ, пр-т. Червоної Калини, 6, побачив біля розрахункових кас на столі мобільний телефон марки «Apple» моделі «Iphone 11» у корпусі жовтого кольору та захисному чохлі чорного кольору, що належить ОСОБА_5 , після чого у ОСОБА_4 виник злочинний умисел спрямований на повторне таємне викрадення чужого майна, в умовах воєнного стану, який введено з 05 год. 30 хв. 24.02.2022 Указом Президента України від 24.02.2022 № 64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні» та неодноразово продовжено, останній раз Указом Президента України від 20.10.2025 № 793/2025 строком на 90 діб, до 03.02.2026.

Реалізуючи свій злочинний умисел направлений на повторне таємне викрадення чужого майна, в умовах воєнного стану, усвідомлюючи суспільно-небезпечний характер свого діяння, передбачаючи його суспільно-небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, тобто діючи умисно, протиправно, з корисливих мотивів, ОСОБА_4 , впевнившись, що за його діями ніхто не спостерігає та його дії є таємними для оточуючих, повторно, таємно викрав зі столу біля розрахункових кас магазину мобільний телефон марки «Apple» моделі «Iphone 11» серійний номер НОМЕР_1 , Імеі1: НОМЕР_2 , Імеі2: НОМЕР_3 у корпусі жовтого кольору та захисному чохлі чорного кольору, вартістю 7071 гривень 67 копійок, який належить ОСОБА_5 .

Після чого, ОСОБА_4 , утримуючи викрадений мобільний телефон марки «Apple» моделі «Iphone 11» при собі, з місця злочину зник, розпорядившись викраденим майном на власний розсуд, чим завдав потерпілому ОСОБА_5 матеріальної шкоди на суму 7071 гривень 67 копійок.

Допитаний у судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_4 свою вину у вчиненні інкримінованого йому злочину визнав повністю, підтвердив обставини викладені в обвинувальному акті та пояснив, що точну дату події не пам`ятає, однак це відбулося взимку 2025 року, у вечірній час, у робочий день, напередодні Нового 2026 року. Того вечора він повертався додому та зайшов до магазину «Rozetka». Перебуваючи в приміщенні магазину, він побачив мобільний телефон, після чого, переконавшись, що за його діями ніхто не спостерігає, взяв цей телефон, поклав його до кишені та залишив приміщення магазину, направившись додому. При цьому будь-яких зауважень чи перешкод з боку інших осіб йому зроблено не було. Вдома він намагався увімкнути телефон, однак виявив, що пристрій заблокований. Обвинувачений зазначив, що усвідомлював наявність у телефону власника, проте в момент заволодіння телефоном над цим не замислювався. Згодом він усвідомив протиправність своїх дій та мав намір повернути телефон, однак був затриманий. Пояснити причини свого вчинку обвинувачений не зміг, зазначивши, що діяв необдумано.

Також обвинувачений ОСОБА_4 підтвердив, що всі обставини, викладені у обвинувальному акті, відповідають дійсним обставинам справи щодо дати, місця, часу та способу вчинення злочину, які він не оспорює. Обвинувачений у вчиненому щиро розкаявся.

Обвинувачений ОСОБА_4 не оспорює фактичні обставини, пояснивши при цьому, що він правильно розуміє зміст пред`явленого йому обвинувачення та не заперечує про визнання недоцільним дослідження доказів, щодо тих обставин, які ніким не оспорюються, крім того у суду немає сумнівів в добровільності та істинності його позиції, а тому суд, роз`яснивши обвинуваченому порядок та наслідки розгляду справи в порядку, передбаченому ч. 3 ст. 349 КПК України, визнав недоцільним досліджувати докази щодо тих обставин, які ніким не оспорюються.

Аналізуючи викладене, суд робить висновок про те, що винність обвинуваченого ОСОБА_4 знайшла своє повне підтвердження в ході судового розгляду.

Дії обвинуваченого ОСОБА_4 суд кваліфікує за ч. 4 ст. 185 КК України, як таємне викрадення чужого майна (крадіжка), вчинене повторно, в умовах воєнного стану.

Відповідно до загальних засад призначення кримінального покарання, передбачених ст. 65 КК України, суд призначає покарання, відповідно до положень Загальної частини цього Кодексу у межах, установлених у санкції статті (санкції частини статті) Особливої частини цього Кодексу, що передбачає відповідальність за вчинене кримінальне правопорушення та враховуючи ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, особу винного та обставини, що пом`якшують та обтяжують покарання. Особі, яка вчинила кримінальне правопорушення, має бути призначене покарання, необхідне й достатнє для її виправлення та попередження нових кримінальних правопорушень.

Так, санкцією ч. 4 ст. 185 КК України передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк від п`яти до восьми років.

Відповідно до встановлених обставин, ОСОБА_4 вчинив кримінальне правопорушення, яке за класифікацією згідно ст. 12 КК України, є тяжким злочином.

У відповідності до ст. 50 КК України покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених, а також запобігання вчиненню нових кримінальних правопорушень як засудженими, так і іншими особами.

Суд враховує, що юридична відповідальність особи, відповідно до ч. 2 ст. 61 Конституції України, має індивідуальний характер. Призначене судом покарання повинно відповідати ступеню суспільної небезпеки злочину, обставинам його вчинення та враховувати особу винного, тобто бути справедливим.

Обставиною, що пом`якшує покарання обвинуваченого, згідно зі ст. 66 КК України, суд визнає - щире каяття, яке полягає, зокрема, у визнанні обвинуваченим обставин, передбачених п. 1 ч. 1 ст. 91 КПК України щодо події кримінального правопорушення, у т.ч. часу, місця, способу вчинення.

Основною формою прояву щирого каяття є повне визнання особою своєї вини та правдива розповідь про всі відомі їй обставини вчиненого злочину. Якщо особа приховує суттєві обставини вчиненого злочину, що значно ускладнює його розкриття, визнає свою вину лише частково для того, щоб уникнути справедливого покарання, її каяття не можна визнати щирим, справжнім. Щире каяття повинно ґрунтуватися на належній критичній оцінці особою своєї протиправної поведінки, її осуді, бажанні виправити ситуацію, яка склалась, та нести кримінальну відповідальність за вчинене, а також зазначена обставина має знайти своє відображення в матеріалах кримінального провадження.

Розкаяння передбачає, окрім визнання особою факту вчинення злочину, ще й дійсне, відверте, а не уявне визнання своєї провини у вчиненому певному злочині, щирий жаль з приводу цього та осуд своєї поведінки, що насамперед повинно виражатися в намаганні особи відшкодувати завдані злочином збитки, бажанні виправити наслідки вчиненого.

Обвинувачений ОСОБА_4 висловив щирий жаль з приводу учинених дій, засудив свою поведінку та щиро розкаявся.

Обставиною, що обтяжує покарання обвинуваченого ОСОБА_4 , суд визнає рецидив злочинів.

Відповідно до даних про особу обвинуваченого ОСОБА_4 : він раніше неодноразово судимий; під наглядом лікаря-психіатра та лікаря-нарколога не перебуває; за місцем проживання характеризується посередньо; має визначене місце проживання та працевлаштований.

Також судом враховуються позиції: прокурора, який просив визнати ОСОБА_4 винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України та призначити йому покарання у виді позбавлення волі на строк п`ять років та обвинуваченого який просив суд суворо не карати та призначити умовне покарання.

Обираючи ОСОБА_4 покарання за ч. 4 ст. 185 КК України, з огляду на його щире каяття, обставини скоєного кримінального правопорушення та його наслідки, суд робить висновок про необхідність призначення йому покарання у виді позбавлення волі в межах встановлених у санкції відповідної статті особливої частини КК України.

Крім того, суд враховує дані про особу обвинуваченого, який раніше неодноразово судимий, має визначене місце реєстрації та проживання, офіційно працевлаштований, посередню характеристику за місцем проживання та обставину, яка обтяжує покарання - рецидив злочинів. З огляду на викладене, суд робить висновок, що виправлення та перевиховання обвинуваченого не можливе без ізоляції від суспільства.

Дане покарання на переконання суду, відповідатиме його меті - виправлення засудженого, гуманності, справедливості і не потягне за собою порушення засад виваженості, що включає наявність розумного балансу між охоронюваними інтересами суспільства та правами особи, яка притягується до кримінальної відповідальності, адже втручання держави в приватне життя особи повинно спрямовуватись на досягнення справедливого балансу між загальними інтересами суспільства та потребою захисту основоположних прав особи, - воно має бути законним (несвавільним), пропорційним (не становити надмірного тягаря для особи).

На переконання суду, призначення будь-якого іншого виду покарання не сприятиме досягненню мети, визначеної ст. 50 КК України, та не відповідатиме засадам, регламентованим ст. 65 цього Кодексу.

Цивільний позов у кримінальному провадженні не пред`являвся.

Питання про долю речових доказів в кримінальному провадженні, суд вирішує відповідно до вимог ст. 100 КПК України.

Витрати на залучення експерта відсутні.

Також судом встановлено, що 27.12.2025 обвинувачений затриманий в порядку ст. 208 КПК України та 29.12.2025 звільнений з ІТТ ГУНП у місті Києві, згідно постанови слідчого.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 368-371, 373, 374 КПК України, суд

УХВАЛИВ:

ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , визнати винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України, і призначити йому покарання у виді 5 (п`яти) років позбавлення волі.

В строк відбутого ОСОБА_4 покарання, у виді позбавлення волі, зарахувати строк його попереднього ув`язнення в період із 27.12.2025 по 29.12.2025 включно, із розрахунку один день попереднього ув`язнення за один день позбавлення волі.

Строк відбуття покарання у виді позбавлення волі ОСОБА_4 обчислювати з дня затримання в порядку виконання вироку.

До набрання вироком законної сили запобіжний захід стосовно обвинуваченого ОСОБА_4 не обирати.

Речові докази в кримінальному провадженні: сім-карту оператора мобільного зв`язку «Водафон» з маркуванням НОМЕР_4 ; мобільний телефон марки «Apple» моделі «Iphone 11» у корпусі жовтого кольору; мобільний телефон, марки Redmi А3 модель 23129RN51X у копусі зеленого кольору та захисному чохлі зеленого кольору, Імеі1 НОМЕР_5 , Імеі2 НОМЕР_6 , разом із сім картою оператора «Лайф» з абонентським номером телефону НОМЕР_7 та сім картою оператора «Водафон»; куртку чоловічу синього кольору розмір 46 (S) - залишити власникам, за належністю; DVD-R диск, що містить відеозаписи, з камер відеоспостереження, які знаходяться у приміщенні магазину «Розетка» пр-т Червоної Калини, 6 у м. Києві за 26.12.2025 - зберігати при матеріалах кримінального провадження; упакування у вигляді алюмінієвої фольги, поліетиленової пузирчатої плівки та клейкої стрічки - знищити.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Вирок може бути оскаржений в апеляційному порядку, з урахуванням особливостей, передбачених ст. 394 КПК України, до Київського апеляційного суду шляхом подачі апеляції через Деснянський районний суд м. Києва протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Копію вироку негайно після його проголошення вручити обвинуваченому та прокурору.

Суддя ОСОБА_6