Постанова від 24 лютого 2026 р. у справі №752/571/26 — Голосіївський районний суд міста Києва

Справа № 752/571/26

Провадження №: 3/752/1182/26

П О С Т А Н О В А

іменем України

25 лютого 2026 року суддя Голосіївського районного суду міста Києва Єсауленко М.В., розглянувши адміністративний матеріал проЄсауленко притягнення ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, РНОКПП НОМЕР_1 , водія КП «Київпастранс», який проживає за адресою: АДРЕСА_1 , до адміністративної відповідальності за ознаками правопорушень, передбачених ст. 122-4, 124 КУпАП,

за участю: особи, яка притягується до відповідальності - ОСОБА_1

потерпілого - ОСОБА_2 ,

встановив:

24 грудня 2025 року о 17 год 25 хв, ОСОБА_1 , керуючи автобусом «Mercedes-Benz Citaro», н.з. НОМЕР_2 , рухаючись по вулиці Карпатської Січі, 23 у місті Києві, був неуважним, не дотримався безпечного бокового інтервалу та скоїв наїзд на припаркований транспортний засіб «Volkswagen Polo», н.з. НОМЕР_3 , що спричинило механічні пошкодження транспортних засобів, чим порушив вимоги п. 2.3 (б), 13.1 ПДР України.

Окрім того, згідно протоколу серії ЕПР1 № 553720 від 29.12.2025, ОСОБА_1 інкримінується залишення місце дорожньо-транспортної пригоди.

В судовому засіданні ОСОБА_1 вину у вчиненні інкримінованих дій не визнав. Пояснив суду, що дійсно у визначений в протоколі день, час та місці керував автобусом «Mercedes-Benz Citaro», н.з. НОМЕР_2 , рухався по маршруту № 28 по вул. Карпатської Січі у м. Києві. Під час руху побачив, що сміттєвоз, який рухався попереду нього, скоїв наїзд на припаркований транспортний засіб «Volkswagen Polo», н.з. НОМЕР_3 . Після чого він продовжив рух по маршруту. Проїхавши деяку відстань його наздогнав водій автомобіля «Volkswagen Polo», н.з. НОМЕР_3 та звинуватив у тому, що він скоїв наїзд. Факт наїзду на вказаний автомобіль категорично заперечував. Жодних сторонніх звуків під час руху не відчув. Наявність механічних пошкоджень на керованому ним автобусі пояснив тим, що вони виникли задовго до подій, вчинення яких йому інкримінується. Просив закрити провадження у справі за відсутності події і складу адміністративного правопорушення.

Допитаний у судовому засіданні потерпілий ОСОБА_2 пояснив суду, що у зазначені в протоколі день, час та місці він припаркував автомобіль «Volkswagen Polo», н.з. НОМЕР_3 на узбіччі проїзної частини вул. Карпатської Січі, поряд з будинком 23 у м. Києві і відійшов у справах. У машині залишився його брат. Після того, як він повернувся до автомобіля, брат йому повідомив, що автобус «Mercedes-Benz», н.з. НОМЕР_2 скоїв наїзд на автомобіль, після чого з місця події поїхав. Він сів у транспортний засіб та рушив у напрямку руху автобусу. Через деяку відстань він наздогнав водія та викликав поліцію. Під час огляду транспортних засобів працівниками поліції виявлені механічні пошкодження на керованому ним транспортному засобі та на автобусі «Mercedes-Benz», н.з. НОМЕР_2 . Крім того, на керованому ним автомобілі було виявлено уламок ліхтаря з вищезазначеного автобусу. Вважає, що саме дії ОСОБА_1 призвели до даної пригоди та її наслідків.

Також в ході розгляду справи ОСОБА_1 було заявлено клопотання про допит свідків ОСОБА_3 і ОСОБА_4 , між тим таке клопотання судом відхилено з тих підстав, що під час оформлення матеріалів працівниками поліції дані свідки не опитувались, і у матеріалах, складених за наслідками ДТП, у тому числі і письмових поясненнях ОСОБА_1 відомості про таких свідків відсутні.

Вислухавши пояснення особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, потерпілого ОСОБА_2 , дослідивши матеріали справи, суд приходить до наступного.

Так, за наслідками розгляду справи судом встановлено, що дорожньо-транспортна пригода сталася 24.12.2025 о 17 год 25 хв на вул. Карпатської Січі, 23 у м. Києві, за участю автобуса «Mercedes-Benz Citaro», н.з. НОМЕР_2 , під керуванням ОСОБА_1 , і транспортного засобу «Volkswagen Polo», н.з. НОМЕР_3 , який не рухався та був припаркований за даною адресою.

Схемою вищезазначеної пригоди визначено місце розташування транспортного засобу «Volkswagen Polo», н.з. НОМЕР_3 , після скоєння пригоди, а також видимі зовнішні пошкодження транспортного засобу у виді пошкоджень заднього бамперу з лівого боку (а.с. 5).

Транспортний засіб «Mercedes-Benz Citaro», н.з. НОМЕР_2 , причетний до даної ДТП, залишив місце події. Його місце знаходження було встановлено за наслідками проведення розшукових дій працівниками поліції.

Відповідно до ст.9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

З дослідженого відеозапису, наданого потерпілим у розпорядження суду, зафіксовано зовнішні механічні пошкодження транспортних засобів«Mercedes-Benz Citaro», н.з. НОМЕР_2 та «Volkswagen Polo», н.з. НОМЕР_3 . Зокрема, під час огляду автобусу «Mercedes-Benz Citaro», н.з. НОМЕР_2 виявлено пошкодження заднього габаритного ліхтаря з правого боку, а під час огляду транспортного засобу «Volkswagen Polo», н.з. НОМЕР_3 виявлено пошкодження лівої задньої частини та уламок габаритного ліхтаря з автобусу «Mercedes-Benz Citaro», н.з. НОМЕР_2 .

Аналізуючи зібрані у справі докази, суд приходить вважає доведеним, що водій автобусу «Mercedes-Benz Citaro», н.з. НОМЕР_2 , під час руху не дотримався безпечного бокового інтервалу та правою задньою частиною скоїв наїзд на ліву задню частину автомобіля «Volkswagen Polo», н.з. НОМЕР_3 , такі його дії у даній дорожній ситуації були регламентовані вимогами п. 2.3 (б), 13.1 ПДР України. Такі його дії перебувають у причинно-наслідковому зв`язку із ДТП та її наслідками.

Локалізація зафіксованих механічних пошкоджень на транспортних засобах «Mercedes-Benz Citaro» і «Volkswagen Polo» відповідає обставинам даної ДТП. Доказів того, що виявлені механічні пошкодження на транспортному засобі «Mercedes-Benz Citaro» були отримані за інших обставин, ОСОБА_1 у розпорядження суду не надано.

Доводи ОСОБА_1 про те, що він зіткнення не здійснював, суд відхиляє, оскільки вони спростовуються поясненнями іншого учасника пригоди, виявленими механічними пошкодженнями на транспортному засобі «Mercedes-Benz Citaro», н.з. НОМЕР_2 , які відповідають обставинам даної ДТП та могли бути отримані під час зіткнення із транспортним засобом «Volkswagen Polo», н.з. НОМЕР_3 . Крім того, в ході розгляду справи сам ОСОБА_1 зазначив, що у зазначені в протоколі день ,час та місці керував транспортним засобом «Mercedes-Benz Citaro», н.з. НОМЕР_2 та проїжджав повз припаркований автомобіль «Volkswagen Polo», н.з. НОМЕР_3 .

Таким чином, сукупність зазначених обставин, вказує на те, що 24.12.2025 о 17 год 25 хв на вул. Карпатської Січі, 23 у місті Києві, сталася дорожньо-транспортна пригода за участю автобуса «Mercedes-Benz Citaro», н.з. НОМЕР_2 , під керуванням ОСОБА_1 , і транспортного засобу «Volkswagen Polo», н.з. НОМЕР_3 , який не рухався та був припаркований за даною адресою.

Суд приходить до висновку, що у даній дорожній ситуації ОСОБА_1 порушено п. 2.3 (б), 13.1 ПДР України, що виразилось у тому, що він, під час руху був неуважним, не дотримався безпечного бокового інтервалу. Таке порушення знаходиться в прямому причинному зв`язку з виникненням вищенаведеної дорожньо-транспортної пригоди і її наслідками.

Надаючи оцінку діям ОСОБА_1 в частині залишення місця ДТП, суд приходить до наступного.

Так, згідно даних протоколу про адміністративне правопорушення серії ЕПР 1 № 553720 від 29.12.2025 ОСОБА_1 інкримінується порушення вимог п. 2.10 (а) ПДР України, що полягає тому, що він, будучи причетним до дорожньо-транспортної пригоди за його участі, яка мала місце 24.12.2025 о 17 год. 25 хв. на вул. Карпатської Січі, 23 у м. Києві, залишив місце ДТП, не дочекавшись поліцію.

Під час розгляду справи ОСОБА_1 категорично заперечував факт наявності умислу на залишення місця ДТП, оскільки не відчув зіткнення.

Будь-яких доказів відповідності до ст.251 КУпАП, які б доводили факт умисного залишення ОСОБА_1 місця ДТП, до протоколу не додано.

Враховуючи, що здійснення підтримки обвинувачення у справах про адміністративні правопорушення відповідними органами не здійснюється, а суд за власною ініціативою не здійснює збирання додаткових доказів у підтвердження винуватості особи, суд приходить до висновку про відсутність як події, так і складу адміністративного правопорушення, передбаченого ст.122-4 КУпАП, яке інкримінується ОСОБА_1 , що відповідно до вимог п.1 ч.1 ст. 247 КУпАП є підставою для закриття провадження у справі в даній частині.

Вирішуючи питання про вид адміністративного стягнення, суд враховує характер вчиненого правопорушення, особу порушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність.

Обставин, що пом`якшують або обтяжують відповідальність за адміністративне правопорушення, передбачених ст. 34- 35 КУпАП, судом не встановлено. Тому суд вважає за доцільне піддати правопорушника такому виду стягнення, як штраф у межах санкції ст. 124 КУпАП. На думку суду така міра покарання відповідає як вчиненому правопорушенню, так і меті адміністративного стягнення, встановленого ст. 23 КУпАП.

Також відповідно до положень ст.40-1 КУпАП з ОСОБА_1 на користь держави підлягає стягненню судовий збір.

На підставі викладеного, керуючись ст. 9, 23, 33-35, 122-4, 124, 247, 251, 276-280, 283-285 КУпАП, п.п. 2.3 (б), 2.10 (а), 13.1 ПДР України, суд

постановив:

ОСОБА_1 визнати винуватим у скоєнні правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП, та піддати адміністративному стягненню у виді штрафу у розмірі 50 (п`ятдесяти) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 850 (вісімсот п`ятдесят) грн.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь держави судовий збір у розмірі 665 (шістсот шістдесят п`ять) грн. 60 коп.

Провадження у справі про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності вчинення правопорушення, передбаченого ст. 122-4 КУпАП закрити.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку на її оскарження.

Постанова може бути оскаржена до Київського апеляційного суду через Голосіївський районний суд м. Києва протягом десяти днів з дня її винесення.

Суддя Єсауленко М.В.