Постанова від 10 березня 2026 р. у справі №757/8546/25-а — Шостий апеляційний адміністративний суд

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа № 757/8546/25-а Суддя (судді) першої інстанції: Остапчук Т.В.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 березня 2026 року м. Київ

Шостий апеляційний адміністративний суд у складі:

Головуючого судді: Чаку Є.В.,

суддів: Сорочка Є.О., Коротких А.Ю.

за участю секретаря Сови Є.Д.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Секретаріата Уповноваженого із захисту державної мови на рішення Печерського районного суду м.Києва від 06 жовтня 2025 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Уповноваженого із захисту державної мови Кремінь Тараса Дмитровича про визнання протиправною та скасування постанови,-

В С Т А Н О В И В :

ОСОБА_1 (далі-позивач) звернулася до суду з позовом до Уповноваженого із захисту державної мови Кремінь Тараса Дмитровича про визнання протиправною та скасування постанови про накладення адміністративного стягнення № 64 від 11.02.2025.

Печерський районний суд м.Києва рішенням від 06 жовтня 2025 року позов задовольнив.

Не погоджуючись з таким судовим рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати рішення суду першої інстанції та прийняти нову постанову, якою позовні вимоги залишити без задоволення. В апеляційній скарзі апелянт зазначив, що рішення суду винесено з порушенням норм процесуального та матеріального права. Апелянт вказав, що Уповноважений із захисту державної мови наділений дискреційними повноваженнями стосовно застосування та обрання виду санкції за правопорушення, яке вчинено вперше, передбачене частиною четвертою статті 188-52 Кодексу України про адміністративні правопорушення у вигляді штрафу або попередження.

Представник позивача у відзиві на апеляційну скаргу просив залишити рішення суду першої інстанції без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.

Дана справа належить до категорії термінових справ, передбачених ст. 286 КАС України та підлягає розгляду з урахуванням особливостей, передбачених параграфом 2 глави 11 КАС України.

Розглянувши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи та дослідивши докази, колегія суддів дійшла наступних висновків.

З матеріалів справи вбачається, що 11.02.2025 Уповноваженим із захисту державної мови Кремінем Т. Д. було винесено постанову № 64 за справою про адміністративне правопорушення про визнання ОСОБА_1 винною у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 188-52 КУпАП з накладенням на неї адміністративного стягнення у вигляді штрафу в розмірі 3400 грн.

Підставою для винесення оскаржуваної постанови стало те, що 11.12.2024 об 11:17 касиром (позивачкою) магазину 1104 ТОВ «НОВУС Україна», який розташований за адресою: вул. Соборна 120, с. Софіївська Борщагівка, Бучанський район, Київської області, було здійснено обслуговування споживача недержавною мовою.

Вважаючи постанову про притягнення до адміністративної відповідальності протиправною, позивачка звернулася з даним позовом до суду.

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що відповідачем в порушення ст.ст. 245, 251, 252, 278, 280 КУпАП при винесенні постанови не було перевірено та враховано притягнення (або відсутність притягнення) до адміністративної відповідальності позивачки раніше, наслідком чого є помилкове призначення останній адміністративного покарання у виді штрафу. На переконання суду першої інстанції частиною 4 ст. 188-52 КУпАП чітко визначено, що в разі вчинення адміністративного правопорушення вперше, на таку особу покладається адміністративне покарання у виді попередження.

Колегія суддів, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування судом першої інстанції норм матеріального і процесуального права при винесенні оскарженого рішення, виходить з наступного.

Відповідно до ст.1 КУпАП, завданням КУпАП є охорона прав і свобод громадян, власності, конституційного ладу України, прав і законних інтересів підприємств, установ і організацій, встановленого правопорядку, зміцнення законності, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі точного і неухильного додержання Конституції і законів України, поваги до прав, честі і гідності інших громадян, до правил співжиття, сумлінного виконання своїх обов`язків, відповідальності перед суспільством.

Згідно ст. 7 КУпАП, ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності. Застосування уповноваженими на те органами і посадовими особами заходів адміністративного впливу провадиться в межах їх компетенції, у точній відповідності з законом. Додержання вимог закону при застосуванні заходів впливу за адміністративні правопорушення забезпечується систематичним контролем з боку вищестоящих органів і посадових осіб, правом оскарження, іншими встановленими законом способами.

Положеннями ст.244-24 КУпАП передбачено, що Уповноважений із захисту державної мови розглядає справи про адміністративні правопорушення, пов`язані з порушенням законодавства у сфері застосування державної мови та невиконанням законних вимог представника Уповноваженого із захисту державної мови (статті 188-52, 188-53).

Отже, законодавством передбачена можливість Уповноваженому із захисту державної мови застосовувати стягнення до осіб, які порушують Закону України «Про забезпечення функціонування української мови як державної», як в рамках заходів державного контролю за застосуванням державної мови відповідно до Закону, так і безпосередньо відповідно до процедури, визначеної КУпАП України.

Частиною 1 ст.188-52 КпАП України передбачено адміністративну відповідальність за порушення вимог Закону України «Про забезпечення функціонування української мови як державної» щодо застосування державної мови під час засідань, заходів, зустрічей і робочого спілкування, в актах, діловодстві та документообігу в органах державної влади, органах влади Автономної Республіки Крим і органах місцевого самоврядування, на державних і комунальних підприємствах, в установах та організаціях, інших суб`єктах господарювання державної і комунальної форми власності, у судочинстві та діловодстві у судах України, в органах правопорядку, розвідувальних органах, державних органах спеціального призначення з правоохоронними функціями, на державному кордоні України, у процесі виборів та референдумів, у міжнародних договорах України.

Частиною 4 ст. 188-52 КпАП України передбачено адміністративну відповідальність за інші, ніж визначені частинами першою - третьою цієї статті, порушення Закону України "Про забезпечення функціонування української мови як державної" щодо порядку застосування державної мови.

Дане порушення тягне за собою накладення штрафу від двохсот до трьохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або попередження, якщо порушення вчинене вперше.

Згідно ч.1 ст.246 КУпАП порядок провадження в справах про адміністративні правопорушення в органах (посадовими особами), уповноважених розглядати справи про адміністративні правопорушення, визначається цим Кодексом та іншими законами України.

Спірні відносини врегульовані Закону України «Про забезпечення функціонування української мови як державної».

Відповідно до ч.7 ст.1 Закону України «Про забезпечення функціонування української мови як державної» статус української мови як єдиної державної мови передбачає обов`язковість її використання на всій території України при здійсненні повноважень органами державної влади та органами місцевого самоврядування, а також в інших публічних сферах суспільного життя, які визначені цим Законом.

Згідно ч.ч.1, 3 ст.49 Закону України «Про забезпечення функціонування української мови як державної» з метою сприяння функціонуванню української мови як державної у сферах суспільного життя, визначених цим Законом, на всій території України діє Уповноважений із захисту державної мови. Уповноважений є посадовою особою, статус якої визначається цим Законом.

Відповідно до п.5 ч.4 ст.49 Закону України «Про забезпечення функціонування української мови як державної» з метою реалізації покладених на нього завдань Уповноважений здійснює такі повноваження: складає протоколи та застосовує стягнення у випадках, встановлених законом.

Право розглядати справи про адміністративні правопорушення, пов`язані з порушенням законодавства у сфері застосування державної мови та невиконанням законних вимог представника Уповноваженого із захисту державної мови, надано Уповноваженому із захисту державної мови.

Згідно приписів ч.6 ст.49 Закону України «Про забезпечення функціонування української мови як державної» уповноважений здійснює свої повноваження безпосередньо. Для забезпечення виконання повноважень Уповноважений призначає представників. Представник Уповноваженого є працівником секретаріату Уповноваженого і здійснює повноваження, визначені цим Законом, за місцезнаходженням секретаріату або в іншому місці, визначеному Уповноваженим. Акти і протоколи, складені представником Уповноваженого, направляються Уповноваженому.

Згідно п.24 ч.1 ст.255 КУпАП у справах про адміністративні правопорушення передбачених, ст.ст.188-52, 188-53 КпАП України, протоколи про правопорушення мають право складати представники Уповноваженого із захисту державної мови.

Судом встановлено, що 11.12.2024 було зареєстровано електронну скаргу громадянки ОСОБА_2 , в якій зазначено, що касир ОСОБА_3 відмовлялася обслуговувати українською мовою з криками та образами. Місце де відбулось порушення: магазин «Новус», вул.Соборна,120, село Софіївська Борщагівка, Бучанський район, Київська область.

17.12.2024 Уповноваженим із захисту державної мови Кремінь Тарасом видано Наказ №672-ДК про здійснення державного контролю за застосуванням державної мови ТОВ «Новус Україна».

У вказаному наказі зазначено, що дата початку здійснення заходів державного контролю - 18.12.2024, а строк здійснення заходів державного контролю - 30 робочих днів.

В матеріалах справи наявний лист Уповноваженого від 27.01.2025, в якому останній повідомляв позивачку про те, що за результатами заходів державного контролю, які здійснені на підставі наказу від 17.12.2024 №672-ДК виявлено ознаки порушення нею як касиром магазину вимог статті 30 Закону України «Про забезпечення функціонування української мови як державної». Позивачку повідомлено, що 04.02.2025 об 11:00 будуть розглядатися матеріали з метою встановлення в діях касира ознак складу адміністративного правопорушення за статтею 188-52 КУпАП.

04.02.2025 представником Уповноваженого було складено Акт про результати здійснення контролю за застосуванням державної мови ТОВ «Новус України» та Протокол про адміністративне правопорушення стосовно касира магазину 1104 ОСОБА_1, яким зафіксовано порушення вимог частини першої статті 30 Закону України «Про забезпечення функціонування української мови як державної».

11.02.2025 винесено оскаржувану постанову №64, якою касира магазину 1104 ОСОБА_1 визнано винною у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого частиною 4 статті 188-52 КУпАП та застосовано до неї адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі 3400 грн.

Одним із доводів представника позивача є те, що строк державного контролю закінчився 17.01.2025, а тому розгляд матеріалів з метою встановлення в діях позивачки складу правопорушення, складення Акту про результати здійснення контролю за застосуванням державної мови та Протоколу про адміністративне правопорушення мали бути здійснені в межах встановленого строку, тобто до 17.01.2025, а не 04.02.2025.

В запереченні представник відповідача зазначив, що наказом Уповноваженого від 29.01.2025 №29-ДК/ПР заходи державного контролю були продовжені на 30 днів, а саме до 10.03.2025.

Колегія суддів, дослідивши зміст Наказу №672-ДК, встановила, що дата початку здійснення заходів державного контролю - 18.12.2024, а строк здійснення заходів державного контролю - 30 робочих днів. Отже останнім днем проведення перевірки є 28.01.2025.

При цьому в матеріалах справі відсутній наказ Уповноваженого від 29.01.2025 №29-ДК/ПР, яким продовжено заходи державного контролю на 30 днів та про який зазначав представник відповідача.

Крім того про наявність такого Наказу не зазначено ні в Акті про результати здійснення контролю за застосуванням державної мови, ні в Протоколі про адміністративне правопорушення.

З огляду на викладене колегія суддів вважає обґрунтованими доводи представника позивача про те, що Протокол про адміністративне правопорушення від 04.02.2025 та Акт про результати здійснення контролю за застосуванням державної мови від 04.02.2025 складені поза межами строку здійснення державного контролю.

Зі змісту оскаржуваної постанови вбачається, що порушення позивачкою норм Закону було встановлено на підставі:

- інформації зазначеної у скарзі від 11.12.2024;

- відповіді ТОВ «Новус України», в якій повідомлено, що дійсно між касиром та покупцем магазину 1104 відбулося непорозуміння;

- поясненнях касира, в яких вона вказала, що при обслуговуванні покупців і проведенні розрахунків базові стандарти обслуговування споживачів вимовляє українською мовою, але в процесі спілкування із клієнтами у неї виникають труднощі поза стандартними питаннями.

Колегія суддів зазначає, що відповідно до п.1 ст. 247 КУпАП України обов`язковою умовою притягнення особи до адміністративної відповідальності є наявність події адміністративного правопорушення. Наявність події правопорушення доводиться шляхом надання доказів.

В даному випадку в оскаржуваній постанові відсутні будь-які відомості належної фіксації тексту промов (слів, речень) позивачки, які на переконання відповідача не відносяться до державної мови.

В тексті електронної скарги також відсутні будь-які відомості, конкретні слова та речення позивачки, які були вимовлені останньою та які не відносяться до державної мови.

Відеозапис розмови між громадянкою ОСОБА_2 та позивачкою не був досліджений Уповноваженою особою під час винесення Протоколу та Постанови, а також не був долучений до матеріалів даної адміністративної справи.

За приписами частин 1, 2 статті 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Враховуючи викладене, колегія суддів приходить до висновку про те, що відповідачем не надано беззаперечних доказів наявності в діях позивача складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.4 ст.188-52 КУпАП.

Щодо висновків суду першої інстанції про те, що при винесенні постанови Уповноваженим із захисту державної мови Кремінем Т. Д. не було перевірено та враховано притягнення (або відсутність притягнення) до адміністративної відповідальності позивачки раніше, наслідком чого є помилкове призначення останній адміністративне покарання у виді штрафу, колегія суддів зазначає наступне.

В апеляційній скарзі представник відповідача зазначив, що у відповідача відсутній обов`язок при вирішенні питання щодо застосування санкції за правопорушення, вчинене вперше, застосовувати в обов`язковому порядку санкцію у вигляді попередження, оскільки це є його правом.

З приводу наведених доводів апелянта та висновків суду першої інстанції колегія суддів зазначає наступне.

Частиною 4 ст. 188-52 КУпАП визначено, що дане порушення тягне за собою накладення штрафу від двохсот до трьохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або попередження, якщо порушення вчинене вперше.

Аналіз диспозиції та санкції частини 4 статті 188-52 КУпАП дозволяє дійти висновку, що дана норма передбачає альтернативність адміністративного стягнення у разі вчинення правопорушення вперше.

Використання законодавцем розділового сполучника "або" між такими видами стягнень, як штраф та попередження, вказує на те, що ці санкції є взаємовиключними та рівноцінними з точки зору процедури їх обрання.

На переконання колегії суддів Уповноважена особа, розглядаючи справу про правопорушення, вчинене особою вперше, наділена дискреційними повноваженнями обрати один із двох варіантів: штраф або попередження.

Отже висновок суду першої інстанції про те, що частиною 4 ст. 188-52 КУпАП чітко визначено, що в разі вчинення адміністративного правопорушення вперше, на таку особу покладається адміністративне покарання у виді попередження, є помилковим.

Колегія суддів зазначає, що суд першої інстанції, хоч і правильно вирішив позов шляхом задоволення позовних вимог, однак рішення було ухвалено із неправильним застосуванням норм матеріального права.

Отже, з урахуванням наведеного, рішення суду першої інстанції підлягає зміні, з урахуванням викладених у цій постанові мотивів.

Відповідно до пункту 30 рішення Європейського Суду з прав людини у справі «Hirvisaari v. Finland» від 27.09.2001, рішення судів повинні достатнім чином містити мотиви, на яких вони базуються для того, щоб засвідчити, що сторони були заслухані, та для того, щоб забезпечити нагляд громадськості за здійсненням правосуддя.

Згідно пункту 29 рішення Європейського Суду з прав людини у справі «Ruiz Torija v. Spain» від 09.12.1994, статтю 6 не можна розуміти як таку, що вимагає пояснень детальної відповіді на кожний аргумент сторін. Відповідно, питання, чи дотримався суд свого обов`язку обґрунтовувати рішення може розглядатися лише в світлі обставин кожної справи

Згідно пункту 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення.

Повноваження суду апеляційної інстанції за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення встановлені статтею 315 КАС.

Відповідно до пункту другого частини першої статті 315 КАС за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити нове судове рішення у відповідній частині або змінити судове рішення.

За змістом частини першої статті 317 КАС підставами для скасування судового рішення суду першої інстанції повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення є: неповне з`ясування судом обставин, що мають значення для справи; недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права.

Підставами для зміни рішення є неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права (частина перша статті 317 КАС України). Зміна судового рішення може полягати, зокрема, у доповненні або зміні його мотивувальної частини (частина четверта статті 317 КАС України).

Керуючись ст.ст. 243, 250, 308, 315, 317, 321, 322, 325, 326-329 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

П О С Т А Н О В И В :

Апеляційну скаргу Секретаріата Уповноваженого із захисту державної мови залишити без задоволення.

Рішення Печерського районного суду м.Києва від 06 жовтня 2025 року змінити з урахуванням викладених у цій постанові мотивів.

Постанова набирає законної сили з моменту проголошення та оскарженню не підлягає.

Головуючий суддя: Є.В. Чаку

Судді: Є.О.Сорочко

А.Ю. Коротких