Рішення від 01 березня 2026 р. у справі №712/8987/23 — Соснівський районний суд м. Черкаси

Суд: Соснівський районний суд м. Черкаси

Інстанція: Перша

Юрисдикція: Цивільне

Категорія: завданої внаслідок ДТП

Дата: 01 березня 2026 р.

Справа: №712/8987/23

Суддя: Борєйко О. М.

712/8987/23

2/712/75/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02 березня 2026 року Соснівський районний суд м. Черкаси у складі:

судді Борєйко О.М.

за участю секретаря судового засідання Чорнуцької І.Ю.

позивача ОСОБА_1

представника відповідача Манзар Т.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Євроінс Україна», ОСОБА_2 , про відшкодування шкоди, завданої внаслідок дорожньо – транспортної пригоди, та стягнення страхового відшкодування, 3% відсотків річних та інфляційних, та за зустрічним позовом Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Євроінс Україна» до ОСОБА_1 про стягнення грошових коштів,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернулась до Соснівського районного суду м. Черкаси з вказаною позовною заявою.

В обґрунтування заявлених позовних вимог зазначає, що 30 серпня 2021 року о 09 годині 23 хвилини в місті Черкаси на перехресті вул. В.Чорновола – Бидгощська, ОСОБА_2 керуючи автомобілем марки «ВАЗ» моделі «2107», номерний знак НОМЕР_1 , (власник ОСОБА_3 ), виїхав на нерегульоване перехрестя з вул. Благовісна на заборонний - жовтий сигнал світлофора, та не надав перевагу в русі при повороті ліворуч автомобілю марки «Subaru» моделі «Forester», номерний знак НОМЕР_2 (власник ОСОБА_1 ) під керуванням ОСОБА_4 , порушивши вимоги п.п. 2.3б, 16.13 Правил дорожнього руху України. Внаслідок дорожньо-транспортної пригоди транспортні засоби отримали механічні пошкодження з матеріальними збитками.

Постановою Соснівського районного суду м. Черкаси від 10 травня 2022 року у справі №712/9558/21 ОСОБА_2 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст.124 КУпАП, адміністративну справу про притягнення ОСОБА_2 до адміністративної відповідальності за ст. 124 КУпАП закрито, у зв`язку з закінченням строків, передбачених ст. 38 КУпАП.

Цивільно-правова відповідальність водія автомобіля марки «ВАЗ» моделі «2107», номерний знак НОМЕР_1 , на момент дорожньо-транспортної пригоди була застрахована згідно полісу обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів №АР/5498680 у ПрАТ «Страхова компанія «Євроінс Україна», страхова сума на одного потерпілого:

- за шкоду, заподіяну майну, - 130 000 гривень;

- за шкоду, заподіяну життю/здоров`ю, - 260 000 гривень;

- розмір франшизи - нуль.

06 вересня 2021 року ОСОБА_1 звернулась до ПрАТ «Страхова компанія «Євроінс Україна» з повідомленням про дорожньо - транспортну пригоду за участю транспортного засобу, власник якого може бути визнаний потерпілою особою, та заявою про страхове відшкодування за договором обов`язкового (добровільного) страхування цивільно – правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, внаслідок пошкодження автомобіля марки «Subaru» моделі «Forester», номерний знак НОМЕР_2 , в результаті дорожньо-транспортної пригоди, яка відбулась 30 вересня 2021 року.

09 червня 2022 року на замовлення ПрАТ «Страхова компанія «Євроінс Україна», оцінювачем ОСОБА_5 був складений звіт №18014 про оцінку вартості (розміру) збитків, заподіяних пошкодженням транспортного засобу. Згідно якого ринкова вартість транспортного засобу марки «Subaru» моделі «Forester», номерний знак НОМЕР_2 , становить 206 414 гривень 85 копійок; вартість відновлювального ремонту (в тому числі ПДВ на запасні частини та матеріали фарбування) становить 133 303 гривні 27 копійок; коефіцієнт фізичного зносу - 0,7; вартість матеріального збитку (з урахуванням ПДВ) становить 62 562 гривні 28 копійок.

Враховуючи викладене, 15 червня 2022 року ПрАТ «Страхова компанія «Євроінс Україна» позивачу було виплачено страхове відшкодування відповідно до вартості відновлювального ремонту транспортного засобу, з урахуванням коефіцієнту фізичного зносу, у розмірі 55 281 гривня 07 копійок.

З метою визначення розміру понесених збитків, позивач звернулась до суб`єкта оціночної діяльності - ФОП ОСОБА_6 , за дорученням якого оцінювачем ОСОБА_7 , який перебуває у трудових відносинах з ФОП ОСОБА_6 , був складений звіт №А12-35 від 31 грудня 2021 року, згідно якого, вартість відновлювального ремонту автомобіля марки «Subaru» моделі «Forester», номерний знак НОМЕР_2 , з урахуванням коефіцієнту фізичного зносу, становить 86 554 гривні 85 копійок.

Крім того, позивач в позовній заяві зазначила, що внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, позивачу завдано моральну шкоду внаслідок винних дій відповідача - ОСОБА_2 , яка полягає у душевних стражданнях, яких позивач зазнала у зв`язку з пошкодженням майна, що призвело до неможливості використовувати автомобіль за призначенням; порушення нормальних життєвих зв`язків позивача, неможливості користування автомобілем. Вказані обставини викликали у позивача пригніченість, що вплинуло на стан здоров`я останньої. Розмір завданої відповідачем - ОСОБА_2 моральної шкоди оцінений позивачем в сумі 20 000 гривень.

Враховуючи викладене, позивач звернулась до Соснівського районного суду м. Черкаси з вказаною позовною заявою.

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями справу передано на розгляд судді Мірошниченко Л.Є.

Ухвалою Соснівського районного суду м. Черкаси від 11 вересня 2023 року відкрито спрощене провадження у справі та призначено судове засідання.

Ухвалою Соснівського районного суду м. Черкаси від 13 грудня 2023 року, залишеною без змін постановою Черкаського апеляційного суду від 07 лютого 2024 року, у справі призначено судову автотоварознавчу експертизу, проведення якої доручено судовому експерту ОСОБА_8 .

05 березня 2024 року до Соснівського районного суду м. Черкас надійшов висновок за результатами судової автотоварознавчої експертизи № 001/2024 від 04 березня 2024 року, складений судовим експертом ОСОБА_8 на підставі ухвали Сосніського районного суду м. Черкаси від 13 грудня 2023 року про призначення судової автотоварознавчої експертизи, та матеріали цивільної справи № 712/8987/23.

05 березня 2024 року відповідно до протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями, у зв`язку із звільненням судді ОСОБА_9 у відставку на підставі Рішення Вищої Ради правосуддя №1403/0/15-23 від 26 грудня 2023 року за результатами повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями головуючим у справі визначено суддю ОСОБА_10 .

Відповідно до протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями справу передано на розгляд судді Романенко В.А.

17 квітня 2024 року відповідно до протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями, у зв`язку із звільненням судді ОСОБА_10 у відставку на підставі Рішення Вищої Ради правосуддя № 1049/0/15-24 від 09 квітня 2024 року, за результатами повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями головуючим у справі визначено суддю Борєйко О.М.

Ухвалою Соснівського районного суду м. Черкаси від 23 квітня 2024 року цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Євроінс Україна», ОСОБА_2 , про відшкодування шкоди, завданої внаслідок дорожньо – транспортної пригоди, та стягнення страхового відшкодування, відсотків річних та інфляційних, прийнято до провадження та призначено судове засідання.

Відповідно до ч. 12 ст. 33 ЦПК України, у разі зміни складу суду на стадії підготовчого провадження розгляд справи починається спочатку, за винятком випадків, передбачених цим Кодексом. У разі зміни складу суду на стадії розгляду справи по суті суд повторно розпочинає розгляд справи по суті, крім випадку, коли суд ухвалить рішення про повторне проведення підготовчого провадження.

Оскільки справа розглядалась в порядку спрощеного позовного провадження, суд повторно розпочав розгляд справи по суті.

ПрАТ «Страхова компанія «Євроінс Україна» надано відзив на позовну заяву, в якому відповідач просив відмовити в задоволенні заявлених позовних вимог в зв`язку з їх необґрунтованістю та безпідставністю.

В обґрунтування заперечень проти задоволення заявлених позовних вимог зазначає, що згідно звіту про оцінку вартості (розміру) збитків, заподіяних пошкодженням транспортного засобу № 18104 від 09 червня 2022 року, ринкова вартість транспортного засобу марки «Subaru» моделі «Forester», номерний знак НОМЕР_2 , становить 206 414 гривень 85 копійок; вартість відновлювального ремонту (в тому числі ПДВ на запасні частини та матеріали фарбування) становить 133 303 гривні 27 копійок; коефіцієнт фізичного зносу - 0,7; вартість матеріального збитку (з урахуванням ПДВ та коефіцієнту фізичного зносу) становить 62 562 гривні 28 копійок в т.ч. 7 281 гривня 22 копійки – ПДВ.

Відповідно до п.36.2 ст. 36 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно – правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», якщо відшкодування витрат на проведення відновлювального ремонту пошкодженого майна (транспортного засобу) з урахуванням зносу здійснюється безпосередньо на рахунок потерпілої особи (її представника, сума, що відповідає розміру оціненої шкоди, зменшується на суму визначеного відповідно до законодавства податку на додану вартість. При цьому доплата в розмірі, що не перевищує суми податку на додану вартість, здійснюється за умови отримання страховиком документального підтвердження факту оплати проведеного ремонту.

15 червня 2022 року страховиком був затверджений страховий акт про виплату стразового відшкодування н користь позивача у розмірі 55 281 гривня 07 копійок (62 252 гривні 28 копійок (розмір оціненої шкоди з урахуванням ПДВ та коефіцієнту зносу) - 7 281 гривня 28 копійок ( ПДВ)).

Згідно платіжної інструкції № 9429 від 15 червня 2022 року, ПрАТ «Страхова компанія «Євроінс Україна» було перераховано за банківськими реквізитами, вказаними позивачем в заяві від 02 листопада 2021 року про страхове відшкодування, 55 281 гривню 07 копійок.

У наданому позивачем звіті №А12-35 про оцінку автомобіля марки «Subaru» моделі «Forester», номерний знак НОМЕР_2 , не здійснено перерахунку цін на складові частини, що підлягали заміні під час відновлювального ремонту, станом на дату спричинення матеріального збитку.

Окрім того, оцінку було виконано з урахуванням податку на додану вартість, відшкодування суми якого здійснюється страховиком виключно у випадку надання потерпілою особою підтверджуючих документів про здійснення оплату за проведення відновлювального ремонту.

Крім того, наданий позивачем звіт про оцінку №А12-35 від 31 грудня 2021 року не містить відповіді, який розмір матеріального збитку спричинено власнику внаслідок дорожньо - транспортної пригоди без урахування податку на додану вартість, а тому вимоги позивача про здійснення доплати страхового відшкодування на підставі такого документа є безпідставними.

Відповідно до п.36.2 ст. 36 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно – правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», страховик протягом 15 днів з дня узгодження ним розміру страхового відшкодування з особою, яка має право на страхове відшкодування, а наявності документів, зазначених у статті 35 цього Закону, повідомлення про дорожньо – транспортну пригоду, але, не пізніше як через 90 днів з дня отримання заяви про страхове відшкодування, зобов`язаний у разі визнання ним вимог заявника обґрунтованими, прийняти рішення про здійснення страхового відшкодування (регламентної виплати) та виплатити його.

Заяву позивача про страхове відшкодування було отримано ПрАТ «СК Україна» 02 листопада 2021 року, у зв`язку з чим останнім днем 90 – денного строку, протягом якого страховик зобов`язаний прийняти рішення про здійснення або відмову у здійсненні страхового відшкодування, є 01 лютого 2022 року.

У зв`язку з простроченням виплати страхового відшкодування позивачу, страховиком - ПрАТ «СК Україна» було сплачено пеню за період з 01 лютого 2022 року по 15 червня 2022 року з розрахунку подвійної облікової ставки Національного банку України за кожен день прострочення виконання зобов`язання, в сумі 3 892 гривні 93 копійки.

Разом з тим, згідно п.1) ч.2 ст. 258 ЦК України, позовна давність в один рік застосовується, зокрема, до вимог про стягнення неустойки (штрафу, пені).

Отже, строк позовної давності щодо вимог про стягнення з страховика пені закінчився 01 лютого 2023 року, а тому позовні вимоги в частині стягнення пені з ПрАТ «СК «Євроінс Україна» задоволенню не підлягають.

Доводи позивача про виникнення у страховика обов`язку сплатити на користь позивача пені, 3 % річних та інфляційні, які нараховані останнім з суми 86 554 гривні 85 копійок за період з 01 лютого 2022 року по 15 червня 2022 року, є необґрунтованими, оскільки позивач не зверталася до ПрАТ «СК «Євроінс Україна» про здійснення страхового відшкодування на підставі звіту про оцінку № А12-35 від 31 грудня 2021 року та взагалі не надавала такого документа страховику під час врегулювання страхового випадку.

Представником відповідача - ОСОБА_2 - адвокатом Манзар Т.В. надано відзив на позовну заяву, в якому остання заперечила проти задоволення заявлених позовних вимог про стягнення з відповідача ОСОБА_2 моральної шкоди в розмірі 20 000 гривень та витрат на оплату автотоварознавчого дослідження в розмірі 3 000 гривень.

Зазначила, що позивачем вимоги про стягнення майнової шкоди до відповідача ОСОБА_2 не заявлені. Оскільки з вимогами по відшкодування матеріальної шкоди заявлені виключно до страховика, саме ПрАТ «СК «Євроінс України» має компенсувати позивачу понесені останнім витрати на оплату автотоварознавчого дослідження.

Крім того, позивачем заявлені вимоги про відшкодування завданої моральної шкоди в розмірі 20 000 гривень. Вказаний розмір є завищеним, позивачем не надано доказів на підтвердження розміру заявлених позовних вимог про відшкодування моральної шкоди в сумі 20 000 гривень. Доводи позивача щодо погіршення стану здоров`я останньої внаслідок дорожньо - транспортної пригоди 30 серпня 2021 року, не підтверджені жодними доказами.

Представником позивача надано відповіді на відзив, в яких останній заперечив проти доводів відповідачів, викладених у відзивах останніх, та підтримав заявлені позовні вимоги.

06 травня 2024 року представником позивача було подано заяву про зменшення розміру заявлених позовних вимог, в якій позивач зазначила, що на підставі ухвали суду від 13 грудня 2023 року судовим експертом Кипою С.М. було проведено судову автотоварознавчу експертизу та складено висновок № 001/2024 від 04 березня 2024 року, згідно якого ринкова вартість автомобіля марки «Subaru» моделі «Forester», номерний знак НОМЕР_2 , на момент дорожньо – транспортної пригоди становили 213 632 гривень; вартість відновлювального ремонту автомобіля з урахування коефіцієнту фізичного зносу та ПДВ становить 85 054 гривень 82 копійки; вартість відновлювального ремонту з урахування коефіцієнту фізичного зносу без ПДВ становить 75 189 гривень 13 копійок; вартість відновлювального ремонту автомобіля без урахування коефіцієнту фізичного зносу становить 170 828 гривень 14 копійок.

Враховуючи викладене, позивач, з урахуванням заяви про зменшення розміру позовних вимог від 06 травня 2024 року, остаточно просила суд:

- стягнути з відповідача - ПрАТ «СК «Євроінс Україна» на користь ОСОБА_1 не сплачене страхове відшкодування в розмірі 19 933 гривні 06 копійок;

- стягнути з відповідача - ПрАТ «СК «Євроінс Україна» на користь ОСОБА_1 за період з 01 лютого 2022 року по 15 червня 2022 року,3% річних в сумі 828 гривень, пеню в сумі 2 389 гривень 38 копійок, інфляційні в сумі 11 957 гривень 93 копійки;

- стягнути з відповідача - ПрАТ «СК «Євроінс Україна» на користь ОСОБА_1 за період з 15 червня 2022 року по 03 травня 2024 року 3% річних в сумі 1 126 гривень, пеню в розмірі 16 338 гривень 20 копійок, інфляційні в сумі 3 512 гривень 40 копійок;

- стягнути з відповідача - ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 в рахунок відшкодування майнової шкоди, завданої внаслідок ДТП, витрати на оплату автотоварознавчого дослідження, звіту № А12-35 від 31 грудня 2021 року, в розмірі 3 000 гривень;

- стягнути з відповідача - ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 моральну шкоду в розмірі 20 000 гривень;

- стягнути пропорційно розміру задоволених позовних вимог з відповідачів на користь ОСОБА_1 судові витрати зі сплати судового збору в сумі 2 147 гривень 20 копійок;

- стягнути пропорційно розміру задоволених позовних вимог з відповідачів на користь ОСОБА_1 судові витрати за проведення судової експертизи в розмірі 6 500 гривень.

Згідно ч.1 ст.193 ЦПК України, відповідач має право пред`явити зустрічний позов протягом строку, наданого для надання відзиву.

Приватне акціонерне товариство «Страхова компанія «Євроінс Україна» звернулось до суду з зустрічним позовом про стягнення з ОСОБА_1 на користь Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Євроінс Україна» грошових коштів у розмірі 29 586 гривень 74 копійки.

В обґрунтування заявлених позовних вимог зазначає, що на час прийняття рішення про здійснення виплати страхового відшкодування на користь первісного позивача у розмірі 55 281 гривня 07 копійок відповідачу - ПрАТ «СК «Євроінс Україна» не було відомо про постанову Черкаського апеляційного від 10 грудня 2021 року, якою скасовано постанову Соснівського районного суду м. Черкаси від 20 вересня 2021 року, якою було встановлено відсутність вини ОСОБА_4 у дорожньо - транспортній пригоді. Жоден з учасників дорожньо - транспортно пригоди пригоди не направляв ПрАТ «СК «Євроінс Україна» вказане судове рішення. Зважаючи на те, що обидва водії – ОСОБА_4 та ОСОБА_2 є винними у дорожньо - транспортній пригоді, сума виплаченого ПрАТ «СК «Євроінс Україна» на користь позивача ОСОБА_1 страхового відшкодування має бути зменшена на 27 640 гривень 54 копійки.

Оскільки правові підстави, за яких ОСОБА_1 було отримано страхове відшкодування, відпали частково через наявність спільної вини заподіювачів шкоди, ОСОБА_1 зобов`язана повернути ПрАТ «СК «Євроінс Україна» грошові кошти в розмірі 29 586 гривень 74 копійки.

Ухвалою Соснівського районного суду м. Черкаси від 10 березня 2025 року прийнято зустрічну позовну заяву Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Євроінс Україна» до ОСОБА_1 про стягнення грошових коштів, до спільного розгляду з первісним позовом ОСОБА_1 до Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Євроінс Україна», ОСОБА_2 , про відшкодування шкоди, завданої внаслідок дорожньо - транспортної пригоди, та стягнення страхового відшкодування, відсотків річних та інфляційних, та об`єднано їх в одне провадження; постановлено розгляд справи здійснювати в порядку загального повного провадження; судове засідання у справі замінено підготовчим судовим засіданням.

ОСОБА_1 надано відзив на зустрічну позовну заяву, в якому остання заперечила проти задоволення заявлених в зустрічній позовній заяві вимог в зв`язку з їх необгрунтованістю та безпідставністю.

В обґрунтування заперечень проти заявлених в зустрічній позовній заяві вимог зазначила, що представник страховика зазначає підставою для звернення з зустрічним позовом постанову Черкаського апеляційного суду від 10 грудня 2021 року, якою, на думку останнього, було встановлено вину в дорожньо – транспортній пригоді ОСОБА_4 , який керував автомобілем марки «Subaru» моделі «Forester», номерний знак НОМЕР_2 , що належить ОСОБА_1 , яка отримала від ПрАТ «СК «Євроінс Україна» страхове відшкодування в розмірі 55 281 гривня 07 копійок. Постановою Черкаського апеляційного суду від 10 грудня 2021 року у справі № 712/9559/21 вина ОСОБА_4 в дорожньо - транспортній пригоді не встановлена.

Ухвалою Соснівського районного суду м. Черкаси від 05 червня 2025 року підготовче провадження у справі закрито; призначено справу до судового розгляду по суті.

В судовому засіданні позивач за первісним позовом (відповідач за зустрічним позовом) - ОСОБА_1 заявлені позовні вимоги з первісним позовом підтримала та просила їх задовольнити з підстав викладених в позовній заяві та відповіді на відзив; в задоволенні зустрічного позову просила відмовити в повному обсязі з підстав, викладених у відзиві на зустрічну позовну заяву.

Представник відповідача - ОСОБА_2 - адвокат Манзар Т.В. в судовому засіданні заперечила проти задоволення заявлених позовних вимог, викладених в первісному позові ОСОБА_1 з підстав, викладених у відзиві на позовну заяву та письмових поясненнях. Зазначила, що оскільки адміністративну справу про притягнення ОСОБА_4 до адміністративної відповідальності за ст. 124 КУпАП закрито, у зв`язку з закінченням строків, передбачених ст. 38 КУпАП, тобто з нереабілітуючих підстав, отже, вину останнього у вчиненні дорожньо - транспортної пригоди судом встановлено.

Заслухавши учасників справи та їх представників, дослідивши матеріали справи, дослідивши матеріали адміністративної справи № 712/9559/21 та матеріали адміністративної справи № 712/9558/21, які були витребувані ухвалою суду за клопотанням сторін, надані сторонами докази, дослідивши їх всебічно, повно, об`єктивно, безпосередньо в судовому засіданні, оцінивши їх належність, допустимість, достовірність, достатність і взаємний зв`язок у сукупності, з`ясувавши всі обставини справи, суд приходить до наступного.

Згідно ч.1 ст.81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до ст.76 ЦПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Згідно ч.1 ст.95 ЦПК України, письмовими доказами є документи (крім електронних документів), які містять дані про обставини, що мають значення для правильного вирішення спору.

Відповідно до ч.2 ст.11 ЦК України, підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є завдання майнової (матеріальної) шкоди іншій особі.

Згідно ч.ч. 1,2 ст. 22 ЦК України, особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитками є втрати, яких особа зазнала у зв`язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права.

Відповідно до ч.ч. 1,2 ст. 16 ЦК України, кожна особа має право звернутись до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу, визначаючи один із способів захисту цивільних прав та інтересів - відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди.

30 серпня 2021 року о 09 годині 23 хвилини у місті Черкаси на перехресті вулиці В.Чорновола з вулицею Бидгощська відбулась дорожньо - транспортна пригода.

Постановою Соснівського районного суду м. Черкаси від 10 травня 2022 року у справі №712/9558/21 ОСОБА_2 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст.124 КУпАП, закрито провадження, у зв`язку з закінченням строків передбачених ст. 38 КУпАП.

Згідно постанови Соснівського районного суду м. Черкаси від 10 травня 2022 року у справі № 712/9558/21, « ОСОБА_2 30.08.2021 о 09 год. 23 хв. в м. Черкаси, по вул. В. Чорновола, керуючи автомобілем ВАЗ-2107, д.н.з. НОМЕР_3 (власник ОСОБА_3 ) виїхав на нерегульоване перехрестя з вулицею Благовісна на заборонений - жовтий сигнал світлофора, та не надав перевагу в русі при повороті ліворуч автомобілю Subaru Forester, д.н.з. НОМЕР_2 (власник ОСОБА_1 ) під керуванням водія ОСОБА_4 , який рухався в зустрічному напрямку по рівнозначній дорозі прямо, чим порушив вимоги п.п. 2.3б, 8.7; 16.13 ПДР України. При дорожньо-транспортної пригоди автомобілі отримали механічні пошкодження з матеріальними збитками, за що передбачена адміністративна відповідальність передбачена ст. 124 КУпАП».

Згідно матеріалів адміністративної справи № 712/9558/21, досліджених судом безпосередньо, в постанові Соснівського районного суду м. Черкаси від 10 травня 2022 року зазначено наступне: «водій ОСОБА_2 порушив вимоги п.16.13 ПДР України і його дії перебувають у причинно – наслідковому зв`язку з наслідками дорожньо - транспортної пригоди, а тому вина у скоєнні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП, є доведеною».

Враховуючи викладене, рішенням суду, яке набрало законної сили, встановлено вину ОСОБА_2 у вчиненні дорожньо - транспортної пригоди, яка відбулась 30 серпня 2021 року за участю автомобіля марки «ВАЗ» моделі «2107», номерний знак НОМЕР_3 , під керуванням ОСОБА_2 та автомобіля марки «Subaru» моделі «Forester», номерний знак НОМЕР_2 , під керуванням ОСОБА_4 .

Постановою Соснівського районного суду м. Черкаси від 10 травня 2022 року у справі № 712/9558/21 адміністративну справу про притягнення ОСОБА_2 до адміністративної відповідальності за ст. 124 КУпАП закрито у зв`язку із закінченням строків, передбачених ст. 38 КУпАП.

Згідно правового висновку Верховного Суду в постанові від 29 квітня 2020 року в справі № 686/4557/18, закінчення на момент розгляду справи про адміністративне правопорушення строків притягнення до адміністративної відповідальності, передбачених ст. 38 КУпАП, не є реабілітуючою, тобто не є обставиною, яка спростовує факт наявності вини особи в скоєнні ДТП».

На момент дорожньо - транспортної пригоди цивільно-правова відповідальність водія автомобіля марки «ВАЗ» моделі «2107», номерний знак НОМЕР_1 , була застрахована згідно полісу обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів №АР/5498680 в ПрАТ «Страхова компанія «Євроінс Україна», страхова сума на одного потерпілого:

- за шкоду, заподіяну майну, становить - 130 000 гривень;

- за шкоду, заподіяну життю/здоров`ю – 260 000 гривень;

- розмір франшизи - нуль.

06 вересня 2021 року ОСОБА_1 звернулась до ПрАТ «Страхова компанія «Євроінс Україна» з повідомленням про дорожньо - транспортну пригоду за участю транспортного засобу, власник якого може бути визнаний потерпілою особою.

02 листопада 2021 року ОСОБА_1 звернулась до ПрАТ «СК «Євроінс Україна» з заявою про страхове відшкодування за договором обов`язкового (добровільного) страхування цивільно – правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, в якій просила суму стразового відшкодування виплатити на рахунок НОМЕР_4 в АТ КБ «Приватбанк», РНОКПП отримувача НОМЕР_5 , номер карткового рахунку НОМЕР_6 .

09 червня 2022 року на замовлення ПрАТ «Страхова компанія «Євроінс Україна», оцінювачем - ОСОБА_5 був складений звіт №18014 про оцінку вартості (розміру) збитків, заподіяних пошкодженням транспортного засобу, згідно якого ринкова вартість транспортного засобу марки «Subaru Forester», реєстраційний номер НОМЕР_2 , ідентифікаційний номер НОМЕР_7 , становить 206 414 гривень 85 копійок; вартість відновлювального ремонту (включаючи ПДВ на запасні частини та матеріали фарбування) - 133 303 гривні 27 копійок; значення коефіцієнту фізичного зносу 0,7000; вартість матеріального збитку з урахуванням ПДВ - 62 562 гривні 28 копійок; вартість матеріального збитку без урахування ПДВ – 55 281 гривня 07 копійок.

15 червня 2022 року ПрАТ «СК «Євроінс України» складений страховий акт № 62859/1/2022, згідно якого сраховиком визнано факт страхової події, визначено розмір страхового відшкодування - 55 281 гривня 07 копійок та вирішено страхове відшкодування перерахувати за наступними реквізитами: «рахунок НОМЕР_4 в АТ КБ «Приватбанк», МФО 305299, РНОКПП 3195410268, отримувач – ОСОБА_11 , призначення платежу: стразове відшкодування зг.Акту № 62859/1/22, ОСОБА_1 , ІПН НОМЕР_5 , без ПДВ».

Згідно платіжної інструкції № 9429 від 15 червня 2022 року, ПрАТ «Страхова компанія «Євроінс Україна» було виплачено на користь ОСОБА_1 страхове відшкодування згідно акту № 62589/1/2022 від 15 червня 2022 року у розмірі 55 281 гривня 07 копійок, без ПДВ.

Відповідно до п.36.2 ст. 36 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно – правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», страховик протягом 15 днів з дня узгодження ним розміру страхового відшкодування з особою, яка має право на страхове відшкодування, а наявності документів, зазначених у статті 35 цього Закону, повідомлення про дорожньо – транспортну пригоду, але, не пізніше як через 90 днів з дня отримання заяви про страхове відшкодування, зобов`язаний у разі визнання ним вимог заявника обґрунтованими, прийняти рішення про здійснення страхового відшкодування (регламентної виплати) та виплатити його.

Заяву ОСОБА_1 про страхове відшкодування було отримано ПрАТ «СК Україна» 02 листопада 2021 року, у зв`язку з чим останнім днем 90 – денного строку з дня отримання заяви про страхове відшкодування, протягом якого страховик зобов`язаний прийняти рішення про здійснення або відмову у здійсненні страхового відшкодування, є 01 лютого 2022 року.

У зв`язку з простроченням виплати страхового відшкодування позивачу, страховиком - ПрАТ «СК Україна» платіжної інструкції № 9427 від 15 червня 2022 року було сплачено пеню в розмірі 3 892 гривні 93 копійки за період з 01 лютого 2022 року по 15 червня 2022 року з розрахунку подвійної облікової ставки Національного банку України за кожен день прострочення виконання зобов`язання.

Згідно правового висновку Верховного Суду від 05 вересня 2019 року у справі №234/16272/15-ц, «відповідно до частини першої статті 1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала».

Шкода, заподіяна особі і майну громадянина або заподіяна майну юридичної особи, підлягає відшкодуванню в повному обсязі особою, яка її заподіяла, за умови, що дії останньої були неправомірними, між ними і шкодою є безпосередній причинний зв`язок та є вина зазначеної особи, а коли це було наслідком дії джерела підвищеної небезпеки, незалежно від наявності вини.

З огляду на презумпцію вини заподіювана шкоди (частина друга статті 1166 ЦК України) особа звільняється від обов`язку відшкодувати шкоду якщо доведе, що шкоди було завдано не з її вини.

Таким чином цивільне законодавство в деліктних зобов`язаннях передбачає презумпцію вини завдавача шкоди. Якщо в процесі розгляду справи зазначена презумпція не спростована, то вона є юридичною підставою для висновку про наявність вини заподіювача шкоди.

Кожна сторона зобов`язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених законом. Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі. Обставини, визнані сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі, не підлягають доказуванню.

У відповідності до ст. 11 ЦК України, підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є завдання майнової (матеріальної) шкоди іншій особі (деліктне зобов`язання).

За ч.1 ст. 1188 ЦК України шкода, завдана внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки, відшкодовується на загальних підставах, а саме: 1) шкода, завдана одній особі з вини іншої особи, відшкодовується винною особою; 2) за наявності вини лише особи, якій завдано шкоди, вона їй не відшкодовується; 3) за наявності вини всіх осіб, діяльністю яких було завдано шкоди, розмір відшкодування визначається у відповідній частці залежно від обставин, що мають істотне значення.

За приписами ч.ч. 1, 2 ст. 1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала. Особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини.

Законодавство у деліктних зобов`язаннях передбачає презумпцію вини заподіювача шкоди; якщо в процесі розгляду справи зазначена презумпція не спростована, то вона є юридичною підставою для висновку про наявність вини заподіювача шкоди. Доведення відсутності вини у спричиненні шкоди відповідно до вимог ст.1166ЦК покладено на відповідача. До такого висновку дійшов Верховний Суд у постанові від 23.01.2018 під час розгляду справи № 753/7281/15-ц.

Відповідно до постанови Верховного Суду від 26 січня 2022 року у справі № 465/674/19 тлумачення ст. 1188 ЦК України свідчить про те, що її застосування можливе лише у випадку наявності вини особи у вчиненні правопорушення, адже у разі відсутності вини особи в скоєнні дорожньо-транспортної пригоди провадження у справі підлягає припиненню на підставі п. 1 ч.1 ст. 247 КУпАП - через відсутність події і складу адміністративного правопорушення, відтак така обставина як закінчення на момент розгляду справи про адміністративне правопорушення строків притягнення до адміністративної відповідальності, передбачених ст. 38 КУпАП, не є реабілітуючою обставиною, яка спростовує факт наявності вини особи в скоєнні ДТП.

При цьому, у постанові ВС від 04 березня 2020 року в справі № 641/2795/16-ц зазначено, що «не притягнення водіїв до адміністративної відповідальності за порушення Правил дорожнього руху не може бути підставою для звільнення володільця джерела підвищеної небезпеки від цивільно-правової відповідальності за завдану шкоду, оскільки вину особи в ДТП може бути підтверджено чи спростовано іншими належними доказами, зокрема, висновком судової експертизи тощо».

Крім того, закінчення на момент розгляду справи про адміністративне правопорушення строків притягнення до адміністративної відповідальності, передбачених ст. 38 КУпАП, не є реабілітуючою, тобто не є обставиною, яка спростовує факт наявності вини особи в скоєнні ДТП (постанова ВС від 29 квітня 2020 року в справі № 686/4557/18).

Аналогічна позиція викладена Верховним Судом у постановах від 07 лютого 2018 року у справі № 910/18319/16, від 16 квітня 2019 року у справі № 927/623/18, від 04 березня 2020 року у справі № 641/2795/16-ц, від 07 лютого 2018 року у справі № 910/18319/16, від 16 квітня 2019 року у справі № 927/623/18, від 29 квітня 2020 року у справі № 686/4557/18, від 10 квітня 2019 року у справі № 335/8507/16-ц.

Відповідно до ч. 1 ст. 22 ЦК України, особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування.

В ході судового розгляду відповідач - ОСОБА_2 та його представник – адвокат Манзар Т.В., а також представник ПрАТ «СК «Євроінс» - Журов Є.Є. неодноразово усно та письмово заявляли про наявність, на думку останніх, вини також і в діях водія транспортного засобу «Subaru» моделі «Forester», номерний знак НОМЕР_2 , ОСОБА_4 (власник транспортного засобу - ОСОБА_1 ).

Згідно ч.1 ст.81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до ст.76 ЦПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Згідно ч.1 ст.95 ЦПК України, письмовими доказами є документи (крім електронних документів), які містять дані про обставини, що мають значення для правильного вирішення спору.

Разом з тим, жодних доказів на підтвердження наявності вини водія транспортного засобу «Subaru» моделі «Forester», номерний знак НОМЕР_2 , ОСОБА_4 матеріали справи не містять і учасниками справи суду не надано.

Постановою Соснівського районного суду м. Черкаси від 20 вересня 2021 року у справі № 712/9559/21 провадження по справі про адміністративне правопорушення про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_4 за ст. 124 КУпАП було закрито за відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення.

Постановою Черкаського апеляційного суду від 10 грудня 2021 року апеляційну скаргу ОСОБА_2 задоволено частково; постанову Соснівського районного суду м. Черкаси від 20 вересня 2021 року, якою закрито провадження по справі про адміністративне правопорушення про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_4 за ст. 124 КУпАП за відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення - скасовано, а провадження у справі стосовно ОСОБА_4 за ст. 124 КУпАП закрито на підставі п.7 ч.1 ст. 247 КУпАП у зв`язку із закінченням на момент розгляду справи про адміністративне правопорушення строків, передбачених ст. 38 КУпАП; постанова є остаточною і оскарженню не підлягає.

В постанові Черкаського апеляційного суду від 10 грудня 2021 року у справі № 712/9559/21 зазначено наступне: «з матеріалів справи не можна беззаперечно встановити вину лише одного з водіїв, причетних до ДТП.

Зокрема, згідно пояснення свідка ОСОБА_12 вбачається, що 30.08.2021 біля 09:00 год. на розі вулиць В`ячеслава Чорновола – Бидгощська почув звук удару при ДТП. Обернувшись, свідок побачив як автомобіль Субаруз д.н.з. НОМЕР_2 скоїв зіткнення з автомобілем ВАЗ д.н.з. НОМЕР_3 . Уже після зіткнення автомобілів,піднявши очі на світлофор, побачив жовте світло світлофора,яке переключилося на червоний. Від моменту зіткнення до погляду на сигнал світлофора пройшло не більше 1,5 секунди. Даних про те, що вказаний свідок є зацікавленим щодо кого - небудь із учасників ДТП не вбачається.

Таким чином, вбачаю, що з матеріалів даного провадження недостатньо об`єктивних даних для того, щоб беззаперечно можна було стверджувати про відсутність в діях обох водіїв - учасників ДТП складу адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП або беззаперечно покласти вину лише на одного водія у вказаній дорожньо - транспортній пригоді.

Також вважаю необхідним зазначити про те, що в цілому постанову місцевого суду вважаю належним чином не мотивованою, оскільки у ній є лише посилання на докази, які на думку місцевого суду не доводять вину ОСОБА_4 , проте немає аналізу цих доказів у сукупності з іншими доказами. Таким чином, вважаю, що відсутність вини ОСОБА_4 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП беззаперечно та у достатньому обсязі не доведена.

На думку судді судової палати з розгляду кримінальних справ суду апеляційної інстанції, все вищезазначене у своїй сукупності, не доводить поза розумним сумнівом відсутність вини ОСОБА_4 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП.

При цьому вважаю, що доказів відсутності вини ОСОБА_4 , на які послався місцевий суд, недостатньо для того, щоб стверджувати, що винуватість ОСОБА_4 беззаперечно не доведена».

Таким чином, постановою Черкаського апеляційного суду від 10 грудня 221 року у справі № 712/9559/21 провадження у справі стосовно ОСОБА_4 за ст. 124 КУпАП закрито на підставі п.7 ч.1 ст. 247 КУпАП у зв`язку із закінченням на момент розгляду справи про адміністративне правопорушення строків, передбачених ст. 38 КУпАП; при цьому вказаним судовим рішенням не встановлено наявність вини у діях ОСОБА_4 ; підставою скасування постанови місцевого суду в постанові суду апеляційної інстанції зазначено порушення вимог ч.2 ст. 283 КУпАП, оскільки суддя місцевого суду у мотивувальній частині постанови взагалі не виклав встановлене при розгляді справи формулювання правопорушення відносно ОСОБА_4 , визнане місцевим судом доведеним.

Відповідно до п.7 ст. 82 ЦПК України, правова оцінка, надана судом певному факту при розгляді іншої справи, не є обов`язковою для суду.

Враховуючи викладене, судове рішення, яким встановлено наявність вини у діях водія автомобіля марки «Subaru» моделі «Forester», номерний знак НОМЕР_2 , ОСОБА_4 – відсутнє.

Ухвалами суду від 25 вересня 2025 року та від 09 жовтня 2025 року було викликано ОСОБА_12 для допиту як свідка безпосередньо в судовому засіданні та інспектора взводу №1 роти №1 УПП в Черкаській області старшого лейтенанта ОСОБА_13 , яким складений протокол про адміністративне правопорушення серії ААБ № 108197 від 30 серпня 2021 року, з матеріалами адміністративної справи щодо дорожньо - транспортної пригоди;

у разі звільнення інспектора взводу №1 роти №1 БУПП в Черкаській області старшого лейтенанта поліції ОСОБА_13 зобов`язано Управління патрульної поліції у Черкаській області Департаменту патрульної поліції повідомити Соснівському районному суду м. Черкаси його адресу реєстрації/проживання/місцезнаходження, для виклику останнього в судове засідання; зобов`язано Управління патрульної поліції у Черкаській області Департаменту патрульної поліції надати Соснівському районному суду м. Черкаси протокол про адміністративне правопорушення серії ААБ № 108197 від 30 серпня 2021 року, складений інспектором взводу №1 роти №1 БУПП в Черкаській області старшим лейтенантом поліції Кандур В.М., та матеріали адміністративної справи щодо дорожньо – транспортної пригоди, що сталась 30 серпня 2021 о 09 годині 23 хвилини в м. Черкаси на перехресті вулиць Чорновола та Бидгощської, за участю автомобіля марки «Subaru», номерний знак НОМЕР_2 , та автомобіля марки «ВАЗ» модель «2107», номерний знак НОМЕР_3 , та відеозаписом з бодікамери поліцейського та відеозаписом з камери відеоспостереження магазину «АТБ», на якому зафіксований момент дорожньо - транспортної пригоди.

Управлінням патрульної поліції в Черкаській області Департаменту патрульної поліції листом від 20 жовтня 2025 року за вих. № 9117/41/24/03-2025 на виконання ухвали суду у справі № 712/8987/23 повідомлено, що ОСОБА_14 звільнена зі служби в поліції з 19.01.2022. Копію наказу № 104 о/с від 11.01.2022 про звільнення направлено до Сосніського районного суду м. Черкаси. Інформація щодо теперішнього місця її реєстрації, проживання чи місцезнаходження – не відома. Надати матеріали адміністративної справи щодо дорожньо - транспортної пригоди, яка сталася 30.08.2021 відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення серії ААБ № 108197 від 30.08.2021 не являється за можливе, оскільки 31.08.2021 за вих. № 9694 всі матеріали справи (включно з протоколом про адміністративне правопорушення та наявними відеозаписами) направлено до Соснівського районного суду м. Черкаси для розгляду. Вказані адміністративні матеріали розглядалися у справі № 712/9559/21. Після набрання законною сили судовим рішення до УПП в Черкаській області ДПП не надходило інформації про необхідність продовження зберігання відеозаписів. Не маючи такої інформації, строк зберігання відеозаписів, відповідно до Наказу МВС № 1026, не було продовжено та через 180 днів – 26.02.2022 – такі відеозаписи були автоматично видалені із серверів зберігання.

Жоден учасник справи не звертався до суду з клопотанням про призначення у справі судової, зокрема, судової автотехнічної експертизи, з метою встановлення наявності вини і водія ОСОБА_4 , а не лише водія ОСОБА_2 у вчиненні дорожньо – транспортної пригоди 30 серпня 2021 року.

Навіть після роз`яснення судом можливості встановлення вини обох водіїв у дорожньо - транспортній пригоді належними доказами, зокрема, висновком судової експертизи, яка може бути призначеної за клопотанням учасника справи, а також за ініціативою суду, відповідач ОСОБА_2 та позивач за первісним позовом ОСОБА_1 категорично заперечили проти призначення у справі судової автотехнічної експертизи та оплати її вартості, тобто фактично заявили про намір перешкоджати проведенню судової експертизи у справі, не сплативши рахунок судового експертної установи. Представник страховика в судовому засіданні заперечив проти призначення експертизи, пізніше надіслав заяву, в якій не заперечував при призначення судової автотехнічної експертизи у справі з метою встановлення чи спростування факту наявності також вини водія ОСОБА_4 у дорожньо - транспортній пригоді, але, за умови оплати її вартості відповідачем ОСОБА_2 .

Відповідно до ч.1 ст. 109 ЦПК України, у разі ухилення учасника справи від подання експертам необхідних матеріалів, документів або від іншої участі в експертизі, якщо без цього провести експертизу неможливо, суд залежно від того, хто із цих осіб ухиляється, а також яке для них ця експертиза має значення, може визнати факт, для з`ясування якого експертиза була призначена, або відмовити у його визнанні.

Крім того, в матеріалах справи, досліджених судом безпосередньо, міститься договір купівлі-продажу 7141/2022/3029999 транспортного засобу від 08 січня 2022 року, копію якого додано позивачем до позовної заяви, згідно якого продавець - ОСОБА_1 продала покупцю - ОСОБА_15 транспортний засіб марки «Subaru» моделі «Forester», номерний знак НОМЕР_2 .

Таким чином, на момент звернення позивача ОСОБА_1 до суду з казаним позовом, транспортний засіб марки «Subaru» моделі «Forester», номерний знак НОМЕР_2 , відчужений позивачем іншій особі, а тому можливість огляду вказаного транспортного засобу судовим експертом - відсутня.

В матеріалах справи № 712/9559/21, досліджених судом безпосередньо, знаходяться матеріали справи, надісланої Управлінням патрульної поліції в Черкаській області ДПП щодо дорожньо - транспортної пригоди 30 серпня 2021 року, в яких знаходяться письмові пояснення ОСОБА_12 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , надані останнім інспектору взводу №1 роти №1 батальйону управління патрульної поліції в Черкаській області лейтенанту поліції Кисельову Андрію Володимировичу в день дорожньо- транспортної пригоди 30 серпня 2021 року.

Відповідно до ч.1,2 ст. 76 ЦПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються, зокрема, висновками експертів, показаннями свідків.

Разом з тим, в матеріалах адміністративної справи № 712/9559/21 відсутні відомості про виклик та допит ОСОБА_12 як свідка безпосередньо в судовому засіданні та попередження останнього про кримінальну відповідальність за завідомо неправдиве показання чи відмову від давання показань на вимогу суду.

Таким чином, пояснення надані 30 серпня 2021 року ОСОБА_12 , працівнику поліції, не є належним доказом, а саме показаннями свідка згідно ст. 76 ЦПК України, оскільки останній не був попереджений про кримінальну відповідальність за завідомо неправдиве показання.

Ухвалами суду від 25 вересня 2025 року та від 09 жовтня 2025 року було викликано ОСОБА_12 для допиту як свідка безпосередньо в судовому засіданні.

Листом від 12 листопада 2025 року, який надійшов на електронну пошту Соснівського районного суду м. Черкаси, ОСОБА_12 повідомив, що неможливість участі у судовому засіданні у зв`язку із зміною місця проживання, оскільки на даний час проживає у м. Берлін, Німеччина; довів до відому суду, що він підтримує свідчення, які він надав по справі про ДТП.

Враховуючи викладене, суд не може врахувати письмові пояснення ОСОБА_12 , надані останнім працівнику поліції 30 серпня 2021 року, як показання свідка, та відповідно як належний доказ згідно ст. 76 ЦПК України, яким беззаперечно підтверджується наявність вини і водія ОСОБА_4 у вчиненні дорожньо - транспортної пригоди 30 серпня 2021 року.

Жодних інших доказів на підтвердження наявності також вини і водія ОСОБА_4 , крім водія ОСОБА_2 , вину якого встановлено судовим рішенням, яке набрало законної сили, матеріали справи не містять і учасниками справи суду не надано.

Таким чином, посилання ПрАТ «СК «Євроінс Україна» на наявність також і вини водія ОСОБА_4 у вчиненні дорожньо - транспортної пригоди 30 серпня 2021 року, як на підставу звернення із зустрічним позовом, є лише припущеннями і не підтверджені достатніми, достовірними, допустимими доказами, а тому у задоволенні зустрічного позову ПрАТ «СК «Євроінс Україна» необхідно відмовити.

Що стосується заявлених позовних вимог позивача за первісним позовом ОСОБА_1 про стягнення матеріальної шкоди з відповідача ПрАТ «СК «Євроінс Україна», суд зазначає наступне.

Спірні правовідносини регулюються Законом України від 01 липня 2004 року № 1961-IV «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», який був чинним на момент виникнення спірних правовідносин, та главою 82 підрозділу 2 розділу ІІІ ЦК України.

Закон України № 1961-IV «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» є спеціальним законом, що регулює правовідносини у сфері обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів. У цьому Законі визначено, що особами, відповідальність яких вважається застрахованою, є страхувальник та інші особи, які правомірно володіють забезпеченим транспортним засобом, тобто таким, який зазначається у чинному договорі обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності, за умови його експлуатації особами, відповідальність яких застрахована (пункти 1.4, 1.7 статті 1).

Вказаний правовий висновок міститься постанові Верховного Суду від 06 березня 2019 року у справі № 465/6315/16-ц.

Відповідно до ст.6 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», страховим випадком є дорожньо-транспортна пригода, що сталася за участю забезпеченого транспортного засобу, внаслідок якої настає цивільно-правова відповідальність особи, відповідальність якої застрахована за шкоду, заподіяну життю, здоров`ю та/або майну потерпілого.

Згідно доданого позивачем до позовної заяви останнього звіту №А12-35 про оцінку автомобіля від 31 грудня 2021 року, виконаного ФОП ОСОБА_6 на замовлення учасника справи, вартість відновлюваного ремонту з урахуванням коефіцієнту фізичного зносу складників транспортного засобу «Subaru Forester» д.н.з. НОМЕР_2 , становить 86 554 гривні 85 копійок.

Згідно ч.ч. 2,5 ст.1187 ЦК України, шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об`єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку. Особа, яка здійснює діяльність, що є джерелом підвищеної небезпеки, відповідає за завдану шкоду, якщо вона не доведе, що шкоди було завдано внаслідок непереборної сили, або умислу потерпілого.

Особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини. ( ч.2 ст. 1166 ЦК України).

Шкода, завдана внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки, відшкодовується на загальних підставах, а саме: шкода, завдана одній особі з вини іншої особи, відшкодовується винною особою (пункт 1 частини першої статті 1188 ЦК України).

Згідно ч.1 ст. 1188 ЦК України, шкода, завдана внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки, відшкодовується га загальних підставах, а саме:

1) шкода, завдана одній особі з вини іншої особи, відшкодовується винною особою;

2) за наявності вини лише особи, якій завдано шкоди, вона їй не відшкодовується;

3) за наявності вини всіх осіб, діяльністю яких було завдано шкоди, розмір відшкодування визначається у відповідній частці залежно від обставин, що мають істотне значення.

Згідно правового висновку Великої Палати Верховного Суду в постанові від 11 грудня 2019 року у справі № 465/1287/15, «до сфери обов`язкового страхування належить цивільно-правова відповідальність власників наземних транспортних засобів згідно зі спеціальним Законом № 1961-IV «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів».

Закон України від 01 липня 2004 року № 1961-IV «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» регулює правовідносини у сфері обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів. У цьому Законі визначено, що особами, відповідальність яких вважається застрахованою, є страхувальник та інші особи, які правомірно володіють забезпеченим транспортним засобом, тобто таким, який зазначається у чинному договорі обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності, за умови його експлуатації особами, відповідальність яких застрахована (пункти 1.4, 1.7 статті 1).

Згідно ст. 3 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності здійснюється з метою забезпечення відшкодування шкоди, заподіяної життю, здоров`ю та/або майну потерпілих внаслідок дорожньо-транспортної пригоди та захисту майнових інтересів страхувальників.

Об`єктом обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності є майнові інтереси, що не суперечать законодавству України, пов`язані з відшкодуванням особою, цивільно-правова відповідальність якої застрахована, шкоди, заподіяної життю, здоров`ю, майну потерпілих внаслідок експлуатації забезпеченого транспортного засобу (стаття 5 Закону № 1961-IV).

Згідно ст.6 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», страховим випадком є порожньо транспортна пригода, що сталася за участю забезпеченого транспортного засобу, внаслідок якої настає цивільно-правова відповідальність особи, відповідальність якої застрахована, за шкоду, заподіяну життю, здоров`ю та/або майну потерпілого.

В Законі України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», детально регламентовано дії водія, транспортного засобу, причетного до дорожньо-транспортної пригоди, тобто потерпілого, так і страховика.

Згідно п.33.1.4 статті 33 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» № 1961-IV, у разі настання дорожньо-транспортної пригоди, яка може бути підставою для здійснення страхового відшкодування (регламентної виплати), водій транспортного засобу, причетний до такої пригоди, зобов`язаний невідкладно, але не пізніше трьох робочих днів з дня настання дорожньо-транспортної пригоди, письмово надати страховику, з яким укладено договір обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності (у випадках, передбачених статтею 41 цього Закону, МТСБУ), повідомлення про дорожньо-транспортну пригоду встановленого МТСБУ зразка, а також відомості про місцезнаходження свого транспортного засобу та пошкодженого майна, контактний телефон та свою адресу. Якщо водій транспортного засобу з поважних причин не мав змоги виконати зазначений обов`язок, він має підтвердити це документально.

Крім того, для отримання страхового відшкодування потерпілий чи інша особа, яка має право на отримання відшкодування, протягом 30 днів з дня подання повідомлення про дорожньо-транспортну пригоду подає страховику (у випадках, передбачених статтею 41 цього Закону, МТСБУ) заяву про страхове відшкодування (пункт 35.1 статті 35).

Згідно п.36.1 ст.36 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» № 1961-IV, страховик (у випадках, передбачених статтею 41 цього Закону, МТСБУ), керуючись нормами цього Закону, приймає вмотивоване рішення про здійснення страхового відшкодування (регламентної виплати) або про відмову у здійсненні страхового відшкодування (регламентної виплати). Рішення про здійснення страхового відшкодування (регламентної виплати) приймається у зв`язку з визнанням майнових вимог заявника або на підставі рішення суду, у разі якщо спір про здійснення страхового відшкодування (регламентної виплати) розглядався в судовому порядку.

Згідно п.36.2 статті 36 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», страховик (МТСБУ) протягом 15 днів з дня узгодження ним розміру страхового відшкодування з особою, яка має право на отримання відшкодування, за наявності документів, зазначених у статті 35 цього Закону, повідомлення про дорожньо-транспортну пригоду, але не пізніш як через 90 днів з дня отримання заяви про страхове відшкодування зобов`язаний:

у разі визнання ним вимог заявника обґрунтованими - прийняти рішення про здійснення страхового відшкодування (регламентної виплати) та виплатити його. Якщо відшкодування витрат на проведення відновлювального ремонту пошкодженого майна (транспортного засобу) з урахуванням зносу здійснюється безпосередньо на рахунок потерпілої особи (її представника), сума, що відповідає розміру оціненої шкоди, зменшується на суму визначеного відповідно до законодавства податку на додану вартість. При цьому доплата в розмірі, що не перевищує суми податку, здійснюється за умови отримання страховиком (у випадках, передбачених статтею 41 цього Закону, - МТСБУ) документального підтвердження факту оплати проведеного ремонту. Якщо у зв`язку з відсутністю документів, що підтверджують розмір заявленої шкоди, страховик (МТСБУ) не може оцінити її загальний розмір, виплата страхового відшкодування (регламентна виплата) здійснюється у розмірі шкоди, оціненої страховиком (МТСБУ). Страховик має право здійснювати виплати без проведення експертизи (у тому числі шляхом перерахування коштів особам, які надають послуги з ремонту пошкодженого майна), якщо за результатами проведеного ним огляду пошкодженого майна страховик і потерпілий досягли згоди про розмір та спосіб здійснення страхового відшкодування і не наполягають на проведенні оцінки, експертизи пошкодженого майна;

у разі невизнання майнових вимог заявника або з підстав, визначених статтями 32 та/або 37 цього Закону, - прийняти вмотивоване рішення про відмову у здійсненні страхового відшкодування (регламентної виплати).

Якщо дорожньо-транспортна пригода розглядається в цивільній, господарській або кримінальній справі, перебіг цього строку припиняється до дати, коли страховику (у випадках, передбачених статтею 41 цього Закону, - МТСБУ) стало відомо про набрання рішенням у такій справі законної сили.

Відповідно до пунктів 37.1.1 - 37.1.4 статті 37 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» № 1961-IV, підставою для відмови у здійсненні страхового відшкодування (регламентної виплати) є:

навмисні дії особи, відповідальність якої застрахована (страхувальника), водія транспортного засобу або потерпілого, спрямовані на настання страхового випадку. Зазначена норма не поширюється на осіб, дії яких пов`язані з виконанням ними громадянського чи службового обов`язку, вчинені у стані необхідної оборони (без перевищення її меж) або під час захисту майна, життя, здоров`я. Кваліфікація дій таких осіб встановлюється відповідно до закону;

вчинення особою, відповідальність якої застрахована (страхувальником), водієм транспортного засобу умисного кримінального правопорушення, що призвело до страхового випадку (події, передбаченої статтею 41 цього Закону);

невиконання потерпілим або іншою особою, яка має право на отримання відшкодування, своїх обов`язків, визначених цим Законом, якщо це призвело до неможливості страховика (МТСБУ) встановити факт дорожньо-транспортної пригоди, причини та обставини її настання або розмір заподіяної шкоди;

неподання заяви про страхове відшкодування впродовж одного року, якщо шкода заподіяна майну потерпілого, і трьох років, якщо шкода заподіяна здоров`ю або життю потерпілого, з моменту скоєння дорожньо-транспортної пригоди.

Відповідно до правового висновку Верховного Суду в постанові від 28 жовтня 2019 року у справі 722/1384/15-ц, провадження № 61-19660св18 «Відповідно до частини першої статті 1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала».

Шкода, заподіяна особі і майну громадянина або заподіяна майну юридичної особи, підлягає відшкодуванню в повному обсязі особою, яка її заподіяла, за умови, що дії останньої були неправомірними, між ними і шкодою є безпосередній причинний зв`язок та є вина зазначеної особи, а коли це було наслідком дії джерела підвищеної небезпеки, незалежно від наявності вини.

З огляду на презумпцію вини заподіювана шкоди (частина друга статті 1166 ЦК України) особа звільняється від обов`язку відшкодувати шкоду, якщо доведе, що шкоди було завдано не з її вини.

Згідно ст.13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

15 червня 2022 року ПрАТ «Страхова компанія «Євроінс Україна» позивачу було виплачено страхове відшкодування відповідно до вартості відновлювального ремонту транспортного засобу, з урахуванням коефіцієнту фізичного зносу, у розмірі 55 281 гривню 07 копійок, що підтверджується платіжною інструкцією №9429 від 15 червня 2022 року.

06 травня 2024 року представником позивача було подано заяву про зменшення розміру позовних вимог, в якій зазначив, що на підставі ухвали суду від 13 грудня 2023 року судовим експертом Кипою С.М. було проведено судову автотоварознавчу експертизу та складено висновок № 001/2024 від 04 березня 2024 року, згідно якої ринкова вартість автомобіля «Subaru Forester» д.н.з. НОМЕР_2 на момент настання ДТП складає 213 632 гривень; вартість відновлювального ремонту автомобіля з урахування коефіцієнту фізичного зносу з ПДВ складає 85 054 гривень 82 копійки; вартість відновлювального ремонту з урахування коефіцієнту фізичного зносу без ПДВ складає 75 189 гривень 13 копійок; вартість відновлювального ремонту автомобіля без урахування коефіцієнту фізичного зносу становить 170 828 гривень 14 копійок.

Враховуючи викладене, позивач, з урахуванням заяви про зменшення розміру позовних вимог від 06 травня 2024 року, остаточно просила суд:

- стягнути з відповідача - ПрАТ «СК «Євроінс Україна» на користь ОСОБА_1 несплачене страхове відшкодування в розмірі 19 933 гривні 06 копійок;

- стягнути з відповідача - ПрАТ «СК «Євроінс Україна» на користь ОСОБА_1 штрафні нарахування за період з 01 лютого 2022 року по 15 червня 2022 року, 3% річних 828 гривень, пеню в сумі 2 389 гривень 38 копійок, інфляційні втрати в сумі 11 957 гривень 93 копійки;

- стягнути з відповідача - ПрАТ «СК «Євроінс Україна» на користь ОСОБА_1 штрафні нарахування за період з 15 червня 2022 року по 03 травня 2024 року, 3% річних в сумі 1 126 гривень, пеню в розмірі 16 338 гривень 20 копійок, інфляційні втрати в сумі 3 512 гривень 40 копійок;

- стягнути з відповідача - ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 в рахунок відшкодування майнової шкоди, завданої внаслідок ДТП, витрати на оплату автотоварознавчого дослідження, звіту № А12-35 від 31 грудня 2021 року в розмірі 3 000 гривень;

- стягнути з відповідача - ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 моральну шкоду, в розмірі 20 000 гривень;

- стягнути пропорційно розміру задоволених позовних вимог з відповідачів на користь ОСОБА_1 судові витрати зі сплати судового збору в сумі 2 147 гривень 20 копійок;

- стягнути пропорційно розміру задоволених позовних вимог з відповідачів на користь ОСОБА_1 судові витрати – за проведення судової експертизи, в розмірі 6 500 гривень.

Відповідно до ст.29 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» у зв`язку з пошкодженням транспортного засобу відшкодовуються витрати, пов`язані з відновлювальним ремонтом транспортного засобу з урахуванням зносу, розрахованого у порядку, встановленому законодавством, включаючи витрати на усунення пошкоджень, зроблених навмисно з метою порятунку потерпілих внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, з евакуацією транспортного засобу з місця дорожньо-транспортної пригоди до місця проживання того власника чи законного користувача транспортного засобу, який керував транспортним засобом у момент дорожньо-транспортної пригоди, чи до місця здійснення ремонту на території України. Якщо транспортний засіб необхідно, з поважних причин, помістити на стоянку, до розміру шкоди додаються також витрати на евакуацію транспортного засобу до стоянки та плата за послуги стоянки.

Згідно ч.1 ст.22 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», у разі настання страхового випадку страховик в межах страхових сум, зазначених у страховому полісі, відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, заподіяну внаслідок дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров`ю, майну третьої особи.

Відповідно до частини четвертої статті 263 ЦПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Верховний Суд у складі судової палати Касаційного цивільного суду у своїй постанові від 03 жовтня 2018 року у справі № 686/17155/15-ц підтримав правовий висновок, викладений у постанові Верховного Суду України від 02 грудня 2015 року у справі № 6-691цс15, де було зазначено, що правильним є стягнення із винного водія різниці між фактичною вартістю ремонту з урахуванням заміни зношених деталей на нові (без урахування коефіцієнта фізичного зносу) та страховим відшкодуванням, виплаченим страховиком у розмірі вартості відновлювального ремонту пошкодженого автомобіля з урахуванням зносу деталей, що підлягають заміні, оскільки в цьому випадку у страховика не виник обов`язок з відшкодування такої різниці незважаючи на те, що вказані збитки є меншими від страхового відшкодування (страхової виплати). На підставі цього висновку Верховний Суд визначив, що страховик за договором обов`язкового страхування відповідає у межах страхового ліміту за мінусом фізичного зносу, а за решту - безпосередній винуватець.

Різниця між виплаченою страховиком сумою страхового відшкодування та вартістю відновлювального ремонту автомобіля, пошкодженого у дорожньо-транспортної пригоди, викликана у тому числі законодавчими обмеженнями щодо відшкодування шкоди страховиком, а саме франшизою та врахуванням зносу при відшкодуванні витрат, пов`язаних із відновлювальним ремонтом транспортного засобу, оплачується винуватцем дорожньо-транспортної пригоди. Такого висновку дійшов Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду у своїй постанові від 15 жовтня 2020 року у справі № 755/7666/19.

Ухвалою Соснівського районного суду м. Черкаси від 13 грудня 2023 року у справі призначено судову автотоварознавчу експертизу.

Згідно висновку судового експерта Кипи С.М., складеного за результатами проведення судової автотоварознавчої експертизи №001/2024 від 04 березня 2024 року:

ринкова вартість автомобіля «Subaru Forester» д.н.з. НОМЕР_2 на момент настання дорожньо-транспортної пригоди, що мала місце 30 серпня 2021 року складає 213 632 гривні;

вартість відновлювального ремонту автомобіля «Subaru Forester» д.н.з. НОМЕР_2 , з урахування коефіцієнту фізичного зносу складників, у зв`язку із дорожньо-транспортною пригодою, що мала місце 30 серпня 2021 року без ПДВ становить 75 189 гривень 13 копійок;

вартість відновлювального ремонту автомобіля «Subaru Forester» д.н.з. НОМЕР_2 з урахування коефіцієнту фізичного зносу складників, у зв`язку із дорожньо-транспортною пригодою, що мала місце 30 серпня 2021 року з ПДВ складає 85 054 гривень 82 копійки.

Представник позивача звернувся до суду з заявою про зменшення розміру заявлених позовних вимог, в якій просить стягнути з Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Євроінс Україна» в рахунок несплаченого страхового відшкодування - 19 933 гривні 06 копійок.

Як зазначено вище, згідно висновку експерта, складеного за результатами проведення судової автотоварознавчої експертизи №001/2024 від 04 березня 2024 року, вартість відновлювального ремонту автомобіля «Subaru Forester» д.н.з. НОМЕР_2 , з урахування коефіцієнту фізичного зносу складників, у зв`язку із дорожньо-транспортною пригодою, що мала місце 30 серпня 2021 року без ПДВ становить 75 189 гривень 13 копійок.

Згідно матеріалів справи, досліджених судом безпосередньо в судовому засіданні, ПрАТ «Страхова компанія «Євроінс Україна» було визначено та сплачено на користь позивача страхове відшкодування в розмірі 55 281 гривня 07 копійок.

Враховуючи вищевикладене, з ПрАТ «Страхова компанія «Євроінс Україна» необхідно стягнути на користь ОСОБА_1 різницю між вартістю відновлювального ремонту автомобіля, визначеного згідно висновку судового експерта, складеного за результатами проведення судової експертизи, та розміром фактично виплаченого страхового відшкодування в розмірі 19 908 гривень 06 копійок, виходячи з наступного розрахунку: (75 189 гривень 13 копійок (вартість відновлювального ремонту автомобіля) - 55 281 гривня 07 копійок (виплачене страхове відшкодування).

Разом з тим, позивачем заявлено вимоги про стягнення з відповідача – ПрАТ «СК «Євроінс Україна» пені, 3% річних та інфляційних в зв`язку з неналежним виконанням відповідачем грошових зобов`язань з виплати страхового відшкодування.

Представником відповідача – ПрАТ «СК «Євроінс Україна» надано відзив на позовну заяву, в якому останній заперечив проти задоволення заявлених позовних вимог у зв`язку з їх необґрунтованістю та безпідставністю

В обґрунтування заперечень проти задоволення заявлених позовних вимог зазначає, що згідно звіту про оцінку вартості (розміру) збитків, заподіяних пошкодженням транспортного засобу № 18104 від 09 червня 2022 року, ринкова вартість транспортного засобу марки «Subaru» моделі «Forester», номерний знак НОМЕР_2 , становить 206 414 гривень 85 копійок; вартість відновлювального ремонту (в тому числі ПДВ на запасні частини та матеріали фарбування) становить 133 303 гривні 27 копійок; коефіцієнт фізичного зносу - 0,7; вартість матеріального збитку (з урахуванням ПДВ та коефіцієнту фізичного зносу) становить 62 562 гривні 28 копійок в т.ч. 7 281 гривня 22 копійки – ПДВ.

Відповідно до п.36.2 ст. 36 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно – правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», якщо відшкодування витрат на проведення відновлювального ремонту пошкодженого майна (транспортного засобу) з урахуванням зносу здійснюється безпосередньо на рахунок потерпілої особи (її представника, сума , що відповідає розміру оціненої шкоди, зменшується на суму визначеного відповідно до законодавства податку на додану вартість. При цьому доплата в розмірі, що не перевищує суми податку на додану вартість, здійснюється за умови отримання страховиком документального підтвердження факту оплати проведеного ремонту.

15 червня 2022 року страховиком був затверджений страховий акт про виплату стразового відшкодування н користь позивача у розмірі 55 281 гривня 07 копійок (62 252 гривні 28 копійок (розмір оціненої шкоди з урахуванням ПДВ та коефіцієнту зносу) - 7 281 гривня 28 копійок ( ПДВ))

Згідно платіжної інструкції № 9429 від 15 червня 2022 року, ПрАТ «Страхова компанія «Євроінс Україна» було перераховано за банківськими реквізитами, вказаними позивачем в заяві від 02 листопада 2021 року про страхове відшкодування, 55 281 гривню 07 копійок.

У наданому позивачем звіті №А12-35 про оцінку автомобіля марки «Subaru» моделі «Forester», номерний знак НОМЕР_2 , не здійснено перерахунку цін на складові частини, що підлягали заміні під час відновлювального ремонту, станом на дату спричинення матеріального збитку.

Окрім того, оцінку було виконано з урахуванням податку на додану вартість, відшкодування суми якого здійснюється страховиком виключно у випадку надання потерпілою особою підтверджуючих документів про здійснення оплату за проведення відновлювального ремонту.

Крім того, наданий позивачем звіт про оцінку №А12-35 від 31 грудня 2021 року не містить відповіді, який розмір матеріального збитку спричинено власнику внаслідок дорожньо - транспортної пригоди без урахування податку на додану вартість, а тому вимоги позивача про здійснення доплати страхового відшкодування на підставі такого документа є безпідставними.

Відповідно до п.36.2 ст. 36 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно – правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», страховик протягом 15 днів з дня узгодження ним розміру страхового відшкодування з особою, яка має право на страхове відшкодування, а наявності документів, зазначених у статті 35 цього Закону, повідомлення про дорожньо – транспортну пригоду, але, не пізніше як через 90 днів з дня отримання заяви про страхове відшкодування, зобов`язаний у разі визнання ним вимог заявника обґрунтованими, прийняти рішення про здійснення страхового відшкодування (регламентної виплати) та виплатити його.

Заяву позивача про страхове відшкодування було отримано ПрАТ «СК Україна» 02 листопада 2021 року, у зв`язку з чим останнім днем 90 – денного строку, протягом якого страховик зобов`язаний прийняти рішення про здійснення або відмову у здійсненні страхового відшкодування, є 01 лютого 2022 року.

У зв`язку з простроченням виплати страхового відшкодування позивачу, страховиком - ПрАТ «СК Україна» було сплачено пеню за період з 01 лютого 2022 року по 15 червня 2022 року з розрахунку подвійної облікової ставки Національного банку України за кожен день прострочення виконання зобов`язання, в сумі 3 892 гривні 93 копійки.

Разом з тим, згідно п.1) ч.2 ст. 258 ЦК України, позовна давність в один рік застосовується, зокрема, до вимог про стягнення неустойки (штрафу, пені).

Отже, строк позовної давності щодо вимог про стягнення з страховика пені закінчився 01 лютого 2023 року, а тому позовні вимоги в частині стягнення пені з ПрАТ «СК «Євроінс Україна» задоволенню не підлягають.

Доводи позивача про виникнення у страховика обов`язку сплатити на користь позивача пені, 3 % річних та інфляційні, які нараховані останнім з суми 86 554 гривні 85 копійок за період з 01 лютого 2022 року по 15 червня 2022 року, є необґрунтованими, оскільки позивач не зверталася до ПрАТ «СК «Євроінс Україна» про здійснення страхового відшкодування на підставі звіту про оцінку № А12-35 від 31 грудня 2021 року та взагалі не надавала такого документа страховику під час врегулювання страхового випадку.

Відповідно до ст.5 ЦК України, акти цивільного законодавства регулюють відносини, які виникли з дня набрання ними чинності. Акт цивільного законодавства не має зворотної дії у часі, крім випадків, коли він пом`якшує або скасовує цивільну відповідальність особи. Якщо цивільні відносини виникли раніше і регулювалися актом цивільного законодавства, який втратив чинність, новий акт цивільного законодавства застосовується до прав та обов`язків, що виникли з моменту набрання ним чинності.

Згідно п.34.4 ст. 34 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» № 1961-IV, який був чинним на момент виникнення спірних правовідносин, (Закон втратив чинність на підставі Закону № 3720_ІХ від 21.05.2024) (надалі по тексту – «Закон № 1961-IV»), для визначення причин настання страхового випадку та розміру збитків страховиком та МТСБУ залучаються їх працівники. Страховиком, МТСБУ та потерпілими також можуть залучатися експерти або юридичні особи, у штаті яких є експерти. (пункт 34.4 статті 34 із змінами, внесеними згідно із Законом № 1909-IX від 18.11.2021).

Відповідно до п.1.3 ст. 1 Закону № 1961-IV, потерпілі - юридичні та фізичні особи, життю, здоров`ю та/або майну яких заподіяна шкода внаслідок дорожньо-транспортної пригоди з використанням транспортного засобу.

Згідно матеріалів справи, досліджених судом безпосередньо, в обґрунтування заявлених вимог про стягнення з ПрАТ «СК « Євроінс України» матеріальної шкоди, пені, інфляційних та 3% річних, ОСОБА_1 посилається на звіт №А12-35 про оцінку автомобіля SUBARU FORESTER, реєстраційний номер НОМЕР_2 , складений 31 грудня 2021 року на замовлення потерпілої в дорожньо - транспортній пригоді 30 серпня 2021 - ОСОБА_1 , суб`єктом оціночної діяльності - ФОП ОСОБА_6 , за дорученням якого проведення оцінки було доручено оцінювачу ОСОБА_7 , який перебуває у трудових відносинах з ФОП ОСОБА_6 .

Разом з тим, згідно матеріалів вказаного звіту суб`єкт оціночної діяльності - ФОП ОСОБА_6 та оцінювач ОСОБА_16 не є експертами, які відповідно до вимог п.34.4 ст. 34 (із змінами, внесеними згідно із Законом № 1909-IX від 18.11.2021) Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» № 1961-IV, який був чинним на момент виникнення спірних правовідносин, могли залучатись потерпілими для визначення причин настання страхового випадку та розміру збитків.

Враховуючи викладене, наданий позивачем за первісним позовом – ОСОБА_1 звіт №А12-35 про оцінку автомобіля SUBARU FORESTER, реєстраційний номер НОМЕР_2 , складений 31 грудня 2021 року на замовлення потерпілої в дорожньо - транспортній пригоді 30 серпня 2021 - ОСОБА_1 , суб`єктом оціночної діяльності - ФОП ОСОБА_6 , за дорученням якого проведення оцінки було доручено оцінювачу ОСОБА_7 , який перебуває у трудових відносинах з ФОП ОСОБА_6 , не є допустимим доказом на підтвердження розміру завданої потерпілій матеріальної шкоди внаслідок дорожньо - транспортної пригоди.

Крім того, матеріали справи не містять і позивачем суду не надано доказів надання вказаного звіту страховику потерпілою на момент вирішення питання щодо узгодження розміру страхового відшкодування та обізнаності страховика на той момент про його існування.

Відповідно до п.36.2 ст. 36 Закону № 1961-IV, страховик (МТСБУ) протягом 15 днів з дня узгодження ним розміру страхового відшкодування з особою, яка має право на отримання відшкодування, за наявності документів, зазначених у статті 35 цього Закону, повідомлення про дорожньо-транспортну пригоду, але не пізніш як через 90 днів з дня отримання заяви про страхове відшкодування зобов`язаний:

у разі визнання ним вимог заявника обґрунтованими - прийняти рішення про здійснення страхового відшкодування (регламентної виплати) та виплатити його. Якщо відшкодування витрат на проведення відновлювального ремонту пошкодженого майна (транспортного засобу) з урахуванням зносу здійснюється безпосередньо на рахунок потерпілої особи (її представника), сума, що відповідає розміру оціненої шкоди, зменшується на суму визначеного відповідно до законодавства податку на додану вартість. При цьому доплата в розмірі, що не перевищує суми податку, здійснюється за умови отримання страховиком (у випадках, передбачених статтею 41 цього Закону, - МТСБУ) документального підтвердження факту оплати проведеного ремонту. Якщо у зв`язку з відсутністю документів, що підтверджують розмір заявленої шкоди, страховик (МТСБУ) не може оцінити її загальний розмір, виплата страхового відшкодування (регламентна виплата) здійснюється у розмірі шкоди, оціненої страховиком (МТСБУ). Страховик має право здійснювати виплати без проведення експертизи (у тому числі шляхом перерахування коштів особам, які надають послуги з ремонту пошкодженого майна), якщо за результатами проведеного ним огляду пошкодженого майна страховик і потерпілий досягли згоди про розмір та спосіб здійснення страхового відшкодування і не наполягають на проведенні оцінки, експертизи пошкодженого майна;

у разі невизнання майнових вимог заявника або з підстав, визначених статтями 32 та/або 37 цього Закону, - прийняти вмотивоване рішення про відмову у здійсненні страхового відшкодування (регламентної виплати).

Якщо дорожньо-транспортна пригода розглядається в цивільній, господарській або кримінальній справі, перебіг цього строку припиняється до дати, коли страховику (у випадках, передбачених статтею 41 цього Закону, - МТСБУ) стало відомо про набрання рішенням у такій справі законної сили.

У разі якщо заява про здійснення страхового відшкодування чи інші документи, необхідні для прийняття рішення про здійснення страхового відшкодування (регламентної виплати), подані з порушенням строку, встановленого цим Законом, строк прийняття рішення про здійснення страхового відшкодування (регламентної виплати) та його виплату збільшується на кількість днів такого прострочення.

Протягом трьох робочих днів з дня прийняття відповідного рішення страховик (МТСБУ) зобов`язаний направити заявнику письмове повідомлення про прийняте рішення.

06 вересня 2021 року ОСОБА_1 звернулась до ПрАТ «Страхова компанія «Євроінс Україна» з повідомленням про дорожньо - транспортну пригоду за участю транспортного засобу, власник якого може бути визнаний потерпілою особою.

02 листопада 2021 року ОСОБА_1 звернулась до ПрАТ «СК «Євроінс Україна» з заявою про страхове відшкодування за договором обов`язкового (добровільного) страхування цивільно – правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, в якій просила суму страхового відшкодування виплатити на рахунок НОМЕР_4 в АТ КБ «Приватбанк», РНОКПП отримувача НОМЕР_5 , номер карткового рахунку НОМЕР_6 .

09 червня 2022 року на замовлення ПрАТ «Страхова компанія «Євроінс Україна», оцінювачем - ОСОБА_5 був складений звіт №18014 про оцінку вартості (розміру) збитків, заподіяних пошкодженням транспортного засобу, згідно якого ринкова вартість транспортного засобу марки «Subaru Forester», реєстраційний номер НОМЕР_2 , ідентифікаційний номер НОМЕР_7 , становить 206 414 гривень 85 копійок; вартість відновлювального ремонту (включаючи ПДВ на запасні частини та матеріали фарбування) - 133 303 гривні 27 копійок; значення коефіцієнту фізичного зносу 0,7000; вартість матеріального збитку з урахуванням ПДВ - 62 562 гривні 28 копійок; вартість матеріального збитку без урахування ПДВ – 55 281 гривня 07 копійок.

15 червня 2022 року ПрАТ «СК «Євроінс України» складений страховий акт № 62859/1/2022, згідно якого страховиком визнано факт страхової події, визначено розмір страхового відшкодування - 55 281 гривня 07 копійок та вирішено страхове відшкодування перерахувати за наступними реквізитами: «рахунок НОМЕР_4 в АТ КБ «Приватбанк», МФО 305299, РНОКПП НОМЕР_5 , отримувач – ОСОБА_1 , призначення платежу: страхове відшкодування згідно Акту № 62859/1/22, ОСОБА_1 , ІПН НОМЕР_5 , без ПДВ».

Згідно платіжної інструкції № 9429 від 15 червня 2022 року, ПрАТ «Страхова компанія «Євроінс Україна» було виплачено на користь ОСОБА_1 страхове відшкодування згідно акту № 62589/1/2022 від 15 червня 2022 року у розмірі 55 281 гривня 07 копійок, без ПДВ.

Відповідно до п.36.2 ст. 36 Закону 1961-IV, страховик протягом 15 днів з дня узгодження ним розміру страхового відшкодування з особою, яка має право на страхове відшкодування, а наявності документів, зазначених у статті 35 цього Закону, повідомлення про дорожньо – транспортну пригоду, але, не пізніше як через 90 днів з дня отримання заяви про страхове відшкодування, зобов`язаний у разі визнання ним вимог заявника обґрунтованими, прийняти рішення про здійснення страхового відшкодування (регламентної виплати) та виплатити його.

Заяву ОСОБА_1 про страхове відшкодування було отримано ПрАТ «СК Україна» 02 листопада 2021 року, у зв`язку з чим останнім днем 90 – денного строку з дня отримання заяви про страхове відшкодування, протягом якого страховик зобов`язаний прийняти рішення про здійснення або відмову у здійсненні страхового відшкодування, є 01 лютого 2022 року.

У зв`язку з простроченням виплати страхового відшкодування позивачу, страховиком - ПрАТ «СК Україна» платіжної інструкції № 9427 від 15 червня 2022 року було сплачено пеню в розмірі 3 892 гривні 93 копійки за період з 01 лютого 2022 року по 15 червня 2022 року з розрахунку подвійної облікової ставки Національного банку України за кожен день прострочення виконання зобов`язання.

Враховуючи викладене, у зв`язку з відсутністю документів, що підтверджували розмір заявленої шкоди, виплата страхового відшкодування була здійснена страховиком у розмірі шкоди, оціненої страховиком, відповідно до вимог абз.2 п. 36.2 ст. 36 Закону №1961-IV, а також належним чином було виплачено пеню за весь період прострочення грошових зобов`язань виходячи з суми 66281 гривня 07 копійок.

Таким чином, позовні вимоги в частині стягнення пені з відповідача – ПрАТ «СК «Євроінс Україна» задоволенню не підлягають.

Крім того, вимоги про стягнення 3% річних та інфляційних з відповідача – ПрАТ «СК «Євроінс Україна» за період з 01 лютого 2022 року по 15 червня 2022 року підлягають задоволенню частково.

Так, відповідно до ч.2 ст. 625 ЦК України, у зв`язку неналежним виконанням грошових зобов`язань, з відповідача - ПрАТ «СК «Євроінс Україна» на користь ОСОБА_1 підлягають стягненню 3% річних в розмірі 508 гривень 89 копійок (55 281 гривня 07 копійок х 112 днів х 3% річних) та інфляційні в розмірі 6865 гривень 27 копійок ((55281 гривня 07 копійок х 1,016 х 1,0145, х 1,031х 1,027) – 55 281 гривня 07 копійок).

Відповідно до правового висновку Верховного Суду постанові від 06 травня 2025 року у справі № 910/6632/23, якщо погашення заборгованості відбулося з 1 по 15 число включно відповідного місяця – інфляційна складова розраховується без урахування цього місяця.

Враховуючи, що погашення заборгованості ПрАТ «СК «Євроінс Україна» перед ОСОБА_1 відбулося 15 червня 2022 року, інфляційна складова розраховується без врахування цього місяця.

Матеріали справи не містять і позивачем суду не надано доказів звернення ОСОБА_1 до ПрАТ «СК «Євроінс Україна» про здійснення страхового відшкодування на підставі звіту про оцінку № А12-35 від 31 грудня 2021 року, надання страховику під час врегулювання страхового випадку та обізнаності страховика з його існуванням до моменту звернення позивача до суду з вказаним позовом.

В ході судового розгляду справи № 712/8987/23, за клопотанням представника Войналович Н.В., ухвалою суду від 13 грудня 2023 року було призначено судову атотоварознавчу експертизу, проведення якої було доручено судовому експерту Кипі С.М.

На підставі ухвали Соснівського районного суду м. Черкаси від 13 грудня 2023 року у справі № 712/8987/23 про призначення судової автотоварознавчої експертизи, судовим експертом Кипою С.М. був складений висновок № 001/2024 від 04 березня 2024 року, згідно якого:

ринкова вартість транспортного «Subaru Forester» державний номерний знак НОМЕР_2 на момент настання дорожньо - транспортної пригоди, а саме 30.08.2021 складала 213 632 гривень;

вартість відновлювального ремонту транспортного «Subaru Forester» державний номерний знак НОМЕР_2 з урахування коефіцієнту фізичного зносу складників,в зв`язку з ДТП, що мала місце 30.08.2021 року без ПДВ станом на дату ДТП 75 189 гривень 13 копійок;

вартість відновлювального ремонту транспортного «Subaru Forester» державний номерний знак НОМЕР_2 з урахування коефіцієнту фізичного зносу складників, в зв`язку із ДТП, що мала місце 30.08.2021 року з ПДВ станом на дату ДТП складала 85084 гривні 82 копійки.

Враховуючи вищевикладене, оскільки вартість матеріального збитку була встановлена за результатами судової автотоварознавчої експертизи, призначеною судом після відкриття провадження у справі, тобто в ході судового розгляду, відповідно до п. 36.2 ст. 36 Закону 1961-ІV, в іншій частині заявлені вимог про стягнення пені, інфляційних та 3% річних задоволенню не підлягають.

Крім того, позивачем за первісним позовом – ОСОБА_1 також заявлено вимоги про стягнення з ОСОБА_2 20 000 гривень в рахунок відшкодування моральної шкоди.

Відповідно до статті 23 ЦК України, особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав. Моральна шкода відшкодовується грішми, іншим майном або в інший спосіб.

Відповідно до частини першої статті 1167 ЦК України моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини, крім випадків, встановлених частиною другої цієї статті.

Згідно статті 23 ЦК України, особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав. Моральна шкода полягає, зокрема, у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім`ї чи близьких родичів; у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку із знищенням чи пошкодженням її майна. Розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеню вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості.

Відповідно до правового висновку Верховного Суду в постанові від 30 січня 2019 року у справі 753/21303/16-ц, провадження № 61-31609 св 18, «рішення суду апеляційної інстанції мотивоване тим, що статтею 30 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» закріплено обов`язок страховика у разі визнання транспортного засобу фізично знищеним здійснити потерпілому страхову виплату у вигляді різниці між вартістю транспортного засобу до та після ДТП, що не позбавляє позивача права вимоги до винної особи про відшкодування різниці між фактичним розміром шкоди та страховою виплатою, враховуючи згоду позивача, передати відповідачеві залишки пошкодженого транспортного засобу. Щодо відшкодування моральної шкоди, апеляційний суд зазначив, що вона виплачується незалежно від наявності підстав для відшкодування майнової шкоди і не пов`язується з її розміром, а тому, врахувавши глибину фізичних та душевних страждань позивача заподіяних внаслідок пошкодження його автомобіля, ступінь вини відповідача, вимоги розумності та справедливості, суд дійшов висновку про наявність підстав для стягнення з ОСОБА-3 на відшкодування моральної шкоди 3 000 грн.

Відповідно до частини першої, другої статті 23 ЦК України, особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав. Моральна шкода полягає, зокрема, у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку із знищенням чи пошкодженням її майна.

Європейський суд з прав людини зазначив, що оцінка моральної шкоди по своєму характеру є складним процесом, за винятком випадків, коли сума компенсації встановлена законом («STANKOV v. BULGARIA», № 68490/01, § 62, ЄСПЛ, 12 липня 2007 року).

Відповідно до пункту 9 постанови Пленуму Верховного Суду України від 31 березня 1995 року № 4 «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди», суд має врахувати характер та обсяг заподіяних позивачеві моральних і фізичних страждань, ступінь вини відповідача у кожному конкретному випадку, а також інші обставини, зокрема, характер і тривалість страждань, стан здоров`я потерпілого, тяжкість завданої травми, наслідки тілесних ушкоджень, істотність вимушених змін у його життєвих і виробничих стосунках.

Задовольняючи частково позовні вимоги ОСОБА-1 про відшкодування моральної шкоди, апеляційний суд урахував глибину фізичних та душевних страждань позивача внаслідок пошкодження належного йому майна, ступінь вини відповідача, та із застосуванням принципів розумності і справедливості дійшов обґрунтованого висновку про стягнення з відповідача на відшкодування моральної шкоди в розмірі 3 000 гривень.»

Під час розгляду справи судом встановлено, що внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, яка відбулась 30 серпня 2021 року, автомобіль марки «Subaru Forester» д.н.з. НОМЕР_2 , який належить позивачу, отримав механічні пошкодження.

Постановою Соснівського районного суду м. Черкаси від 10 травня 2022 року у справі №712/9558/21 ОСОБА_2 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст.124 КУпАП, закрито провадження, у зв`язку з закінченням строків передбачених ст. 38 КУпАП.

Враховуючи викладене, внаслідок винних дій відповідача – ОСОБА_2 , позивачу спричинено моральну шкоду у зв`язку з пошкодженням майна позивача.

Разом з тим, позивачем заявлено вимогу про стягнення моральної шкоди в розмірі 20 000 гривень. Доказів в обґрунтування заявлених позовних вимог про відшкодування моральної шкоди саме в розмірі 20 000 гривень позивачем та представником позивача суду не надано і матеріали справи не містять. Доводи позивача щодо погіршення стану здоров`я позивача внаслідок дорожньо - транспортної пригоди, яка відбулась 30 серпня 2021 року, не підтверджені жодними доказами.

Моральна шкода відшкодовується незалежно від наявності підстав для відшкодування майнової шкоди і не пов`язується з її розміром, а тому, врахувавши характер правопорушення, встановлення рішенням суду вини відповідача у вчиненні дорожньо - транспортної пригоди, виходячи з засад розумності та справедливості, суд дійшов висновку про наявність підстав для стягнення з відповідача ОСОБА_2 3 000 гривень в рахунок відшкодування моральної шкоди, завданої позивачу внаслідок винних дій відповідача ОСОБА_2 .

Щодо заявлених позивачем вимог про відшкодування витрат на оплату послуг за звіт оцінювача в розмірі 3 000 гривень та витрат, пов`язаних з проведення судової експертизи, в розмірі 6 500 гривень, суд зазначає наступне.

Розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.

Статтею 134 ЦПК України передбачений обов`язок сторін попередньо визначити суми судових витрат. Зокрема, разом з першою заявою по суті спору кожна сторона подає до суду попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які вона понесла і які очікує понести у зв`язку із розглядом справи (частина перша цієї статті).

У разі неподання стороною попереднього розрахунку суми судових витрат суд може відмовити їй у відшкодуванні відповідних судових витрат, за винятком суми сплаченого нею судового збору (частина друга цієї статті).

Суд може попередньо визначити суму судових витрат (крім витрат на професійну правничу допомогу), пов`язаних з розглядом справи або певною процесуальною дією. Така попередньо визначена судом сума не обмежує суд при остаточному визначенні суми судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами за результатами розгляду справи (частина четверта цієї статті відповідно).

Частинами другою, третьою статті 102 ЦПК України передбачено, що предметом висновку експерта може бути дослідження обставин, які входять до предмета доказування та встановлення яких потребує наявних у експерта спеціальних знань. Предметом висновку експерта не можуть бути питання права. Висновок експерта може бути підготовлений на замовлення учасника справи або на підставі ухвали суду про призначення експертизи.

Суд призначає експертизу у справі за сукупності таких умов:

1) для з`ясування обставин, що мають значення для справи, необхідні спеціальні знання у сфері іншій, ніж право, без яких встановити відповідні обставини неможливо;

2) сторони (сторона) не надали відповідні висновки експертів із цих самих питань або висновки експертів викликають сумніви щодо їх правильності (частина перша статті 103 ЦПК України).

Згідно із частинами першою, п`ятою - сьомою статті 106 ЦПК України учасник справи має право подати до суду висновок експерта, складений на його замовлення. У висновку експерта зазначається, що висновок підготовлено для подання до суду та що експерт обізнаний про кримінальну відповідальність за завідомо неправдивий висновок.

Експерт, який склав висновок за зверненням учасника справи, має ті самі права і обов`язки, що й експерт, який здійснює експертизу на підставі ухвали суду.

За заявою учасника справи про наявність підстав для відводу експерта, який підготував висновок на замовлення іншої особи, такий висновок судом до розгляду не приймається, якщо суд визнає наявність таких підстав.

Частина перша статті 1 Закону України «Про судову експертизу» визначає, що судова експертиза - це дослідження на основі спеціальних знань у галузі науки, техніки, мистецтва, ремесла тощо об`єктів, явищ і процесів з метою надання висновку з питань, що є або будуть предметом судового розгляду.

Підставою проведення судової експертизи є відповідне судове рішення чи рішення органу досудового розслідування, або договір з експертом чи експертною установою - якщо експертиза проводиться на замовлення інших осіб (частина перша статті 71 цього Закону).

Пункт 1.8 Інструкції про призначення та проведення судових експертиз та експертних досліджень, затвердженої наказом Міністерства юстиції України від 08 жовтня 1998 року № 53/5, передбачає, що підставою для проведення експертизи відповідно до чинного законодавства є процесуальний документ про призначення експертизи, складений уповноваженою на те особою (органом), або договір з експертом чи експертною установою, укладений за письмовим зверненням особи у випадках, передбачених законом, в якому обов`язково зазначаються її реквізити, номер справи або кримінального провадження або посилання на статтю закону, якою передбачено надання висновку експерта, перелік питань, що підлягають вирішенню, а також об`єкти, що підлягають дослідженню.

Системний аналіз наведених положень процесуального законодавства дозволяє констатувати таке:(1) витрати, пов`язані із залученням експертів та проведенням експертизи, належать до судових витрат;(2) висновок експерта може бути підготовлений як на підставі ухвали суду про призначення експертизи, так і на замовлення учасника справи;(3) у разі подання учасником справи до суду висновку експерта, складеного на його замовлення, у такому висновку має бути зазначено, що його підготовлено для подання до суду та що експерт обізнаний про кримінальну відповідальність за завідомо неправдивий висновок. При цьому інша сторона може подати до суду заяву про наявність підстав для відводу експерта, який підготував висновок на замовлення іншої особи, і в разі, якщо суд визнає наявність таких підстав, зазначений висновок не приймається судом до розгляду;(4) при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує не те, коли замовлено експертизу та отримано висновок експерта - до чи після звернення позивача до суду із позовом, а те, чи пов`язані безпосередньо ці витрати з розглядом справи.

ЄСПЛ неодноразово вказував, що початок «вирішення спору» щодо своїх «прав та обов`язків цивільного характеру» пов`язується з поданням цивільного позову (рішення від 21 червня 2007 року у справі «Редька проти України» (Redka v. Ukraine), заява № 17788/02, від 10 грудня 2009 року у справі «Васильчук проти України» (Vasilchuk v. Ukraine), заява № 31387/05).

Період, коли тривало провадження щодо процесуальних питань, має розглядатись як частина розгляду справи по суті та, відповідно, як частина вирішення спору щодо прав та обов`язків цивільного характеру (рішення ЄСПЛ від 01 березня 2018 року у справі «Літвінюк проти України» (Litvinyk v. Ukraine), заява № 55109/08).

Відшкодування витрат за проведення експертизи не обмежується випадком її призначення та проведення після відкриття провадження у справі. Відтак, сторона, на користь якої ухвалено рішення, має право на відшкодування витрат за експертизу, проведену до подання позову, якщо такі витрати пов`язані з розглядом справи, зокрема якщо судом враховано відповідний висновок експерта як доказ.

Відмова у відшкодуванні судових витрат за проведення експертизи стороні, на користь якої ухвалене судове рішення (особливо, якщо суд врахував відповідний висновок експерта як доказ), не відповідає вимогам розумності та правової визначеності, «підриває» конструкцію забезпечення передбачуваності застосування процесуальних норм, а тому не є такою, що відповідає верховенству права.

Наведені висновки суду узгоджуються з правовою позицією, наведеною у постанові Великої Палата Верховного Суду від 22 листопада 2023 року у справі за № 712/4126/22.

Ухвалою Соснівського районного суду м. Черкаси від 13 грудня 2023 року у справі призначено судову автотоварознавчу експертизу.

На виконання ухвали суду від 13 грудня 2023 року судовим експертом Кипа С.М. складений суду висновок експерта за результатами проведення судової автотоварознавчої експертизи № 001/2024 від 04 березня 2024 року.

Згідно платіжної інструкції № 0.0.3386292276.1 від 28 грудня 2023 року позивачем за проведення судової автотоварознавчої експертизи сплачено 6 500 гривень 00 копійок.

Відповідно до ч.1 ст. 133 ЦПК України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Згідно п.2) ч.3 ст. 133 ЦПК України, до витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати пов`язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи.

Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 141 ЦПК України, судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: у разі задоволення позову - на відповідача.

Представником відповідача - ПрАТ «Страхова компанія «Євроінс Україна» клопотання про зменшення розміру витрат на оплату послуг експерта не заявлено.

Обставин неспівмірності витрат на оплату послуг експерта, їх невідповідності критеріям розумності та необхідності судом не встановлено.

Проте, необгрунтованим є стягнення з відповідача – ОСОБА_2 витрат на оплату послуг експерта, оскільки позовні вимоги про стягнення майнової шкоди позивачем ОСОБА_1 заявлено лише до ПрАТ «СК «Євроінс Україна», а тому вказані витрати повинні бути компенсовані саме цим відповідачем.

Враховуючи результат вирішення спору, керуючись ст. 141 ЦПК України, з відповідача - ПрАТ «Страхова компанія «Євроінс Україна» на користь позивача підлягають стягненню витрати на оплату послуг експерта в розмірі 5 051 гривня 15 копійок, пропорційно розміру задоволених вимог.

Разом з тим, витрати, понесені позивачем, пов`язані із складенням звіту автотоварознавчого дослідження оцінювачем ОСОБА_6 не відносяться до витрат, пов`язаних з розглядом справи, вказаний звіт оцінювача не врахований судом при ухваленні рішення, не є належним доказом у справі, а тому не підлягають стягненню з відповідачів.

Судом при вирішенні спору враховано висновок судового експерта Кипи С.М., складений за результатами проведення судової автотоварознавчої експертизи №001/2024 від 04 березня 2024 року згідно ухвали Соснівського районного суду м. Черкаси від 13 грудня 2023 у справі № 712/8987/23, а не наданий позивачем звіт № А12-35 про оцінку автомобіля марки «Subaru Forester» д.н.з. НОМЕР_2 , складений оцінювачем ФОП ОСОБА_6 на замовлення учасника справи

Враховуючи викладене, позовні вимоги ОСОБА_1 підлягають задоволенню частково, а саме:

з відповідача - ПрАТ «Страхова компанія «Євроінс Україна» належить стягнути 19 908 гривень 06 копійок, інфляційні в сумі 6 865 гривень 27 копійок, 3% річних в сумі 508 гривень 89 копійок; судові витрати, пов`язані з проведенням судової експертизи у справі, в розмірі 5 051 гривню 15 копійок та витрати зі сплати судового збору в розмірі 834 гривні 29 копійок, а всього - 33 167 гривень 66 копійок;

з відповідача – ОСОБА_2 необхідно стягнути моральну шкоду в сумі 3 000 гривень 00 копійок та витрати зі сплати судового збору в розмірі 140 гривень 00 копійок, а всього 3 140 гривень 00 копійок.

В задоволенні зустрічного позову ПрАТ «СК «Євроінс Україна» до ОСОБА_1 необхідно відмовити.

На підставі вищевикладеного, керуючись ст.ст. 13, 76-81, 83, 89, 95, 102, 103, 104, 106, 247, 252, 260, 261, 353 Цивільного процесуального кодексу України,

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги ОСОБА_1 до Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Євроінс Україна», ОСОБА_2 , про відшкодування шкоди, завданої внаслідок дорожньо – транспортної пригоди, та стягнення страхового відшкодування, 3% відсотків річних та інфляційних – задовольнити частково.

Стягнути з Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Євроінс Україна», адреса: 03150, м. Київ, вул. Велика Васильківська, буд. 102, ідентифікаційний номер юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств та організацій України 22868348, на користь ОСОБА_1 , адреса: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_5 , страхове відшкодування в розмірі 19 908 (дев`ятнадцять тисяч дев`ятсот вісім) гривень 06 (шість) копійок, інфляційні в сумі 6 865 (шість тисяч вісімсот шістдесят п`ять) гривень 27 (двадцять сім) копійок, 3% річних в сумі 508 (п`ятсот вісім) гривень 89 (вісімдесят дев`ять) копійок; судові витрати, пов`язані з проведенням судової експертизи у справі, в розмірі 5051 ( п`ять тисяч п`ятдесят одну) гривню 15 (п`ятнадцять) копійок та витрати зі сплати судового збору в розмірі 834 (вісімсот тридцять чотири) гривні 29 (двадцять дев`ять) копійок, а всього - 33 167 (тридцять три тисячі сто шістдесят сім) гривень 66 (шістдесят шість) копійок.

Стягнути з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , адреса: АДРЕСА_2 , на користь на користь ОСОБА_1 , адреса: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_5 , моральну шкоду в сумі 3 000 (три тисячі) гривень 00 (нуль) копійок та витрати зі сплати судового збору в розмірі 140 (сто сорок) гривень 00 (нуль) копійок, а всього 3 140 (три тисячі сто сорок) гривень 00 (нуль) копійок.

В іншій частині заявлених позовних вимог – відмовити.

У задоволенні зустрічного позову Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Євроінс Україна» до ОСОБА_1 про стягнення грошових коштів - відмовити.

Рішення може бути оскаржене до Черкаського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення, а якщо рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, учасник справи має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

В разі подання апеляційної скарги, рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст рішення суду складений 12 березня 2026 року.

Сторони справи:

Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , адреса: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_5 ;

Відповідач: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , адреса: АДРЕСА_2 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_8 ;

Відповідач: Приватне акціонерне товариство «Страхова компанія «Євроінс Україна», адреса: 03150, м. Київ, вул. Велика Васильківська, буд. 102, ідентифікаційний номер юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств та організацій України 22868348.

Суддя О.М. Борєйко

Оригінал: reyestr.court.gov.ua