Вирок від 10 березня 2026 р. у справі №712/10175/25 — Соснівський районний суд м. Черкаси

ЄУ № 712/10175/25

Провадження №1-кп/712/423/26

В И Р О К

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 березня 2026 року Соснівський районний суд м. Черкаси

у складі: головуючого судді ОСОБА_1 ,

за участю секретарів судового засідання ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,

прокурора ОСОБА_4 , ОСОБА_5 ,

захисника обвинуваченого ОСОБА_6 ,

обвинуваченого ОСОБА_7 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Черкаси кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12025250000000384 від 14.04.2025, відносно ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Черкаси, громадянина України, має середню-спеціальну освіту, неодруженого, не має на утриманні дітей, який не працює, зареєстрований та проживаючий за адресою: АДРЕСА_1 , обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 332 КК України,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_7 , усупереч Указу Президента України № 64/2022 від 24.02.2022 «Про введення воєнного стану в Україні», «Про продовження строку проведення загальної мобілізації», Закону України «Про правовий режим воєнного стану», пункту 2-9 Правил перетинання державного кордону громадянами України, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 27.01.1995 № 57, діючи умисно, усвідомлюючи суспільно-небезпечний характер своїх дій, бажаючи настання суспільно-небезпечних наслідків у вигляді незаконного переправлення особи через державний кордон України, розуміючи порядок перетину державного кордону України, вчинив активні дії, направлені на організацію незаконного переправляння військовослужбовця ОСОБА_8 через державний кордон України, шляхом розробки плану, визначення місця та часу незаконного переправлення, пошуку співучасників, за наступних обставин.

Так, 24.04.2025 близько 16 год. 02 хв. ОСОБА_7 , перебуваючи за адресою: АДРЕСА_2 , зустрівся з ОСОБА_9 , в ході спілкування ОСОБА_9 розповів ОСОБА_7 про те, що він проходив військову службу, однак через певний час самовільно залишив військову частину. ОСОБА_7 , усвідомлюючи, що законних підстав для перетину кордону військовослужбовцем немає, запитав у ОСОБА_9 , чи хоче він перетнути державний кордон України. Після чого ОСОБА_7 повідомив, що вартість переправлення через державний кордон України буде коштувати 6000 доларів США, а саме: 1000 доларів США необхідно надати наперед для того, щоб розпочати процедуру перетину та оформлення відповідних документів, а решту 5000 доларів США - після безпосереднього перетину державного кордону. Для оформлення документів ОСОБА_7 попросив ОСОБА_9 надіслати у мобільному застосунку «Telegram» зображення власного паспорту громадянина України та військового квитка. Також ОСОБА_7 розповів, що організує незаконний перетин кордону ОСОБА_9 наступним чином: ОСОБА_7 підшукає особу з інвалідністю та надасть ОСОБА_9 акт встановлення факту здійснення догляду за такою особою з інвалідністю. Надалі 10.05.2025 ОСОБА_9 на підставі акту разом з особою з інвалідністю та невстановленим працівником Служби безпеки України перетне кордон на контрольно-пропускному пункті «Рава-Руська», що на кордоні з Республікою Польща. В свою чергу, працівник Служби безпеки України повинен усунути перешкоди, які можуть виникнути на пункті пропуску, через перебування ОСОБА_9 на військовій службі та самовільне залишення військової частини.

Надалі, в період часу з 24.04.2025 до 30.04.2025 в ході листування в мобільному застосунку «Telegram» між користувачем « ОСОБА_10 », який є ОСОБА_7 , та ОСОБА_9 з мобільного номеру телефону НОМЕР_1 , ОСОБА_7 пришвидшував ОСОБА_9 до передачі йому 1000 доларів США для підготовки акту встановлення факту здійснення догляду за особою з інвалідністю. 25.04.2025 ОСОБА_9 на прохання ОСОБА_7 надіслав останньому фотозображення власного військового квитка серії НОМЕР_2 , однак зазначив, що паспорт громадянина України знищений, на що ОСОБА_7 пообіцяв усунути дану перешкоду та отримати копію паспорту

ОСОБА_9 .

Так, ОСОБА_7 , діючи з прямим умислом, з корисливих мотивів, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій, реалізовуючи злочинний умисел, спрямований на незаконне переправляння ОСОБА_9 через державний кордон України, 30.04.2025 близько 15 год. 00 хв. зустрівся з останнім, який діяв під контролем правоохоронних органів, біля пекарні-кав`ярні « Bakery », що за адресою: м. Черкаси, вул. Віталія Вергая, 10. В ході вказаної зустрічі чоловіки перейшли на дитячий майданчик поблизу будинку за адресою: м. Черкаси, вул. Віталія Вергая, 34, де ОСОБА_7 одержав від ОСОБА_9 раніше обумовлену частину грошових коштів в розмірі 42 000 гривень, що еквівалентно 1 000 доларів США, за організацію незаконного переправляння військовослужбовця ОСОБА_9 через державний кордон України. Відразу після чого ОСОБА_7 був затриманий у порядку ст. 208 КПК України.

Таким чином, дії ОСОБА_7 органом досудового розслідування кваліфіковані за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 332 КК України, тобто в організації незаконного переправлення особи через державний кордон України, вчиненої з корисливих мотивів.

Допитаний у судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_7 вину у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 332 КК України, визнав частково. Пояснив, що дізнавшись про проблеми ОСОБА_9 , мав намір заволодіти його грошовими коштами шляхом обману, однак жодних дій, спрямованих на незаконне переправлення осіб через державний кордон України, не вчиняв. Зазначив, що до нього звернувся ОСОБА_9 , з яким він раніше працював, та повідомив про наявні труднощі. ОСОБА_7 відповів, що може допомогти у їх вирішенні, маючи при цьому умисел виключно на заволодіння грошовими коштами. Зі слів обвинуваченого, він вигадав для ОСОБА_9 «легенду» щодо можливості оформлення документів та попросив надати необхідні відомості лише з метою надання своїм словам більшої переконливості. У період від першої розмови до фактичної передачі коштів вони спілкувалися через застосунок Telegram, при цьому ОСОБА_7 спонукав ОСОБА_9 до якнайшвидшої передачі грошових коштів, повідомляючи, що все нібито вже домовлено та «чекають люди». 30.04.2025 року він отримав від ОСОБА_9 грошові кошти у сумі 1000 доларів США.

Обвинувачений наголосив, що роз`яснення щодо процедури перетину державного кордону як особи, яка здійснює догляд за особою з інвалідністю, надавав виключно з метою викликати довіру та створити враження реальності своїх намірів. Насправді ж він усвідомлював, що така історія є вигаданою, осіб, які могли б сприяти у незаконному перетині кордону, не знає, а інформація щодо нібито причетності працівників СБУ була повністю вигаданою. Після отримання 30.04.2025 року грошових коштів він планував припинити спілкування з ОСОБА_9 та зникнути. У вчиненому розкаюється та усвідомлює протиправність своїх дій.

Незважаючи на часткове визнання обвинуваченим своєї вини в інкримінованому йому злочині його вина була підтверджена в ході судового розгляду на підставі зібраних у встановленому порядку доказів, досліджених в судовому засіданні, які є належними, допустимими, достатніми та узгоджуються між собою.

Так, допитаний у судовому засіданні свідок ОСОБА_9 пояснив, що з обвинуваченим ОСОБА_7 був знайомий опосередковано: через друзів знав його брата, а від нього - що у того є брат-близнюк. У 2025 році під час розмови зі знайомим ОСОБА_11 про власні проблеми останній повідомив, що має знайомого, який може допомогти їх вирішити, та назвав ім`я ОСОБА_7 . Після цього ОСОБА_11 надав контакти ОСОБА_7 у застосунку Telegram. Свідок написав йому, пояснив, хто він такий, та виклав суть своєї проблеми. Вони домовилися про зустріч у мікрорайоні Митниця. Того ж дня відбулася зустріч, під час якої він повідомив, що проходив військову службу, отримав поранення та перебуває у пригніченому моральному стані у зв`язку зі значними втратами серед особового складу. Він зазначив, що вважає найкращим для себе варіантом виїзд за межі України. На це ОСОБА_7 відповів, що може організувати такий виїзд, оскільки має відповідні можливості та знайомих, які можуть допомогти, за певну грошову винагороду. ОСОБА_7 йому повідомив, що за визначену суму буде виготовлено довідку про те, що він здійснює догляд за особою з інвалідністю І групи, що надасть йому право на перетин державного кордону України. Також ОСОБА_7 зазначив, що має знайомих у місті Києві, зокрема в Службі безпеки України, які нібито займаються такими питаннями. Для оформлення документів, за словами ОСОБА_7 необхідно було надати паспорт та військовий квиток. Свідок повідомив, що паспорта не має, однак ОСОБА_7 відповів, що це не є проблемою, оскільки його можна отримати з відповідної бази даних. Вартість зазначеної «послуги» була погоджена у сумі 6000 доларів США. З них 1000 доларів США (що за домовленістю становило 40 000 грн) він мав передати як завдаток, а решту суми - після або під час перетину державного кордону. Підставою для перетину кордону мала бути довідка про здійснення догляду за особою з інвалідністю І групи і ОСОБА_7 запевнив, що він без проблем отримає таку довідку. У подальшому сторони домовилися про дату передачі завдатку, однак він ( ОСОБА_9 ) переніс її на один день. У квітні 2025 року вони зустрілися, після чого він у присутності ОСОБА_7 перерахував та передав йому грошові кошти номіналом по 500 гривень у загальній сумі 40 000 грн. Після передачі коштів ОСОБА_7 був затриманий працівниками поліції. Крім того свідок зазначив, що він сприймав ОСОБА_7 як особу, яка дійсно спроможна організувати безперешкодний перетин державного кордону.

Допитаний у судовому засіданні свідок ОСОБА_12 пояснив, що ОСОБА_13 є його знайомим, з яким вони випадково познайомилися на початку 2025 року та перетиналися під час проходження служби. Обвинувачений ОСОБА_7 також є його знайомим з дитинства, з яким він також перетинався на службі. Під час зустрічі з ОСОБА_9 останній запитував, чи може хтось допомогти вирішити питання щодо виїзду за кордон. Йому було відомо від знайомих, що саме ОСОБА_7 займається такими питаннями, у зв`язку з чим він надав ОСОБА_14 контактні дані ОСОБА_7 . Про подальші домовленості між ними йому нічого не відомо.

Також вина обвинуваченого ОСОБА_7 у вчиненні кримінального правопорушення підтверджується письмовими доказами - матеріалами кримінального провадження:

- рапортом старшого оперуповноваженого УСР в Черкаській області ДСР НПУ капітана поліції ОСОБА_15 від 10.04.2025 відповідно до якого УСР в Черкаській області ДСР НПУ отримано оперативну інформацію про те, що мешканець міста Черкаси за грошову винагороду здійснює незаконне переправлення осіб через державний кордон України, усуває перешкоди для незаконного перетину державного кордону, керує такими діями та сприяє їх вчиненню шляхом надання порад залежно від так званого «замовника послуги». Під час перевірки зазначеної інформації встановлено, що до вказаного правопорушення причетний громадянин ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_3 , зареєстрований та проживає за адресою: АДРЕСА_1 , який користується мобільними телефонами НОМЕР_4 та НОМЕР_5 . Також встановлено, що ОСОБА_7 активно підшукує осіб, які мають намір незаконно перетнути державний кордон України, та пропонує їм свою допомогу в організації незаконного переправлення через державний кордон України;

- рапортом старшого оперуповноваженого УСР в Черкаській області ДСР НПУ капітана поліції ОСОБА_15 від 15.04.2025 відповідно до якого УСР в Черкаській області ДСР НПУ здійснюється оперативне супроводження кримінального провадження № 12025250000000384 від 14.04.2025 за фактом вчинення особою кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 332 КК України. У ході проведення першочергових оперативних заходів встановлено причетність ОСОБА_7 до організації та реалізації протиправної діяльності, пов`язаної з незаконним переправленням осіб через державний кордон України. Також встановлено, що останній користується мобільними номерами телефонів: НОМЕР_4 , НОМЕР_5 . Крім того, зібраними матеріалами підтверджується, що ОСОБА_7 активно підшукує осіб, які мають намір незаконно перетнути державний кордон України, пропонує їм свою допомогу у переправленні через державний кордон України, особисто зустрічається із «замовниками послуг» та, залежно від наявних перешкод для перетину кордону, пропонує варіанти їх усунення шляхом виготовлення або надання документів, що нібито надають право на перетин державного кордону України, або безпосередньо організовує незаконне переправлення осіб поза межами встановлених пунктів пропуску;

- рапортом старшого оперуповноваженого УСР в Черкаській області ДСР НПУ капітана поліції ОСОБА_16 відповідно до якого в ході супроводження кримінального провадження було отримано оперативну інформацію про те, що ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який зареєстрований та проживає за адресою: АДРЕСА_1 , запропонував мешканцю м. Черкаси за грошову винагороду здійснити йому незаконний перетин через державний кордон України. В подальшому було встановлено, що даним громадянином є ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_3 ;

- електронним рапортом від 30.04.2025, відповідно до якого 30.04.2025 о 18 год. 38 хв. надійшло повідомлення із служби 102, про те, що 30.04.2025 о 18 год. 38 хв. за адресою: м. Черкаси, вул. Віталія Вергая, 34, затримано ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , котрий за отримання грошової винагороди організовував переправлення громадян через державний кордон України;

- копією військового квитка серії НОМЕР_2 від 04.05.2023 на ім`я ОСОБА_9 ;

- протоколом роз`яснення особі, залученої до конфіденційного співробітництва, її прав та обов`язків від 24.04.2025;

- протоколом огляду предметів від 10.07.2025 відповідно до якого було оглянуто DVD-R диск «Нр» №СМDR47G-CFMWV03-6865 65LA0424, який долучений свідком ОСОБА_9 , 25.04.2025 в ході його додаткового допиту, було оглянуто файли, які є фотозображеннями 6 шт. та аудіозаписами 8 шт., листування свідка ОСОБА_9 з обвинуваченими ОСОБА_7 щодо обставин зустрічі з питань, по`язаних з організацією переправлення через держаний кордон України;

- протоколом огляду предметів від 25.04.2025, відповідно до якого було оглянуто мобільний телефон марки «Теспо Spark 10 Pro» чорного кольору в силіконовому чохлі чорного кольору з рельєфом. Даний телефон на момент огляду ввімкнений. При розблокуванні телефону ключа чи коду блокування не виявлено. В даному мобільному телефоні встановлена сім-картка з номером НОМЕР_1 оператора мобільного зв`язку ПрАТ «ВФ Україна». На головному екрані в нижній його частині посередині виявлено мобільний застосунок «Телеграм». При відкритті встановлено, що користувач даного застосунку « ОСОБА_17 » має номер телефону НОМЕР_1 . При перегляді чатів у «Телеграмі» виявлено листування із користувачем « .(ІНФОРМАЦІЯ_4 )», ім`я даного користувача « ОСОБА_10 » та оглянуто листування між контактами;

- протоколом огляду предметів від 28.04.2025, відповідно до якого було оглянуто мобільний телефон марки «Теспо Spark 10 Pro» чорного кольору в силіконовому чохлі чорного кольору з рельєфом. Даний телефон на момент огляду ввімкнений. При розблокуванні телефону ключа чи коду блокування не виявлено. В даному мобільному телефоні встановлена сім-картка з номером НОМЕР_1 оператора мобільного зв`язку ПрАТ «ВФ Україна». На головному екрані в нижній його частині посередині виявлено мобільний застосунок «Телеграм». При відкритті встановлено, що користувач даного застосунку « ОСОБА_17 » має номер телефону НОМЕР_1 . При перегляді чатів у «Телеграмі» виявлено листування із користувачем « .(ІНФОРМАЦІЯ_4 )», ім`я даного користувача « ОСОБА_10 » та оглянуто листування між контактами;

- протоколом огляду предметів від 01.05.2025, відповідно до якого було оглянуто мобільний телефон марки «Теспо Spark 10 Pro» чорного кольору в силіконовому чохлі чорного кольору з рельєфом. Даний телефон на момент огляду ввімкнений. При розблокуванні телефону ключа чи коду блокування не виявлено. В даному мобільному телефоні встановлена сім-картка з номером НОМЕР_1 оператора мобільного зв`язку ПрАТ «ВФ Україна». На головному екрані в нижній його частині посередині виявлено мобільний застосунок «Телеграм». При відкритті встановлено, що користувач даного застосунку « ОСОБА_17 » має номер телефону НОМЕР_1 . При перегляді чатів у «Телеграмі» виявлено листування із користувачем «.(ІНФОРМАЦІЯ_4)», ім`я даного користувача « ОСОБА_10 » та оглянуто листування між контактами;

- протоколом за результатами проведення негласної слідчої (розшукової) дії аудіо, - відеоконтроль особи у кримінальному провадження № 12025250000000384 від 11.06.2025 відповідно до якого було проведено аудіо-, відеоконроль особи 24.04.2025 в ході розмови між ОСОБА_7 та ОСОБА_9 , яка відбулася в кафе «Львівській круасани» за адресою: АДРЕСА_3 та неподалік нього, де розмова була про організацію переправлення через держаний кордон України, та де ОСОБА_7 чітко пояснює та дає поради стосовно того, як відбудеться перетин кордону ;

- протоколом за результатами проведення негласної слідчої (розшукової) дії аудіо, - відеоконтроль особи у кримінальному провадження № 12025250000000384 від 11.06.2025 відповідно до якого було проведено аудіо-, відеоконроль особи 28.04.2025 в ході розмови між ОСОБА_7 та ОСОБА_9 , яка відбулася в дворі будинку АДРЕСА_4 ;

- протоколом за результатами проведення негласної слідчої (розшукової) дії аудіо, - відеоконтроль особи у кримінальному провадження № 12025250000000384 від 11.06.2025 відповідно до якого було проведено аудіо-, відеоконроль особи 30.04.2025 в ході розмови між ОСОБА_7 та ОСОБА_9 , яка відбулася за адресою м. Черкаси, вул. Вергая, 7/1 та вул. Вергая, 34 ;

- протоколом огляду особи, залученої до конфіденційного співробітництва та вручення їй спеціального технічного засобу і грошових коштів для здійснення контролю за вчиненням злочину від 30.04.2025, відповідно до якого було проведено особистий огляд ОСОБА_9 та вручено йому грошові коти в сумі 42 000 (сорок дві тисячі) гривень;

- протоколом огляду та ідентифікації грошових котів від 30.04.2025;

- протоколом про результати контролю за вчиненням злочину у формі слідчого експерименту у кримінальному провадженні №12025250000000384, відповідно до якого грошові кошти було вручено громадянинові ОСОБА_9 для подальшої їх передачі, в якості авансу ОСОБА_7 на його вимогу, та проведено аудіо-, відеоконтроль особи ОСОБА_7 , в ході розмови між ОСОБА_7 та ОСОБА_9 , яка відбулася на вулиці біля будинків за адресою: м. Черкаси, вул. Вергая, 7/1 та вул. Вергая, 34 ;

- протоколом огляду предметів від 09.05.2025, відповідно до якого було оглянуто мобільний телефон марки «iPhone 11», чорного кольору з ІМЕІ1: НОМЕР_6 та ІМЕІ2: НОМЕР_7 .

Зауважень щодо достовірності та допустимості наданих доказів з боку учасників судового розгляду висунуто не було.

Аналізуючи досліджені та перевірені в судовому засіданні докази в їх сукупності, суд приходить до висновку, що вина обвинуваченого ОСОБА_7 у вчиненні злочину, передбаченого ч.3 ст. 332 КК України доведена повністю згідно з критерієм доведеності «поза розумним сумнівом» (ст.17 КПК України).

Суд критично оцінює показання обвинуваченого ОСОБА_7 про те, що він не мав наміру сприяти незаконному переправленню осіб через державний кордон України, а лише мав умисел заволодіти грошовими коштами ОСОБА_9 шляхом обману, та вважає такі показання спрямованими на уникнення кримінальної відповідальності за вчинене або її пом`якшення.

Зазначені твердження як обвинуваченго ОСОБА_7 та і його захисника ОСОБА_6 спростовуються сукупністю належних, допустимих та достовірних доказів, досліджених у судовому засіданні, які у своєму взаємозв`язку свідчать про протилежне.

Зокрема, з показань свідка ОСОБА_9 , матеріалів негласних слідчих (розшукових) дій, протоколів огляду листування у застосунку «Telegram», а також інших матеріалів кримінального провадження вбачається, що ОСОБА_7 повідомляв про наявність у нього можливостей організувати незаконний виїзд за межі України, надавав поради щодо способу такого виїзду, пропонував оформлення документів, які нібито надають право на перетин державного кордону України, запевнив в безперешкодному оформленні паспорту, зазначав про співробітника СБУ, який допоможе в перетині кордону, визначив розмір грошової винагороди за такі дії та отримав частину обумовлених коштів.

Такі дії обвинуваченого свідчать про спрямованість його умислу саме на організацію незаконного переправлення особи через державний кордон України, а не лише на заволодіння грошовими коштами шляхом обману, як про це стверджує сам обвинувачений ОСОБА_7 .

При цьому, суд зазначає, що шахрайство - це заволодіння чужим майном або набуття права на нього шляхом обману чи зловживання довірою.

Зловживання довірою як спосіб шахрайства характеризується наявністю довірчих відносин, які склались з тих чи інших підстав між винною особою та потерпілим і які недобросовісно використовуються винним з метою заволодіння чужим майном (правами на нього).

Шахрайство вважається закінченим злочином, якщо винний заволодіває предметом злочину винятково за допомогою обману або зловживання довірою і після цього має реальну можливість розпорядитися ним як своїм.

Якщо у шахрайстві зловживання довірою (обман) відіграє роль способу заволодіння чужим майном, то в інших корисливих посяганнях на власність зловживання довірою (обман) використовується для того, щоб створити умови для наступного заволодіння майном всупереч волі потерпілого, полегшити доступ до майна.

Виходячи з положень ч. 3 ст. 332 КК України, кримінально караним є сприяння незаконному переправленню осіб через державний кордон України, зокрема шляхом надання порад, вказівок, усунення перешкод, а також іншим способом, якщо такі дії вчинені з корисливих мотивів. Об`єктивна сторона цього кримінального правопорушення полягає у вчиненні активних дій, спрямованих на організацію або сприяння незаконному перетину державного кордону України іншими особами, у тому числі шляхом надання рекомендацій щодо способів такого перетину, створення умов для його здійснення чи обіцянки забезпечити виготовлення документів, що нібито надають право на виїзд за межі держави.

Кримінальне правопорушення, передбачене ст. 332 КК України, визнається закінченим з моменту вчинення дій, спрямованих на організацію або сприяння незаконному переправленню особи через державний кордон України, незалежно від того, чи було фактично здійснено такий перетин.

Згідно з встановленими фактичними обставинами кримінального провадження свідок ОСОБА_9 , перебуваючи у складному, пригніченому моральному стані, звернувся до ОСОБА_7 з питанням щодо можливості виїзду за межі України. У ході спілкування ОСОБА_7 повідомив, що може організувати незаконний виїзд за кордон, пояснив механізм такого перетину шляхом оформлення довідки про здійснення догляду за особою з інвалідністю І групи, посилався на нібито наявні у нього зв`язки з відповідними особами, які можуть сприяти у вирішенні цього питання, зокрема з парцівником СБУ, а також визначив розмір грошової винагороди за такі дії у сумі 6000 доларів США.

У подальшому, діючи з корисливих мотивів, ОСОБА_7 надав ОСОБА_9 вказівки щодо необхідності надання певних документів та відомостей, переконував у реальності можливості незаконного перетину державного кордону України та наполягав на передачі частини грошових коштів як завдатку за організацію такої «послуги». 30.04.2025 року ОСОБА_7 отримав від ОСОБА_9 грошові кошти у сумі 1000 доларів США, після чого був затриманий працівниками правоохоронних органів.

Із суб`єктивної сторони цей злочин вчиняється з прямим умислом. Має значення мотив вчинення злочину, оскільки якщо мотив корисливий, то вчинене кваліфікується за третьою частиною статті 332 КК України.

Під корисливим мотивом слід розуміти випадки, коли винний, здійснюючи незаконне переправлення через державний кордон України, бажав одержати у зв`язку з цим протиправні матеріальні блага для себе або інших осіб, одержати чи зберегти певні майнові права, уникнути матеріальних витрат чи обов`язків або досягти іншої матеріальної вигоди.

Таким чином, для юридичної оцінки діяння за статтею 332 КК України обов`язковим є наявність об`єктивної сторони цього злочину у виді незаконного переправлення осіб через державний кордон України, організації незаконного переправлення осіб через державний кордон України; керівництва такими діями; сприяння їх вчиненню порадами, вказівками, наданням засобів або усуненням перешкод, а також суб`єктивної сторони у виді прямого умислу.

Змістовний аналіз диспозиції ст.332 КК України свідчить про те, що вказаний злочин є закінченим з моменту, зокрема, надання відповідних настанов, проведення інструктажу щодо виконання тих чи інших фактичних дій, спрямованих на незаконний перетин кордону, координації таких дій, забезпеченні їх прикриття тощо.

Проаналізувавши обставини кримінального провадження та зібрані у ньому докази у їх сукупності, суд приходить до висновку, що дії ОСОБА_7 були спрямовані саме на організацію в незаконному переправленню особи через державний кордон України шляхом надання порад, вказівок та обіцянки усунення перешкод для такого перетину, вчинені з корисливих мотивів.

Доводи обвинуваченого ОСОБА_7 про те, що він нібито не мав наміру організовувати незаконне переправлення осіб через державний кордон України, так як особисто не мав закордонного паспорту та знаходився на відстані 700 км від державного кордону України, лише планував заволодіти грошовими коштами шляхом обману, суд оцінює критично, оскільки такі твердження спростовуються дослідженими у судовому засіданні доказами, які у своєму взаємозв`язку підтверджують спрямованість його дій саме на вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 332 КК України.

Крім того, у постанові Верховного Суду від 16 грудня 2025 року (справа № 714/1508/22) встановлено, що для наявності закінченого складу злочину фактичне перетинання кордону не є обов`язковим, оскільки відповідальність настає за сам факт організаційних дій, зокрема планування, керівництво такими діями та визначення місця, часу переправлення через кордон, пошук співучасників, а також надання засобів чи порад.

Таким чином, на підставі об`єктивно з`ясованих обставин, підтверджених доказами, дослідженими у процесі судового розгляду й оціненими судом за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин кримінального провадження, керуючись законом і оцінюючи кожен доказ з точку зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів - з точки зору достатності і взаємозв`язку, суд прийшов до висновку про доведеність вини ОСОБА_7 у вчиненні злочину, передбаченого ч.3 ст.332 КК України.

Дії ОСОБА_7 суд кваліфікує за ч. 3 ст. 332 КК України, тобто в організації незаконного переправлення особи через державний кордон України, вчиненої з корисливих мотивів.

Обставин, що пом`якшують та обтяжують покарання обвинуваченого ОСОБА_7 - судом не встановлено.

Вирішуючи питання про вид та міру покарання обвинуваченому ОСОБА_7 відповідно до ст. 65 КК України суд враховує: суспільну небезпечність вчиненого ним кримінального правопорушення, ступінь тяжкості вчиненого обвинуваченим кримінального правопорушення, який згідно з класифікацією, наведеною у ст. 12 КК України, віднесено до категорії тяжких злочинів, дані про особу обвинуваченого, який є особою молодого віку, має місце реєстрації та проживання, на обліку у лікаря нарколога, лікаря психіатра не перебуває, за місцем проживання характеризується позитивно, раніше не судимий, відсутність обставини, що пом`якшують та обтяжують покарання, позицію державного обвинувача та сторони захисту, та приходить до висновку, що виправлення обвинуваченого можливе лише в умовах ізоляції від суспільства, у зв`язку з чим необхідно призначити йому покарання у виді позбавлення волі в межах санкції, передбаченої ч. 3 ст. 332 КК України.

Разом з тим, згідно з абз. 4 п. 17 Постанови Пленуму Верховного Суду України №7 від 24 жовтня 2003 року «Про практику призначення судами кримінального покарання», якщо додаткове покарання у виді позбавлення права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю за санкцією статті (санкцією частини статті) є обов`язковим, то воно застосовується лише до тих осіб, які обіймали посади чи займалися діяльністю, з якими було пов`язано вчинення злочину. До інших осіб, які були співучасниками злочину, не пов`язаного з їх діяльністю чи займаною посадою, додаткове покарання у виді позбавлення права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю не застосовується з наведенням у вироку відповідних мотивів. У такому випадку посилатися на статтю 69 КК України не потрібно.

Так, при призначенні обвинуваченому ОСОБА_7 покарання, передбаченого санкцією ч. 3 ст. 332 КК України, суд враховує, що останній на момент вчинення злочину не обіймав посаду та не займався діяльністю, з якою було пов`язано вчинення такого, а тому додаткове покарання, передбачене санкцією даної статті у виді позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю суд не призначає.

Крім того, санкція ч. 3 ст. 332 КК України передбачає застосування додаткового покарання у виді конфіскації майна.

Суд, мотивуючи рішення у частині застосування додаткового покарання у виді конфіскації майна, вважає за необхідне застосувати конфіскацію до всього належного обвинуваченому майна, окрім житла та керуючись нормами закону України про кримінальну відповідальність враховує, що ОСОБА_7 вчинив умисний тяжкий корисливий злочин у період воєнного стану, у складний для держави та суспільства час, за грошову винагороду здійснив дії щодо організації незаконного переправлення через державний кордон особи, щодо якої діє обмеження на виїзд за межі України.

Обставин, які б суттєво знижували ступінь тяжкості вчиненого злочину та являлись передумовою для застосування ст.ст.69, 69-1 КК України, судом не встановлено.

Суд вважає, що саме таке покарання відповідатиме загальним засадам призначення покарання, передбаченим ст. 65 КК України, буде необхідним і достатнім для виправлення обвинуваченого, попередження вчинення ним нових кримінальних правопорушень.

Згідно з вимогами ч. 2 ст. 43 КПК України засудженим у кримінальному провадженні є обвинувачений, обвинувальний вирок суду щодо якого набрав законної сили. Тож початок строку відбування покарання у виді позбавлення волі стосовно особи, яка перебуває під вартою, законодавець обліковує виключно з дня набрання законної сили обвинувальним вироком при цьому строк попереднього ув`язнення повинен бути зарахований до строку відбування покарання за правилами ст. 72 КК України.

Таким чином, відповідно до вимог ст. 72 КК України суд зараховує в строк відбування покарання обвинуваченим ОСОБА_19 строк попереднього ув`язнення, починаючи з 30.04.2025.

Запобіжний захід стосовно обвинуваченого ОСОБА_7 у вигляді тримання під вартою суд вважає необхідним до вступу вироку в законну силу залишити без змін.

Згідно ч.4 ст. 174 КПК України, суд одночасно з ухваленням судового рішення, яким закінчується судовий розгляд, вирішує питання про скасування арешту майна. Суд скасовує арешт майна, зокрема, у випадку виправдання обвинуваченого, закриття кримінального провадження судом, якщо майно не підлягає спеціальній конфіскації, не призначення судом покарання у виді конфіскації майна та/або незастосування спеціальної конфіскації, залишення цивільного позову без розгляду або відмови в цивільному позові.

Так, ухвалою слідчого судді Придніпровського районного суду м. Черкаси від 02.05.2025 (справа №711/3792/25), накладений арешт на грошові кошти в сумі 42 тис. грн. (сорок дві тисячі) купюрами номіналом 500 грн. кожна, а саме: ЄД 5039610, АБ 0830736, ЕД 4995267, АН 1092269, ЄЕ 3946467, ВЖ 3636649, АМ 1719244, ЕТ 0693962, ЄА 563984, АИ 5325777, ВЕ 2372771, АИ 9594016, ХГ 4370593, АЕ 1209028, ХА 0289048, ВС 0364584, АЄ 5703230, ЄТ 4447433, ВЗ 7519448, ЗБ 3162630, АЛ 6609950, ЄВ 7019537, ХЕ 8089467, ЕЕ 1281823, ЄГ 7211092, ЕЄ 5813772, АК 2905474, ВЖ 8449154, ЄБ 3304289, ЕЗ 2419021, ВЕ 0839267, БА 2885328, ЕР 7062617, ВИ 7482000, ЗВ 7862535, ЄВ 4429183, ЄЖ 3451723, ЕБ 5868534, ЄА 0486938, ЕЄ 4478983, ЗГ 4697975, ЦБ 7081099, ЄА 7021153, ЕЕ 4375538, АЖ 8807725, АН 2851543, ЕГ 2292945, ЦА 0266591, ЕЗ 1913169, ВЕ 2415246, ВТ 2329152, ЄС 8498338, ЕУ 6113069, АД 4681316, БА 9355311, ХЖ 3730121, ЄГ 9037626, БА 7146005, ХВ 9037428, ВТ 4865712, БВ 0614744, ВД 0189558, АН 9557965, ЦА 1455618, ЗВ 2595255, ЕТ 6842817, ВД 8852681, ЄА 4888636, ЕБ 8710907, АМ 8176605, ЗА 1492407, ЄЖ 6062928, ГБ 6165749, ЄД 9011861, ГЛ 5544845, ЄН 9424255, ЕС 2564969, ВУ 6094066, ББ 5117525, ХИ 4276991, ЄВ 2541819, ГМ 7337772, ХЄ 2770451, ГМ 8365397; мобільний телефон марки «iPhone 11», чорного кольору з ІМЕІ1: НОМЕР_6 та ІМЕІ2: НОМЕР_7 з сім-картою НОМЕР_8 , що належить ОСОБА_7 .

Із змісту ухвали встановлено, що цей захід забезпечення кримінального провадження застосовано з метою збереження речових доказів. Мета вказаного заходу досягнута, арешт з метою забезпечення цивільного позову не накладався і таке клопотання до суду не надходило, тому є всі підстави для скасування арешту на майно

Долю речових доказів суд вирішує на підставі ст. 100 КПК України.

Процесуальні витрати в кримінальному провадженні відсутні.

Цивільний позов не заявлено.

Керуючись ст. ст. 100, 124, 368, 370, 373, 374, 376 КПК України, суд

УХВАЛИВ:

ОСОБА_7 визнати винним у вчиненні кримінального правопорушення - злочину, передбаченого ч. 3 ст. 332 КК України, та призначити йому покарання у виді 7 (семи) років позбавлення волі з конфіскацією всього належного йому майна, окрім житла.

Початок строку відбування покарання ОСОБА_7 рахувати з моменту набрання вироком законної сили.

Відповідно до правил ч.5 ст. 72 КК України зарахувати ОСОБА_7 у строк відбування покарання за даним вироком термін попереднього ув`язнення з 30 квітня 2025 року по день набрання вироком законної сили із розрахунку один день попереднього ув`язнення за один день позбавлення волі.

Запобіжний захід ОСОБА_7 до вступу вироку в законну силу у вигляді тримання під вартою залишити без змін.

Скасувати арешт майна накладений відповідно до ухвали слідчого судді Придніпровського районного суду м. Черкаси від 02.05.2025 (справа №711/3792/25), на грошові кошти в сумі 42 тис. грн. (сорок дві тисячі) купюрами номіналом 500 грн. кожна, а саме: ЄД 5039610, АБ 0830736, ЕД 4995267, АН 1092269, ЄЕ 3946467, ВЖ 3636649, АМ 1719244, ЕТ 0693962, ЄА 563984, АИ 5325777, ВЕ 2372771, АИ 9594016, ХГ 4370593, АЕ 1209028, ХА 0289048, ВС 0364584, АЄ 5703230, ЄТ 4447433, ВЗ 7519448, ЗБ 3162630, АЛ 6609950, ЄВ 7019537, ХЕ 8089467, ЕЕ 1281823, ЄГ 7211092, ЕЄ 5813772, АК 2905474, ВЖ 8449154, ЄБ 3304289, ЕЗ 2419021, ВЕ 0839267, БА 2885328, ЕР 7062617, ВИ 7482000, ЗВ 7862535, ЄВ 4429183, ЄЖ 3451723, ЕБ 5868534, ЄА 0486938, ЕЄ 4478983, ЗГ 4697975, ЦБ 7081099, ЄА 7021153, ЕЕ 4375538, АЖ 8807725, АН 2851543, ЕГ 2292945, ЦА 0266591, ЕЗ 1913169, ВЕ 2415246, ВТ 2329152, ЄС 8498338, ЕУ 6113069, АД 4681316, БА 9355311, ХЖ 3730121, ЄГ 9037626, БА 7146005, ХВ 9037428, ВТ 4865712, БВ 0614744, ВД 0189558, АН 9557965, ЦА 1455618, ЗВ 2595255, ЕТ 6842817, ВД 8852681, ЄА 4888636, ЕБ 8710907, АМ 8176605, ЗА 1492407, ЄЖ 6062928, ГБ 6165749, ЄД 9011861, ГЛ 5544845, ЄН 9424255, ЕС 2564969, ВУ 6094066, ББ 5117525, ХИ 4276991, ЄВ 2541819, ГМ 7337772, ХЄ 2770451, ГМ 8365397; мобільний телефон марки «iPhone 11», чорного кольору з ІМЕІ1: НОМЕР_6 та ІМЕІ2: НОМЕР_7 з сім-картою НОМЕР_8 .

Речові докази:

-грошові кошти в сумі 42 тис. грн. (сорок дві тисячі) купюрами номіналом 500 грн. кожна, а саме: ЄД 5039610, АБ 0830736, ЕД 4995267, АН 1092269, ЄЕ 3946467, ВЖ 3636649, АМ 1719244, ЕТ 0693962, ЄА 563984, АИ 5325777, ВЕ 2372771, АИ 9594016, ХГ 4370593, АЕ 1209028, ХА 0289048, ВС 0364584, АЄ 5703230, ЄТ 4447433, ВЗ 7519448, ЗБ 3162630, АЛ 6609950, ЄВ 7019537, ХЕ 8089467, ЕЕ 1281823, ЄГ 7211092, ЕЄ 5813772, АК 2905474, ВЖ 8449154, ЄБ 3304289, ЕЗ 2419021, ВЕ 0839267, БА 2885328, ЕР 7062617, ВИ 7482000, ЗВ 7862535, ЄВ 4429183, ЄЖ 3451723, ЕБ 5868534, ЄА 0486938, ЕЄ 4478983, ЗГ 4697975, ЦБ 7081099, ЄА 7021153, ЕЕ 4375538, АЖ 8807725, АН 2851543, ЕГ 2292945, ЦА 0266591, ЕЗ 1913169, ВЕ 2415246, ВТ 2329152, ЄС 8498338, ЕУ 6113069, АД 4681316, БА 9355311, ХЖ 3730121, ЄГ 9037626, БА 7146005, ХВ 9037428, ВТ 4865712, БВ 0614744, ВД 0189558, АН 9557965, ЦА 1455618, ЗВ 2595255, ЕТ 6842817, ВД 8852681, ЄА 4888636, ЕБ 8710907, АМ 8176605, ЗА 1492407, ЄЖ 6062928, ГБ 6165749, ЄД 9011861, ГЛ 5544845, ЄН 9424255, ЕС 2564969, ВУ 6094066, ББ 5117525, ХИ 4276991, ЄВ 2541819, ГМ 7337772, ХЄ 2770451, ГМ 8365397, які передані на зберігання до Черкаської філії АБ «УКРГАЗБАНК» - повернути за належністю ОСОБА_9 ;

-мобільний телефон марки «iPhone 11», чорного кольору з ІМЕІ1: НОМЕР_6 та ІМЕІ2: НОМЕР_7 з сім-картою НОМЕР_8 , який зберігається в камері зберігання речових доказів СУ ГУНП в Черкаській області - повернути за належністю ОСОБА_7 .

Вирок може бути оскаржений до Черкаського апеляційного суду через Соснівський районний суд м. Черкаси протягом 30 днів з дня його проголошення, а обвинуваченим, який тримається під вартою, - в той же строк з моменту отримання копії вироку.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо її не подано. У разі її подання, вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку. Копія вироку негайно після його проголошення вручається обвинуваченому та прокурору.

Копія вироку не пізніше наступного дня після ухвалення надсилається учаснику судового провадження, який не був присутнім у судовому засіданні.

Суддя: ОСОБА_1