Постанова від 11 березня 2026 р. у справі №400/7110/25 — П'ятий апеляційний адміністративний суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 березня 2026 р.м. ОдесаСправа № 400/7110/25

Головуючий в 1 інстанції: Ярощук В.Г.

Колегія суддів П`ятого апеляційного адміністративного суду

у складі: головуючої судді – Шевчук О.А.,

суддів: Бойка А.В., Єщенка О.В.

розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Миколаївській області на рішення Миколаївського окружного адміністративного суду від 28 серпня 2025 року у справі за позовною заявою Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Миколаївській області про визнання нечинним рішення, -

ВСТАНОВИЛА:

В липні 2025 року позивач звернулась до суду з позовною заявою до відповідача, в якій просив визнати нечинним рішення Головного управління ДПС у Миколаївській області від 13.01.2025 № 22/14-29-24-07/ НОМЕР_1 про анулювання реєстрації платника єдиного податку ФОП ОСОБА_1 .

Рішенням Миколаївського окружного адміністративного суду від 28 серпня 2025 року позов задоволено повністю. Визнано протиправним та скасовано рішення Головного управління ДПС у Миколаївській області від 13.01.2025 № 22/14-29-24-07/ НОМЕР_1 про анулювання реєстрації платника єдиного податку – фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 . Стягнуто за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень Головного управління ДПС у Миколаївській області на користь фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 судовий збір у розмірі 1211 (Одна тисяча двісті одинадцять гривень) гривні 20 копійок.

Не погоджуючись з таким рішенням, відповідач надав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом норм матеріального права, просить скасувати рішення суду першої інстанції та прийняти нову постанову, якою відмовити у задоволенні адміністративного позову.

Доводами апеляційної скарги зазначено, що не сплачувати єдиний податок згідно з абзацом першим пункту 11 підрозділу 8 розділу XX «Перехідні положення» ПКУ мають право фізичні особи - підприємці, які зареєстровані платниками єдиного податку першої та другої групи (відомості про яких внесені до реєстру платників єдиного податку) на територіях бойових дій або тимчасової окупації до дат виникнення можливості бойових дій/початку бойових/тимчасової окупації, визначених Переліком №309. Згідно пункту 1.5 підрозділу 1 розділу І до Переліку № 309 у Миколаївській міській територіальній громаді дата виникнення можливих бойових дій 11.11.2022. Відповідно до інформаційних баз даних ФОП ОСОБА_1 з 01.08.2023 по 31.12.2024 перебував на спрощеній системі оподаткування на 2 групі зі ставкою 10 відсотків. Отже, перехід на спрощену систему оподаткування здійснено після 11.11.2022 року та ФОП повинен сплачувати єдиний податок з фізичних осіб відповідно до чинного законодавства. Апелянт зазначає, що підставою для анулювання реєстрації платника єдиного податку ФОП ОСОБА_1 є наявність податкового боргу, згідно картки особового рахунку по єдиному податку з фізичних осіб на кожне перше число місяця протягом двох послідовних кварталів за період з 01.07.2024 по 01.12.2024 та станом на 1 грудня 2024 року становить 11870 гривень. Отже, на думку апелянта, контролюючим органом правомірно прийнято рішення стосовно виключення ФОП ОСОБА_1 з реєстру платників єдиного податку 2 групи.

24 жовтня 2025 року до суду від позивача надійшов відзив на апеляційну скаргу, в якому позивач просить рішення суду першої інстанції залишити в силі.

Згідно з ч.1 ст. 311 КАС України суд апеляційної інстанції може розглянути справу без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження) за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів, у разі: 1) відсутності клопотань від усіх учасників справи про розгляд справи за їх участю; 2) неприбуття жодного з учасників справи у судове засідання, хоча вони були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового засідання; 3) подання апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції, які ухвалені в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у порядку письмового провадження).

Перевіривши матеріали справи, правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин у справі, обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судами першої та апеляційної інстанцій встановлено, що позивач зареєстрований як фізична особа-підприємець з 03.07.2023, основним видом діяльності якого є роздрібна торгівля іншими невживаними товарами в спеціалізованих магазинах (47.78), що підтверджується Випискою з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань від 05.07.2023 № 73813591212.

Позивач звернувся до відповідача з заявою від 25.10.2023, в якій просив не нараховувати йому єдиний податок за 2023 рік до припинення або скасування воєнного, надзвичайного стану на території України відповідно до підпункту 9.1 підрозділу 8 розділу ХХ ПК України (а.с. 21).

Рішенням Головного управління ДПС у Миколаївській області від 13.01.2025 № 22/14-29-24-07/ НОМЕР_1 анульовано реєстрацію платника єдиного податку – фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 .

В рішенні зазначено, що підставою для анулювання реєстрації, як платника єдиного податку є: наявність податкового боргу на кожне перше число місяця протягом двох послідовних кварталів (аб. 8 пп. 298.2.3 п. 298.2 ст. 298 ПКУ).

Документи, які підтверджують наявність підстав для анулювання реєстрації платника єдиного податку: відомості (висновки) щодо наявності податкового боргу від управління оподаткування фізичних осіб Головне управління ДПС у Миколаївській області № 10724/14-29-24-01-05 від 13.12.2024.

У висновку зазначено, що перелічені причини та документи є підставою для анулювання реєстрації платника єдиного податку відповідно до п.п 3 п. 299.10 статті 299 Податкового Кодексу України від 02.12.2010 р. №2755-VI (зі змінами та доповненнями): наявність податкового боргу на кожне перше число місяця протягом двох послідовних кварталів (аб. 8 пп.298.2.3 п. 298.2 ст. 298 ПКУ).

Дата анулювання реєстрації, як платника єдиного податку 2 групи (ставка податку – 10%) є 31.12.2024 р. (а.с. 22).

В подальшому у заявах від 27.01.2025, від 17.02.2025, від 17.03.2025, від 05.05.2025 р. позивач просив відповідача скасувати рішення від 13.01.2025 № 22/14-29-24-07/ НОМЕР_1 .

У листах від 11.02.2025 № 3678/6/14-29-24-01-03, від 06.03.2025 № 6037/6/14-29-24-01-03, від 14.04.2025 № 11115/6/14-29-24-01-03, від 04.06.2025 № 14347/6/14-29-24-01-03 відповідач повідомив позивача, що підставою для анулювання реєстрації платника єдиного податку ФОП ОСОБА_1 є наявність податкового боргу, згідно картки особового рахунку по єдиному податку з фізичних осіб (код платежу НОМЕР_2 ) на кожне перше число місяця протягом двох послідовних кварталів за період з 01.07.24 по 01.12.24 та станом на 1 грудня 2024 року становить 11870 гривень, а тому контролюючим органом правомірно прийнято рішення стосовно виключення ФОП ОСОБА_1 з реєстру платників єдиного податку.

Не погоджуючись з рішенням відповідача, позивач звернувся до суду з цим позовом.

Приймаючи рішення про задоволення позовних вимог, суд першої інстанції виходив з того, що до прийняття відповідачем адміністративного акта за результатами розгляду заяв позивача від 25.10.2023, від 27.01.2025, від 17.02.2025 і від 17.03.2025 про звільнення його від сплати єдиного податку, висновок контролюючого органу про наявність у позивача податкового боргу є передчасним, а рішення від 13.01.2025 № 22/14-29-24-07/ НОМЕР_1 – протиправним.

З огляду на вищевикладене, суд вважав за необхідне вийти за межі позовних, а саме: визнати протиправним і скасувати рішення Головного управління ДПС у Миколаївській області від 13.01.2025 № 22/14-29-24-07/ НОМЕР_1 про анулювання реєстрації платника єдиного податку – фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 .

Колегія суддів погоджується з такими висновками суду першої інстанції з огляду на наступне.

Частиною другою статті 19 Конституції Україні передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства, врегульовані Податковим кодексом України (далі ПК України).

Глава 1 розділу XIV Податкового кодексу України регулює питання спрощеної системи оподаткування, обліку та звітності.

Відповідно до пункту 291.3 статті 291 Податкового кодексу України юридична особа чи фізична особа - підприємець може самостійно обрати спрощену систему оподаткування, якщо така особа відповідає вимогам, встановленим цією главою, та реєструється платником єдиного податку в порядку, визначеному цією главою.

Відповідно до підпункту 3 пункту 299.10 статті 299 Податкового кодексу України реєстрація платником єдиного податку є безстроковою та може бути анульована шляхом виключення з реєстру платників єдиного податку за рішенням контролюючого органу у разі: у випадках, визначених підпунктом 298.2.3 пункту 298.2 та підпунктом 298.8.6 пункту 298.8 статті 298 цього Кодексу.

Підпунктом 298.2.3 пункту 298.2 статті 298 Податкового кодексу України визначено, що платники єдиного податку зобов`язані перейти на сплату інших податків і зборів, визначених цим Кодексом, у таких випадках та в строки: у разі здійснення видів діяльності, які не дають права застосовувати спрощену систему оподаткування, або невідповідності вимогам організаційно-правових форм господарювання - з першого числа місяця, наступного за податковим (звітним) періодом, у якому здійснювалися такі види діяльності або відбулася зміна організаційно-правової форми.

Згідно з пунктом 299.11 статті 299 Податкового кодексу України у разі виявлення відповідним контролюючим органом під час проведення перевірок порушень платником єдиного податку першої - третьої груп вимог, встановлених цією главою, анулювання реєстрації платника єдиного податку першої - третьої груп проводиться за рішенням такого органу, прийнятим на підставі акта перевірки, з першого числа місяця, наступного за кварталом, в якому допущено порушення. У такому випадку суб`єкт господарювання має право обрати або перейти на спрощену систему оподаткування після закінчення чотирьох послідовних кварталів з моменту прийняття рішення контролюючим органом.

Колегія суддів звертає увагу на те, що аналіз вказаних вище норм свідчить про те, що виявлення порушень платником єдиного податку першої - третьої груп вимог, встановлених Главою 1 розділу XIV Податкового кодексу України можливе лише під час проведення перевірок.

Повертаючись до матеріалів справи, колегією суддів встановлено, що рішенням від 13.01.2025 № 22/14-29-24-07/1949702231 ГУ ДПС у Миколаївській області анульовано реєстрацію позивача, як платника єдиного податку 2 групи (ставка податку – 10 %) з 31.12.2024. Підставою для анулювання реєстрації, як платника єдиного податку стало наявність податкового боргу на кожне перше число місяця протягом двох послідовних кварталів.

При цьому, матеріали справи не містять доказів проведення документальної перевірки позивача.

Крім того, колегія суддів вважає за необхідне звернути увагу на Порядок оформлення результатів документальних перевірок дотримання законодавства України з питань податкового, валютного та іншого законодавства платниками податків затверджений наказом Міністерства фінансів України 20 серпня 2015 року № 727, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 26 жовтня 2015 року за №1300/27745 (далі - Порядок №727).

Згідно з підпунктом 1 розділу ІІ вказаного Порядку результати документальних перевірок оформлюються у формі акта або довідки документальної перевірки. У разі встановлення під час перевірки порушень складається акт документальної перевірки, а в разі відсутності порушень - довідка документальної перевірки.

В матеріалах справи відсутня інформація, що за результатом перевірки контролюючим органом складався акт. Інформація щодо виду, підстав та періоду перевірки також відсутня.

Крім цього, відповідно до підпункту 9.1 пункту 9 підрозділу 8 розділу XX ПК України (в редакції, чинній на час подання вищезазначеної заяви) фізичні особи - підприємці - платники єдиного податку першої та другої групи мають право не сплачувати єдиний податок.

Водночас такими особами декларація платника єдиного податку - фізичної особи - підприємця не заповнюється за період, в якому відповідно до абзацу першого цього підпункту єдиний податок не сплачувався.

Відповідно до пункту 11 підрозділу 8 розділу ХХ ПК України установлено, що з 1 серпня 2023 року фізичні особи - підприємці - платники єдиного податку першої та другої групи, податкова адреса яких знаходиться на територіях бойових дій або на тимчасово окупованих Російською Федерацією територіях України станом на дату початку бойових дій або тимчасової окупації, мають право не сплачувати єдиний податок за період з першого числа місяця, в якому почалися бойові дії на відповідній території, виникла можливість бойових дій або почалася тимчасова окупація такої території, до останнього числа місяця, в якому було завершено такі активні бойові дії, припинено можливість бойових дій або завершено тимчасову окупацію.

Таким чином, колегія суддів вважає вірним висновок суду першої інстанції, що фізичні особи - підприємці другої групи мають право не сплачувати єдиний внесок за період з 01.04.2022 по 01.08.2023 а з 01.08.2023 за умови, якщо їх податкова адреса знаходиться на територіях бойових дій або на тимчасово окупованих Російською Федерацією територіях України станом на дату початку бойових дій або тимчасової окупації.

Крім цього, відповідно до частини першої статті 1 Закону України «Про адміністративну процедуру» цей закон регулює відносини органів виконавчої влади, органів влади Автономної Республіки Крим, органів місцевого самоврядування, їх посадових осіб, інших суб`єктів, які відповідно до закону уповноважені здійснювати функції публічної адміністрації, з фізичними та юридичними особами щодо розгляду і вирішення адміністративних справ шляхом прийняття та виконання адміністративних актів.

Частиною другою статті 13 Закону України «Про адміністративну процедуру» визначено, що адміністративний орган забезпечує розгляд і вирішення справи з вчиненням процедурних дій, що є достатніми та необхідними для належного вирішення справи.

Згідно з частиною першою статті 15 Закону України «Про адміністративну процедуру» дії та вимоги особи є правомірними, доки інше не буде доведено під час розгляду та/або вирішення справи.

Частиною першою статті 69 Закону України «Про адміністративну процедуру» встановлено, що за результатами розгляду справи адміністративний орган у межах своїх повноважень приймає адміністративний акт.

Таким чином, вищезазначеними нормами передбачено право особи звертатись до адміністративного органу з заявами, за результатом розгляду якої орган зобов`язаний прийняти адміністративний акт.

З матеріалів справи вбачається, що 26.10.2023 позивач подав відповідачу заяву від 25.10.2023 про ненарахування йому єдиного податку за 2023 рік до припинення або скасування воєнного, надзвичайного стану на території України відповідно до підпункту 9.1 підрозділу 8 розділу ХХ ПК України. Вказана заява зареєстрована відповідачем за № 37868/6.

Зазначена заява не розглянута відповідачем.

Крім цього, у заявах від 27.01.2025, від 17.02.2025 і від 17.03.2025 позивач повторно повідомив відповідача про те, що він користується своїм правом не сплачувати єдиний податок на підставі своєї заяви від 25.10.2023.

У листах відповідно від 11.02.2025 № 3678/6/14-29-24-01-03, від 06.03.2025 № 6037/6/14-29-24-01-03 і від 14.04.2025 № 11115/6/14-29-24-01-03 відповідач повідомив позивача про відмову в задоволенні його звернень, при цьому адміністративного акту відповідно до вимог Закону України «Про адміністративну процедуру» відповідачем не приймалось.

З огляду на вищезазначене, колегія суддів вважає що до прийняття відповідачем адміністративного акта, без проведення перевірки, висновок контролюючого органу про наявність у позивача податкового боргу є передчасним, а рішення від 13.01.2025 № 22/14-29-24-07/1949702231 – протиправним.

З огляду на вищезазначене, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що позовні вимоги є доведеними та підлягають задоволенню шляхом визнання протиправним та скасування рішення Головного управління ДПС у Миколаївській області від 13.01.2025 № 22/14-29-24-07/ НОМЕР_1 про анулювання реєстрації платника єдиного податку – фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 .

Згідно п.41 висновку №11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд.

Інші доводи апеляційної скарги не спростовують висновки суду першої інстанції і зводяться до переоцінки встановлених судом обставин справи.

На підставі вищевикладеного, колегія суддів апеляційної інстанції вважає, що рішення Миколаївського окружного адміністративного суду ґрунтується на всебічному, повному та об`єктивному розгляді всіх обставин справи, які мають значення для вирішення спору, відповідає нормам матеріального та процесуального права. Доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції, викладених у зазначеному рішенні, у зв`язку з чим підстав для його скасування не вбачається.

Відповідно до ч.1 ст. 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись ст. ст. 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 328, 329 КАС України, колегія суддів, -

ПОСТАНОВИЛА:

Апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Миколаївській області – залишити без задоволення.

Рішення Миколаївського окружного адміністративного суду від 28 серпня 2025 року – залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню не підлягає крім випадків, передбачених підпунктами а), б), в), г) пункту 2 частини 5 статті 328 КАС України.

Головуюча суддя: О.А. Шевчук

Суддя: А.В. Бойко

Суддя: О.В. Єщенко