Постанова від 11 березня 2026 р. у справі №420/17256/25 — П'ятий апеляційний адміністративний суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 березня 2026 р.м. ОдесаСправа № 420/17256/25

Головуючий в 1 інстанції: Тарасишина О.М.

Колегія суддів П`ятого апеляційного адміністративного суду

у складі: головуючої судді – Шевчук О.А.,

суддів: Бойка А.В., Єщенка О.В.

розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Херсонській області на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 22 вересня 2025 року у справі за позовною заявою ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Херсонській області, Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії, -

ВСТАНОВИЛА:

У травні 2025 року позивач звернувся до суду з позовною заявою до відповідачів, в якій просив визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Херсонській області №155350021012 від 02.05.2025 року;

- зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області зарахувати до стажу роботи ОСОБА_1 період роботи у колгоспі ім. Чапаєва Біляївського району Одеської області з 01.06.1990 року по 31.12.1990 року;

- зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області призначити та виплачувати ОСОБА_1 пенсію з моменту досягнення пенсійного віку, а саме з 08.07.2024 року довічно.

Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 22 вересня 2025 року позовну заяву задоволено частково. Визнано протиправним та скасовано рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Херсонській області №155350021012 від 02.05.2025 року. Зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України в Херсонській області зарахувати до стажу роботи ОСОБА_1 період роботи у колгоспі ім. Чапаєва Біляївського району Одеської області з 01.06.1990 року по 31.12.1990 року. Зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України в Херсонській області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 про призначення пенсії, з урахуванням правової оцінки, наданої судом у рішенні. Стягнуто з Головного управління Пенсійного фонду України в Херсонській області за рахунок бюджетних асигнувань на користь ОСОБА_1 судовий збір у розмірі 484,48 грн. (чотириста вісімдесят вісім грн. 48 коп.). В решті позовних вимог – відмовлено.

Не погоджуючись з таким рішенням, Головне управління Пенсійного фонду України в Херсонській області надали апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом норм матеріального права, просять скасувати рішення суду першої інстанції та прийняти по справі нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог відмовити у повному обсязі.

Доводами апеляційної скарги зазначено, що судом першої інстанції проігноровано доводи апелянта, що відповідно до статті 26 Закону № 1058 особи мають право на призначення пенсії за віком після досягнення 60-річного віку та наявності страхового стажу: з 1 січня 2024 року по 31 грудня 2024 року- не менше31 року. У разі відсутності, страхового стажу, передбаченого частиною першою цієї статті, право на призначення пенсії за віком після досягнення віку 63 років мають особи за наявності страхового стажу: з 1 січня 2027 року по 31 грудня 2027 року - від 24 до 34 років, після досягнення віку 65 років за наявності страхового стажу: починаючи з 1 січня 2028 року- від 15 до 25 років. Головне управління наголошує про неможливість зарахування періодів роботи відповідно трудової книжки НОМЕР_1 від 18.05.1981 за записом № 1 в колгоспі імені «Чапаєва» з 01.06.1990 по 31.12.1990, оскільки враховуючи приписи ч. 2 ст. 56 Закону № 1788, інформація про мінімум трудової участі в громадському господарстві та його виконання є необхідним, оскільки це впливає на зарахування стажу або повного або за фактичною тривалістю. Апелянт зазначає, що невиконання встановленого мінімуму трудової участі без поважних причин є підставою для врахування до трудового стажу часу роботи колгоспника за фактичною тривалістю, а не повністю. Апелянт вказує, що в разі ліквідації господарства колгоспний стаж підтверджується довідками архівних установ. На підставі вказаної інформації орган Пенсійного фонду приймає відповідне рішення: якщо норма виконана, то відповідний рік до стажу зараховують повністю. Якщо ж трудоднів було менше, ніж передбачено у конкретному році, то до стажу зараховують лише ці трудодні тобто фактичну тривалість роботи. Зазначає, що Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Апелянт зазначає, що ним правомірно не зараховано до стажу позивача відповідно до трудової книжки НОМЕР_1 від 18.05.1981 за записом № 1 період роботи в колгоспі імені «Чапаєва» з 01.06.1990 по 31.12.1990, оскільки відсутня інформація про встановлений та відпрацьований мінімум трудової участі в громадському господарстві за відповідний період.

Апелянт не погоджується, що саме його зобов`язано зарахувати спірний період стажу, в той час коли Головне управління Пенсійного фонду України в Херсонській області є органом Пенсійного фонду, який на виконання принципу екстериторіальності, приймав рішення відносно заяви позивача від 12.09.2024. Отже, на думку апелянта, відсутні правові підстави для покладання вказаного зобов`язання на Головне управління Пенсійного фонду України в Херсонській області.

15 жовтня 2025 року до суду через систему «Електронний суд» від представника позивача надійшов відзив на апеляційну скаргу, в якому представник просить апеляційну скаргу залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції залишити без змін.

Відзиву на апеляційну скаргу другим відповідачем до суду не надано.

Відповідно до п.3 ч.6 ст.12 КАС України дана справа відноситься до категорії незначної складності.

Відповідно до п.2 ч.1 ст. 263 КАС України суд розглядає за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) справи щодо: оскарження фізичними особами рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень щодо обчислення, призначення, перерахунку, здійснення, надання, одержання пенсійних виплат, соціальних виплат непрацездатним громадянам, виплат за загальнообов`язковим державним соціальним страхуванням, виплат та пільг дітям війни, інших соціальних виплат, доплат, соціальних послуг, допомоги, захисту, пільг.

Згідно з ч.1 ст. 311 КАС України суд апеляційної інстанції може розглянути справу без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження) за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів, у разі: 1) відсутності клопотань від усіх учасників справи про розгляд справи за їх участю; 2) неприбуття жодного з учасників справи у судове засідання, хоча вони були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового засідання; 3) подання апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції, які ухвалені в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у порядку письмового провадження).

Перевіривши матеріали справи, правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин у справі, обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судами першої та апеляційної інстанцій встановлено, що 12 вересня 2024 року ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , звернувся до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області з заявою про призначення пенсії за віком, відповідно до Закону України від 09.07.2003 № 1058 “Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування”.

02.05.2025 Головним управлінням Пенсійного фонду України в Херсонській області прийнято рішення № 155350021012 про розгляд заяви від 12.09.2024 на виконання рішення суду, в якому зазначено, що Відділом призначення пенсій управління пенсійного забезпечення, надання страхових виплат, соціальних послуг, житлових субсидій та пільг Головного управління Пенсійного фонду України в Херсонській області розглянуто документи пенсійної справи ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , щодо призначення пенсії за віком відповідно до статті 26 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" (далі — Закон).

12.09.2024 гр. ОСОБА_1 звернувся особисто до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області із заявою щодо призначення пенсії за віком згідно із Законом.

Заяву опрацьовано за принципом екстериторіальності в порядку “єдиної черги” Головним управлінням Пенсійного фонду України в Херсонській області.

За результатами розгляду документів, наданих із заявою, до страхового стажу не зараховано відповідно до трудової книжки НОМЕР_1 від 18.05.1981:

період роботи в колгоспі імені “Чапаєва” з 18.05.1981 по 31.12.1985 - відсутня інформація про встановлений та відпрацьований мінімум трудової участі в громадському господарстві за відповідний період;

період роботи з 01.06.1997 по 14.11.2003 - відсутній запис про перейменування підприємства, що не відповідає вимогам Інструкції про порядок ведення трудових книжок працівників, затвердженої наказом Міністерства праці України від 29.07.1993 №58. Період роботи з 01.01.1998 зараховано за даними індивідуальних відомостей реєстру застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування (далі — РЗО).

При загальному страховому стажі 24 роки 01 місяць 29 днів рішенням 155350021012 від 18.09.2024, за відсутності страхового стажу 31 року, відмовлено у призначенні пенсії за віком відповідно до статті 26 Закону.

Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 18 березня 2025 року в справі № 420/33914/24 (далі – рішення суду від 18.03.2025) зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України в Херсонській області зарахувати до стажу роботи ОСОБА_1 період роботи: - у колгоспі ім. Чапаєва Біляївського району Одеської області з 18.05.1981 р. по 31.12.1985 р. та з 01.01.1978 р. по 30.05.1990 р.; з 01.06.1997 р. по 31.12.1997 р. у Сумісному україно-болгарському підприємстві «Агроімпекс» та повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 12.09.2024 року про призначення пенсії за віком з урахуванням правової оцінки наданої судом у рішенні.

За інформацією, отриманою з даних порталу Електронного суду та Єдиного державного реєстру судових рішень, рішення суду від 18.03.2025 набрало законної сили 18.04.2025.

Зазначено, що відповідно до частини 1 статті 26 Закону, починаючи з 1 січня 2018 року, право на призначення пенсії за віком після досягнення віку 60 років мають особи за наявності страхового стажу з 1 січня 2024 року по 31 грудня 2024 року - не менше 31 року.

Частинами 2, 3 вищезазначеної статті Закону передбачено, шо у разі відсутності страхового стажу, передбаченого частиною першою цієї статті, право на призначення пенсії за віком мають особи після досягнення віку 63 років за наявності страхового стажу у період 1 січня 2027 року по 31 грудня 2027 року — від 24 до 34 років, після досягнення віку 65 років за наявності страхового стажу починаючи з 1 січня 2028 року — від 15 до 25 років.

Вказано, що страховий стаж за наданими документами, даних РЗО та з урахуванням періодів роботи з 18.05.1981 по 31.12.1985, з 01.01.1987 по 30.05.1990, з 01.06.1997 по 31.12.1997 склав 30 років 08 місяців 16 днів (зараховано всі періоди):

18.05.1981 по 27.11.1982 - 01 рік 06 місяців 10 днів - робота в колгоспі з 1966 р.;

28.11.1982 по 24.12.1984 - 02 роки 27 днів - військова служба строкова;

25.12.1984 по 31.12.1985 - 01 рік 07 днів - робота в колгоспі з 1966 р.;

01.01.1986 по 31.12.1986 - 01 рік - робота в колгоспі з 1966 р.;

01.01.1987 по 30.05.1990 - 03 роки 05 місяців - робота в колгоспі з 1966 р.;

01.01.1991 по 04.08.1992 - 01 рік 07 місяців 04 дні - робота в колгоспі з 1966 р.;

05.08.1992 по 20.05.1997 - 04 роки 09 місяців 16 днів;

- 01.06.1997 по 31.12.1997 - 07 місяців;

01.01.1998 по 19.10.2001 - 03 роки 09 місяців 19 днів;

01.11.2001 по 30.08.2002- 10 місяців;

01.09.2002 по 30.04.2003 - 08 місяців;

01.06.2003 по 31.10.2003 - 05 місяців;

28.11.2003 по 31.12.2003 - 01 місяць 04 дні;

01.01.2004 по 13.04.2009 - 05 років 01 місяць 20 днів;

01.05.2009 по 30.11.2009 - 05 місяців 26 днів;

01.04.2010 по 31.10.2010 - 06 місяць 26 днів;

16.05.2011 по 23.11.2011 - 06 місяців 19 днів;

01.01.2012 по 05.01.2012 - 05 днів;

02.04.2012 по 06.08.2012 - 05 місяців;

05.01.2016 по 30.09.2016 - 06 місяців 14 днів;

01.11.2016 по 31.03.2017 - 04 місяці 29 днів:

01.04.2017 по 31.12.2017-09 місяців.

Зазначено, що на виконання рішення суду від 18.03.2025 повторно розглянуто документи пенсійної справи гр. ОСОБА_1 та прийнято рішення від 02.05.2025 № 155350021012 (далі — Рішення від 02.05.2025) - відмовити у призначенні пенсії за віком, відповідно до частини 1 статті 26 Закону, у зв`язку з відсутністю необхідного страхового стажу - 31 року.

В матеріалах справи наявна відповідь Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області від 26.05.2025 № 14821-13929/Д-02/8-1500/25 на електронне звернення представника позивача щодо пенсійного забезпечення ОСОБА_1 , в якій, зокрема, повідомлено, що до страхового стажу не зараховані періоди роботи в колгоспі з 18.05.1981 по 31.12.1985, з 01.01.1987 по 31.12.1990, оскільки в трудовій книжці відсутні дані про відпрацьовані трудодні, що є порушенням вимог Інструкції про порядок ведення трудових книжок, затвердженої постановою Держкомпраці СРСР від 20.06.1974 №162. А також, в наданій архівній довідці від 07.08.2024 №283 відсутня інформація про відпрацьовані трудодні з 18.05.1981 по 31.12.1985 та з 01.01.1987 по 31.12.1990 (а.с. 13).

Вважаючи рішення відповідача протиправним, позивач звернувся до суду з даним позовом.

Приймаючи рішення про часткове задоволення позовних вимог, суд першої інстанції виходив з того, що трудова книжка позивача містить записи щодо роботи позивача у спірні періоди. Наведені записи трудової книжки про роботу позивача за вказані періоди свідчать про зайнятість останнього за відповідною посадою, періоди роботи позивача підтверджені належними записами трудової книжки, яка оформлена відповідно до вимог законодавства. Оскільки вирішення питання призначення пенсії є виключною компетенцією відповідача, з метою ефективного захисту прав позивача, суд вважав за необхідне вийти за межі позовних вимог, та зобов`язав Головного управління Пенсійного фонду України в Херсонській області зарахувати до стажу роботи ОСОБА_1 період роботи у колгоспі ім. Чапаєва Біляївського району Одеської області з 01.06.1990 року по 31.12.1990 року; та повторно розглянути заяву ОСОБА_1 про призначення пенсії, з урахуванням правової оцінки, наданої судом у рішенні.

Колегія суддів погоджується з такими висновками суду першої інстанції з огляду на наступне.

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з частинами першою, другою статті 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом. Це право гарантується загальнообов`язковим державним соціальним страхуванням за рахунок страхових внесків громадян, підприємств, установ і організацій, а також бюджетних та інших джерел соціального забезпечення; створенням мережі державних, комунальних, приватних закладів для догляду за непрацездатними.

Відповідно до пункту 6 частини першої статті 92 Конституції України основи соціального захисту, форми і види пенсійного забезпечення визначаються виключно законами України.

Принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов`язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій, надання соціальних послуг з коштів Пенсійного фонду, що формуються за рахунок страхових внесків роботодавців, бюджетних та інших джерел визначені Законом України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 № 1058-IV (далі - Закон № 1058-IV).

Статтею 1 Закону № 1058-IV передбачено, що пенсія - щомісячна пенсійна виплата в солідарній системі загальнообов`язкового державного пенсійного страхування, яку отримує застрахована особа в разі досягнення нею передбаченого цим Законом пенсійного віку чи визнання її особою з інвалідністю, або отримують члени її сім`ї у випадках, визначених цим Законом.

Відповідно до пункту 1 частини першої статті 8 Закону № 1058-IV право на отримання пенсій та соціальних послуг із солідарної системи мають громадяни України, які застраховані згідно із цим Законом та досягли встановленого цим Законом пенсійного віку чи визнані особами з інвалідністю в установленому законодавством порядку і мають необхідний для призначення відповідного виду пенсії страховий стаж, а в разі смерті цих осіб - члени їхніх сімей, зазначені у статті 36 цього Закону, та інші особи, передбачені цим Законом.

Згідно з частиною першою статті 9 Закону № 1058-IV відповідно до цього Закону в солідарній системі призначаються такі пенсійні виплати: 1) пенсія за віком; 2) пенсія по інвалідності; 3) пенсія у зв`язку з втратою годувальника.

За змістом статті 26 Закону № 1058-ІV особи мають право на призначення пенсії за віком після досягнення віку 60 років за наявності страхового стажу не менше 15 років по 31 грудня 2017 року.

Починаючи з 1 січня 2018 року право на призначення пенсії за віком після досягнення віку 60 років мають особи за наявності страхового стажу: з 1 січня 2024 року по 31 грудня 2024 року - не менше 31 року.

Відповідно до частин першої та другої статті 24 Закону № 1058-IV страховий стаж - період (строк), протягом якого особа підлягає загальнообов`язковому державному пенсійному страхуванню та за який щомісяця сплачені страхові внески в сумі не меншій, ніж мінімальний страховий внесок.

Страховий стаж обчислюється територіальними органами Пенсійного фонду відповідно до вимог цього Закону за даними, що містяться в системі персоніфікованого обліку, а за періоди до впровадження системи персоніфікованого обліку - на підставі документів та в порядку, визначеному законодавством, що діяло до набрання чинності цим Законом, а також даних, включених на підставі цих документів до реєстру застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування.

У разі якщо за період з 1 липня 2000 року по 31 грудня 2016 року в реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування відсутні відомості, необхідні для обчислення страхового стажу військовослужбовцям (крім військовослужбовців строкової військової служби), поліцейським, особам рядового і начальницького складу відповідно до цього Закону, страховий стаж обчислюється на підставі довідки про проходження військової служби та про сплачені суми страхових внесків.

Згідно з ч.4 ст. 24 Закону № 1058-IV періоди трудової діяльності та інші періоди, що враховувалися до стажу роботи для призначення пенсії до набрання чинності цим Законом, зараховуються до страхового стажу в порядку і на умовах, передбачених законодавством, що діяло раніше, крім випадків, передбачених цим Законом.

Відповідно до ч.1 ст. 44 Закону № 1058-IV призначення (перерахунок) пенсії здійснюється за зверненням особи або автоматично (без звернення особи) у випадках, передбачених цим Законом.

Звернення за призначенням (перерахунком) пенсії здійснюється шляхом подання заяви та інших документів, необхідних для призначення (перерахунку) пенсії, до територіального органу Пенсійного фонду або до уповноваженого ним органу чи уповноваженої особи застрахованою особою особисто або через законного представника недієздатної особи, особи, дієздатність якої обмежена, малолітньої або неповнолітньої особи.

Порядок подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсії визначається правлінням Пенсійного фонду за погодженням з центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері соціального захисту населення.

Відповідно до ч.2 ст. 44 Закону № 1058-IV призначення пенсії за віком здійснюється автоматично (без звернення особи) у разі набуття застрахованою особою права на призначення пенсії за віком при досягненні пенсійного віку, передбаченого частиною першою статті 26 цього Закону, на підставі відомостей, наявних у системі персоніфікованого обліку, якщо до досягнення пенсійного віку, передбаченого статтею 26 цього Закону, особа не повідомила про бажання одержувати пенсію з більш пізнього віку.

У разі відсутності в системі персоніфікованого обліку даних про страховий стаж, необхідний для призначення пенсії за віком (у тому числі за періоди до впровадження системи персоніфікованого обліку), територіальний орган Пенсійного фонду інформує застраховану особу, у тому числі через її особистий електронний кабінет на веб-порталі електронних послуг Пенсійного фонду, про відсутність таких відомостей та необхідність їх подання (за наявності). Документи про страховий стаж можуть бути подані до територіального органу Пенсійного фонду або через особистий електронний кабінет на веб-порталі електронних послуг Пенсійного фонду.

Згідно з ч.3 ст. 44 Закону № 1058-IV органи Пенсійного фонду мають право вимагати відповідні документи від підприємств, організацій і окремих осіб, видані ними для оформлення пенсії, а також в необхідних випадках перевіряти обґрунтованість їх видачі та достовірність поданих відомостей про осіб, які підлягають загальнообов`язковому державному пенсійному страхуванню, умови їх праці та інших відомостей, передбачених законодавством для визначення права на пенсію. На такі перевірки не поширюється дія положень законодавства про здійснення державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності.

Статтею 62 Закону України «Про пенсійне забезпечення» від 05.11.1991 № 1788-XII (далі - Закон № 1788-XII) передбачено, що основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до пункту 2.1 Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України від 25.11.2005 № 22-1 (тут і далі - у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин), до заяви про призначення пенсії за віком додаються такі документи:

1) документ, що засвідчує реєстрацію у Державному реєстрі фізичних осіб - платників податків (крім осіб, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та офіційно повідомили про це відповідний контролюючий орган і мають відмітку у паспорті), надається у разі відсутності в паспорті громадянина України або свідоцтві про народження інформації про реєстраційний номер облікової картки платника податків;

2) документи про стаж, що визначені Порядком підтвердження наявного стажу роботи для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 12 серпня 1993 року № 637 (далі - Порядок підтвердження наявного стажу роботи). За періоди роботи після впровадження персоніфікованого обліку у системі загальнообов`язкового державного пенсійного страхування (далі - персоніфікований облік) орган, що призначає пенсію, додає індивідуальні відомості про застраховану особу з реєстру застрахованих осіб за формою згідно з додатком 4 до Положення про реєстр застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування, затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України від 18 червня 2014 року № 10-1, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 08 липня 2014 року за № 785/25562 (у редакції постанови правління Пенсійного фонду України від 27 березня 2018 року № 8-1) (далі - Положення), а у разі необхідності - за формою згідно з додатком 3 до Положення (далі - індивідуальні відомості про застраховану особу).

Згідно з пунктом 1 Порядку підтвердження наявного стажу роботи для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12 серпня 1993 р. № 637 (далі – Порядок №637) основним документом, що підтверджує стаж роботи за період до впровадження персоніфікованого обліку у системі загальнообов`язкового державного соціального страхування (далі - персоніфікований облік), є трудова книжка.

За відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній стаж роботи встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами.

Відповідно до пункту 3 Порядку №637 за відсутності трудової книжки, а також у випадках, коли в трудовій книжці відсутні необхідні записи або містяться неправильні чи неточні записи про періоди роботи, для підтвердження стажу роботи приймаються дані, наявні в реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування, а також виписки або довідки, складені на основі даних, наявних в інформаційних (автоматизованих) та/або інформаційно-комунікаційних системах підприємств, установ, організацій, довідки, виписки із наказів, особові рахунки і відомості на видачу заробітної плати, посвідчення, характеристики, письмові трудові договори і угоди з відмітками про їх виконання та інші документи, які містять відомості про періоди роботи.

За відсутності зазначених у цьому пункті документів для підтвердження стажу роботи приймаються членські квитки профспілок. При цьому підтверджуються періоди роботи лише за той час, за який є відмітки про сплату членських внесків.

Отже, прийняття на підтвердження стажу роботи, зокрема довідок, застосовується тільки в тому випадку, коли відсутня трудова книжка, або відсутні відповідні записи чи містяться неправильні чи неточні записи в трудовій книжці.

Згідно із записами №№ 1-3 трудової книжки позивача НОМЕР_1 від 18.05.1981 року, позивач: 18.05.1981 - прийнятий у члени колгоспу ім. Чапаєва Біляївського району Одеської області механізатором мехотряду №1; 20.05.1997 - звільнений з колгоспу за власним бажанням.

Станом на час початку ведення трудової книжки позивачки порядок ведення трудових книжок регулювався Інструкцією про порядок ведення трудових книжок на підприємствах, установах, організаціях, затвердженою постановою Держкомпраці СРСР від 20.07.1974 року №162.

Відповідно до абзацу 1 пункту 1.1 глави 1 Інструкції №162 трудова книжка є основним документом про трудову діяльність робітників та службовців.

Пунктом 2.3 глави 2 Інструкції №162 встановлено, що всі записи в трудовій книжці про прийом на роботу, переведення на іншу постійну роботу чи звільнення, а також нагороди і заохочення вносяться адміністрацією підприємства після видачі наказу (розпорядження), але не пізніше тижневого строку, а при звільненні - в день звільнення і повинні чітко відповідати тексту наказу (розпорядженню). Записи проводяться арабськими цифрами (число та місяць двозначними).

Колегія суддів зауважує, що з трудової книжки ОСОБА_1 вбачається, що вона видана відповідно до Інструкції про порядок ведення трудових книжок працівників.

У трудовій книжці позивача здійснені записи, які містять повну інформацію: дати прийняття та звільнення, посада та місце роботи, на підставі якого документу здійснений запис у трудовій книжки, відповідні печатки та підписи уповноваженої особи.

Колегія суддів зазначає, що основним документом, що підтверджує стаж роботи є трудова книжка, а за відсутності останньої або відповідних записів у ній, їх неправильності чи неточності, трудовий стаж встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами. Такими документами, зокрема, є архівні та уточнюючі довідки, виписки із наказів, особові рахунки і відомості на видачу заробітної плати, посвідчення, характеристики, письмові трудові договори і угоди з відмітками про їх виконання, тощо. У разі коли документи про трудовий стаж не збереглися, підтвердження трудового стажу здійснюється органами Пенсійного фонду на підставі показань свідків.

Колегія суддів зауважує, що трудовим законодавством України не передбачено обов`язку працівника здійснювати контроль за веденням обліку та заповнення роботодавцем, іншими органами трудової книжки, а тому працівник не може нести і негативних наслідків порушення порядку заповнення його трудової книжки.

Недотримання правил ведення трудової книжки може мати негативні наслідки саме для особи, яка допустила такі порушення, а не для особи, щодо якої такі порушення було вчинено, а отже, й не може впливати на її особисті права.

Відповідальність за якість записів та відбитків печаток не може бути перекладена на працівника та призводити до позбавлення його права на врахування фактично відпрацьованого часу у складі трудового стажу, який враховується для призначення пенсії.

Колегія суддів наголошує, що на особу не може перекладатись тягар доведення правдивості чи достовірності даних, що зазначені у його документах, та їх ведення.

Колегія суддів зазначає, що підставою для призначення пенсії є наявність страхового стажу необхідного розміру, а не дотримання усіх формальних вимог при заповненні трудової книжки.

Зазначений висновок викладено у постанові Верховного Суду від 06.03.2018 у справі №754/14898/15-а.

Колегія суддів зазначає, що відповідно до статті 56 Закону України «Про пенсійне забезпечення» до стажу роботи зараховується робота, виконувана на підставі трудового договору на підприємствах, в установах, організаціях і кооперативах, незалежно від використовуваних форм власності та господарювання, а також на підставі членства в колгоспах та інших кооперативах, незалежно від характеру й тривалості роботи і тривалості перерв.

При обчисленні стажу робота в колгоспі за період після 1965 року, якщо член колгоспу не виконував без поважних причин встановленого мінімуму трудової участі в громадському господарстві, враховується час роботи за фактичною тривалістю.

Наведені положення свідчать про те, що єдиною підставою для не врахування до трудового стажу часу роботи колгоспника за фактичною тривалістю є невиконання встановленого мінімуму трудової участі саме без поважних причин.

Водночас, відповідачами не доведено, що позивач, як член колгоспу, без поважних причин не виконував встановленого мінімуму трудової участі в громадському господарстві.

Колегія суддів зауважує, що матеріали справи не містять доказів щодо реалізації пенсійними органами своїх повноважень для встановлення дійсних обставин трудової діяльності ОСОБА_1 . Також відповідачами не надано суду жодного пояснення із доказами стосовно неможливості перевірки й уточнення виявлених суперечностей за зазначені періоди, що свідчить про неналежну реалізацію владних повноважень пенсійними органами.

Доказів, які б спростовували спірний період трудової діяльності позивача відповідачі не надали.

З огляду на вищезазначене, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про часткове задоволення позовних вимог шляхом визнання протиправним та скасування рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Херсонській області №155350021012 від 02.05.2025 року; зобов`язання Головне управління Пенсійного фонду України в Херсонській області зарахувати до стажу роботи ОСОБА_1 період роботи у колгоспі ім. Чапаєва Біляївського району Одеської області з 01.06.1990 року по 31.12.1990 року; зобов`язання Головне управління Пенсійного фонду України в Херсонській області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 про призначення пенсії, з урахуванням правової оцінки, наданої судом у рішенні.

Доводи апелянта про зобов`язання Головне управління Пенсійного фонду України в Херсонській області зарахувати до стажу роботи позивача період роботи у колгоспі та розглянути заяву повторно є безпідставними, оскільки апелянт є органом Пенсійного фонду, який на виконання принципу екстериторіальності, приймав рішення відносно заяви позивача від 12.09.2024.

Подібний правовий висновок викладено у постанові Верховного Суду від 27 листопада 2025 року у справі №240/25327/24.

Згідно п.41 висновку №11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд.

Інші доводи апеляційної скарги не спростовують висновки суду першої інстанції і зводяться до переоцінки встановлених судом обставин справи.

На підставі вищевикладеного, колегія суддів апеляційної інстанції вважає, що рішення Одеського окружного адміністративного суду ґрунтується на всебічному, повному та об`єктивному розгляді всіх обставин справи, які мають значення для вирішення спору, відповідає нормам матеріального та процесуального права. Доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції, викладених у зазначеному рішенні, у зв`язку з чим підстав для його скасування не вбачається.

Відповідно до ч.1 ст. 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись ст. ст. 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 328, 329 КАС України, колегія суддів, -

ПОСТАНОВИЛА:

Апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Херсонській області – залишити без задоволення.

Рішення Одеського окружного адміністративного суду від 22 вересня 2025 року – залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню не підлягає крім випадків, передбачених підпунктами а), б), в), г) пункту 2 частини 5 статті 328 КАС України.

Головуюча суддя: О.А. Шевчук

Суддя: А.В. Бойко

Суддя: О.В. Єщенко