Суд: Смілянський міськрайонний суд Черкаської області
Інстанція: Перша
Юрисдикція: Адмінправопорушення
Категорія: Вчинення домашнього насильства, насильства за ознакою статі, невиконання термінового заборонного припису або неповідомлення про місце свого тимчасового перебування
Дата: 11 березня 2026 р.
Справа: №703/967/26
Суддя: Овсієнко І. В.
Справа № 703/967/26
3/703/530/26
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
12 березня 2026 року суддя Смілянського міськрайонного суду Черкаської області Овсієнко І.В., розглянувши справу про адміністративне правопорушення, яка надійшла від відділу поліції №2 Черкаського РУП ГУНП в Черкаській області, про притягнення до адміністративної відповідальності
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, який проживає за адресою: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ,
за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 173-2 КУпАП,
у с т а н о в и в :
ОСОБА_1 , якого тричі протягом року притягнуто до адміністративної відповідальності за вчинення правопорушень, що передбачені ст. 173-2 КУпАП, востаннє постановою Смілянського міськрайонного суду від 30.09.2025 в справі №703/5891/25, провадження 3/703/2294/25, що набрала законної сили 14.10.2025, визнано винним у вчиненні 14.08.2025 адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 173-2 КУпАП із накладенням адміністративного стягнення у виді штрафу, 12.02.2026 близько 14-00 год за адресою АДРЕСА_1 , вчинив щодо своєї матері ОСОБА_2 , домашнє насильство фізичного та психологічного характеру, внаслідок чого була завдана шкода її фізичному та психічному здоров`ю.
Своїми діями ОСОБА_1 вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч. 3 ст. 173-2 КУпАП.
Особа, яка притягується до адміністративної відповідальності, ОСОБА_1 у судове засідання не з`явився, про дату, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, шляхом направлення судової повістки у вигляді текстового повідомлення на номер телефону, зазначений у протоколі про адміністративне правопорушення, доставка відповідного повідомлення підтверджується записом реєстру відправки.
Згідно з ч. 2 ст. 277 КУпАП, справа про адміністративне правопорушення, передбачене статтею 173-2 КУпАП, розглядається протягом доби.
Приймаючи до уваги строк розгляду протоколу про адміністративне правопорушення, передбачене ст. 173-2 КУпАП, повідомлення особи, яка притягується до адміністративної відповідальності за вказаною статтею, про дату, час та місце розгляду протоколу, забезпечення явки цієї особи покладається на орган, який склав відповідний протокол, однак остання до суду не доставлена.
Зазначені обставини позбавили суддю об`єктивної можливості провести розгляд справи про адміністративне правопорушення у визначені чинним КУпАП строки накладення адміністративного стягнення з дотриманням вимог ч. 2 ст. 277 КУпАП.
З урахуванням того, що ОСОБА_1 не подав клопотання про відкладення розгляду справи у зв`язку з неможливістю явки в судове засідання, не з`явився в судове засідання, суд оцінює таку процесуальну поведінку як направлену на умисне, безпідставне затягування розгляду справи з метою спливу строку притягнення до адміністративної відповідальності, передбаченого ст. 38 КУпАП, що суперечить загальноправовому принципу добросовісності.
Безпідставне умисне затягування розгляду справи нівелює завдання КУпАП, яким є охорона прав і свобод громадян, встановленого правопорядку, зміцнення законності, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі точного і неухильного додержання Конституції і законів України, поваги до прав, честі і гідності інших громадян, до правил співжиття, сумлінного виконання своїх обов`язків, відповідальності перед суспільством.
Недотримання строків розгляду справ про адміністративне правопорушення порушує конституційне право на судовий захист, гарантований статтею 55 Конституції України, і негативно впливає на ефективність правосуддя та на авторитет судової влади.
Відповідно до рішення від 03.04.2008 у справі «Пономарьов проти України» Європейський суд з прав людини зазначив, що сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження.
Відповідно до ст. 268 КУпАП, справа про адміністративне правопорушення розглядається в присутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності. Під час відсутності цієї особи справу може бути розглянуто лише у випадках, коли є дані про своєчасне її сповіщення про місце і час розгляду справи.
Відповідно до ч. 2 ст. 268 КУпАП при розгляді справ про адміністративні правопорушення, передбачені частиною першою статті 44, статтями 51, 146, 160, 172-4 - 172-9, 173, частиною третьою статті 178, статтями 185, 185-1, статтями 185-7, 187 цього Кодексу, присутність особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, є обов`язковою.
Справа не належить до тих, що розглядаються за обов`язкової присутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, тому суддя вважає за можливе розглянути справу за його відсутності.
Потерпіла ОСОБА_1 в судовому засіданні пояснила, що проживає разом із сином, ОСОБА_1 , який постійно зловживає спиртними напоями, в стані алкогольного сп`яніння систематично вчиняє відносно неї домашнє насильство, що проявляється в побитті, штовханні, погрозах, образах нецензурною лайкою, безпідставному глузуванні з неї, як беззахисної особи похилого віку. Зимою часто виганяв із житла, внаслідок чого були випадки, коли ночувала на вулиці, навіть в сильний мороз. Неодноразово притягувався до адміністративної відповідальності за насильство в сім`ї, однак застосовані заходи впливу не мали для нього наслідків. 12.02.2025 ОСОБА_1 , знаходячись в стані алкогольного сп`яніння, в місці їх спільного проживання виражався відносно неї нецензурною лайкою, погрожував, вдарив по голові та виганяв з будинку, внаслідок чого змушена була тривалий час провести на морозі. Просила суд захистити її від протиправних дій ОСОБА_1 , оскільки вона має страх за своє життя та здоров`я.
Суддя, заслухавши особу, яка постраждала від насильства в сім`ї, дослідивши матеріали справи, приходить до наступного.
Згідно ч. 1 ст. 9 КУпАП, адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Положеннями ст. 251 КУпАП передбачено, що доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються, зокрема, протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, речовими доказами, іншими документами.
Відповідно до ст. 252 КУпАП, орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
Відповідно до ч. 3 ст. 173-2 КУпАП передбачено адміністративну відповідальність за вчинення домашнього насильства, тобто умисне вчинення будь-яких діянь (дій або бездіяльності) фізичного, психологічного чи економічного характеру (застосування насильства, що не спричинило тілесних ушкоджень, погрози, образи чи переслідування, позбавлення житла, їжі, одягу, іншого майна або коштів, на які потерпілий має передбачене законом право, тощо), внаслідок чого була завдана шкода фізичному або психічному здоров`ю потерпілого; за діяння, передбачене частиною першою цієї статті, вчинене стосовно малолітньої чи неповнолітньої особи, якщо ті самі дії, вчинені особою, яку протягом року було піддано адміністративному стягненню за одне з порушень, передбачених частиною першою або другою цієї статті.
Статтею 1 Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству» визначено, що домашнє насильство - діяння (дії або бездіяльність) фізичного, сексуального, психологічного або економічного насильства, що вчиняються в сім`ї чи в межах місця проживання або між родичами, або між колишнім чи теперішнім подружжям, або між іншими особами, які спільно проживають (проживали) однією сім`єю, але не перебувають (не перебували) у родинних відносинах чи у шлюбі між собою, незалежно від того, чи проживає (проживала) особа, яка вчинила домашнє насильство, у тому самому місці, що й постраждала особа, а також погрози вчинення таких діянь.
Під психологічним насильством розуміється форма домашнього насильства, що включає словесні образи, погрози, у тому числі щодо третіх осіб, приниження, переслідування, залякування, інші діяння, спрямовані на обмеження волевиявлення особи, контроль у репродуктивній сфері, якщо такі дії або бездіяльність викликали у постраждалої особи побоювання за свою безпеку чи безпеку третіх осіб, спричинили емоційну невпевненість, нездатність захистити себе або завдали шкоди психічному здоров`ю особи.
Фізичне насильство - форма домашнього насильства, що включає ляпаси, стусани, штовхання, щипання, шмагання, кусання, а також незаконне позбавлення волі, нанесення побоїв, мордування, заподіяння тілесних ушкоджень, залишення в небезпеці, ненадання допомоги особі, яка перебуває в небезпечному для життя стані, вчинення інших правопорушень насильницького характеру.
Вина ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення підтверджується сукупністю письмових доказів, досліджених судом безпосередньо, а саме: даними протоколу про адміністративне правопорушення серії ВАД №024592 від 12.02.2026; даними термінового заборонного припису стосовно кривдника серії АА №490912 від 12.02.2025; даними протоколу прийняття заяви про вчинене кримінальне правопорушення або таке, що готується від 12.02.2026; письмовими поясненнями особи, потерпілої від домашнього насильства, ОСОБА_2 від 12.02.2026; даними форми оцінки ризиків вчинення домашнього насильства від 12.02.2026, копіями постанов Смілянського міськрайонного суду від 10.07.2025 в справі №703/2836/25, від 18.06.2025 в справі №703/3189/25, від 30.09.2025 в справі №703/5819/25.
Зазначені вище докази сумнівів щодо їх достовірності та допустимості не викликають, оскільки вони оформлені у визначеному процесуальним законом порядку.
З урахуванням викладеного, суддя вважає, що вина ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 173-2 КУпАП, доведена повністю.
Відповідності ст. 23 КУпАП, адміністративне стягнення є мірою відповідальності і застосовується з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобігання вчиненню нових правопорушень як самим правопорушником, так і іншими особами.
Ураховуючи характер вчиненого правопорушення, особу порушника, приймаючи до уваги ступінь його вини, систематичне вчинення правопорушень, передбачених ст. 173-2 КУпАП відносно матері, з урахуванням того, що до нього неодноразово застосовувались адміністративні стягнення у вигляді штрафу, що достатнього виховного та превентивного впливу не мали, суд вважає доцільним накласти на ОСОБА_1 адміністративне стягнення у вигляді адміністративного арешту на строк 15 діб. Даний вид впливу суддя вважає єдиним достатнім для його виправлення та попередження вчинення нових правопорушень.
Відповідно до ч. 1 ст. 39-1 КУпАП у разі вчинення домашнього насильства чи насильства за ознакою статі суд під час вирішення питання про накладення стягнення за адміністративне правопорушення має право одночасно вирішити питання про направлення особи, яка вчинила домашнє насильство чи насильство за ознакою статі, на проходження програми для таких осіб, передбаченої законом.
Згідно зі ст. 283 КУпАП постанова суду про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративні правопорушення, передбачені статтями 173-2 і 173-6 цього Кодексу, повинна містити обґрунтування необхідності або відсутності необхідності направлення порушника на проходження програми для особи, яка вчинила домашнє насильство чи насильство за ознакою статі, відповідно до статті 39-1 цього Кодексу.
Дослідивши обставини вчинення адміністративного правопорушення, суд приходить до наступного. З об`єктивної сторони правопорушення виразилося у застосуванні порушником фізичного та психологічного насильства щодо матері, особи похилого віку, а саме побиття, лайливих слів та образ, в житлі, де вони разом постійно проживають, особа, постраждала від домашнього насильства за таких обставин пов`язана із ним спільним побутом, тому не може уникнути протиправних дій з його боку, змінивши місце проживання, вказані дії вчинені ОСОБА_1 тричі протягом незначного періоду часу, щодо тієї ж особи, стали підставою для притягнення його до адміністративної відповідальності.
З метою припинення вчинення ОСОБА_1 домашнього насильства в подальшому, зміни його насильницької поведінки, формування нової неагресивної психологічної моделі поведінки у приватних стосунках, відповідального ставлення до своїх вчинків та їх наслідків, суд вважає за необхідне вирішити питання про направлення його в порядку ст. 39-1 КУпАП, на проходження програми для кривдників, передбаченої Законом України «Про запобігання та протидію домашньому насильству», після відбуття стягнення у виді адмінарешту.
Роз`яснити ОСОБА_1 , що у разі неявки для проходження програми для кривдників або ухилення від проходження програми без поважних причин суб`єкти, відповідальні за виконання програм для кривдників, надають протягом трьох робочих днів письмове повідомлення про це уповноваженому підрозділу органів Національної поліції України для вжиття заходів. Притягнення кривдника до відповідальності за не проходження програми для кривдників не звільняє його від обов`язку пройти таку програму.
Відповідно до Закону України «Про судовий збір» та в порядку ст. 40-1 КУпАП, з ОСОБА_1 слід стягнути судовий збір, ставка якого складає 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Доказів, які звільняють порушника від сплати судового збору за розгляд справи про адміністративне правопорушення, матеріали справи не містять.
На підставі викладеного та керуючись ст. 39-1, ч. 3 ст. 173-2, ст. 283, 284 КУпАП України, суддя,
п о с т а н о в и в :
Визнати ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 винуватим у вчиненні правопорушення, що передбачене ч. 3 ст. 173-2 КУпАП і накласти на нього адміністративне стягнення у виді адміністративного арешту на строк 15 (п`ятнадцять) діб.
Стягнути із ОСОБА_1 на користь держави 665,60 грн судового збору (отримувач коштів ГУК у м. Києві/м. Київ/22030106, код за ЄДРПОУ 37993783, банк отримувача Казначейство України (ЕАП), рахунок отримувача UA908999980313111256000026001, код класифікації доходів бюджету 22030106).
Строк адміністративного арешту ОСОБА_1 рахувати з моменту його фактичного затримання.
Виконання постанови в частині накладеного адміністративного стягнення у виді адмінарешту доручити ВП №2 Черкаського РУП ГУНП в Черкаській області.
Після відбування стягнення у виді адміністративного арешту направити ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який проживає за адресою АДРЕСА_1 , в порядку, визначеному ст. 39-1 КУпАП для проходження програми для кривдників, передбаченої Законом України «Про запобігання та протидії домашньому насильству», строком на 3 (три) місяці.
Копію постанови для виконання направити до Виконавчого комітету Смілянської міської ради.
Постанова може бути оскаржена до Черкаського апеляційного суду особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її захисником, потерпілою особою протягом 10 днів з дня її винесення.
Суддя І.В.Овсієнко
Оригінал: reyestr.court.gov.ua