Постанова від 05 березня 2026 р. у справі №694/275/26 — Звенигородський районний суд Черкаської області

Справа № 694/275/26

Провадження № 3/694/151/26

ПОСТАНОВА

Іменем України

06.03.2026 року м. Звенигородка

Суддя Звенигородського районного суду Черкаської області Смовж О.Ю., розглянувши матеріали, які надійшли з Звенигородського РВП ГУ НП в Черкаській області, про притягнення до адміністративної відповідальності:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянки України, проживаючої за адресою: АДРЕСА_1 ,

за ст. 124 Кодексу України про адміністративні правопорушення,

встановила:

Як вбачається з протоколу про адміністративне правопорушення від 30.01.2026 серії ЕПР 1 № 579441, 30.01.2026 о 16.15 год в с. Гусакове, вул. Центральна, 37, траса Н-16 160 км+850 м., водій ОСОБА_1 , керуючи автомобілем ВАЗ 211540 н.з. НОМЕР_1 , не вибрала безпечної швидкості руху, щоб мати змогу постійно контролювати його рух та безпечно керувати ним, не врахувала дорожньої обстановки та дорожнього покриття, в наслідок чого не впоралася з керуванням та здійснила з`їзд до кювету. При ДТП автомобіль отримав механічні пошкодження з матеріальними збитками. Своїми діями ОСОБА_1 порушила п. 12.1. п.2.3.б ПДР, відповідальність за вчинення даного правопорушення передбачена ст. 124 КУпАП.

ОСОБА_1 в судове засідання не з`явилася, повідомлялась належним чином за адресою, вказаною у протоколі про адміністративне правопорушення, звернулась до суду із заявою, у якій просила розгляд справи проводити без її участі, вину визнає та просить суворо не карати.

За таких обставин, суд вважає за можливе провести розгляд справи без участі правопорушника враховуючи, що ст.268 КУпАП не передбачена обов`язкова участь особи, яка притягається до адміністративної відповідальності за ст. 124 КУпАП. Згідно практики Європейського Суду з прав людини, зокрема Рішення від 03.04.2008р. справа "Пономарьов проти України", сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження.

Вказане узгоджується з рішенням Європейського суду з прав людини від 08.11.2005 року у справі «Смірнов проти України», відповідно до якого в силу вимог ч.1ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, обов`язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінку сторін, предмету спору. Нездатність суду об`єктивно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи, є порушенням ч.1 ст.6 даної Конвенції.

В своїх рішеннях Європейський суд також наголошує, що сторона, яка задіяна в ході судового розгляду, зобов`язана з розумним інтервалом сама цікавитись провадженням у її справі, добросовісно користуватися належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов`язки.

Завданням судді при розгляді справи про адміністративне правопорушення, відповідно до вимог ст. 245 КУпАП, є своєчасне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом.

Відповідно до статті 9 КУпАП, адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Відповідно до вимог ст. ст. 245, 251, 252, 280 КУпАП суд зобов`язаний повно, всебічно та об`єктивно з`ясувати всі обставини справи, встановити, чи було вчинене адміністративне правопорушення та чи винна особа у його вчиненні, дослідити наявні у справі докази, дати їм належну правову оцінку і в залежності від встановленого, прийняти мотивоване законне рішення.

У пункті 24 постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті» від 23.12.2005, № 14, звернуто увагу судів на неприпустимість спрощеного підходу до судового розгляду справ про адміністративні правопорушення на транспорті та ігнорування прав осіб, яких притягають до відповідальності, потерпілих, їх законних представників і захисників.

Об`єктивна сторона правопорушення, передбаченого ст.124 КУпАП, полягає у порушенні учасниками дорожнього руху правил дорожнього руху, що спричинило пошкодження транспортних засобів, вантажу, автомобільних доріг, вулиць, залізничних переїздів, дорожніх споруд чи іншого майна.

Відповідно до статті 14 Закону України «Про дорожній рух» учасники дорожнього руху зобов`язані знати і неухильно дотримувати вимог цього Закону, Правил дорожнього руху та інших нормативних актів з питань безпеки дорожнього руху, створювати безпечні умови для дорожнього руху, не завдавати своїми діями або бездіяльністю шкоди підприємствам, установам, організаціям і громадянам, виконувати розпорядження органів державного нагляду та контролю щодо дотримання законодавства про дорожній рух.

Єдиний порядок дорожнього руху на всій території України встановлено Правилами дорожнього руху України, згідно пункту 1.3 якого учасники дорожнього руху зобов`язані знати й неухильно виконувати вимоги цих Правил, а також бути взаємно ввічливими.

Пунктом 2.3 Б Правил дорожнього руху передбачено, що для забезпечення безпеки дорожнього руху водій зобов`язаний бути уважним, стежити за дорожньою обстановкою, відповідно реагувати на її зміну, стежити за правильністю розміщення та кріплення вантажу, технічним станом транспортного засобу і не відволікатися від керування цим засобом у дорозі.

В судовому засіданні встановлено, що водій ОСОБА_1 , 30.01.2026 о 16.15 год в с. Гусакове, вул. Центральна, 37, траса Н-16 160 км+850 м., керуючи автомобілем ВАЗ 211540 н.з. НОМЕР_1 , не вибрала безпечної швидкості руху, щоб мати змогу постійно контролювати його рух та безпечно керувати ним, не врахувала дорожньої обстановки та дорожнього покриття, в наслідок чого не впоралася з керуванням та здійснила з`їзд до кювету. При ДТП автомобіль отримав механічні пошкодження з матеріальними збитками. Своїми діями ОСОБА_1 порушила п. 12.1. п.2.3.б ПДР, відповідальність за вчинення даного правопорушення передбачена ст. 124 КУпАП.

Пунктом 12.1 ПДР України передбачено, що під час вибору в установлених межах безпечної швидкості руху водій повинен ураховувати дорожню обстановку, а також особливості вантажу, що перевозиться, і стан транспортного засобу, щоб мати змогу постійно контролювати його рух та безпечно керувати ним.

Так, відповідно до ч. 1 ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Дане правопорушення підтверджується протоколом про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 579441 від 30.01.2026, рапортом Звенигородського РВП ГУ НП в Черкаській області від 31.01.2026, схемою наслідків ДТП від 30.01.2026, письмовими поясненнями ОСОБА_1 від 30.01.2026 року, в яких вона зазначила, що рухалася в населеному пункті Гусакове Звенигородського району, на повороті дороги, її автомобіль занесло та вона з`їхала з дороги на огородню ділянку, автомобіль перевернувся та отримав механічні пошкодження, фототаблицею до схеми ДТП.

Оцінюючи здобуті у справі та досліджені в судовому засіданні докази, суд визнає їх належними та допустимими для використання в процесі доказування, оскільки ці докази містять у собі фактичні дані, які логічно пов`язані з тими обставинами, які підлягають доказуванню в справі та становлять предмет доказування, зібрані у порядку, встановленому КУпАП.

Зазначені вище докази винуватості ОСОБА_1 у вчиненні правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП є такими, що доповнюють одне одного, є повними, безсумнівними, належними та допустимими, оскільки у відповідності до ст.ст. 251, 252 КУпАП, прямо підтверджують існування обставин, що підлягають доказуванню у справі про адміністративне правопорушення, а також є такими, що зібрані в порядку, встановленому законом.

Зокрема, суд бере до уваги той факт, що водій ОСОБА_1 , керуючи автомобілем ВАЗ 211540 н.з. НОМЕР_1 , не вибрала безпечної швидкості руху, щоб мати змогу постійно контролювати його рух та безпечно керувати ним, не врахувала дорожньої обстановки та дорожнього покриття, в наслідок чого не впоралася з керуванням та здійснила з`їзд до кювету.

Як наслідок, в діях ОСОБА_1 наявний склад адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП.

При накладенні адміністративного стягнення, у відповідності до вимог ст. 33 КУпАП, суд враховує характер вчиненого адміністративного правопорушення, особу правопорушника та його майновий стан.

Обставин, які обтяжують відповідальність ОСОБА_1 судом не встановлено.

Відповідно до ст. 22 КУпАП при малозначності вчиненого адміністративного правопорушення орган (посадова особа), уповноважений вирішувати справу, може звільнити порушника від адміністративної відповідальності і обмежитись усним зауваженням.

При вирішенні питання про застосування положень ст. 22 КУпАП суд вирішує з урахуванням Узагальнення практики Судової палати у кримінальних справах Верховного Суду України та узагальнення судової практики Верховного Суду України щодо розгляду судами справ про адміністративні правопорушення де зазначено, що визначення малозначного правопорушення законодавчо не закріплено. Проте, у кожному конкретному випадку судом має вирішуватися питання про визнання діяння малозначним, виходячи з того, що його наслідки не представляють суспільної шкідливості, не завдали або не здатні завдати значної шкоди суспільним або державним інтересам, правам та свободам інших осіб.

Враховуючи наведені обставини вчинення правопорушення, особу правопорушника, незначні механічні пошкодження власного транспортного засобу, відсутність шкоди та збитків іншим особам, та відсутність обставин, які обтяжують покарання, беручи до уваги, що до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 раніше не притягувалася, претензії майнового характеру інших осіб до неї відсутні, вважаю за доцільне застосувати відносно ОСОБА_1 ст. 22 КУпАП, обмежившись усним зауваженням.

Згідно зі ст.284 КУпАП при оголошенні усного зауваження виноситься постанова про закриття справи.

На підставі викладеного та керуючись ст. 124, 283, 284 КУпАП, судя

постановила:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , визнати винуватою у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст.124 КУпАП, та згідно зі ст.22 КУпАП звільнити її від адміністративної відповідальності й закрити провадження у справі, обмежившись усним зауваженням.

Постанова може бути оскаржена до Черкаського апеляційного суду протягом десяти днів з дня її винесення.

Суддя О.Ю.Смовж