Рішення від 11 березня 2026 р. у справі №692/1951/25 — Драбівський районний суд Черкаської області

Справа № 692/1951/25

Провадження № 2/692/208/26

12.03.26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 березня 2026 року Драбівський районний суд Черкаської області в складі: головуючого судді – Чепурного О.П., при секретарі – Бубир В.М., розглянувши у відкритому судовому засіданні в с-щі Драбів в порядку спрощеного провадження цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «ФІНТРАСТ КАПІТАЛ» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, -

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до суду з позовом до відповідача з позовом про стягнення заборгованості за кредитним договором. Свої вимоги мотивує тим, що 06.09.2024 року між ТОВ «Лінеура Україна» та відповідачем ОСОБА_1 укладено договір №4948556 про надання коштів на умовах споживчого кредиту за допомогою ІТС товариства, доступ до якого забезпечується клієнту через веб-сайт або мобільний додаток. На умовах договору, ТОВ «Лінеура Україна» зобов`язалось надати кошти клієнту в гривні на умовах строковості, зворотності, платності, а ОСОБА_1 зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти. Відповідно до п.1.2. тип кредиту – кредит, сума кредиту складає 10000,00 грн., строк кредиту 360 днів: з 06.09.2024 року по 01.09.2025 року, періодичність платежів зі сплати процентів – кожні 30 днів. На підставі погоджених умов, надано кредит у безготівковій формі шляхом перерахування коштів на банківський рахунок фізичної особи. ТОВ «Лінеура Україна» свої зобов`язання перед ОСОБА_1 виконало.

31.07.2025 року між ТОВ «Лінеура Україна» та ТОВ «ФК» ФІНТРАСТ КАПІТАЛ», як фактором було укладено договір факторингу №31/07/2025, згідно з умовами якого клієнт відступив фактору право грошової вимоги за кредитним договором. Про відступлення права грошової вимоги позивач повідомив відповідача шляхом направлення на електронну пошту відповідного повідомлення.

Заборгованість відповідача по кредитному договору перед позивачем не сплачена і складає 45296,98 грн., з яких:

-9999,69 грн. - тіло кредиту;

-27097,29 грн. – заборгованість за процентами нарахованими первісним кредитором;

-3200,00 грн. – сума заборгованості за процентами нарахованих за 32 календарних днів;

-5000 грн. штрафні санкції.

Окрім того, позивач просить стягнути витрати понесені на професійну правничу допомогу в розмірі 10000,00 грн. та судовий збір.

Розгляд вказаної справи здійснюється в порядку спрощеного позовного провадження на підставі ухвали Драбівського районного суду від 08.01.2026 року.

Ухвалою суду, яка направлена відповідачу в установленому порядку, останній був наданий строк для подання заяви із обґрунтованими запереченнями проти розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження, а також строк для подання відзиву на позов. Відповідач відзиву на позов, заяви із обґрунтованими запереченнями проти розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження до суду не направив, хоча був повідомлений про дату судового засідання у порядку визначеному чинним законодавством.

Зважаючи на те, що справа розглядається за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін, відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

Дослідивши письмові матеріали справи та докази в їх сукупності, на підставі повного, об`єктивного та всебічного дослідження, суд встановив наступні обставини справи та відповідні їм правовідносини.

Згідно ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим кодексом, звернутись до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Відповідно до ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених цього кодексу.

Відповідно до копії договору про надання коштів на умовах споживчого кредиту №4948556 від 06.09.2024 року, між ТОВ «ЛІНЕУРА УКРАЇНА» та ОСОБА_1 укладено договір про надання коштів на умовах споживчого кредиту. Згідно п.1.2. договору, товариство зобов`язується надати клієнту грошові кошти в гривні на умовах строковості, зворотності, платності, а клієнт зобов`язується повернути кредит, сплатити проценти за користування кредитом та виконати обов`язки передбачені договором, тип кредиту – кредит, сума кредиту складає 10000,00 грн. Строк кредиту 360 днів, періодичність платежів зі сплати процентів кожні 30 днів. Згідно п.1.4.1. стандартна процентна ставка становить 1% в день та застосовується в межах всього строку кредиту. Згідно п.1.6 орієнтовна загальна вартість кредиту на дату укладення договору складає за стандартною ставкою 46000,00 грн.

В розділі 10 договору «реквізити та підписи сторін» в графі клієнт вказані його паспортні дані, дата народження, РНОКПП, телефон, електронна пошта, реквізити платіжного засобу та вказано, що підписано електронним підписом одноразовим ідентифікатором 29248 06.09.2024 21:02:48 ОСОБА_1 .

Статтею 12 Закону України «Про електронну комерцію» передбачено, якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису відповідно до вимог законів України «Про електронні документи та електронний документообіг» та «Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги», за умови використання засобу електронного підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

Отже, положення Закону України «Про електронну комерцію» передбачають використання, як електронного підпису так і електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом.

За змістом статей 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Стаття 627 ЦК України визначає, що відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

За змістом правової позиції Верховного Суду, викладеної у постанові від 12 січня 2021 року у справі №524/5556/19, у постанові від 23 березня 2020 року у справі №404/502/18, у постанові від 09 вересня 2020 року у справі №732/670/19, якщо договір про надання фінансового кредиту підписаний за допомогою одноразового паролю-ідентифікатора, тобто належними та допустимими доказами то підтверджено укладання між сторонами спірного правочину. Без отримання листа на адресу електронної пошти та/або смс-повідомлення, без здійснення входу на сайт товариства за допомогою логіна особистого кабінету і пароля особистого кабінету кредитний договір між позивачем та відповідачем не був би укладений. У такий спосіб сторони досягли згоди щодо усіх істотних умов правочину.

Враховуючи викладене, суд вважає укладеним кредитний договір, який підписаний позичальником за допомогою одноразового ідентифікатора.

До кредитного договору додано інформаційне повідомлення та таблицю обчислення загальної вартості кредиту для клієнта (споживача) та реальної річної процентної ставки за договором про споживчий кредит, які підписані відповідачем електронним підписом одноразовим ідентифікатором 29248.

Відповідно до п. 1.2. кредитного договору сума кредиту становить 10000,00 грн., які товариство надає у безготівковій формі шляхом перерахування коштів кредиту на банківський рахунок клієнта за реквізитами електронного платіжного засобу (платіжної картки) НОМЕР_1 . Кредит вважається наданим в день перерахування товариством суми кредиту за реквізитами, згідно даного пункту 2.1 договору.

Факт перерахунку коштів підтверджується листом ТОВ «Пейтек», в якому вказано що згідно договору з ТОВ «ЛІНЕУРА УКРАЇНА» про надання платіжних послуг з переказу коштів без відкриття рахунку № НОМЕР_2 від 2024-01-03, було успішно перераховано кошти на платіжну карту клієнта від ТОВ «ЛІНЕУРА УКРАЇНА» на суму 10000,00 грн., та надано інформацію про транзакцію на суму 10000,00 грн., дата створення, прийняття та виконання 06.09.2024, призначення платежу: зарахування на картку, ЕПЗ №4731219656475682.

Таким чином, судом встановлено, що кредитодавцем виконані умови договору щодо надання суми кредиту, що підтверджується матеріалами справи.

Щодо переходу права вимоги за кредитним договором суд зазначає наступне.

31.07.2025 року між ТОВ «ЛІНЕУРА УКРАЇНА» та ТОВ «ФК «ФІНТРАСТ Капітал» було укладено договір факторингу №31/07/2025, відповідно до якого ТОВ «ЛІНЕУРА УКРАЇНА» зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження клієнта ТОВ «ФК «ФІНТРАСТ Капітал» за плату, а клієнт відступив факторові право грошової вимоги, строк виконання зобов`язань за якою настав або виникне в майбутньому до третіх осіб – боржників, включаючи суму основного зобов`язання, плату за кредитом, пеню за порушення зобов`язань. Перелік боржників, підстави виникнення права грошової вимоги до боржників, сума грошових вимог та інші дані зазначені в реєстрі боржників, який формується згідно додатку №1 та є невід`ємною частиною договору.

Згідно витягу з реєстру боржників до договору факторингу №31/07/2025 від 31.07.2025, загальна сума заборгованості ОСОБА_1 становить 42096,98 грн.

Відповідно до п.1 ч.1 ст. 512 ЦК України, кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

Згідно зі ст. 514 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ст. 516 ЦК України, заміна кредитора у зобов`язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно ст. 517 ЦК України первісний кредитор у зобов`язанні повинен передати новому кредиторові документи, які засвідчують права, що передаються, та інформацію, яка є важливою для їх здійснення. Боржник має право не виконувати свого обов`язку новому кредиторові до надання боржникові доказів переходу до нового кредитора прав у зобов`язанні.

Відповідно до статті 1077 ЦК України за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника). Клієнт може відступити факторові свою грошову вимогу до боржника з метою забезпечення виконання зобов`язання клієнта перед фактором. Зобов`язання фактора за договором факторингу може передбачати надання клієнтові послуг, пов`язаних із грошовою вимогою, право якої він відступає.

Згідно зі ст. 1078 ЦК України предметом договору факторингу може бути право грошової вимоги, строк платежу за якою настав (наявна вимога), а також право вимоги, яке виникне в майбутньому (майбутня вимога). Майбутня вимога вважається переданою фактору з дня виникнення права вимоги до боржника. Якщо передання права грошової вимоги обумовлене певною подією, воно вважається переданим з моменту настання цієї події. У цих випадках додаткове оформлення відступлення права грошової вимоги не вимагається.

Таким чином, перехід права вимоги до позивача підтверджується доданими до позову договором факторингу та реєстром прав вимоги.

Відповідно до розрахунку заборгованості за договором №4948556 про надання споживчого кредиту від 06.09.2024 року заборгованість відповідача станом на 31.07.2025 року по кредитному договору перед позивачем не сплачена і складає 45296,98 грн., з яких:

-9999,69 грн. - тіло кредиту;

-27097,29 грн. – заборгованість за процентами нарахованими первісним кредитором;

-3200,00 грн. – сума заборгованості за процентами нарахованих за 32 календарних днів;

-5000,00 грн. – штрафні санкції.

Частиною другою статті 1054 ЦК України встановлено, що до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

Згідно зі статтею 1049 ЦК України позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.

Відповідно до ст. 536 ЦК України за користування чужими грошовими коштами боржник зобов`язаний сплачувати проценти. Розмір процентів за користування чужими грошовими коштами встановлюється договором, законом або іншим актом цивільного законодавства.

За наведених обставин, суд приходить до висновку, що вимоги позивача про стягнення заборгованості за тілом кредиту та заборгованості за процентами за користування кредитом є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню, оскільки відповідач свої зобов`язання за кредитним договором не виконує, що має відображення у розрахунку заборгованості за кредитним договором, укладеним між ТОВ «Лінеура Україна», правонаступником якого є ТОВ «ФК «ФІНТРАСТ Капітал», та ОСОБА_1 .

Проте, нарахований штраф у сумі 5000,00 грн. не підлягає стягненню, так як відповідно до п.18 Прикінцевих та перехідних положень Цивільного кодексу України у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов`язання за договором, неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем). Тому в цій частині позовних вимог слід відмовити.

Позивач просить стягнути витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 10000,00 грн.

Відповідно до вимог ст. 133 ЦПК України витрати на професійну правничу допомогу відноситься до витрат пов`язаних з розглядом справи.

На підтвердження понесених витрат позивача на правову допомогу його представник надав суду копію договору №10/12-2024 від 10 грудня 2024 р. про надання правової допомоги, заявки №13957 від 24.11.2025 року на виконання доручення до договору №10/12-2024 від 10 грудня 2024 р., акт №13957 прийому-передачі виконаних робіт (наданих послуг) згідно договору №10/12-2024 від 10 грудня 2024 р., рахунок на оплату №13957-22/12-2025 від 22.12.2025.

Відповідно до ч.4, 5 ст.137 ЦПК України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи. У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.

При вирішенні питання щодо розподілу судових витрат понесену позивачем на професійну правничу допомогу, суд враховує Постанову Верховного Суду від 13 березня 2025 року у справі № 275/150/22 (провадження № 61-13766св24), в якій зазначено, що зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу між сторонами, можливе виключно на підставі клопотання іншої сторони із обґрунтуванням недотримання вимог щодо співмірності витрат із складністю справи, обсягом і часом виконання робіт. Суд, керуючись принципами диспозитивності та змагальності, не має права вирішувати питання про зменшення суми судових витрат на професійну правову допомогу з власної ініціативи.

Враховуючи вищевикладене, суд вважає, що заявлений розмір витрат на професійну правничу допомогу за відсутності заперечень з боку відповідача підлягає стягненню на користь позивача пропорційно розміру задоволених позовних вимог (п.3 ч.2 ст.141 ЦПК України). У відповідності з ч.1 ст. 141 ЦПК України, судовий збір потрібно сягнути з відповідачки пропорційно розміру задоволених позовних вимог

Керуючись ст.ст. 526, 530, 549, 550, 551, 624, 625, 1048-1050, 1054 ЦК України, ст. 12-13, 76-81, 141, 229, 259, 263-265, 273-274, 354 ЦПК України, суд, -

ВИРІШИВ :

Позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова Компанія «ФІНТРАСТ КАПІТАЛ» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором - задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова Компанія «ФІНТРАСТ КАПІТАЛ» заборгованість по кредитному договору №4948556 від 06.09.2024 року у сумі 40296 гривень 98 копійок.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова Компанія «ФІНТРАСТ КАПІТАЛ» судові витрати за судовий збір та витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 11050 гривень 96 копійок.

Рішення може бути оскаржено до Черкаського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Головуючий