Постанова від 05 березня 2026 р. у справі №175/11124/25 — Дніпровський районний суд Дніпропетровської області

Справа № 175/11124/25

Провадження № 3/175/5649/25

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06 березня 2026 року с-ще Слобожанське

Суддя Дніпровського районного суду Дніпропетровської області Заборський В.О., за участю захисника – адвоката Хараїм О.В., розглянувши в режимі відеоконференції справу про адміністративне правопорушення, передбачене частиною 1 ст. 130 КУпАП, відносно:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, військовослужбовця, в/ч НОМЕР_1 , маючого статус учасника бойових дій, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , -

ВСТАНОВИВ:

23.06.2025 о 22:36 год. у м. Краматорську біля будинку №1 по вул. Бахмутській водій ОСОБА_1 керував транспортним засобом «Mitsubishi» L200, номерний знак НОМЕР_2 , з ознаками алкогольного сп`яніння, а саме: запах алкоголю з порожнини рота, порушення мови. Від проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння на місці зупинки транспортного засобу за допомогою спеціального технічного засобу або у медичному закладі відмовився, чим порушив п.2.5 ПДР, за що відповідальність передбачена ч.1 ст.130 КУпАП.

Справа про адміністративне правопорушення надійшла до суду 04.08.2025, її розгляд призначався неодноразово. Про час та місце розгляду справи на 06.03.2026 ОСОБА_1 був повідомлений належним чином, однак до суду не з`явився, заяву про відкладення розгляду справи не надав, тому вважаю за можливе розглянути справу за його відсутності, з огляду на положення частини 2 ст.268 КУпАП.

Захисник – адвокат Хараїм О.В. пояснила, що ОСОБА_1 не визнає себе винуватим та просила провадження у справі про адміністративне правопорушення закрити на підставі п.1 ч.1 ст.247 КУпАП, у зв`язку із відсутністю події і складу адміністративного правопорушення, або ж вирішити питання щодо можливості призначення більш м`якого адміністративного стягнення за ч.1 ст.130 КУпАП у виді штрафу без позбавлення права керування транспортними засобами. Свою позицію захисник обґрунтувала тим, що з огляду на те, що ОСОБА_1 є військовослужбовцем, про що були повідомлені співробітники поліції, то порядок його огляду на стан сп`яніння регламентований вимогами ст.266-1 КУпАП, у зв`язку з чим вимога співробітників поліції пройти огляд на стан сп`яніння є безпідставною та протиправною, а отримані докази – недопустимими. Також, як зазначила захисник, під час зупинки ОСОБА_1 співробітниками поліція він діяв у стані крайньої необхідності, зумовленою необхідністю виконання обов`язків військової служби та здійснював передислокацію на нову точку після ураження 23.06.2025 КСП роти вогневої підтримки ворожим НОМЕР_3 , і перевезення ним матеріальних цінностей та зброї для підрозділу і відсутність представників ВСП на місці зупинки вимусило його відмовитись від проходження огляду на приладі Драгер. Також, на відеозаписі, яка долучена до протоколу відсутній рух автомобіля, а права ОСОБА_1 були роз`яснені лише перед складанням протоколу. Крім того, наявні порушення вимог Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженої Наказом Міністерства внутрішніх справ України та Міністерства охорони здоров`я України 09.11.2015 року № 1452/735 (далі Інструкція), оскільки співробітники поліції не склали направлення для проходження огляду на стан сп`яніння до закладу охорони здоров`я, а відповідно ОСОБА_1 не був ознайомлений з ним. Також, оскільки ОСОБА_1 є військовослужбовцем і у нього є потреба в керуванні транспортними засобами, тому захисник просила у разі визнання його винуватим у вчиненні правопорушення застосувати аналогію закону та призначити більш м`яке стягнення, ніж передбачено законом, на підставі ст.69 КК України, в межах санкції ч.1 ст.130 КУпАП у виді штрафу без позбавлення права керувати транспортними засобами.

Заслухавши захисника, дослідивши матеріали адміністративної справи, відтворивши відеозапис з бодікамери прихожу до наступного.

Відповідно до ст.280 КУпАП, орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Згідно зі ст.251 КУпАП, доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

Статтею 252 КУпАП визначено, що орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.

Адміністративним правопорушенням, згідно ч.1 ст.130 КУпАП, визнається керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передача керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп`яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Згідно п.2.5 ПДР водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

У відповідності до Інструкції, огляду на стан сп`яніння підлягають водії транспортних засобів, щодо яких у поліцейського уповноваженого підрозділу Національної поліції України є підстави вважати, що вони перебувають у стані сп`яніння згідно з ознаками такого стану.

Згідно пункту 3 розділу I Інструкції ознаками алкогольного сп`яніння є: а )запах алкоголю з порожнини рота; б) порушення координації рухів; в) порушення мови; г) виражене тремтіння пальців рук; ґ) різка зміна забарвлення шкірного покриву обличчя; д) поведінка, що не відповідає обстановці.

Пунктом 1 розділу ІІ Інструкції визначено, що за наявності ознак, передбачених пунктом 3 розділу І цієї Інструкції, поліцейський проводить огляд на стан сп`яніння за допомогою спеціальних технічних засобів, дозволених до застосування МОЗ та Держспоживстандартом.

Згідно ч.3 ст.266 КУпАП, у разі незгоди особи, яка керувала транспортним засобом, морським, річковим, малим, спортивним судном або водним мотоциклом, на проведення огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують його увагу та швидкість реакції, поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів або в разі незгоди з його результатами огляд проводиться в закладах охорони здоров`я.

Статтею 252 КУпАП визначено, що орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.

Винність ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП підтверджується: протоколом про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 №370983 від 24.06.2025; Направленням на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарським препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції складеного відносно ОСОБА_1 23.06.2025 о 22:50 год.; копією постанови серії БАА №495745 від 23.06.2025 про накладення адміністративного стягнення на ОСОБА_1 за ч.2 ст.122, ч.2 ст.126 КУпАП; відеозаписом з бодікамери, на якому зафіксована відмова ОСОБА_1 від проходження огляду на стан сп`яніння.

Проаналізувавши встановлені фактичні обставини по справі, оцінивши наведені докази в їх сукупності, приходжу до висновку про наявність в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, а саме відмови особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного сп`яніння, та доведеності його вини.

Судом відхиляються доводи захисника про допущені працівниками поліції порушення під час складання протоколу, які полягають у відсутності відеозапису руху автомобіля, роз`яснення прав ОСОБА_1 лише перед складанням протоколу та відсутністю Направлення для проходження огляду на стан сп`яніння до закладу охорони здоров`я, оскільки оглядом відеозапису долученого до протоколу судом було встановлено, що автомобіль під керуванням ОСОБА_1 був зупинений співробітниками поліції за допомогою спеціального світлового та звукового сигналу після порушення останнім правил дорожнього руху, йому були роз`яснені права після фактичного вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, яке полягало у відмові від проходження оглядку на стан сп`яніння, а до матеріалів справи долучено Направлення на огляд водія ОСОБА_1 від 23.06.2025 складеного інспектором Лавровим Д.М. о 22:50 год., а крім того суд зауважує, що таке Направлення складається лише в разі незгоди водія на проведення огляду поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів або в разі незгоди з його результатами, а згідно матеріалів справи взагалі відмовився від проходження огляду на стан сп`яніння як за допомогою спеціального технічного засобу так і в закладі охорони здоров`я, а тому складати в даному випадку направлення не було потреби.

Суд не приймає до уваги і доводи захисника, що співробітники поліції всупереч вимогам ст.266-1 КУпАП пропонувати військовослужбовцю ОСОБА_1 пройти огляд на стан сп`яніння, оскільки ч.1 ст.15 КУпАП визначено, що військовослужбовці за порушення правил, норм і стандартів, які стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху несуть адміністративну відповідальність на загальних підставах. Відтворенням відеозапису з бодікамери поліцейського встановлено, що водій ОСОБА_1 після зупинки не повідомляв співробітникам поліції про виконання ним на той час обов`язків військової служби, а саме здійснення передислокації на нову точку та перевезення матеріальних цінностей і зброї для підрозділу, крім того як видно із відео, його машина була порожня, що ставить під сумнів долучений до матеріалів справи захисником рапорт ОСОБА_1 від 25.06.2025.

При обранні міри адміністративного стягнення враховуються обставини та характер правопорушення, ступінь провини ОСОБА_1 , дані про його особу.

Клопотання захисника про призначення ОСОБА_1 адміністративного стягнення за ч.1 ст.130 КУпАП у виді штрафу без позбавлення права керування транспортним засобом не підлягає задоволенню, оскільки за дане правопорушення передбачено безальтернативне адміністративне стягнення у виді штрафу з позбавленням права керування транспортними засобами, та призначення стягнення лише у виді штрафу не буде відповідати діючому законодавству.

ОСОБА_1 , який має статус учасника бойових дій, підлягає звільненню від сплати судового збору відповідно до пункту 13 частини першої статті 5 Закону України «Про судовий збір».

На підставі вищенаведеного, керуючись статями 130 ч.1, 266, 280, 283-284, 287 Кодексу України про адміністративні правопорушення,

П О С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 визнати винуватим у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП та накласти на нього адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17000,00 (сімнадцять тисяч) грн, з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік.

Звільнити ОСОБА_1 від сплати судового збору.

Відповідно до ч. 2 ст. 308 КУпАП у разі несплати правопорушником штрафу у 15-денний строк з дня вручення йому постанови, в порядку примусового виконання постанови з правопорушника стягується подвійний розмір штрафу та витрати на облік зазначених правопорушень.

Постанова може бути оскаржена до Дніпровського апеляційного суду через Дніпровський районний суд Дніпропетровської області протягом десяти днів з дня винесення постанови.

Суддя В.О.Заборський