Постанова від 10 березня 2026 р. у справі №199/15512/25 — Амур-Нижньодніпровський районний суд міста Дніпра

Справа № 199/15512/25

(3/199/167/26)

ПОСТАНОВА

іменем України

11.03.2026 місто Дніпро

Суддя Амур-Нижньодніпровського районного суду міста Дніпра Лисенко В.О., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду справу про адміністративне правопорушення відносно: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, має посвідчення водія серії НОМЕР_1 , військовослужбовця, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , який притягується до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 130 КУпАП,

за участю: захисника Ігнатова Є.Є.,

УСТАНОВИВ:

07.11.2025 о 02:26 годині водій ОСОБА_1 у місті Дніпрі по вул. Передова, 112 керував автомобілем «Audi Q7», н.з. НОМЕР_2 , з явними ознаками алкогольного сп`яніння: запах алкоголю з порожнини рота; порушення мови. Від проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння у встановленому порядку шляхом продуття газоаналізатору «Drager» або проходження медичного огляду водій ОСОБА_1 в медичному закладі відмовився, чим порушив вимоги п. 2.5 Правил дорожнього руху.

ОСОБА_1 у судовому засіданні, яке відбулося 24.02.2026, не визнав вину у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, зазначивши, що він не керував транспортним засобом, а його автомобіль був припаркований біля будинку, тому підстав для проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння не було.

У судове засідання, призначене на 11.03.2026 ОСОБА_1 не з`явився, був сповіщений про дату, час і місце судового розгляду справи судовою розпискою, про що свідчить підпис ОСОБА_1 .

Захисник Ігнатов Є.Є. не заперечував проти розгляду справи за відсутності ОСОБА_1 , оскільки останній проходить військову службу.

За вказаних обставин, з метою дотримання розумних строків розгляду справи та, враховуючи, що ОСОБА_1 повідомлений про дату, час та місце судового засідання належним чином, клопотань про відкладення розгляду справи до суду не подавав, визнано можливим розгляд справи у його відсутність, на підставі ч. 1 ст. 268 КУпАП.

У судовому засіданні захисник Ігнатов Є.Є. просив закрити провадження по справі за відсутності в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, оскільки:

- відеозапис, долучений працівниками поліції, є неповним;

- в матеріалах справи відсутнє направлення на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного сп`яніння, що свідчить про те, що поліцейський не направляв водія у заклад охорони здоров`я для проходження огляду;

- огляд військовослужбовця ОСОБА_1 відбувся з порушенням Порядку № 32 та вимог ст. 266-1 КУпАП.

Також захисником було подано клопотання про визнання долученого до справи поліцейським відеозапису моменту зупинку автомобіля під керуванням ОСОБА_1 недопустимим доказом, оскільки цей доказ не зареєстровано в Електронному суді і про існування даного запису стало відомо лише під час судового засідання.

Вислухавши пояснення ОСОБА_1 та думку захисника Ігнатова Є.Є., вивчивши матеріали справи, вважаю, що вина ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, підтверджується повністю дослідженими в судовому засіданні доказами:

- відомостями з протоколу про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 505706 від 07.11.2025, що складений у відповідності до вимог ст. 256 КУпАП, зі змісту якого слідує, що 07.11.2025 о 02:26 годині водій ОСОБА_1 у місті Дніпрі по вул. Передова, 112 керував автомобілем «Audi Q7», н.з. НОМЕР_2 , з явною ознаками алкогольного сп`яніння: запах алкоголю з порожнини рота; порушення мови. Від проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння у встановленому порядку шляхом продуття газоаналізатору «Drager» або проходження медичного огляду ОСОБА_1 в медичному закладі відмовився, чим порушив вимоги п. 2.5 Правил дорожнього руху;

- матеріалами відеозаписів працівників поліції, з яких убачається, що працівник поліції зафіксував факт руху транспортного засобу «Audi Q7», н.з. НОМЕР_2 , за яким слідував службовий автомобіль поліції з увімкненими проблисковими маячками синього та червоного кольорів, автомобіль зупинився біля подвір`я. Далі, згідно запису бодікамери на питання працівника поліції: «Куди прямуєте?», ОСОБА_1 , перебуваючи за кермом транспортного засобу, відповів: «Осьо приїхав». На питання працівника поліції: «Чому в комендантську годину?», ОСОБА_1 відповів: «військовий». Працівник поліції виявив у ОСОБА_1 ознаки алкогольного сп`яніння і запропонував ОСОБА_1 пройти огляд на стан алкогольного сп`яніння на місці зупинки за допомогою газоаналізатору «Драгер» або пройти огляд в медичному закладі, роз`яснив наслідки відмови від проходження огляду. На 45:02 хвилині відеозапису (07.11.2025 02:37:09, диск № 1) ОСОБА_1 повідомив працівнику поліції, що «він прибув з позиції, трохи вжив» та в подальшому просив його відпустити, на що працівником поліції роз`яснено, що це буде розцінено, як відмова від проходження огляду на стан сп`яніння. Під час довготривалого спілкування з працівниками поліції ОСОБА_1 на неодноразові вимоги працівника поліції пройти огляд на стан алкогольного сп`яніння, не надавав чіткої відповіді. Працівником поліції було роз`яснено ОСОБА_1 , що така поведінка буде розцінена як відмова від проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння. Після чого на 20:00 хвилині відеозапису (диск № 2 - 07.11.2025 03:43:40) ОСОБА_1 відмовився від проходження огляду на стан сп`яніння, як на місці зупинки, так і в медичному закладі, зазначивши: «у нього все гаразд і чому він повинен щось робити?». Відносно ОСОБА_1 складено протокол про адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 130 КУпАП. ОСОБА_1 відмовився від підпису у протоколі. ОСОБА_1 відсторонили від керування автомобілем згідно ст. 266 КУпАП.

Відповідно до п. 2.5 Правил дорожнього руху водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

За таких обставин дії ОСОБА_1 вірно кваліфіковані за ч. 1 ст. 130 КУпАП, як відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного сп`яніння.

Надаючи оцінку поясненням ОСОБА_1 в судовому засіданні та позиції захисника Ігнатова Є.Є. про наявність підстав для закриття провадження по справі за п. 1) ч. 1 ст. 247 КУпАП, вважаю такі доводи та позицію необґрунтованими, з огляду на наступне.

Частиною ч. 1 ст. 266 КУпАП передбачено, що особи, які керують транспортними засобами і щодо яких є підстави вважати, що вони перебувають у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, підлягають відстороненню від керування цими транспортними засобами та оглядові на стан алкогольного сп`яніння.

Згідно ч. 2 ст. 266 КУпАП огляд особи, яка керувала транспортним засобом, морським, річковим, малим, спортивним судном або водним мотоциклом, на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, проводиться поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів. Під час проведення огляду осіб поліцейський застосовує технічні засоби відеозапису, а в разі неможливості застосування таких засобів огляд проводиться у присутності двох свідків. Матеріали відеозапису обов`язково долучаються до протоколу про адміністративне правопорушення.

Частиною 3 ст. 266 КУпАП визначено, що у разі незгоди особи, яка керувала транспортним засобом, морським, річковим, малим, спортивним судном або водним мотоциклом, на проведення огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують його увагу та швидкість реакції, поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів або в разі незгоди з його результатами огляд проводиться в закладах охорони здоров`я. Перелік закладів охорони здоров`я, яким надається право проведення огляду особи на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують її увагу та швидкість реакції, затверджується управліннями охорони здоров`я місцевих державних адміністрацій. Проведення огляду осіб на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, в інших закладах забороняється.

Приписи статті 266 КУпАП, Правил дорожнього руху, Порядку направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, і проведення такого огляду, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 1103 від 17.12.2008, Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженої наказом Міністерства внутрішніх справ України, Міністерства охорони здоров`я України 09.11.2015 за № 1452/735, надають інспектору поліції виключні повноваження щодо виявлення у водія ознак сп`яніння.

Тобто це дискреційні повноваження поліцейського і водій, згідно п. 2.5 Правил дорожнього руху, повинен виконати вимогу поліцейського щодо проходження огляду на стан сп`яніння або нести відповідальність за безпідставну та необґрунтовану відмову від проходження огляду на стан сп`яніння.

Матеріалом відеозапису чітко зафіксовано, що водій ОСОБА_1 керував автомобілем, у нього були виявлені ознаки алкогольного сп`яніння і ОСОБА_1 не заперечував, що трохи «вжив», водію запропоновано пройти огляд на стан сп`яніння як на місці, так і в медичному закладі, але, не наводячи об`єктивного обґрунтування, водій відмовився виконувати законні вимоги поліцейського, що суперечить приписам п. 2.5 Правил дорожнього руху.

Доводи ОСОБА_1 у судовому засіданні про те, що він не керував транспортним засобом спростовуються матеріалом відеозапису та сукупністю письмових доказів.

Такі доводи ОСОБА_1 суддею не приймаються, виходячи з наступного.

Згідно ч. 1 ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі або в режимі фотозйомки (відеозапису), які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, безпеки на автомобільному транспорті та паркування транспортних засобів, актом огляду та тимчасового затримання транспортного засобу, протоколом про вилучення речей і документів, відомостями та інформацією з Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів, а також іншими документами.

Спеціальними засобами доказування підлягає підтвердженню лише процедура огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, визначена ст. 266 та ст. 266-1 КУпАП.

Зокрема, ч. 2 ст. 266 КУпАП передбачено, що огляд особи, яка керувала транспортним засобом, морським, річковим, малим, спортивним судном або водним мотоциклом, на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, проводиться поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів. Під час проведення огляду осіб поліцейський застосовує технічні засоби відеозапису, а в разі неможливості застосування таких засобів огляд проводиться у присутності двох свідків. Матеріали відеозапису обов`язково долучаються до протоколу про адміністративне правопорушення.

У відповідності до протоколу про адміністративне правопорушення від 07.11.2025 зафіксовано, що 07.11.2025 о 02:26 годині водій ОСОБА_1 у місті Дніпрі по вул. Передова, 112 керував автомобілем «Audi Q7», н.з. НОМЕР_2 . Водій ОСОБА_1 не скористався своїм правом внести зауваження до змісту протоколу про адміністративне правопорушення і не вніс до вказаного протоколу зауважень з приводу керування ним транспортним засобом, відмовившись від підпису у протоколі.

Крім того, з матеріалу відеозапису поліцейського, здійсненого бодікамерою, вбачається, що ОСОБА_1 не ставив під сумнів факт керування ним автомобілем.

Також саме за клопотанням сторони захисту до суду був викликаний і допитаний в якості свідка інспектор взводу 2 роти 1 батальйону 3 УПП в Дніпропетровській області ст. лейтенант поліції ОСОБА_2 , який у судовому засіданні підтвердив, що було зупинено автомобіль під керуванням ОСОБА_1 , який мав ознаки алкогольного сп`яніння, водію пропонувалося пройти огляд на стан алкогольного сп`яніння як на місці, так і в медичному закладі, але водій довгий час не надавав відповіді, а потім відмовився проходити такий огляд.

Оскільки інспектор взводу 2 роти 1 батальйону 3 УПП в Дніпропетровській області ст. лейтенант поліції Прохоренко М.В. прибув до суду за клопотанням саме захисника для його допиту як свідка, відповідно і покази даного свідка отримані за ініціативою сторони захисту. Під час допиту ОСОБА_2 як свідка останній повідомив, що він складав протокол про адміністративне правопорушення за ч. 1 ст. 130 КУпАП у відношенні водія ОСОБА_1 і він має у розпорядженні відеозапис, яким зафіксовано рух автомобіля «Audi Q7», н.з. НОМЕР_2 , який у подальшому був ним зупинений. Тому свідок ОСОБА_2 з посиланням на приписи ч. 2 ст. 251 КУпАП, будучи особою, уповноваженою на складання протоколів про адміністративні правопорушення, і таким, що склав протокол про адміністративне правопорушення щодо ОСОБА_1 , заявив, що ним буде долучено відео-доказ руху автомобіля під керуванням ОСОБА_1 , тому через канцелярію суду подав відповідний доказ, який було досліджено в судовому засіданні за участю захисника і безпосередньо ОСОБА_1 .

Тому, відеозаписами поліцейських зафіксовано як рух автомобіля «Audi Q7», н.з. НОМЕР_2 , так і перебування ОСОБА_1 на водійському місці цього автомобіля і подальша процедура невиконання останнім приписів ст. 266 КУпАП.

Згідно ст. 252 КУпАП орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.

Відповідно сукупність досліджених доказів надає судді можливість дійти висновку про те, що водій ОСОБА_1 керував транспортним засобом, тому вимога поліцейського щодо виконання ним вимог пункту 2.5 Правил дорожнього руху у відповідності до ст. 266 КУпАП була законною, але водій ОСОБА_1 безпідставно її не виконав.

Доводи захисника про те, що матеріали справи не містять повний фрагмент відеозапису з нагрудних камер працівника поліції, у зв`язку із чим такий матеріал відеозапису слід визнати недопустимим доказом, є необґрунтованими, виходячи з наступного.

У відповідності до приписів ч. 2 ст. 266 КУпАП під час проведення огляду осіб поліцейський застосовує технічні засоби відеозапису, а в разі неможливості застосування таких засобів огляд проводиться у присутності двох свідків. Матеріали відеозапису обов`язково долучаються до протоколу про адміністративне правопорушення.

При цьому приписами статті 266 КУпАП не передбачено як обов`язкову умову застосування технічних засобів відеозапису або, в разі неможливості застосування таких засобів, залучення двох свідків, для фіксації руху чи зупинки транспортного засобу.

Суддя вважає, що наявний матеріал відеозапису в достатній мірі, з огляду на диспозицію ч. 1 ст. 130 КУпАП та вимоги ст. 266 КУпАП, зафіксував процедуру огляду водія на стан алкогольного сп`яніння, а саме: відмову водія ОСОБА_1 пройти такий огляд у порядку, визначеному ст. 266 КУпАП.

Доводи захисника про те, що в матеріалах справи відсутнє направлення на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного сп`яніння, що свідчить про те, що поліцейський не направляв водія у заклад охорони здоров`я для проходження огляду, суддею не приймаються, виходячи з наступного.

У відповідності до п. 12 Розділу ІІ Інструкції «Про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції», затвердженої Наказом МВС України, МОЗ України 09.11.2015 за № 1452/735 у разі наявності підстав вважати, що водій транспортного засобу перебуває у стані наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, згідно з ознаками, визначеними в пункті 4 розділу I цієї Інструкції, поліцейський направляє цю особу до найближчого закладу охорони здоров`я.

Згідно ч. 4 ст. 266 КУпАП огляд у закладі охорони здоров`я та складення висновку за результатами огляду проводиться в присутності поліцейського.

Складення Направлення на огляд водія у закладі охорони здоров`я є обов`язковим, оскільки відповідно до додатку 4 до Інструкції (пункт 16 розділу ІІІ) Висновок щодо результатів медичного огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції має містити заповненим п. 5 наступного змісту: «Ким – посада, найменування підрозділу Національної поліції України, спеціальне звання, П.І.Б., підпис та коли (точний час – рік, год., хв.) направлена на огляд обстежувана особа, адже згідно ч. 4 ст. 266 КУпАП огляд осіб на стан сп`яніння, здійснюється в закладах охорони здоров`я не пізніше двох годин з моменту встановлення підстав для його здійснення і кожний випадок огляду осіб на стан сп`яніння у закладі охорони здоров`я реєструється в порядку, визначеному спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади в галузі охорони здоров`я.

Таким чином, факт складення Направлення на огляд водія у закладі охорони здоров`я є підставою для уповноваженого лікаря здійснити медичний огляд водія з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції. Відповідно, якщо лікар закладу охорони здоров`я не має повноважень на проведення огляду водіїв на стан сп`яніння, відповідно результати такого огляду будуть вважатися недійсними.

Оскільки водій ОСОБА_1 відмовився проходити огляд на стан сп`яніння в закладі охорони здоров`я, відповідно ознайомлення ОСОБА_1 з направленням не є порушенням процедури огляду на стан сп`яніння, з урахування того, що ОСОБА_1 не висловлював своє бажання пройти огляд на стан сп`яніння в медичному закладі, оскільки він не бажав проходити огляд на стан алкогольного сп`яніння взагалі.

Доводи захисника про те, що огляд військовослужбовця ОСОБА_1 відбувся з порушенням Порядку № 32 та вимог ст. 266-1 КУпАП, є явно необґрунтованими.

Так, у відповідності до ч. 1 ст. 15 КУпАП військовослужбовці за порушення правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху несуть адміністративну відповідальність на загальних підставах. До зазначених осіб не може бути застосовано громадські роботи, виправні роботи, адміністративний арешт.

Згідно ч. 3 ст. 15 КУпАП при порушенні правил дорожнього руху водіями транспортних засобів Збройних Сил України або інших утворених відповідно до законів України військових формувань та Державної спеціальної служби транспорту - військовослужбовцями строкової служби, а також вчиненні ними військових адміністративних правопорушень, передбачених главою 13-Б цього Кодексу, штраф як адміністративне стягнення до них не застосовується. У випадках, зазначених у цій статті, органи (посадові особи), яким надано право накладати адміністративні стягнення, передають матеріали про правопорушення відповідним органам для вирішення питання про притягнення винних до дисциплінарної відповідальності.

З матеріалів справи слідує, що водій ОСОБА_1 станом на 07.11.2025 дійсно проходив військову службу у Збройних Силах України, проте не обіймав посаду водія транспортних засобів Збройних Сил України або інших утворених відповідно до законів України військових формувань та Державної спеціальної служби транспорту та не був військовослужбовцем строкової служби.

ОСОБА_1 керував легковим автомобілем, який не перебуває на балансі військової частини, належить приватній особі, рухався по дорозі загального призначення в місті Дніпрі.

За таких обставин водій ОСОБА_1 , який є військовослужбовцем, за порушення правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху несе адміністративну відповідальність на загальних підставах, але до нього за вчинення даного правопорушення не може бути застосовано громадські роботи, виправні роботи та адміністративний арешт.

Таким чином, доводи захисника про те, що під час оформлення адміністративного матеріалу за ч. 1 ст. 130 КУпАП у відношенні військовослужбовця ОСОБА_1 , який керував транспортним засобом на дорозі загального призначення, обов`язково повинні бути присутніми представники ВСП, не ґрунтується на вимогах КУпАП.

Крім того, у відповідності до п. 1) ч. 1 ст. 255 КУпАП у справах про адміністративні правопорушення, що розглядаються органами, зазначеними в статтях 218-221 цього Кодексу, протоколи про правопорушення за статтею 130 КУпАП мають право складати лише:

1) уповноважені на те посадові особи органів Національної поліції;

2) уповноважені на те посадові особи центрального органу виконавчої влади, що забезпечує реалізацію державної політики у сфері безпеки на морському та внутрішньому водному транспорті.

Здійснювати дії щодо тимчасового вилучення посвідчення водія (стаття 265-1 КУпАП) мають право виключно поліцейські.

При цьому, як слідує з п. 1) ч. 1 ст. 255 КУпАП, уповноваженні на те посадові особи органів управління Військової служби правопорядку у Збройних Силах України у справах про адміністративні правопорушення, що розглядаються органами, зазначеними в статтях 218-221 цього Кодексу, мають право складати протоколи лише про адміністративні правопорушення, передбачені: статтею 44, частиною другою і третьою статті 123, статтями 172-10 - 172-20, 173, 174, 178, 182, 184-1, 185 і 185-7, що вчинені військовослужбовцями, військовозобов`язаними та резервістами під час проходження зборів, а також працівниками Збройних Сил України під час виконання ними службових обов`язків.

Також слід зазначити, що окремий порядок огляду військовозобов`язаних та резервістів під час проходження зборів, а також військовослужбовців Збройних Сил України на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, визначений у відповідності до ст. 266-1 КУпАП, стосується тих військовозобов`язаних та резервістів під час проходження зборів, а також військовослужбовців Збройних Сил України, які:

- виконують обов`язки військової служби або перебувають на території військових частин;

- перебувають на вулицях, у закритих спортивних спорудах, у скверах, парках, у всіх видах громадського транспорту (включаючи транспорт міжнародного сполучення) та в заборонених законом інших місцях.

Тобто, процедура огляду на стан сп`яніння, що визначена у ст. 266-1 КУпАП не стосується тих військовослужбовців, які, керуючи транспортними засобами, порушили правила, норми і стандарти, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, що узгоджується із приписами ч. 1 ст. 15 КУпАП, за якої такі військовослужбовці несуть адміністративну відповідальність на загальних підставах.

Приймаючи до уваги той факт, що в матеріалах справи відсутні докази того, що військовослужбовець ОСОБА_1 07.11.2025 о 02:26 годині у АДРЕСА_2 , виконував безпосередні обов`язки військової служби, відповідно, працівники поліції, виявивши у водія ОСОБА_1 ознаки алкогольного сп`яніння, правомірно застосували до останнього загальний порядок проходження огляду на стан сп`яніння, передбачений ст. 266 КУпАП, що узгоджується з приписами ст. 255 КУпАП.

Доводи захисника Ігнатова Є.Є. про те, що відеозапис з відеореєстратора поліцейських є недопустимим доказом, оскільки сторона захисту не була з ним ознайомлена під час вивчення матеріалів справи і цей доказ не було зареєстровано в системі «Електронний суд», є необґрунтованими, виходячи з наступного.

По-перше, саме за клопотанням захисника Ігнатова Є.Є. до суду був викликаний і допитаний в якості свідка інспектор взводу 2 роти 1 батальйону 3 УПП в Дніпропетровській області ст. лейтенант поліції Прохоренко М.В., який за наслідком його допиту, будучи особою, уповноваженою на складання протоколів про адміністративні правопорушення, таким, що склав протокол про адміністративне правопорушення за ч. 1 ст. 130 КУпАП щодо ОСОБА_1 , заявив, що ним буде долучено відео-доказ руху автомобіля під керуванням ОСОБА_1 , тому 03.02.2026 інспектор взводу 2 роти 1 батальйону 3 УПП в Дніпропетровській області ст. лейтенант поліції Прохоренко М.В. через канцелярію суду подав відповідний відео-доказ, який було досліджено 24.02.2026 в судовому засіданні за участю захисника Ігнатова Є.Є. і безпосередньо ОСОБА_1 .

Долучення письмового доказу в межах розгляду справи про адміністративне правопорушення за КУпАП не потребує спеціальної реєстрації в системі «Електронний суд». Про існування даного доказу сторона захисту була поставлена до відома завчасно і ознайомлена з даним доказом в суді.

В даному випадку слід також зазначити, що інспектор взводу 2 роти 1 батальйону 3 УПП в Дніпропетровській області ст. лейтенант поліції Прохоренко М.В. не проявляв ініціативу у наданні суду доказів, а лише після його допиту захисником і саме на питання останнього заявив, що у відповідності до ч. 2 ст. 251 КУпАП він скористається своїм правом і надасть суду відповідний доказ. Надання такого доказу саме під час судового розгляду справи не є вирішальним для судді, оскільки інші докази, досліджені в суді, поза розумними сумнівом підтверджуються наявність ознак адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП в діях ОСОБА_1 .

На підставі викладеного вважаю, що всі докази, які покладені в основу даної постанови, відповідають положенням ч. 1 ст. 251 КУпАП, тобто є належними, допустимими, достовірними, а в сукупності та їх взаємозв`язку – достатніми для прийняття рішення про наявність в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП та накладення йому адміністративного стягнення.

Відповідно до ч. 1 ст. 284 КУпАП по справі про адміністративне правопорушення, орган (посадова особа) виносить одну з таких постанов:

1) про накладення адміністративного стягнення;

2) про застосування заходів впливу, передбачених статтею 24-1 цього Кодексу;

3) про закриття справи.

Оскільки під час розгляду справи встановлена вина ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення і останній підлягає адміністративній відповідальності, по справі необхідно винести постанову, передбачену п. 1) ч. 1 ст. 284 КУпАП, а саме: про накладення адміністративного стягнення.

Зміст постанови по справі про адміністративне правопорушення визначений ст. 283 КУпАП.

Враховуючи характер вчиненого правопорушення, яке посягає на безпеку дорожнього руху, дані про особу ОСОБА_1 , який є військовослужбовцем, отримував посвідчення водія, ступінь його вини, відсутність обставин, що пом`якшують або обтяжують його відповідальність, вважаю за необхідне накласти йому адміністративне стягнення у виді штрафу з позбавленням права керування транспортними засобами.

Згідно ст. 40-1 КУпАП судовий збір у провадженні по справі про адміністративне правопорушення у разі винесення судом (суддею) постанови про накладення адміністративного стягнення сплачується особою, на яку накладено таке стягнення.

Розмір і порядок сплати судового збору встановлюється законом.

Відповідно до п. 12) ч. 1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір», від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються: військовослужбовці під час виконання службових обов`язків.

Тобто законом не передбачено можливість звільнити порушника від сплати судового збору через факт наявності правового статусу військовослужбовця. Відповідно лише військовослужбовець, який під час виконання службових обов`язків, вчинив адміністративне правопорушення може бути звільнений від сплати судового збору.

ОСОБА_1 вчинив адміністративне правопорушення, будучи військовослужбовцем.

Проте, як зазначено вище, в матеріалах справи відсутні відомості про те, що ОСОБА_1 вчинив адміністративне правопорушення під час виконання саме службових обов`язків військовослужбовця, у зв`язку з чим підстав для його звільнення від сплати судового збору не вбачається.

Керуючись ст. 283, 284 КУпАП,

ПОСТАНОВИВ:

Визнати ОСОБА_1 винуватим у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП та накласти ОСОБА_1 адміністративне стягнення за ч. 1 ст. 130 КУпАП у виді штрафу у розмірі 1000 (однієї тисячі) неоподаткованих мінімумів доходів громадян, тобто в сумі 17000 (сімнадцять тисяч) гривень, з позбавленням права керування транспортними засобами на строк 1 (один) рік.

Стягнути на підставі ст. 40-1 КУпАП із ОСОБА_1 на користь держави судовий збір за ставкою 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, тобто в сумі 665 (шістсот шістдесят п`ять) гривень 60 (шістдесят) копійок.

Роз`яснити ОСОБА_1 вимоги ч. 1 ст. 307 КУпАП про те, що штраф має бути сплачений не пізніш як через п`ятнадцять днів з дня вручення йому постанови про накладення штрафу, а в разі оскарження постанови - не пізніш як через п`ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення.

Попередити ОСОБА_1 , що у разі несплати ним штрафу у строк, установлений частиною першою статті 307 КУпАП, постанова про накладення штрафу в порядку ст. 308 КУпАП буде надіслана для примусового виконання до органу державної виконавчої служби за місцем проживання порушника, роботи або за місцезнаходженням його майна в порядку, встановленому законом.

У порядку примусового виконання постанови про стягнення штрафу за вчинення адміністративного правопорушення з правопорушника стягується:

- подвійний розмір штрафу, визначеного у відповідній статті цього Кодексу та зазначеного у постанові про стягнення штрафу;

- витрати на облік зазначених правопорушень. Розмір витрат на облік правопорушень визначається Кабінетом Міністрів України.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.

Постанова може бути оскаржена протягом десяти днів з дня винесення постанови особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником, а також прокурором у випадках, передбачених ч. 5 ст. 7 та ч. 1 ст. 287 КУпАП.

Апеляційна скарга подається до Дніпровського апеляційного суду через Амур-Нижньодніпровський районний суд міста Дніпра.

Строк пред`явлення постанови до виконання 3 місяці з дня її винесення. В разі оскарження постанови перебіг строку давності зупиняється до розгляду скарги. У разі відстрочки виконання постанови відповідно до статті 301 КУпАП перебіг строку давності зупиняється до закінчення строку відстрочки.

Суддя: В.О.Лисенко