Рішення від 05 березня 2026 р. у справі №570/6901/25 — Рівненський районний суд Рівненської області

Справа № 570/6901/25

Номер провадження 2/570/917/2026

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

(заочне)

06 березня 2026 року м.Рівне

Рівненський районний суд Рівненської області в особі судді Штогуна О.С.

за участю секретаря судового засідання Соломицької Л.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань Рівненського районного суду Рівненської області, в порядку заочного розгляду цивільну справу за позовом ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ "ДІДЖИ ФІНАНС"до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, -

в с т а н о в и в :

ТОВАРИСТВО З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ "ДІДЖИ ФІНАНС" (далі – позивач, ТОВ "ДІДЖИ ФІНАНС") звернулось в Рівненський районний суд Рівненської області з позовом до ОСОБА_1 (далі – відповідач, ОСОБА_1 ), в якому просить стягнути з відповідача на користь позивача заборгованість за кредитним договором №1304431634538 від 13 лютого 2023 року у розмірі 12358,00 грн.

В обґрунтування заявлених вимог позивач зазначає, що 13 лютого 2023 року між ТОВ "ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ "ВІВА КАПІТАЛ" (первісний кредитор) та відповідачем укладено кредитний договір №1304431634538, відповідно до умов якого відповідачу надано кредитні кошти у розмірі 4000,00 грн шляхом їх зарахування на банківську картку, зазначену в анкеті-заявці на веб-сайті кредитора. Договір укладено в електронній формі з використанням кваліфікованого електронного підпису. У подальшому, на підставі договору факторингу №04102023/2 від 04 жовтня 2023 року, право вимоги за вказаним кредитним договором було відступлено первісним кредитором ТОВ "ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ "ВІВА КАПІТАЛ" на користь ТОВ "ДІДЖИ ФІНАНС", у зв`язку з чим позивач набув статусу нового кредитора у зобов`язанні.

Згідно з умовами кредитного договору відповідач зобов`язувався своєчасно повернути суму отриманого кредиту та сплатити проценти за користування ним у встановлені договором строки. Однак взяті на себе зобов`язання належним чином не виконав, у зв`язку з чим станом на день звернення до суду утворилася заборгованість у загальному розмірі 12358,00 грн, з яких: 4000,00 грн основний борг; 8358,00 грн заборгованість за несплаченими процентами за користування кредитом.

За таких обставин позивач просить стягнути з відповідача на свою користь заборгованість за кредитним договором №1304431634538 від 13 лютого 2023 року у розмірі 12358,00 грн, а також 2422,40 грн судового збору та 6000,00 грн витрат на правничу допомогу.

Ухвалою від 15 січня 2025 року прийнято позовну заяву до розгляду та постановлено розгляд справи здійснювати у порядку спрощеного позовного провадження з викликом сторін. Відповідачу встановлено строк для подання відзиву на позовну заяву.

Позивач, будучи належним чином повідомленим про дату, час та місце розгляду справи, явку свого представника в судове засідання не забезпечив, представник позивача в поданій позовній заяві зазначив, що просить розгляд справи проводити без участі їх представника, щодо заочного розгляду справи не заперечує.

Відповідач, будучи належним чином повідомленим про дату, час та місце розгляду справи, в судове засідання не з`явився, про причини неявки суд не повідомив, заяву про відкладення розгляду справи чи розгляд справи без його участі та відзив на позов не подав.

Згідно вимог ч.1 ст.280 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України) суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів за одночасного існування таких умов: 1) відповідач належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання; 2) відповідач не з`явився в судове засідання без поважних причин або без повідомлення причин; 3) відповідач не подав відзив; 4) позивач не заперечує проти такого вирішення справи.

Враховуючи, що відповідач будучи належним чином повідомленим про дату, час та місце розгляду справи в судове засідання не з`явився, про причини неявки суд не повідомив, відзив на позов не подав та приймаючи до уваги, що представник позивача не заперечує щодо винесення заочного рішення, суд ухвалив провести заочний розгляд справи та постановити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів.

Розгляд справи здійснювався за відсутності учасників справи, без фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу, що відповідає вимогам ч.2 ст.247 ЦПК України.

Ознайомившись із позовною заявою, оцінивши дослідженні в судовому засіданні докази, суд приходить до переконання, що позов підлягає до задоволення частково.

З матеріалів справи судом встановлено, що 13 лютого 2023 року між ТОВ "ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ "ВІВА КАПІТАЛ" (первісний кредитор) та ОСОБА_1 укладено кредитний договір №1304431634538, який підписано електронним підписом V2G9V1.

Відповідно до п.1.1, п.1.2, п.1.3 договору, за цим договором кредитодавець зобов`язується надати позичальникові кредит, в розмірі 4000,00 грн на умовах строковості, зворотності, платності, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти за користування кредитом, відповідно до умов, зазначених у цьому договорі, додатках до нього та в Правилах надання грошових коштів у позику, в тому числі на умовах фінансового кредиту продукту "СТАРТ" ТОВ "ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ "ВІВА КАПІТАЛ" (далі Правила).

Сума кредиту, вказана в п.1.1. договору, це кошти, які протягом строку дії договору одночасно можуть бути у розпорядженні позичальника. Кредитодавець надає позичальнику кошти за договором в сумі 4000,00 грн одразу після укладення договору, які мають бути повернені до 28 лютого 2023 року.

Відповідно до п.1.4, п. 1.6, п.1.7 договору позичальник має право користуватися кредитом від дати фактичного отримання суми кредиту до закінчення строку дії договору чи його дострокового розірвання. Дата видачі кредиту: 13 лютого 2023 року. Кредит надається строком на 15 (п`ятнадцять днів) днів від дати отримання кредиту позичальником, а саме до 28 лютого 2023 року (термін платежу). У випадку надання кредиту в день укладення договору, строк дії кредиту автоматично продовжується на ту кількість днів, на яку відрізняється дата укладення договору по відношенню до дати надання кредиту за договором.

Факт укладення договору підтверджується довідкою про ідентифікацію клієнта.

Факт перерахування товариством та отримання позичальником кредитних коштів підтверджується інформаційною довідкою вих.№1619/10 від 09 жовтня 2023 року наданою ТОВ "Платежі Онлайн", зі змісту якої вбачається, що 13 лютого 2023 року о 11:04:38 на картку НОМЕР_1 перераховано 4000,00 грн.

04 жовтня 2023 року між ТОВ "ФК "ВІВА КРЕДИТ" та ТОВ "ДІДЖИ ФІНАНС" укладено договір факторингу №04102023/2, відповідно до умов якого ТОВ "ФК "ВІВА КРЕДИТ" відступило право вимоги за кредитними договорами до боржників, в тому числі до відповідача на користь ТОВ "ДІДЖИ ФІНАНС", а останнє відповідно набуло право вимоги до відповідача.

Згідно з витягом з реєстру боржників до договору факторингу №04102023/2 від 04 жовтня 2023 року вбачається, що ТОВ "ДІДЖИ ФІНАНС" набуло права грошової вимоги до відповідача за кредитним договором №1304431634538 від 13 лютого 2023 року в сумі 12358,00 грн.

15 серпня 2025 року ТОВ "ДІДЖИ ФІНАНС" на адресу відповідача була направлена досудова вимога, у якій відповідачу повідомлено про відступлення права вимоги, наявність простроченої заборгованості у сумі 12358,00 грн за кредитним договором №1304431634538 та повідомлено про необхідність погасити заборгованість перед ТОВ "ДІДЖИ ФІНАНС" за вказаними реквізитами.

Доказів повного погашення заборгованості ані перед первісним кредитором, ані перед новим кредитором - позивачем у даній справі, відповідач суду не надав.

Частиною 1 ст.509 ЦК України визначено, що зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Згідно з ч.1 ст.626 ЦК України, договором є домовленість двох або більше осіб, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних справа та обов`язків.

Відповідно ч.1 ст.526 ЦК України, зобов`язання мають виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу.

Частиною 1 ст.610 ЦК України визначено, що порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства (ч.1ст.628 ЦК України).

Відповідно ч. 1 ст.629 ЦК України, договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ст.638 ЦК України, договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди. Договір укладається шляхом пропозиції однієї сторони укласти договір (оферти) і прийняття пропозиції (акцепту) другою стороною.

Згідно із ч.1 ст.633 ЦК України, публічним є договір, в якому одна сторона - підприємець взяла на себе обов`язок здійснювати продаж товарів, виконання робіт або надання послуг кожному, хто до неї звернеться (роздрібна торгівля, перевезення транспортом загального користування, послуги зв`язку, медичне, готельне, банківське обслуговування тощо). Умови публічного договору встановлюються однаковими для всіх.

Загальні правила щодо форми договору визначено ст.639 ЦК України, згідно з якою: договір може бути укладений у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлено законом; якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для такого виду договорів не вимагалася; якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі; якщо сторони домовились укласти у письмовій формі договір, щодо якого законом не встановлено письмової форми, такий договір є укладеним з моменту його підписання сторонами; якщо сторони домовилися про нотаріальне посвідчення договору, щодо якого законом не вимагається нотаріального посвідчення, такий договір є укладеним з моменту його нотаріального посвідчення.

Статтею 1054 ЦК України встановлено, що за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові в розмірах та на умовах, установлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти. Кредитний договір укладається у письмовій формі (ч.1ст.1055 ЦК України).

Таким чином, суд дійшов висновку, що сторонами було досягнуто згоди щодо всіх істотних умов кредитного договору, який оформлений ними в письмовій формі.

Згідно із ст.526 ЦК України, зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання) (ст. 610 ЦК України).

Одним із видів порушення зобов`язання є прострочення - невиконання зобов`язання в обумовлений сторонами строк.

Підстави заміни кредитора у зобов`язанні визначені ст.512 ЦК України, відповідно до якої кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою, зокрема внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

Кредитор у зобов`язанні не може бути замінений, якщо це встановлено договором або законом (ч.3 ст.512 ЦК України).

За договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника). Клієнт може відступити факторові свою грошову вимогу до боржника з метою забезпечення виконання зобов`язання клієнта перед фактором. Зобов`язання фактора за договором факторингу може передбачати надання клієнтові послуг, пов`язаних із грошовою вимогою, право якої він відступає. Предметом договору факторингу може бути право грошової вимоги, строк платежу за якою настав (наявна вимога), а також право вимоги, яке виникне в майбутньому (майбутня вимога). Майбутня вимога вважається переданою фактору з дня виникнення права вимоги до боржника. Якщо передання права грошової вимоги обумовлене певною подією, воно вважається переданим з моменту настання цієї події. У цих випадках додаткове оформлення відступлення права грошової вимоги не вимагається (ст.ст.1077-1078 ЦК України).

Відповідно ч.1 ст.76 ЦПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Судом встановлено, що ТОВ "ФК "ВІВА КРЕДИТ" своєчасно та в повному обсязі виконало зобов`язання перед відповідачем за кредитним договором №1304431634538 від 13 лютого 2023 року, перерахувавши від 13 лютого 2023 року одним платежем 4000,00 грн на рахунок, вказаний позичальником у договорі, що підтверджується наданою позивачем інформаційною довідкою вих.№1619/10 від 09 жовтня 2023 року наданою ТОВ "Платежі Онлайн".

Відступлення ТОВ "ФК "ВІВА КРЕДИТ" свого права грошової вимоги ТОВ "ДІДЖИ ФІНАНС" до відповідача підтверджується наявними у справі доказами.

Натомість, відповідач свої зобов`язання за вказаним договором не виконав, заборгованість не погасив, що підтверджується розрахунком заборгованості, здійсненим ТОВ "ФК "ВІВА КРЕДИТ", згідно якого загальна заборгованість відповідача перед позивачем складає 12358,00 грн, із яких 4000,00 грн заборгованість за тілом кредиту та 8358,00 грн заборгованість за відсотками.

За встановлених обставин, суддя вважає, що вимоги позивача про стягнення з відповідача суми заборгованості за основним зобов`язанням в розмірі 4000,00 грн обґрунтовані.

Щодо вимог про стягнення заборгованості по процентах за користування кредитом в сумі 8358,00 грн, суд зазначає таке.

В Договорі № 1304431634538 від 13 лютого 2023 року, сторони погодили строк кредиту 15 днів. Договір укладено 13 лютого 2023 року, дата повернення кредиту та сплати процентів 28 лютого 2023 року.

Згідно позиції Великої Палати Верховного Суду викладеній в постанові від 28 березня 2018 року № 444/9519/12 п.п. 90, 91 "Відповідно до частини першої статті 1048 та частини першої статті 1054 ЦК України кредитодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми кредиту, розмір і порядок одержання яких встановлюються договором. Отже, припис абзацу 2 частини першої статті 1048 ЦК України про щомісячну виплату процентів до дня повернення позики у разі відсутності іншої домовленості сторін може бути застосований лише у межах погодженого сторонами строку кредитування. Після спливу визначеного договором строку кредитування чи у разі пред`явлення до позичальника вимоги згідно з частиною другою статті 1050 ЦК України право кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти за кредитом припиняється. Права та інтереси кредитодавця в охоронних правовідносинах забезпечуються частиною другою статті 625 ЦК України, яка регламентує наслідки прострочення виконання грошового зобов`язання".

Таким чином, відсотки за користування кредитом можуть нараховуватися лише у межах погодженого сторонами строку кредитування, в цьому випадку за період з 13 лютого 2023 року по 28 лютого 2023 року.

Матеріали справи не містять відомостей щодо продовження (пролонгації) строку кредитування.

Згідно з правовою позицією, викладеною у постановах Великої Палати Верховного Суду від 28 березня 2018 року (справа №444/9519/12, провадження №14-10цс18), від 04 липня 2018 року (провадження №14-154цс18) та від 31 жовтня 2018 року (провадження № 14-318цс18), право кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти за користування кредитом, а також обумовлену в договорі неустойку припиняється після спливу визначеного цим договором строку кредитування чи у разі пред`явлення до позичальника вимоги згідно з частиною другою статті 1050 ЦК України. В охоронних правовідносинах права та інтереси позивача забезпечені частиною другою статті 625 ЦК України, яка регламентує наслідки прострочення виконання грошового зобов`язання.

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 05 квітня 2023 року (справа №910/4518/16) не знайшла підстав для відступу від вказаного правового висновку. Одночасно Велика Палата Верховного Суду зазначила, що припис абз. 2 ч. 1 ст. 1048 ЦК України про щомісячну виплату процентів до дня повернення позики у разі відсутності іншої домовленості сторін може бути застосований лише у межах погодженого сторонами строку кредитування. Право кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти за кредитом припиняється після спливу визначеного договором строку кредитування чи у разі пред`явлення до позичальника вимоги згідно із частиною другою статті 1050 ЦК України.

Як вбачається з умов договору №1304431634538 від 13 лютого 2023 року, для нарахування процентів за користування відповідачем кредитом передбачено застосування процентної ставки: 1,99% в день.

Керуючись вимогами Закону, суд, провівши власний розрахунок заборгованості по процентам за користування кредитом №1304431634538 від 13 лютого 2023 року, доходить висновку, що з відповідача підлягає стягненню розміру процентів: за період з 13 лютого 2023 року по 28 лютого 2023 року в сумі 1194,00 грн (4000,00 грн х 1,99 % х 15 днів).

Відповідно до ч. 1, ч. 2 ст. 614 ЦК України особа, яка порушила зобов`язання, несе відповідальність за наявності її вини (умислу або необережності), якщо інше не встановлено договором або законом. Особа є невинуватою, якщо вона доведе, що вжила всіх залежних від неї заходів щодо належного виконання зобов`язання. Відсутність своєї вини доводить особа, яка порушила зобов`язання.

Відповідач жодних заперечень проти позову не надав, факт укладання ним кредитного договору не оспорював, факт невиконання зобов`язань за цим договором також не оспорював, як і наданого позивачем розрахунку заборгованості, доказів погашення заборгованості на користь позивача або первісного кредитора не надала.

Таким чином, виходячи із закріпленої у ст. 614 ЦК України презумпції вини боржника у зобов`язанні, яка відповідачем не спростована, суд вважає позовом таким, що підлягає частковому задоволенню.

За таких обставин, з урахуванням викладеного, оскільки відповідач умови за вказаним договором належним чином не виконував, право вимоги за цим договором перейшло до позивача, то суд вважає за необхідне, задовольняючи позовні вимоги частково, стягнути з відповідача на користь ТОВ "ДІДЖИ ФІНАНС" заборгованість за Договором №1304431634538 від 13 лютого 2023 року в розмірі 5194,00 грн, яка складається з заборгованості за основним зобов`язанням в розмірі 4000,00 грн та 1194,00 грн за нарахованими процентами.

При вирішенні вимоги позивача про стягнення з відповідача судових витрат суд виходить з наступного.

Відповідно до ч.1 та ч. 2 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Згідно з ч.ч. 1, 2 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог, інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: 1) у разі задоволення позову - на відповідача; 2) у разі відмови в позові - на позивача; 3) у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Отже, з урахуванням положень ст. 141 ЦПК України з відповідача на користь ТОВ "ДІДЖИ ФІНАНС" слід стягнути витрати зі сплати судового збору пропорційно до розміру задоволених позовних вимог, а саме 42 % від ціни позову, що становить 1017,41 грн (2422,40 грн.*42 %).

Частиною 2 ст. 137 ЦПК України передбачено, що за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.

Заявлені позивачем до стягнення витрати на правову допомогу у зв`язку з розглядом вищезазначеної справи становлять 6000,00 грн.

Відповідно до ч.1, 2 ст.137 ЦПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами.

На підтвердження понесення витрат на правничу допомогу під час розгляду даної справи, представником позивача надано: договір №42649746 про надання правової допомоги від 01 січня 2025 року укладеного між ТОВ "ДІДЖИ ФІНАНС" та адвокатом Лівак Іванною Миколаївною; додаткову угоду № 1304431634538 до Договору №42649746 про надання правової допомоги; Акт № 1304431634538 про підтвердження факту надання правничої допомоги (виконання робіт надання послуг); Детальний опис робіт виконаних адвокатом від 17 листопада 2025 року.

Оскільки за результатами розгляду справи позов було задоволено частково на 42%, тому сума яка має бути сплачена адвокату складає 2520,00 грн та підлягає стягненню з відповідача на користь позивача.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 10, 133, 141, 263-265, 272, 273, 280, 282, 288, 354, 355 ЦПК України, суд,-

у х в а л и в:

Позов ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ "ДІДЖИ ФІНАНС"до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором - задоволити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ "ДІДЖИ ФІНАНС" заборгованість за кредитним договором №1304431634538 від 13 лютого 2023 року в розмірі 5194 (п`ять тисяч сто дев`яносто чотири) грн 00 коп.

У задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ "ДІДЖИ ФІНАНС" судовий збір у розмірі 1017 (одна тисяча сімнадцять) грн 41 коп та витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 2520 (дві тисячі п`ятсот двадцять) грн 00 коп.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення.

Відповідач, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку.

Позивач, на рішення може подати апеляційну скаргу безпосередньо до Рівненського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення.

Позивач, якому рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного тексту рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Сторони справи:

позивач: ТОВАРИСТВО З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ "ДІДЖИ ФІНАНС", код ЄДРПОУ 42649746, місцезнаходження: 04112, м.Київ, вул.Авіаконструктора Ігоря Сікорського, буд.8;

відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , адреса реєстрації місця проживання: АДРЕСА_1 .

Суддя Штогун О.С.