Рішення від 01 березня 2026 р. у справі №568/1524/25 — Радивилівський районний суд Рівненської області

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа №568/1524/25

Провадження №2/568/57/26

02 березня 2026 р. м.Радивилів

Радивилівський районний суд Рівненської області у складі головуючого судді Делалової О.М., за участю секретаря судового засідання Мельничук Л.І., представника позивача Федика Є.П., відповідачів ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом Органу опіки та піклування Радивилівської міської ради Дубенського району Рівненської області до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про позбавлення батьківських прав та стягнення аліментів, -

ВСТАНОВИВ

Позивач Орган опіки та піклування Радивилівської міської ради Дубенського району Рівненської області звернувся до суду з позовом до відповідачів ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , в якому просить позбавити їх батьківських прав відносно дитини: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ..

В обґрунтування позову зазначено, що ОСОБА_1 та ОСОБА_2 є батьками ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_1 .. Дитина була народжена матір`ю ОСОБА_1 в стані алкогольного сп`яніння (2.56 проміле) в стані середньої тяжкості та була доставлена до КП «Рівненська обласна дитяча лікарня». З серпня 2024р. по березень 2025 р. дитина знаходилась в КП «Рівненський обласний спеціалізований центр реабілітації дітей з органічними ураженнями центральної нервової системи з порушенням психіки та паліативної допомоги дітям» Рівненської обласної ради. В подальшому згідно рішення виконавчого комітету Радивилівської міської ради ОСОБА_2 було влаштовану в сім`ю патронатного вихователя ОСОБА_3 .. З часу народження і до теперішнього часу батьки ОСОБА_1 та ОСОБА_2 ухиляються від виконання батьківських обов`язків, належної уваги дитині не приділяють, належних умов для проживання дитини не створили, матеріально дитину не забезпечують. За таких обставин, було прийнято рішення про позбавлення відповідачів батьківських прав.

В судовому засіданні представник позивача ОСОБА_4 позов підтримав з підстав, зазначених у позовній заяві, та просив задовольнити його в повному обсязі. Суду пояснив, що батьки ОСОБА_1 та ОСОБА_2 з народження дитини не виконують своїх батьківських обов`язків, фактично самоусунулись від виховання дитини, не цікавляться її життям, матеріально не допомагають, не відвідують її. Відповідачі допускають аморальну поведінку, зловживають спиртними напоями, не вирішують проблеми із житлом, що свідчить про те, що відповідачі навіть не намагаються виправити свою поведінку, створити умови для повернення дитини.

Відповідачі ОСОБА_1 та ОСОБА_2 у судовому засіданні позовні вимоги визнали частково, вказали, що хочуть забрати дитину на проживання до себе, однак на теперішній час не можуть створити належних умов для її проживання та матеріального утримання.

Свідок ОСОБА_5 , який є старостою Сестрятинського старостинського округу, у судовому засіданні пояснив, що умови проживання ОСОБА_1 та ОСОБА_2 погані, дитину повертати немає куди, будинок не пристосований до проживання новонародженої дитини, тим більше з вадами здоров`я. Відповідачі ніде не працюють, господарство не ведуть, схильні до вживання алкогольних напоїв.

Свідок ОСОБА_6 , фахівець із соціальної роботи відділення соціальної роботи Радивилівського центру соціального обслуговування, у судовому засіданні вказала, що ОСОБА_2 знає давно, він з дитинства перебував у складних життєвих обставинах, має розумову відсталість. ОСОБА_1 живе з ОСОБА_2 з липня 2024 року, при тому, що перебуває в офіційному шлюбі з іншим чоловіком. Дана сім`я перебуває на контролі з лютого 2025 року. Вказує, що батькам повертати дитину не можна, у них немає усвідомлення відповідальності за неї.

Свідок ОСОБА_7 , інспектор ювенальної поліції, у судовому засіданні вказав, що ним у складі комісії двічі були здійснені виїзди за місцем проживання відповідачів. Зазначив, що помешкання відповідачів, як до народження дитини, так і після її народження є неналежним для проживання. В будинку скрізь були розкидані пляшки від спиртного. Вважає, що повернення дитини батькам створить загрозу її життю.

Свідок ОСОБА_8 , помічник патронатного вихователя, в судовому засіданні пояснила, що з 26.02.2025 року дитина знаходиться у патронатній сім`ї. Дитина є хворою з народження, потребує постійного нагляду та лікування, практично не говорить, має вади з зору, лікарі діагностували ФАС (фетальний алкогольний синдром). Пояснила, що батьки за весь час перебування дитини в патронатній сім`ї лише двічі зустрічались з дитиною, та кілька разів телефонували. При цьому один раз з двох зустрічей прийшли у стані алкогольного сп`яніння.

Свідок ОСОБА_9 у судовому засідання пояснила, що стосунки між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 не погані, наразі вони намагаються зробити ремонт у будинку, однак через брак грошей, це вдається робити повільно. Вважає, що з урахуванням матеріального стану відповідачів та стану здоров`я дитини, останні не впораються з вихованням дитини.

Вислухавши пояснення сторін, допитавши свідків, дослідивши письмові докази у справі, суд встановив такі фактичні обставини та відповідні їм правовідносини.

ОСОБА_2 та ОСОБА_1 є батьками ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_1 , що підтверджується копією свідоцтва про народження серія НОМЕР_1 , виданого 24.07.2024 року Нововолинським відділом державної реєстрації актів цивільного стану у Володимирському районі Волинської області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (а.с. 27);

Оскільки ОСОБА_1 перебуває в зареєстрованому шлюбі з ОСОБА_10 , що підтверджується свідоцтвом про шлюб серія НОМЕР_2 від 14.08.2009 року виданого відділом реєстрації актів цивільного стану Нововолинського міського управління юстиції Волинської області, згідно заяви ОСОБА_10 про підтвердження факту, що він не є батьком дитини ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , державна реєстрація народження була проведена відповідно до ст. 126 Сімейного кодексу України, що підтверджується повним витягом з Державного реєстру актів цивільного стану громадян щодо актового запису про народження № 00046249847 від 30.07.2024 року (а.с. 32 – 34).

Дитина зареєстрована за адресою АДРЕСА_1 , що підтверджується витягом з реєстру територіальної громади № 2024/008982794 від 29.07.2024 року (а.с. 28).

Згідно Обмінної картки пологового будинку встановлено, що дитина народилась передчасно, під час пологів мати перебувала в стані алкогольного сп`яніння, результат тесту 2,56 проміле. (а.с. 30).

Згідно листа № 944/01-09/24, КП «Рівненська обласна дитяча лікарня» від 23.07.2024 року, у неонатальний центр КП «РОДЛ», дитина була доставлена 14.07.2024 року о 13.год 34 хв. В період з 14.07.2024р. по 23.07.2024р., матір та інші родичі не з`являлись, не цікавились станом здоров`я дитини та не брали участі по догляду за дитиною під час стаціонарного лікування (а.с. 35).

Згідно актів обстеження житлово – побутових умов проживання з адресою АДРЕСА_2 (адреса орендуємого відповідачами будинку) та АДРЕСА_1 (адреса реєстрації дитини та батька ОСОБА_2 ) Дубенського району Рівненської області, встановлено, що будинки потребують ремонту та не підлягають для проживання дитини. Батьки зловживають алкоголем, ніде не працюють, господарства не ведуть (а.с. 36-37).

Згідно листа Радивилівського територіального центру соціального обслуговування від 09.08.2024 року № 1-24/178 встановлено, що новонароджена дитина ОСОБА_11 , не може проживати з батьками, оскільки вони не усвідомлюють відповідальності за виховання дитини, зловживають спиртними напоями, не вміють доцільно використовувати кошти. ОСОБА_2 має розумові вади, навчався в спеціальній школі (не вміє читати, писати, рахувати). Просять влаштувати дитину до КП «Рівненський обласний спеціалізований будинок дитини з центром реабілітації дітей та паліативної допомоги». (а.с. 41).

Згідно Висновку про тимчасове влаштування дитини до державного дитячого закладу від 14.08.2024 року № 286/01-54, та Рішення виконавчого комітету Радивилівської міської ради Дубенського району Рівненської області №183 від 29.09.2024 року, встановлено, що з метою захисту прав та інтересів дитини вирішено влаштувати малолітню дитину, ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 в КП «Рівненський обласний спеціалізований центр реабілітації дітей з органічними ураженнями центральної нервової системи з порушеннями психіки та паліативної допомоги дітям» Рівненської обласної ради на термін до 01.01.2025 року та з можливим продовженням терміну перебування за рішенням комісії з питань захисту прав дитини Радивилівської міської ради Дубенського району Рівненської області (а.с. 42-45).

Згідно Наказу №19-О від 26.02.2025 року, служби у справах дітей Радивилівської міської ради Дубенського району Рівненської області та Рішення Радивилівської міської ради Дубенського району Рівненської області №35 від 27.02.2025 року, ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_1 з 26.02.2025 року вирішено влаштувати у сім`ю патронатного вихователя ОСОБА_3 , у зв`язку з складними життєвими обставинами, що негативно впливають на її життя здоров`я та розвиток, за заявою батьків, терміном на три місяці (а.с. 47-48).

Згідно рішення виконавчого комітету Радивилівської міської ради Дубенського району Рівненської області №68 від 22.05.2025 року строк перебування малолітньої ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_1 , у сім`ї патронатного вихователя ОСОБА_3 , продовжено терміном на три місця з 27.05.2025року. (а.с. 57).

Згідно листа Радивилівського територіального центру соціального обслуговування №1-24/212 від 22.08.2025 року, встановлено, що новонароджена дитина, ОСОБА_2 була влаштована на тимчасове перебування у КП «Рівненський обласний спеціалізований будинок дитини з центром реабілітації дітей та паліативної допомоги». За цей час. Батьки пообіцяли вирішити питання з житлом. У будинку який знімали, умови проживання не покращили, для дитини не облаштували кімнату. Коли закінчився термін перебування ОСОБА_12 у дитячому будинку, дівчинку було влаштовано у патронатну сім`ю для вирішення батьками житлових питань. 26.02.2025 року із сім`єю підписано угоду про соціальний супровід, а в плані супроводу зазначено цілі: формування навичок відповідального батьківства, вирішення житлово – побутових умов проживання та створення умов для повноцінного розвитку дитини, з якими батьків ознайомлено. Також їм надано консультацію щодо догляду за дитиною, проведено бесіду щодо здорового способу життя, оскільки обоє вживають спиртні напої. При виїзді комісії 06.03.2025року, було виявлено факт зловживання батьками спиртних напоїв, антисанітарний стан будинку свідчив про те, що ніхто у ньому давно не прибирав, для дитини кімната не облаштована. Кошти з картки дитини витрачались на свої потреби. Батьків повідомлено про зняття із соціального супроводу сім`ї з негативним результатом, оскільки вони не дотрималися плану соціального супроводу. Спосіб життя батьки не намагаються змінювати. У подальшому повернення доньки ОСОБА_12 батькам становитиме загрозу її життю та здоров`ю. Просять розглянути питання позбавлення ОСОБА_1 та ОСОБА_2 батьківських прав стосовно дочки ОСОБА_2 (а.с. 62).

Згідно висновку про продовження строку перебування дитини в сім`ї патронатного вихователя № 243/01-54 від 27.08.2025 року, визначено доцільним продовжити строк перебування ОСОБА_2 у сім`ї патронатного вихователя ОСОБА_3 у зв`язку з порушенням питання щодо позбавлення її батьків батьківських прав (а.с. 70).

Відповідно до наказу №108-О від 02.09.2025 року Служби у справах дітей Радивилівської міської ради Дубенського району Рівненської області, ОСОБА_2 взято на первинний облік дітей, які позбавлені батьківського піклування (а.с. 72).

Згідно Висновку органу опіки та піклування про доцільність відібрання малолітньої дитини та позбавлення батьківських прав № 1393/01.09-20 від 27.08.2025 року, є доцільним відібрання малолітньої ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_1 , та позбавлення батьківських прав ОСОБА_1 та ОСОБА_2 і стягнення з них аліментів (а.с. 73-80).

Отже, суд встановив, що спір стосується сімейних відносин, а саме виконання батьками своїх батьківських обов`язків та прав дитини, які регулюються відповідними нормами СК України, Закону України "Про охорону дитинства", а також нормами міжнародного права.

Законодавство про охорону дитинства ґрунтується на Конституції України, Конвенції ООН про права дитини, міжнародних договорах, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, і складається зі спеціального Закону України «Про охорону дитинства» та інших нормативно-правових актів, що регулюються суспільні відносини у цій сфері.

Відповідно до статті 11 Закону України «Про охорону дитинства» сім`я є природним середовищем для фізичного, духовного, інтелектуального, культурного, соціального розвитку дитини, її матеріального забезпечення і несе відповідальність за створення належних умов для цього. Кожна дитина має право на проживання в сім`ї разом з батьками або в сім`ї одного з них та на піклування батьків.

У рішенні Європейського суду з прав людини від 18 грудня 2008 року у справі «Савіни проти України» зазначається, що «хоча національним органам надається певна свобода розсуду у вирішенні питань щодо встановлення державної опіки над дитиною, вони повинні враховувати, що розірвання сімейних зв`язків означає позбавлення дитини її коріння, а це можна виправдати лише за виняткових обставин. Відповідне рішення має підкріплюватися достатньо переконливими і зваженими аргументами на захист інтересів дитини, і саме держава повинна переконатися в тому, що було проведено ретельний аналіз можливих наслідків пропонованого заходу з опіки для батьків і дитини».

Відповідно до основних сформованих принципів суспільства, задекларованих у міжнародному праві та національному законодавстві, діти мають право на особливе піклування і допомогу, внаслідок своєї фізичної і розумової незрілості, потребують спеціальної охорони і піклування, включаючи належний правовий захист як до, так і після народження.

Враховуючи наведене, позбавлення батьківських прав є винятковим заходом, який застосовується при наявності негативного впливу батьків (одного з батьків) на розвиток дитини.

Відповідно до ст. 11 Закону України № 2402-III від 26.04.2001 року «Про охорону дитинства», сім`я є природним середовищем для фізичного, духовного, інтелектуального, культурного соціального розвитку дитини, її матеріального забезпечення і несе відповідальність за створення належних умов для цього. Кожна дитина має право на проживання в сім`ї разом з батьками або в сім`ї одного з них та на піклування батьків.

В частинах 1, 6 ст. 12 Закону України № 2402-III від 26.04.2001 року «Про охорону дитинства» вказано, що виховання в сім`ї є першоосновою розвитку особистості дитини. На кожного з батьків покладається однакова відповідальність за виховання , навчання і розвиток дитини. Батьки або особи, які їх замінюють, мають право і зобов`язані виховувати дитину, піклуватися про її здоров`я, фізичний, духовний і моральний розвиток, навчання, створювати належні умови для розвитку її природних здібностей, поважати гідність дитини, готувати її до самостійного життя та праці.

Батьки або особи, які їх замінюють, несуть відповідальність за порушення прав і обмеження законних інтересів дитини на охорону здоров`я, фізичний і духовний розвиток, навчання, невиконання та ухилення від виконання батьківських обов`язків відповідно до закону.

Батько і мати мають рівні права та обов`язки щодо своїх дітей. Предметом основної турботи та основним обов`язком батьків є забезпечення інтересів своєї дитини.

За ст. 164 СК України мати, батько можуть бути судом позбавленні батьківських прав, якщо вона, він ухиляється від виконання своїх обов`язків по вихованню дитини. Частина перша статті 164 СК України містить вичерпні підстави позбавлення батьківських прав і розширеному тлумаченню не підлягає.

Відповідно до вимог ч. 1 ст. 164 СК України, яка передбачає підстави позбавлення батьківських прав, мати, батько можуть бути позбавлені судом батьківських прав, якщо вона, він: 1) не забрали дитину з пологового будинку або з іншого закладу охорони здоров`я без поважної причини і протягом шести місяців не виявляли щодо неї батьківського піклування; 2) ухиляються від виконання своїх обов`язків по вихованню дитини, забезпечення безпечних умов життя дитини; 3) жорстоко поводяться з дитиною; 4) є хронічними алкоголіками або наркоманами; 5) вдаються до будь-яких видів експлуатації дитини, примушують її до жебракування та бродяжництва; 6) засуджені за вчинення умисного кримінального правопорушення щодо дитини.

Відповідно до роз`яснень пунктів 15 та 18 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 3 від 30 березня 2007 року «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про усиновлення і про позбавлення та поновлення батьківських прав» позбавлення батьківських прав (тобто прав на виховання дитини, захист її інтересів, на відібрання дитини в інших осіб, які незаконно її утримують, та ін.), що надані батькам до досягнення дитиною повноліття і ґрунтуються на факті спорідненості з нею, є крайнім заходом впливу на осіб, які не виконують батьківських обов`язків, а тому питання про його застосування слід вирішувати лише після повного, всебічного, об`єктивного з`ясування обставин справи, зокрема ставлення батьків до дітей. Ухилення батьків від виконання своїх обов`язків має місце, коли вони не піклуються про фізичний і духовний розвиток дитини, її навчання, підготовку до самостійного життя, зокрема: не забезпечують необхідного харчування, медичного догляду, лікування дитини, що негативно впливає на її фізичний розвиток як складову виховання; не спілкуються з дитиною в обсязі, необхідному для її нормального самоусвідомлення; не надають дитині доступу до культурних та інших духовних цінностей; не сприяють засвоєнню нею загальновизнаних норм моралі; не виявляють інтересу до її внутрішнього світу; не створюють умов для отримання нею освіти. Зазначені фактори, як кожен окремо, так і в сукупності, можна розцінювати як ухилення від виховання дитини лише за умови винної поведінки батьків, свідомого нехтування ними своїми обов`язками. Хронічний алкоголізм батьків і захворювання їх на наркоманію мають бути підтверджені відповідними медичними висновками. Зважаючи на те, що позбавлення батьківських прав є крайнім заходом, суд може у виняткових випадках при доведеності винної поведінки когось із батьків або їх обох з урахуванням її характеру, особи батька і матері, а також інших конкретних обставин справи відмовити в задоволенні позову про позбавлення цих прав, попередивши відповідача про необхідність змінити ставлення до виховання дитини (дітей) і поклавши на органи опіки та піклування контроль за виконанням ним батьківських обов`язків.

Позбавлення батьківських прав є виключною мірою, яка тягне за собою серйозні правові наслідки як для батька (матері), так і для дитини (ст. 166 СК України). Це означає, що позбавлення батьківських прав допускається лише, коли змінити поведінку батьків в кращу сторону неможливо, і лише при наявності вини в діях батьків.

Частиною 1 статті 76 ЦПК України передбачено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Згідно з ст. 77 ЦПК України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень. Суд не бере до розгляду докази, що не стосуються предмета доказування.

Відповідно до ч. ч. 1, 5, 6, 7 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях. Суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи, крім витребування доказів судом у випадку, коли він має сумніви у добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов`язків щодо доказів, а також інших випадків, передбачених цим Кодексом.

Згідно з ст. 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Оцінка доказів - завершальний етап процесу доказування. Вона полягає в перевірці судом доброякісності засобів доказування, що має на меті визначити їх доказову силу.

Суд дійшов висновку, що ОСОБА_1 та ОСОБА_2 безвідповідально ставляться до питання виховання своєї малолітньої доньки, її здоров`я, умов життя та матеріального забезпечення.

Відповідачі свідомо ухиляються від виконання своїх батьківських обов`язків, що встановлено безпосередньо у судовому засіданні. Вони не піклуються про фізичний і духовний розвиток дитини, отже, свідомо нехтують своїми обов`язками.

Досліджені у судовому засіданні докази підтверджують посилання позивача на те, що відповідачі ухиляються від своїх батьківських обов`язків та не приймають участі в житті дитини, фактично самоусунулись від виконання батьківських обов`язків стосовно своєї доньки, не приймають участі у її вихованні, не цікавиться її життям та здоров`ям, що свідчить про повну байдужість до подальшої долі своєї дитини..

Суд приходить до переконання, що свідоме і тривале нехтування відповідачами своїми батьківськими обов`язками щодо дитини є наслідком винної поведінки відповідачів та є підставою для позбавлення їх батьківських прав.

Протягом розгляду справи відповідачі ОСОБА_1 та ОСОБА_2 для себе належних висновків не зробили, реальних кроків щодо виховання та утримання дитини не вчинили.

Жодних об`єктивних даних, які б вказували на наявність перешкод у ОСОБА_1 та ОСОБА_2 у вихованні малолітньої доньки, судом не встановлено.

На переконання суду позбавлення батьківських прав ОСОБА_1 та ОСОБА_2 відносно малолітньої доньки не зашкодить її інтересам, її подальшому вихованню та утриманню.

Згідно ч.2 ст.166 СК України, особа, позбавлена батьківських прав, не звільняється від обов`язку щодо утримання дитини. Одночасно з позбавленням батьківських прав суд може на вимогу позивача або за власною ініціативою вирішити питання про стягнення аліментів на дитину.

У відповідності до ст.180 СК України обидва батьки зобов`язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття. Способи виконання цього обов`язку визначаються за домовленістю між ними.

Згідно зі ст.184 СК України суд за заявою одержувача визначає розмір аліментів у твердій грошовій сумі.

Відповідно до ч. 2 ст. 182 СК України мінімальний розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.

Відповідно до ст. 191 СК України, аліменти на дитину присуджуються за рішенням суду від дня пред`явлення позову.

Враховуючи зазначене, суд прийшовши до висновку про задоволення позову, та позбавлення батьківських прав ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , суд також задовольняє позов в частині стягнення аліментів з ОСОБА_1 та ОСОБА_2 на утримання їх доньки, у твердій грошовій сумі в розмірі 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, з кожного, починаючи стягнення з 17.09.2025 року до досягнення дитиною повноліття - на користь установи чи фізичної особи опікуна (піклувальника), на утриманні якої буде знаходитися дитина.

На підставі викладеного, керуючись статтями 4,5, 12,13, 79-81,259-265, 354 ЦПК України, суд,

УХВАЛИВ:

Позов Органу опіки та піклування Радивилівської міської ради Дубенського району Рівненської області до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про позбавлення батьківських прав та стягнення аліментів задовольнити.

Позбавити ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 та ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 батьківських прав відносно дитини: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Роз`яснити, що мати, батько, позбавлені батьківських прав, мають право на звернення до суду з позовом про поновлення батьківських прав у разі зміни поведінки особи, позбавленої батьківських прав, та обставин, що були підставою для позбавлення батьківських прав.

Стягнути з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , на користь та на утримання малолітньої ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , щомісячно аліменти у твердій грошовій сумі в розмірі 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи стягнення з 17.09.2025р. до досягнення дитиною повноліття.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , на користь та на утримання малолітньої ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , щомісячно аліменти у твердій грошовій сумі в розмірі 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи стягнення з 17.09.2025р. до досягнення дитиною повноліття.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Рівненського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст рішення складено 12.03.2026р.

Суддя О.М. Делалова