Вирок від 11 березня 2026 р. у справі №567/67/26 — Острозький районний суд Рівненської області

Справа №567/67/26

Провадження №1-кп/567/60/26

В И Р О К

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 березня 2026 року м. Острог

Острозький районний суд Рівненської області у складі:

головуючий суддя - ОСОБА_1

секретар - ОСОБА_2

з участю прокурора ОСОБА_3

обвинуваченого ОСОБА_4

розглянувши у відкритому судовому засіданні кримінальне провадження за №12025181170000232 від 29.11.2025р. по обвинуваченню ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с.Вельбівно Острозького району Рівненської області, зареєстроване та фактичне місце проживання: АДРЕСА_1 , не одруженого, громадянина України, згідно ст.89 КК України вважається таким, що судимості немає,

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.382 КК України, -

в с т а н о в и в:

Постановою Острозького районного суду Рівненської області від 29.05.2025 року у справі №567/769/25 ОСОБА_4 визнано таким, що вчинив адміністративні правопорушення, передбачені ч.1 ст.130 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17000 грн. з позбавленням права керування транспортними засобами строком на 1 рік, що набрала законної сили 10.06.2025 року.

ОСОБА_4 , достовірно знаючи про наявність вказаної постанови суду, яка набрала законної сили, та будучи ознайомлений з нею, з метою невиконання постанови суду щодо позбавлення права керування транспортним засобом та маючи реальну можливість її виконати, підриваючи авторитет органів правосуддя України, в порушення ч.1 ст.129-1 Конституції України та ч.2 ст.13 Закону України «Про судоустрій та статус суддів», відповідно до якого судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об`єднаннями на всій території України, всупереч рішенню суду, діючи умисно, 29.11.2025 року близько 19 год., рухаючись по вул.Залучанська, що у с.Вельбівно Острозької МТГ Рівненського району Рівненської області (по автодорозі Рівне-Городище-Старокостянтинів) керував транспортним засобом - автомобілем марки «ВАЗ 2103», д.н.з. НОМЕР_1 , де був зупинений працівниками СРПП ВП №3 Рівненського РУП ГУНП у Рівненській області на підставі ст.35 Закону України «Про Національну поліцію».

В судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_4 свою провину у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.382 КК України визнав повністю, підтвердив обставини, викладені у складеному відносно нього обвинувальному акті та пояснив, що 29.05.2025 року він згідно постанови Острозького районного суду Рівненської області був позбавлений права керування транспортними засобами за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП. Вказану постанову суду він не оскаржував та вона набрала законної сили. Зазначив, що всупереч вищевказаній постанові суду він 29.11.2025 року близько 19 год. керував автомобілем марки ВАЗ «2103», д.н.з. НОМЕР_2 , та рухався в с.Вельбівно по вул.Залучанська, де був зупинений працівниками поліції, які в подальшому склали відносно нього відповідні процесуальні документи за допущене порушення. У вчиненому розкаюється, обіцяє в майбутньому подібного не вчиняти. При призначенні міри покарання підтвердив свою фінансову спроможність сплатити штраф у розмірі, передбаченому санкцією ч.1 ст.382 КК України, та просив суворо його не карати.

В судовому засіданні встановлено, що обставини справи встановлені даним вироком, а саме місце, час, спосіб вчинення та наслідки кримінального правопорушення, форма вини і мотиви кримінального правопорушення ніким з учасників судового розгляду не оспорюються.

Визнавши недоцільним дослідження доказів щодо фактичних обставин справи, які ніким не оспорюються, з`ясувавши правильне розуміння обвинуваченим та іншими учасниками судового розгляду змісту цих обставин та за відсутності сумнівів у добровільності та істинності їх позицій, роз`яснивши їм, що в такому разі вони будуть позбавлені права оспорювати ці фактичні обставини в апеляційному порядку, суд вважає, що дії ОСОБА_4 слід кваліфікувати за ч.1 ст.382 КК України, тобто умисне невиконання постанови суду, що набрала законної сили.

При цьому суд враховує, що відповідно до рішення Європейського Суду з прав людини від 27.02.1980 року (скарга № 6903/75) Девеер проти Бельгії (Deweer v. Belgium) держава та її судові органи зобов`язані забезпечити належну реалізацію права на справедливий суд під час розгляду кримінальних справ шляхом спрощеного та скороченого розгляду, і суд має перевірити, чи не був такий вибір зумовлений виключно бажанням завершити справу швидко, без участі повної судової процедури, чи бажанням бути обвинуваченим у вчиненні менш тяжких злочинів, або взагалі звільнення від покарання за окремими епізодами справи.

Суд пересвідчився, що позиція учасників судового розгляду щодо розгляду справи у порядку, передбаченому ч.3 ст.349 КПК України, є добровільною і не пов`язана з вищевказаними чинниками.

Відповідно до ст.65 КК України при призначенні покарання суд враховує ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, особу винного та обставини, що пом`якшують та обтяжують покарання.

Відповідно до ст.50 КК України покарання є заходом примусу, полягає в передбаченому законом обмеженні прав і свобод засудженого і має на меті не тільки кару, а й виправлення засудженого, а також запобігання вчиненню нових кримінальних правопорушень як засудженим, так і іншими особами.

Виходячи з засади співмірності, призначене покарання за своїм видом і розміром має бути адекватним (відповідним) характеру вчинених дій, їх небезпечності та даним про особу винного. При виборі заходу примусу мають значення й повинні братися до уваги обставини, які його пом`якшують і обтяжують. Без урахування й належної оцінки всіх цих обставин у своїй сукупності обрана міра покарання не може вважатися справедливою.

При призначенні покарання суд враховує ступінь тяжкості вчиненого і зокрема те, що відповідно до ст.12 КК України обвинуваченим скоєно нетяжкий злочин.

Беручи до уваги особу обвинуваченого ОСОБА_4 , суд враховує, що він розлучений, неповнолітніх та непрацездатних на утриманні немає, по місцю проживання характеризується позитивно, за віком та станом здоров`я є працездатним.

Згідно довідки КНП «Острозька багатопрофільна лікарня» від 10.12.2025 р. ОСОБА_4 під спостереженням лікаря-нарколога та лікаря-психіатра не перебуває.

ОСОБА_4 вдруге притягується до кримінальної відповідальності та згідно ст.89 КК України вважається таким, що судимості немає.

Відповідно до ст.66 КК України суд враховує, що обставинами, які пом`якшують покарання ОСОБА_4 є щире каяття, активне сприяння розкриттю кримінального правопорушення.

В той же час, відповідно до ст.67 КК України, обставин, які обтяжують покарання ОСОБА_4 не встановлено.

З урахуванням викладених обставин, суд приходить до висновку, що покарання обвинуваченому ОСОБА_4 слід призначити в межах санкції ч.1 ст.382 КК України у виді штрафу, що буде відповідати не тільки тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, обставинам справи, але й особі обвинуваченого, буде обґрунтованим, необхідним і достатнім для його виправлення та попередження вчинення ним нових кримінальних правопорушень.

Долю речових доказів слід вирішити відповідно до вимог ч.9 ст.100 КПК України.

Витрати на залучення експерта відсутні.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст.100, 122, 124, ч.3 ст.349, ст.ст.370, 374 КПК України, -

у х в а л и в:

ОСОБА_4 визнати винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.382 КК України та призначити йому покарання у виді штрафу у розмірі 500 (п`ятсот) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 8500 (вісім тисяч п`ятсот) грн.

Речові докази: диск для лазерних систем зчитування, на якому наявні відеозаписи із нагрудних відеореєстраторів працівників СРПП ВП №3 Рівненського РУП ГУНП в Рівненській області за 29.11.2025 р., на якому зафіксовано факт вчинення ОСОБА_4 кримінального правопорушення, передбаченого ст.382 КК України - зберігати при матеріалах кримінального провадження.

Вирок може бути оскаржений в апеляційному порядку з підстав, передбачених статтею 394 КПК України, до Рівненського апеляційного суду через Острозький районний суд Рівненської області протягом 30 днів з моменту його проголошення.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Суддя ОСОБА_1