Постанова від 11 березня 2026 р. у справі №420/37845/25 — П'ятий апеляційний адміністративний суд

П`ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

————————————————————————

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

12 березня 2026 р.м. ОдесаСправа № 420/37845/25

Перша інстанція: суддя Тарасишина О.М.

Судова колегія П`ятого апеляційного адміністративного суду у складі:

Головуючого: Градовського Ю.М.

суддів: Бітова А.І.,

Єщенка О.В.,

розглянувши в порядку письмового провадження в м.Одесі апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Одеського окружного адміністративного суду від 14 листопада 2025р. про відмову у відкритті провадження по справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Херсонській області про визнання протиправними дії та зобов`язання вчинити певні дії,

В С Т А Н О В И Л А:

У листопад 2025р. ОСОБА_1 звернувся в суд із позовом до ГУ ПФУ в Херсонській області, в якому просив:

- визнати протиправними дії ГУ ПФУ в Херсонській області щодо включення заборгованості з недоотриманої пенсії ОСОБА_1 у сумі 313 393,97грн. за період з 7.10.2009р. по 31.12.2023р. та заборгованості втрати частини доходу у сумі 461 085,11грн. за період з 7.10.2009р. по 14.09.2023р. до реєстру судових рішень виплата здійснюється за кошти Державного бюджету України;

- зобов`язати виключити заборгованість з недоотриманої пенсії ОСОБА_1 у сумі 313 393,97грн. за період з 7.10.2009р. по 31.12.2023р. та заборгованість компенсації втрати частини доходу у сумі 461 085,11грн. за період з 7.10.2009р. по 14.09.2023р. з реєстру судових рішень виплата здійснюється за кошти Державного бюджету України;

- здійснити на визначений ОСОБА_1 банківський рахунок виплату недоотриманої пенсії за період у сумі 313 393,97грн. за період з 7.10.2009р. по 31.12.2023р. відповідно до Постанови КМУ №157 та здійснити виплату компенсації втрати частини доходу у сумі 461 085,11грн. за період з 7.10.2009р. по 14.09.2023р. з бюджету Пенсійного фонду України.

Ухвалою Одеського окружного адміністративного суду від 14 листопада 2025р. відмовлено у відкритті провадження у даній справі.

Не погодившись із даним судовим рішенням, ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу, у якій просить ухвалу суду скасувати, справу направити для продовження розгляду до суду першої інстанції.

Судова колегія вважає, що у відповідності до п.1 ч.1 ст.311 КАС України, апеляційну скаргу можливо розглянути в порядку письмового провадження, оскільки в матеріалах справи достатньо доказів для вирішення справи по суті.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши доповідь судді-доповідача, доводи апеляційної скарги, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку про залишення скарги без задоволення, а ухвали суду - без змін, з наступних підстав.

Відповідно до ст.316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Приймаючи ухвалу про відмову у відкритті провадження у справі, суд першої інстанції виходив з того, що право позивача на отримання пенсійних виплат з 7.10.2009р. у належному розмірі захищене у визначений судом спосіб у ході розгляду справи №540/605/22, тоді як заявлені у цьому судовому провадженні позовні вимоги фактично покликані спонукати відповідача виконати рішення Одеського окружного адміністративного суду та Постанови П`ятого апеляційного адміністративного суду у справі №540/605/22 у певний, бажаний для позивача, спосіб.

Вирішуючи спір судова колегія вважає, що суд першої інстанції повно та об`єктивно дослідив обставини по справі, надані докази, правильно визначив юридичну природу спірних правовідносин і закон, який їх регулює.

Перевіряючи правомірність та законність ухвали суду про відмову у відкритті провадження у справі, судова колегія виходить з наступного.

Вимогами ч.1 ст.2 КАС України передбачено, що завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Згідно із ч.2 ст.2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень, адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Відповідно до вимог ч.2 ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Частиною 1 ст.370 КАС України судове рішення, яке набрало законної сили, є обов`язковим для учасників справи, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, або за принципом взаємності, - за її межами.

Згідно із ч.2 ст.372 КАС України судове рішення, яке набрало законної сили або яке належить виконати негайно, є підставою для його виконання.

Судовий контроль за виконанням судових рішень в адміністративних справах передбачений ст.381-1 КАС України.

Відповідно до ч.2 ст.381-1 КАС України суд може здійснювати судовий контроль за виконанням судового рішення у порядку, встановленому статтями 287, 382-382-3 і 383 цього Кодексу.

Таким чином, нормами процесуального закону встановлено порядок виконання судових рішень в адміністративних справах та визначено певну послідовність дій, які необхідно вчинити для зобов`язання відповідача належним чином виконати рішення суду.

Вказані правові норми мають на меті забезпечити належне виконання судового рішення. Підставами їх застосування є саме невиконання судового рішення, ухваленого на користь особи-позивача, та обставини, що свідчать про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень, пов`язаних з невиконанням судового рішення в цій справі.

Наявність у КАС України спеціальних норм, спрямованих на забезпечення належного виконання судового рішення, виключає можливість застосування загального судового порядку захисту прав та інтересів стягувача шляхом подання позову. Судовий контроль за виконанням судового рішення здійснюється в порядку, передбаченому КАС України, який не передбачає можливості подання окремого позову, предметом якого є спонукання відповідача до виконання судового рішення.

Як вбачається з матеріалів справи, рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 18.04.2023р. у справі №540/605/22 позовні вимоги ОСОБА_1 задоволені частково.

Визнано протиправним та рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Херсонській області від 5.11.2021р. за №7785/03-16 про результати розгляду заяви ОСОБА_1 від 2.02.2020р..

Зобов`язано ГУ ПФУ в Херсонській області поновити ОСОБА_1 виплату раніше призначеної пенсії за вислугу років починаючи з 7 жовтня 2009р..

В іншій частині позовних вимог - відмовлено.

Стягнуто за рахунок бюджетних асигнувань ГУ ПФУ в Херсонській області на користь ОСОБА_1 судові витрати по сплаті судового збору у сумі 992,4грн..

Постановою П`ятого апеляційного адміністративного суду 14 вересня 2023р. рішення Одеського окружного адміністративного суду від 18 квітня 2023р. змінено, викладено абзац третій його резолютивної частини у наступній редакції:

"Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Херсонській області поновити ОСОБА_1 виплату пенсії за вислугу років з 7 жовтня 2009 року з виплатою компенсації втрати частини доходів".

В іншій частині рішення Одеського окружного адміністративного суду від 18 квітня 2023р. залишено без змін.

Стягнуто за рахунок бюджетних асигнувань з ГУ ПФУ в Херсонській області на користь ОСОБА_1 судові витрати зі сплати судового збору у розмірі в сумі 1 190,88грн..

Судове рішення набрало законної сили 14.09.2023р..

При цьому, 7.11.2025р. позивач звернувся до суду із вимогами, у яких просив:

- визнати протиправними дії ГУ ПФУ в Херсонській області щодо включення заборгованості з недоотриманої пенсії ОСОБА_1 у сумі 313 393,97грн. за період з 7.10.2009р. по 31.12.2023р. та заборгованості втрати частини доходу у сумі 461 085,11грн. за період з 7.10.2009р. по 14.09.2023р. до реєстру судових рішень виплата здійснюється за кошти Державного бюджету України;

- зобов`язати виключити заборгованість з недоотриманої пенсії ОСОБА_1 у сумі 313 393,97грн. за період з 7.10.2009р. по 31.12.2023р. та заборгованість компенсації втрати частини доходу у сумі 461 085,11грн. за період з 7.10.2009р. по 14.09.2023р. з реєстру судових рішень виплата здійснюється за кошти Державного бюджету України;

- здійснити на визначений ОСОБА_1 банківський рахунок виплату недоотриманої пенсії за період у сумі 313 393,97грн. за період з 7.10.2009р. по 31.12.2023р. відповідно до Постанови КМУ №157 та здійснити виплату компенсації втрати частини доходу у сумі 461 085,11грн. за період з 7.10.2009р. по 14.09.2023р. з бюджету Пенсійного фонду України.

В обґрунтування позову у даній справі позивач посилається на протиправність, на його думку, дій органу ПФУ щодо включення заборгованості на виконання рішення суду у справі №540/605/22 та компенсації втрати частини доходів до реєстру судових рішень, виплата яких здійснюється за кошти Державного бюджету України.

Надаючи оцінку вказаному, судова колегія зазначає, що за своєю суттю спір у справі №420/37845/25 виник у зв`язку із виконанням ГУ ПФУ в Херсонській області рішення у справі №540/605/22 з питання порядку виплати позивачу нарахованої заборгованості та компенсації втрати частину доходу.

Апеляційний суд погоджується з висновком суду першої інстанції, що право позивача на отримання пенсійних виплат з 7.10.2009р. захищене у визначений судом спосіб у ході розгляду справи №540/605/22, тоді як заявлені у цьому судовому провадженні позовні вимоги фактично покликані спонукати відповідача виконати рішення Одеського окружного адміністративного суду та постанови П`ятого апеляційного адміністративного суду у справі №540/605/22 у певний, бажаний для позивача, спосіб.

Колегія суддів зазначає, що при розгляді позовних вимог стосовно невиконання окремого судового рішення в іншій справі, суд не може зобов`язувати виконувати рішення суду шляхом ухвалення нового судового рішення, оскільки виконання судового рішення являє собою завершальну стадію судового провадження.

Аналогічна правова позиція висловлена в постановах Великої Палати Верховного Суду від 16.01.2019р. у справі №686/23317/13-а та від 6.02.2019р. у справі №816/2016/17, а також Верховного Суду від 30.03.2021р у справі №580/3376/20, від 27.04.2021р. у справі №460/418/20, від 28.05.2021р. у справі №540/942/20, від 2.12.2021р. у справі №808/1156/18.

Отже, в разі протиправності, на думку позивача, вчинених відповідачем - суб`єктом владних повноважень рішень, дій чи бездіяльності на виконання рішення адміністративного суду, до адміністративного суду слід подавати відповідну заяву в порядку ст.383 КАС України, а не новий адміністративний позов із вимогами про виконання попереднього судового рішення.

Таким чином, з врахуванням наведених вище норм законодавства та фактичних обставин справи, колегія суддів погоджується із позицією суду першої інстанції, що позивачем обрано неправильний спосіб захисту порушених прав, а тому наявні підстави для відмови у відкритті провадження в адміністративній справі у відповідності до вимог п.1 ч.1 ст.170 КАС України.

У доводах апеляційної скарги апелянт посилався на неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права. На думку судової колегії, викладені у скарзі доводи не дають підстав для висновку про неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального чи порушення норм процесуального права, яке призвело або могло призвести до неправильного вирішення справи по суті.

За таких обставин, судова колегія вважає, що рішення суду ухвалене з додержанням норм процесуального права, а тому не вбачає підстав для його скасування.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.246,315,316,328 КАС України, колегія суддів

П О С Т А Н О В И Л А:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.

Ухвалу Одеського окружного адміністративного суду від 14 листопада 2025р. про відмову у відкритті провадження залишити без змін.

Постанова суду набирає законної сили з дати її ухвалення та може бути оскаржена до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Головуючий: Ю.М. Градовський

Судді А.І. Бітов

О.В. Єщенко