Постанова від 11 березня 2026 р. у справі №420/29787/25 — П'ятий апеляційний адміністративний суд

П`ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

————————————————————————

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

12 березня 2026 р.м. ОдесаСправа № 420/29787/25

Перша інстанція: суддя Скупінська О.В.

Судова колегія П`ятого апеляційного адміністративного суду у складі:

Головуючого: Градовського Ю.М.

суддів: Бітова А.І.,

Єщенка О.В.,

розглянувши в порядку письмового провадження в м.Одесі апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Херсонській області на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 28 листопада 2025р. по справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Херсонській області про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії,

В С Т А Н О В И Л А:

У вересні 2025р. ОСОБА_1 звернулася до суду із позовом до ГУ ПФУ в Херсонській області, у якому просила:

- визнати протиправним та скасувати рішення ГУ ПФУ в Херсонській області №965110121321 від 4.08.2025р. про відмову у виплаті допомоги на поховання;

- зобов`язати ГУ ПФУ в Херсонській області:

- поновити та нарахувати пенсію ОСОБА_2 за період з 1.04.2023р. по 14.04.2025р.;

- здійснити виплату недоотриманої пенсії спадкоємцю - ОСОБА_1 ;

- виплатити допомогу на поховання у розмірі двомісячної пенсії.

В обґрунтування позовних вимог ОСОБА_1 зазначила, що її дід – ОСОБА_2 отримував пенсію за віком відповідно до ЗУ «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування».

Разом з тим, з 1.04.2023р. виплата пенсії була припинена на підставі п.4 ч.1 ст.49 ЗУ «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», а саме: у разі неотримання призначеної пенсії протягом 6 місяців підряд.

ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 помер, що підтверджується свідоцтвом про смерть від 29.07.2025р..

1.08.2025р. ОСОБА_1 , як онука ОСОБА_2 , подала до органу ПФУ заяву по виплату допомоги на поховання.

Разом з тим, ГУ ПФУ в Херсонській області рішенням від 4.08.2025р. за №965110121321 відмовило ОСОБА_1 у виплаті допомоги на поховання, з огляду на те, що ОСОБА_2 не отримував пенсію в органах ПФУ на момент смерті.

Вважаючи таке рішення органу ПФУ протиправним, позивачка звернулась до суду з цим позовом.

Ухвалою Одеського окружного адміністративного суду від 8 вересня 2025р. постановлено відмовити у відкритті провадження по справі за позовом ОСОБА_1 до ГУ ПФУ в Херсонській області про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії в частині позовних вимог щодо зобов`язання здійснити виплату недоотриманої пенсії померлого – спадкоємцю ОСОБА_1 ..

Ухвалою Одеського окружного адміністративного суду від 8 вересня 2025р. постановлено позовну заяву залишити без руху.

22.09.2025р. до суду першої інстанції на виконання ухвали без руху від позивачки надійшла заява про долучення в якості додатку позовної заяви в новій редакції, в якій просить суд:

- визнати протиправним та скасувати рішення ГУ ПФУ в Херсонській області №965110121321 від 4.08.2025р. про відмову у виплаті допомоги на поховання;

- зобов`язати ГУ ПФУ в Херсонській області виплатити ОСОБА_1 допомогу на поховання пенсіонера ОСОБА_2 у розмірі і встановленому ст.53 ЗУ «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування.

Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 28 листопада 2025р. адміністративний позов задоволено.

Визнано протиправним та скасовано рішення ГУ ПФУ України в Херсонській області №9651101121321 від 4 серпня 2025р. про відмову у виплаті допомоги на поховання за результатами розгляду заяви від 1 серпня 2025р. ОСОБА_1 ..

Зобов`язано ГУ ПФУ в Херсонській області здійснити нарахування та виплатити ОСОБА_1 допомогу на поховання пенсіонера ОСОБА_2 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_2 ..

Стягнуто з ГУ ПФУ в Херсонській області за рахунок бюджетних асигнувань на користь ОСОБА_1 суму сплаченого судового збору у розмірі 1 211,2грн..

В апеляційній скарзі ГУ ПФУ в Херсонській області, посилаючись на порушення норм права, просить рішення суду скасувати та прийняти нове рішення про відмову у задоволенні позовних вимог.

Судова колегія вважає, що у відповідності до п.1 ч.1 ст.311 КАС України, апеляційну скаргу можливо розглянути в порядку письмового провадження, оскільки в матеріалах справи достатньо доказів для вирішення справи по суті.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши доповідь судді-доповідача, доводи апеляційної скарги, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку про залишення скарги без задоволення, а рішення суду - без змін, з наступних підстав.

Відповідно до ст.316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що хоча ОСОБА_2 на момент смерті фактично не отримував пенсію, оскільки проживав на тимчасово окупованій території та виплату пенсії було призупинено, однак пенсія йому мала нараховуватися, отже відповідач може визначити розмір допомоги «в розмірі двомісячної пенсії, яку отримував пенсіонер на момент смерті», тобто пенсії, яка ОСОБА_2 нараховувалась.

Суд зазначив, що позивач виконала усі умови, визначені Законом №1058-IV та Порядком №22-1, у зв`язку із чим підстави для відмови у виплаті спірної допомоги у відповідача відсутні.

Вирішуючи спір судова колегія вважає, що суд першої інстанції повно та об`єктивно дослідив обставини по справі, надані докази, правильно визначив юридичну природу спірних правовідносин і закон, який їх регулює.

Так, судом першої інстанції встановлено та підтверджено під час апеляційного розгляду справи, що згідно із свідоцтвом про народження серії НОМЕР_1 ОСОБА_3 у графі батько вказано: ОСОБА_2 (а.с.12).

Відповідно до свідоцтва про народження серії НОМЕР_2 ОСОБА_4 у графі батько вказано: ОСОБА_3 (а.с.72).

Отже, позивачка ОСОБА_4 є онучкою померлого ОСОБА_2 .

Згідно із свідоцтвом про шлюб серії НОМЕР_3 ОСОБА_4 уклала шлюб із ОСОБА_5 . Прізвище після державної реєстрації шлюбу дружини – ОСОБА_6 (а.с.71).

ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_2 помер, про що 28 липня 2025р. складено відповідний актовий запис №3305; місце смерті: Україна, Херсонська область, м.Скадовськ, що підтверджується копією свідоцтва про смерть, виданого Дніпровським відділом державної реєстрації актів цивільного стану у Дніпровському районі Дніпропетровської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Одеса) від 29 липня 2025р. серії НОМЕР_4 (а.с.9).

1.08.2025р. позивачка звернулась із заявою до органу ПФУ про виплату допомоги на поховання (а.с.56).

Вказану заяву розглядало ГУ ПФУ в Херсонській області.

Рішенням за №965110121321 від 4.08.2025р. ГУ ПФУ в Херсонській області відмовило ОСОБА_1 у виплаті допомоги на поховання, мотивуючи це тим, що місце проживання ОСОБА_2 включено до Переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих Російською Федерацією, затвердженого наказом Міністерства Розвитку громад та територій України від 28.02.2025р. №376. Пунктом 144 XV «Прикінцеві положення» Закону №1058 визначено, що громадянам України, які проживають на тимчасово окупованих територіях України або під час тимчасової окупації територій виїхали на підконтрольну Україні територію, виплата пенсії проводиться за умови неодержання пенсії від органів пенсійного забезпечення Російської Федерації, що підтверджується повідомленням про це органу Пенсійного фонду в заяві особи про призначення, поновлення та продовження виплати пенсії.

Виплату пенсії ОСОБА_2 було припинено з 1.04.2023р., відповідно до пункту 4 частини першої статті 49 Закону №1058 у зв`язку з неотриманням призначеної пенсії протягом 6 місяців підряд. За даними електронної пенсійної справи, ОСОБА_2 з часу припинення виплати пенсії заявою про поновлення виплати пенсії з повідомленням про одержання/неодержання пенсії від органів пенсійного забезпечення російської федерації у встановленому порядку не звертався. Оскільки на момент смерті ОСОБА_2 не отримував пенсію в органах Пенсійного фонду України, прийнято рішення про відмову у виплаті допомоги на поховання (а.с.55).

Не погодившись із відмовою ГУ ПФУ в Херсонській області у виплаті допомоги на поховання, позивачка звернулась до суду з цим позовом.

Перевіряючи правомірність та законність дій ПФУ у спірних правовідносинах, з урахуванням підстав, за якими позивач пов`язує їх незаконність та протиправність в межах доводів апеляційної скарги, судова колегія виходить з наступного.

Приписами ч.2 ст.19 Конституції України визначено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов`язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій, надання соціальних послуг з коштів Пенсійного фонду, що формуються за рахунок страхових внесків роботодавців, бюджетних та інших джерел, передбачених цим Законом, а також регулює порядок формування Накопичувального пенсійного фонду та фінансування за рахунок його коштів видатків на оплату договорів страхування довічних пенсій або одноразових виплат застрахованим особам, членам їхніх сімей та іншим особам визначає Закон України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» від 9.07.2003р. №1058-IV (далі – Закон №1058-IV).

Відповідно до ч.3 ст.9 Закону №1058-IV у солідарній системі надаються соціальні послуги за рахунок коштів Пенсійного фонду.

До соціальних послуг, передбачених цим Законом, належить допомога на поховання пенсіонера.

Статтею 53 Закону №1058-IV передбачено, що у разі смерті пенсіонера особам, які здійснили його поховання, виплачується допомога на поховання пенсіонера в розмірі двомісячної пенсії, яку отримував пенсіонер на момент смерті.

Порядок подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» затверджено постановою правління Пенсійного фонду України від 25.11.2005р. №22-1 (далі -Порядок №22-1).

Пунктом 5.1 Порядку №22-1 вказано, що особа, яка звертається по допомогу на поховання, подає до органу, що призначає пенсію, документ, що посвідчує особу заявника, заяву про виплату допомоги на поховання (додаток 8), свідоцтво про смерть та витяг з Державного реєстру актів цивільного стану громадян про смерть для отримання допомоги на поховання (додаток 14 до Інструкції з ведення Державного реєстру актів цивільного стану громадян, затвердженої наказом Міністерства юстиції України від 24 липня 2008р. №1269/5, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 25 липня 2008р. за №691/15382) або довідку про смерть пенсіонера. У разі реєстрації смерті за межами України подається свідоцтво про смерть або інший документ, що підтверджує факт смерті, виданий компетентним органом іноземної держави.

Згідно із п.5.2 Порядку №22-1 заява про виплату допомоги на поховання та необхідні документи працівником структурного підрозділу, який здійснює прийом та обслуговування осіб, приймаються у порядку, передбаченому пунктом 4.2 розділу IV цього Порядку, та засобами програмного забезпечення передаються для опрацювання до структурного підрозділу з питань виплати пенсій органу, що призначає пенсію, за місцем перебування на обліку померлого пенсіонера.

Інформація про виплату допомоги на поховання додається до електронної пенсійної справи померлого пенсіонера.

Допомога на поховання виплачується в розмірі, визначеному чинним законодавством.

Допомога на поховання не виплачується в разі смерті особи, яка перебувала на повному державному утриманні (крім випадків, коли поховання здійснюється членами сім`ї або іншою особою).

Як вбачається з матеріалів справи, 1.08.2025р. позивачка звернулась до пенсійного органу із заявою про виплату допомоги на поховання її діда - ОСОБА_2 ..

При цьому, до заяви позивачка надала наступні документи: паспорт (ІD-карту) на ім`я ОСОБА_1 та витяг з реєстру територіальної громади за №2024/012324939, витяг з Державного реєстру актів цивільного стану громадян про смерть за №00052691581, свідоцтво про смерть ОСОБА_2 серії НОМЕР_5 .

З наведеного слідує, що позивачкою були подані всі документи, передбачені Порядком №22-1.

При цьому, ГУ ПФУ в Херсонській області було прийнято рішення про відмову у виплаті позивачці допомоги на поховання, з огляду на те, що на момент смерті померлий ОСОБА_2 не отримував пенсію.

Надаючи оцінку вказаному, судова колегія зазначає, що відповідачем не заперечується обставина, що за життя ОСОБА_2 перебував на обліку в ГУ ПФУ в Херсонській області та отримував пенсію, призначену відповідно до Закону №1058.

Водночас, факт призупинення з 1.04.2023р. ОСОБА_2 виплати пенсії жодним чином не позбавляє громадянина України статусу пенсіонера. Навіть при призупиненні нарахування та виплати пенсії ОСОБА_2 зберігав статус пенсіонера з отриманням всіх гарантій, передбачених статтею 46 Конституції України та Законом № 1058, при цьому призупинення виплати пенсії ОСОБА_2 такий статус не скасовує.

Окрім того, суд апеляційної інстанції також зауважує, що жодних застережень, обмежень, заборон про виплату такої допомоги особам, що здійснили поховання пенсіонера, якому по тим чи іншим підставам призупинено виплату пенсії, чинне законодавство не містить.

Судова колегія погоджується з висновком суду першої інстанції, що хоча ОСОБА_2 на момент смерті фактично не отримував пенсію, оскільки проживав на тимчасово окупованій території та виплату пенсії було призупинено, однак пенсія йому мала нараховуватися, отже відповідач може визначити розмір допомоги «в розмірі двомісячної пенсії, яку отримував пенсіонер на момент смерті», тобто пенсії, яка ОСОБА_2 нараховувалась.

Щодо доводів апеляційної скарги про те, що оскільки ОСОБА_2 помер на тимчасово окупованій території, відсутня можливість встановлення, хто саме здійснив поховання померлої особи, а тому у ГУ ПФУ відсутні підстави для виплати ОСОБА_1 допомоги на поховання ОСОБА_2 , судова колегія зазначає наступне.

По-перше, причиною відмови ГУ ПФУ в Херсонській області у виплаті позивачці допомоги на поховання стало те, що на момент смерті ОСОБА_2 не отримував пенсію, а не те, що ОСОБА_2 помер на тимчасово окупованій території та відсутня можливість встановлення, хто саме здійснив поховання померлої особи.

По-друге, Порядком №22-1 передбачено вичерпний перелік документів, який має надати особа, яка звертається по допомогу на поховання.

При цьому, вказаним Порядком на особу, яка звертається по допомогу на поховання, не покладено додатковий тягар доведення факту поховання померлого саме нею.

Враховуючи вищевикладене, судова колегія вважає, що позивачка виконала усі умови, визначені Законом №1058-IV та Порядком №22-1, у зв`язку із чим підстави для відмови у виплаті спірної допомоги у відповідача відсутні, про що також правильно вказав суд першої інстанції.

Отже, колегія суддів дійшла висновку, що рішення ГУ ПФУ в Херсонській області №965110121321 від 4.08.2025р. про відмову у виплаті допомоги на поховання є протиправним та підлягає скасуванню.

Щодо обраного судом першої інстанції способу відновлення порушеного права, судова колегія зазначає, що з матеріалів справи вбачається, відповідачем не заперечується, що позивачка звернулась до територіального органу Пенсійного фонду із заявою про виплату їй допомоги на поховання, надавши перелік документів згідно з пунктом 5.1 розділу V Порядку №22-1.

Відтак, позивачка виконала всі умови, що визначені чинним законодавством, а тому суд першої інстанції обґрунтовано зобов`язав ГУ ПФУ в Херсонській області здійснити нарахування та виплатити ОСОБА_1 допомогу на поховання пенсіонера ОСОБА_2 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 ..

Таким чином, суд першої інстанції дійшов правильного висновку про те, що позовні вимоги є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

У контексті оцінки доводів апеляційної скарги, колегія суддів звертає увагу на позицію Європейського суду з прав людини, зокрема, у справах «Проніна проти України» (пункт 23) та «Серявін та інші проти України» (пункт 58): принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, передбачає, що у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча п.1 ст.6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення.

У доводах апеляційної скарги апелянт посилається на неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права. На думку судової колегії, викладені у скарзі доводи не дають підстав для висновку про неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального чи порушення норм процесуального права, яке призвело або могло призвести до неправильного вирішення справи по суті.

Отже, судова колегія вважає, що рішення суду ухвалене з додержанням норм процесуального та матеріального права, а тому не вбачає підстав для його скасування.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.311,315,316,322,325 КАС України, колегія суддів

П О С Т А Н О В И Л А:

Апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Херсонській області залишити без задоволення.

Рішення Одеського окружного адміністративного суду від 28 листопада 2025р. залишити без змін.

Постанова суду набирає законної сили з дати її ухвалення та оскарженню не підлягає, крім випадків встановлених п.2 ч.5 ст.328 КАС України.

Головуючий: Ю.М. Градовський

Судді: А.І. Бітов

О.В. Єщенко