Постанова від 03 березня 2026 р. у справі №607/7840/25 — Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

04.03.2026 Справа №607/7840/25 Провадження №3/607/711/2026

місто Тернопіль

Суддя Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області Якімець Тарас Ігорович розглянув матеріали, які надійшли від відділення поліції № 4 (м. Збараж) Тернопільського районного управління поліції Головного управління Національної поліції в Тернопільській області про притягнення до адміністративної відповідальності:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, адреса місця проживання: АДРЕСА_1 ,

за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого частиною першою статті 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення

У С Т А Н О В И В:

У протоколі про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 291901 від 05 квітня 2025 року вказано, що 05 квітня 2025 року о 19 год. 57 хв. на вул. Нова, селище Великі Бірки, Тернопільського району Тернопільської області водій керував автомобілем «Audi 80»,

д.н.з. НОМЕР_1 , з явними ознаками алкогольного сп`яніння, а саме: різкий запах алкоголю з ротової порожнини, порушення координації рухів, поведінка, що не відповідає обстановці. Від проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння на місці зупинки транспортного засобу (далі – ТЗ) із застосуванням технічного приладу газоаналізатора Drager «Alсotest 6820» та огляд в КНП «ТОМЦСНЗ» ТОР водій категорично відмовився, чим порушив п.2.5. ПДР – відмова особи, яка керує ТЗ від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо вживання лікарських засобів, за що передбачена адміністративна відповідальність за частиною першою статті 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі – КУпАП).

У судовому засіданні захисник ОСОБА_1 адвокат Скиба В.М. зазначив, що ОСОБА_1 вину у вчиненні інкримінованого йому правопорушення не визнає.

У судовому засіданні адвокат також заявив клопотання про зупинення провадження у справі у зв`язку з проходженням особою, яку притягують до адміністративної відповідальності, служби в Збройних Силах України. На підтвердження цього факту захисником надано суду довідку від 28 листопада 2025 року № 11318, видану ОСОБА_1 в/ч НОМЕР_2 , про те, що він перебуває на військовій службі за призовом під час мобілізації з 21 листопада 2025 року

у в/ч НОМЕР_2 .

Утім суд зазначає, що вказане клопотання не підлягає задоволенню, ураховуючи, що КУпАП не визначає процесуального механізму зупинення провадження у справі. Крім того, таке зупинення, з огляду на стислі строки накладення адміністративного стягнення за вчинення адміністративного правопорушення, нівелюватиме саму сутність відповідальності за вчинення адміністративного проступку. Проходження служби в Збройних Силах України не може використовуватися як інструмент для уникнення такої відповідальності.

Також суд зауважує, що у цьому провадженні ОСОБА_1 надається правнича допомога адвокатом, що свідчить про можливість ефективного захисту його прав під час розгляду справи в суді.

За частиною другою статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до статті 9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Згідно зі статтею 7 КУпАП, ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності. Застосування уповноваженими на те органами і посадовими особами заходів адміністративного впливу провадиться в межах їх компетенції, у точній відповідності з законом. Додержання вимог закону при застосуванні заходів впливу за адміністративні правопорушення забезпечується систематичним контролем з боку вищестоящих органів і посадових осіб, правом оскарження, іншими встановленими законом способами.

Завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом (стаття 245 КУпАП).

Відповідно до частини першої статті 251 КУпАП доказами у справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі або в режимі фотозйомки (відеозапису), які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху та паркування транспортних засобів, актом огляду та тимчасового затримання транспортного засобу, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

Статтею 280 КУпАП встановлено, що орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Отже, притягнення особи до адміністративної відповідальності можливе лише за наявності події адміністративного правопорушення та вини особи у його вчиненні, яка підтверджена належними доказами.

На підтвердження вини ОСОБА_1 у вчиненні інкримінованого йому правопорушення суду надано матеріали адміністративної справи, досліджені в судовому засіданні, а саме:

– протокол про адміністративне правопорушення ЕПР1 № 291901 від 05 квітня 2025 року;

– заява ЄО за № 2101 від 05 квітня 2025 року (Порушення правил дорожнього руху);

– копія постанови про накладення адміністративного стягнення у справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серія ББА № 272480 від 05 квітня 2025 року, якою ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за частинами першою та другою статті 121, частинами першою та другою статті 126 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу;

– направлення на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного сп`яніння КНП «ТОМЦСНЗ» ТОР о 20 год. 30 хв. від 05 квітня 2025 року;

– акт огляду на стан алкогольного сп`яніння з використанням спеціальних технічних засобів, згідно з яким у зв`язку із виявленням у ОСОБА_1 ознак алкогольного сп`яніння, а саме: різкий запах алкоголю з ротової порожнини, порушення координації рухів, поведінка, що не відповідає обстановці, останній відмовився від огляду на стан сп`яніння, відмовившись від особистого підпису у відповідній графі вказаного документа;

– свідоцтво про повірку законодавчо регульованого засобу вимірювальної техніки

№ П 51 QM 0159 103 25 від 27 лютого 2025 року, чинним до 27 лютого 2026 року;

– сертифікат про відповідність вимогам Технічного регламенту щодо медичних виробів газоаналізатора Drager від 05 липня 2023 року, дійсний до 04 липня 2028 року;

– матеріали відеофіксації з нагрудних камер 798310 файл «мудрий 130».

Частиною п`ятою статті 14 Закону України «Про дорожній рух» від 30 червня 1993 року № 3353-XII передбачено, що учасники дорожнього руху зобов`язані: знати і неухильно дотримувати вимог цього Закону, Правил дорожнього руху та інших нормативно-правових актів з питань безпеки дорожнього руху; створювати безпечні умови для дорожнього руху, не завдавати своїми діями або бездіяльністю шкоди підприємствам, установам, організаціям і громадянам; виконувати розпорядження органів державного нагляду та контролю щодо дотримання законодавства про дорожній рух; не створювати перешкод для проїзду спеціалізованого санітарного транспорту бригад екстреної (швидкої) медичної допомоги, який рухається з включеними проблисковим маячком та спеціальним звуковим сигналом; у випадках, визначених Законом України «Про екстрену медичну допомогу», надавати необхідну домедичну допомогу та вживати всіх можливих заходів для забезпечення надання екстреної медичної допомоги, у тому числі потерпілим внаслідок дорожньо-транспортних пригод.

Згідно з п. 2.5. Правил дорожнього руху, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 10 жовтня 2001 року № 1306 (далі – ПДР України), водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Частиною першою статті 130 КУпАП встановлено адміністративну відповідальність за керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передача керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп`яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції

З об`єктивної сторони цей адміністративний проступок може бути вчинено шляхом: 1) керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції; 2) передачі керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп`яніння чи під впливом таких лікарських препаратів; 3) відмови особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Відтак, відповідальність за частиною першою статті 130 КУпАП може наставати за три різні за своїм зовнішнім проявом діяння: безпосереднє керування ТЗ в стані відповідного сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції; передача керування ТЗ особі, яка перебуває у стані сп`яніння або під впливом певних лікарських засобів; відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на відповідні стани. При цьому суд звертає увагу, що останні два діяння, матимуть наслідком відповідальність безвідносно до того, чи перебувала винна особа у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, чи ні або чи встановлено такий стан. Зокрема, в аспекті останнього способу вчинення цього адміністративного проступку важливим є належна фіксація відмови особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння.

Про вчинення адміністративного правопорушення складається протокол уповноваженою на те посадовою особою або представником громадської організації чи органу громадської самодіяльності. Протокол про адміністративне правопорушення, у разі його оформлення, складається не пізніше двадцяти чотирьох годин з моменту виявлення особи, яка вчинила правопорушення, у двох примірниках, один із яких під розписку вручається особі, яка притягається до адміністративної відповідальності (стаття 254 КУпАП).

Приписами пункту 1 частини першої статті 255 КУпАП визначено, що уповноважені посадові особи органів Національної поліції мають право складати протоколи про правопорушення у справах за статтею 130 КУпАП.

За змістом статті 256 КУпАП у протоколі про адміністративне правопорушення зазначаються: дата і місце його складення, посада, прізвище, ім`я, по батькові особи, яка склала протокол; відомості про особу, яка притягається до адміністративної відповідальності (у разі її виявлення); місце, час вчинення і суть адміністративного правопорушення; нормативний акт, який передбачає відповідальність за дане правопорушення; прізвища, адреси свідків і потерпілих, прізвище викривача (за його письмовою згодою), якщо вони є; пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності; інші відомості, необхідні для вирішення справи; якщо правопорушенням заподіяно матеріальну шкоду, про це також зазначається в протоколі (частина перша); протокол підписується особою, яка його склала, і особою, яка притягається до адміністративної відповідальності; при наявності свідків і потерпілих протокол може бути підписано також і цими особами (частина друга); у разі відмови особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, від підписання протоколу, в ньому робиться запис про це; особа, яка притягається до адміністративної відповідальності, має право подати пояснення і зауваження щодо змісту протоколу, які додаються до протоколу, а також викласти мотиви свого відмовлення від його підписання (частина третя); при складенні протоколу особі, яка притягається до адміністративної відповідальності, роз`яснюються його права і обов`язки, передбачені статтею 268 цього Кодексу, про що робиться відмітка у протоколі (частина четверта).

Вказані приписи КУпАП, зокрема щодо процедури оформлення матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі, деталізовано в Інструкції з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі, затвердженої наказом Міністерства внутрішніх справ України

від 07 листопада 2015 року № 1395 (далі – Інструкція № 1395).

За Інструкцією № 1395 протокол про адміністративне правопорушення складається в письмовій формі відповідно до статті 254 КУпАП; до протоколу про адміністративне правопорушення долучаються: 1) письмові пояснення свідків правопорушення в разі їх наявності; 2) акт огляду та тимчасового затримання транспортного засобу в разі здійснення його затримання; 3) акт огляду на стан сп`яніння в разі проведення огляду на стан сп`яніння; 4) інші документи та матеріали, які містять інформацію про правопорушення (пункт 1); протокол підписується особою, яка його склала, і особою, яка притягається до адміністративної відповідальності; за наявності свідків і потерпілих протокол про адміністративне правопорушення підписується також цими особами; у разі відмови особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, від підписання протоколу про адміністративне правопорушення в ньому робиться відповідний запис; особа, яка притягається до адміністративної відповідальності, має право подати пояснення і зауваження щодо змісту протоколу, а також викласти мотиви своєї відмови від його підписання, які долучаються до протоколу; під час складання протоколу особі, яка притягається до адміністративної відповідальності, роз`яснюються її права й обов`язки, передбачені статтею 268 КУпАП, про що робиться відмітка у протоколі (пункт 2).

Згідно з вимогами статті 266 КУпАП огляд особи, яка керувала транспортним засобом, морським, річковим, малим, спортивним судном або водним мотоциклом, на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, проводиться поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів. Під час проведення огляду осіб поліцейський застосовує технічні засоби відеозапису, а в разі неможливості застосування таких засобів огляд проводиться у присутності двох свідків. Матеріали відеозапису обов`язково долучаються до протоколу про адміністративне правопорушення (частина друга). У разі незгоди особи, яка керувала транспортним засобом, морським, річковим, малим, спортивним судном або водним мотоциклом, на проведення огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують його увагу та швидкість реакції, поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів або в разі незгоди з його результатами огляд проводиться в закладах охорони здоров`я. Перелік закладів охорони здоров`я, яким надається право проведення огляду особи на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують її увагу та швидкість реакції, затверджується управліннями охорони здоров`я місцевих державних адміністрацій. Проведення огляду осіб на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, в інших закладах забороняється (частина третя).

На рівні підзаконних нормативних актів порядок такого огляду регламентовано Порядком направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, і проведення такого огляду, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17 грудня 2008 року № 1103 (далі – Порядок). Відповідно до Порядку огляду підлягають водії транспортних засобів, щодо яких у поліцейського є підстави вважати, що вони перебувають у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, згідно з ознаками такого стану, установленими МОЗ і МВС (пункт 2).

Відповідно до пункту 1 розділу І Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженої наказом Міністерства внутрішніх справ України, Міністерства охорони здоров`я України від 09 листопада 2015 року № 1452/735 (далі – Інструкція № 1452/735) вона визначає процедуру проведення огляду водіїв транспортних засобів на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, та оформлення результатів такого огляду.

У пункті 2 розділу І Інструкції № 1452/735 зазначено, що огляду на стан сп`яніння підлягають водії транспортних засобів, щодо яких у поліцейського уповноваженого підрозділу Національної поліції України є підстави вважати, що вони перебувають у стані сп`яніння згідно з ознаками такого стану.

Згідно з пунктом 3 розділу І Інструкції № 1452/735 ознаками алкогольного сп`яніння є: запах алкоголю з порожнини рота; порушення координації рухів; порушення мови; виражене тремтіння пальців рук; різка зміна забарвлення шкірного покриву обличчя; поведінка, що не відповідає обстановці. Отже, поліцейський вправі пред`явити до водія транспортного засобу вимогу пройти в установленому порядку огляд для визначення стану сп`яніння за наявності підстав вважати, що водій перебуває в стані, зокрема, алкогольного сп`яніння згідно з ознаками такого стану.

Протокол про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 291901 від 05 квітня 2025 року складений уповноваженою на те особою – працівником поліції із заповненням всіх необхідних реквізитів, встановлених статтею 256 КУпАП; протокол підписаний уповноваженою особою.

Відтак, суд критично оцінює твердження адвоката Скиби В.М. щодо недотримання працівниками поліції вимог законодавства під час складання протоколу про адміністративне правопорушення, відповідальність за яке передбачено частиною першою статті 130 КУпАП.

Так, захисник стверджував, що працівники поліції взагалі не встановили особу, на яку було складено протокол, ознаки алкогольного сп`яніння були зазначені поліцейськими тільки після тривалого спілкування з ОСОБА_1 , а не одразу після зупинки ТЗ, однак ці доводи сторони захисту спростовуються доказами, наявними у справі, зокрема відеоматеріалами. Такі твердження адвоката суд розцінює як недостатньо обґрунтовані.

Як вбачається з відеоматеріалів «мудрий 130» (час відео: 59:46 – 59:57) працівниками поліції були повідомлені особі, яку притягують до адміністративної відповідальності, ознаки алкогольного сп`яніння. Крім того, працівником поліції двічі було запропоновано пройти на місці або проїхати до медичного закладу для виявлення стану алкогольного сп`яніння

(час відео: 59:57 – 01:00:03 та 01:00:20 – 01:00:24), однак ОСОБА_1 відмовився від проходження такого огляду.

Долучене представником ОСОБА_1 – адвокатом Скибою В.М. рішення Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 18 червня 2025 року (справа № 607/9466/25), яким скасовано постанову про накладення адміністративного стягнення у справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії ББА № 272480 від 05 квітня 2025 року, якою ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за частинами першою, другою статті 121, частинами першою, другою статті 126 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу, що, на думку захисника, свідчить про недопустимість протоколу про адміністративне правопорушення, складеного щодо ОСОБА_1 за частиною першою статті 130 КУпАП, як доказу у цій справі, є безпідставними, оскільки вказане рішення не має преюдиційного значення у цьому провадженні. До того ж, суд враховує, що рішенням Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 18 червня 2025 року не спростовано факту керування ОСОБА_1

05 квітня 2025 року о 19 год. 57 хв. транспортним засобом марки «Audi 80», д.н.з. НОМЕР_1 , навпаки, у мотивувальній частині рішення вказано, зокрема, що з дослідженого у судовому засіданні відеозапису вбачається, що після зупинки вказаного ТЗ, під керуванням ОСОБА_1 , інспектор поліції повідомив відповідну причину зупинки.

Крім того, суд зауважує, що дії поліцейських під час оформлення протоколу про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 291901 від 05 квітня 2025 року та сам протокол не були предметом розгляду суду під час ухвалення рішення Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 18 червня 2025 року (справа № 607/9466/25).

Європейський суд з прав людини у справі «О`Галлоран та Франціс проти Сполученого Королівства»/«O’Halloran and Francis v. The United Kingdom» (заяви №№ 15809/02 та 25624/02) зазначив: «хоча і примус, і порушення, які лежали в основі, були «кримінальними» за своєю природою, примус був викликаний тим фактом, як його виразив ОСОБА_2 у рішенні Таємної ради у справі Brown v. Stott (див. вище § 31), що «[у]сі, хто володіють чи керують автомобілем, знають, що таким чином вони піддають себе режиму регулювання. Цей режим застосовується не тому, що володіння або керування автомобілями є привілеєм чи дозволом, який надається державою, але тому що володіння та керування авто (як, наприклад, зброєю ...) визнаються такими, що можуть потенційно завдати серйозної шкоди». Можна вважати, що ті, хто вирішив володіти та керувати автомобілями, погодилися на певну відповідальність та обов`язки як частину режиму регулювання, що застосовується до автомобільного транспорту…» (див. § 57).

За наведених вище обставин, суд вважає, що в діях ОСОБА_1 містяться ознаки адміністративного правопорушення, передбаченого частиною першою статті 130 КУпАП, що знайшло свій прояв у відмові особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Обираючи вид та розмір адміністративного стягнення, суд відповідно до статей 33, 34, 35 КУпАП бере до уваги характер вчиненого правопорушення, особу порушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність. Так, ОСОБА_1 раніше не притягувався до адміністративної відповідальності. Обставини, що пом`якшують відповідальність, відсутні; обставини, що обтяжують відповідальність, відсутні.

З урахуванням наведеного суд доходить висновку, що до ОСОБА_1 слід застосувати стягнення у виді штрафу, визначеному санкцією частини першої статті 130 КУпАП, у розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17 000 грн з позбавленням права керування транспортними засобами строком на один рік, оскільки це буде достатнім та необхідним для виховання правопорушника та запобігання вчиненню ним нових правопорушень.

Згідно зі статтею 40-1 КУпАП, судовий збір у провадженні у справі про адміністративне правопорушення підлягає стягненню з особи, на яку накладено стягнення, а тому, відповідно до частини п`ятої статті 4 Закону України «Про судовий збір», із ОСОБА_1 слід стягнути судовий збір у розмірі 0,2 величини прожиткового мінімуму, що становить 665,60 грн.

Керуючись статтями 7, 9, 33, 34, 35, 40-1, 130, 245, 247, 251, 280, 283, 284, 287, 294 Кодексу України про адміністративні правопорушення, суддя

П О С Т А Н О В И В:

1. ОСОБА_1 визнати винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого частиною першою статті 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення, накласти на нього адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що складає 17 000 (сімнадцять тисяч) гривень, який стягнути в дохід держави, з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік.

2. Стягнути з ОСОБА_1 судовий збір в розмірі 665 (шістсот шістдесят п`ять) гривень 60 (шістдесят) копійок в дохід держави.

3. Штраф має бути сплачений порушником не пізніш як через п`ятнадцять днів з дня вручення йому постанови про накладення штрафу, крім випадків, передбачених статтею 300-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення, а в разі оскарження такої постанови – не пізніш як через п`ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення.

4. У випадку несплати штрафу у строк, установлений частиною першою статті 307 Кодексу України про адміністративні правопорушення, постанова про накладення штрафу надсилається для примусового виконання до органу державної виконавчої служби за місцем проживання порушника, роботи або за місцезнаходженням його майна в порядку, встановленому законом.

5. У порядку примусового виконання постанови про стягнення штрафу за вчинення адміністративного правопорушення з правопорушника стягується подвійний розмір штрафу та витрати на облік зазначених правопорушень.

6. Постанова про накладення адміністративного стягнення у вигляді штрафу підлягає примусовому виконанню після закінчення строку, установленого частиною першою статті 307 Кодексу України про адміністративні правопорушення, шляхом звернення до виконання протягом трьох місяців з дня винесення. В разі оскарження постанови перебіг строку давності зупиняється до розгляду скарги. У разі відстрочки виконання постанови відповідно до статті 301 Кодексу України про адміністративні правопорушення перебіг строку давності зупиняється до закінчення строку відстрочки.

7. Постанова судді у справах про адміністративне правопорушення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, за винятком постанов про застосування стягнення, передбаченого статтею 32 або 32-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення.

8. Постанова судді у справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржена протягом десяти днів з дня винесення постанови особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником, а також прокурором у випадках, передбачених частиною п`ятою статті 7 та частиною першою статті 287 Кодексу України про адміністративні правопорушення.

9. Апеляційна скарга подається до Тернопільського апеляційного суду через Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області.

10. Апеляційна скарга, подана після закінчення цього строку, повертається апеляційним судом особі, яка її подала, якщо вона не заявляє клопотання про поновлення цього строку, а також якщо у поновленні строку відмовлено.

Повний текст постанови складено 09 березня 2026 року.

Головуючий суддяТ. І. Якімець