Постанова від 11 березня 2026 р. у справі №766/10042/24 — П'ятий апеляційний адміністративний суд

П`ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

————————————————————————

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

12 березня 2026 р.м. ОдесаСправа № 766/10042/24

Суддя першої інстанції - Зуб І.Ю.

П`ятий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

судді-доповідача – Дегтярьової С.В.,

суддів – Крусяна А.В., Яковлєва О.В.,

розглянув в порядку письмового провадження у місті Одеса апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Херсонського міського суду Херсонської області від 25 грудня 2025 року у справі №766/10042/24 за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Корабельного відділу державної виконавчої служби у м. Херсоні Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) про визнання протиправною та скасування постанови, -

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 звернувся до Херсонського міського суду Херсонської області із позовом, в якому просив:

- визнати протиправною та скасувати постанову про відкриття виконавчого провадження №75145357, винесену 30 травня 2024 року старшим державним виконавцем Корабельного відділу державної виконавчої служби у місті Херсоні Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) Скворцовою Ларисою Юріївною та стягнути судові витрати.

Рішенням Херсонського міського суду Херсонської області від 25 грудня 2025 року у задоволенні позову відмовлено.

Обґрунтування апеляційної скарги

Позивач не погодився із судовим рішенням та подав апеляційну скаргу, в якій зазначив наступне.

21 лютого 2024 року постанова від 11 січня 2024 року по справі №766/12666/23 про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, направлена позивачу поштою на адресу його зареєстрованого місця проживання, а саме: АДРЕСА_1 .

26 лютого 2024 року позивач отримав вказану постанову. Зазначене підтверджується конвертом, в якому надіслано постанову, та трекінгом поштового відправлення №0600250778993 на офіційному сайті АТ "Укрпошта". Оскільки, позивач особисто не був присутній ні під час розгляду справи про адміністративне правопорушення, ні під час ухвалення та проголошення постанови, то зі змістом цієї постанови ознайомився лише після її отримання поштою.

28 лютого 2024 року (тобто через два дні після отримання постанови суду) позивач через касу філії АТ "Ощадбанк" здійснив оплату штрафу на судового збору за реквізитами рахунків, зазначених в постанові суду. Зокрема, надав постанову безпосередньо касиру для заповнення реквізитів. У постанові суду не зазначається, що у призначенні платежу має бути вказано реквізити судового рішення.

ОСОБА_1 вказав, що він не є юристом або бухгалтером аби знати тонкощі заповнення поля "призначення платежу". Більш того, заповнення цього поля здійснював касир банку, виходячи з реквізитів, наведених у постанові суду. В призначенні платежу вказано прізвище, ім`я, по батькові платника, його РНОКПП та код класифікації доходів бюджету. Таким чином, 28 лютого 2024 року позивач виконав приписи постанови, своєчасно та в повному обсязі, сплативши за вказаними судом реквізитами 17 000,00 грн штрафу і 605,60 грн судового збору.

30 травня 2024 року старшим державним виконавцем Корабельного відділу державної виконавчої служби у місті Херсоні Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) Скворцовою Ларисою Юріївною винесена постанова про відкриття виконавчого провадження №75145357 за заявою стягувача УПП в Херсонській області від 03 квітня 2024 року. Даною постановою державний виконавець постановила стягнути з ОСОБА_1 штраф у розмірі 34000,00 грн та 3400,00 грн виконавчого збору. Тобто, винесла постанову про стягнення у двократному розмірі штрафу, сплаченого в повному обсязі ще три місяці тому.

Апелянт стверджує, що постанова суду про притягнення позивача до адміністративної відповідальності була виконана добровільно, а тому не підлягала примусовому виконанню. Про наявність відкритого виконавчого провадження позивач дізнався, внаслідок того, що з його банківського рахунку були списані кошти.

03 червня 2024 року позивач надав державному виконавцю квитанції, як доказ своєчасної оплати штрафу. Проте, державний виконавець відмовилась їх враховувати як належну оплату штрафу. Таким чином, склалась ситуація, при якій позивачу необхідно сплатити штраф у трикратному розмірі.

Апелянт зазначив, що відлік строку починається не з моменту винесення постанови суду, а з моменту її отримання (вручення). Належними доказами підтверджено, що позивач отримав постанову 26 лютого 2024 року, відповідно п`ятнадцятиденний строк закінчується 12 березня 2024 року, а не 26 січня 2024 року, як зазначив суд в оскаржуваному рішенні.

Також не відповідає дійсності зауваження суду про те, що нібито відсутні в квитанції реквізити щодо підтвердження сплати коштів на відповідний рахунок. В наданих позивачем квитанціях від 28 лютого 2024 року вказані повністю реквізити тих самих рахунків, які зазначені в постанові Херсонського міського суду Херсонської області від 11 січня 2024 року у справі №766/12666/23. При порівнянні квитанцій та постанови суду видно, що кошти сплачені позивачем на правильні рахунки.

Крім того, апелянт зауважив, що в протоколі про адміністративне правопорушення вказувався його номер телефону. Навіть, в постанові суду від 11 січня 2024 року зазначено, що ОСОБА_1 про місце та час розгляду справи був належним чином повідомлений, про що свідчить довідка про доставку СМС. Отже, представнику УПП у Херсонській області як органу (посадовій особі), на який статтею 305 КУпАП покладено обов`язок щодо контрою за правильним і своєчасним виконанням постанови про накладення адміністративного стягнення, був відомий номер телефону позивача. З метою з`ясування обставини добровільної сплати або несплати штрафу, а також з метою недопущення безпідставного звернення до Державної виконавчої служби у випадку добровільного виконання постанови про накладення адміністративного стягнення представник УПП у Херсонській області мав зателефонувати позивачу.

Також, апелянт вказує, що постанова Херсонського міського суду Херсонської області ухвалена 11 січня 2024 року, останнім днем звернення її до стягнення є 11 квітня 2024 року. Однак, постанова суду надана державному виконавцю до виконання 29 травня 2024 року, тобто через півтора місяця після закінчення строку, в межах якого вона могла бути подана. Таким чином, на переконання апелянта, державний виконавець зобов`язаний був відмовити у відкритті виконавчого провадження на підставі ч. 1 ст. 303 КУпАП у зв`язку з пропуском стягувачем строку пред`явлення до виконання постанови про накладення адміністративного стягнення.

ОСОБА_1 просив скасувати рішення та ухвалити нове, яким задовольнити позовні вимоги.

У відзиві на апеляційну скаргу Корабельний відділ державної виконавчої служби у місті Херсоні Одеського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України зазначив, що вважає доводи апеляційної скарги необґрунтованими та такими, що не спростовують законності й обґрунтованості рішення суду першої інстанції, з огляду на таке.

Щодо доводів про порушення строків пред`явлення виконавчого документа до виконання. Виконавче провадження №75145357 відкрите за заявою Управління патрульної поліції в Херсонській області №263541/23-2024 від 03 квітня 2024 року з примусового виконання постанови №766/12666/23 від 11 січня 2024 року, виданої Херсонським міським судом Херсонської області, про стягнення з ОСОБА_1 на користь держави, в особі Управління патрульної поліції в Херсонській області, адміністративного стягнення у вигляді штрафу в розмірі 17000 грн. Вищезазначена постанова суду набрала чинності 23 січня 2024 року та складена у повній відповідності до положень ст.4 Закону України «Про виконавче провадження».

Відповідно до Перехідних положень Закону України «Про виконавче провадження», строки, визначені цим Законом, у том числі щодо пред`явлення виконавчих документів до виконання, перериваються та поновлюються з дня припинення або скасування воєнного стану. У зв`язку з цим, 30 травня 2024 року державним виконавцем було винесено постанову про відкриття виконавчого провадження та здійснено всі виконавчі дії передбаченні Законом «Про виконавче провадження».

Щодо добровільної сплати штрафу 03 червня 2024 року боржником ОСОБА_1 державному виконавцю було надано копію квитанції про сплату 17000 грн. Проте, в зазначеній квитанції у графі «Призначення платежу» не вказано реквізити постанови Херсонського міського суду, а саме №766/12666/23 від 11 січня 2024 року. У зв`язку з цим державним виконавцем квитанція не була зарахована як часткова сплата боргу. Одночасно боржнику було роз`яснено його право звернутися до Управління патрульної поліції в Херсонській області для отримання підтвердження факту часткового погашення штрафу.

Відповідно до ч.1 ст. 307 Кодексу України про адміністративні правопорушення, штраф має бути сплачений порушником не пізніше ніж 15 днів з дня вручення йому постанови про накладення штрафу.

11 січня 2024 року Херсонським міським судом Херсонської області було винесено постанову №766/12666/23.

Відповідно до ч.1 ст.308 Кодексу України про адміністративні правопорушення, строк сплати штрафу порушником починається з дня вручення йому постанови. Таким чином, 26 січня 2024 року закінчився строк для добровільної сплати штрафу боржником, після чого за постановою суду в порядку примусового виконання штраф був подвоєний.

Відповідно ст. 27 Закону України «Про виконавче провадження», державний виконавець одночасно з постановою про відкриття виконавчого провадження виносить постанову про стягнення виконавчого збору. Виконавчий збір стягується у розмірі 10 відсотків суми, що підлягає примусовому стягненню за даним виконавчим провадженням. У даному випадку сума виконавчого збору становить 3400 грн.

Відповідач відмовити у задоволенні позовних вимог у повному обсязі.

Рух справи

Ухвалою П`ятого апеляційного адміністративного суду від 02 лютого 2026 року апеляційну скаргу залишено без руху та надано строк для усунення недоліків шляхом направлення на адресу П`ятого апеляційного адміністративного суду доказів сплати судового збору у розмірі 1453,44 грн та надання належних та допустимих доказів на підтвердження поважності причин пропуску строку на апеляційне оскарження.

16 лютого 2026 року недоліки апелянт усунув частково.

18 лютого 2026 року ухвалою П`ятого апеляційного адміністративного суду строк залишення апеляційної скарги без руху продовжено на 10 днів та витребувано додаткові докази.

24 лютого 2026 року надійшла заява на виконання ухвали суду, недоліки усунуто.

Ухвалою П`ятого апеляційного адміністративного суду від 27 лютого 2026 року відкрите апеляційне провадження.

09 березня 2026 року матеріали справи надійшли до П`ятого апеляційного адміністративного суду.

10 березня 2026 року справу призначено до судового розгляду в порядку письмового провадження.

Колегія суддів перевірила матеріали справи, законність і обґрунтованість рішення суду, а також правильність застосування судом норм матеріального і процесуального права та правової оцінки обставин у справі, та дійшла висновку, що подана апеляційна скарга не підлягає задоволенню, з наступних підстав.

Встановлені обставини

Суд першої інстанції встановив, що на виконанні у відповідача перебувало виконавче провадження №75145357, відкрите за заявою стягувача УПП в Херсонській області №263541/23-2024 від 03 квітня 2024 року з примусового виконання постанови №766/12666/23 від 11 січня 2024 року, виданої Херсонським міським судом Херсонської області, про стягнення з ОСОБА_1 на користь держави в особі УПП в Херсонській області адміністративного стягнення у вигляді штрафу в розмірі 17000 грн.

30 травня 2024 року старшим державним виконавцем Корабельного відділу державної виконавчої служби у місті Херсоні Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) Скворцовою Ларисою Юріївною винесена постанова про відкриття виконавчого провадження №75145357 за заявою стягувача УПП в Херсонській області. Відповідно до постанови стягненню підлягає 34 000,00 грн та виконавчий збір в сумі 3400 грн.

В тексті постанови Херсонського міського суду Херсонської області від 11 січня 2024 року, яка набула чинності 23 січня 2024 року вказано: « ОСОБА_1 у судове засідання не з`явився, про місце та час розгляду справи був належним чином повідомлений, про що свідчить довідка про доставку СМС. Заяви про відкладення судового засідання не подав».

03 червня 2024 року боржником ОСОБА_1 було надано державному виконавцю копію квитанції про сплату 17000 грн, але в зазначеній квитанції в графі призначення платежу не вказані реквізити постанови Херсонського міського суду, а саме №766/12666/23 від 11 січня 2024 року, тому державним виконавцем не зараховано цю квитанцію, як сплату боргу. Одночасно роз`яснено ОСОБА_1 право звернутися до УПП в Херсонській області для отримання підтвердження доказу часткового погашення штрафу. Відповідно до ч.1 ст.307 КУпАП штраф має бути сплачений порушником не пізніш як через п`ятнадцять днів з дня вручення йому постанови про накладення штрафу. Доказів на спростування вказаного не надано.

Нормативно-правове обґрунтування

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Спірні правовідносини врегульовані нормами Закону України «Про виконавче провадження» від 02 червня 2016 року №1404-VІІІ (далі - Закон №1404-VІІІ).

Статтею 1 вищевказаного Закону передбачено, що виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Відповідно до частини 1 статті 13 Закону № 1404-VІІІ, під час здійснення виконавчого провадження виконавець вчиняє виконавчі дії та приймає рішення шляхом винесення постанов, попереджень, внесення подань, складення актів та протоколів, надання доручень, розпоряджень, вимог, подання запитів, заяв, повідомлень або інших процесуальних документів у випадках, передбачених цим Законом та іншими нормативно-правовими актами.

Частиною 1 статті 18 Закону №1404-VIII визначено, що виконавець зобов`язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.

Згідно із частиною восьмою статті 19 Закону № 1404-VIII особи, які беруть участь у виконавчому провадженні, зобов`язані сумлінно користуватися усіма наданими їм правами з метою забезпечення своєчасного та в повному обсязі вчинення виконавчих дій.

Відповідно ч. 1 ст. 19 Закону № 1404- VІІІ сторони зобов`язані невідкладно, не пізніше наступного робочого дня після настання відповідних обставин, письмово повідомити виконавцю про повне чи часткове самостійне виконання рішення боржником, а також про виникнення обставин, що обумовлюють обов`язкове зупинення вчинення виконавчих дій, про встановлення відстрочки або розстрочки виконання, зміну способу і порядку виконання рішення, зміну місця проживання чи перебування (у тому числі зміну їх реєстрації) або місцезнаходження, а боржник - фізична особа - також про зміну місця роботи.

Аналіз статті 19 Закону № 1404-VIII свідчить, що обов`язки сторін виконавчого провадження це нормативно закріплені вид та межі правової поведінки стягувача та боржника, дотримання яких є обов`язковим. Отже, невиконання обов`язків можна характеризувати як уникнення сторонами виконавчого провадження, зокрема боржником, здійснення покладених на них законами та підзаконними актами обов`язків та зобов`язань під час примусового виконання судового рішення, що призвело чи може призвести до негативних наслідків або заподіяння шкоди.

Згідно ч. 1 ст. 26 Закону № 1404-VІІІ виконавець розпочинає примусове виконання рішення на підставі виконавчого документа, зазначеного у статті 3 цього Закону: 1) за заявою стягувача про примусове виконання рішення; 2) за заявою прокурора у разі представництва інтересів громадянина або держави в суді; 3) якщо виконавчий документ надійшов від суду у випадках, передбачених законом; 4) якщо виконавчий документ надійшов від суду на підставі ухвали про надання дозволу на примусове виконання рішення іноземного суду (суду іноземної держави, інших компетентних органів іноземної держави, до повноважень яких належить розгляд цивільних чи господарських справ, іноземних чи міжнародних арбітражів) у порядку, встановленому законом; 5) у разі якщо виконавчий документ надійшов від Національного агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів.

Частиною 5 статті 26 Закону № 1404-VІІІ передбачено, що виконавець не пізніше наступного робочого дня з дня надходження до нього виконавчого документа виносить постанову про відкриття виконавчого провадження, в якій зазначає про обов`язок боржника подати декларацію про доходи та майно боржника, попереджає боржника про відповідальність за неподання такої декларації або внесення до неї завідомо неправдивих відомостей.

У постанові про відкриття виконавчого провадження за рішенням, примусове виконання якого передбачає справляння виконавчого збору, державний виконавець зазначає про стягнення з боржника виконавчого збору в розмірі, встановленому статтею 27 цього Закону.

Положеннями статті 27 Закону № 1404-VIII визначено, що виконавчий збір - це збір, що справляється на всій території України за примусове виконання рішення органами державної виконавчої служби. Виконавчий збір стягується з боржника до Державного бюджету України.

Виконавчий збір стягується державним виконавцем у розмірі 10 відсотків суми, що підлягає примусовому стягненню, поверненню, або вартості майна боржника, що підлягає передачі стягувачу за виконавчим документом, заборгованості із сплати аліментів.

Державний виконавець виносить одночасно з постановою про відкриття виконавчого провадження постанову про стягнення виконавчого збору (крім виконавчих документів про стягнення аліментів).

Стягнутий виконавчий збір перераховується до Державного бюджету України протягом трьох робочих днів з дня надходження на відповідний рахунок органу державної виконавчої служби.

Виконавчий збір не стягується у разі закінчення виконавчого провадження на підставі пункту 9 частини першої статті 39 цього Закону, якщо рішення було виконано до винесення постанови про відкриття виконавчого провадження.

Згідно ч. 1 ст. 307 КУпАП штраф має бути сплачений порушником не пізніш як через п`ятнадцять днів з дня вручення йому постанови про накладення штрафу, крім випадків, передбачених статтями 300-1, 300-2 цього Кодексу, а в разі оскарження такої постанови - не пізніш як через п`ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення.

Частиною 1 ст. 308 КУпАП передбачено, що у разі несплати правопорушником штрафу у строк, установлений частиною першою статті 307 цього Кодексу, постанова про накладення штрафу надсилається для примусового виконання до органу державної виконавчої служби за місцем проживання порушника, роботи або за місцезнаходженням його майна в порядку, встановленому законом.

На підставі ст.308 КУпАП у порядку примусового виконання постанови про стягнення штрафу за вчинення адміністративного правопорушення з правопорушника стягується подвійний розмір штрафу.

Мотиви суду апеляційної інстанції

Колегія суддів дослідила матеріали справи та дійшла висновку, що доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції та не дають підстав вважати, що судом першої інстанції при розгляді справи неповно з`ясовано обставини, що мають значення для справи, неправильно застосовано норми матеріального права, які регулюють спірні правовідносини, тому не є підставою для скасування оскаржуваного рішення суду.

Суд наголошує на тому, що за приписами ч. 1 ст. 19 Закону № 1404- VІІІ саме боржник невідкладно, не пізніше наступного робочого дня після настання відповідних обставин, зобов`язаний письмово повідомити виконавцю про повне чи часткове самостійне виконання рішення боржником, чого у даному випадку зроблено не було.

Натомість державний виконавець наділений повноваженням здійснювати перевірку виконання боржниками рішень, які підлягають примусовому виконанню відповідно до цього Закону, що є правом виконавця, реалізація якого залежить від його розсуду, а не імперативно обов`язковою дією у кожному виконавчому провадженні чи перед кожною процесуальною виконавчою дією.

Посилання апелянта на те, що строк для добровільної сплати повинен обчислюватись з моменту фактичного отримання постанови є необґрунтованим, оскільки, ОСОБА_1 був належним чином повідомлений про розгляд справи, мав можливість бути присутнім під час їх розгляду отримати постанову, проте не скористався своїм правом на участь. Тому, несвоєчасне отримання постанови є наслідком поведінки самого позивача, в тому числі, і з урахуванням того, що він був обізнаний про слухання справи №766/12666/23 та повинен був своєчасно цікавитись результатами її розгляду.

Постанова Херсонського міського суду Херсонської області від 11 січня 2024 року по справі №766/12666/23 про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП набрала законної сили 23 січня 2024 року. У зв`язку з цим, на момент сплати штрафу ОСОБА_1 28 лютого 2024 року вже настав правовий наслідок у вигляді стягнення подвійного розміру штрафу.

Разом з тим, колегія суддів зазначає, що 26 березня 2022 року набрав чинності Закон України від 15 березня 2022 року № 2129-ІХ «Про внесення зміни до розділу XIII «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про виконавче провадження», яким розділ XIII «Прикінцеві та перехідні положення» Закону № 1404-VIII доповнено пунктом 10-2, відповідно до якого, зокрема тимчасово, на період до припинення або скасування воєнного стану на території України визначені цим Законом строки перериваються та встановлюються з дня припинення або скасування воєнного стану.

Указом Президента України від 24 лютого 2022 року № 64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні», затвердженим Законом України від 24 лютого 2022 року №2102-ІХ «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» введено воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб, який досі триває.

Щодо доводів позивача, що норма статті 303 КУпАП передбачає тримісячний строк звернення до виконання постанови про накладення адміністративного стягнення, суд апеляційної інстанції вважає, що враховуючи те, що порядок та строки пред`явлення виконавчих документів до примусового виконання регулюються саме Законом України «Про виконавче провадження», як спеціальним нормативно-правовим актом, у даному випадку підлягає застосуванню норма цього Закону, якою на період воєнного стану на території України встановлено переривання строків, визначених вказаним Законом, до яких, зокрема, належать строки пред`явлення виконавчих документів до примусового виконання.

Аналогічного змісту правові висновки викладено у постановах Верховного Суду від 15 березня 2023 року у справі №260/2595/22 та від 03 серпня 2023 року у справі № 420/10415/22.

Колегія суддів зазначає, що положення Закону України «Про виконавче провадження» в частині зупинення строків на період дії воєнного стану має імперативний характер.

Доводи апеляційної скарги про пропуск строку пред`явлення виконавчого документу до виконання ґрунтуються на неправильному тлумаченні норм матеріального права та не спростовують висновків суду першої інстанції.

З урахуванням вищенаведеного, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про відсутність достатніх правових підстав для задоволення адміністративного позову.

За правилами ст.316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Судові витрати розподіляються відповідно до ст.139 КАС України, якою передбачено, що у разі відмови у задоволенні вимог позивача, звільненого від сплати судових витрат, або залишення позовної заяви без розгляду чи закриття провадження у справі, судові витрати, понесені відповідачем, компенсуються за рахунок коштів, передбачених Державним бюджетом України, у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Керуючись статтями 2, 5, 139, 242-244, 250, 287, 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325 КАС України суд, -

У Х В А Л И В :

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення, а рішення Херсонського міського суду Херсонської області від 25 грудня 2025 року - без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати прийняття та може бути оскаржена у випадках, передбачених п.2 ч.5 ст.328 КАС України протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду. В інших випадках постанова не підлягає касаційному оскарженню.

Повний текст судового рішення складений 12 березня 2026 року.

Суддя доповідач С.В. Дегтярьова

Судді А.В. Крусян

О.В. Яковлєв