Рішення від 11 березня 2026 р. у справі №308/1197/26 — Ужгородський міськрайонний суд Закарпатської області

Справа № 308/1197/26

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

(заочне)

12 березня 2026 року місто Ужгород

Ужгородський міськрайонний суд Закарпатської області в складі:

головуючого судді – Шумило Н.Б.

за участю секретаря судового засідання – Дуб В.І.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Ужгород в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу,-

ВСТАНОВИВ:

Короткий виклад обставин справи

ОСОБА_1 звернувся до суду із позовом до ОСОБА_2 , в якому просить розірвати шлюб між сторонами, який було зареєстровано відділом державної реєстрації актів цивільного стану у місті Ужгород 22.09.1990 року, про що складено актовий запис №775.

В обгрунтування позову зазначено, що між сторонами зареєстровано шлюб 22.09.1990 року. Позивач зазначає, що спільне життя з відповідачем не склалося, між ними почалися постійні сварки, непорозуміння, конфліктні ситуації, у них склалися неприязні стосунки. Вказано, що спільне господарство вони не ведуть, фактично припинили шлюбні відносини з 2023 року, разом не проживають. Позивач зазначає, що примирення між ними неможливе. Спір між ними з приводу спільного майна відсутній.

Процесуальні дії по справі, заяви сторін

Ухвалою судді Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 09.02.2026 року прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі, постановлено розгляд справи проводити в порядку спрощеного позовного провадження, про що повідомлено сторін.

Позивач в судове засідання 12.03.2026 не з`явився, про дату, час і місце судового засідання повідомлявся належним чином, при цьому, 09.03.2026 до суду від позивача поступило клопотання, в якому просить розглянути дану справу за його відсутності, позовні вимоги підтримує, та просить задовольнити, щодо заочного розгляду не заперечує. Враховуючи наведене, суд вважає за можливе провести розгляд справи за відсутності позивача, що відповідає вимогам ч.3 ст.211 ЦПК України.

Відповідач ОСОБА_2 у судове засідання 12.03.2026 повторно не з`явилася, про дату, час і місце судового засідання повідомлялася належним чином, шляхом направлення судової повістки, про причини неявки відповідач суд не повідомила, заяв про відкладення та відзиву від неї не надходило.

Так, за зареєстрованим у встановленому законом порядку місцем проживання відповідача направлялась ухвала про відкриття провадження та судові повістки, при цьому згідно трекінгу слідує, що лист з рекомендованим повідомленням було повернуто.

Верховний Суд у постанові від 18 березня 2021 року у справі №911/3142/19 сформував правовий висновок про те, що направлення листа рекомендованою кореспонденцією на дійсну адресу є достатнім для того, щоб вважати повідомлення належним, оскільки отримання зазначеного листа адресатом перебуває поза межами контролю відправника, а, у даному випадку, суду (близька за змістом правова позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 25 квітня 2018 року у справі № 800/547/17 (П/9901/87/18) (провадження № 11-268заі18), постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 27 листопада 2019 року у справі № 913/879/17, від 21 травня 2020 року у справі № 10/249-10/19, від 15 червня 2020 року у справі № 24/260-23/52-б).

Згідно з ч. 8 ст. 178 ЦПК України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений законом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.

За наведених обставин, відповідно до ч.1 ст.280 ЦПК України, враховуючи відсутність заперечень сторони позивача проти заочного розгляду справи, суд вважає за можливе ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів.

У відповідності до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, оскільки розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Фактичні обставини, встановлені судом

Судом встановлено, що ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 зареєстрували шлюб 22 вересня 1990 року у Відділі державної реєстрації актів цивільного стану по місту Ужгороду Ужгородського міськрайонного управління юстиції Закарпатської області, про що 22 вересня 1990 року складено відповідний актовий запис №775. Прізвище після державної реєстрації шлюбу: чоловіка - « ОСОБА_4 », дружини – « ОСОБА_4 », що підтверджується свідоцтвом про шлюб Серія НОМЕР_1 від 23 грудня 2025 року.

Із змісту позову та доданих матеріалів слідує, що у сторін неповнолітніх дітей немає.

До позову додано копію паспорта громадянина України ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , їх копїї карток платника податку.

Суд, дослідивши матеріали цивільної справи, з`ясувавши всі обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши докази у їх сукупності та кожен окремо, що мають значення для вирішення справи по суті, встановивши фактичні дані та відповідні їм правовідносини, приходить до наступного висновку.

Застосовані норми права, позиція суду та оцінка доводів

Відповідно до ч.1 ст. 24 СК України шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки та чоловіка. Примушування жінки та чоловіка до шлюбу не допускається.

Частинами 3, 4 ст. 56 СК України передбачено право кожного з подружжя припинити шлюбні відносини. Примушування до припинення шлюбних відносин, примушування до їх збереження є порушенням права дружини, чоловіка на свободу та особисту недоторканість і може мати наслідки, встановлені законом.

Згідно ч. 3 ст. 105 СК України шлюб припиняється внаслідок його розірвання, у тому числі за позовом одного з подружжя на підставі рішення суду, відповідно до статті 110 цього Кодексу.

Відповідно до ч. 1 ст. 110 СК України позов про розірвання шлюбу може бути пред`явлений одним із подружжя.

Згідно ч. 2 ст. 112 СК України суд постановляє рішення про розірвання шлюбу, якщо буде встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечило б інтересам одного з них, інтересам їхніх дітей, що мають істотне значення.

Відповідно до п. 10 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 21.12.2007 року «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про право на шлюб, розірвання шлюбу, визнання його недійсним та поділ спільного майна подружжя» проголошена Конституцією України охорона сім`ї державою полягає, зокрема, у тому, що шлюб може бути розірвано в судовому порядку лише за умови, якщо встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечитиме інтересам одного з них чи інтересам їх дітей.

Формальне існування шлюбу обмежує особисту свободу сторін та порушує їх особисті інтереси, що мають істотне значення, що суперечить ч.1 ст.51 Конституції України про добровільну згоду жінки та чоловіка на перебування в шлюбі.

Суд бере до уваги зазначені у позові обставини, що у сторін від шлюбу неповнолітніх дітей немає, спільне життя сторін не склалося, між ними почалися сварки, конфліктні ситуації, спільного господарства сторони не ведуть, проживають окремо, фактично припинили шлюбні відносини з 2023 року.

З урахуванням фактичних взаємин подружжя, дійсних причин позову, категоричної позиції позивача щодо розірвання шлюбу, наведене свідчить про те, що розлад у відносинах сторін носить стійкий характер, що призвело до втрати почуттів та перспектив налагодження стосунків немає.

Наведене дає підстави для висновку про те, що подальше проживання та збереження сім`ї сторін неможливе, тому суд приходить до переконання, що їх шлюб слід розірвати.

На підставі ст.ст. 24, 56, 105, 110-112, 114 Сімейного кодексу України, ст. ст. 10, 12, 76-81, 137, 141, 142, 247, 280-283, 354-355 ЦПК України, суд,-

УХВАЛИВ:

Позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу,– задовольнити.

Розірвати шлюб між ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 зареєстрований 22 вересня 1990 року Відділом державної реєстрації актів цивільного стану по місту Ужгороду Ужгородського міськрайонного управління юстиції Закарпатської області, актовий запис №775.

Апеляційну скаргу на рішення суду може бути подано до Закарпатського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача.

Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.

Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_2 , зареєстроване місце проживання за адресою: АДРЕСА_1 .

Відповідач: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ідентифікаційний номер НОМЕР_3 , зареєстроване місце проживання за адресою: АДРЕСА_1 .

Повне заочне рішення суду складено – 12.03.2026 року.

Суддя Ужгородського міськрайонного

суду Закарпатської області Н.Б. Шумило