Постанова від 10 березня 2026 р. у справі №381/1160/26 — Фастівський міськрайонний суд Київської області

3/381/295/26

381/1160/26

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 березня 2026 року місто Фастів

Суддя Фастівського міськрайонного суду Київської області Питель-Тьолушкіна В.Л. розглянувши матеріали справи про адміністративне правопорушення, які надійшли від ГУ ДПС у Київській області про притягнення до адміністративної відповідальності:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , керівника КП «Фастівтепломережа», РНОКПП - НОМЕР_1 ,

за скоєння адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 163-2 КУпАП, -

ВСТАНОВИВ:

02.01.2026 при камеральній перевірці КП «Фастівтепломережа», яке розташоване за адресою: Київська область, м. Фастів, вул. Семена Палія, 9, встановлено несвоєчасне подання керівником цього підприємства ОСОБА_1 платіжних доручень на перерахування узгоджених до сплати сум податкового зобов`язання з ПДВ за квітень 2020 року, граничний термін сплати 02.06.2020, фактично сплачено 08.12.2025, 11.12.2025, 15.12.2025; за травень 2020 року, граничний термін сплати 01.07.2020, фактично сплачено 15.12.2025; за червень 2020 року, граничний термін сплати 31.07.2020, фактично сплачено 15.12.2025, 17.12.2025, 25.12.2025; за липень 2020, граничний термін сплати 01.09.2020, фактично сплачено 25.12.2025; за серпень 2020, граничний термін сплати 01.10.2020, фактично сплачено 25.12.2025; за вересень 2020, граничний термін сплати 31.10.2020, фактично сплачено 25.12.2025; за жовтень 2020, граничний термін сплати 01.12.2020, фактично сплачено 25.12.2025; за грудень 2020., граничний термін сплати 02.02.2021, фактично сплачено 25.12.2025; за лютий 2021, граничний термін сплати 31.03.2021, фактично сплачено 25.12.2025; за березень 2021, граничний термін сплати 01.05.2021, фактично сплачено 25.12.2025; за квітень 2021 року, граничний термін сплати 01.06.2021, фактично сплачено 25.12.2025; за серпень 2021 року, граничний термін сплати 01.10.2021, фактично сплачено 25.12.2025; за грудень 2021 року, граничний термін сплати 01.02.2022, фактично сплачено 25.12.2025; за лютий 2022 року, граничний термін сплати 02.08.2022, фактично сплачено 25.12.2025; за квітень 2022 року, граничний термін сплати 02.08.2022, фактично сплачено 25.12.2025; за травень 2022 року, граничний термін сплати 02.08.2022, фактично сплачено 25.12.2025; за червень 2022 року, граничний термін сплати 02.08.2022, фактично сплачено 25.12.2025; за липень 2022 року, граничний термін сплати 31.08.2022, фактично сплачено 25.12.2025; за серпень 2022 року, граничний термін сплати 01.10.2022, фактично сплачено 28.12.2025; за червень 2023 року, граничний термін сплати 01.08.2023, фактично сплачено 28.12.2025; за липень 2023 року, граничний термін сплати 31.08.2023, фактично сплачено 28.12.2025; за серпень 2023 року, граничний термін сплати 03.10.2023, фактично сплачено 28.12.2025; за вересень 2023 року, граничний термін сплати 31.10.2023, фактично сплачено 28.12.2025; за листопад 2023 року, граничний термін сплати 03.01.2024, фактично сплачено 28.12.2025 та 29.12.2025, чим порушено п. 203.2 ст. 203 та п. 57.1 ст. 57 Податкового кодексу України.

ОСОБА_1 під час судового розгляду зауважив, що вважє протокол про адміністративне правопорушення таким, що підлягає скасуванню, у зв`язку із відсутністю підстав для притягнення до адміністративної відповідальності, а також з огляду на сплив встановлених законом строків. ОСОБА_1 наголосив, що податкова декларація з ПДВ подана підприємством, сплата податкового зобов`язання за цією декларацією відбулася, а протокол про адміністративне правопорушення складено 12 лютого 2026 року, що підтверджує сплив понад 2000 днів з моменту вчинення правопорушення. ОСОБА_1 повідомив, що його було призначено на посаду виконуючого обов`язки директора КП «Фастівтепломережа» з лютого 2025 року розпорядженням виконавчого комітету Фастівської міської ради № 85 від 06.02.2025 «Про покладання виконання обов`язків директора КП «Фастівтепломережа» на Володимира Литвина». ОСОБА_1 наголосив, що на момент подання декларації та виникнення податкового зобов`язання його не було в штаті підприємства, а отже він не може бути суб`єктом відповідальності за ці дії. ОСОБА_1 зауважив, що відповідно до ст. 102 Податкового кодексу України, грошові зобов`язання можуть бути нараховані не пізніше 1095 днів (3 роки) з дати граничного строку сплати. Цей строк також сплив ще у 2025 році, тому навіть фінансові санкції, на думку ОСОБА_2 , застосувати неможливо. ОСОБА_1 наголошував, що він є керівником підприємства з лютого 2025 року та не має жодного відношення до дій або бездіяльності підприємства у 2020-2023 роках. Враховуючи викладене, ОСОБА_1 просив закрити провадження у справі у зв`язку зі спливом строків притягнення до адміністративної відповідальності, відсутності складу правопорушення у його діях та порушення принципу індивідуалізації відповідальності.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, суддя дійшла такого висновку.

Статтею 280 КУпАП, передбачено що орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Відповідно до ч. 1 ст. 163-2 КУпАП передбачено адміністративну відповідальність за неподання або несвоєчасне подання посадовими особами підприємств, установ та організацій платіжних доручень на перерахування належних до сплати податків та зборів (обов`язкових платежів).

Відповідно до вимог ст. 245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом.

Згідно з ст. 251 КУпАП України доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото - і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

Незважаючи на позицію ОСОБА_1 , його вина у вчиненні правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 163-2 КУпАП, підтверджується:

- протоколом про адміністративне правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 163-2 КУпАП № 314/10-36-04-03 від 12.02.2026 зазначеного вище змісту, який було складено щодо посадової особи, а саме керівника КП «Фастівтепломережа» ОСОБА_1 , головним інспектором головним інспектором відділу податків і зборів з юридичних осіб галузей сільського господарства, добувної промисловості, постачання електроенергії та комунальних послуг ГУ ДПС у Київській області Зінич В.В.;

- актом від 02.01.2026 № 106/10-36-04-03/05387624 про результати камеральної перевірки податкової звітності з податку на додану вартість щодо порушення термінів сплати узгодженої суми податкового зобов`язання КП «Фастівтепломережа» керівником якого є

ОСОБА_3 під час судового розгляду намагався переконати суд, що на момент подання декларації та виникнення податкового зобов`язання він не був в штаті підприємства - КП «Фастівтепломережа», а тому не може бути суб`єктом відповідальності за такі дії.

Разом з тим, згідно ч. 2 статті 38 КУпАП, якщо справи про адміністративні правопорушення відповідно до цього Кодексу чи інших законів підвідомчі суду (судді), стягнення може бути накладено не пізніш як через три місяці з дня вчинення правопорушення, а при триваючому правопорушенні - не пізніш як через три місяці з дня його виявлення, крім справ про адміністративні правопорушення, зазначені у частинах третій - шостій цієї статті.

За своєю юридичною природою несвоєчасне подання платіжних доручень до установи банку на перерахування належних до сплати податків, зборів, обов`язкових платежів - це правопорушення, яке носить триваючий характер.

При цьому, норми КУпАП не містять визначення поняття «триваюче правопорушення». Проте, як зазначено у постанові Верховного Суду від 11 травня 2018 року (справа №804/401/17), триваюче правопорушення - це проступок, пов`язаний з тривалим, неперервним невиконанням обов`язків, передбачених законом. Тобто, триваючі правопорушення характеризуються тим, що особа, яка вчинила якісь певні дії чи бездіяльність, перебуває надалі у стані безперервного продовження цих дій (бездіяльності). Ці дії безперервно порушують закон протягом якогось часу. Іноді такий стан продовжується значний час і увесь час винний безперервно вчиняє правопорушення у вигляді невиконання покладених на нього обов`язків. Триваюче правопорушення припиняється лише у випадку усунення стану, за якого об`єктивно існує цей обов`язок, виконанням обов`язку відповідним суб`єктом або припиненням дії відповідної норми закону.

Як вбачається зі змісту вказаного акту, граничними термінами сплати податкового зобов`язання з податку на додану вартість вказано - 02.06.2020, 01.07.2020, 31.07.2020, 01.09.2020, 01.10.2020, 31.10.2020, 01.12.2020, 02.02.2021, 31.03.2021, 01.05.2021, 01.06.2021, 01.10.2021, 01.02.2022, 02.08.2022, 02.08.2022, 02.08.2022, 31.08.2022, 01.10.2022, 01.08.2023, 31.08.2023, 03.10.2023, 31.10.2023, 03.01.2024, а датами фактичної сплати суми податку зазначені 08.12.2025, 11.12.2025, 15.12.2025, 17.12.2025, 25.12.2025, 28.12.2025,та 29.12.2025.

Як вбачається зі змісту розпорядження розпорядженням виконавчого комітету Фастівської міської ради № 85 від 06.02.2025 на головного інженера КП «Фастівтепломережа» - ОСОБА_1 з 06.02.2025 покладено виконання обов`язків директора цього підприємства.

Тобто суми податку були сплачені відповідно в період перебування ОСОБА_4 на посаді керівника КП «Фастівтепломережа», вже через більш ніж через 10 місяців після покладання на нього обов`язків директора підприємства, а саме, 08.12.2025, 11.12.2025, 15.12.2025, 17.12.2025, 25.12.2025, 28.12.2025 та 29.12.2025, що відповідно і є в даному випадку датами вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 163-2 КУпАП. Тому підстави для застосування положень ст. 38 КУпАП станом на час винесення постанови суду відсутні.

Згідно ст. 33 КУпАП стягнення за адміністративне правопорушення накладається у межах, установлених цим Кодексом та іншими законами України. При накладенні стягнення враховуються характер вчиненого правопорушення, особа порушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність.

Під час розгляду справи судом не встановлено будь-яких пом`якшуючих чи обтяжуючих обставин, що могли бути враховані при обранні адміністративного стягнення, враховуючи суспільну небезпеку та характер вчиненого правопорушення, особу порушника, приходжу до висновку про необхідність застосувати до ОСОБА_1 адміністративне стягнення у вигляді штрафу в межах санкції ч. 1 ст. 163-2 КУпАП, що є достатньою мірою відповідальності з метою його виховання, а також запобігання вчиненню нових правопорушень.

Відповідно до ст. 40-1 КУпАП судовий збір у провадженні по справі про адміністративне правопорушення у разі винесення судом (суддею) постанови про накладення адміністративного стягнення сплачується особою, на яку накладено таке стягнення.

Керуючись ст. ст. 33, 40-1, 221, 248, 249 Кодексу України про адміністративні правопорушення, суд

ПОСТАНОВИВ:

Визнати ОСОБА_1 винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 163-2 Кодексу України про адміністративні правопорушення.

Накласти на ОСОБА_1 адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 5 (п`яти) неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 85 (вісімдесят п`ять) гривень.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь держави 665 грн 60 коп. судового збору.

Штраф має бути сплачений порушником не пізніше 15-ти днів з дня вручення йому постанови про накладення штрафу, а в разі оскарження такої постанови - не пізніш як через п`ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення.

У разі несплати правопорушником штрафу у вказаний вище строк, у порядку примусового виконання постанови про стягнення штрафу за вчинення адміністративного правопорушення з правопорушника стягується подвійний розмір штрафу зазначеного у постанові про стягнення штрафу.

На постанову у справі про адміністративне правопорушення може бути подано апеляційну скаргу до Київського апеляційного суду через Фастівський міськрайонний суд Київської області протягом десяти днів з дня винесення постанови.

Суддя В.Л. Питель-Тьолушкіна