Вирок від 11 березня 2026 р. у справі №289/449/26 — Радомишльський районний суд Житомирської області

Справа № 289/449/26

Номер провадження 1-кп/289/137/26

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12.03.2026 м. Радомишль

Радомишльський районний суд Житомирської області у складі головуючого судді ОСОБА_1 , розглянувши у спрощеному провадженні без проведення судового розгляду в судовому засіданні за відсутності учасників судового провадження, обвинувальний акт у кримінальному провадженні №12026065670000014 по обвинуваченню:

ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженки м. Радомишль, Житомирської області, громадянки України, з середньою освітою, непрацюючої, зареєстрованої за адресою: АДРЕСА_1 та проживаючої за адресою: АДРЕСА_2 , раніше судимої 29.08.2025 Радомишльським районним судом Житомирської області за ч. 1 ст. 309 КК України до 1 року пробаційного нагляду,

у вчиненні кримінального проступку, передбаченого ч. 3 ст. 389 КК України,

ВСТАНОВИВ:

29.08.2025 Радомишльським районним судом ОСОБА_2 засуджено за вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 309 КК України, та призначено покарання у виді пробаційного нагляду строком на 1 рік.

На підставі ч. 2, 3 ст. 59-1 КК України на ОСОБА_2 покладено обов`язки: періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації; повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну свого місця проживання, роботи; не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації; виконувати заходи, передбачені апробаційною програмою.

В подальшому 17.10.2025 до Житомирського районного сектору №6 філії ДУ «Центр пробації» у Житомирській області надійшов вищевказаний вирок відносно ОСОБА_2 та в цей же день був прийнятий до виконання.

Після цього, 28.10.2025 працівником Житомирського районного сектору №6 філії ДУ «Центр пробації» у Житомирській області ОСОБА_2 роз`яснено порядок та умови відбуття покарання у виді пробаційного нагляду, те, що згідно ст. 49-3 КВК України систематичним невиконанням засудженим обов`язків, передбачених статтею 49-1 цього кодексу, або вчинення адміністративних правопорушень, зникнення з місця проживання, створення умисних перешкод для функціонування електронного засобу контролю та нагляду, роз`яснена кримінальна відповідальність за ухилення від пробаційного нагляду, передбачена ч. 3 ст. 389 КК України, про що відібрана відповідна підписка.

Однак, незважаючи на те, що ОСОБА_2 роз`яснено порядок відбуття покарання та відповідальність за ч. 3 ст. 389 КК України, остання в порушення обов`язків, визначених ч. 4 ст. 49-1 Кримінально-виконавчого кодексу України під час відбування покарання у виді пробаційного нагляду неодноразово не з`являлася до уповноваженого органу з питань пробації.

Зокрема, ОСОБА_2 08.12.2025 не з`явилася на реєстрацію до уповноваженого органу з питань пробації і на її адресу направлено виклик для надання пояснень на 19.12.2025, однак ОСОБА_2 знову не з`явилася до уповноваженого органу пробації.

Після цього, 22.12.2025 ОСОБА_2 з`явилась до уповноваженого органу з питань пробації. Цього ж дня з ОСОБА_2 проведено індивідуально-профілактичну бесіду та винесено попередження.

В подальшому, 26.01.2026 ОСОБА_2 повторно не з`явилась на реєстрацію до уповноваженого органу з питань пробації.

Після цього, 27.01.2026 уповноваженим органом з питань пробації на адресу засудженої направлено виклик на 04.02.2026 для надання пояснень стосовно неявки.

Крім цього, 05.02.2026 ОСОБА_2 з`явилась до уповноваженого органу з питань пробації. Цього ж дня останній винесено повторне попередження про притягнення до кримінальної відповідальності за порушення порядку та умов відбування покарання у виді пробаційного нагляду.

Однак, 09.02.2026 ОСОБА_2 , продовжуючи ухилятися відбування покарання повторно не з`явилася для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації.

10.02.2026 на адресу ОСОБА_2 уповноваженим органом з питань пробації направлено виклик на 19.02.2026 для надання пояснень стосовно неявки.

Крім цього, згідно графіку реалізації пробаційної програми, 27.02.2026 та 02.03.2026 ОСОБА_2 не з`явилась до уповноваженого органу з питань пробації без поважних на те причин.

Таким чином, 08.12.2025, 19.12.2025, 26.01.2026, 04.02.2026, 09.02.2026, 27.02.2026, 02.03.2026 ОСОБА_2 не з`явилась для реєстрації та реалізації пробаційної програми до уповноваженого органу з питань пробації не маючи на те будь-яких поважних причин, передбачених ч. 5 ст. 49-1 Кримінально-виконавчого кодексу України.

ОСОБА_2 , будучи належним чином ознайомлена з умовами та порядком відбування покарання у виді пробаційного нагляду та будучи не одноразово попередженою про притягнення до кримінальної відповідальності за ухилення від відбування даного покарання, умисно, не маючи на те поважних причин, 08.12.2025, 19.12.2025, 26.01.2026, 04.02.2026, 09.02.2026, 27.02.2026, 02.03.2026, ігноруючи обов`язки пов`язані із відбуттям призначеного покарання, не з`явилася до уповноваженого органу з питань пробації, чим умисно порушила порядок та умови відбуття даного покарання.

Відтак, стороною обвинувачення дії ОСОБА_2 кваліфіковані за ч. 3 ст. 389 КК України, як ухилення від відбування покарання у виді пробаційного нагляду.

ОСОБА_2 у заяві від 06.03.2026, яка підписана останньою та її захисником ОСОБА_3 , зазначила, що вона беззаперечно визнає свою вину у вчиненні кримінального проступку, передбаченого ч. 3 ст. 389 КК України, погодилася із встановленими досудовим розслідуванням обставинами його вчинення та надала згоду на розгляд обвинувального акту без проведення судового розгляду у судовому засіданні за її відсутністю.

З огляду на позицію учасників судового провадження, враховуючи положення ст. ст. 381-382 КПК України, суд дійшов висновку про наявність законодавчо визначених підстав для розгляду цього обвинувального акту у спрощеному провадженні, без проведення судового розгляду у судовому засіданні за відсутністю учасників судового провадження.

Дослідивши докази, надані органом досудового розслідування на підтвердження викладених вище обставин, які не оспорюються учасниками судового провадження, суд дійшов висновку, що кваліфікація дій ОСОБА_2 відповідає пред`явленому обвинуваченню, а тому кваліфікує її дії за ч. 3 ст. 389 КК України, як ухилення від відбування покарання у виді пробаційного нагляду.

Призначаючи покарання, суд враховує, що хоча обвинувачена раніше судима та за місцем проживання характеризується негативно, однак від вчиненого нею кримінального проступку тяжких наслідків не настало, на обліку у лікарів нарколога та психіатра вона не перебуває.

Також суд враховує наявність обставин, які пом`якшують покарання обвинуваченій, а саме визнання, щире каяття, та відсутність обставин, що обтяжують покарання.

Водночас згідно ч. 1 ст. 69 КК України за наявності кількох обставин, що пом`якшують покарання та істотно знижують ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, з урахуванням особи винного суд, умотивувавши своє рішення, може, крім випадків засудження за корупційне кримінальне правопорушення, кримінальне правопорушення, пов`язане з корупцією, кримінальне правопорушення, передбачене статтями 403, 405, 407, 408, 429 цього Кодексу, вчинене в умовах воєнного стану чи в бойовій обстановці, за катування, вчинене представником держави, у тому числі іноземної, призначити основне покарання, нижче від найнижчої межі, встановленої в санкції статті (санкції частини статті) Особливої частини цього Кодексу, або перейти до іншого, більш м`якого виду основного покарання, не зазначеного в санкції статті (санкції частини статті) Особливої частини цього Кодексу за це кримінальне правопорушення. У цьому випадку суд не має права призначити покарання, нижче від найнижчої межі, встановленої для такого виду покарання в Загальній частині цього Кодексу.

Тому, враховуючи вчинене обвинуваченою ОСОБА_2 кримінальне правопорушення, наявність обставин, які пом`якшують покарання обвинуваченій, а саме визнання нею вини, щирого каяття, відсутність обставин, що обтяжують обвинуваченій покарання, дані про особу ОСОБА_2 , яка на обліку у лікарів нарколога та психіатра не перебуває, суд дійшов висновку, що обвинуваченій слід призначити покарання із застосуванням ч. 1 ст. 69 КК Україниу виді 80 годин громадських робіт, оскільки саме таке покарання, на думку суду, буде необхідним та достатнім для виправлення ОСОБА_2 та запобігання вчиненню нею нових кримінальних правопорушень у майбутньому.

Частиною 1 статті 71 КК України передбачено, якщо засуджений після постановлення вироку, але до повного відбуття покарання вчинив нове кримінальне правопорушення, суд до покарання, призначеного за новим вироком, повністю або частково приєднує невідбуту частину покарання за попереднім вироком.

Відповідно до роз`яснень, які містяться в п. 26 постанови Пленуму Верховного Суду України №7 від 24.10.2003 при визначенні покарання за правилами ст. 71 КК України до покарання за новим вироком повністю або частково приєднується не відбута частина покарання за попереднім вироком, суди повинні точно встановлювати невідбуту частину основного й додаткового покарань і зазначати їх вид та розмір у новому вироку.

Враховуючи вказане, згідно вимог ч. 1 ст. 71, ч. 1 ст. 72 КК України, за сукупністю вироків, до призначеного ОСОБА_2 судом покарання за цим вироком слід частково приєднати не відбуте нею покарання за вищезазначеним попереднім вироком Радомишльського районного суду Житомирської області.

Відтак, остаточне покарання ОСОБА_2 за правилами ст. ст. 71, 72 КК України, слід визначити у виді 84 годин громадських робіт.

Цивільний позов у провадженні не заявлено. Процесуальні витрати та речові докази у кримінальному провадженні відсутні, арешт на майно не накладався. Запобіжний захід обвинуваченій не обирався та підстави для його обрання відсутні.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 369-371, 373-374, 381-382, КПК України, суд,-

УХВАЛИВ:

ОСОБА_2 визнати винуватою у вчиненні кримінального проступку, передбаченого ч. 3 ст. 389 КК України, та призначити їй покарання із застосуванням ч. 1 ст. 69 КК Україниу виді 80 годин громадських робіт.

На підставі статей 71 та 72 КК України до покарання призначеного за цим вироком частково приєднати не відбуте ОСОБА_2 покарання, призначене вироком Радомишльського районного суду Житомирської області від 29.08.2025, та за сукупністю вироків остаточно призначити ОСОБА_2 покарання у виді 84 (вісімдесяти чотирьох) годин громадських робіт.

Запобіжний захід щодо ОСОБА_2 до набрання вироком суду законної сили не обирати.

На вирок може бути подана апеляційна скарга до Житомирського апеляційного суду через Радомишльський районний суд протягом тридцяти днів з дня отримання копії судового рішення.

Вирок ухвалений за результатами спрощеного провадження в порядку, передбаченому статтями 381 та 382 КПК України, не може бути оскаржений в апеляційному порядку з підстав розгляду провадження за відсутності учасників судового провадження, недослідження доказів у судовому засіданні або з метою оспорити встановлені досудовим розслідуванням обставини.

Вирок набирає законної сили після закінчення зазначеного строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо він не скасований, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Копію вироку не пізніше дня, наступного за днем його ухвалення, надіслати учасникам судового провадження.

Суддя ОСОБА_1