Постанова від 11 березня 2026 р. у справі №289/459/26 — Радомишльський районний суд Житомирської області

Справа № 289/459/26

Номер провадження 3/289/218/26

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12.03.2026 м. Радомишль

Суддя Радомишльського районного суду Житомирської області Кириленко О.О., розглянувши матеріали, що надійшли з Відділення поліції №2 Житомирського районного управління поліції №2 ГУНП в Житомирській області про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянки України, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , військовослужбовця, РНОКПП відсутній в матеріалах справи,

за ч. 1 ст. 173-2 Кодексу України про адміністративні правопорушення,

ВСТАНОВИВ:

Відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення серії ВАВ №043405 від 05.03.2026, ОСОБА_1 05 березня 2026 року близько 15 години 20 хвилин за адресою АДРЕСА_1 , висловлював погрози, нецензурну лайку в бік своєї дружини ОСОБА_2 , що проживає разом з ним, чим завдав шкоди її психологічному здоров?ю.

В судове засідання ОСОБА_1 не з`явився, про дату, час та місце розгляду справи в Радомишльському районному суді Житомирської області повідомлений належним чином, шляхом направлення SMS-повідомлення на номер мобільного телефону, відповідно до заявки про отримання судової повістки в електронній формі, яка підписана останнім. З поданої ним до суду заяви вбачається, що останній просить суд розгляд даної справи про адміністративне правопорушення провести у його відсутність за наявними у справі доказами, надані пояснення працівникам поліції підтримує, зазначені у протоколі обставини не заперечує, права, передбачені ст. 268 КУпАП, йому роз`яснені та зрозумілі, заяв чи клопотань до суду не має.

Дослідивши матеріали справи та надані докази, суд дійшов висновку про відсутність в діях ОСОБА_1 події і складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 173-2 КУпАП, з наступних підстав.

Відповідно до ч. 1 ст. 9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Зі змісту даної правової норми вбачається, що особа може бути притягнута до адміністративної відповідальності тільки у разі вчинення дії чи бездіяльності, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Відповідно до вимог статей 245, 251, 252, 280 КУпАП суд зобов`язаний повно, всебічно та об`єктивно з`ясувати всі обставини справи, встановити чи було вчинено адміністративне правопорушення та чи винна особа у його вчиненні, дослідити наявні у справі докази, дати їм належну правову оцінку і в залежності від встановленого, прийняти мотивоване законне рішення.

Як докази винуватості ОСОБА_1 у скоєнні правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 173-2 КУпАП, надано вищезазначений протокол про адміністративне правопорушення, рапорт працівника поліції та письмові пояснення ОСОБА_1 .

Водночас, суд звертає увагу на те, що домашнє насильство, яке охоплюється диспозицією ч. 1 ст. 173-2 КУпАП, має місце тоді, коли будь-які діяння фізичного, психологічного чи економічного характеру тягнуть за собою настання шкоди фізичному або психічному здоров`ю потерпілого.

Пунктами 4 та 7 частини 2 статті 3 Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству» передбачено, що дія законодавства про запобігання та протидію домашньому насильству незалежно від факту спільного проживання поширюється на таких осіб: мати (батько) або діти одного з подружжя (колишнього подружжя) та інший з подружжя (колишнього подружжя); батьки (мати, батько) і дитина (діти).

Пунктом 14 ст. 1 вказаного Закону передбачено, що психологічне насильство - форма домашнього насильства, що включає словесні образи, погрози, у тому числі щодо третіх осіб, приниження, переслідування, залякування, інші діяння, спрямовані на обмеження волевиявлення особи, контроль у репродуктивній сфері, якщо такі дії або бездіяльність викликали у постраждалої особи побоювання за свою безпеку чи безпеку третіх осіб, спричинили емоційну невпевненість, нездатність захистити себе або завдали шкоди психічному здоров`ю особи.

Однак важливо розрізняти поняття «сварка», «конфлікт», «насильство».

Особливостями ознак домашнього насильства є: наявність патерну (повторювані в часі інциденти множинних видів насильства); системна основа; повна влада та контроль над постраждалою особою; насильницькі дії у відносинах між близькими людьми; якщо вже є одна з форм домашнього насильства, висока ймовірність того, що й інші форми насильства можуть розвиватися.

Конфлікт - особливий вид взаємодії, в основі якого лежать протилежні і несумісні цілі, інтереси, типи поведінки людей та соціальних груп, які супроводжуються негативними психологічними проявами; зіткнення протилежних інтересів і поглядів, напруження і крайнє загострення суперечностей, що призводить до активних дій, ускладнень, боротьби, що супроводжуються складними колізіями.

В той же час, крім письмових пояснень самого ОСОБА_1 , у яких останній вказав про виникнення 05.03.2026 між ним та його дружиною спільного сімейного конфлікту на фоні ревнощів дружини, інших належних, допустимих та достатніх доказів на підтвердження вчинення ОСОБА_1 домашнього насильства до матеріалів справи не долучено.

Зокрема до матеріалів справи не долучено письмових пояснень ОСОБА_2 , а також будь-яких свідків події.

Також, не встановлено, чи викликали дії ОСОБА_1 будь-які наслідки, передбачені п. 14 ч. 1 ст. 1 Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству», оскільки завдання шкоди психічному здоров`ю ОСОБА_2 в даному випадку є обов`язковою ознакою об`єктивної сторони вказаного проступку.

Насильство в сім`ї, у розумінні статті 173-2 КУпАП, є адміністративним правопорушенням, з матеріальним складом, оскільки він потребує наявності не тільки певного діяння, але й спричинення шкоди фізичному або психічному здоров`ю потерпілого.

Разом з тим, конфлікт, про який йде мова у досліджених судом адміністративних матеріалах, не охоплюється диспозицією статті 173-2 КУпАП та не є об`єктивною стороною вказаного правопорушення, за що особа може бути притягнутою до адміністративної відповідальності.

За таких обставин, з урахуванням загального принципу про те, що всі сумніви щодо доведеності вини особи у вчиненні правопорушення необхідно тлумачити на її користь (ст. 62 Конституції України), суд дійшов висновку, що обставини, викладені в протоколі про адміністративне правопорушення, не знайшли своє підтвердження під час судового розгляду, що виключає можливість притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності.

Отже, дослідивши матеріали справи, оцінивши докази в їх сукупності, суддя дійшов висновку, що у діях ОСОБА_1 відсутній склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 173-2 КУпАП, а так само і відсутня подія вказаного правопорушення, що є обставиною, яка виключає провадження в справі про адміністративне правопорушення, а тому у відповідності до п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП провадження підлягає закриттю.

Керуючись ст.ст. 7, 9, 245, 247, 251, 279, 280, 283, 284, 294 КУпАП, суд,

ПОСТАНОВИВ:

Провадження у справі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 про притягнення до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 173-2 КУпАП, закрити, у зв`язку з відсутністю події і складу адміністративного правопорушення.

Постанова може бути оскаржена до Житомирського апеляційного суду через Радомишльський районний суд Житомирської області протягом 10 діб з моменту її винесення.

Суддя Олег КИРИЛЕНКО