Рішення від 11 березня 2026 р. у справі №620/160/26 — Чернігівський окружний адміністративний суд

ЧЕРНІГІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

12 березня 2026 року Чернігів Справа № 620/160/26

Чернігівський окружний адміністративний суд під головуванням судді Лукашової О.Б., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження справу за позовом ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 Міністерства оборони України (Військово-лікарська комісія, Чернігівський військовий госпіталь) про визнання неправомірним рішення та зобов`язання вчинити певні дії,

У С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 звернувся до Чернігівського окружного адміністративного суду з позовом до Військової частини НОМЕР_1 Міністерства оборони України (Військово-лікарська комісія, Чернігівський військовий госпіталь), в якому просить:

визнати неправомірними рішення від 14.08.2025 Військово-лікарської комісії ( ІНФОРМАЦІЯ_1 ) Військової частини НОМЕР_1 Міністерства оборони України про відмову у визнанні позивача особою з інвалідністю;

зобов`язати Військово-лікарську комісію ( ІНФОРМАЦІЯ_1 ) Військової частини НОМЕР_1 Міністерства оборони України переглянути рішення від 14.08.2025 року з урахуванням:

- Біохімічного аналізу крові № 6 від 25.06.2025 військовослужбовця в/ч НОМЕР_2 ОСОБА_1 КНП «ЦПМСД» Звягельської міської ради (м. Звягель, вул. Оржевської Наталії, 13) на 3-х аркушах (див.: додатки № 33 до позову);

- Аналізу сечі загальний № 14 від 27.06.2025 року (див.: додатки № 23 до позову);

- УЗД сечовідних шляхів (нирки) від 27.06.2025 року (див. : додатки № 24 до позову);

- Протоколу № на сіто! Ультразвукового дослідження сечового міхура від 27.06.2025 року (див.: додатки № 24 до позову);

- Протоколів від 25.06.2025 Магнітно-резонансної томографії (МРТ) правого колінного суглобу та лівого колінного суглобу, (див.: додатки № 29, 30 до позову);

- Протоколів від 30.07.2025 Магнітно-резонансної томографії (МРТ) правого колінного суглобу, лівого колінного суглобу, проксимального відділу (гомілково-ступеневий суглоб) правої стопи, проксимального відділу (гомілково-ступеневий суглоб) лівої стопи (див.: додатки №17, 18, 19, 20 до позову), тощо.

В обґрунтування позовних вимог зазначено, що відповідачем при винесенні оскаржуваного рішення від 14.08.2025 не було враховано всі медичні документи та протиправно відмовлено у визнанні позивача особою з інвалідністю.

Ухвалою Чернігівського окружного адміністративного суду від 16.01.2026 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін та проведення судового засідання за наявними у справі матеріалами. Ухвалою суду надано термін для подачі відзиву на позовну заяву, відповіді на відзив та заперечень.

У відзиві на позовну заяву відповідач заперечує проти задоволення позовних вимог та зазначає, що військова частина НОМЕР_1 у своєму складі має дві тимчасово-діючі військово-лікарські комісії: гарнізонну та госпітальну. До компетенції військової частини НОМЕР_1 загалом та кожної з військово-лікарських комісій окремо не відноситься оцінювання повсякденного функціонування фізичної особи з метою визначення ступеня втрати працездатності або встановлення групи інвалідності. Гарнізонна військово-лікарська комісія військової частини НОМЕР_3 проводила ОСОБА_1 військово-лікарську експертизу на предмет придатності до подальшого проходження військової служби, чим і обмежена. Гарнізонна військово-лікарська комісія військової частини НОМЕР_1 при проведенні військово-лікарської експертизи розглянула усі надані ОСОБА_1 медичні документи та врахувала усі повідомлені діагнози. керується нормами Положення, за межі яких не уповноважена виходити. Вказує, що за нормами Положення військово-лікарські комісії Збройних Сил України вправі проводити огляди військовослужбовців, лабораторні та інструментальні дослідження, направляти їх на консультації до профільних лікарів та обстеження, зокрема у стаціонарі, але не наділені повноваженнями самостійно збирати з інших лікувальних закладів медичну документацію про особу, що була оформлена до проведення військово-лікарської експертизи. Тому гарнізонна військово-лікарська комісія військова частина НОМЕР_1 розглянула усю надану їй документацію щодо позивача, провела зі свого боку необхідні обстеження та огляди, а оскаржуване позивачем рішення прийняла на основі дійсних показників про здоров`я ОСОБА_1 , з дотримання медичних критеріїв, закріплених у керівних документах, а також у суворій відповідності до вимог нормативно-правових актів, зокрема Положення № 402.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, судом встановлено наступне.

ОСОБА_1 проходить військову службу у військовій частині НОМЕР_2 , що підтверджується копією військового квитка (а.с.28-31).

14.08.2025 проведено медичний огляд позивача гарнізонною ВЛК при Військовій частині НОМЕР_1 , результати якого затверджено довідкою військово-лікарської комісії від 14.08.2025 №2025-0814-1316-4613-0.

Відповідно до вказаної довідки позивач має захворювання, які пов`язані з проходженням військової служби та які не пов`язані з проходженням військової служби. Позивач визнаний придатним до проходження військової служби (а.с.38).

Вважаючи таке рішення відповідача протиправним, позивач звернувся до суду з даним позовом.

Надаючи правову оцінку обставинам справи, суд зазначає таке.

Частиною другою статті 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Правове регулювання відносин між державою і громадянами України у зв`язку з виконанням ними конституційного обов`язку щодо захисту Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, а також загальні засади проходження в Україні військової служби визначені Законом України «Про військовий обов`язок і військову службу» від 25 березня 1992 року №2232-ХІІ з наступними змінами та доповненнями у редакції на час виникнення спірних правовідносин (далі Закон України №2232-XII).

Частинами 1, 2 статті 1 Закону України №2232-XII визначено, що захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України є конституційним обов`язком громадян України.

Військовий обов`язок установлюється з метою підготовки громадян України до захисту Вітчизни, забезпечення особовим складом Збройних Сил України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань, а також правоохоронних органів спеціального призначення (далі Збройні Сили України та інші військові формування), посади в яких комплектуються військовослужбовцями.

Відповідно до частини 1 статті 2 названого Закону військова служба є державною службою особливого характеру, яка полягає у професійній діяльності придатних до неї за станом здоров`я і віком громадян України (за винятком випадків, визначених законом), іноземців та осіб без громадянства, пов`язаній із обороною України, її незалежності та територіальної цілісності. Час проходження військової служби зараховується громадянам України до їх страхового стажу, стажу роботи, стажу роботи за спеціальністю, а також до стажу державної служби.

Відповідно до частини десятої статті 2 Закону України "Про військовий обов`язок і військову службу" та з метою якісного проведення призову громадян на строкову військову службу за станом здоров`я, прийняття громадян на військову службу за контрактом, проведення медичного огляду військовослужбовців, військовозобов`язаних, резервістів для визначення ступеня придатності до військової служби та визначення ступеня придатності льотного складу до льотної роботи, наказом Міністра оборони України від 14 серпня 2008 року №402, затверджено Положення про військово-лікарську експертизу в Збройних Силах України (далі по тексту - Положення №402).

Згідно із пунктом 1.2 глави 1 розділу І Положення № 402 військово-лікарська експертиза визначає придатність за станом здоров`я до військової служби призовників, військовослужбовців, військовозобов`язаних та резервістів, установлює причинний зв`язок захворювань, травм (поранень, контузій, каліцтв) та визначає необхідність і умови застосування медико-соціальної реабілітації та допомоги військовослужбовцям.

Військово-лікарська експертиза - це: медичний огляд призовників; військовослужбовців та членів їхніх сімей (крім членів сімей військовослужбовців, які проходять базову військову службу); військовозобов`язаних, резервістів (кандидатів у резервісти); громадян, які приймаються на військову службу за контрактом; кандидатів на навчання у вищих військових навчальних закладах, військових навчальних підрозділах закладів вищої освіти та закладах фахової передвищої військової освіти (далі - ВВНЗ), ліцеїстів військових (військово-морських, військово-спортивних) ліцеїв (далі - ліцеїсти); осіб, звільнених з військової служби; визначення ступеня придатності до військової служби, навчання у ВВНЗ; встановлення причинного зв`язку захворювань, травм (поранень, контузій, каліцтв) військовослужбовців, військовозобов`язаних, резервістів, осіб, звільнених з військової служби, а також причинного зв`язку захворювань, травм (поранень, контузій, каліцтв), які призвели до смерті військовослужбовців, осіб, звільнених з військової служби.

Згідно з пунктом 2.1 глави 2 розділу І Положення № 402 для проведення військово-лікарської експертизи створюються військово-лікарські комісії (далі - ВЛК), штатні та позаштатні (постійно і тимчасово діючі). Штатні та позаштатні (постійно і тимчасово діючі) ВЛК (лікарсько-льотні комісії (далі - ЛЛК)) приймають постанови. Постанови ВЛК (ЛЛК) оформлюються свідоцтвом про хворобу, довідкою військово-лікарської комісії, протоколом засідання штатної військово-лікарської комісії. Постанови штатних та позаштатних ВЛК обов`язкові до виконання.

Розділ ІІ Положення № 402 деталізує сам порядок проходження медичного огляду.

У пунктах 6.8, 6.9 глави 6 розділу ІІ Положення №402 визначено, що на осіб, які проходять медичний огляд амбулаторно, заводиться Картка обстеження та медичного огляду, при стаціонарному огляді - медична карта стаціонарного хворого.

Огляд військовослужбовців обов`язково проводиться хірургом, терапевтом, невропатологом, офтальмологом, оториноларингологом (військовослужбовців-жінок - гінекологом), а за медичними показаннями - і лікарями інших спеціальностей. Обов`язково виконуються загальні аналізи крові та сечі, ЕКГ-дослідження, рентгенологічне обстеження органів грудної клітки. Потребу в додатковому обстеженні визначають лікарі за медичними показаннями.

Під час проходження медичного огляду військовослужбовець зобов`язаний надавати медичні документи щодо стану свого здоров`я. Дані, вказані в наданих військовослужбовцем медичних документах, враховуються лікарями під час формування постанов ВЛК.

Голова та члени ВЛК вносять до реєстру ЕСОЗ відповідні записи, що характеризують стан здоров`я військовослужбовця, та, за потреби, ознайомлюються з медичними записами у відповідному реєстрі ЕСОЗ.

Медичний огляд військовослужбовців, які отримали захворювання, травми (поранення, каліцтва, контузії), з метою визначення ступеня придатності до військової служби проводиться при визначеному лікарсько-експертному наслідку (результаті) захворювання, травми (поранення, каліцтва, контузії).

Визначений наслідок (результат) захворювання, поранення, травми, контузії, каліцтва - це такий стан здоров`я, коли результати обстеження та лікування дають підстави ВЛК (ЛЛК) винести постанову про ступінь придатності до військової служби (служби за військовою спеціальністю), а подальше лікування не призведе до відновлення придатності до військової служби.

Пунктом 20.1 глави 20 розділу II Положення №402 визначено, що постанови ВЛК приймаються колегіально, більшістю голосів. У прийнятті постанови голова та члени ВЛК не залежні і у своїй роботі керуються цим Положенням. У разі незгоди голови або членів комісії з думкою інших членів їх окрема думка заноситься до протоколу засідання ВЛК. Члени ВЛК зобов`язані дотримуватися вимог Положення.

Голова або члени ВЛК відповідальні за прийняте рішення та видачу документів про встановлення причинного зв`язку захворювань, поранень (контузій, травм або каліцтв). ВЛК мають право приймати постанови на виїзних засіданнях та у випадках визначення потреби (відсутності потреби) у продовженні тривалого лікування військовослужбовців під час лікування за кордоном - дистанційно, на підставі оригіналів медичних та військово-облікових документів або належним чином їх засвідчених копій.

Відповідно до пункту 20.2 глави 20 розділу II Положення №402 постанови ВЛК згідно з цим Положенням розглядаються, затверджуються, контролюються, а за необхідності переглядаються відповідною штатною ВЛК.

Постанови штатних ВЛК про ступінь придатності до військової служби можуть прийматися як за результатом проведеного медичного огляду в цих ВЛК, так і на підставі проведеного медичного огляду у позаштатних ВЛК та наданих на розгляд медичних документів.

Згідно з пунктом 20.3 глави 20 розділу II Положення №402 при медичному огляді військовослужбовців та інших осіб ВЛК приймаються постанови такого змісту:

а) "Придатний", зокрема, до військової служби; до військової служби за контрактом; до служби у військовому резерві; до служби на підводних човнах, на надводних кораблях, у морській піхоті, Десантно-штурмових військах, спеціальних спорудах, підрозділах спеціального призначення;

б) "Непридатний", серед іншого, до військової служби з виключенням з військового обліку; до військової служби за контрактом; до служби на підводних човнах, надводних кораблях, морській піхоті ВМС Збройних Сил України, морській піхоті, Десантно-штурмових військах, спеціальних спорудах, водолазом, водолазом-глибоководником, акванавтом, підрозділах спеціального призначення; до військової служби з переоглядом через 6-12 місяців (постанова приймається у воєнний час); до подальшого проходження зборів (постанова приймається щодо призваних на збори військовозобов`язаних, резервістів).

(Щодо військовослужбовців, визнаних ВЛК непридатними до військової служби, інші постанови (про непридатність до служби у виді Збройних Сил України, до навчання у ВВНЗ, в учбовій частині тощо) не приймаються. Щодо військовослужбовців, визнаних ВЛК непридатними (до служби у виді Збройних Сил України або за військовою спеціальністю, спецспорудах, до навчання у ВВНЗ, в учбовій частині, до участі у МО тощо), одночасно приймається постанова про придатність до військової служби.)

Постанова Непридатний до військової служби з переоглядом через 6-12 місяців приймається під час дії воєнного стану на підставі статей 2б, 7, 11, 12г, 13г, 24, 32, 37, 44, 48, 56, 59, 65, 72, 76б, 77б, 81 Розкладу хвороб у випадках, коли для відновлення придатності до військової служби необхідний строк від 6 до 12 календарних місяців.

в) "Потребує", зокрема: звільнення від виконання службових обов`язків на ___ календарних днів з перебуванням у лазареті медичного пункту частини (постанова приймається щодо військовослужбовців строкової військової служби у мирний час); звільнення від виконання службових обов`язків на ___ календарних днів; відпустки для лікування у зв`язку з хворобою на ____ календарних днів; відпустки для лікування після поранення (контузії, травми або каліцтва) на ___ календарних днів;

г) "Тимчасово непридатний": до здійснення парашутних стрибків з переоглядом через 3-12 місяців (вказати строк) (для військовослужбовців Десантно-штурмових військ); до служби у спеціальних спорудах; до служби водолазом з переоглядом через 3-12 місяців (вказати строк); до підводного водіння танків з переоглядом через 3-12 місяців (вказати строк); до роботи з ДІВ, КРП, джерелами ЕМП, ЛВ, мікроорганізмами I-II груп патогенності, особливо небезпечними інфекційними хворобами з переоглядом через 3-12 місяців (вказати строк); до служби на підводних човнах, надводних кораблях ВМС Збройних Сил України з переоглядом через 6-12 місяців (постанова приймається щодо військовослужбовців ВМС Збройних Сил України); до проходження зборів (постанова приймається щодо військовозобов`язаних, резервістів, яких призивають на збори); до військової служби; служби у військовому резерві.

Отже, законодавством регламентовано чітку процедуру проведення військово-лікарської експертизи військовослужбовця ВЛК, яка передбачає здійснення медичного огляду особи відповідними лікарями за загальним переліком та лікарями інших спеціальностей за наявності медичних показань.

Разом з тим системний аналіз викладених правових норм надає підстави стверджувати, що медичний огляд військовослужбовців повинен здійснюватися за методом індивідуальної оцінки придатності їх до військової служби, тобто з урахуванням усіх медичних показників щодо стану здоров`я особи.

Позивач вважає, що висновок про придатність його до військової служби зроблений відповідачем протиправно, крім того, позивач вважає, що відповідач протиправно відмовив позивачу у визнанні його особою з інвалідністю.

Разом з тим, суд враховує позицію Верховного Суду у постанові від 10 лютого 2022 року у справі № 160/7153/20, у якій Верховний Суд наголосив, що перевірка правильності прийнятого військово-лікарською комісією рішення виключно за медичними показниками не входить до компетенції адміністративного суду.

Адміністративний суд у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень, виконуючи завдання адміністративного судочинства щодо перевірки відповідності їх прийняття (вчинення), передбаченим частиною другою статті 2 КАС України, критеріям, не втручається та не може втручатися у дискрецію (вільний розсуд) суб`єкта владних повноважень поза межами перевірки за названими критеріями.

Аналогічного висновку дійшов Верховний Суд у постановах від 12 лютого 2021 року у справі № 820/5570/16 від 12 червня 2020 року у справі № 810/5009/18, від 26 лютого 2025 року у справі № 240/13173/22 і зазначив про те, що надання оцінки діагнозу позивача на предмет того, чи підпадає він під дію статей розкладу хвороб, станів та фізичних вад, що визначають ступінь придатності до військової служби, виходить за межі судового розгляду суду.

Таким чином, суд може перевірити законність висновку ВЛК лише в межах дотримання процедури прийняття цього висновку, однак не вправі здійснювати власну оцінку підставності прийняття певного висновку, оскільки суди не є спеціалізованими установами в медичній сфері, і тому оцінка підставності висновку ВЛК виходить за межі необхідного дослідження в контексті застосування норм матеріального права. Суд в межах розгляду даної справи не вправі надавати власну оцінку на предмет наявності підстав для визнання позивача таким, що придатний до військової служби.

У матеріалах справи відсутні докази порушення відповідачем порядку чи процедури медичного огляду.

Доводи позивача відносно неправильної оцінки відповідачем стану його здоров`я на предмет придатності позивача до військової служби є такими, що не стосуються процедури прийняття спірного рішення суб`єкта владних повноважень.

Окрім того, встановлення групи інвалідності не належить до повноважень гарнізонних військово-лікарських комісій, відтак твердження позивача про те, що відповідачем протиправно відмовлено у встановленні групи інвалідності є помилковими.

Відповідно до частин першої та другої статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Суд відповідно до статті 90 КАС України оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

За таких обставин, суд, на підставі наданих доказів в їх сукупності, системного аналізу положень законодавства України дійшов висновку, що позов задоволенню не підлягає.

У зв`язку з відмовою в задоволенні позову, підстави для розподілу судових витрат відсутні.

Керуючись статтями 72-74, 77, 241-246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

В И Р І Ш И В:

У задоволенні позову ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 Міністерства оборони України (Військово-лікарська комісія, Чернігівський військовий госпіталь) про визнання неправомірним рішення та зобов`язання вчинити певні дії відмовити повністю.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана безпосередньо до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Позивач: ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 , АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_4 ).

Відповідач: Військова частина НОМЕР_1 Міністерства оборони України (Військово-лікарська комісія, Чернігівський військовий госпіталь) ( АДРЕСА_2 , код ЄДРПОУ НОМЕР_5 ).

Повний текст рішення складено 12.03.2026.

Суддя Олена ЛУКАШОВА