Суд: Олевський районний суд Житомирської області
Інстанція: Перша
Юрисдикція: Кримінальне
Категорія: Посів або вирощування снотворного маку чи конопель
Дата: 11 березня 2026 р.
Справа: №287/1457/24
Суддя: Нижник Г. П.
Справа № 287/1457/24
1-кп/287/236/26
В И Р О К
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
12 березня 2026 року м. Олевськ
Олевський районний суд Житомирської області в складі:
головуючого судді ОСОБА_1 ,
за участю:
секретаря судових засідань ОСОБА_2 ,
прокурора ОСОБА_3 ,
обвинуваченого ОСОБА_4 ,
захисника ОСОБА_5 (в режимі відеоконференції),
розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні в залі суду кримінальне провадження №12024065520000071 від 03.07.2024 за обвинуваченням ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Олевськ Житомирської області, українця, громадянина України, із середньою освітою, розлученого, не працюючого, зареєстрованого та проживаючого по АДРЕСА_1 , раніше не судимого, у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 310 КК України,-
ВСТАНОВИВ:
У травні 2024 року у невстановлений слідством день та час ОСОБА_4 перебував за місцем свого проживання по АДРЕСА_1 , де у нього виник злочинний умисел, спрямований на незаконний посів і вирощування рослин конопель.
Реалізуючи свій злочинний умисел, направлений на незаконний посів та вирощування рослин коноплі, усвідомлюючи протиправний характер своїх дій та суспільно небезпечні наслідки, всупереч Закону України «Про наркотичні засоби, психотропні речовини і прекурсори» та Закону України «Про заходи протидії незаконному обігу наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів та зловживання ними» на території домогосподарства за вищевказаною адресою незаконно посіяв у пластикові ємності та горщики для квітів насіння конопель.
Після цього, ОСОБА_4 достовірно знаючи та розуміючи, що посів і вирощування рослин коноплі заборонено, здійснював догляд за посадженими ним рослинами, а саме поливав, розпушував грунт з метою доведення їх до стадії дозрівання і придатності в майбутньому для особистого вживання, як наркотичний засіб, без мети збуту, в результаті чого незаконно виростив дванадцять рослин конопель, які відповідно до висновку експерта містять основний психоактивний компонент коноплі теграгідроканабінол та суміш канабіноїдів, які були виявлені та вилучені в ході огляду місця події 03.06.2024 працівники поліції відділення № 2 Коростенського районного управління поліції ГУНГІ в Житомирській області у ОСОБА_4 за адресою: вул. Промислова, 7, м. Олевськ Коростенського району Житомирської області.
Такі дії ОСОБА_4 органом досудового розслідування кваліфіковані за ч. 1 ст. 310 КК України, як незаконний посів та вирощування конопель у кількості від десяти до п`ятдесяти рослин..
09.07.2024 прокурор Олевського відділу Коростенської окружної прокуратури у кримінальному провадженні ОСОБА_3 та обвинувачений ОСОБА_4 за участю захисника ОСОБА_5 уклали угоду про визнання винуватості.
Відповідно до цієї угоди, обвинувачений ОСОБА_4 під час досудового розслідування повністю визнав свою вину у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення і зобов`язується беззастережно визнати обвинувачення в повному обсязі у судовому провадженні.
Згідно умов угоди сторони узгодили між собою вид та розмір покарання обвинуваченому ОСОБА_4 за вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 310 КК України у виді обмеження волі строком на 2 роки зі звільненням від відбування покарання на підставі ст. 75 КК України.
У підготовчому судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_4 свою вину у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 310 КК України при обставинах, викладених в обвинувальному акті, визнав та зазначив, що він розуміє надані йому законом права, наслідки укладення та затвердження угоди про визнання винуватості, передбачені ч. 2 ст. 473 КПК України, характер пред`явленого обвинувачення, вид покарання, який до нього буде застосований в результаті затвердження угоди про визнання винуватості та наполягав на затвердженні вказаної угоди.
Захисник у судовому засіданні просив затвердити угоду про визнання винуватості.
Прокурор в судовому засіданні зазначила, що при укладенні угоди про визнання винуватості дотримані вимоги та правила КПК України та КК України, просить угоду про визнання винуватості затвердити і призначити обвинуваченому узгоджене в угоді покарання. Також просила вирішити питання про долю речових доказів у відповідності до вимог ст. 100 КПК України, а судові витрати покласти на обвинуваченого.
Суд, вивчивши надані матеріали, заслухавши учасників судового провадження, приходить до наступного висновку.
Відповідно ч. 3 ст. 314 КПК України у підготовчому судовому засіданні суд має право прийняти рішення яким затвердити угоду або відмовити в затвердженні угоди та повернути кримінальне провадження прокурору для продовження досудового розслідування в порядку, передбаченому статтями 468-475 КПК України.
Відповідно ст. 468 КПК України в кримінальному провадженні може бути укладена угода між прокурором та підозрюваним чи обвинуваченим про визнання винуватості.
Згідно ч. 4 ст. 469 КПК України угода про визнання винуватості між прокурором та підозрюваним чи обвинуваченим може бути укладена у провадженні щодо кримінальних проступків, нетяжких злочинів, тяжких злочинів.
Судом встановлено, що ОСОБА_4 обґрунтовано обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 310 КК України, а саме у незаконному посіві та вирощуванні конопель у кількості від десяти до п`ятдесяти рослин. Обвинувачений цілком розуміє положення п. 1 ч. 1 ст. 473 КПК України, ч. 4 ст. 474 КПК України, укладення угоди сторонами є добровільним, тобто не є наслідком застосування насильства, примусу, погроз або наслідком обіцянок чи дії будь-яких інших обставин, ніж ті, що передбачені в угоді.
Узгоджені обвинуваченим та прокурором вид і міра покарання є такими, що відповідають ступеню тяжкості кримінального правопорушення та даним про особу обвинуваченого.
Відповідно до ст. 475 КПК України, якщо суд переконався що угода може бути затверджена, він ухвалює вирок, яким затверджує угоду і призначає узгоджену сторонами міру покарання.
Дослідивши угоду про визнання винуватості та переконавшись, що укладена угода є добровільним волевиявленням обвинуваченого, тобто не є наслідком застосування до нього насильства, примусу, погроз або наслідком обіцянок чи дії будь-яких інших обставин, ніж ті, що передбачені в угоді, з`ясувавши у обвинуваченого чи цілком він розуміє наслідки затвердження угоди, роз`яснивши обвинуваченому права, передбачені ч. 4 ст. 474 КПК України, встановивши правильне розуміння обвинуваченим змісту та наслідків затвердження угоди, а також перевіривши її відповідність вимогам кримінального процесуального законодавства, заслухавши доводи учасників підготовчого судового засідання та роз`яснивши обвинуваченому обмеження права щодо оскарження вироку, передбачені ст. 473 КПК України, суд доходить висновку, що угода про визнання винуватості, укладена між прокурором та обвинуваченим, відповідає вимогам кримінального-процесуального законодавства, умови угоди не суперечать інтересам суспільства і не порушуються права, свободи чи інтереси сторін або інших осіб, укладення угоди є добровільним, узгоджені вид та міра покарання відповідають загальним засадам призначення покарання.
Суд врахував обставини, що пом`якшують покарання обвинуваченого ОСОБА_4 , такі як беззастережне визнання вини та щире каяття. Обставини, що обтяжують його покарання, не встановлено.
Суд враховує ставлення обвинуваченого ОСОБА_4 до вчиненого кримінального правопорушення, а саме те, що останній сприяв розкриттю злочину, по місцю проживання характеризується позитивно, на диспансерних обліках у психіатричному на наркологічному кабінеті не знаходиться.
Призначаючи вид і міру покарання ОСОБА_4 , суд враховує конкретні обставини вчинення кримінального правопорушення та його тяжкість, дані про особу обвинуваченого та з огляду на всі обставини в цілому, суд приходить до висновку, що обвинуваченому за вчинення нетяжкого злочину належить призначити узгоджену сторонами міру покарання в угоді у виді обмеження волі строком на 2 роки із застосуванням ст. 75 КК України, звільнивши від відбування покарання з випробуванням, поклавши на нього обов`язки, передбачені ч. 1 ст. 76 КК України.
Саме таке покарання на думку суду є необхідним і достатнім для виправлення обвинуваченого ОСОБА_4 та попередження скоєння нових злочинів.
Цивільний позов у кримінальному провадженні не заявлявся.
Запобіжний захід ОСОБА_4 не обирався і суд не вбачає підстав для його обрання.
Процесуальні витрати у справі за проведення судової експертизи підлягають стягненню з обвинуваченого в порядку ст. 124 КПК України.
Долю речових доказів слід вирішити відповідно до вимог ст. 100 КПК України.
Керуючись ст.ст.100, 124, 368, 370, 374, 474, 475, 476 КПК України, суд -
УХВАЛИВ:
Затвердити угоду про визнання винуватості, укладену 09.07.2024 у кримінальному провадженні №12024065520000071 від 03.06.2024 між прокурором Олевського відділу Коростенської окружної прокуратури ОСОБА_3 та обвинуваченим ОСОБА_4 за участю захисника ОСОБА_5 .
Визнати ОСОБА_4 винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 310КК України та призначити узгоджене покарання у виді обмеження волі строком на 2 (два) роки.
На підставі ст. 75 КК України звільнити ОСОБА_4 від відбування призначеного покарання з випробовуванням, встановивши іспитовий строк 1 (один) рік, якщо він протягом визначеного іспитового строку не вчинить нового кримінального правопорушення і виконає покладені на нього обов`язки. Згідно з ч. 1 ст. 76 КК України покласти на ОСОБА_4 такі обов`язки: періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації, повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання або роботи та не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації.
Стягнути з ОСОБА_4 на користь держави витрати на проведення судової експертизи (висновок експерта № СЕ-19/106-24/8568-НЗПРАП від 14.06.2024) в розмірі 3786 гривень 40 копійок.
Речові докази: паперовий конверт у якому знаходяться дванадцять сироростучих рослин коноплі знищити.
Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
Вирок може бути оскаржений з підстав, передбачених ст. 394 КПК України, до Житомирського апеляційного суду через Олевський районний суд Житомирської області протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Копії вироку негайно після його проголошення вручити обвинуваченому та прокурору.
Суддя: ОСОБА_1
Оригінал: reyestr.court.gov.ua