Рішення від 10 березня 2026 р. у справі №320/8607/20 — Чернівецький окружний адміністративний суд

Суд: Чернівецький окружний адміністративний суд

Інстанція: Перша

Юрисдикція: Адміністративне

Категорія: транспорту та перевезення пасажирів

Дата: 10 березня 2026 р.

Справа: №320/8607/20

Суддя: Брезіна Тетяна Миколаївна

ЧЕРНІВЕЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 березня 2026 р. м. Чернівці Справа № 320/8607/20

Чернівецький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Брезіної Т.М., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Державної служби України з безпеки на транспорті, Київського міжрегіонального управління Державної служби України з безпеки на транспорті про визнання протиправними та скасування рішень, -

В С Т А Н О В И В:

В поданому до суду позовні, з урахуванням ухвали про закриття провадження в частині вимог, позивач просить суд винести рішення, яким визнати протиправною та скасувати постанову про застосування адміністративно - господарського штрафу від 08.09.2020 року №210975, складену посадовими особами Київського міжрегіонального управління Державної служби України з безпеки на транспорті.

В обґрунтування позовних вимог позивач вказав, що не погоджується з оскаржуваною постановою, оскільки контроль на відповідність габаритів вантажу певним нормам проводиться відповідно до встановленого порядку на стаціонарних та пересувних пунктах габаритно-вагового контролю із складенням відповідного документу. Проте, позивач зазначає, що в матеріалах справи про порушення позивачем Правил проїзду великогабаритних та великовагових транспортних засобів автомобільними дорогами, вулицями та залізничними переїздами, затвердженими постановою Кабінету Міністрів України від 18.01.2001 року №30, відсутні будь-які посилання на вимірювальне та/або зважувальне обладнання, яке було використано посадовими особами відповідача при проведенні габаритно-вагового контролю. В матеріалах справи відсутні відомості про конкурентне зважувальне обладнання, яке було використано при здійсненні габаритно-вагового контролю, відсутнє будь-яка інформація про технічний стан такого обладнання, його первинні (основні) характеристики та параметри, відсоток допустимої похибки тощо. Крім того, в матеріалах справи відсутні відомості про своєчасне проведення періодичної повірки (метрологічної атестації) такого зважувального обладнання.

Відповідач подав до суду відзив на позов, у якому зазначив про безпідставність заявлених позовних вимог та вказав на правомірність прийнятої постанови №210975 від 08.09.2020 року про застосування адміністративно-господарського штрафу у сумі 17000 гривень. Також вказав, що в ході проходження габаритно-вагового контролю посадові особи відповідача встановили перевезення водієм транспортного засобу DAF, номерний знак НОМЕР_1 вантажу із навантаженням на одиничну вісь склало 12,92 т. при нормативно допустимому – 11 т. Київським міжрегіональним управлінням Укртрансбезпеки було складено довідку про здійснення габаритно-вагового контролю №045810 від 01.08.2020 року та акт про перевищення транспортним засобом нормативних вагових параметрів №045014 від 01.08.2020 року.

Відповідач також повідомив, що зважування транспортного засобу здійснювалось на повіреному належним чином засобі вимірювальної техніки про що свідчить свідоцтво про повірку законодавчо регульованого засобу вимірювальної техніки відповідно до п.11 Порядку №879. Документи на ваги завжди знаходяться у пункті здійснення габаритно-вагового контролю та надаються всім водіям для ознайомлення. Повідомленням від 03.09.2020 позивача було викликано для розгляду справи про порушення законодавства про автомобільний транспорт на 08.09.2020, 04.09.2020 року відправлено вручення. Проте, позивач не прибув на розгляд і вказаним правом не скористався. Відповідач зазначив, що результати вимірювання в межах габаритно-вагового контролю є достовірними, а габаритно-ваговий контроль проводився із використанням належних вимірювальних приладів. З вказаних підстав відповідач просив відмовити у задоволені позовних вимог.

Рух справи у суді

Ухвалою Окружного адміністративного суду м. Києва від 02.11.2020 року адміністративний позов залишено без руху. 16.11.2020 року ухвалою Окружного адміністративного суду м. Києва відкрито провадження по справі.

На виконання вимог Закону України “Про внесення зміни до пункту 2 розділу II “Прикінцеві та перехідні положення” Закону України “Про ліквідацію Окружного адміністративного суду міста Києва та утворення Київського міського окружного адміністративного суду” щодо забезпечення розгляду адміністративних справ” (далі - Закон) розроблено Порядок передачі судових справ, нерозглянутих Окружним адміністративним судом міста Києва, затверджений наказом Державної судової адміністрації України 16.09.2024 №399, який визначає порядок передачі нерозглянутих Окружним адміністративним судом міста Києва адміністративних судових справ іншим окружним адміністративним судам України. Дана справа була передана на розгляд та вирішення Чернівецькому окружному адміністративному суду, до якого вона надійшла 07 березня 2025 року.

Ухвалою Чернівецького окружного адміністративного суду від 11.03.2025 року прийнято до розгляду вказану справу та продовжено розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без виклику учасників справи.

Ухвалою від 11.03.2026 року закрито провадження по справі в частині позовних вимог про визнання дій протиправними та скасування розрахунку плати за проїзд.

Фактичні обставини справи, встановлені судом

В матеріалах справи міститься довідка про результати здійснення габаритно-вагового контролю від 01.08.2020 року №045810 Київська область, а.д. М-06 (км.36) транспортного засобу DAF, номерний знак НОМЕР_1 , де вказано навантаження на осях: 1) 7400; 2) 12920. (а.с. 9).

Розрахунок №03 від 01.08.2020 року плати за проїзд великовагових та (або) великогабаритних транспортних засобів автомобільними дорогами загального користування платник ОСОБА_1 , де визначено 439,83 євро до сплати (а.с. 11).

В акті про перевищення транспортним засобом нормативних вагових параметрів №045014 від 01.08.2020 року зазначено, що при перевезені водієм ОСОБА_1 на транспортному засобі DAF, номерний знак НОМЕР_1 вантажу було встановлено, що навантаження на одиничну вісь склало 12,92 т. при нормативно допустимому – 11 т., що є порушенням абз.15 ч.1 ст. 60 Закону України «Про автомобільний транспорт». За вказане порушення начальник Київського міжрегіонального управління Укртрансбезпеки виніс постанову про застосування до ОСОБА_1 адміністративно-господарського штрафу у сумі 17000 грн. (а.с. 12-13).

Мотивувальна частина

Постановою Кабінету Міністрів України від 11.02.2015 р. №103 затверджено Положення про Державну службу України з безпеки на транспорті (далі – Постанова №103).

Згідно з п.4 Постанови №103 основними завданнями Укртрансбезпеки є: 1) реалізація державної політики з питань безпеки на автомобільному транспорті загального користування (далі - автомобільний транспорт), міському електричному, залізничному транспорті; 2) внесення на розгляд Міністра інфраструктури пропозицій щодо забезпечення формування державної політики з питань безпеки на автомобільному, міському електричному, залізничному транспорті; 3) здійснення державного нагляду (контролю) за безпекою на автомобільному, міському електричному, залізничному транспорті; 4) надання у передбачених законом випадках адміністративних послуг у сфері автомобільного, міського електричного, залізничного транспорту.

Постановою Кабінету Міністрів України від 08.11.2006 р. №1567 затверджено Порядок здійснення державного контролю на автомобільному транспорті (далі – Порядок №1567).

Згідно з абз.2 п. 15 Порядку №1567 під час проведення рейдової перевірки перевіряється виключно наявність визначених статтями 39 і 48 Закону документів, на підставі яких здійснюються перевезення автомобільним транспортом.

Згідно з ст. 33 Закону України “Про автомобільні дороги” від 08.09.2005 року № 2862-IV (далі – Закон № 2862-IV) рух транспортних засобів, навантаження на вісь, загальна маса або габарити яких перевищують норми, встановлені державними стандартами та нормативно-правовими актами, дозволяється за погодженнями з відповідними органами у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до п.3 постанови Кабінету Міністрів України “Про проїзд великогабаритних та великовагових транспортних засобів автомобільними дорогами, вулицями та залізничними переїздами” від 18.01.2001 р. №30 (далі – Порядок №30) транспортний засіб чи автопоїзд з вантажем або без вантажу вважається великоваговим, якщо максимальна маса або осьова маса перевищує хоча б один з параметрів, зазначених у пункті 22.5 Правил дорожнього руху.

Згідно з п. 22.5 Правил дорожнього руху, затверджених постановою Кабінету Міністрів України №1306 від 10.10.2001 р., за спеціальними правилами здійснюється дорожнє перевезення небезпечних вантажів, рух транспортних засобів та їх составів у разі, коли хоч один з їх габаритів перевищує за шириною 2,6 м (для сільськогосподарської техніки, яка рухається за межами населених пунктів, дорогами сіл, селищ, міст районного значення, - 3,75 м), за висотою від поверхні дороги - 4 м (для контейнеровозів на встановлених Укравтодором і Національною поліцією маршрутах - 4,35 м), за довжиною - 22 м (для маршрутних транспортних засобів - 25 м), фактичну масу понад 40 т (для контейнеровозів - понад 44 т, на встановлених Укравтодором і Національною поліцією для них маршрутах - до 46 т), навантаження на одиночну вісь - 11 т (для автобусів, тролейбусів - 11,5 т), здвоєні осі - 16 т, строєні - 22 т (для контейнеровозів навантаження на одиночну вісь - 11 т, здвоєні осі - 18 т, строєні - 24 т) або якщо вантаж виступає за задній габарит транспортного засобу більш як на 2 м. Осі слід вважати здвоєними або строєними, якщо відстань між ними (суміжними) не перевищує 2,5 м.

Рух транспортних засобів та їх составів з навантаженням на одиночну вісь понад 11 т, здвоєні осі - понад 16 т, строєні осі - понад 22 т або фактичною масою понад 40 т (для контейнеровозів - навантаження на одиночну вісь - понад 11 т, здвоєні осі - понад 18 т, строєні осі - понад 24 т або фактичною масою понад 44 т, а на встановлених Укравтодором і Національною поліцією для них маршрутах - понад 46 т) у разі перевезення подільних вантажів автомобільними дорогами забороняється.

Відповідно до положень ст. 48 Закону України “Про автомобільний транспорт” від 05 квітня 2001 року № 2344-III автомобільні перевізники, водії повинні мати і пред`являти особам, які уповноважені здійснювати контроль на автомобільному транспорті та у сфері безпеки дорожнього руху, документи, на підставі яких виконують вантажні перевезення.

У разі перевезення вантажів з перевищенням габаритних або вагових обмежень обов`язковим документом також є дозвіл, який дає право на рух автомобільними дорогами України, виданий компетентними уповноваженими органами, або документ про внесення плати за проїзд великовагових (великогабаритних) транспортних засобів, якщо перевищення вагових або габаритних обмежень над визначеними законодавством становить менше п`яти відсотків.

У відповідності до абз. 15 ч. 1 ст. 60 Закону України “Про автомобільний транспорт” за порушення законодавства про автомобільний транспорт до автомобільних перевізників застосовуються адміністративно-господарські штрафи за перевищення встановлених законодавством габаритно-вагових норм понад 10%, але не більше 20% при перевезенні вантажу без відповідного дозволу - штраф у розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Згідно з п. 16 постанови Кабінету Міністрів України “Про затвердження Єдиних правил ремонту і утримання автомобільних доріг, вулиць, залізничних переїздів, правил користування ними та охорони” від 30 березня 1994 р. № 198 перевезення небезпечних, великогабаритних і великовагових вантажів автомобільним транспортом по дорожніх об`єктах допускається за окремим дозволом в порядку і за плату, що визначається окремими актами законодавства.

Відповідно до п. 3 постанови Кабінету Міністрів України “Про заходи щодо збереження автомобільних доріг загального користування” від 27 червня 2007 р. № 879 (далі – Постанова № 879) габаритно-ваговий контроль транспортних засобів на автомобільних дорогах загального користування здійснюється Укртрансбезпекою, її територіальними органами та уповноваженими підрозділами Національної поліції.

Згідно з п. 7 Постанови № 879 місце розташування стаціонарного пункту та схема організації дорожнього руху під час під`їзду до пункту та виїзду з нього визначаються Укртрансбезпекою та її територіальними органами і погоджуються з власниками автомобільних доріг та уповноваженими підрозділами Національної поліції.

Відповідно до п. 13 Постанови № 879 під час здійснення габаритно-вагового контролю не допускається використання вимірювального і зважувального обладнання, періодична повірка (метрологічна атестація) якого не проведена, а також обладнання, що перебуває у несправному стані.

Згідно з п. 20 Постанови № 879 за результатами габаритно-вагового контролю посадові особи та/або працівники Укртрансбезпеки або її територіальних органів визначають належність транспортного засобу до великовагових та/або великогабаритних. Водії під час перебування в зоні стаціонарного або пересувного пункту габаритно-вагового контролю повинні виконувати законні вимоги посадових осіб та/або працівників Укртрансбезпеки, її територіальних органів та поліцейських.

Відповідно до п. 32 Постанови № 879 перевізник, який має намір використовувати великоваговий та/або великогабаритний транспортний засіб, зобов`язаний не пізніше ніж за три доби звернутися до уповноважених Укравтодором підприємств із заявою про видачу погодження маршруту. Дозвіл на рух великовагового та/або великогабаритного транспортного засобу після отримання погодження маршруту видається уповноваженим підрозділом Національної поліції через центри надання адміністративних послуг.

Згідно з п. 5 Порядку №30 рух транспортних засобів та їх составів загальною масою до 40 тонн включно, якщо вони не є великогабаритними, і контейнеровозів загальною масою до 46 тонн включно та заввишки від поверхні дороги до 4,35 метра включно (на встановлених Укравтодором, Укртрансбезпекою і Національною поліцією маршрутах, які погоджено з організаціями, зазначеними в пунктах 9 - 13 цих Правил), здійснюється без дозволу.

Відповідно до акту проведення перевірки ОСОБА_1 водій виконував вантажні перевезення з навантаженням на одиничну вісь складало 12.92 т при допустимому -11 т., з перевищенням параметрів від нормативу, а тому заступником начальника Київського міжрегіонального управління Укртрансбезпеки прийнято постанову про застосування адміністративно-господарського штрафу у відповідності до абз.15 ч.1 ст. 60 Закону України «Про автомобільний транспорт».

Судом встановлено, що оскаржувана постанова прийнята на підставі встановленого перевищення габаритно-вагових норм понад 10% при перевезені вантажу без відповідного дозволу, відповідальність за яке передбачено абз.15 ч.1 ст.60 Закону України “Про автомобільний транспорт”.

Відповідно до довідки про результати здійснення габаритно-вагового контролю, порушення зафіксовано і мало місце, а тому, притягнення позивача до відповідальності за абз.15 ч.1 ст.60 Закону України “Про автомобільний транспорт” суд вважає правомірним.

Щодо доводів позивача про те, що результати зважування проведені за відсутності розробленої Методики, затвердженої спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади у сфері метрології, суд зазначає наступне.

Згідно з пп.2 п.2 Постанови № 879 вимірювання (зважування) - процес визначення за допомогою вимірювального (зважувального) обладнання габаритно-вагових параметрів фактичної маси та навантаження на вісь (осі) транспортного засобу, що проводяться згідно з методикою, затвердженою спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади у сфері метрології.

Судом встановлено, що на час вирішення даного спору відсутня належним чином затверджена спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади у сфері метрології методика, однак суд вважає за необхідне зазначити, що відсутність такої методики, не позбавляє відповідача повноважень на здійснення габаритно-вагового контролю, з огляну на наступне.

Відносини, що виникають в процесі провадження метрологічної діяльності врегульовано Законом України “Про метрологію та метрологічну діяльність” від 05.06.2014 року №1314-VII (надалі - Закон №1314-VII).

Згідно з положеннями ст. 3 Закон №1314-VII до сфери законодавчо регульованої метрології, крім іншого, віднесено - контроль безпеки дорожнього руху та технічного стану транспортних засобів.

При цьому, суд звертає увагу, що метрологічна система України створює необхідні засади для забезпечення єдності вимірювань у державі.

Основними завданнями цієї системи, відповідно до ст. 4 Закону №1314-VII, є: реалізація єдиної технічної політики у сфері метрології та метрологічної діяльності; 2) захист громадян і національної економіки від наслідків недостовірних результатів вимірювань; 3) здійснення фундаментальних і прикладних досліджень та наукових розробок у сфері метрології та метрологічної діяльності; 4) економія всіх видів енергетичних і матеріальних ресурсів; 5) забезпечення якості та конкурентоспроможності вітчизняної продукції; 6) створення нормативно-правових, нормативних, науково-технічних та організаційних основ забезпечення єдності вимірювань у державі.

Відповідно до п. 9 розділу X "Прикінцеві та перехідні положення" Закону №1314-VII, Кабінет Міністрів України, до набрання чинності цим Законом, зобов`язано: забезпечити прийняття технічних регламентів, вимогам яких відповідно до цього Закону повинні відповідати засоби вимірювальної техніки; забезпечити призначення органів з оцінки відповідності для проведення оцінки відповідності засобів вимірювальної техніки вимогам технічних регламентів; подати до Верховної Ради України пропозиції щодо приведення законодавчих актів у відповідність із цим Законом; забезпечити прийняття нормативно-правових актів, передбачених цим Законом; забезпечити приведення своїх нормативно-правових актів, а також нормативно-правових актів міністерств та інших центральних органів виконавчої влади у відповідність із цим Законом.

При цьому, нормами ч. 2 Розділу Х “Прикінцеві та перехідні положення” Закону №1314-VII встановлено, що до приведення нормативно-правових актів у відповідність із цим Законом вони діють в частині, що не суперечить цьому Закону.

Із змісту положень Порядку № 879 вбачається, що вказаний нормативно-правовий акт містить методику проведення габаритно-вагового контролю, при цьому така методика жодним чином не суперечать вимогам Закону №1314-VI, а тому є чинною.

Враховуючи викладене, суд дійшов до висновку про необґрунтованість доводів позивача з приводу недостовірного зважування сипучого вантажу, проведеного за відсутності розробленої Методики, затвердженої спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади у сфері метрології.

Аналогічна правова позиція із цього приводу викладена у постановах Верховного Суду від 21.09.2018 у справі № 804/5296/17, від 02.08.2018 у справі № 820/1420/17.

Також суд не приймає доводи позивача щодо неналежності вимірювального обладнання, яким проводився габаритно-ваговий контроль, оскільки матеріали справи містять свідоцтво про повірку законодавчо регульованого засобу вимірювальної техніки №П40М047049 20 чинне на момент зважування автомобіля (до 08 травня 2021 року), яким було проведено зважування транспортного засобу позивача. (а.с. 60).

Висновки за результатами розгляду справи

Відповідно до ч.1 ст. 9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Згідно з ч.1 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

За результатами судового розгляду справи, суд дійшов висновку про безпідставність та необґрунтованість заявленого позову, в той час як відповідачем доведено правомірність дій під час прийняття постанови № 210975 від 08.09.2020 року про застосування адміністративно-господарського штрафу у сумі 17000 гривень.

У зв`язку із зазначеним, позовні вимоги не підлягають задоволенню.

Судові витрати

Відповідно до ч.2 ст. 139 КАС України при задоволенні позову суб`єкта владних повноважень з відповідача стягуються виключно судові витрати суб`єкта владних повноважень, пов`язані із залученням свідків та проведенням експертиз.

Оскільки відповідач не поніс вказаних витрат, суд не вирішує питання про їх стягнення.

Керуючись статтями 241 - 246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд-

В И Р І Ш И В:

У задоволенні адміністративного позову відмовити повністю.

У відповідності до статей 255, 293, 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України та пункту 2 розділу ІІ "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України "Про ліквідацію Окружного адміністративного суду міста Києва та утворення Київського міського окружного адміністративного суду"" рішення може бути оскаржене до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його складання.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Повне найменування учасників процесу:

Позивач - ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ЄДРПОУ НОМЕР_2 );

Відповідач - Державна служба України з безпеки на транспорті (вул. Антоновича, 51, м. Київ,03150, ЄДРПОУ 39816845);

Відповідач - Київське міжрегіональне управління Державної служби України з безпеки на транспорті (проспект Науки, 57, м. Київ, 03083).

Суддя Т.М. Брезіна

Оригінал: reyestr.court.gov.ua