Рішення від 11 березня 2026 р. у справі №935/963/25 — Коростишівський районний суд Житомирської області

Коростишівський районний суд Житомирської області

Справа № 935/963/25

Провадження № 2-а/935/2/26

РІШЕННЯ

Іменем України

12 березня 2026 року м.Коростишів

Коростишівський районний Житомирської області у складі: головуючого - судді Василенка Р.О., зі секретарем Криворучко Я.В., за участю сторін: позивача – ОСОБА_1 , та його представника – адвоката Міхненка С.С., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Коростишів справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 , начальника ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_2 про скасування постанови по справі про адміністративного правопорушення,

ВСТАНОВИВ:

До суду надійшов адміністративний позов, у якому позивач просить скасувати постанову № 7307 по справі про адміністративне правопорушення за ч.3 ст.210-1 КУпАП відносно ОСОБА_1 , якою накладено стягнення у вигляді штрафу в розмірі 17 000 грн., а провадження у справі закрити.

В обґрунтування вимог позивач зазначає, що постановою № 7307 від 04.06.2024, винесеною начальником ІНФОРМАЦІЯ_3 ОСОБА_2 , ОСОБА_3 притягнуто до адміністративної відповідальності за ч. 3 ст. 210-1 КУпАП у виді штрафу у розмірі 17 000 грн. Відповідно до вищезазначеної постанови, 02.05.2024, ОСОБА_4 було вручено повістку про виклик до ІНФОРМАЦІЯ_4 , відповідно до якої йому належало з`явитися 06.05.2024 за адресою: АДРЕСА_1 . Проте, у зазначений час він з`явився, про наявність поважних причин неприбуття не повідомляв. Відповідно до постанови № 7307 по справі про адміністративне правопорушення за ч. З ст. 210-1 КУпАП від 04.06.2025 позивача притягнуто до відповідальності у вигляді штрафу в сумі 17000 грн. за неприбуття за викликом 06.05.2024 у строк зазначений у повістці, яку останній отримав. Разом з тим, жодної повістки, позивач від відповідача про виклик не отримував та не знав про необхідність явки до відповідача, а також не зміг подати заперечення проти розгляду справи за його відсутності про розгляді протоколу про адміністративне правопорушення. Будь-яких конкретних правових, беззаперечних доказів, які б свідчили про те, що позивач отримував повістку відповідача та не прибув за викликом без поважних причин складена відповідачем постанова не містить Вищевикладене свідчить про неузгодженість дій відповідача та постанови відповідача з вищевказаними нормами права, зокрема, ст. 22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» від 21.10.1993 № 3543-ХІІ, правової позиції Верховного Суду, викладеної в постанові від 18.07.2020 у справі № 216/5226/16-а та дає правові підстави для висновку, що позивача притягнуто до адміністративної відповідальності з порушенням встановленої законодавством і гарантованої Конституцією України процедури притягнення до відповідальності.

В судовому засіданні позивач позовні вимоги підтримав зазначив, що перебуває на обліку в психіатра, і йому потрібно було повторно пройти медогляд, повістку він не отримував, вказав, що підпис в розписці і в заві про розгляд справи без його участі ставив, однак не пам`ятає коли саме, та не знав про що розписується.

Представник відповідача Міхненко С.С. підтримав позовні вимоги, зазначив, що постановою № 7307 від 04.06.2024, винесеною начальником ІНФОРМАЦІЯ_3 ОСОБА_2 , ОСОБА_3 притягнуто до адміністративної відповідальності за ч. З ст. 210-1 КУпАПу виді штрафу у розмірі 17 000 грн., жодної повістки, позивач від відповідача про виклик не отримував та не знав про необхідність явки до відповідача, а також не зміг подати заперечення проти розгляду справи за його відсутності про розгляді протоколу про адміністративне правопорушення, підписи на документах зроблені позивачем, однак вони поставлені не в строки зазначені в них.

В судове засідання представник відповідача не з`явився, направив до суду заяву, в якій просить справу розглядати без участі представника, просила врахувати подані раніше докази та відмовити у задоволенні позовних вимог на підставі того, що позивач був повідомлений про необхідність явки до ТЦК та СП, в матеріалах справи наявна розписка, з якої вбачається, що повістку про виклик до ТЦК та СП він отримав особисто під власний підпис. Крім того, до матеріалів справи додано заяву від ОСОБА_1 про розгляд справи без його участі, у якій останній свою вину визнає.

Суд, заслухавши учасників, дослідивши матеріали справи на засадах змагальності та в межах позовних вимог, дійшов до наступного висновку.

Судом встановлено, що 04 червня 2024 року начальником ІНФОРМАЦІЯ_5 полковником ОСОБА_5 винесено постанову №1/234 про накладення на ОСОБА_1 адміністративного стягнення у виді штрафу в сумі 17000 грн. у справі про вчинення адміністративного правопорушення передбаченого ч.3 ст.210-1 КУпАП за порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію вчиненого в особливий період.

Як встановлено із вказаної постанови, ОСОБА_6 , 25.05.2024 року, як такий, що ухилявся від виконання військового обов`язку, був розшуканий та доставлений органами Національної поліції відповідно до звернення №1/2608 від 07.05.2024р. про розшук і доставлення, що передбачене пунктом 56 постанови Кабінету Міністрів України від 30 грудня 2022 р. № 1487 до ІНФОРМАЦІЯ_6 . Також зазначено, що громадянину ОСОБА_1 02.05.2024 р. було вручено повістку про виклик до ІНФОРМАЦІЯ_4 , відповідно до якої йому належало з`явитися 06.05.2024 р. за адресою: АДРЕСА_1 . Проте у визначений час він не з ’явився. Про наявність поважних причин неявки не повідомляв. З моменту вручення повістки до його розшуку та доставлення до ІНФОРМАЦІЯ_4 самостійно не з`являвся. Проте в матеріалах справи наявна його заява про розгляд справи у його відсутність.

В протоколі № 1/234 від 25.05.2024, наданого представником відповідача до відзиву, зазначено, що ОСОБА_1 , 1985 р.н., 25.05.2024, як такий, що ухилився від виконання військового обов`язку, був розшуканий органами Національної поліції відповідно до звернення про розшук і доставку. Також, ОСОБА_1 було вручено повістку першим відділом ІНФОРМАЦІЯ_7 ,відповідно до якої останній зобов`язаний був з`явитись 06.05.2024 для уточнення облікових даних, постановки на військовий облік, визначення призначення на особливий період. Проте у визначений в повістці час він не з`явився та про наявність поважних причин неявки не повідомив. Крім того, ОСОБА_1 роз`яснено змість ст. 63 Конституції України та повідомлено, що розгляд справи про адміністартивне правопорушення відбудеться о 09 год.00 хв. 04 червня 2024 року в приміщенні ІНФОРМАЦІЯ_3 за адресою: АДРЕСА_2 , в кабінеті № 26 та стоїть підпис особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, що не заперечується позивачем у судовому засіданні.

Представником відповідача долучено до матеріалів справи заяву ОСОБА_1 , в якій зазначено, що позивач просить розгляд справи про скоєне ним адміністративне правопорушення за ч. 3 ст. 210-1 КУпАП на підставі протоколу № 1/234 від 254.05.2024 розглядати без його участі. Свою вину у скоєному правопорушення визнав. Вказана заява підписана ОСОБА_1 , що не заперечується позивачем в судовому засіданні.

В розписці виданої на ім`я ОСОБА_1 зазначено про виклик позивача до ІНФОРМАЦІЯ_4 на 06.05.2024 о 09 год. 00 хв., дата одержання 02.05.2024, яку підписано ОСОБА_1 , що не заперечується позивачем у справі.

Частиною 3 ст. 210-1 КУпАП передбачена адміністративна відповідальність за порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію в особливий період, яка зокрема тягне за собою накладення штрафу на громадян від однієї тисячі до однієї тисячі п`ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

В примітці до статті 210 КУпАП зазначено, що положення статей 210, 210-1 цього Кодексу не застосовуються у разі можливості отримання держателем Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів персональних даних призовника, військовозобов`язаного, резервіста шляхом електронної інформаційної взаємодії з іншими інформаційно-комунікаційними системами, реєстрами (у тому числі публічними), базами (банками) даних, держателями (розпорядниками, адміністраторами) яких є державні органи.

Відповідно до абз. 2 ч. 1 ст. 22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» громадяни зобов`язані з`являтися за викликом до територіального центру комплектування та соціальної підтримки у строк та місце, зазначені в повістці (військовозобов`язані, резервісти Служби безпеки України - за викликом Центрального управління або регіонального органу Служби безпеки України, військовозобов`язані, резервісти розвідувальних органів України - за викликом відповідного підрозділу розвідувальних органів України), для взяття на військовий облік військовозобов`язаних чи резервістів, визначення їх призначення на особливий період, направлення для проходження медичного огляду.

Відповідно до положень ч. 3 ст. 22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» під час мобілізації громадяни зобов`язані з`явитися у разі отримання повістки про виклик до територіального центру комплектування та соціальної підтримки громадянин зобов`язаний з`явитися у зазначені у ній місце та строк.

Поважними причинами неприбуття громадянина у строк, визначений у повістці, які підтверджені документами відповідних уповноважених державних органів, установ та організацій (державної та комунальної форм власності), зокрема визнаються хвороба громадянина, або інші обставини, які позбавили його можливості особисто прибути у визначені пункт і строк.

У разі неприбуття громадянин зобов`язаний у найкоротший строк, але не пізніше трьох діб від визначених у повістці дати і часу прибуття до територіального центру комплектування та соціальної підтримки, повідомити про причини неявки шляхом безпосереднього звернення до зазначеного у повістці територіального центру комплектування та соціальної підтримки або в будь-який інший спосіб з подальшим його прибуттям у строк, що не перевищує сім календарних днів.

Виклик громадян до районних (міських) територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки чи їх відділів під час мобілізації здійснюється шляхом вручення (надсилання) повістки (додаток 1) (пункт 28 Порядку проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації, на особливий період, затвердженого постаново Кабінету Міністрів України від 16 травня 2024 року № 560 (надалі - Порядок № 560)).

Під час вручення повістки здійснюється фото- і відеофіксація із застосуванням технічних приладів та засобів фото- та відеофіксації представником територіального центру комплектування та соціальної підтримки або поліцейським (пункт 40 Порядку № 560).

У разі вручення повістки належним підтвердженням оповіщення військовозобов`язаного про виклик до районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки або його відділу є:

1)особистий підпис про отримання повістки.

Отже, особистий підпис про отримання повістки є один з способів підтвердження вручення повістки або ознайомлення з її змістом.

Суд також бере до уваги, що позивач у позові і в судовому засіданні визнавав та підтвердив, що підпис в розписці та в протоколі № 1/234 зроблені ним власноручно./

Таким чином, особистий підпис про отримання повістки є достатнім та належним підтвердженням того, що позивач був повідомлений належним чином про виклик до ТЦК, твердження позивача про те, що він не знає коли підписував документи та не знав, що підписував, не свідчить про неналежне повідомлення позивача про виклик до відповідача, оскільки ОСОБА_1 несе відповідальність відповідно до абз. 2 ч. 1 ст. 22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», а саме зобов`язаний з`являтися за викликом до територіального центру комплектування та соціальної підтримки у строк та місце, зазначені в повістці.

Відповідно до ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

У відповідності до ст.72 КАС України, доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.

Згідно з положеннями ст. 251 КУпАП, доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

Враховуючи викладене, вбачається, що ОСОБА_1 не з`явився до ІНФОРМАЦІЯ_3 04.06.2024, хоча був належним чином повідомлений , про що свідчить протокол № 1/234, в якому міститься інформація про день, час та місце розгляду, який підписаний позивачем, вказаний підпис належить ОСОБА_1 , який в засіданні не заперечив, що це його підпис, однак зазначив, що не знає коли і про що останній розписувався, однак суд приходить до висновку, що позивач фактично повідомлений про розгляд справи та не надав доказів того, що він про неможливість прибуття на розгляд справи про адміністративне правопорушення та доказів того, що протокол № 1/234 підписаний з порушенням порядку вручення такого документу. Також, суд враховує те, що позивач в заяві від 25.05.2024 року зазначив, що свою вину у скоєному правопорушенні визнає. Таким чином, неявка позивача до ІНФОРМАЦІЯ_3 була вірно кваліфікована як дії, які містять склад адміністративного правопорушення, передбачений ч. 3ст. 210-1 КУпАП.

За наведених вище обставин, суд доходить до переконання, що у задоволенні позову ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 , начальника ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_2 про скасування постанови по справі про адміністративного правопорушення слід відмовити.

На підставі ст.ст.7,9,210-1,245,247,251,258,268,279,280,288,289 КУпАП, та керуючись ст.ст.5,9,19,20,70,72-77,122,242,244-246,257,271,286 КАС України, суд

ухвалив:

У задоволенні позову ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 , начальника ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_2 про скасування постанови № 7307 від 04.06.2024 по справі про адміністративного правопорушення - відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга подається до Сьомого апеляційного адміністративного суду протягом десяти днів з дня проголошення судового рішення.

Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_8 , РНОКПП НОМЕР_1 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_3 .

Відповідач: ІНФОРМАЦІЯ_9 , ЄРДПОУ: НОМЕР_2 , місцезнаходження: АДРЕСА_2 .

Відповідач: начальник ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_2 , адреса: АДРЕСА_2 .

Суддя Роман ВАСИЛЕНКО