Рішення від 10 березня 2026 р. у справі №580/13925/25 — Черкаський окружний адміністративний суд

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 березня 2026 року справа № 580/13925/25

м. Черкаси

Черкаський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Гайдаш В.А., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області, Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії,

ВСТАНОВИВ:

До Черкаського окружного адміністративного суду надійшов позов ОСОБА_1 (далі - позивач) до Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області (далі – відповідач 1), Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області (далі – відповідач 2), в якому позивач просить:

- визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області, щодо відмови в призначенні ОСОБА_1 пенсії за віком відповідно до Закону №1058 по причині відсутності необхідного страхового стажу;

- зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду в Черкаській області, призначити ОСОБА_1 пенсію за віком, врахувавши до страхового стажу періоди проходження військової служби з 22.10.1983 по 18.12.1985 згідно військового квитка НОМЕР_1 від 22.10.1983, оскільки наявне необумовлене виправлення прізвища, не засвідчено належним чином період роботи з 03.11.1987 по 15.03.2001, оскільки наявне необумовлене виправлення номеру наказу про звільнення з роботи, не засвідчено належним чином.

В обґрунтування своїх вимог позивач вказав, що йому було протиправно відмовлено у призначенні пенсії за віком у зв`язку з відсутністю страхового стажу, визначеного ст. 26 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування". Відсутність необхідного страхового стажу виникла у зв`язку з не зарахуванням періоду проходження військової служби з 22.10.1983 по 18.12.1985, та період роботи з 03.11.1987 по 15.03.2001. Відповідачем не враховано, що не всі недоліки записів у трудовій книжці можуть бути підставою для неврахування відповідного стажу, оскільки визначальним є підтвердження факту зайнятості особи на відповідних роботах, а не правильність записів у трудовій книжці. На переконання позивача, необґрунтоване неврахування зазначеного періоду його роботи до страхового стажу суперечить нормам пенсійного законодавства та порушує його право на належний соціальний захист.

Ухвалою суду від 22.12.2025 позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі, призначено справу до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін.

Представник Головного управління ПФУ в Черкаській області, подав відзив на позов у якому зазначив, що позивач звернувся в Головне управління із заявою про призначення пенсії та відповідальним структурним підрозділом за розгляд заяви позивача та прийняття рішення було визначено Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області, а тому, Головне управління ПФУ в Черкаській області виконало виключно 2 функції: прийняло заяву позивача та направило відповідь за результатами розгляду такої заяви. Отже, Головне управління не приймало жодного розпорядчого акта за результатами розгляду заяви позивача про призначення пенсії, а тому у задоволені позовних вимог просить відмовити.

Ухвалою Черкаського окружного адміністративного суду від 20.02.2026 залучено до участі у справі № 580/13925/25 як співвідповідача Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області (код ЄДРПОУ 20987385).

Представник Головного управління ПФУ у Одеській області, подав відзив на позов у якому зазначив, що 04.09.2025 ОСОБА_1 звернувся до органів Пенсійного фонду України із заявою про призначення пенсії за віком відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», проте рішенням Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області №230750003927 від 11.09.2025 року позивачу було відмовлено в призначенні пенсії за віком з підстав, відсутності необхідного страхового стажу- 32 роки., зазначивши, що дата з якої позивач матиме право на пенсійну виплату 03.09.2030. У задоволені позову просить відмовити повністю.

Дослідивши матеріали справи, суд встановив наступне.

04.09.2025 ОСОБА_1 звернувся до органів Пенсійного фонду України із заявою про призначення пенсії за віком відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування».

Рішенням Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області №230750003927 від 11.09.2025 року позивачу було відмовлено в призначенні пенсії за віком у зв`язку з відсутністю необхідного страхового стажу. Як вбачається з рішення, до страхового стажу позивача не зараховано період проходження військової служби з 22.10.1983 по 18.12.1985 згідно військового квитка НОМЕР_1 від 22.10.1983, оскільки наявне необумовлене виправлення прізвища, та не засвідчено належним чином, а також період роботи з 03.11.1987 по 15.03.2001, оскільки наявне необумовлене виправлення номеру наказу про звільнення з роботи, не засвідчено належним чином.

Не погоджуючись з цим рішенням, позивач звернувся до суду з даним позовом.

Надаючи оцінку правовідносинам, що виникли між сторонами, суд виходить з наступного.

Умови і порядок пенсійного забезпечення громадян України визначені Законом України від 05.11.1991 року № 1788-ХІІ "Про пенсійне забезпечення" (надалі - Закон № 1788) та Законом України від 09.07.2003 року № 1058-ІV "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" (надалі - Закон № 1058).

Відповідно до статті 46 Конституції України, громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом. Це право гарантується загальнообов`язковим державним соціальним страхуванням за рахунок страхових внесків громадян, підприємств, установ і організацій, а також бюджетних та інших джерел соціального забезпечення; створенням мережі державних, комунальних, приватних закладів для догляду за непрацездатними. Пенсії, інші види соціальних виплат та допомоги, що є основним джерелом існування, мають забезпечувати рівень життя, не нижчий від прожиткового мінімуму, встановленого законом.

Згідно пункту 1 Порядку №637 основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. За відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній трудовий стаж встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами.

Згідно з пунктом 3 Порядку №637 за відсутності трудової книжки, а також у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні необхідні записи або містяться неправильні чи неточні записи про періоди роботи, для підтвердження трудового стажу приймаються дані, наявні в реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування, довідки, виписки із наказів, особові рахунки і відомості на видачу заробітної плати, посвідчення, характеристики, письмові трудові договори і угоди з відмітками про їх виконання та інші документи, які містять відомості про періоди роботи.

Аналіз наведених норм свідчить про те, що саме трудова книжка працівника є основним документом, що підтверджує його стаж роботи.

Судом встановлено, що у наявній в матеріалах справи копії трудової книжки позивача НОМЕР_2 від 03.11.1987 р. містяться записи:

- № 1 від 03.11.1987 мовою оригіналу «"Городищщенське АТП 17147" Прийнятий на роботу водієм автомобіля 3-го класу.Наказ №179лс від 02.11.1987 р."»;

- № 3 від 15.03.2001 мовою оригіналу «"Звільнений за скороченням штату (п.1 ст.40 КЗпП України). Наказ №16-ос від 15.03.2001 р."».

Як зазначалось вище, підставою не зарахування до загального страхового стажу вказаного періоду роботи позивача було те, що оскільки наявне необумовлене виправлення номеру наказу про звільнення з роботи, не засвідчено належним чином.

Судом встановлено, що у наявній в матеріалах справи копії військового квитка НОМЕР_1 від 22.09.1983 р.на аркуші 4 в розділі 15 проходження дійсної військової служби міститься запис: 17.11.83 НОМЕР_3 , рядовий стрілець, №292 та запис: 18.12.85 НОМЕР_4 рядовий сержант №288.

Як зазначалось у рішенні про відмову, підставою не зарахування до загального страхового стажу вказаного періоду проходження військової служби позивача було те, що оскільки наявне необумовлене виправлення прізвища, не засвідчено належним чином.

З цього приводу суд зазначає, що на працівника не слід покладати ризик негативних наслідків (позбавлення позивача його конституційного права на соціальний захист щодо вирішення питань про зарахування стажу) за недоліки оформлення записів трудової книжки та військового квитка якщо недоліки допущені із вини адміністрації підприємства.

Верховний Суд у постанові від 21.02.2018 в справі №687/975/17 вказав, що на особу не може перекладатись тягар доведення правдивості чи достовірності даних, що зазначені у його трудовій книжці. Працівник не може відповідати за правильність та повноту оформлення документів на підприємстві, неналежний порядок ведення та заповнення трудової книжки чи іншої документації з вини адміністрації підприємства, відтак вказані обставини не можуть бути підставою для позбавлення позивача його конституційного права на соціальний захист щодо вирішення питань з призначення пенсії за віком.

Європейський суд з прав людини у справі "Рисовський проти України" (заява №29979/04, рішення від 20.10.2011 року) підкреслив особливу важливість принципу "належного урядування". Цей принцип передбачає, що у разі, коли йдеться про питання загального інтересу, зокрема, якщо справа впливає на такі основоположні права людини, як майнові права, державні органи повинні діяти вчасно та в належний і якомога послідовніший спосіб. Зокрема, на державні органи покладено обов`язок запровадити внутрішні процедури, які посилять прозорість і ясність їхніх дій, мінімізують ризик помилок і сприятимуть юридичній визначеності у цивільних правовідносинах, які зачіпають майнові інтереси.

Принцип "належного урядування", як правило, не повинен перешкоджати державним органам виправляти випадкові помилки, навіть ті, причиною яких є їхня власна недбалість. Будь-яка інша позиція була б рівнозначною, inter alia, санкціонуванню неналежного розподілу обмежених державних ресурсів, що саме по собі суперечило б загальним інтересам. З іншого боку, потреба виправити минулу "помилку" не повинна непропорційним чином втручатися в нове право, набуте особою, яка покладалася на легітимність добросовісних дій державного органу. Іншими словами, державні органи, які не впроваджують або не дотримуються своїх власних процедур, не повинні мати можливість отримувати вигоду від своїх протиправних дій або уникати виконання своїх. Ризик будь-якої помилки державного органу повинен покладатися на саму державу, а помилки не можуть виправлятися за рахунок осіб, яких вони стосуються.

За таких обставин, суд вважає, що відповідач, ГУ ПФУ у Одеській області, протиправно не зарахував до страхового стажу позивача період період проходження військової служби з 22.10.1983 по 18.12.1985 та період роботи з 03.11.1987 по 15.03.2001.

У свою чергу, відповідач доводів позовної заяви не спростував, всупереч ч. 2 ст. 77 КАС України правомірності свого рішення про відмову у призначенні пенсії за віком не довів.

Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України.

Враховуючи, що оскаржуване рішення ґрунтується на недостатності страхового стажу позивача через незарахування вищевказаних спірних періодів роботи і служби, що визнано судом протиправним, таке рішення не відповідає приписам ч. 2 ст. 2 КАС України, а тому підлягає скасуванню.

Згідно з частинами 1-2 ст. 9 КАС України, розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб`єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Відповідно до ч. 3 ст. 245 КАС України у разі скасування нормативно-правового або індивідуального акта суд може зобов`язати суб`єкта владних повноважень вчинити необхідні дії з метою відновлення прав, свобод чи інтересів позивача, за захистом яких він звернувся до суду.

При цьому суд враховує, що пунктом 4.2 Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій, відповідно до Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування", затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України від 25.11.2005 №22-1, визначено, що після реєстрації заяви та сканування копій документів засобами програмного забезпечення за принципом екстериторіальності визначається структурний підрозділ органу, що призначає пенсію, який формує атрибути сканованих документів (із зазначенням часу їх створення), електронну пенсійну справу.

У справі, яка розглядається, суд встановив, що для прийняття рішення за результатами поданої позивачем заяви за принципом екстериторіальності структурним підрозділом визначено ГУ ПФУ у Одеській області, рішенням якого відмовлено позивачу у призначенні пенсії за віком, відтак дії зобов`язального характеру має вчинити територіальний орган Пенсійного фонду України, визначений за принципом екстериторіальності, що вирішував питання про призначення пенсії за віком, яким у цьому випадку є ГУ ПФУ у Одеській області.

Аналогічний правовий висновок міститься у постанові Верховного Суду від 08 лютого 2024 року в справі № 500/1216/23.

Виходячи з встановлених фактичних обставин справи та відповідно до заявлених позовних вимог суд вважає за необхідне з метою повного захисту порушених прав позивача зобов`язати ГУ ПФУ у Одеській області зарахувати ОСОБА_1 до страхового стажу період проходження військової служби з 22.10.1983 по 18.12.1985 та період роботи з 03.11.1987 по 15.03.2001.

Щодо позовних вимог про зобов`язання призначити пенсію за віком відповідно до Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" , суд вважає, що вказані вимоги є передчасними, оскільки орган Пенсійного фонду після зарахування спірних періодів до страхового стажу зобов`язаний визначити страховий стаж позивача з урахуванням спірних періодів.

Отже, суд, з урахуванням норми ч. 2 ст. 9 КАС України, вважає за необхідне вийти за межі позовних вимог та зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України у Одеській області повторно розглянути заяву позивача про призначення пенсії за віком від 04.09.2025 та прийняти рішення з урахуванням висновків суду.

Враховуючи те, що позовні вимоги задоволені частково, проте даний спір виник внаслідок протиправного рішення відповідача, то суд на підставі ч.8 ст.139 КАС України стягує на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України у Одеській області судовий збір у розмірі 1211,20 грн.

Керуючись ст.ст. 90, 139, 143, 241-246, 250, 255, 295 КАС України, суд, -

В И Р І Ш И В:

Адміністративний позов задовольнити частково.

Визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області, щодо відмови в призначенні ОСОБА_1 пенсії за віком відповідно до Закону №1058 по причині відсутності необхідного страхового стажу.

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області зарахувати ОСОБА_1 до страхового стажу період проходження військової служби з 22.10.1983 по 18.12.1985 та період роботи з 03.11.1987 по 15.03.2001.

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України у Одеській області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 заяву від 04.09.2025 про призначення пенсії за віком та прийняти рішення з урахуванням висновків суду.

У задоволенні інших вимог відмовити.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області (65609, Одеська область, м. Одеса, вул. Канатна, 83, код ЄДРПОУ 20987385) на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ( АДРЕСА_1 РНОКПП НОМЕР_5 ) судові витрати зі сплати судового збору у сумі 1211(одна тисяча двісті одинадцять) грн 20 (шістдесят) коп.

Рішення може бути оскаржено до Шостого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного рішення.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя Віталіна ГАЙДАШ