Рішення від 11 березня 2026 р. у справі №520/19602/25 — Харківський окружний адміністративний суд

Харківський окружний адміністративний суд

61700, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710

ДОДАТКОВЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 березня 2026 р. №520/19602/25

Харківський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді - Лариси Мар`єнко, розглянувши у місті Харкові у приміщенні Харківського окружного адміністративного суду у письмовому провадженні заяву представника позивача щодо розподілу судових витрат з правничої допомоги в адміністративній справі №520/19602/25 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "САНФЛАУВЕР ТРЕЙД" до Київської митниці як відокремленого підрозділу Державної митної служби України про визнання дій протиправним та скасування рішення, картки відмови -

В С Т А Н О В И В:

02.03.2026 від представника Товариства з обмеженою відповідальністю "САНФЛАУВЕР ТРЕЙД" через ЄСІТС "Електронний суд" надійшла заява, в якій представник позивача просив суд: ухвалити додаткове рішення по справі щодо розподілу судових витрат, яким стягнути на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "САНФЛАУВЕР ТРЕЙД" (юридична адреса: 61058, м.Харків, вул.Коцарська, б.20, код за ЄДРПОУ 45124044) за рахунок бюджетних асигнувань Київської митниці як відокремленого підрозділу Державної митної служби України (юридична адреса: б.Гавела Вацлава, будинок 8А, м.Київ, 03124, код ЄДРПОУ 43997555) суму витрат на правову допомогу у розмірі 10000,00 грн.

Ухвалою суду від 11.03.2026 року заяву представника позивача прийнято до провадження в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін у судове засідання.

Від представника відповідача через систему "Електронний суд" надійшло клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги, в якому представник Київської митниці як відокремленого підрозділу Державної митної служби України зазначив, що гонорар адвоката за надану правову допомогу у розмірі 10000,00 грн. є завищеним, стягнення адвокатських витрат у зазначеній сумі не відповідає вищевказаним критеріям розумності, спів розмірності.

Відповідно до частини 3 статті 252 КАС України, суд, що ухвалив рішення, ухвалює додаткове судове рішення в тому самому складі протягом десяти днів з дня надходження відповідної заяви. Додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення. У разі необхідності суд може розглянути питання ухвалення додаткового судового рішення в судовому засіданні з повідомленням учасників справи. Неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час та місце судового засідання, не перешкоджає розгляду заяви.

Враховуючи, що адміністративну справі розглянуто в порядку спрощеного провадження без виклику сторін, суд не вбачає необхідності для виклику сторін для розгляду заяви про розподіл судових витрат, пов`язаних з правничою допомогою адвоката.

Дослідивши заяву про стягнення витрат на правничу допомогу в розмірі 10000 грн та додані до неї документи, заперечення представника відповідача, судом встановлено наступне.

Рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 27.02.2026 року задоволено адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю "САНФЛАУВЕР ТРЕЙД" до Київської митниці як відокремленого підрозділу Державної митної служби України про визнання дій протиправними та скасування рішення, картки відмови.

Визнано протиправним та скасовано рішення Київської митниці Державної митної служби України про коригування митної вартості від 20.05.2025 №UA100200/2025/000002/2 та картку відмови у в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA100200/2025/000093 від 20.05.2025.

Стягнуто за рахунок бюджетних асигнувань Київської митниці, як відокремленого підрозділу Державної митної служби України (бул.Гавела Вацлава, буд.8А, м.Київ, 03124, код ЄДРПОУ 43997555) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "САНФЛАУВЕР ТРЕЙД" (вул.Коцарська, буд.20, м.Харків, 61012, код ЄДРПОУ 45124044) витрати зі сплати судового збору у розмірі 3028 (три тисячі двадцять вісім) гривень 00 копійок.

За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката (ч.2 ст.134 КАС України).

Частиною 4 ст.132 КАС України передбачено, що для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Окрім вимоги про підтвердження витрат належно оформленими письмовими документами, згідно з ч.5 ст.132 КАС України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи; а відповідно до ч.9 ст.139 КАС України при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору (у випадках, коли відповідно до закону досудове вирішення спору є обов`язковим) та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись.

З огляду на положення ч.3 ст.134, ч.4 ст.134, ч.5 ст.134, ч.7 ст.134, ч.7 ст.139 КАС України, ч.8 ст.139, ч.9 ст.139 КАС України, ст.17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини", рішення Європейського суду з прав людини у справі "Схід/Захід Альянс Лімітед проти України" (заява №19336/04), правового висновку постанови Верховного Суду від 16.03.2021р. у справі №520/12065/19 до кола критеріїв та юридично значимих факторів у питанні розподілу між учасниками справи витрат на професійну правничу допомогу належать: 1) документальне підтвердження реальності витрат (обсяг документально підтвердженої роботи адвоката); 2) вимушеність чи неминучість витрат; 3) складність справи; 4) ціна позову чи значення справи для учасника спору; 5) поведінка сторони; 6) причини виникнення спору; 7) своєчасність подання доказів понесення витрат; 8) наявність заперечень іншого учасника справи відносно розміру витрат; 9) результат вирішення спору.

При цьому, в силу правової позиції, викладеної в постанові Верховного Суду від 28.12.2020 по справі №640/18402/19, вирішуючи питання про розподіл судових витрат, суд має враховувати, що розмір відшкодування судових витрат, не пов`язаних зі сплатою судового збору, повинен бути співрозмірним з ціною позову, тобто не має бути явно завищеним порівняно з ціною позову. Також судом мають бути враховані критерії об`єктивного визначення розміру суми послуг адвоката. У зв`язку з цим суд з урахуванням конкретних обставин, зокрема, ціни позову, може обмежити такий розмір з огляду на розумну необхідність судових витрат для конкретної справи.

При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін.

Як вбачається з матеріалів справи, професійна правнича допомога у даній справі надавалася позивачу Адвокатом Борщовим Геннадієм Євгеновичем, на підставі договору про надання правової допомоги №02/06 від 02.06.2025, за умовами якого клієнт доручає, а адвокат приймає на себе зобов`язання надати клієнту за винагороду необхідну правову допомогу .

02.06.2025 між Адвокатом та Клієнтом укладено додаток №1, гонорар (винагорода) адвоката, за надання правничої допомоги за договором складається з гонорару за надання послуги. Сторони домовились про орієнтовну вартість послуг, що можуть бути надані в рамках Договору у справі щодо судового оскарження рішення Київської митниці Державної митної служби України про коригування митної вартості товарів №UA100200/2025/000002/2 від 20.05.2025 та картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA100200/2025/000093 від 20.05.2025.

Відповідно до п.3.2 Договору №02/06 про надання правничої (правової) допомоги розмір гонорару за адвокатські послуги, невичерпний перелік яких вказано у п.1.1 Договору, визначається в Актах приймання-передачі наданих послуг, які формуються ним в міру необхідності та складаються Виконавцем по закінченню відповідних етапів надання послуг, та повинен бути сплачений Замовником на розрахунковий рахунок Виконавця протягом 3 (трьох) банківських днів після їх підписання.

На підтвердження понесених позивачем витрат з правничої допомоги до матеріалів справи надано копію договору про надання правової допомоги №02/06 від 02.06.2025 та додаток до договору, копію акт №1 приймання передачі наданих послуг від 25.08.2025 на суму 10000,00 грн, копію письмової консультації щодо порядку оскарження Рішення митниці, платіжну інструкцію №31 від 26.08.2025 щодо оплати ТОВ "САНФЛАУВЕР ТРЙД" на рахунок адвоката, ФОП ОСОБА_1 , грошових коштів у розмірі 10000,00 грн.

Як вбачається акту від 25.08.2025 виконаних робіт за договором про надання правової допомоги від 02.06.2025, клієнту були надані наступні послуги:

1) надання письмової консультації щодо порядку оскарження Рішень митниці про коригування митної вартості - 1 послуга, що складає 500,00 грн;

2) аналіз документів: Рішення Київської митниці Державної митної служби України про коригування митної вартості товарів №UA100200/2025/000002/2 від 20.05.2025 та картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA100200/2025/000093 від 20.05.2025 (договори з контрагентами, додатки до договорів, специфікації, митні декларації та експортні декларації, ТТН тощо - 1 послуга, що складає 2000 грн;

3) складання проекту позовної заяви про скасування Рішення про коригування митної вартості, товарів та карти відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення (по справі №520/19602/25) - 1 послуга, що складає 5000,00 грн;

4) складання проекту Відповіді на відзив по справі №520/19602/25 - 1 послуга, що складає 2000,00 грн;

5) подання позовної заяви, відповіді на відзив із використанням системи "Електронний суд" по справі №520/19602/25 - 500 грн. Всього надано послуг на суму 10000,00 грн.

Згідно зі статтею 132 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.

До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати, зокрема, витрати на професійну правничу допомогу.

Частинами першою-п`ятою статті 134 КАС України обумовлено, що витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката.

Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Загальний порядок розподілу судових витрат урегульовано статтею 139 КАС України, частинами першою, третьою якої встановлено, що при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Частиною сьомою статті 134 КАС України встановлено, що обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Відповідно до частини сьомої статті 139 КАС України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

Системний аналіз змісту вищевказаних норм дозволяє дійти висновку, що від учасника справи вимагається надання доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою.

Що стосується часу, витраченого фахівцем в галузі права, то зі змісту вказаних норм процесуального права можна зробити висновок, що достатнім є підтвердження лише кількості такого часу, але не обґрунтування, яка саме кількість часу витрачена на відповідні дії.

Відповідна правова позиція наведена у постанові Верховного Суду від 13 грудня 2018 року в справі №816/2096/17.

Як зазначив Верховний Суд у постанові від 04.02.2020 у справі №280/1765/19, склад та розмір витрат, пов`язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмета доказування у справі. На підтвердження цих обставин суду повинні бути надані договір про надання правової допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг та ін.), документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов`язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження). Зазначені витрати мають бути документально підтверджені та доведені. Відсутність документального підтвердження витрат на правову допомогу, а також розрахунку таких витрат є підставою для відмови у задоволенні вимог про відшкодування таких витрат.

Вирішуючи питання про розподіл судових витрат, суд має враховувати, що розмір відшкодування судових витрат, не пов`язаних зі сплатою судового збору, повинен бути співрозмірним з ціною позову, тобто не має бути явно завищеним порівняно з ціною позову. Також судом мають бути враховані критерії об`єктивного визначення розміру суми послуг адвоката. У зв`язку з цим суд з урахуванням конкретних обставин, зокрема ціни позову, може обмежити такий розмір з огляду на розумну необхідність судових витрат для конкретної справи.

Відповідно до практики Європейського суду з прав людини, про що, зокрема, відзначено у пункті 95 рішення у справі "Баришевський проти України" (Заява №71660/11), пункті 80 рішення у справі "Двойних проти України" (Заява №72277/01), пункті 88 рішення у справі "Меріт проти України" (заява № 66561/01), заявник має право на відшкодування судових та інших витрат лише у разі, якщо доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їх розмір обґрунтованим.

Крім того, у пункті 154 рішення Європейського суду з прав людини у справі "Lavents v. Latvia" (заява №58442/00) зазначено, що згідно зі статтею 41 Конвенції Суд відшкодовує лише ті витрати, які, як вважається, були фактично і обов`язково понесені та мають розумну суму.

Постановою Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 20.08.2021 року по справі №520/5311/2020 зазначено, що у застосуванні критерію співмірності витрат на оплату послуг адвоката суд користується досить широким розсудом, який, тим не менш, повинен ґрунтуватися на критеріях, визначених у частині п`ятій статті 134 КАС України. Ці критерії суд застосовує за наявності наданих стороною, яка вказує на неспівмірність витрат, доказів та обґрунтування невідповідності заявлених витрат цим критеріям.

Поряд з тим, Велика Палата Верховного Суду у постанові від 19 лютого 2020 року у справі №755/9215/15-ц вказала про виключення ініціативи суду з приводу відшкодування витрат на професійну правничу допомогу одній із сторін без відповідних дій з боку такої сторони.

У вказаній постанові Велика Палата Верховного Суду при вирішенні питання про стягнення витрат на професійну правничу допомогу застосувала відповідний підхід надавши оцінку виключно тим обставинам, щодо яких інша сторона мала заперечення.

Отже, принцип співмірності розміру витрат на професійну правничу допомогу повинен застосовуватися відповідно до вимог частини шостої статті 134 КАС України за наявності клопотання іншої сторони.

Зазначений підхід до вирішення питання зменшення витрат на правничу допомогу знайшов своє відображення і в постановах Верховного Суду від 2 жовтня 2019 року (справа №815/1479/18), від 15 липня 2020 року (справа №640/10548/19), від 21 січня 2021 року (справа №280/2635/20).

При вирішенні спору, суд, зважаючи на практику Європейського суду з прав людини щодо застосування ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року (далі за текстом - Конвенція; рішення від 21.01.1999 у справі "Гарсія Руїз проти Іспанії", від 22.02.2007 у справі "Красуля проти Росії", від 05.05.2011 у справі "Ільяді проти Росії", від 28.10.2010 у справі "Трофимчук проти України", від 09.12.1994 у справі "Хіро Балані проти Іспанії", від 01.07.2003 у справі "Суомінен проти Фінляндії", від 07.06.2008 у справі "Мелтекс ЛТД (MELTEX LTD) та Месроп Мовсесян (MESROP MOVSESYAN) проти Вірменії"), надав оцінку усім юридично значимим факторам і обставинам справи, дослухався до усіх ясно і чітко сформульованих та здатних вплинути на результат вирішення спору аргументів сторін, виклав власні мотиви конкретного тлумачення змісту належних норм матеріального і процесуального права.

Враховуючи складність справи, кількість затраченого часу для підготовки процесуальних документів адвокатом та участь у судових засіданнях, розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження, заперечення представника відповідача, одночасне поєднання таких факторів як: нерозумність об`єктивної необхідності судових витрат у такій сумі для конкретної справи, суд приходить до висновку про необхідність зменшення заявленої до відшкодування суми витрат.

З огляду на викладене, суд вважає справедливим покласти на відповідачів тягар з відшкодування заявнику 5000,00 грн витрат на професійну правничу допомогу адвоката.

Таким чином, заява представника позивача про розподіл судових витрат підлягає частковому задоволенню.

Керуючись ст. ст. 2, 6-11, 14, 77, 139, 243-246, 250, 255, 294, 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,

В И Р І Ш И В:

Заяву представника позивача – Г.Борщова щодо розподілу судових витрат – задовольнити частково.

Доповнити рішення Харківського окружного адміністративного суду від 27.02.2026 року у справі №520/19602/25 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "САНФЛАУВЕР ТРЕЙД" до Київської митниці як відокремленого підрозділу Державної митної служби України про визнання дій протиправними та скасування рішення, картки відмови.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Київської митниці як відокремленого підрозділу Державної митної служби України (б.Гавела Вацлава, будинок 8А, м.Київ, 03124, код ЄДРПОУ 43997555) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "САНФЛАУВЕР ТРЕЙД" (61058, м.Харків, вул.Коцарська, б.20, код за ЄДРПОУ 45124044) витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 5000 (п`ять тисяч) гривень 00 копійок.

В задоволенні іншої частини заяви – відмовити.

Додаткове рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Додаткове рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Другого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Суддя Лариса МАР`ЄНКО