Рішення від 11 березня 2026 р. у справі №577/7560/25 — Сумський окружний адміністративний суд

СУМСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

12 березня 2026 року Справа № 577/7560/25

Сумський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Опімах Л.М.,

розглянувши у письмовому провадженні в приміщенні суду в м. Суми адміністративну справу №577/7560/25 за позовом ОСОБА_1 до Конотопського відділу державної виконавчої служби у Конотопському районі Сумської області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції, третя особа – старший державний виконавець Ворона Віталій Юрійович про визнання бездіяльності протиправною, зобов`язання вчинити дії,

В С Т А Н О В И В:

22.12.2025 позивач ОСОБА_1 звернувся до Конотопського міськрайонного суду Сумської області з позовною заявою до Конотопського відділу державної виконавчої служби у Конотопському районі Сумської області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції, у якій просить:

- визнати протиправною бездіяльність старшого державного виконавця Конотопського відділу державної виконавчої служби у Конотопському районі Сумської області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції Ворони Віталія Юрійовича у виконавчих провадженнях № 74488966, №75512642, № 74489845, яка полягає в їх не зупиненні з підстав, передбачених п.1 ч.1 ст. 34 Закону України “Про виконавче провадження”;

- зобов`язати старшого державного виконавця Конотопського відлічу державної виконавчої служби у Конотопському районі Сумської області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції Ворону Віталія Юррійовича зупинити виконавчі провадження №74488966, №75512642, № 74489845 з підстав, передбачених п.1 ч. 1 ст. 34 Закону України “Про виконавче провадження”.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що на виконанні у Конотопському відділі державної виконавчої служби у Конотопському районі Сумської області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції перебувають виконавчі провадження 74488966, №75512642, № 74489845 з виконання: постанови №3/577/285/24 від 08.03.2024, винесеної Конотопським міськрайонним судом Сумської області про накладення на позивача штрафу у розмірі 17 000,00 грн та стягнення судового збору у розмірі 605,60 грн; виконавчого листа №1-кп/577/272/24 , виданого 27.06.2024 Конотопським міськрайонним судом Сумської області про стягнення з позивача процесуальних витрат у розмірі 20 067,88 грн.

04.12.2025 позивач звернувся до відповідача з заявою про зупинення вчинення виконавчих дій у виконавчих провадженнях у зв`язку з наявністю підстав, передбачених п. 1 ч. 1 ст. 34 Закону України “Про виконавче провадження”, оскільки проходить військову службу, що унеможливлює проведення виконавчих дій. Проте, відповідач не зупинив виконавчі дії у вказаних виконавчих провадженнях, що стало підставою для звернення до суду.

23.12.2025 Конотопським міськрайонним судом Сумської області ухвалене рішення про передачу справи за цим позовом до Сумського окружного адміністративного суду за підсудністю.

30.01.2026 Сумським окружним адміністративним судом позовну заяву прийнято до розгляду та відкрите провадження у справі.

09.02.2026 від державного виконавця Конотопського відділу державної виконавчої служби у Конотопському районі Сумської області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції Ворони В.Ю. надійшов відзив на позовну заяву, в якому він проти задоволення позовних вимог заперечив, зазначивши що на виконанні у відділі перебувають виконавчі провадженні про стягнення на користь держави грошових коштів з ОСОБА_1 . Обов`язок зупинення виконавцем виконавчих дій на підставі п. 1 ч. 1 ст. 34 Закону України “Про виконавче провадження” обумовлений насамперед неможливістю проведення виконавчих дій в конкретному виконавчому провадженні згідно з умовами служби боржника. Зазначає, що вимагаючи зупинення вчинення виконавчих дій боржником не було надано доказів, які б свідчили, що умови проходження боржником військової служби унеможливлюють вчинення державним виконавцем виконавчих дій у межах виконавчих проваджень. Водночас, державним виконавцем з`ясовано, що боржник проходить військову службу у Військовій частині НОМЕР_1 , у зв`язку з чим направлено постанову про звернення стягнення на дохід боржника, що є заходом примусового характеру та надає змогу проводити виконавчі дії. Разом з тим, скаржником не доведено, що у зазначених виконавчих провадженнях неможливо проводити виконавчі дії згідно з умовами його служби.

У призначене на 10.02.2026 судове засідання належним чином повідомлені учасники справи не з`явилися, про причини неявки суд не повідомили, тому у відповідності до ч.9 ст.205 Кодексу адміністративного судочинства України суд перейшов до розгляду справи у письмовому провадженні.

Дослідивши матеріали справи, суд вважає, що в задоволенні позовних вимог слід відмовити, виходячи з наступного.

Судом встановлено, що на виконанні у Конотопському відділі державної виконавчої служби у Конотопському районі Сумської області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції перебувають виконавчі провадження №74488966, №75512642, № 74489845 з виконання: постанови №3/577/285/24 від 08.03.2024, винесеної Конотопським міськрайонним судом Сумської області про накладення на позивача штрафу у розмірі 17 000,00 грн та стягнення судового збору у розмірі 605,60 грн; виконавчого листа №1-кп/577/272/24 , виданого 27.06.2024 Конотопським міськрайонним судом Сумської області про стягнення з позивача процесуальних витрат у розмірі 20 067,88 грн ( а.с.15-20).

В межах кожного виконавчого провадження боржником ОСОБА_1 подано заяву про зупинення виконавчих провджень на підставі п.1 ч.1 ст.34 Закону України "Про виконавче провадження" та додано копії військового квитка та довідки з військової частини НОМЕР_1 від 24.09.2025 ( а.с. 11,12). За результатами розгляду заяв, листом від 08.12.2025 (а.с. 9) відповідачем повідомлено про відсутність підстав для зупинення виконавчих дій у виконавчих провадженнях, оскільки матеріали провадження не містять обставин, які б свідчили, що умови проходження боржником військової служби унеможливлюють вчинення державним виконавцем виконавчих дій у межах виконавчого провадження.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає таке.

Згідно із частиною 2 статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Частиною 1 статті 55 Конституції України встановлено, що кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб.

Відповідно до статті 1 Закону України “Про виконавче провадження” від 02.06.2016 № 1404-VІІІ (далі - Закон № 1404-VІІІ) виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

За приписами статті 2 Закону № 1404-VІІІ виконавче провадження здійснюється з дотриманням таких засад: 1) верховенства права; 2) обов`язковості виконання рішень; 3) законності; 4) диспозитивності; 5) справедливості, неупередженості та об`єктивності; 6) гласності та відкритості виконавчого провадження; 7) розумності строків виконавчого провадження; 8) співмірності заходів примусового виконання рішень та обсягу вимог за рішеннями; 9) забезпечення права на оскарження рішень, дій чи бездіяльності державних виконавців, приватних виконавців.

Під час здійснення виконавчого провадження виконавець вчиняє виконавчі дії та приймає рішення шляхом винесення постанов, попереджень, внесення подань, складення актів та протоколів, надання доручень, розпоряджень, вимог, подання запитів, заяв, повідомлень або інших процесуальних документів у випадках, передбачених цим Законом та іншими нормативно-правовими актами (ч. 1 ст. 13 Закону № 1404-VIII).

Згідно з пунктом 1 частини 1 статті 26 Закону № 1404-VIII виконавець розпочинає примусове виконання рішення на підставі виконавчого документа, зазначеного у статті 3 цього Закону, за заявою стягувача про примусове виконання рішення.

Виконавець зобов`язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.

Відповідно до пункту 1 частини першої статті 34 Закону № 1404-VIII виконавець зупиняє вчинення виконавчих дій у разі проходження боржником строкової військової служби, військової служби за призовом осіб офіцерського складу, військової служби за призовом під час мобілізації, на особливий період, військової служби за призовом під час мобілізації, на особливий період, військової служби за призовом осіб із числа резервістів в особливий період, або якщо боржник проходить військову службу та виконує бойові завдання військової служби у бойовій обстановці чи в районі проведення антитерористичної операції, здійснення заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях, якщо згідно з умовами служби проведення виконавчих дій неможливе чи на прохання стягувача, який проходить таку військову службу.

Тобто, наведеною нормою передбачено три умови, за наявності яких виконавець зупиняє вчинення виконавчих дій:

- проходження боржником строкової військової служби, військової служби за призовом осіб офіцерського складу, військової служби за призовом під час мобілізації, на особливий період, військової служби за призовом під час мобілізації, на особливий період, військової служби за призовом осіб із числа резервістів в особливий період, якщо згідно з умовами служби проведення виконавчих дій неможливе;

або

- якщо боржник проходить військову службу та виконує бойові завдання військової служби у бойовій обстановці чи в районі проведення антитерористичної операції, здійснення заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях, якщо згідно з умовами служби проведення виконавчих дій неможливе;

чи

- на прохання стягувача, який проходить таку військову службу.

Водночас, судом встановлено, що ОСОБА_1 перебуває на військовій службі по мобілізації у військовій частині НОМЕР_1 , що підтверджується довідкою (форма 5), виданою для подання до Кремінського ЦНАП ( а.с.12).

Виконавчі дії у виконавчих провадженнях №74488966, №75512642, № 74489845 полягають у зверненні стягнення на заробітну плату та інші доходи боржника, про що державним виконавцем винесені та направлені для виконання до військової частини НОМЕР_1 , де проходить військову службу ОСОБА_1 постанови, за змістом яких на військову частину покладений обов`язок здійснювати відрахування із доходу боржника у розмірі 20%.

Статтею 18 Закону №1404-VIII закріплено, що виконавець зобов`язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.

Виконавець під час здійснення виконавчого провадження має право, зокрема, накладати арешт на кошти та інші цінності боржника, зокрема на кошти, які перебувають у касах, на рахунках у банках, інших фінансових установах та органах, що здійснюють казначейське обслуговування бюджетних коштів (крім коштів на єдиному рахунку, відкритому у порядку, визначеному статтею 35-1 Податкового кодексу України, коштів на рахунках платників податків у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, коштів на електронних рахунках платників акцизного податку, коштів на рахунках із спеціальним режимом використання, спеціальних та інших рахунках, звернення стягнення на які заборонено законом), на рахунки в цінних паперах, а також опечатувати каси, приміщення і місця зберігання грошей.

Відповідно до частин першої та другої статті 48 Закону № 1404-VIII звернення стягнення на майно боржника полягає в його арешті, вилученні (списанні коштів з рахунків) та примусовій реалізації. Про звернення стягнення на майно боржника виконавець виносить постанову. Стягнення за виконавчими документами звертається в першу чергу на кошти боржника у національній та іноземній валютах, інші цінності, у тому числі на кошти на рахунках боржника у банках та інших фінансових установах.

Зважаючи на наведені законодавчі положення, які унормовують можливість державним виконавцем здійснювати примусове виконання рішень про стягнення в дохід держави коштів, прийнятих у кримінальній справі та у справі про адміністративне правопорушення, у тому числі шляхом звернення стягнення на майно боржника, що не потребує особистої присутності боржника, суд погоджується з твердженнями державного виконавця про те, що умови служби ОСОБА_1 не свідчать про неможливість проведення державним виконавцем виконавчих дій з метою примусового виконання.

У свою чергу, позивачем не надано жодних належних та допустимих доказів того, що умови проходження ним військової служби унеможливлюють здійснення визначених державним виконавцем на даному етапі виконання виконавчих дій у межах виконавчих проваджень.

При цьому, твердження про те, що іншої довідки про умови проходження служби військовослужбовцем, крім як за формою 5, не передбачено не впливає на право позивача отримати у військової частини документи, що можуть підтверджувати факт неможливості проведення виконавчих дій зважаючи на умови служби позивача або хоча б обґрунтовано стверджувати про неможливість надати такі документи.

Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 34 Закону України "Про виконавче провадження", підставою для зупинення виконавчих дій є не сам факт проходження військової служби, а саме неможливість проведення таких дій згідно з умовами служби, що має бути підтверджено відповідними доказами.

Аналогічна правова позиція висловлена Верховним Судом у постанові від 30.11.2023 у справі № 120/875/23, у якій суд дійшов висновку, що проходження військової служби за призовом під час мобілізації саме по собі не є безумовною підставою для зупинення виконавчих дій.

При цьому, на думку суду, посилання позивача на висновки Верховного Суду у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду, викладені у постанові від 26 листопада 2025 року у справі 466/10524/22 за скаргою особи на бездіяльність приватного виконавця, не заслуговують на увагу, оскільки предметом судового дослідження у цій справі були обставини виконавчого провадження, що склалися на етапі звернення стягнення на об`єкти нерухомого майна, належного боржнику, що вимагало особистої присутності боржника.

Відповідно до вимог статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст. 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Однак, покладений на суб`єкта владних повноважень даною нормою тягар доказування правомірності свого рішення не звільняє позивача від обов`язку доказування своїх тверджень чи заперечень.

Тобто, ці норми одночасно покладають обов`язок на сторін доводити суду обґрунтованість своїх тверджень або заперечень.

Проте, позивачем не було надано належних та допустимих доказів на підтвердження обґрунтованості позовних вимог.

Відтак, враховуючи викладене та приймаючи до уваги, що обставин, які б обумовлювали зупинення вчинення виконавчих дій у виконавчих провадженнях, досліджених у цій справі, не встановлено, суд приходить до висновку про відповідність дій державного виконавця вимогам Закону України «Про виконавче провадження», а тому позовні вимоги не підлягають задоволенню.

Керуючись ст.ст. 90, 139, 143, 241-246, 250, 255, 295 КАС України, суд

В И Р І Ш И В:

В задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 ( РНОКПП НОМЕР_2 , АДРЕСА_1 ) до Конотопського відділу державної виконавчої служби у Конотопському районі Сумської області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції ( ЄДРПОУ 34677957, пр.Бандери Степана, 6, м.Конотоп, Сумська область, 41615) , третя особа – старший державний виконавець Ворона Віталій Юрійович (пр.Бандери Степана, 6, м.Конотоп, Сумська область, 41615) , про визнання бездіяльності протиправною, зобов`язання вчинити дії відмовити.

Рішення може бути оскаржено до Другого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом десяти днів з дня складення повного рішення.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя Л.М. Опімах