Рішення від 03 березня 2026 р. у справі №168/123/26 — Старовижівський районний суд Волинської області

Справа № 168/123/26

Провадження № 2/168/160/26

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

04 березня 2026 року сел. Стара Вижівка

Старовижівський районний суд Волинської області в складі

головуючого - судді Сухоручко Ю.О.,

секретар судового засідання Таксюк О.С.,

розглянувши в смт. Стара Вижівка в залі суду у відкритому підготовчому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Дубечненської сільської ради Ковельського району Волинської області про визнання права власності в порядку спадкування за законом, -

ВСТАНОВИВ:

Стислий виклад позиції позивача.

Позивачка звернулась до суду з позовом, в якому просить визнати право власності на нерухоме майно в порядку спадкування за законом на житловий будинок з господарськими будівлями та спорудами, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , після смерті ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Свої вимоги обґрунтовує тим, що ІНФОРМАЦІЯ_1 померла мати позивачки – ОСОБА_2 , після смерті якої відкрилась спадщина на належне їй майно, в тому числі на житловий будинок з господарськими будівлями та спорудами, що розташований за адресою: АДРЕСА_1 .

За життя ОСОБА_2 заповіту не складала, спадщину за законом прийняла позивачка - ОСОБА_1 , як спадкоємець першої черги за законом шляхом звернення до нотаріуса із заявою про прийняття спадщини.

Оскільки правовстановлюючі документи на будинковолодіння у спадкодавця на момент смерті були відсутні, то позивачу нотаріусом було відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом на вказане нерухоме майно про що нотаріус винесла відповідну постанову.

Рух справи в суді.

Позовна заява надійшла до суду 05.02.2026 року.

06.02.2026 року ухвалою судді відкрито провадження у справі, визначено розглядати справу за правилами загального позовного провадження та витребувано спадкову справу.

Позиція учасників провадження.

Позивачка в підготовче судове засідання не з`явилася, подала заяву про розгляд справи за її відсутності.

Представник відповідача Дубечненської сільської ради у підготовче судове засідання не з`явилася, подала заяву, в якій вказує, що сільська рада просить провести судове засідання за її відсутності, проти задоволення позову не заперечують.

Враховуючи, що в судове засідання учасники судового розгляду не з`явилися, то відповідно до вимог ч.2 ст.247 ЦПК України суд розглядає справу без фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу.

Згідно з вимогами частин 3, 4 статті 200 ЦПК України, враховуючи визнання відповідачем позову, за результатами підготовчого провадження суд, відповідно до положень ч. 4 ст. 206 ЦПК України, ухвалює рішення про задоволення позову за наявності для того законних підстав.

Фактичні обставини справи, встановлені судом.

Відповідно до копії свідоцтва про смерть серії НОМЕР_1 від 04.02.2022 року, виданого повторно Старовижівським відділом державної реєстрації актів цивільного стану у Ковельському районі Волинської області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Львів), ОСОБА_2 померла ІНФОРМАЦІЯ_1 (а.с. 13).

Відповідно до копії Виписки з погосподарської книги № З-2 за 2018 рік Дубечненської сільської ради Ковельського району від 25.09.2018 року встановлено, що в АДРЕСА_1 , рахується господарство ОСОБА_2 . Рік побудови:1960. (а.с.16).

Відповідно до копії довідки, виданої виконавчим комітетом Дубечненської сільської ради Ковельського району Волинської області №2072 від 28.08.2018 року, встановлено, що в АДРЕСА_1 , рахується господарство ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 . ОСОБА_2 була зареєстрована і проживала в АДРЕСА_1 . ОСОБА_2 до дня смерті проживала з дочкою- ОСОБА_1 , зятем- ОСОБА_3 , онуками – ОСОБА_4 та ОСОБА_5 . Заповіт від імені ОСОБА_2 виконавчим комітетом сільської ради не посвідчувався. До складу спадкового майна ОСОБА_2 входить житловий будинок з надвірними будівлями і спорудами, який розташований у АДРЕСА_1 . (а.с. 14)

Із матеріалів спадкової справи до майна померлої № 110/2024 ОСОБА_2 встановлено, що спадщину після його смерті прийняла її дочка – ОСОБА_1 , як спадкоємець першої черги за законом шляхом звернення до нотаріуса із заявою про прийняття спадщини (а.с. 35-50).

22.07.2024 року приватним нотаріусом Ковельського районного нотаріального округу Волинської області Бабич Н.Г. винесена постанова про відмову позивачу у видачі свідоцтва про право на спадщину на житловий будинок по АДРЕСА_1 , після смерті ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , у зв`язку з відсутністю правовстановлюючих документів на це майно (а.с. 15).

Технічний паспорт на нерухоме спадкове майно, а саме: на житловий будинок в АДРЕСА_1 позивачкою виготовлений (а.с. 17 - 27).

Висновки суду та мотиви прийнятого рішення.

Дослідивши матеріали справи, суд приходить до переконання про задоволення позову.

Відповідно до пунктів 4, 5 Прикінцевих і перехідних положень Цивільного кодексу України (далі - ЦК України), який набрав чинності з 1 січня 2004 року, цей Кодекс застосовується до цивільних правовідносин, які виникли після набрання ним чинності. Щодо цивільних відносин, які виникли до набрання чинності ЦК, положення цього Кодексу застосовуються до тих прав і обов`язків, що виникли або продовжують існувати після набрання ним чинності. Правила книги шостої ЦК застосовуються також до спадщини, яка відкрилася, але не була прийнята ніким зі спадкоємців до набрання чинності цим Кодексом.

Спадкодавиця ОСОБА_2 померла ІНФОРМАЦІЯ_1 . Отже, до спірних правовідносин слід застосовувати законодавство, що діяло на час відкриття спадщини, тобто Цивільний Кодекс, прийнятий 1963 року (далі - ЦК УРСР).

Згідно зі статтями 524, 527, 529 ЦК УРСР, спадкоємство здійснюється за законом і за заповітом, спадкоємцями можуть бути особи, що були живими на момент смерті спадкодавця, а також діти померлого, зачаті при його житті і народженні після його смерті, при спадкоємстві за законом спадкоємцями першої черги є, в рівних частках, діти (у тому числі усиновлені), дружина і батьки (усиновителі) померлого.

Відповідно до статті 549 ЦК УРСР визнається, що спадкоємець прийняв спадщину: 1) якщо він фактично вступив в управління або володіння спадковим майном; 2) якщо він подав державній нотаріальній конторі за місцем відкриття спадщини заяву про прийняття спадщини.

Спадкоємцям, що прийняли спадщину, видається свідоцтво про право на спадщину (стаття 560 ЦК УРСР України).

Згідно з Інструкцією про порядок вчинення нотаріальних дій державними нотаріальними конторами Української РСР, яка затверджена наказом Міністра юстиції Української РСР від 31.10.1975 № 45/5, у свідоцтві про право на спадщину вказуються спадкоємці, склад і місце знаходження спадкового майна, його оцінка, частка, належна кожному із спадкоємців. Свідоцтво видається всім спадкоємцям разом або кожному з них окремо в залежності від їх бажання.

Отже, свідоцтво про право на спадщину є тим правовстановлюючим документом, на підставі якого в подальшому відповідно до постанови Ради Міністрів Української РСР від 11березня 1985року №105«Про порядок обліку житлового фонду в Українській РСР» проводилася державна реєстрація права власності.

Відповідно до вимог ст.68 Закону України «Про нотаріат» та п.4.15 Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 22 лютого 2012 року №296/5, свідоцтво про право на спадщину не може бути видано у разі відсутності у спадкодавця правовстановлюючих документів на нерухоме майно.

За таких обставин спадкове право позивачки може бути реалізовано лише в судовому порядку.

Враховуючи час побудови нерухомого майна, яке спадкується, відсутність ознак самовільного будівництва, а також той факт, що за життя спадкодавиця правовстановлюючих документів на житловий будинок не мала, в суді не встановлено обставин, які б вказували, що спадкодавець за життя набула право власності на житловий будинок неправомірно або, що на спадкове майно, окрім позивачки, в порядку спадкування чи з інших підстав претендують інші особи, нотаріусом відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину, а також враховуючи, що визнання відповідачем позову не суперечить закону і не порушує права, свободи чи інтереси сторін або інших осіб, наявність у позивачки права на спадкування за законом після смерті ОСОБА_2 (в силу вимог статті 549 ЦК УРСР), та з огляду на те, що захистити свої права позивачка може лише шляхом звернення до суду, позов слід задовольнити, визнавши за позивачкою право власності на вказане спадкове майно.

Керуючись ст.ст. 524, 529, 548, 549 ЦК УРСР, ст.ст. 1216, 1261, 1269, 1270 ЦК України, ст.ст. 11, 13, 206, 247, 293, 315, 352-355 ЦПК України, суд

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги ОСОБА_1 до Дубечненської сільської ради Ковельського району Волинської області про визнання права власності в порядку спадкування за законом -– задовольнити повністю.

Визнати за ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП НОМЕР_2 , право власності на житловий будинок з господарськими будівлями та спорудами, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , в порядку спадкування за законом після смерті ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення до Волинського апеляційного суду.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його складання, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Позивач: ОСОБА_1 , яка зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 ;

Відповідач : Дубечненська сільська рада, юридична адреса: Волинська область, Ковельський район, с. Дубечне, вул. Незалежності, буд. 20.

Суддя Ю.О. Сухоручко