Рішення від 23 лютого 2026 р. у справі №161/17063/25 — Луцький міськрайонний суд Волинської області

Суд: Луцький міськрайонний суд Волинської області

Інстанція: Перша

Юрисдикція: Цивільне

Категорія: що виникають з договорів оренди

Дата: 23 лютого 2026 р.

Справа: №161/17063/25

Суддя: Пахолюк А. М.

Справа № 161/17063/25

Провадження № 2/161/590/26

ЛУЦЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 лютого 2026 року м. Луцьк

Луцький міськрайонний суд Волинської області в складі:

головуючого судді – Пахолюка А.М.

при секретарі – Корнійчук А.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду міста Луцька цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Волинської обласної державної адміністрації, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача – Городищенська сільська рада Луцького району Волинської області, про визнання протиправними дії, визнання укладеним на новий строк договір оренди водних об`єктів та земель водного фонду,-

в с т а н о в и в:

ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Волинської обласної державної адміністрації (далі Волинська ОДА), третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача – Городищенська сільська рада Луцького району Волинської області, про визнання протиправними дії, визнання укладеним на новий строк договір оренди водних об`єктів та земель водного фонду.

Позовні вимоги, враховуючи заяву про уточнення позовних вимог, мотивує тим, що 13.09.2004 року між ним та Луцькою районною державною адміністрацією було укладено договір оренди водних об`єктів та земель водного фонду строком на 10 років, який зареєстровано у Книзі державної реєстрації договорів оренди земельних ділянок за № 04.

Вказує, що згідно із умовами договору оренди Луцька РДА надала, а він прийняв у строкове платне користування земельну ділянку водного фонду загальною площею 5,143 га в т.ч. 2,9994 га водного плеса, прибережну смугу площею 2,1436 га для рибогосподарських потреб, яка знаходиться на території Чаруківської сільської ради Волинської області.

У зв`язку із закінченням строку договору оренди 29.07.2014 року позивач подав заяву про продовження договору оренди. Орендодавець на протязі місяця не повідомив позивача про прийняте рішення, а тому 05.11.2015 року на виконання рішення Луцького міськрайонного суду Волинської області від 03.06.2015 у справі № 161/5031/15-ц між Волинською ОДА та ним було укладено додаткову угоду №1 про поновлення терміну дії договору оренди водних об`єктів та земель водного фонду від 03.09.2004 року. За умовами вказаної додаткової угоди дію договору оренди було продовжено ще на 10 років з 01.01.2015 року.

Зазначає, що протягом всього терміну дії договору він належним чином виконував умови договору, в тому числі сплачував орендну плату та використовував земельну ділянку відповідно до її цільового призначення.

Разом з тим, вказує, що 31.07.2024 року звернувся до Луцької РДА із клопотанням про продовження дії договору оренди, до клопотання були долучені відповідні документи. Однак Луцька РДА листом повідомила, що за вирішенням даного питання необхідно звертатися до Городищенської сільської ради.

22.08.2024 року він звернувся до Городищенської сільської ради з аналогічним клопотанням, проте рішенням сільської ради №43/10 від 19.09.2024 року йому було відмовлено у продовженні договору оренди, оскільки право власності на земельну ділянку зареєстроване за державою в особі Волинської обласної державної адміністрації.

У зв`язку з цим 23.09.2024 року він звернувся до Волинської ОДА із клопотанням про продовження строку дії договору оренди, однак Волинська ОДА листом повідомила, що не має права розпоряджатися даною земельною ділянкою та рекомендувала звернутися до територіальної громади за місцем розташування водного об`єкта.

В подальшому, повторно звертався до відповідача з клопотанням про продовження строку дії договору оренди, та йому повторно відмовлено, з посиланням на відсутність повноважень для укладення або поновлення договору оренди та що вказана земельна ділянка розташована в межах орнітологічного заказника «Чаруків».

Вважає, що такими рішеннями органів місцевої влади, порушені його права на поновлення договору оренди землі, у зв`язку з чим виникла необхідність в захисті свого порушеного права шляхом звернення до суду з даним позовом.

Враховуючи наведене, з врахуванням уточнених позовних вимог, просить суд, визнати протиправними дії Волинської ОДА щодо відмови в укладенні на новий строк договору оренди землі в комплексі з розташованим на ній водним об`єктом, загальною площею 5,143 га, кадастровий номер 0722886800:03:001:0073, яка розташована поза межами населеного пункту, що оформлена листами від 25.10.2024 оку та від 03.07.2025 року; визнати укладеним на новий строк договір оренди землі в комплексі з розташованим на ній водним об`єктом між Волинською ОДА та ним, щодо земельної ділянки загальною площею 5,143 га, кадастровий номер 0722886800:03:001:0073, розташованої поза межами населеного пункту, згідно типового договору оренди землі в комплексі з розташованим на ній водним об`єктом, затвердженого постановою КМУ №572 від 02.06.2021 року на умовах викладених в договорі, а також стягнути з відповідача на свою користь судові витрати у справі.

У відзиві на позовну заяву, відповідач заперечуючи проти позову посилається на п. 24 Розділу Х Перехідних Положень Земельного кодексу України, який набув чинності 27.05.2021 року, та відповідно до якого, землями комунальної власності територіальних громад вважаються всі землі державної власності, розташовані за межами населених пунктів у межах таких територіальних громад, а тому Волинська ОДА не є уповноваженим органом для укладення або поновлення договору оренди щодо спірної земельної ділянки.

Також, вказує, що повноваження щодо спірної земельної ділянки належать до виключної компетенції Городищенської сільської ради як органу місцевого самоврядування, рішенням якої від 19.09.2024 року, позивачу відмовлено в продовженні договору оренди водних об`єктів та земель водного фонду на земельну ділянку водного фонду з кадастровим номером 0722886800:03:001:0073, яка розташована за межами населених пунктів Городищенської (колишньої Чаруківської) сільської ради, оскільки, знаходиться в межах орнітологічного заказника «Чаруків» в якому заборонена будь-яка господарська діяльність, згідно Закону України «Про природно-заповідний фонд України».

Ухвалою Луцького міськрайонного суду Волинської області від 21 серпня 2025 року прийнято відвід судді Луцького міськрайонного суду Мазура Д.Г. від розгляду даної справи в порядку самовідводу.

Ухвалою Луцького міськрайонного суду Волинської області від 26 серпня 2025 року відкрито загальне позовне провадження у даній справі та розпочато підготовче провадження у справі.

Ухвалою Луцького міськрайонного суду Волинської області від 03 листопада 2025 року клопотання відповідача про залучення третьої особи – Городищенської сільської ради Луцького району до участі у справі задоволено.

Ухвалою Луцького міськрайонного суду від 04 грудня 2025 року закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті.

Позивач та його представник в дане судове засідання не з`явилися, подали заяву про розгляд справи без їх участі. В попередніх судових засіданнях позивач та представник позивача позов підтримали, надали пояснення аналогічні викладеним у позовній заяві та заяві про уточнення позовних вимог. Просили позов задовольнити.

Представник відповідача в дане судове засідання не з`явилася, подала заяву про розгляд справи без її участі. В попередніх судових засіданнях позов не визнала з підстав наведених у відзиві на позовну заяву. Просила відмовити в задоволенні позову.

Представник третьої особи до судового засідання подала заяву про розгляд справи без її участі. При вирішенні справи покладалася на розсуд суду. Крім того, у поданій заяві зазначила, що на даний момент спірна земельна ділянка залишається у державній власності та не передавалася у комунальну власність Городищенської сільської ради за процедурою визначеною чинним законодавством.

Дослідивши та оцінивши представлені по справі докази в їх сукупності, суд прийшов до висновку, що позов не підлягає до задоволення.

У відповідності до ч. 1 п. 1 ч. 2 ст. 11 ЦК України, цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Судом встановлено, що 13.09.2004 року було укладено договір оренди водних об`єктів та земель водного фонду між Луцькою районною державною адміністрацією та ОСОБА_1 , строком на 10 років, який зареєстровано у книзі державної реєстрації Договорів оренди земельних ділянок за № 04. Предметом договору - є земельна ділянка водного фонду загальною площею 5,143 га в т.ч. 2,9994 га водного плеса, прибережна смуга площею 2,1436 га для рибогосподарських потреб, яка знаходиться на території Чаруківської сільської ради Волинської області (а.с. 12-13).

Відповідно до п. 4.2.1. договору, орендар після закінчення строку договору оренди має переважне право на укладення договору оренди.

05.11.2015 року на виконання рішення Луцького міськрайонного суду Волинської області від 03.06.2015 у справі № 161/5031/15-ц між Волинською обласною державною адміністрацією та ОСОБА_1 було укладено додаткову угоду №1 про поновлення терміну дії договору оренди водних об`єктів та земель водного фонду від 03.09.2004 року. За умовами якої, дію договору оренди було продовжено ще на 10 років з 01.01.2015 (а.с. 13 зворот).

06.12.2017 року між Волинською обласною державною адміністрацією та ОСОБА_1 було укладено додаткову угоду №2 до договору оренди водних об`єктів та земель водного фонду. За умовами якої, орендна плата справляється виключно у грошовій формі 3 % від нормативної грошової оцінки земель, що становить 4250,91 грн. в рік (а.с. 14).

Із матеріалів справи вбачається, що у зв`язку із закінченням терміну дію договору, 31.07.2024 року позивач звернувся до Луцької районної державної адміністрації із клопотанням про продовження дії договору оренди, до клопотання долучив відповідні документи. 07.08.2024 Луцька РДА листом повідомила позивача, що за вирішенням даного питання необхідно звертатися до Городищенської сільської ради (а.с. 19-20).

22.08.2024 року позивач звернувся до Городищенської сільської ради з клопотанням про продовження дії договору оренди та рішенням Городищенської сільської ради №43/10 від 19.09.2024 позивачу було відмовлено у продовженні договору оренди оскільки право власності на земельну ділянку зареєстроване за державою в особі Волинської обласної державної адміністрації, та зв`язку з тим, що земельна ділянка водного фонду знаходиться в межах орнітологічного заказника «Чаруків» в якому заборонена будь-яка господарська діяльність, згідно Закону України «Про природно-заповідний фонд України» (а.с. 21-22).

В подальшому, 23.09.2024 року позивач звернувся до Волинської обласної державної адміністрації із клопотанням про продовження строку дії договору оренди та Волинська ОДА листом від 25.10.2024 року повідомила позивача, що немає права розпоряджатися даною земельною ділянкою та рекомендувала звернутися до територіальної громади по місцю розташування водного об`єкта (а.с. 23-24).

Згідно ч.3, 4 ст. 51 Водного кодексу України передбачено, що водні об`єкти надаються у користування за договором оренди землі в комплексі з розташованим на ній водним об`єктом у порядку, визначеному земельним законодавством України. Право оренди земельної ділянки під водним об`єктом поширюється на такий водний об`єкт.

Водні об`єкти надаються у користування на умовах оренди органами, що здійснюють розпорядження земельними ділянками під водою (водним простором) згідно з повноваженнями, визначеними ЗК України, відповідно до договору оренди, погодженого з центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері водного господарства.

В свою чергу, ч. 2 ст. 16 Закону України «Про оренду землі» передбачено, що укладення договору оренди земельної ділянки із земель державної або комунальної власності здійснюється на підставі рішення відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування - орендодавця, прийнятого у порядку, передбаченому ЗК України, або за результатами земельних торгів. Умови договору оренди землі визначені ст. 15 Закону України «Про оренду землі».

Як вже зазначалося вище, ОСОБА_1 , 22.08.2024 звернувся до Городищенської об`єднаної громади з заявою про поновлення вказаного договору оренди землі, розташованої на території Чаруківської сільської ради Луцького району Волинської області. Свою заяву ОСОБА_1 обґрунтовував тим, що він, протягом всього терміну дії договору належним чином виконував умови договору, в тому числі сплачував орендну плату та використовував земельну ділянку відповідно до її цільового призначення.

Проте, рішенням сесії Городищенської сільської ради №43/10 від 19.09.2024 було відмовлено в продовженні договору оренди водного об`єкта для рибогосподарських потреб, оскільки право власності на земельну ділянку зареєстроване за державою в особі Волинської обласної державної адміністрації, та зв`язку з тим, що земельна ділянка водного фонду знаходиться в межах орнітологічного заказника «Чаруків» в якому заборонена будь-яка господарська діяльність, згідно Закону України «Про природно-заповідний фонд України».

Зазначене рішення є чинним та не оспорювалось позивачем.

Аналогічна за змістом заява подана ОСОБА_1 до Волинської обласної державної адміністрації.

Проте, Волинська ОДА листом від 25.10.2024 №964/01-08/2-24 повідомила, що договір оренди водного об`єкта з огляду на набрання чинності п. 24 р. Х Перехідних Положень ЗК України повноваження по розпорядженню земельною ділянкою перейшли до територіальних громад, та рекомендувала звернутися до територіальної громади по місцю розташування водного об`єкта.

Судом встановлено, що рішенням Луцького міськрайонного суду Волинської області від 04.06.2025 року, залишеного без змін постановою Волинського апеляційного суду від 09.10.2025 року у справі № 161/23975/24 у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до Волинської ОДА про визнання протиправними дій, зобов`язання укласти договір оренди водних об`єктів та земель водного фонду на новий строк відмовлено, у зв`язку з обранням невірного способу захисту (а.с. 40-45, 83-86).

Даними судовими рішеннями встановлено, що позивач дотримався процедури повідомлення орендодавця про намір скористатися переважним правом на укладення договору на новий строк, належним чином виконавши свій обов`язок щодо повідомлення орендодавця про намір його поновити. Крім цього, позивач продовжує користуватися земельною ділянкою після закінчення строку дії договору та ним були виконані всі дії, відповідно до законодавства, необхідні для поновлення договору оренди землі, але поновлення терміну дії договору не було зроблено з причин, які не залежали від його волі, оскільки пов`язано з діями інших осіб, від яких залежало укладення договору (Волинської ОДА).

Разом з тим, 27.05.2021 року набрав чинності Закон України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо вдосконалення системи управління та дерегуляції у сфері земельних відносин» від 28.04.2021 року, яким було доповнено розділ Х «Перехідні положення» Земельного кодексу України, пунктом 24, відповідно до якого землями комунальної власності територіальних громад вважаються всі землі державної власності, розташовані за межами населених пунктів у межах таких територіальних громад.

Земельні ділянки, що вважаються комунальною власністю територіальних громад сіл, селищ, міст відповідно до цього пункту і право державної власності на які зареєстроване у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, переходять у комунальну власність з моменту державної реєстрації права комунальної власності на такі земельні ділянки.

З дня набрання чинності цим пунктом до державної реєстрації права комунальної власності на земельні ділянки державної власності, що передаються у комунальну власність територіальних громад, органи виконавчої влади, що здійснювали розпорядження такими земельними ділянками, не мають права здійснювати розпорядження ними.

Відтак, через зміни в законодавстві, які відбулись 27.05.2021року, відповідно до положень Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо вдосконалення системи управління та дерегуляції у сфері земельних відносин» від 28.04.2021 №1423-1Х, та п. 24 розділу Х Перехідних Положень ЗК України, спірна земельна ділянка мала би перейти у комунальну власність територіальної громади, а саме до Городищенської сільської ради Луцького району Волинської області.

Судом встановлено, що згідно інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, власником спірної земельної ділянки є держава, орган державної влади, Волинська обласна державна адміністрація.

Станом на день розгляду справи, перехід права власності спірної земельної ділянки від держави до територіальної громади не відбувся, Волинською ОДА не приймалось жодних рішень щодо передачі вказаної земельної ділянки до Городищенської сільської ради Луцького району Волинської області.

При цьому, відповідно до вимог вищезазначеного Закону, Волинська ОДА, не має права здійснювати розпорядження спірною земельною ділянкою, а тому не є повноважною укладати договір оренди відносно земельної ділянки, яка переходить до комунальної власності територіальної громади.

Таким чином, доводи позивача про неправомірну бездіяльність відповідача щодо не укладення договору оренди на новий строк, не ґрунтуються на вимогах вищезазначених норм закону.

Разом з тим, суд вважає, що забезпечити реєстрацію договору оренди спірного майна позивач немає можливості та це не є його обов`язком. Така позиція відповідача та третьої особи ставить в залежність позивача, а саме реалізацію його права на поновлення договору оренди землі та не є справедливою (Згідно ст. 3 ЦК України загальними засадами цивільного законодавства є, в тому числі, справедливість, добросовісність та розумність).

При цьому, суд зауважує про добросовісність з боку позивача щодо користування земельною ділянкою та щодо реалізації наміру поновити договір оренди.

Разом з тим, за змістом статей 15 та 16 ЦК України, кожна особа має право на звернення до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу у разі їх порушення, невизнання або оспорювання.

Відповідно до ч. 2 статті 16 ЦК України, суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, який встановлений договором або законом.

Відповідно до ч. 2 ст. 5 ЦПК, у випадку, якщо закон або договір не визначають ефективного способу захисту порушеного, невизнаного або оспореного права, свободи чи інтересу особи, яка звернулася до суду, суд відповідно до викладеної в позові вимоги такої особи може визначити у своєму рішенні такий спосіб захисту, який не суперечить закону.

Застосування конкретного способу захисту цивільного права залежить як від змісту права чи інтересу, за захистом якого звернулася особа, так і від характеру його порушення, невизнання або оспорення. Такі право чи інтерес мають бути захищені судом у спосіб, який є ефективним, тобто таким, що відповідає змісту відповідного права чи інтересу, характеру його порушення, невизнання або оспорення та спричиненим цими діяннями наслідкам.

Аналогічні висновки викладені в постанові Великої Палати Верховного Суду від 05.06.2018 року у справі № 338/180/17.

Верховний Суд у постанові від 10.11.2021 року по справі №910/8060/19 вказав, що під ефективним способом слід розуміти такий, що призводить до потрібних результатів, наслідків, дає найбільший ефект. Таким чином, ефективний спосіб захисту повинен забезпечити поновлення порушеного права, бути адекватним наявним обставинам.

Під ефективністю судового захисту розуміється спроможність судового рішення (за наслідками його виконання) призвести до усунення невизначеності у праві позивача та відновити права та законні інтереси особи, на захист яких було подано відповідний позов.

Оцінюючи належність обраного позивачем способу захисту та обґрунтовуючи відповідний висновок, судам слід виходити із його ефективності, і це означає, що вимога на захист цивільного права має відповідати змісту порушеного права та характеру правопорушення, забезпечити поновлення порушеного права, а у разі неможливості такого поновлення - гарантувати особі можливість отримання нею відповідного відшкодування.

Аналогічний висновок викладений в постанові Великої палати Верховного суду від 11.09.2018 року у справі №905/1926/16.

Таким чином, враховуючи вищезазначені обставини, та у зв`язку із бездіяльністю органу державної влади та органу місцевого самоврядування щодо передачі земельної ділянки із державної власності до комунальної власності територіальної громади, то належним способом захисту порушеного права, з врахуванням вимог ч. 2 ст. 16 ЦК України, на думку суду, є визнання бездіяльності Волинської ОДА та Городищенської сільської ради щодо не передання спірної земельної ділянки з державної до комунальної власності, протиправною та спонукання до вчинення дій.

Водночас, посилання позивача на визначений спосіб захисту його прав у судових рішеннях у справі №161/23975/24 (а.с. 40-45, 83-86), не спростовують вищевикладені висновки суду, оскільки, у даному випадку, відповідач, в силу вимог закону, позбавлений права розпоряджатися спірним майном, у тому числі і шляхом укладення додаткової угоди до договору оренди, а тому, такий спосіб захисту неможливо застосувати до спірних правовідносин, після набрання чинності 27.05.2021 року Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо вдосконалення системи управління та дерегуляції у сфері земельних відносин» від 28.04.2021 року.

За таких обставин, суд не вбачає підстав для задоволення позовних вимог ОСОБА_1 , у спосіб обраний позивачем, зокрема, шляхом визнання укладеним на новий строк договору оренди землі в комплексі з розташованим на ній водним об`єктом між Волинською ОДА та ним, щодо земельної ділянки загальною площею 5,143 га, кадастровий номер 0722886800:03:001:0073, розташованої поза межами населеного пункту, згідно типового договору оренди землі, оскільки на даний момент Волинська ОДА не може бути розпорядником спірної земельної ділянки в силу прямої заборони Закону. Відтак порушене право позивача не може бути захищене у спосіб, який просить ОСОБА_1 , так як останній не ґрунтується на нормах закону.

Керуючись ст.ст. 10, 12, 27, 77, 81, 141, 263-265, 354 ЦПК України, на підставі ст.ст. 3, 5, 11, 12, 13, 15, 16 Цивільного кодексу України, п. 24 розділу Х Перехідних Положень Земельного кодексу України, Закону України «Про оренду землі», суд,-

У Х В А Л И В:

Відмовити в задоволені позову ОСОБА_1 до Волинської обласної державної адміністрації, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача – Городищенська сільська рада Луцького району Волинської області, про визнання протиправними дії, визнання укладеним на новий строк договір оренди водних об`єктів та земель водного фонду.

Рішення може бути оскаржене до Волинського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до Волинського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення.

Якщо в судовому засіданні було проголошено скорочене (вступну та резолютивну частини) судове рішення або якщо розгляд справи (вирішення питання) здійснювався без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасники справи:

Позивач – ОСОБА_1 , ідентифікаційний номер – НОМЕР_1 , адреса місця проживання: АДРЕСА_1 .

Відповідач – Волинська обласна державна адміністрація, код ЄДРПОУ - 13366926, адреса місцезнаходження: 43027, м. Луцьк, Київський майдан, 9.

Третя особа – Городищенська сільська рада, код ЄДРПОУ – 04590530, адреса місцезнаходження: 45656, Луцький район, с. Городище, вул. Шкільна, 35

Повне судове рішення складено 09 березня 2026 року.

Суддя Луцького міськрайонного

суду Волинської області Пахолюк А.М.

Оригінал: reyestr.court.gov.ua