Рішення від 11 березня 2026 р. у справі №480/5205/24 — Сумський окружний адміністративний суд

СУМСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

12 березня 2026 року Справа № 480/5205/24

Сумський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді - Кунець О.М., розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження в приміщенні суду в м. Суми адміністративну справу №480/5205/24 за позовом ОСОБА_1 до Державної установи "Роменська виправна колонія (№ 56)" про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити дії,-

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 , звернувся до Сумського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Державної установи "Роменська виправна колонія (№ 56)", в якій просить:

- визнати протиправними дії Державної установи «Роменська виправна колонія (№56)» щодо ненарахування та невиплати позивачу в повному обсязі встановленої постановою Кабінету Міністрів України №168 від 28.02.2022, додаткової щомісячної винагороди за період з 24.02.2022 по 07.07.2022 у розмірі 30000 гривень щомісячно;

- зобов`язати Державну установу "Роменська виправна колонія (№56)" нарахувати і виплатити позивачу додаткову щомісячну винагороду, встановлену постановою Кабінету Міністрів України №168 від 28.02.2022 року, за період з 24.02.2022 року по 07.07.2022 року у розмірі 30000 гривень щомісячно, враховуючи раніше проведенні виплати.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що він проходив службу в ДУ “Роменська ВК (№56), проте, всупереч приписів постанови Кабінету Міністрів України № 168 від 28.02.2022, не отримав в повному обсязі додаткову винагороду у розмірі 30000 грн щомісячно, починаючи з 24.02.2022 до 07.07.2022.

На переконання позивача, враховуючи приписи статті 58 Конституції України, якими встановлений принцип незворотності нормативно-правових актів у часі, у період з 24.02.2022 до 07.07.2022 відповідач зобов`язаний був виплачувати додаткову винагороду, передбачену постановою Кабінету Міністрів України № 168 від 28.02.2022, у фіксованому розмірі в сумі 30000 грн щомісячно.

Крім того, позивач зауважив на тому, що лист Міністерства юстиції України від 22.05.2022 №22-88/5.1/24-22, яким керувався відповідач при виплаті додаткової винагороди, не може застосовуватись до спірних правовідносин, оскільки не є нормативним актом, не породжує прав та обов`язків у суб`єктів правовідносин, на яких він спрямований та носить лише роз`яснювальний характер.

Ухвалою суду від 21.06.2024 позовну заяву залишено без руху.

Після усунення позивачем недоліків позовної заяви, ухвалою суду від 02.07.2024 позовна заява прийнята до розгляду, відкрито провадження у справі, розгляд справи вирішено проводити за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення осіб, встановлені строки для подання заяв по суті справи.

Не погоджуючись з позовними вимогами, відповідач подав відзив, в якому представник відповідача зазначив, що на виконання вимог постанови Кабінету Міністрів України № 168 від 28.02.2022, позивачу була нарахована і виплачена додаткова винагорода в сумі 30000 грн щомісячно пропорційно фактичній кількості годин несення служби.

Відповідач звертає увагу на те, що згідно даних до матеріалів справи наказів, у відповідності до фактичної кількості годин несення служби, позивачу було виплачено додаткову винагороду за період з 24.02.2022 по 28.02.2022 у розмірі 1160,71 грн; за період з 01.03.2022 по 31.03.2022 у розмірі 7016,13 грн, за період з 01.04.2022 по 25.04.2022 у розмірі 7500 грн. Разом виплачена сума становить 15441,69 грн. (за вирахуванням військового збору), згідно довідки установи. Дана додаткова винагорода у сумі 15441,69 грн сплачена позивачу платіжним дорученням від 26.05.2022 року №497 по відомості на картковий рахунок

Крім цього, відповідач зазначає, що на підставі наказу по установі від 08.08.2022 за № 101 «Про надання додаткової винагороди» позивачу виплачена додаткова винагорода за період з 26.04.2022 по 30.04.2022 у розмірі 833,33 грн., за період з 01.05.2022 по 31.05.2022 у розмірі 8306,45 грн за фактичну кількість годин несення служби, згідно довідки установи. Дана додаткова винагорода у сумі 8826,79 грн (за вирахуванням військового збору) сплачена позивачу платіжним дорученням від 09.08.2022 № 756.

Таким чином, на переконання відповідача, зобов`язання державної установи щодо виплати додаткової винагороди, передбаченої Постановою КМУ від 28.02.200 р. №168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час воєнного стану» за період з 24.02.2022 по 31.05.2022, перед позивачем виконано в повному обсязі.

При цьому, відповідач звернув увагу на те, що підстави для нарахування і виплати згаданої додаткової винагороди після 01.06.2022 відсутні, оскільки відповідно до наказів Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України, Роменська територіальна громада не входила до Переліку територіальних громад, які розташовані в районі проведення воєнних (бойових) дій або які перебувають в тимчасовій окупації, оточенні (блокуванні).

Позивачем подано відповідь на відзив у якому підтримує позовні вимоги.

Дослідивши подані матеріали, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини справи та об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті в їх сукупності, суд зазначає таке.

Судом встановлено, що наказом ДУ "Роменська виправна колонія (№ 56)" від 27.03.2024 №39/ОС-24 (по особовому складу) позивача було звільнено зі служби в Державній кримінально-виконавчій службі України за п. 7 ч. 1 ст. 77 (за власним бажанням) Закону України "Про Національну поліцію" (а.с.10).

На звернення позивача, ДУ "Роменська виправна колонія (№ 56)" листом від 05.06.2024 № 4/1552 (а.с. 13) повідомила, що йому нараховано додаткову винагороду відповідно до фактичної кількості годин несення служби, зазначеної в табелях обліку робочого часу, а саме:

- за період з 24.02.2022 по 28.02.2022 у розмірі 1160,71 грн за 26 год. несення служби;

- за період з 01.03.2022 по 31.03.2022 року у розмірі 7016,13 грн за 174 год. несення служби;

- за період з 01.04.2022 по 25.04.2022 у розмірі 7500 грн, за 180 год. несення служби;

- за період з 26.04.2022 по 30.04.2022 року у розмірі 833,33 грн, за 20 год. несення служби;

- за період з 01.05.2022 по 31.05.2022 у розмірі 3306,45 грн, за 206 год. несення служби;

- перерахунок за період з 24.02.2022 по 28.02.2022 у розмірі 178,57 грн, за 4 год несення служби (виплатили за 26 год, а треба за 22 год) .

Кошти виплачені (за вирахуванням військового збору) згідно платіжного доручення №497 від 26.05.2022 в сумі 15441,69 грн та платіжного доручення №756 від 09.08.2022 - 8826,79 грн.

Таким чином, як зазначає відповідач у листі - відповіді, зобов`язання державної установи щодо нарахування та виплати додаткової винагороди, передбаченої Постановою КМУ від 28.02.200 р. №я168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час воєнного стану» за період з 24.02.2022 по 01.06.2022 року, перед позивачем виконано в повному обсязі.

Вважаючи, протиправними дії відповідача щодо не нарахування та невиплати додаткової винагороди у повному розмірі, позивач звернулася до суду з даним позовом.

Надаючи оцінку спірним правовим відносинам, суд виходить з такого.

Частиною 2 ст.19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Правовідносини щодо проходження громадянином України публічної служби в органах та підрозділах Державної кримінально-виконавчої служби України унормовані, насамперед, приписами Закону України від 23.06.2005 №2713-IV «Про Державну кримінально-виконавчу службу України» (далі по тексту – Закон №2713-IV).

Згідно з ч.1 ст.14 Закону №2713-IV служба в Державній кримінально-виконавчій службі України є державною службою особливого характеру, яка полягає у професійній діяльності придатних до неї за станом здоров`я і віком громадян України. Час проходження служби в Державній кримінально-виконавчій службі України зараховується до страхового стажу, стажу роботи за спеціальністю, а також до стажу державної служби відповідно до закону.

Відповідно до ч.2 ст.23 Закону №2713-IV умови грошового і матеріального забезпечення осіб рядового і начальницького складу та оплата праці працівників кримінально-виконавчої служби визначаються законодавством і мають забезпечувати належні матеріальні умови для комплектування Державної кримінально-виконавчої служби України висококваліфікованим персоналом, диференційовано враховувати характер і умови служби чи роботи, стимулювати досягнення високих результатів у службовій та професійній діяльності і компенсувати персоналу фізичні та інтелектуальні затрати.

За приписами ч.5 ст.23 Закону №2713-IV на осіб рядового і начальницького складу кримінально-виконавчої служби поширюється соціальний захист поліцейських, визначений Законом України «Про Національну поліцію», а також порядок і умови проходження служби, передбачені для поліцейських. Умови і розміри грошового забезпечення осіб рядового і начальницького складу та оплати праці працівників кримінально-виконавчої служби визначаються Кабінетом Міністрів України.

30.08.2017 Кабінет Міністрів України прийняв постанову №704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» (набрала чинності 01.03.2018) (далі по тексту – Постанова №704), якою затверджено тарифні сітки розрядів і коефіцієнтів посадових окладів, схеми тарифних розрядів, тарифних коефіцієнтів, додаткові види грошового забезпечення, розміри надбавки за вислугу років.

Пунктами 2, 3 Постанови №704 встановлено, що грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу складається з посадового окладу, окладу за військовим (спеціальним) званням, щомісячних (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премії) та одноразових додаткових видів грошового забезпечення.

Виплату грошового забезпечення військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу здійснювати в порядку, що затверджується Міністерством оборони, Міністерством внутрішніх справ, Міністерством фінансів, Міністерством інфраструктури, Міністерством юстиції, Службою безпеки, Управлінням державної охорони, розвідувальними органами, Адміністрацією Державної служби спеціального зв`язку та захисту інформації.

Порядок виплати грошового забезпечення та компенсаційних виплат особам рядового і начальницького складу Державної кримінально-виконавчої служби України затверджено наказом Міністерства юстиції України від 28.03.2018 №925/5 (далі по тексту – Порядок №925/5), яким передбачено, що грошове забезпечення осіб рядового і начальницького складу включає: щомісячні основні види грошового забезпечення; щомісячні додаткові види грошового забезпечення; одноразові додаткові види грошового забезпечення. До щомісячних основних видів грошового забезпечення належать: посадовий оклад; оклад за спеціальним званням; надбавка за вислугу років. До щомісячних додаткових видів грошового забезпечення належать: підвищення посадового окладу; надбавки; доплати; премія.

При виплаті грошового забезпечення за неповний місяць розмір виплати за кожний календарний день визначається шляхом ділення суми грошового забезпечення, належного за повний місяць, на кількість календарних днів цього місяця. До одноразових додаткових видів грошового забезпечення належать: допомога для оздоровлення; матеріальна допомога для вирішення соціально-побутових питань.

У зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України Указом Президента України від 24.02.2022 №64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні», затвердженим Законом України від 24.02.2022 №2102-IX, на всій території України введений воєнний стан.

Одночасно із введенням воєнного стану Указом Президента України від 24.02.2022 №65/2022 «Про загальну мобілізацію», затвердженим Законом України від 03.03.2022 №2105-IX, оголошено про проведення загальної мобілізації.

На виконання Указів Президента України від 24.02.2022 №64 «Про введення воєнного стану в Україні» та № 69 «Про загальну мобілізацію» Кабінет Міністрів України прийняв Постанову №168, в пункті 1 якої установив, що на період дії воєнного стану військовослужбовцям Збройних Сил, Служби безпеки, Служби зовнішньої розвідки, Головного управління розвідки Міністерства оборони, Національної гвардії, Державної прикордонної служби, Управління державної охорони, Державної служби спеціального зв`язку та захисту інформації, Державної спеціальної служби транспорту, військовим прокурорам Офісу Генерального прокурора, особам рядового і начальницького складу Державної служби з надзвичайних ситуацій, співробітникам Служби судової охорони, особам начальницького складу управління спеціальних операцій Національного антикорупційного бюро та поліцейським виплачується додаткова винагорода в розмірі 30000,00 гривень щомісячно (крім військовослужбовців строкової служби), а тим з них, які беруть безпосередню участь у бойових діях або забезпечують здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах у період здійснення зазначених заходів (у тому числі військовослужбовцям строкової служби), – розмір цієї додаткової винагороди збільшується до 100 000 гривень в розрахунку на місяць пропорційно часу участі у таких діях та заходах. Виплата такої додаткової винагороди здійснюється на підставі наказів командирів (начальників).

Згідно з пунктом 5 Постанови №168 вона набирає чинності з дня її опублікування та застосовується з 24 лютого 2022 року.

У відповідності до постанови Кабінету Міністрів України №350 від 22.03.2022 внесено зміни до пункту 1 Постанови №168, доповнено абзац перший після слів «та поліцейським» словами «а також особам рядового і начальницького складу Державної кримінально-виконавчої служби, які несуть службу в органах і установах зазначеної Служби, що розташовані в межах адміністративно-територіальних одиниць, на території яких надається допомога в рамках Програми «єПідтримка».

Згідно з п.2 постанови Кабінету Міністрів України №350 від 22.03.2022 вказана постанова набрала чинності з дня її опублікування та застосовується з 24.02.2022.

З аналізу вищенаведеного вбачається, що з 24.02.2022 у осіб рядового і начальницького складу Державної кримінально-виконавчої служби, які несуть службу в органах і установах зазначеної Служби, що розташовані в межах адміністративно-територіальних одиниць, на території яких надається допомога в рамках Програми «єПідтримка», виникло право на отримання додаткової винагороди у розмірі 30000 гривень щомісячно.

У подальшому постановою Кабінету Міністрів України №754 від 01.07.2022 внесено зміни до пункту 1 постанови Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 року №168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану» в абзаці першому слова «які несуть службу в органах і установах зазначеної Служби, що розташовані в межах адміністративно-територіальних одиниць, на території яких надається допомога в рамках Програми «є-Підтримка» замінено словами «які несуть службу в органах і установах зазначеної Служби в межах територіальних громад, які розташовані в районі проведення воєнних (бойових) дій або перебувають в тимчасовій окупації, оточенні (блокуванні)»; після слова «щомісячно» доповнено словами «(крім осіб рядового і начальницького складу Державної кримінально-виконавчої служби, яким така винагорода виплачується пропорційно часу проходження служби в розрахунку на місяць)».

Згідно з п.2 постанови Кабінету Міністрів України №754 від 01.07.2022 ця постанова набирає чинності з дня її опублікування та застосовується з 1 червня 2022 року.

З урахуванням постанови КМУ від 07.07.2022 №793 пункт 1 Постанови №168 був викладений у такій редакції: "1. Установити, що на період дії воєнного стану військовослужбовцям Збройних Сил, Служби безпеки, Служби зовнішньої розвідки, Головного управління розвідки Міністерства оборони, Національної гвардії, Державної прикордонної служби, Управління державної охорони, Державної служби спеціального зв`язку та захисту інформації, Державної спеціальної служби транспорту, військовим прокурорам Офісу Генерального прокурора, особам рядового і начальницького складу Державної служби з надзвичайних ситуацій, співробітникам Служби судової охорони, особам начальницького складу управління спеціальних операцій Національного антикорупційного бюро та поліцейським, а також особам рядового і начальницького складу Державної кримінально-виконавчої служби, які несуть службу в органах і установах зазначеної Служби в межах територіальних громад, які розташовані в районі проведення воєнних (бойових) дій або перебувають в тимчасовій окупації, оточенні (блокуванні), виплачується додаткова винагорода в розмірі до 30000 гривень пропорційно в розрахунку на місяць (крім осіб рядового і начальницького складу Державної кримінально-виконавчої служби, яким така винагорода виплачується пропорційно часу проходження служби в розрахунку на місяць), а тим з них, які беруть безпосередню участь у бойових діях або забезпечують здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах у період здійснення зазначених заходів (у тому числі військовослужбовцям строкової служби), - розмір цієї додаткової винагороди збільшується до 100 000 гривень в розрахунку на місяць пропорційно часу участі у таких діях та заходах.".

Згідно з п.2 Постанови №793 указана постанова набирає чинності з дня її опублікування та застосовується з 24 лютого 2022 року.

За обставинами справи, сержант внутрішньої служби ОСОБА_1 у спірний період з 24.02.2022 по 07.07.2022 проходив службу в Державній установі «Роменська виправна колонія (№56)», яка розташована в селі Перехрестівка Роменського району Сумської області.

Розпорядженням Кабінету Міністрів України №204-р від 06.03.2022 «Про затвердження переліку адміністративно-територіальних одиниць, на території яких надається допомога застрахованим особам в рамках Програми «єПідтримка» затверджено перелік адміністративно-територіальних одиниць, на території яких платникам єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, які перебувають на обліку на відповідній території, може надаватися допомога в рамках Програми «єПідтримка» згідно з додатком.

Відповідно до вказаного вище Переліку Програма «єПідтримка» поширювалась на територію Сумської області.

У той же час, з урахуванням змін до Постанови №168, внесених Постановою №754 від 01.07.2022, відповідно до наказу Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України №75 від 25.04.2022, село Перехрестівка Роменського району Сумської області не було включено до Переліку територіальних громад, які розташовані в районі проведення воєнних (бойових) дій або які перебувають в тимчасовій окупації, оточенні (блокуванні).

За таких обставин, суд доходить висновку, що позивач у період з 24.02.2022 по 31.05.2022 проходив службу в установі Державної кримінально-виконавчої служби, що розташована в межах адміністративно-територіальних одиниць, на території яких надається допомога в рамках Програми «єПідтримка».

При цьому, з 01.06.2022 позивач проходив службу в межах територіальної громади, яка не включена до переліку громад, що розташовані в районах проведення воєнних (бойових) дій або перебувають в тимчасовій окупації, оточенні (блокуванні), тому не набула право на отримання додаткової щомісячної винагороди.

Зі змісту листа Державної установи «Роменська виправна колонія (№56)» від 08.05.2024 № 4/1205 встановлено, що позивачу нараховано додаткову винагороду відповідно до фактичної кількості годин несення служби, зазначеної в табелях обліку робочого часу:

- за період з 24.02.2022 по 28.02.2022 у розмірі 1160,71 грн за 26 год. несення служби;

- за період з 01.03.2022 по 31.03.2022 року у розмірі 7016,13 грн за 174 год. несення служби;

- за період з 01.04.2022 по 25.04.2022 у розмірі 7500 грн, за 180 год. несення служби;

- за період з 26.04.2022 по 30.04.2022 року у розмірі 833,33 грн, за 20 год. несення служби;

- за період з 01.05.2022 по 31.05.2022 у розмірі 3306,45 грн, за 206 год. несення служби;

Також відповідачем проведено перерахунок додаткової винагороди за період з 24.02.2022 по 28.02.2022 з відрахуванням 178,57 грн, за 4 год несення служби, оскільки було виплачено за 26 год, а не за 22 год).

Кошти виплачені (за вирахуванням військового збору) згідно платіжного доручення №497 від 26.05.2022 в сумі 15441,69 грн та платіжного доручення №756 від 09.08.2022 - 8826,79 грн.

Отже, матеріалами справи підтверджено, що позивачу виплачено додаткову щомісячну винагороду за період з 24.02.2022 по 31.05.2022, встановлену Постановою №168, за фактично відпрацьований час несення служби.

За позицією відповідача, при нарахуванні та виплаті позивачу додаткової винагороди у відповідності до Постанови №168, відповідач керувався листом Міністерства юстиції України від 20.05.2022 №38144/16.3.2/32-22 та листом з Північно-Східного міжрегіонального управління з питань виконання кримінальних покарань Міністерства юстиції від 25.05.2022 №22-88/5.1/5.1/24-22, які передбачали визначення розміру додаткової винагороди пропорційно фактичному часу несенню служби.

Проте, на переконання суду, листи Міністерства юстиції України не містять норм права та не можуть бути покладені в основу вирішення правовідносин між позивачем та відповідачем. Надані у листах роз`яснення мають рекомендаційний характер, а застосуванню до спірних правовідносин підлягає Постанова №168, у відповідній редакції, що діяла на час їх виникнення.

Стосовно посилання відповідача на внесені постановою Кабінетом Міністрів України № 754 від 01.07.2022 зміни до Постанови №168 (які відповідно до пункту 2 застосовуються з 01.06.2022), та постанови Кабінету Міністрів України від 07.07.2022 №793, якими визначено виплату додаткової винагороди пропорційно часу проходження служби в розрахунку на місяць, суд зазначає наступне.

Позицію щодо незворотності дії в часі законів та інших нормативно-правових актів неодноразово висловлював Конституційний Суд України. Так, згідно з висновками щодо тлумачення змісту ст. 58 Конституції України, викладеними у рішеннях Конституційного Суду України від 13 травня 1997 року № 1-зп, від 9 лютого 1999 року № 1-рп/99, від 5 квітня 2001 року № 3-рп/2001, від 13 березня 2012 року № 6-рп/2012, закони та інші нормативно-правові акти поширюють свою дію тільки на ті відносини, які виникли після набуття законами чи іншими нормативно-правовими актами чинності; дію нормативно-правового акта в часі треба розуміти так, що вона починається з моменту набрання цим актом чинності і припиняється із втратою ним чинності, тобто до події, факту застосовується той закон або інший нормативно-правовий акт, під час дії якого вони настали або мали місце; дія закону та іншого нормативно-правового акта не може поширюватися на правовідносини, які виникли і закінчилися до набрання чинності цим законом або іншим нормативно-правовим актом.

Єдиний виняток з даного правила, закріплений у частині першій статті 58 Конституції України, складають випадки, коли закони та інші нормативно-правові акти пом`якшують або скасовують відповідальність особи.

У даному випадку справа не стосується відповідальності позивача, даний спір пов`язаний з виплатою грошового забезпечення особі, відтак в спірний період роботи позивач діяла норма пункту Постанови № 168 в наступній редакції: на період дії воєнного стану військовослужбовцям Збройних Сил, Служби безпеки, Служби зовнішньої розвідки, Головного управління розвідки Міністерства оборони, Національної гвардії, Державної прикордонної служби, Управління державної охорони, Державної служби спеціального зв`язку та захисту інформації, Державної спеціальної служби транспорту, військовим прокурорам Офісу Генерального прокурора, особам рядового і начальницького складу Державної служби з надзвичайних ситуацій, співробітникам Служби судової охорони, особам начальницького складу управління спеціальних операцій Національного антикорупційного бюро та поліцейським виплачується додаткова винагорода в розмірі 30000 гривень щомісячно (крім військовослужбовців строкової служби).

Тобто, зазначена норма передбачала обов`язок відповідача обрахунку грошової винагороди саме виходячи із розміру 30000 гривень щомісячно.

За приписами частини третьої статті 22 Конституції України при прийнятті нових законів або внесенні змін до чинних законів не допускається звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод.

Вказані зміни у правовому регулюванні спірних правовідносин не змінили обсягу права позивача на отримання додаткової винагороди в розмірі 30000 грн на місяць, передбаченому постановою № 168 у первинній редакції.

Аналогічне тлумачення змісту постанов Кабінету Міністрів України №168 та №793 наведене, зокрема, в постанові Великої Палати Верховного Суду від 21.09.2023 у справі №260/3564/22, що враховується судом відповідно до ч.5 ст.242 КАС України.

Суд враховує, що Велика Палата Верховного Суду у постанові від 21.09.2023 у справі №260/3564/22 погодилася з висновками Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду про те, що зміст внесених Постановою №793 змін до Постанови №168 в частині визначення розміру додаткової винагороди «до 30 000 гривень пропорційно в розрахунку на місяць» замість «30 000 гривень щомісячно» не свідчить про те, що такі зміни вплинули на розмір додаткової винагороди, адже за загальним правилом заробітна плата (грошове забезпечення) виплачується щомісячно за фактично відпрацьований час, тому визначена урядом «пропорційність» із прив`язкою до місячного періоду фактично передбачає виплату додаткової винагороди в розмірі 30000 гривень на місяць за умови відпрацювання норми робочого часу відповідного місяця.

Застосовуючи наведені вище норми права, з урахуванням вказаних висновків Верховного Суду, суд вважає, що відповідач безпідставно не нарахував та не виплатив позивачу додаткову винагороду, передбачену Постановою Кабінету Міністрів України «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану» №168 від 28.02.2022, за період з 24.02.2022 по 31.05.2022 у розмірі 30000,00 грн щомісячно.

З огляду на вищевикладене, суд вважає задовольнити позовні вимоги щодо визнання протиправними дій та зобов`язання відповідача нарахувати позивачу додаткову винагороду у порядку Постанови №168 за період з 24.02.2022 по 31.05.2022 у розмірі 30000 грн щомісячно, здійснивши її виплату з урахуванням раніше виплачених сум.

Разом з тим, вимоги позову про визнання протиправними дій та зобов`язання відповідача нарахувати позивачу додаткову винагороду у порядку Постанови №168 за період з 01.06.2022 по 07.07.2022 у розмірі 30000 грн щомісячно задоволенню не підлягають, оскільки, як зазначено вище, з 01.06.2022 позивач проходив службу в межах територіальної громади, яка не включена до переліку громад, що розташовані в районах проведення воєнних (бойових) дій або перебувають в тимчасовій окупації, оточенні (блокуванні), тому не набула право на отримання додаткової щомісячної винагороди.

Щодо доводів представника відповідача про пропущення позивачем строків звернення з цим позовом до суду, суд вказує, що спірним періодом у цьому спорі позивач визначає період з 24.02.2022 до 07.07.2022. Відповідно до частини 2 статті 233 Кодексу законів про працю України (у редакції, яка діяла до 19.07.2022 - у спірний в цьому позові період) у разі порушення законодавства про оплату праці працівник мав право звернутися до суду з позовом про стягнення належної йому заробітної плати без обмеження будь-яким строком. Натомість, після цієї дати, строк звернення до суду з трудовим спором, у тому числі про стягнення належної працівнику заробітної плати, обмежений трьома місяцями з дня, коли працівник дізнався або повинен був дізнатися про порушення свого права. Вказане підтверджується висновками Верховного Суду у постанові від 21.03.2025 у справі №460/21394/23. Відтак, спірний за цим позовом період з 24.02.2022 до 07.07.2022 визначався за нормами, чинними у цей період, та не обмежував будь-яким строком право працівника на звернення до суду з позовом про стягнення належної йому заробітної плати, а тому строк звернення з цим позовом до суду, встановлений частиною 2 статті 233 Кодексу законів про працю України, позивачем не пропущений, у зв`язку з чим суд не бере до уваги вказані вище доводи представника відповідача.

Підстави для розподілу судових витрат відсутні, оскільки судовий збір не сплачувався позивачем, відповідно до ст.5 Закону України “Про судовий збір”.

Керуючись ст.ст. 90, 139, 143, 241-246, 250, 255, 295 КАС України, суд, -

В И Р І Ш И В:

Адміністративний позов ОСОБА_1 до Державної установи "Роменська виправна колонія (№ 56)" про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити дії – задовольнити частково.

Визнати протиправними дії Державної установи «Роменська виправна колонія (№56)» щодо ненарахування та невиплати ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ) в повному обсязі встановленої постановою Кабінету Міністрів України №168 від 28.02.2022, додаткової щомісячної винагороди за період з 24.02.2022 по 31.05.2022 у розмірі 30000 гривень щомісячно.

Зобов`язати Державну установу «Роменська виправна колонія (№56)» (вул. Вишнева, 19, с. Перехрестівка, Роменський район, Сумська область, 42073, код ЄДРПОУ 08565078) нарахувати і виплатити ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) додаткову щомісячну винагороду, встановлену постановою Кабінету Міністрів України №168 від 28.02.2022, за період з 24.02.2022 по 31.05.2022 у розмірі 30000 гривень щомісячно, враховуючи раніше проведенні виплати.

У задоволенні інших вимог - відмовити.

Рішення може бути оскаржено до Другого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного рішення.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя О.М. Кунець