Рішення від 09 березня 2026 р. у справі №480/8282/25 — Сумський окружний адміністративний суд

СУМСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

10 березня 2026 року Справа № 480/8282/25

Сумський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді - Соп`яненко О.В., розглянувши в порядку спрощеного провадження в приміщенні суду в м. Суми адміністративну справу №480/8282/25 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Сумській області про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити дії,

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 звернулась до Сумського окружного адміністративного суду з позовом і просить суд:

- визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Сумській області щодо відмови у проведенні перерахунку та виплати пенсії доньці покійного ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , з врахуванням рішення Сумського окружного адміністративного суду від 22.12.2021 у Справі № 480/11802/21 згідно наданої оновленої довідки про розмір грошового забезпечення державної установи "Територіальне медичне об`єднання по Сумській області" МВС України від 10.09.2021 №33/39-2368 з 01.12.2019;

- зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Сумській області здійснити обчислення, перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_3 з 01.12.2019, на підставі оновленої довідки про розмір грошового забезпечення державної установи "Територіальне медичне об`єднання по Сумській області" МВС України від 10.09.2021 №33/39-2368, з урахуванням раніше проведених виплат.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що позивачка є донькою померлого пенсіонера ОСОБА_4 , якому нараховано та невиплачено пенсію на виконання рішення Сумського окружного адміністративного суду від 22.12.2021 у Справі № 480/11802/21. Позивач вказує на те, що вона у встановленому порядку звернулася до відповідача з заявою про виплату їй неотриманих сум пенсій у зв`язку із смертю її батька, проте відповідач рішенням від 26.06.2025 безпідставно відмовив у задоволенні заяви.

Ухвалою суду від 30.10.2025 відкрито провадження у справі в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін.

Відповідач повідомлявся про розгляд даної справи належним чином, проте заяви про визнання позову чи відзив на позовну заяву в строки, передбачені статтею 261 КАС України, до суду не надав.

Згідно із ч. 6 ст. 162 КАС України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами, а також у відповідності до ч. 4 ст. 159 КАС України неподання Головним управлінням Пенсійного фонду України в Сумській області відзиву на позов кваліфікується судом як визнання позову.

Суд, дослідивши матеріали справи, оцінивши докази в їх сукупності, встановив наступне.

Судом встановлено, що ОСОБА_4 за життя перебував на обліку в ГУ ПФУ в Сумській області та отримував пенсію відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб", що не заперечується учасниками справи.

ОСОБА_4 помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , що підтверджується копією свідоцтва серії НОМЕР_1 , виданого Виконавчим комітетом Сумської міської ради 19.06.2025, актовий запис №1538. (а.с.8)

Рішенням Сумського окружного адміністративного суду від 22.12.2021 по справі №480/11802/21 визнано протиправною бездіяльність Головного управління Пенсійного Фонду України в Сумській області, яка полягає у не проведенні ОСОБА_4 перерахунку пенсії та її виплати з 01.12.2019, на підставі оновленої довідки про розмір грошового забезпечення державної установи "Територіальне медичне об`єднання по Сумській області" МВС України від 10.09.2021 №33/39-2368. Зобов`язано Головне управління Пенсійного Фонду України в Сумській області здійснити перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_4 , з 01.12.2019, на підставі оновленої довідки про розмір грошового забезпечення державної установи "Територіальне медичне об`єднання по Сумській області" МВС України від 10.09.2021 №33/39-2368, з урахуванням раніше проведених виплат.

Згідно свідоцтва про народження серії НОМЕР_2 від 10.05.1988, ОСОБА_5 , є донькою ОСОБА_4 . Прізвище позивачки " ОСОБА_6 " змінено на " ОСОБА_7 " згідно свідоцтва про шлюб від 25.04.2015. (а.с.9, 11)

ОСОБА_1 звернулася до відповідача із заявою, в якій остання просила виплатити їй нараховану та невиплачену пенсію померлого ОСОБА_4 .

Листом ГУ ПФУ в Сумській області від 27.06.2026 повідомлено позивача, що рішенням від 26.06.2025 відмовлено у виплвті недоодержаної пенсії у зв`язку зі смертю пенсіонера, оскільки не підтверджено факту спільного проживання на день смерті годувальника. (а.с.12-13)

Надаючи правову оцінку обставинам справи, суд зазначає наступне.

Статтею 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та Законами України.

Законом України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" від 9 квітня 1992 року № 2262-ХІІ (далі - Закон № 2262-ХІІ) визначаються умови, норми і порядок пенсійного забезпечення громадян України із числа осіб, які перебували на військовій службі, службі в органах внутрішніх справ, Національній поліції, Службі судової охорони, державній пожежній охороні, Державній службі спеціального зв`язку та захисту інформації України, органах і підрозділах цивільного захисту, податковій міліції чи Державній кримінально-виконавчій службі України, та деяких інших осіб, які мають право на пенсію за цим Законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 1-1 Закону № 2262-ХІІ законодавство про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, базується на Конституції України і складається з цього Закону, Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" та інших нормативно-правових актів України, прийнятих відповідно до цих законів.

Відповідно до ч. 1 ст. 1 Закону № 2262-ХІІ, у редакції чинній на час виникнення спірних правовідносин, особи з числа військовослужбовців (крім військовослужбовців строкової служби) рядового, сержантського, старшинського та офіцерського складу, особи, які мають право на пенсію за цим Законом при наявності встановленої цим Законом вислуги на військовій службі, службі в органах внутрішніх справ, Національній поліції та на службі на посадах начальницького складу в Національному антикорупційному бюро України, Службі судової охорони і в державній пожежній охороні, службі в Державній службі спеціального зв`язку та захисту інформації України, в органах і підрозділах цивільного захисту, податкової міліції, Бюро економічної безпеки України, Державної кримінально-виконавчої служби України мають право на довічну пенсію за вислугу років.

Частинами 1 та 2 статті 61 Закону № 2262-ХІІ визначено, що суми пенсії, що підлягали виплаті пенсіонерові з числа військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за цим Законом та членів їх сімей і залишилися недоодержаними у зв`язку з його смертю, не включаються до складу спадщини і виплачуються тим членам його сім`ї, які належать до осіб, що забезпечуються пенсією у разі втрати годувальника. Проте батьки і дружина (чоловік), а також члени сім`ї, які проживали разом із пенсіонером на день його смерті, мають право на одержання цих сум і в тому разі, якщо вони не належать до осіб, які забезпечуються пенсією у разі втрати годувальника. При зверненні кількох членів сім`ї належна їм сума пенсії ділиться між ними порівну.

За приписами ч. 3 цієї статті зазначені суми виплачуються, якщо звернення за ними надійшло не пізніше 6 місяців після смерті пенсіонера.

Подібні положення передбачені також статтею 52 Закону України від 09.07.2003 №1058-IV "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування", згідно з якою сума пенсії, що належала пенсіонерові і залишилася недоотриманою у зв`язку з його смертю, виплачується - по місяць смерті включно членам його сім`ї, які проживали разом з пенсіонером на день його смерті, у тому числі непрацездатним членам сім`ї, зазначеним у частині другій статті 36 цього Закону, які знаходилися на його утриманні, незалежно від того, проживали вони разом з померлим пенсіонером чи не проживали.

Члени сім`ї, зазначені в частині першій цієї статті, повинні звернутися за виплатою суми пенсії померлого пенсіонера протягом шести місяців з дня відкриття спадщини.

У разі звернення кількох членів сім`ї, які мають право на отримання суми пенсії, зазначеної у частині першій цієї статті, належна їм відповідно до цієї статті сума пенсії ділиться між ними порівну.

У разі відсутності членів сім`ї, зазначених у частині першій цієї статті, або у разі не звернення ними за виплатою вказаної суми в установлений частиною другою цієї статті строк сума пенсії, що належала пенсіонерові і залишилася недоотриманою у зв`язку з його смертю, входить до складу спадщини.

Аналіз чинного пенсійного законодавства дає підстави для висновку, що право на отримання пенсійних виплат у порядку ст. 61 Закону № 2262-ХІІ спадкоємці (правонаступники) мають у випадку, якщо така виплата була нарахована померлому або присуджена йому на підставі судового рішення, що набрало законної сили, і залишилася недоодержаною, у зв`язку із смертю пенсіонера. Такий підхід до врегулювання цих правовідносин має соціальне спрямування через закріплення спеціального порядку переходу права на отримання зазначених сум до певного кола осіб, що забезпечуються пенсією у разі втрати годувальника або є членами сім`ї, які проживали разом із пенсіонером на день його смерті. У цьому випадку право вимоги у зазначених осіб виникає не внаслідок спадкового правонаступництва, а через інший юридичний склад та у спеціально визначений законом порядок. Зокрема, відповідно до ч. 3 ст. 61 Закону № 2262-ХІІ зазначені суми виплачуються, якщо звернення за ними надійшло не пізніше 6 місяців після смерті пенсіонера.

Однак, у разі не звернення членів сім`ї за виплатою вказаної суми в установлений строк сума пенсії, що належала пенсіонерові і залишилася недоотриманою у зв`язку з його смертю, входить до складу спадщини, право на стягнення якої особа може захистити у цивільному порядку.

Подібні висновки щодо розгляду спорів, які стосуються виплати недоодержаних сум пенсії, в порядку цивільного судочинства за позовом спадкоємця до органу Пенсійного фонду, неодноразово висловлені Великою Палатою Верховного Суду також у постанові від 26.06.2019 у справі № 284/252/17 (позов про стягнення з органу пенсійного фонду у порядку спадкування неодержані за життя спадкодавиці підвищення до пенсії й додаткової пенсії, щорічної грошової допомоги у зв`язку з обмеженням споживання продуктів харчування), а також Касаційним цивільним судом у складі Верховного Суду, зокрема, у постановах від 28.04.2022 у справі № 428/3913/20 (позов про стягнення недоотриманої пенсії у зв`язку зі смертю пенсіонера в порядку спадкування), від 30.11.2022 у справі №638/19167/19 (спір щодо стягнення спадщини у вигляді недоотриманої пенсії у зв`язку зі смертю пенсіонера).

Крім того, вартові відмітити, що постановою правління Пенсійного фонду України від 30.01.2007 №3-1 затверджено Порядок подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" (далі - Порядок №3-1), відповідно до п.3 розділу І та п.1 розділу ІІ якого заява про виплату недоодержаної пенсії у зв`язку зі смертю пенсіонера (додаток 4 до цього Порядку) подається заявником до органу, що призначає пенсію. В заявах зазначається інформація про місце проживання, для підтвердження якої особа може надати відомості про місце проживання, що були внесені до документів, визначених Законом України "Про надання публічних (електронних публічних) послуг щодо декларування та реєстрації місця проживання в Україні".

Відповідно до п. 9 розділу ІІ Порядку №3-1 до заяви про виплату недоодержаної пенсії у зв`язку зі смертю пенсіонера подаються такі документи:

1) свідоцтво про смерть пенсіонера;

2) документи, що підтверджують належність членів сім`ї до осіб, які забезпечуються пенсією в разі втрати годувальника, які передбачені пунктом 3 цього розділу;

3) документи, що засвідчують родинні відносини з померлим пенсіонером, які передбачені пунктом 12 цього розділу, та відомості про проживання з пенсіонером на день його смерті (у разі неможливості надати такі документи факт проживання з пенсіонером встановлюється у судовому порядку) (для виплати членам сім`ї, що не належать до осіб, які забезпечуються пенсією в разі втрати годувальника).

При цьому, суд зауважує, що згідно із ст.1, 26 Закону України "Про надання публічних (електронних публічних) послуг щодо декларування та реєстрації місця проживання в Україні" факт проживання (перебування) особи за певною адресою може бути підтверджений витягом із реєстру територіальної громади, виданого органом реєстрації, яким є виконавчий орган сільської, селищної або міської ради, який на території територіальної громади, на яку поширюються повноваження відповідної ради, забезпечує формування та ведення реєстру територіальної громади, облік задекларованого місця проживання/зміну місця проживання особи.

Отже, згідно наведених приписів чинного законодавства, що регулюють спірні правовідносини, суми недоодержаної пенсії виплачуються:

- членам сім`ї, які належать до осіб, що забезпечуються пенсією у разі втрати годувальника, або

- членам сім`ї, що не належать до осіб, які забезпечуються пенсією в разі втрати годувальника. У цьому випадку член сім`ї, що не належать до осіб, які забезпечуються пенсією в разі втрати годувальника (а цьому випадку позивач) до заяви має надати документи, що засвідчують відомості про проживання з пенсіонером на день його смерті, а у разі неможливості надати такі документи - факт проживання з пенсіонером має бути встановлений у судовому порядку.

Крім того, визначальним, як у випадку звернення із заявою членів сім`ї, які належать до осіб, що забезпечуються пенсією у разі втрати годувальника, так і членів сім`ї, які не належать до таких осіб, є строк звернення із заявою до ГУ ПФУ про виплату нарахованої але не виплаченої за життя померлого пенсіонера пенсії. Такий строк законодавцем визначається як "не пізніше 6-ти місяців" з моменту смерті пенсіонера.

З матеріалів справи встановлено, що виконуючи судові рішення Сумського окружного адміністративного суду від 21.12.2021 у справі № 480/1/21 та від 30.06.2022 у справі №480/3508/22, пенсійний орган нарахував, але не виплатив ОСОБА_4 за його життя пенсію.

Отже, такі суми є саме недоотриманою пенсією, що належала померлому пенсіонерові ОСОБА_4 .

Також матеріали справи свідчать (а.с.14,15,16,19), що позивач є донькою померлого ОСОБА_4 , однак, не підпадає під перелік осіб, які забезпечуються пенсією в разі втрати годувальника, який визначений, зокрема, в ст.30 Закону № 2262-ХІІ.

Позивач є донькою померлого ОСОБА_4 , однак, не підпадає під перелік осіб, які забезпечуються пенсією в разі втрати годувальника, який визначений, зокрема, в ст.30 Закону № 2262-ХІІ.

Судом встановлено, що позивач звернулась до ГУ ПФУ в Сумській області із заявою щодо отримання невиплачених сум на підставі рішення Сумського окружного адміністративного суду від 22.12.2021 у справі №380/11802/21, тобто в межах 6 місяців.

Крім того, з матеріалів справи вбачається, та це не заперечується учасниками справи, що позивач із 2019 року зареєстрована за адресою АДРЕСА_1 (зворот стор. а.с.10), у той час як її батько на час смерті був зареєстрований за адресою: АДРЕСА_2 . Натомість жодних доказів того, що позивач спільно проживала із померлим пенсіонером до суду не подано.

З огляду на вищевикладене та досліджені письмові докази, суд дійшов висновку, що позивачем не було дотримано порядку одержання недоотриманої пенсії її померлого батька у порядку статті 61 Закону № 2262-ХІІ, а відтак відповідач не мав правових підстав для здійснення позивачці таких виплат у порядку статті 61 Закону № 2262-ХІІ, а відтак суд не вбачає підстав для задоволення позовних вимог.

Щодо позовної вимоги про зобов`язання відповідача здійснити обчислення, перерахунок та виплату пенсії позивачу з 01.12.2019, на підставі оновленої довідки про розмір грошового забезпечення державної установи "Територіальне медичне об`єднання по Сумській області" МВС України від 10.09.2021 №33/39-2368, з урахуванням раніше проведених виплат, суд повідомляє, що дана вимога є похідною від першої (нерозривно з нею пов`язана) та може бути задоволена лише при задовленні першої вимоги.

За повідомленням ГУ ПФУ в Сумькій області перерахунок, обчислення та виплата пенсії на підставі оновленої довідки на виконання рішення Сумського окружного адміністративного суду від 22.12.2021 у справі №480/11802/21 здійснений ОСОБА_4 та не може бути здійснена ОСОБА_1 оскільки ст. 1-2 Закону 2262-ХІІ визначено осіб, які мають право на пенсійне забезпечення на умовах цього Закону, а позивач не є суб`єктом пенсійних правовідносин. Доказів того, що вона перебуває на обліку в Пенсійному Фонді України не надано.

Як зазначалось раніше ОСОБА_1 не підпадає під перелік осіб, які забезпечуються пенсією в разі втрати годувальника, який визначений в ст.30 Закону № 2262-ХІІ.

Враховуючи викладене, суд доходить висновку, що позовні вимоги позивача є необґрунтованими та не підлягають задоволенню.

Відповідно до ст. 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

Згідно ч. 1 ст. 77 КАС України, кожна сторона повинна, довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Частиною 2 ст. 77 КАС України визначено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Враховуючи, що у задоволенні позову відмовлено, розподіл судових витрат згідно із ст. 139 Кодексу адміністративного судочинства України не здійснюється.

Керуючись ст.ст. 90, 139, 143, 241-246, 250, 255, 295 КАС України, суд,

В И Р І Ш И В:

В задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Сумській області про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити дії відмовити.

Рішення може бути оскаржено до Другого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного рішення.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя О.В. Соп`яненко