Рішення від 11 березня 2026 р. у справі №440/11968/24 — Полтавський окружний адміністративний суд

ПОЛТАВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 березня 2026 року м. ПолтаваСправа № 440/11968/24

Полтавський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді - Молодецького Р.І., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) справу за позовом Північно-Східного міжрегіонального управління Державної служби з питань праці до Приватного акціонерного товариства "Кременчуцький завод дорожніх машин" про застосування заходів реагування у сфері державного нагляду,

В С Т А Н О В И В:

Північно-Східне міжрегіональне управління Державної служби з питань праці звернулося до Полтавського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Приватного акціонерного товариства "Кременчуцький завод дорожніх машин" про застосування заходів реагування у сфері державного нагляду до Приватного акціонерного товариства "Кременчуцький завод дорожніх машин" (код ЄДРПОУ 05762565) за адресою: проспект Свободи, будинок 4-Г, м. Кременчук, Полтавська область, 39600, а саме:

зупинення виконання робіт підвищеної небезпеки: - вантажно-розвантажувальні роботи за допомогою машин і механізмів; - роботи, що виконуються на висоті понад 1,3 метра;

зупинення експлуатації обладнання підвищеної небезпеки: - великотоннажний та інший технологічний транспортний засіб;

зупинення робіт, до яких допущені працівники без проходження обов`язкових попередніх та періодичних медичних оглядів до усунення, зазначених у позовній заяві, порушень.

Позовна заява обґрунтована посиланнями на наявність правових підстав для застосування до відповідача заходів реагування враховуючи невиконання останнім приписів про усунення порушень законодавства у сферах охорони праці, промислової безпеки, гігієни праці від 29.12.2023 №ПНС/ПЛ/22484/029/П та №ПНС/ПЛ/22484/029-ПНС/ПЛ/ПЛ/12923/П029/П/ОП від 06.08.2024.

Ухвалою Полтавського окружного адміністративного суду від 14.10.2024 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження в адміністративній справі №440/11968/24 за позовом Північно-Східного міжрегіонального управління Державної служби з питань праці до Приватного акціонерного товариства "Кременчуцький завод дорожніх машин" про застосування заходів реагування у сфері державного нагляду. Розгляд справи постановлено проводити за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).

29.10.2024 через систему "Електронний суд" до суду надійшов відзив на позов, в якому відповідач заперечив в повному обсязі проти задоволення позовних вимог та зазначив, що на виконання припису про усунення виявлених зауважень у сфері охорони праці, промислової безпеки, гігієни праці №ПНС/ПЛ/22484/029/П від 29.12.2023 відповідач 29.02.2024 надав Міжрегіональному управлінню повідомлення №56/133 щодо часткового та подальшого виконання вказаного припису. Надалі на підставі позапланової перевірки у період з 05.08.2024 по 06.08.2024 було видано акт №ПНС/ПЛ/22484/029-ПНС/ПЛ/12923/П029 від 06.08.2024 та припис про усунення виявлених зауважень у сфері охорони праці, промислової безпеки, гігієни праці №ПНС/ПЛ/22484/029- ПНС/ПЛ/12923/П029/П/ОП від 06.08.2024. Відповідач, ознайомившись з виявленими Міжрегіональним управлінням зауваженнями, надав відповідь на припис №56/592 від 17.10.2024, у якій по кожному пункту надано пояснення та відповідні документи, які є доказами усунення зауважень. Відтак, щодо виявлених зауважень згідно припису, більша їх частина була усунута відповідачем. Крім того, просив взяти до уваги відповідну складну ситуацію, яка склалася не з вини підприємства. Також особливу увагу суду відповідач звертав на той факт, що підприємство з 2023 року є співвиконавцем держаних контрактів на замовлення Міністерства оборони України. У разі задоволення позовних вимог, винесення рішення на користь позивача, підприємство не зможе виконувати умови зазначених контрактів, як наслідок замовник не отримає послугу або товар оборонного призначення.

У відповіді на відзив на позовну заяву позивач наполягав на тому, що ПРАТ "КРЕДМАШ" (код ЄДРПОУ 05762565) на адресу Північно-Східного міжрегіонального управління Державної служби з питань праці було надано лист №15781/ПНС/1-24 від 18.10.2024 "Про надання відповіді на припис № ПНС/ПЛ/22484/029-ПНС/ПЛ/12923/П029/П/ОП від 06.08.2024. Опрацювавши даний лист та додатки до нього встановлено, що порушення вимог законодавства з охорони праці, викладені в акті №ПНС/ПЛ/22484/029-ПНС/ПЛ/12923/П029 від 06.08.2024 та приписі №ПНС/ПЛ/22484/029-ПНС/ПЛ/12923/П029/П/ОП від 06.08.2024, які складені за результатами позапланової перевірки виконання раніше виданого припису №ПНС/ПЛ/22484/029/П від 29.12.2023 на даний час ПРАТ "КРЕДМАШ" не усунуті. А відтак, Міжрегіональне управління вбачає правові підстави щодо зупинення виконання робіт підвищеної небезпеки, експлуатації обладнання підвищеної небезпеки та виконання робіт, до яких допущені працівники без проходження обов`язкових попередніх та періодичних медичних оглядів до усунення порушень.

У запереченнях на відповідь на відзив на позовну заяву відповідач наполягав на відсутності підстав для задоволення позовних вимог, з наведенням аргументів, аналогічних наведеним у відзиві на позовну заяву.

Справу розглянуто судом за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін відповідно до пункту 6 частини шостої статті 12 та частини п`ятої статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України.

Фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося на підставі частини четвертої статті 229 КАС України.

Дослідивши письмові докази, суд встановив такі обставини та відповідні до них правовідносини.

У зв`язку з настанням смерті потерпілого внаслідок нещасного випадку, що пов`язано з діяльністю суб`єкта господарювання, на підставі наказу Міжрегіонального управління №138/ПНС-ЗК від 12.12.2023 та направлення на проведення заходу державного нагляду (контролю) №ПНС/2/15031-23 від 14.12.2023, посадовими особами в період з 18.12.2023 по 29.12.2023 проведено позаплановий захід державного нагляду (контролю) у діяльності приватного акціонерного товариства "Кременчуцький завод дорожніх машин" (код ЄДРПОУ 05762565) за адресою: проспект Свободи, будинок 4-Г, м. Кременчук, Полтавська область, 39600.

За результатами проведеної перевірки складено акт №ПНС/ПЛ/22484/029 від 29.12.2023, у якому зафіксовано низку виявлених порушень нормативно-правових актів з охорони праці, промислової безпеки і гігієни праці, один примірник якого направлено ПРАТ "КРЕДМАШ" листом від 29.12.2023.

На підставі вказаного акта перевірки Міжрегіональним управлінням видано припис про усунення виявлених порушень законодавства у сферах охорони праці, промислової безпеки, гігієни праці № ПНС/ПЛ/22484/029/П від 29.12.2023, один примірник якого направлено ПРАТ "КРЕДМАШ" листом від 29.12.2023.

Згідно частини 8 статті 7 Закону України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності" №877-V від 05.04.2007 припис - це обов`язкова для виконання у визначені строки письмова вимога посадової особи органу державного нагляду (контролю) суб`єкту господарювання щодо усунення порушень вимог законодавства. Припис не передбачає застосування санкцій щодо суб`єкта господарювання. Припис видається та підписується посадовою особою органу державного нагляду (контролю), яка здійснювала перевірку.

Абзацом 4 частини 1 статті 6 Закону України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності" №877-V від 05.04.2007 передбачено, що однією із підстав для здійснення позапланового заходу державного нагляду є перевірка виконання суб`єктом господарювання приписів, розпоряджень або інших розпорядчих документів щодо усунення порушень вимог законодавства, виданих за результатами проведення попереднього заходу органом державного нагляду (контролю).

На підставі абзацу 4 частини 1 статті 6 Закону України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності" №877-V від 05.04.2007, статті 16 Закону України "Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану" №2136-ІХ від 15.03.2022, наказу Міністерства економіки України "Про здійснення позапланових заходів державного нагляду (контролю) протягом періоду воєнного стану" №5782 від 16.06.2023 (зі змінами від 07.03.2024), та відповідно до наказу Міжрегіонального управління №367/ПНС-ЗК від 29.07.2024 "Про проведення заходів державного нагляду (контролю)" у діяльності ПРАТ "КРЕДМАШ" посадові особи Міжрегіонального управління були уповноважені на проведення перевірки виконання суб`єктом господарювання припису №ПНС/ПЛ/22484/029/П від 29.12.2023.

Згідно направлення на проведення заходу державного нагляду (контролю) №ПНС/1/11076-24 від 01.08.2024, позапланова перевірка ПРАТ "КРЕДМАШ" проведена з 05.08.2024 по 16.08.2024 на предмет додержання вимог законодавства у сферах охорони праці, промислової безпеки, гігієни праці в межах питань, які стали підставою для здійснення заходу контролю.

За результатами проведеної перевірки складено акт №ПНС/ПЛ/22484/029-ПНС/ПЛ/12923/П029 від 06.08.2024, у якому зафіксовано виявлені порушення нормативно-правових актів з охорони праці, промислової безпеки та гігієни праці. Один примірник вказаного акту отримано генеральним директором ПРАТ "КРЕДМАШ" Косих М.Ю., про свідчить його особистий підпис.

За результатами перевірки виявлено та зафіксовано в акті перевірки №ПНС/ПЛ/22484/029-ПНС/ПЛ/12923/П029 від 06.08.2024 той факт, що попередньо виявлені порушення усунуті лише частково, у тому числі ті, які несуть загрозу життю та здоров`ю людей.

Так, відповідно до акту перевірки №ПНС/ПЛ/22484/029-ПНС/ПЛ/12923/П029 від 06.08.2024 під час проведення державного заходу нагляду (контролю) встановлено не усунення в узгоджений термін до 29.01.2024 наступні порушення:

1. в порушення статті 21 ЗУ №2694 не отримано дозвіл на виконання робіт підвищеної небезпеки зберігання балонів, (вантажно-розвантажувальні роботи за допомогою машин і механізмів), згідно постанови КМУ від 24.03.2022 №357, на період дії воєнного стану не подана та не зареєстрована в установленому порядку декларація відповідності матеріально-технічної бази вимогам законодавства з питань охорони праці, а саме: вантажно-розвантажувальні роботи за допомогою машин і механізмів. Відповідно до вимог пунктів 10, 20 додатку 2 Порядку видачі дозволів на виконання робіт підвищеної небезпеки та на експлуатацію (застосування) машин, механізмів устаткування підвищеної небезпеки;

2. в порушення статті 21 ЗУ №2694 та пункту 21 Порядку видачі дозволів на виконання робіт підвищеної небезпеки та на експлуатацію (застосування) машин, механізмів устаткування підвищеної небезпеки, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 26.10.2011 №1107 (зі змінами) не подана в установленому порядку до Держпраці (її територіального органу) декларація відповідності матеріально-технічної бази вимогам законодавства з питань охорони праці на виконання робіт підвищеної небезпеки, а саме - роботи, що виконуються на висоті понад 1,3 м;

3. в порушення статті 21 ЗУ №2694 та пункту 21 Порядку видачі дозволів на виконання робіт підвищеної небезпеки та на експлуатацію (застосування) машин, механізмів устаткування підвищеної небезпеки, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 26.10.2011 №1107 (зі змінами) не подана в установленому порядку до Держпраці (її територіального органу) декларація відповідності матеріально-технічної бази вимогам законодавства з питань охорони праці на експлуатацію (застосування) машин, механізмів, устатковання підвищеної небезпеки, а саме: - великотонажний та інший технологічний транспортний засіб, визначений підпунктом 1 пункту 2 Порядку відомчої реєстрації та ведення обліку великотонажних та інших технологічних транспортних засобів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 06.01.2010 №8;

4. в порушення статті 13 ЗУ №2694 та пункту 2.2.11 Правил безпечної експлуатації електроустановок споживачів НПАОП 40.1-1.21-98, затверджених наказом Держнаглядохоронпраці України від 09.01.1998 №4, зареєстрованих в Міністерстві юстиції України 10.02.1998 за №93/2533, не розроблено та не узгоджено з органами Держпраці список працівників, які мають право проведення оперативних переговорів з електропостачальною організацією;

5. в порушення статті 17 ЗУ №2694 та пункту 3.1 розділу ІІІ Порядку проведення медичних оглядів працівників певних категорій, затвердженого наказом Міністерства охорони здоров`я України від 21.05.2007 №246, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 23.07.2007 за №846/14113, роботодавцем не проведено лабораторних досліджень умов праці з метою визначення шкідливих та небезпечних факторів на конкретних робочих місцях працівників підприємства;

6. в порушення статті 17 ЗУ №2694 та пункту 2.2 розділу ІІ Порядку проведення медичних оглядів працівників певних категорій, затвердженого наказом Міністерства охорони здоров`я України від 21.05.2007 №246, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 23.07.2007 за №846/14113, роботодавцем не визначено категорію працівників, які підлягають попередньому (періодичному) медичному огляду, не складено акт визначення, для проходження медогляду у 2023 році;

7. в порушення статті 17 ЗУ №2694 та пункту 2.3 розділу ІІ Порядку проведення медичних оглядів працівників певних категорій, затвердженого наказом Міністерства охорони здоров`я України від 21.05.2007 №246, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 23.07.2007 за №846/14113, роботодавцем не погоджено поіменних списків для проходження медогляду у 2023 році;

8. в порушення статті 17 ЗУ №2694 та пункту 1.4 розділу І Порядку проведення медичних оглядів працівників певних категорій, затвердженого наказом Міністерства охорони здоров`я України від 21.05.2007 №246, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 23.07.2007 за №846/14113, роботодавцем не проводяться попередні медичні огляди працівникам підприємства, в тому числі і для потерпілого;

9. в порушення статті 17 ЗУ №2694 та пункту 1.5 розділу І Порядку проведення медичних оглядів працівників певних категорій, затвердженого наказом Міністерства охорони здоров`я України від 21.05.2007 №246, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 23.07.2007 за №846/14113, роботодавцем не проведено періодичний медичний огляд для всіх категорій працівників, які підлягають періодичному медичному огляду у 2023 році, в тому числі і для потерпілого;

10. в порушення статті 17 ЗУ №2694 та пункту 2.17 розділу І Порядку проведення медичних оглядів працівників певних категорій, затвердженого наказом Міністерства охорони здоров`я України від 21.05.2007 №246, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 23.07.2007 за №846/14113, роботодавцем не погоджено Заключний акт за результатами періодичного медичного огляду за 2023 рік;

11. в порушення статті 17 ЗУ №2694 та пункту 1 Порядку проведення атестації робочих місць за умовами праці, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 01.08.1992 №442, роботодавцем проведено атестацію робочих місць не для всіх категорій працівників підприємства де технологічний процес, використовуване обладнання, сировина та матеріали є потенційними джерелами шкідливих і небезпечних виробничих факторів;

12. в порушення статті 43 ЗУ №2694 допущено невиконання 11 пунктів вимог припису від 29.12.2023 №ПНС/ПЛ/22484/029/П посадових осіб Північно-Східного міжрегіонального управління Державної служби з питань праці щодо усунення порушень і недоліків в галузі охорони праці.

ПРАТ "КРЕДМАШ" (код ЄДРПОУ 05762565) на адресу Північно-Східного міжрегіонального управління Державної служби з питань праці надано лист №15781/ПНС/1-24 від 18.10.2024 "Про надання відповіді" на припис №ПНС/ПЛ/22484/029-ПНС/ПЛ/12923/П029/П/ОП від 06.08.2024.

Опрацювавши вказаний лист та додатки до нього позивач встановив, що порушення вимог законодавства з охорони праці, викладені в акті №ПНС/ПЛ/22484/029-ПНС/ПЛ/12923/П029 від 06.08.2024 та приписі №ПНС/ПЛ/22484/029-ПНС/ПЛ/12923/П029/П/ОП від 06.08.2024, які складені за результатами позапланової перевірки виконання раніше виданого припису № ПНС/ПЛ/22484/029/П від 29.12.2023 на даний час ПРАТ "КРЕДМАШ" повністю не усунуті.

На підставі виявлених порушень, що несуть загрозу життю та здоров`ю людей, негайній зупинці підлягають роботи підвищеної небезпеки (вантажно-розвантажувальні роботи за допомогою машин і механізмів, роботи, що виконуються на висоті понад 1,3 метра, експлуатація обладнання підвищеної небезпеки (великотоннажний та інший технологічний транспортний засіб), а також роботи, до яких допущені працівники без проходження обов`язкових попередніх та періодичних медичних оглядів.

У зв`язку з викладеним, позивач звернувся до суду з цим позовом.

Стаття 19 Конституції України передбачає, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Статтею 3 Конституції України передбачено, що людина, її життя і здоров`я, честь і гідність, недоторканність і безпека визнаються в Україні найвищою соціальною цінністю.

Відповідно до положень статті 2 Закону України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності" від 05.04.2007 №877-V (далі - Закон №877-V) визначено, що дія цього Закону поширюється на відносини, пов`язані зі здійсненням державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності.

Дія цього Закону не поширюється на відносини, що виникають під час здійснення заходів валютного нагляду, податкового контролю, митного контролю, державного експортного контролю (крім здійснення державного нагляду (контролю) за дотриманням суб`єктами космічної діяльності України приватної форми власності законодавства про космічну діяльність в Україні), контролю за дотриманням бюджетного законодавства, державного нагляду на ринках фінансових послуг, державного регулювання та нагляду за діяльністю на ринках капіталу та організованих товарних ринках, державного контролю за дотриманням законодавства про захист економічної конкуренції, державного нагляду (контролю) у сфері медіа, державного нагляду (контролю) за дотриманням суб`єктами господарювання, що провадять діяльність у сферах енергетики та комунальних послуг, законодавства у сферах енергетики та комунальних послуг, державного ринкового нагляду та контролю нехарчової продукції, державного нагляду (контролю) за дотриманням суб`єктами господарювання, що провадять діяльність у сфері автомобільного транспорту, під час рейдових перевірок (перевірок на дорозі), що проводяться з урахуванням особливостей, визначених Законом України "Про автомобільний транспорт", державного нагляду за дотриманням вимог безпеки використання ядерної енергії, державного нагляду (контролю) у сфері безпеки торговельного мореплавства і судноплавства на внутрішніх водних шляхах (у частині нагляду (контролю) за суднами), державного контролю за дотриманням вимог законодавства у сферах електронної ідентифікації та електронних довірчих послуг.

Згідно статті 5 Закону №877-V планові заходи здійснюються відповідно до річних планів, що затверджуються органом державного нагляду (контролю) не пізніше 1 грудня року, що передує плановому. Внесення змін до річних планів здійснення заходів державного нагляду (контролю) не допускається, крім випадків зміни найменування суб`єкта господарювання та виправлення технічних помилок.

Плановим періодом вважається рік, який обчислюється з 1 січня по 31 грудня планового року.

Плани здійснення заходів державного нагляду (контролю) на наступний плановий період повинні містити дати початку кожного планового заходу державного нагляду (контролю) та строки їх здійснення.

За приписами статті 6 Закону №877-V підставами для здійснення позапланових заходів, зокрема, є: - звернення фізичної особи (фізичних осіб) про порушення, що спричинило шкоду її (їхнім) правам, законним інтересам, життю чи здоров`ю, навколишньому природному середовищу чи безпеці держави, з додаванням документів чи їх копій, що підтверджують такі порушення (за наявності). Позаплановий захід у такому разі здійснюється територіальним органом державного нагляду (контролю) за наявністю погодження центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у відповідній сфері державного нагляду (контролю), або відповідного державного колегіального органу; - настання аварії, пожежі, смерті потерпілого внаслідок нещасного випадку або професійного захворювання, що було пов`язано з діяльністю суб`єкта господарювання.

Відповідно до частин 1, 2, 7, 8 статті 7 Закону №877-V для здійснення планового або позапланового заходу орган державного нагляду (контролю) видає наказ (рішення, розпорядження), який має містити найменування суб`єкта господарювання, щодо якого буде здійснюватися захід, та предмет перевірки.

На підставі наказу (рішення, розпорядження) оформляється посвідчення (направлення) на проведення заходу державного нагляду (контролю), яке підписується керівником органу державного нагляду (контролю) (головою державного колегіального органу) або його заступником (членом державного колегіального органу) із зазначенням прізвища, ім`я та по батькові і засвідчується печаткою.

На підставі акта, складеного за результатами здійснення заходу, в ході якого виявлено порушення вимог законодавства, орган державного нагляду (контролю) за наявності підстав для повного або часткового зупинення виробництва (виготовлення), реалізації продукції, виконання робіт, надання послуг звертається у порядку та строки, встановлені законом, з відповідним позовом до адміністративного суду. У разі необхідності вжиття інших заходів реагування орган державного нагляду (контролю) протягом п`яти робочих днів з дня завершення здійснення заходу державного нагляду (контролю) складає припис, розпорядження, інший розпорядчий документ щодо усунення порушень, виявлених під час здійснення заходу.

Припис - обов`язкова для виконання у визначені строки письмова вимога посадової особи органу державного нагляду (контролю) суб`єкту господарювання щодо усунення порушень вимог законодавства. Припис не передбачає застосування санкцій щодо суб`єкта господарювання. Припис видається та підписується посадовою особою органу державного нагляду (контролю), яка здійснювала перевірку.

Закон України "Про охорону праці" №2694ХІІ від 14.10.1992 (надалі також - Закон №2694) визначає основні положення щодо реалізації конституційного права працівників на охорону їх життя і здоров`я у процесі трудової діяльності, на належні, безпечні і здорові умови праці, регулює за участю відповідних органів державної влади відносини між роботодавцем і працівником з питань безпеки, гігієни праці та виробничого середовища і встановлює єдиний порядок організації охорони праці в Україні.

В силу положень статті 4 Закону №2694 державна політика в галузі охорони праці визначається відповідно до Конституції України Верховною Радою України і спрямована на створення належних, безпечних і здорових умов праці, запобігання нещасним випадкам та професійним захворюванням.

Державна політика в галузі охорони праці базується на принципах: пріоритету життя і здоров`я працівників, повної відповідальності роботодавця за створення належних, безпечних і здорових умов праці; підвищення рівня промислової безпеки шляхом забезпечення суцільного технічного контролю за станом виробництв, технологій та продукції, а також сприяння підприємствам у створенні безпечних та нешкідливих умов праці; комплексного розв`язання завдань охорони праці на основі загальнодержавної, галузевих, регіональних програм з цього питання та з урахуванням інших напрямів економічної і соціальної політики, досягнень в галузі науки і техніки та охорони довкілля; соціального захисту працівників, повного відшкодування шкоди особам, які потерпіли від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань; встановлення єдиних вимог з охорони праці для всіх підприємств та суб`єктів підприємницької діяльності незалежно від форм власності та видів діяльності; адаптації трудових процесів до можливостей працівника з урахуванням його здоров`я та психологічного стану; використання економічних методів управління охороною праці, участі держави у фінансуванні заходів щодо охорони праці, залучення добровільних внесків та інших надходжень на ці цілі, отримання яких не суперечить законодавству; інформування населення, проведення навчання, професійної підготовки і підвищення кваліфікації працівників з питань охорони праці; забезпечення координації діяльності органів державної влади, установ, організацій, об`єднань громадян, що розв`язують проблеми охорони здоров`я, гігієни та безпеки праці, а також співробітництва і проведення консультацій між роботодавцями та працівниками (їх представниками), між усіма соціальними групами під час прийняття рішень з охорони праці на місцевому та державному рівнях; використання світового досвіду організації роботи щодо поліпшення умов і підвищення безпеки праці на основі міжнародного співробітництва.

Відповідно до частини 1 статті 6 Закону №2694 умови праці на робочому місці, безпека технологічних процесів, машин, механізмів, устаткування та інших засобів виробництва, стан засобів колективного та індивідуального захисту, що використовуються працівником, а також санітарно-побутові умови повинні відповідати вимогам законодавства.

Статтею 21 Закону №2694 передбачено, що роботодавець повинен одержати дозвіл на виконання робіт підвищеної небезпеки та на експлуатацію (застосування) машин, механізмів, устаткування підвищеної небезпеки (далі - дозвіл). Центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони праці, видає дозволи на безоплатній основі на підставі висновку експертизи стану охорони праці та безпеки промислового виробництва суб`єкта господарювання, проведеної експертно-технічними центрами, які належать до сфери управління центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони праці, або незалежними експертними організаціями, які забезпечують науково-технічну підтримку державного нагляду у сфері промислової безпеки та охорони праці. На застосування машин, механізмів, устаткування підвищеної небезпеки виробник або постачальник устаткування підвищеної небезпеки отримує дозвіл до прийняття зобов`язань на постачання. Одержання дозволу не вимагається у разі експлуатації (застосування) устаткування підвищеної небезпеки, яке прийнято в експлуатацію з видачею відповідного сертифіката або щодо якого зареєстровано декларацію про готовність до експлуатації, а також у разі реєстрації машин, механізмів, устаткування підвищеної небезпеки центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони праці.

Згідно пунктів 6, 10, 20, 21 постанови Кабінету Міністрів України "Про затвердження Порядку видачі дозволів на виконання робіт підвищеної небезпеки та на експлуатацію (застосування) машин, механізмів, устатковання підвищеної небезпеки" від 26.10.2011 №1107 дозвіл за формою згідно з додатком 1 видається: - роботодавцеві - на виконання робіт підвищеної небезпеки, що зазначені у групі А переліку видів робіт підвищеної небезпеки (додаток 2), або на експлуатацію машин, механізмів, устатковання підвищеної небезпеки, що зазначені у групі А переліку машин, механізмів, устатковання підвищеної небезпеки, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 3 лютого 2021 р. № 77; - виробникові або постачальникові машин, механізмів, устатковання підвищеної небезпеки (далі - виробник або постачальник) - на застосування машин, механізмів, устатковання підвищеної небезпеки, що зазначені у групі А переліку машин, механізмів, устатковання підвищеної небезпеки, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 3 лютого 2021 р. № 77, якщо інша форма оцінки його відповідності, яка є обов`язковою вимогою до нього, не встановлена технічними регламентами.

Строк видачі дозволу чи повідомлення роботодавця, виробника або постачальника про відмову в його видачі, продовження строку його дії становить 10 робочих днів з дня отримання документів, зазначених у пункті 9 цього Порядку (у разі продовження строку дії дозволу - документів, зазначених в абзацах третьому і четвертому пункту 15 цього Порядку).

Держпраці та її територіальні органи ведуть реєстр дозволів в установленому порядку, узагальнюють інформацію про видані та анульовані дозволи і оприлюднюють її у медіа та на власному веб-сайті.

Виконання робіт підвищеної небезпеки, що зазначені у групі Б переліку видів робіт підвищеної небезпеки (додаток 2), експлуатація (застосування) машин, механізмів, устатковання підвищеної небезпеки, зазначених у групі Б переліку, машин, механізмів, устатковання підвищеної небезпеки, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 3 лютого 2021 р. № 77, здійснюються на підставі декларації відповідності матеріально-технічної бази вимогам законодавства з питань охорони праці за формою згідно з додатком 8.

Декларація подається роботодавцем не пізніше ніж за п`ять робочих днів до початку виконання робіт підвищеної небезпеки та/або експлуатації машин, механізмів, устатковання підвищеної небезпеки. Документи повертаються протягом п`яти робочих днів без розгляду у разі незаповнення полів, зазначення робіт підвищеної небезпеки та машин, механізмів, устатковання підвищеної небезпеки, які не включено до групи Б переліку видів робіт підвищеної небезпеки (додаток 2) та групи Б переліку машин, механізмів, устатковання підвищеної небезпеки, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 3 лютого 2021 р. № 77.

Декларація подається роботодавцем або уповноваженою ним особою, надсилається поштою до адміністратора центру надання адміністративних послуг у паперовій формі або в електронній формі через Портал електронних сервісів Мінекономіки, Єдиний державний веб-портал електронних послуг, у тому числі через Портал електронних сервісів Мінекономіки, інтегровану з ним інформаційну систему Держпраці.

Територіальний орган Держпраці здійснює реєстрацію декларацій на безоплатній основі протягом п`яти робочих днів з дня їх отримання.

Відмова в реєстрації декларації не допускається.

У разі зміни відомостей або виявлення суб`єктом господарювання помилки в поданій декларації суб`єкт господарювання в порядку, встановленому цим пунктом для подання декларації, подає оновлену декларацію протягом семи робочих днів з дня настання таких змін або з дня подання декларації в разі виявлення помилки.

Згідно статті 13 Закону №2694 роботодавець зобов`язаний створити на робочому місці в кожному структурному підрозділі умови праці відповідно до нормативно-правових актів, а також забезпечити додержання вимог законодавства щодо прав працівників у галузі охорони праці.

З цією метою роботодавець забезпечує функціонування системи управління охороною праці, а саме:

створює відповідні служби і призначає посадових осіб, які забезпечують вирішення конкретних питань охорони праці, затверджує інструкції про їх обов`язки, права та відповідальність за виконання покладених на них функцій, а також контролює їх додержання;

розробляє за участю сторін колективного договору і реалізує комплексні заходи для досягнення встановлених нормативів та підвищення існуючого рівня охорони праці;

забезпечує виконання необхідних профілактичних заходів відповідно до обставин, що змінюються;

впроваджує прогресивні технології, досягнення науки і техніки, засоби механізації та автоматизації виробництва, вимоги ергономіки, позитивний досвід з охорони праці тощо;

забезпечує належне утримання будівель і споруд, виробничого обладнання та устаткування, моніторинг за їх технічним станом;

забезпечує усунення причин, що призводять до нещасних випадків, професійних захворювань, та здійснення профілактичних заходів, визначених комісіями за підсумками розслідування цих причин;

організовує проведення аудиту охорони праці, лабораторних досліджень умов праці, оцінку технічного стану виробничого обладнання та устаткування, атестацій робочих місць на відповідність нормативно-правовим актам з охорони праці в порядку і строки, що визначаються законодавством, та за їх підсумками вживає заходів до усунення небезпечних і шкідливих для здоров`я виробничих факторів;

розробляє і затверджує положення, інструкції, інші акти з охорони праці, що діють у межах підприємства (далі - акти підприємства), та встановлюють правила виконання робіт і поведінки працівників на території підприємства, у виробничих приміщеннях, на будівельних майданчиках, робочих місцях відповідно до нормативно-правових актів з охорони праці, забезпечує безоплатно працівників нормативно-правовими актами та актами підприємства з охорони праці;

здійснює контроль за додержанням працівником технологічних процесів, правил поводження з машинами, механізмами, устаткуванням та іншими засобами виробництва, використанням засобів колективного та індивідуального захисту, виконанням робіт відповідно до вимог з охорони праці;

організовує пропаганду безпечних методів праці та співробітництво з працівниками у галузі охорони праці;

вживає термінових заходів для допомоги потерпілим, залучає за необхідності професійні аварійно-рятувальні формування у разі виникнення на підприємстві аварій та нещасних випадків.

Відповідно до пункту 2.2.11 Правил безпечної експлуатації електроустановок споживачів НПАОП 40.1-1.21-98, затверджених наказом Держнаглядохоронпраці України від 09.01.1998 №4, зареєстрованих в Міністерстві юстиції України 10.02.1998 за №93/2533, список працівників, які мають право проведення оперативних переговорів з енергопостачальною організацією, визначається особою, відповідальною за електрогосподарство, затверджується керівником, погоджується з Держнаглядохоронпраці і передається у відповідну оперативну службу енергопостачальної організації.

Відповідно до статті 17 Закону України "Про охорону праці" роботодавець зобов`язаний за свої кошти забезпечити фінансування та організувати проведення попереднього (під час прийняття на роботу) і періодичних (протягом трудової діяльності) медичних оглядів працівників, зайнятих на важких роботах, роботах із шкідливими чи небезпечними умовами праці або таких, де є потреба у професійному доборі, щорічного обов`язкового медичного огляду осіб віком до 21 року. За результатами періодичних медичних оглядів у разі потреби роботодавець повинен забезпечити проведення відповідних оздоровчих заходів. Медичні огляди проводяться відповідними закладами охорони здоров`я, працівники яких несуть відповідальність згідно із законодавством за відповідність медичного висновку фактичному стану здоров`я працівника. Порядок проведення медичних оглядів визначається центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері охорони здоров`я.

Порядок проведення медичних оглядів визначається центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері охорони здоров`я.

Наказом Міністерства охорони здоров`я України № 246 від 21.05.2007 затверджено Порядок проведення медичних оглядів працівників певних категорій (далі - Порядок № 246, чинний до 18.11.2025, тобто на момент виникнення спірних правовідносин) визначає процедуру проведення попереднього (під час прийняття на роботу) та періодичних (протягом трудової діяльності) медичних оглядів працівників, зайнятих на важких роботах, роботах із шкідливими чи небезпечними умовами праці або таких, де є потреба у професійному доборі, щорічному обов`язковому медичному огляді осіб віком до 21 року.

Відповідно до пунктів 1.4 та 1.5 розділу І Порядку № 246 попередній медичний огляд проводиться під час прийняття на роботу з метою:

- визначення стану здоров`я працівника і реєстрації вихідних об`єктивних показників здоров`я та можливості виконання без стану здоров`я професійних обов`язків в умовах дії конкретних шкідливих та небезпечних факторів виробничого середовища і трудового процесу;

- виявлення професійних захворювань (отруєнь), що виникли раніше при роботі на попередніх виробництвах, та попередження виробничо зумовлених і професійних захворювань (отруєнь).

Періодичні медичні огляди проводяться з метою:

- своєчасного виявлення ранніх ознак гострих і хронічних професійних захворювань (отруєнь), загальних та виробничо зумовлених захворювань у працівників;

- забезпечення динамічного спостереження за станом здоров`я працівників в умовах дії шкідливих та небезпечних виробничих факторів і трудового процесу;

- вирішення питання щодо можливості працівника продовжувати роботу в умовах дії конкретних шкідливих та небезпечних виробничих факторів і трудового процесу;

- розробки індивідуальних та групових закладів охорони здоров`я та реабілітаційних заходів працівникам, що віднесені за результатами медичного огляду до групи ризику;

- проведення відповідних оздоровчих заходів.

Пунктами 2.2, 2.3 розділу ІІ Порядку № 246 визначено, що заклади державної санітарно-епідеміологічної служби щорічно за заявкою роботодавця (його представника), за участю представника первинної профспілкової організації або уповноваженої працівниками особи визначають категорії працівників, які підлягають попередньому (періодичним) медичному огляду та до 1 грудня складають Акт визначення категорій працівників, які підлягають попередньому (періодичним) медичному огляду за формою, зазначеною у додатку 1, який додано до Порядку № 246.

На підставі акта визначення категорій працівників, які підлягають попередньому (періодичним) медичному огляду, роботодавець складає протягом місяця у чотирьох примірниках поіменні списки працівників, які підлягають періодичним медичним оглядам, за формою, зазначеною у додатку 2 на паперовому та електронному носіях, узгоджує їх у санітарно-епідеміологічній станції. Один примірник списку залишається на підприємстві (у відповідальної за організацію медогляду посадової особи), другий - надсилається до закладів охорони здоров`я, третій - до закладу державної санітарно-епідеміологічної служби, четвертий - до робочого органу виконавчої дирекції Фонду.

Відповідно до пункту 2.17 розділу ІІ Порядку № 246 за результатами періодичних медичних оглядів (протягом місяця після їх закінчення) Комісія оформляє Заключний акт за результатами періодичного медичного огляду працівників за формою, зазначеною у додатку 9, який складається у шести примірниках — один примірник залишається в закладі охорони здоров`я, що проводив медогляд, інші надаються роботодавцю, представнику профспілкової організації або вповноваженій працівниками особі, профпатологу, закладу державної санітарно-епідеміологічної служби, робочому органу виконавчої дирекції Фонду.

Відповідно до пункт у 3.1 розділу ІІІ Порядку № 246 роботодавець організовує лабораторні дослідження умов праці з визначенням шкідливих та небезпечних факторів виробничого середовища і трудового процесу на конкретних робочих місцях працівників відповідно до гігієнічної класифікації праці за показниками шкідливості та небезпечності факторів виробничого середовища, важкості і напруженості трудового процесу з метою визначення категорій працівників, які підлягають попередньому (періодичним) медичному огляду, і подає ці дані відповідній санітарно-епідеміологічній станції.

Згідно пункту 1 Порядку проведення атестації робочих місць за умовами праці, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 1 серпня 1992 року № 442, атестація робочих місць за умовами праці (надалі - атестація) проводиться на підприємствах і організаціях незалежно від форм власності й господарювання, де технологічний процес, використовуване обладнання, сировина та матеріали є потенційними джерелами шкідливих і небезпечних виробничих факторів, що можуть несприятливо впливати на стан здоров`я працюючих, а також на їхніх нащадків як тепер, так і в майбутньому.

Відповідно до частини 1 статті 43 Закону України "Про охорону праці" за порушення законодавства про охорону праці та невиконання приписів (розпоряджень) посадових осіб органів виконавчої влади з нагляду за охороною праці юридичні та фізичні особи, які відповідно до законодавства використовують найману працю, притягаються органами виконавчої влади з нагляду за охороною праці до сплати штрафу в порядку, встановленому законом. Сплата штрафу не звільняє юридичну або фізичну особу, яка відповідно до законодавства використовує найману працю, від усунення виявлених порушень у визначені строки.

Недодержання суб`єктами господарювання вимог у сфері охорони праці призводить до невиправданого ризику виникнення надзвичайних ситуацій та, відповідно, ризику завдання шкоди життю і здоров`ю людей.

Виявлені та зафіксовані в актах перевірки №ПНС/ПЛ/22484/029 від 29.12.2023, №ПНС/ПЛ/22484/029-ПНС/ПЛ/12923/П029 від 06.08.2024, а також приписах від 29.12.2023 №ПНС/ПЛ/22484/029/П, від №ПНС/ПЛ/22484/029-ПНС/ПЛ/ПЛ/12923/П029/П/ОП від 06.08.2024 порушення безумовно можуть призвести до загибелі людей або ж нанесенню шкоди їх здоров`ю.

При цьому, незгода відповідача зі змістом винесених актів та приписів має слугувати підставою для звернення до суду з відповідним позовом про оскарження приписів та в межах такої справи судом буде надаватися оцінка доводам сторін та правомірності дій та рішень Міжрегіонального управління.

Водночас, судом в межах розгляду цієї справи не підлягає правовій оцінці незгода відповідача щодо змісту отриманих ним актів та приписів.

Доказів оскарження відповідачем наказів про проведення позапланових заходів державного контролю (нагляду) та приписів до матеріалів справи не долучено.

Сторони не заперечують того факту, що як накази Міжрегіонального управління про проведення позапланових заходів державного нагляду (контролю) у діяльності ПРАТ "Кредмаш", так і приписи про усунення виявлених порушень законодавства у сферах охорони праці, промислової безпеки, гігієни праці винесенні позивачем підприємству станом на час розгляду цієї справи є чинними, жодним рішенням суду не визнанні протиправними та не скасовані.

У разі ж виконання відповідачем всіх вимог припису він звертається з відповідним зверненням до позивача та надає необхідні підтверджуючі документи. Позивач в свою чергу за наслідками отримання відповідного звернення може провести позаплановий захід з метою встановлення обставин виконання відповідачем вимог припису та за наслідками такого заходу, як спеціально уповноважений суб`єкт скласти відповідний акт із зазначенням інформації про усунення та/або неусунення виявлених порушень та вимог Припису.

Окремо суд наголошує, що спеціальне розслідування та позаплановий захід державного нагляду (контролю) є окремими процедурами з різними цілями та підставами для проведення.

Спеціальне розслідування – це встановлення обставин і причин нещасного випадку, визначення відповідальних осіб і розробка заходів для запобігання подібним подіям у майбутньому. Його проводить спеціальна комісія, і результатом є акт розслідування з висновками та рекомендаціями.

Позаплановий захід державного нагляду (контролю) - це контрольна перевірка підприємства щодо дотримання вимог охорони праці. Її проводить інспектор територіального органу Державної служби України з питань праці (далі - Держпраці), і результатом якої є акт перевірки з можливими штрафами, приписами чи навіть подальшим зупиненням діяльності на підставі рішення суду у разі виявлення серйозних порушень.

Таких висновків дійшов Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду у своїй постанові від 24.08.2023 по справі № 620/18817/21, в якій він зазначив наступне.

"...52. Ураховуючи те, що за приписами Закону №877-V, діяльність органів державного контролю є превентивною і, у першу чергу, спрямована на виявлення та запобігання порушенням вимог законодавства суб`єктами господарювання та забезпечення інтересів суспільства шляхом вжиття відповідних заходів реагування, до яких відносяться і позапланові перевірки, Верховний Суд дійшов висновку, що проведення спеціального розслідування відповідно до приписів Порядку №337 жодним чином не впливає на обов`язок контролюючого органу організувати окрему позапланову перевірку з підстав, передбачених статтею 6 Закону №877-V та не обмежує в часі проведення такого заходу.

53. Наведений у пункті 49 Порядку №337 перелік документів, що відносяться до матеріалів спеціального розслідування, не є вичерпним і законодавець жодним чином не забороняє одночасно або попередньо провести позапланову перевірку установи з приводу нещасного випадку, що стався, та надалі долучити ці документи до матеріалів такого розслідування. Питання хронології подій, що передують складанню акта про нещасний випадок та акта про результати проведення позапланового заходу, вирішуються виходячи із процедури, що встановлена саме для такого виду заходу. Це означає, що позапланова перевірка проводиться автономно, а на її висновки не впливають тривалість проведення та дата затвердження результатів спеціального розслідування.

54. Отже, аналіз наведених норм законодавства, дає підстави для висновку, що приписами Порядку №337 урегульовані наступні процедури: проведення розслідування нещасних випадків, професійних захворювань та аварій на виробництві; облік таких випадків. Наслідком такого розслідування є складання відповідного акта, згідно з яким у певної категорії осіб виникає можливість реалізації права на страхові виплати у разі смерті потерпілого (частина перша статті 35 Закону України «Про загальнообов`язкове державне соціальне страхування»).

55. Натомість, приписами абзацу 9 частини першої статті 6 Закону №877-V смерть потерпілого внаслідок нещасного випадку є однією із підстав для здійснення позапланових заходів органом державного нагляду (контролю). І на проведення цього заходу жодним чином не впливають результати інших процедур, проведення яких передбачені чинним законодавством у таких випадках.

56. Таким чином, за предметом регулювання у контексті аналізу наведених норм законодавства, позапланова перевірка та спеціальне розслідування є самостійними, обов`язковими заходами, умовою проведення яких є, зокрема, факт настання нещасного випадку, що призвів до смерті працівника. Водночас проведення жодного із зазначених заходів, не залежить від результатів іншого, так як вони проводяться незалежно один від одного, на підставі різних нормативно-правових актів, мають різну мету, різні організаційні процедури та наслідки...

...58. Суд також зазначає, що питання взаємозв`язку смерті працівника та діяльності підприємства безпосередньо не вирішується під час проведення позапланових перевірок, так як норми Закону №877-V, зобов`язують контролюючий орган насамперед перевірити причини, за яких такий випадок стався та вжити відповідних заходів, з метою запобігання таких подій у майбутньому...”.

Згідно частини першої статті 39 Закону України “Про охорону праці” посадові особи центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони праці, мають право забороняти, зупиняти, припиняти, обмежувати експлуатацію підприємств, окремих виробництв, цехів, дільниць, робочих місць, будівель, споруд, приміщень, випуск та експлуатацію машин, механізмів, устаткування, транспортних та інших засобів праці, виконання певних робіт, застосування нових небезпечних речовин, реалізацію продукції, а також скасовувати або припиняти дію виданих ними дозволів і ліцензій до усунення порушень, які створюють загрозу життю працюючих.

Згідно пункту 5 статті 4 Закону України "Про основні засади державного нагляду (контрою) у сфері господарської діяльності" №877-V від 05.04.2007 (надалі також - Закон №877) виробництво (виготовлення) або реалізація продукції, виконання робіт, надання послуг суб`єктами господарювання можуть бути призупинені виключно за рішенням суду.

Відповідно пункту 7 статті 7 Закону № 877 на підставі акта, складеного за результатами здійснення заходу, в ході якого виявлено порушення вимог законодавства, орган державного нагляду (контролю) за наявності підстав для повного або часткового зупинення виробництва (виготовлення), реалізації продукції, виконання робіт, надання послуг звертається у порядку та строки, встановлені законом, з відповідним позовом до адміністративного суду.

Як слідує зі змісту, відповіді на відзив на позовну заяву, опрацювавши лист відповідача від 18.10.2024 та додатки до нього позивач встановив, що порушення вимог законодавства з охорони праці, викладені в акті №ПНС/ПЛ/22484/029-ПНС/ПЛ/12923/П029 від 06.08.2024 та приписі №ПНС/ПЛ/22484/029-ПНС/ПЛ/12923/П029/П/ОП від 06.08.2024, які складені за результатами позапланової перевірки виконання раніше виданого припису №ПНС/ПЛ/22484/029/П від 29.12.2023 на даний час ПРАТ "КРЕДМАШ" повністю не усунуті.

В свою чергу як у відзиві на позовну заяву, так і у запереченнях на відповідь на відзив на позовну заяву відповідач також не заперечує фактичне не усунення ним усіх порушень, визначених у приписі №ПНС/ПЛ/22484/029-ПНС/ПЛ/12923/П029/П/ОП від 06.08.2024, посилаючись, зокрема, на відсутність у нього обов`язку оформляти відповідні документи у період дії воєнного часу, а також існування негативних обставин, зумовлених ракетними обстрілами підприємства, що призвело до того що, частина працівників з метою збереження життя перестала виходити на роботу, а частина взагалі звільнилася.

З цього приводу суд вважає за доцільне зазначити наступне.

25.03.2022 набрала чинності постанова Кабінету Міністрів України "Деякі питання виконання робіт підвищеної небезпеки та експлуатації (застосування) машин, механізмів, устаткування підвищеної небезпеки на період дії воєнного стану" від 24.03.2022 № 357 (далі - Постанова № 357).

Пунктом 1 Постанови № 357 установлено, що:

1) на період дії воєнного стану машини, механізми, устатковання підвищеної небезпеки, що зазначені у пунктах 2-9 групи А переліку машин, механізмів, устатковання підвищеної небезпеки, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 3 лютого 2021 р. № 77 (Офіційний вісник України, 2021 р., № 13, ст. 543), експлуатуються (застосовуються) на підставі декларації відповідності матеріально-технічної бази вимогам законодавства з питань охорони праці;

2) на період дії воєнного стану види робіт підвищеної небезпеки, що зазначені у пунктах 4, 7-9, 11-21, 23-27, 29 і 30 групи А додатку 2 до Порядку видачі дозволів на виконання робіт підвищеної небезпеки та на експлуатацію (застосування) машин, механізмів, устатковання підвищеної небезпеки, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 26 жовтня 2011 р. № 1107 (Офіційний вісник України, 2011 р., № 84, ст. 3077; 2021 р., № 13, ст. 543), виконуються на підставі декларації відповідності матеріально-технічної бази вимогам законодавства з питань охорони праці;

3) суб`єкти господарювання, які набули право на експлуатацію (застосування) машин, механізмів, устатковання підвищеної небезпеки та/або виконання робіт підвищеної небезпеки на підставі декларації відповідності матеріально-технічної бази вимогам законодавства з питань охорони праці з урахуванням підпунктів 1 і 2 цього пункту, не пізніше одного місяця після припинення чи скасування воєнного стану повинні отримати відповідні дозвільні документи в порядку, строки та на умовах, що передбачені законодавством;

4) строк дії документів дозвільного характеру на експлуатацію машин, механізмів, устатковання підвищеної небезпеки та на виконання робіт підвищеної небезпеки, який закінчився в період дії воєнного стану, автоматично продовжується на період дії воєнного стану і протягом одного місяця після його припинення чи скасування.

Вказаною постановою спрощено порядок отримання суб`єктами господарювання права на виконання певних видів робіт підвищеної небезпеки та експлуатацію певних видів обладнання підвищеної небезпеки на період дії воєнного стану та переведення виконання окремих видів робіт та експлуатацію обладнання підвищеної небезпеки на декларативний принцип.

Разом з тим, матеріали справи не містять жодного доказу, що відповідачем були вжиті заходи для отримання нових дозволів чи подання декларацій відповідності у встановленому порядку.

Суд зазначає, що жодні докази впливу обставини запровадження в Україні воєнного стану як такої, або впливу обставин, в зв`язку з якими такий стан запроваджено в Україні, на можливість відповідача отримати дозвіл або вказані декларації відповідачем не надано.

Тобто, такі посилання мають формальний характер, при цьому вони є абстрактними, оскільки відповідач не уточнює що саме в зв`язку із запровадженням воєнного стану унеможливлювало виконання припису, який має обов`язковий характер.

Також суд відмічає, що посилання ПРАТ "КРЕДМАШ" про те, що останнє потрапило під ракетний обстріл, робота підприємства була обмежена, частина будівель була зруйнована, а значна кількість працівників з метою безпеки життя перестала виходити на роботу тому, проведення погодження поіменних списків для проходження медогляду у 2023 році, а також фактичне проведення періодичного медичного огляду для працівників, які підлягають періодичному медичному огляду було неможливим, судом оцінюються критично, оскільки на підтвердження вказаних обставин та неможливістю у зв`язку з ї існуванням виконання вимог законодавства, відповідачем не надані жодні належні документальні докази.

При цьому, суд враховує, що відповідно до першого речення статті 2 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, право кожного на життя охороняється законом. Цей припис зобов`язує державу вживати належних заходів для захисту життя осіб, які знаходиться під її юрисдикцією. Слід зазначити, що це зобов`язання повинно тлумачитися як таке, що застосовується в контексті будь-якої діяльності, публічної чи ні, в якій право на життя може бути поставлене під сумнів.

Захід реагування має тимчасовий характер, період дії якого залежить безпосередньо від факту усунення відповідачем виявлених порушень.

Згідно з абзацом 2 частини 5 статті 4 Закону № 877 відновлення виробництва (виготовлення) або реалізації продукції, виконання робіт, надання послуг суб`єктами господарювання після призупинення можливе з моменту отримання органом державного нагляду (контролю), який ініціював призупинення, повідомлення суб`єкта господарювання про усунення ним усіх встановлених судом порушень.

Таким чином, у разі усунення виявлених порушень, які створюють загрозу життю та здоров`ю людей, відповідач не позбавлений можливості звернутися до органу державного нагляду (контролю), який ініціював зупинення із повідомленням відновлення господарської діяльності.

З огляду на наявність в матеріалах справи доказів, які свідчать про те, що відповідачем повністю не усунуті порушення вимог законодавства, які створюють загрозу життю та здоров`ю людей, зафіксовані у актах перевірки та приписах, суд приходить до висновку, що наявні підстави для застосування заходів реагування у сфері державного нагляду у вигляді, вказаному у позовній заяві.

Згідно з частиною першою статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

У силу статті 90 Кодексу адміністративного судочинства України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

Зважаючи на встановлені в ході судового розгляду фактичні обставини справи та враховуючи вищенаведені норми законодавства, якими урегульовано спірні відносини, а також факт не усунення відповідачем повністю станом на дату розгляду цієї справи судом виявлених під час заходів державного нагляду (контролю) порушень, суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог.

Згідно з частиною другою статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову суб`єкта владних повноважень з відповідача стягуються виключно судові витрати суб`єкта владних повноважень, пов`язані із залученням свідків та проведенням експертиз.

Відповідні витрати у справі відсутні, а тому підстав для їх розподілу немає.

Керуючись статтями 241-245 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

У Х В А Л И В:

Позов Північно-Східного міжрегіонального управління Державної служби з питань праці (вул. Ю. Матвійчука, буд. 119, м. Полтава, Полтавська область, 36014, ідентифікаційний код 44730367) до Приватного акціонерного товариства "Кременчуцький завод дорожніх машин" (проспект Свободи, буд. 4-Г, м. Кременчук, Полтавська область, 39803, ідентифікаційний код 05762565) про застосування заходів реагування задовольнити.

Застосувати заходи реагування у сфері державного нагляду до Приватного акціонерного товариства "Кременчуцький завод дорожніх машин" (юридична адреса: проспект Свободи, буд. 4-Г, м. Кременчук, Полтавська область, 39803, ідентифікаційний код 05762565), а саме:

зупинення виконання робіт підвищеної небезпеки: - вантажно-розвантажувальні роботи за допомогою машин і механізмів; - роботи, що виконуються на висоті понад 1,3 метра;

зупинення експлуатації обладнання підвищеної небезпеки: - великотоннажний та інший технологічний транспортний засіб;

зупинення робіт, до яких допущені працівники без проходження обов`язкових попередніх та періодичних медичних оглядів до усунення, зазначених у позовній заяві, порушень.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене до Другого апеляційного адміністративного суду в порядку, визначеному частиною восьмою статті 18, частинами сьомою-восьмою статті 44 та статтею 297 Кодексу адміністративного судочинства України шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до суду апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Головуючий суддя Р.І. Молодецький