Рішення від 11 березня 2026 р. у справі №440/271/25 — Полтавський окружний адміністративний суд

ПОЛТАВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 березня 2026 року м. ПолтаваСправа № 440/271/25

Полтавський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Молодецького Р.І., розглянувши в порядку письмового провадження справу за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ПОЛТАВАРИБА" до Полтавської митниці про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії,

В С Т А Н О В И В:

Позивач Товариство з обмеженою відповідальністю "ПОЛТАВАРИБА" звернулося до Полтавського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Полтавської митниці, в якій просить:

визнати протиправними та скасувати рішення про коригування митної вартості товарів № UА806030/2024/00003 8/2 від 09 липня 2024 року та картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UА806030/2024/000016 від 09 липня 2024 року;

визнати протиправними та скасувати рішення про коригування митної вартості товарів № UA806030/2024/000039/2 від 16 липня 2024 року та картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA806030/2024/000017 від 16 липня 2024 року;

визнати протиправними та скасувати рішення про коригування митної вартості товарів № UA806030/2024/000042/2 від 17 липня 2024 року та картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA806030/2024/000020 від 16 липня 2024 року.

Позовні вимоги обґрунтував посиланням на протиправність оспорюваних рішень, оскільки для митного оформлення товарів митному органу були надані усі необхідні документи, що підтверджують заявлену декларантом митну вартість такого товару. На переконання позивача, рішення митниці про коригування митної вартості товарів є необґрунтованими, оскільки митним органом не наведено підстав, що у достатній мірі свідчили б про свідоме заниження декларантом митної вартості.

Ухвалою Полтавського окружного адміністративного суду від 14.01.2025 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без виклику учасників справи.

Судом одержано клопотання представника відповідача про розгляд справи за правилами загального позовного провадження, що обґрунтовані доцільністю розгляду справи за правилами загального позовного провадження.

Ухвалою Полтавського окружного адміністративного суду від 30.01.2025 клопотання представника відповідача про розгляд справи № 440/271/25 за правилами загального позовного провадження залишено без задоволення.

Між тим, 21.01.2025 через систему "Електронний суд" та 30.01.2025 через канцелярію суду Полтавська митниця подала до суду відзив на адміністративний позов, у якому проти задоволення позовних вимог заперечила в повному обсязі. Вказала про неподання позивачем до митного органу достовірних відомостей про визначення митної вартості товару, що базуються на об`єктивних, документально підтверджених даних. Звертала увагу на те, що у ході проведення консультацій декларант на вимогу митного органу не надав додаткових документів, що підтверджували б числове значення визначеної ним митної вартості товарів. Вказане стало підставою для коригування митної вартості товарів за другорядним методом, згідно із положеннями ст. 64 Митного кодексу України (в подальшому - МК України) за неможливості визначення митної вартості шляхом послідовного використання методів, зазначених у статтях 58-63 МК України.

Представник позивача у відповіді на відзив наполягав на задоволенні позовних вимог з підстав, наведених у позовній заяві.

Представник митного органу у запереченнях на відповідь на відзив наполягав на відмові у задоволенні позовних вимог з підстав, наведених у відзиві.

Згідно з частиною п`ятою статті 262 КАС України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше.

Зважаючи на достатність наданих сторонами доказів та повідомлених обставин, суд розглянув справу у порядку письмового провадження.

Суд, вивчивши письмові заяви учасників справи по суті позову, дослідивши письмові докази, надані сторонами до матеріалів адміністративної справи, встановив такі обставини.

20.03.2023 між ТОВ "ПОЛТАВАРИБА", як покупцем, та Компанією "SOGDA Limited, Inc." (США), як продавцем, укладено контракт №13, за умовами якого продавець зобов`язується продати, тобто передати у власність покупця, а покупець отримати у власність і оплатити рибу свіжоморожену і морепродукти (далі - товар) за ціною, в асортименті та обсягах, зазначених в інвойсах, які є невід`ємною частиною цього контракту (пункт 1.1 контракту).

Одиниця виміру товару - кг (тонна) (пункту 2.1 контракту).

Загальна кількість та ціна товару визначається в інвойсах (пункту 2.2 контракту).

Товар має бути упакований в картонні коробки. Тара входить в ціну товару, є одноразовою і поверненню не підлягає (пункту 2.3 контракту).

Ціна товару, що поставляється за цим контрактом, вказується на кожну окрему партію в інвойсах (пункт 3.1 контракту).

Загальна вартість поставленого за цим договором товару - 3 000 000 (три мільйони) доларів США (пункт 3.2 контракту).

Ціна на партію товару, що поставляється за цим контрактом, розуміється в доларах США, при поставці товару на умовах CFR, CIF - Одеса; FCA, CFR, CIF - Клайпеда, Литва; CIP CPT DAP - Полтава, EXW FCA Оттендорф, Німеччина (Інкотермс-2020) (пункт 3.3 контракту).

Валюта платежів - долари США (пункт 4.1 контракту).

Згідно пункту 4.2 контракту платежі за товар за умовами цього контракту здійснюються шляхом передоплати грошових коштів на розрахунковий рахунок продавця:

- до відвантаження товару - згідно проформ-інвойсів;

- після відвантаження товару і до моменту отримання товару покупцем - згідно інвойсів, які є основним документом, що підтверджує кількість і суму відправленого товару покупцеві.

Оплата за товар також може здійснюватися протягом 90 днів після отримання його покупцем, згідно інвойсів, шляхом перерахування грошових коштів на розрахунковий рахунок покупця.

Відповідно до пункту 5.1 контракту умови поставки CFR, CIF - Одеса; FCA, CFR, CIF - Клайпеда, Литва; CIP CPT DAP - Полтава, EXW FCA Оттендорф, Німеччина (Інкотермс-2020).

За умовами пунктів 6.1, 6.2 контракту товар поставляється в експортній упаковці відповідно до типу товару і стандартам країни продавця. Кожна одиниця товару повинна мати етикетку українською мовою. Ціна упаковки і маркування включена в ціну товару.

Згідно контракту №13 від 20.03.2023 по інвойсах №10653-1 від 12.04.2024, №10653-2 від 11.04.2024, №10653-3 від 11.04.2024 та CMR від 04.07.2024, CMR від 09.07.2024 на митну територію України ввезена частинами партія товару - риба минтай свіжоморожений, розмір 300-700 грам за од., латинська назва Theragra Chalcogramma.

Товар поставлявся на умовах CIF - Клайпеда, Литва (Інкотермс 2010). Торговий термін за яким продавець зобов?язаний своїм коштом доставити товар у порт відвантаження, завантажити його на судно і сплатити фрахт для доставки товару в зазначений порт призначення, на продавця покладається також обов?язок митного оформлення товару для експорту, вважається, що продавець виконав постачання, коли товар перетнув борт судна в порту відвантаження.

Товар оплачений згідно платіжних інструкцій в іноземній №162 від 11.03.2024 на суму 38 250,00 доларів, №165 від 21.03.2024 на суму 18 141,84 доларів, №198 від 18.06.2024 на суму 50 286,44 доларів, №200 від 24.06.2024 на суму 26 755,83 доларів.

За період з 09.07.2024 по 17.07.2024 ТОВ "ПОЛТАВАРИБА" подано до Полтавської митниці митні декларації (надалі також МД) разом з відповідними підтверджуючими документами, в яких митну вартість товару визначено декларантом за першим методом - ціною договору, а саме:

1. Митну декларацію №24UA806030000356U3, якою заявлено до митного оформлення імпортований минтай свіжоморожений (Theragra Chalcogramma), патраний без голови, без хвоста, індивідуально заморожений, розмір 300-700 гр /FROZEN POLLOCK HG 300-700 HGT, IQF (Theragra chalcogramma) - 18213,50 кг. Без харчових добавок та ароматизаторів. Без ГМО, Дата виробництва: 03/19/2024 термін придатності 24 місяці з дати виготовлення на загальну суму 31 691,49 доларів США, сума митних платежів - 267467,28 грн.

Для митного оформлення до вказаної митної декларації додано: - сертифікат якості/Qualit Certificate б/н від 04.12.2024 (0003); - рахунок-фактура (інвойс) (Invoice) №10653-1 від 12.04.2024 (0380); - міжнародну товарно-транспортну накладну б/н від 04.07.2024 (0730); - сертифікат про походження товару (Certificate of origin) б/н від 25.04.2024 (0865); - транспортний документ від 02.07.2024 (3000); - платіжну інструкцію в іноземній валюті №162 від 11.03.2024 (3001); - платіжну інструкцію в іноземній валюті №198 від 18.06.2024; - рахунок на оплату №СФ-0013-07-24 від 08.07.2024 (3004); - довідку про транспортні витрати №013 від 08.07.2024 (3007); - контракт №13 від 20.03.2023 (4100); - додаткову угоду №1 від 11.04.2024 до контракту №13 від 20.03.2023 (4103); - додаткову угоду №2 від 25.04.2024 до контракту №13 від 20.03.2023 (4103); - договір-доручення №T-П/BC-32 на надання послуг на брокерсько-митне обслуговування від 18.07.2022 (d4207); - договір про надання транспортно-експедиційних послуг перевезення вантажів у міжнародному сполученні №0013-07-24 від 02.07.2024 (4301); - договір на виконання перевезення вантажу №03/07 від 03.07.2024 (4301); - лист-відповідь від 09.07.2024 (9000); - експортну декларацію 24LTLUB00003F483B7 від 04.07.24 (9610);

2. Митну декларацію №24UA806030000365U9, якою заявлено до митного оформлення імпортований минтай свіжоморожений (Theragra Chalcogramma), патраний без голови, без хвоста, індивідуально заморожений, розмір 300-700 гр /FROZEN ALASKА POLLOCK 300-700 HGТ, IQF (Theragra chalcogramma) - 3842,30 кг. без харчових добавок та ароматизаторів. Без ГМО, Дата виробництва: березень 23-24, 2024. Минтай свіжоморожений (Theragra Chalcogramma), патраний, без голови, без хвоста індивідуально заморожений, розмір 300-700 гр /FROZEN ALASKA POLLOCK 300-700 HGТ, IQF (Theragra chalcogramma) - 15019,90 кг. без харчових добавок та ароматизаторів. Без ГМО, Дата виробництва: квітень 01-04, 2024, термін придатності - 24 місяці з дати виготовлення, на загальну суму 32 820,23 доларів США, сума митних платежів - 279410,77 грн.

Для митного оформлення до вказаної митної декларації додано: - сертифікат якості / Quality Certificate б/н від 11.04.2024 (0003); - сертифікат якості / Quality Certificate б/н від 11.04.2024 (0003); - рахунок-фактуру (інвойс) (Invoice) №10653-2 від 11.04.2024 (0380); - рахунок-фактуру (інвойс) Invoice) №10653-3 від 11.04.2024 (0380); - міжнародну товарно-транспортну накладну б/н від 09.07.2024 (0730); - сертифікат про походження товару (Certificate of origin) б/н від 19.04.2024 (0865); - сертифікат про походження товару (Cerificate of origin) б/н від 02.05.2024 (0865); - транспортний документ від 08.07.2024 (3000); - платіжну інструкцію в іноземній валюті №162 від 11.03.2024 (3001); - платіжну інструкцію в іноземній валюті №165 від 21.03.2024 (3001); - платіжну інструкцію в іноземній валюті №198 від 18.06.2024 (3001); - платіжну інструкцію в іноземній валюті №200 від 24.06.2024 (3001); - рахунок на оплату №1393 від 10.07.2024 (3004); - довідку про транспортні витрати №б/н від 10.07.2024 (3007); - страховий поліс C50227/gCerts-87032 від 11.04.2024 (3530); - страховий поліс C50221/gCerts-88353 від 01.05.2024 (3530); - контракт №13 від 20.03.2023 (4100); - додаткову угоду №1 від 11.04.2024 до контракту №13 від 20.03.2023 (4103)№ - додаткову угоду №2 від 25.04.2024 до контракту №13 від 20.03.2023 (4103); - договір-доручення №T-П/BC-32 на надання послуг на брокерсько-митне обслуговування від 18.07.2022 (d4207); - договір про перевезення вантажів №7808/AG/1 від 08.07.2024 (4301); - договір на виконання перевезення вантажу №08/07 від 08.07.2024 (4301); - лист №12/07-01 від 12.07.2024 (900); - лист-відповідь від 16.07.2024 (9000); - експортну декларацію 24LTLUB000040D53B0 від 09.07.2024 (9610).

3. Митну декларацію №24UA806030000374U4, якою заявлено до митного оформлення імпортований минтай свіжоморожений (Theragra Chalcogramma), патраний, без голови, без хвоста, індивідуально заморожений, розмір 300-700 гр /FROZEN ALASKA POLLOCK 300-700 HGT, IQF (Theragra chalcogramma) - 18 862,20 кг. без харчових добавок та ароматизаторів. Без ГМО, Дата виробництва: березень 23-24, 2024, термін придатності - 24 місяці з дати виготовлення, на загальну суму 32 820,23 доларів США, сума митних платежів - 281316,13 грн.

Для митного оформлення до митної декларації додано: - сертифікат якості / Quality Certificate б/н від 11.04.2024 (0003); - рахунок-фактуру (інвойс) (Invoice) №10653-2 від 11.04.2024 (0380); - міжнародну товарно-транспортну накладну б/н від 09.07.2024 (0730); - сертифікат про походження товару форма (Certificate of origin) б/н від 19.04.2024 (0865); - транспортний документ від 08.07.2024 (3000); - платіжну інструкцію в іноземній валюті №162 від 11.03.2024 (3001); - платіжну інструкцію в іноземній валюті №198 від 18.06.2024 (3001); - рахунок на оплату №8/07_1 від 09.07.2024 (3004); - довідку про транспортно-експедиційні витрати №08/07_1 від 09.07.2024 (3007); - страховий поліс С50227/gCerts-87032 від 11.04.2024 (3530); - контракт №13 від 20.03.2023 (4100); - додаткову угоду №1 від 11.04.2024 до контракту №13 від 20.03.2023 (4103); - додаткову угоду №2 від 25.04.2024 до контракту №13 від 20.03.2023 (4103); - договір-доручення №T-П/BC-32 на надання послуг на брокерсько-митне обслуговування від 18.07.2022 (04207); - договір про перевезення №ОД08/0724.3 від 08.07.2024 (4301); - договір на виконання перевезення вантажу №08/07 від 08.07.2024 (4301); - лист №12/07-01 від 12.07.2024 (900); - лист-відповідь від 17.07.2024 (9000); - експертну декларацію №24LTLUB000040AE3B6 від 09.07.2024 (9610).

Автоматизованою системою аналізу та управління ризиками за вищевказаними ЕМД згенеровано форми митного контролю: 105-2 "Контроль правильності визначення митної вартості товарів"; 106-2 "Витребування документів, які підтверджують митну вартість товарів".

При проведені перевірки документів, які надані у підтвердження митної вартості, було виявлено наступне:

1. Щодо ЕМД №24UA806030000356U3:

Подані товаросупровідні документи містять розбіжності та не містять всіх відомостей, що підтверджують числове значення складових МВТ (витрати на транспортування оцінюваних товарів до місця ввезення на митну територію України та витрати на навантаження, вивантаження та обробку оцінюваних товарів, пов`язані з їх транспортуванням до місця ввезення на митну територію України). Згідно п. 2.2. контракту від 20.03.2023 №13 умови поставки кожної окремої партії згідно даного Контракту фіксуються в Проформі-інвойс/Інвойсі, згідно правил Інкотермс 2010. В інвойсі від 12.04.2024 №10653-1 передбачено, що поставка товарів здійснюється на умовах CІF Klaipeda. CIF – термін інкотермс, за яким продавець зобов`язаний оплатити витрати і фрахт, необхідні для доставки товару в зазначений порт призначення, але ризик втрати чи ушкодження товару, як і будь-які додаткові витрати, що виникають після відвантаження товару (наприклад розвантаження та митне оформлення в порту призначення), переходять із продавця на покупця. Вважається, що продавець виконав постачання, коли товар перетнув борт судна в порту відвантаження. На продавця також покладається обов`язок придбання морського страхування на користь покупця.

Відповідно до умов поставки CІF Klaipeda, автотранспортної накладної №б/н від 04.07.2024, в порту Klaipeda здійснювалось перевантаження вантажу з борта судна на вантажний автомобіль. Надано довідку про транспортні витрати від 08.07.2024 №013 та рахунок на оплату транспортних послуг від 08.07.2024 №СФ-0013-07-24. Згідно поданих документів інформація щодо вартості розвантажувально-навантажувальних робіт відсутня. В інших поданих документах до ЕМД від 08.07.2024 №24UA806030000356U3 відсутня будь-яка інформація щодо вартості навантажувальних робіт, отже дані витрати не включені до митної вартості товару.

Подані документи містять розбіжності та не містять всіх відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті. До митного оформлення подано платіжні доручення від 11.03.2024 №162 на суму 38 250,00 дол.США, та від 18.06.2024 №198 на суму 50 286,44 дол.США де в призначенні платежу посилання на зовнішньоекономічний контракт від 20.03.2023 №13. Загальна сума контракту складає 3 000 000,00 дол.США, що не відповідає сумі попередньої оплати, зазначеної у платіжному дорученні. При цьому, в платіжному дорученні від 18.06.2024 №198 на суму 50 286,44 дол.США є посилання на інвойс від 12.04.2024 №10653-1 з сумою 39505,83 дол.США та інвойс №10653-2, який не має відношення до даної операції. Тому, надані документи, які містять відомості про ціну, яка була фактично сплачена, викликали сумніви стосовно цінової інформації саме цієї партії товару, а наданий банківський платіжний документ не можливо ідентифікувати з даною поставкою.

2. Щодо ЕМД №24UA806030000365U9:

Подані товаросупровідні документи містять розбіжності та не містять всіх відомостей, що підтверджують числове значення складових МВТ (витрати на транспортування оцінюваних товарів до місця ввезення на митну територію України та витрати на навантаження, вивантаження та обробку оцінюваних товарів, пов`язані з їх транспортуванням до місця ввезення на митну територію України). Згідно п.2.2. контракту від 20.03.2023 №13 умови поставки кожної окремої партії згідно даного Контракту фіксуються в Проформі-інвойс/Інвойсі, згідно правил Інкотермс 2010. В інвойсі від 11.04.2024 №10653-2 та №10653-3 передбачено, що поставка товарів здійснюється на умовах CІF Klaipeda. CIF – термін інкотермс, за яким продавець зобов`язаний оплатити витрати і фрахт, необхідні для доставки товару в зазначений порт призначення, але ризик втрати чи ушкодження товару, як і будь-які додаткові витрати, що виникають після відвантаження товару (наприклад розвантаження та митне оформлення в порту призначення), переходять із продавця на покупця. Вважається, що продавець виконав постачання, коли товар перетнув борт судна в порту відвантаження. На продавця також покладається обов`язок придбання морського страхування на користь покупця.

Відповідно до умов поставки CІF Klaipeda, автотранспортної накладної №б/н від 09.07.2024, в порту Klaipeda здійснювалось перевантаження вантажу з борта судна на вантажний автомобіль. Надано довідку про транспортні витрати від 10.07.2024 б/н та рахунок на оплату транспортних послуг від 10.07.2024 №1393. Згідно поданих документів інформація щодо вартості розвантажувально-навантажувальних робіт відсутня. В інших поданих документах до ЕМД 15.07.2024 № 24UA806030000365U9 відсутня будь-яка інформація щодо вартості навантажувальних робіт, отже дані витрати не включені до митної вартості товару. Виходячи з цього неможливо визначити фактичний розмір витрат, понесених при доставці товару до митного кордону України та виникає питання щодо включення їх в повному обсязі до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті згідно ч. 10 ст.58 МКУ.

Подані документи містять розбіжності та не містять всіх відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті. До митного оформлення подано платіжні доручення від 11.03.2024 №162 на суму 38 250,00 дол.США , та від 18.06.2024 №198 на суму 50 286,44 дол.США де в призначенні платежу посилання на зовнішньоекономічний контракт від 20.03.2023 №13. Загальна сума контракту складає 3 000 000,00 дол.США що не відповідає сумі попередньої оплати, зазначеної у платіжному дорученні. При цьому, в платіжному дорученні від 24.06.2024 №200 на суму 26 755,83 дол.США є посилання на інвойс від 20.03.2023 №10653-3, який не має відношення до даної операції. Тому, надані документи, які містять відомості про ціну, яка була фактично сплачена, викликали сумніви стосовно цінової інформації саме цієї партії товару, а наданий банківський платіжний документ не можливо ідентифікувати з даною поставкою.

3. Щодо ЕМД №24UA806030000374U4:

Подані товаросупровідні документи містять розбіжності та не містять всіх відомостей, що підтверджують числове значення складових митної вартості товару (витрати на транспортування оцінюваних товарів до місця ввезення на митну територію України та витрати на навантаження, вивантаження та обробку оцінюваних товарів, пов`язані з їх транспортуванням до місця ввезення на митну територію України). Згідно п.2.2. контракту від 20.03.2023 №13 умови поставки кожної окремої партії згідно даного Контракту фіксуються в Проформі-інвойс/Інвойсі, згідно правил Інкотермс 2010. В інвойсі від 11.04.2024 №10653-2 передбачено, що поставка товарів здійснюється на умовах CІF Klaipeda.CIF – термін інкотермс, за яким продавець зобов`язаний оплатити витрати і фрахт, необхідні для доставки товару в зазначений порт призначення, але ризик втрати чи ушкодження товару, як і будь-які додаткові витрати, що виникають після відвантаження товару (наприклад розвантаження та митне оформлення в порту призначення), переходять із продавця на покупця. Вважається, що продавець виконав постачання, коли товар перетнув борт судна в порту відвантаження. На продавця також покладається обов`язок придбання морського страхування на користь покупця. Відповідно до умов поставки CІF Klaipeda, автотранспортної накладної №б/н від 09.07.2024, в порту Klaipeda здійснювалось перевантаження вантажу з борта судна на вантажний автомобіль. Надано довідку про транспортні витрати від 09.07.2024 №08/07_1 та рахунок на оплату транспортних послуг від 09.07.2024 №8/07_1. Згідно поданих документів інформація щодо вартості розвантажувально-навантажувальних робіт відсутня. В інших поданих документах до ЕМД від 17.07.2024 № 24UA806030000374U4 відсутня будь-яка інформація щодо вартості навантажувальних робіт, отже дані витрати не включені до митної вартості товару. Виходячи з цього неможливо визначити фактичний розмір витрат, понесених при доставці товару до митного кордону України та виникає питання щодо включення їх в повному обсязі до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті згідно ч. 10 ст.58 МКУ.

Подані документи містять розбіжності та не містять всіх відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті. До митного оформлення подано платіжні доручення від 11.03.2024 №162 на суму 38 250,00 дол.США та від 18.06.2024 №198 на суму 50 286,44 дол.США де в призначенні платежу наявне посилання на зовнішньоекономічний контракт від 20.03.2023 №13. Загальна сума контракту складає 3 000 000,00 дол.США що не відповідає сумі попередньої оплати, зазначеної у платіжних дорученнях. При цьому, в платіжному дорученні від 18.06.2024 №198 крім контракту є також посилання на інвойси №10653-2, який подано до митного оформлення, та №10653-1, який не подано до митного оформлення, та в платіжному дорученні від 11.03.2024 №162 відсутнє посилання на інвойс, тому, надані документи, які містять відомості про ціну, яка була фактично сплачена, викликали сумніви стосовно цінової інформації саме цієї партії товару, а наданий банківський платіжний документ не можливо ідентифікувати з даною поставкою.

Декларанту повідомлено про необхідність надати переклади документів, складених іноземною мовою відповідно до вимог п. 2.5. розділу II Порядку виконання митних формальностей при здійсненні митного оформлення товарів із застосуванням митної декларації на бланку єдиного адміністративного документа затвердженого наказом Міністерства Фінансів України від 30.05.2012 №631, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 10.08.2012 за №1360/21672.

Також доведено декларанту про право за власним бажанням подати додаткові наявні у нього документи для підтвердження заявленої митної вартості товару.

Листами від 09.07.2024, від 16.07.2024, від 17.07.2024 декларант повідомив про те, що немає можливості протягом 10 календарних днів надати інші документи, підтверджуючі митну вартість товарів, окрім вже наданих.

Полтавською митницею були прийняті рішення про коригування митної вартості товарів №UA806030/2024/000038/2 від 09.07.2024, №UA806030/2024/000039/2 від 16.07.2024, №UA806030/2024/000042/2 від 17.07.2024, якими митну вартість товарів за митними деклараціями №24UA806030000356U3 №24UA806030000365U9, №24UA806030000374U4, визначено у розмірі 2,0366 доларів за одиницю, та винесені картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуск товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA806030/2024/000016, №UA806030/2024/000017 та №UA806030/2024/000020, відповідно, якими повідомлено про відмову у митному оформленні (випуску) товарів.

Різниця митних платежів, що підлягали сплаті з урахуванні митної вартості, розрахованої декларантом, та митної вартості, розрахованої митним органом в оскаржуваних рішення становить відповідно 33 473,29 грн, 35 887,09 грн, 35663,23 грн, загальна сума різниці митних платежів складає 105 023,61 грн.

Позивач, не погодився з рішеннями про коригування митної вартості та картками відмови, у зв`язку з чим звернувся до суду з цим позовом.

Надаючи оцінку спірним правовідносинам суд виходить з наступного.

Засади митної справи, зокрема, правовий статус митних органів, митна територія та митний кордон України, процедури митного контролю та митного оформлення товарів, що переміщуються через митний кордон України, митні режими та умови їх застосування, заборони та/або обмеження щодо ввезення в Україну, вивезення з України та переміщення через територію України транзитом окремих видів товарів, умови та порядок справляння митних платежів, митні пільги, визначаються Митним кодексом України від 13 березня 2012 року № 4495-VI (надалі – МКУ, у редакції, чинній на час спірних правовідносин) та іншими законами України.

Відповідно до частини 1 статті 3 МКУ при здійсненні митного контролю та митного оформлення товарів, транспортних засобів комерційного призначення, що переміщуються через митний кордон України, застосовуються виключно норми законів України та інших нормативно-правових актів з питань митної справи, чинні на день прийняття митної декларації митним органом України.

За змістом частини 1 статті 318 МКУ митному контролю підлягають усі товари, транспортні засоби комерційного призначення, які переміщуються через митний кордон України.

Частинами 1, 2 статті 54 МКУ передбачено, що контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється митним органом під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості.

Контроль правильності визначення митної вартості товарів за основним методом - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту (вартість операції), здійснюється митним органом шляхом перевірки розрахунку, здійсненого декларантом, за відсутності застережень щодо застосування цього методу, визначених у частині першій статті 58 цього Кодексу.

Відповідно до частини 3 статті 54 МКУ за результатами здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів митний орган визнає заявлену декларантом або уповноваженою ним особою митну вартість чи приймає письмове рішення про її коригування відповідно до положень статті 55 цього Кодексу.

Частиною 6 статті 54 МКУ визначено, що митний орган може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, у разі:

1) невірно проведеного декларантом або уповноваженою ним особою розрахунку митної вартості;

2) неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій - четвертій статті 53 цього Кодексу, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари;

3) невідповідності обраного декларантом або уповноваженою ним особою методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним у главі 9 цього Кодексу;

4) надходження до митного органу документально підтвердженої офіційної інформації митних органів інших країн щодо недостовірності заявленої митної вартості.

Згідно з частиною 1 статті 55 МКУ рішення про коригування заявленої митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України з поміщенням у митний режим імпорту, приймається митним органом у письмовій формі під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості цих товарів як до, так і після їх випуску, якщо митним органом у випадках, передбачених частиною шостою статті 54 цього Кодексу, виявлено, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів.

За приписами частини 2 статті 55 МКУ прийняте митним органом письмове рішення про коригування заявленої митної вартості товарів має містити: 1) обґрунтування причин, через які заявлену декларантом митну вартість не може бути визнано; 2) наявну в митного органу інформацію (у тому числі щодо числових значень складових митної вартості, митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, інших умов, що могли вплинути на ціну товарів), яка призвела до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості та до прийняття рішення про коригування митної вартості, заявленої декларантом; 3) вичерпний перелік вимог щодо надання додаткових документів, передбачених частиною третьою статті 53 цього Кодексу, за умови надання яких митна вартість може бути визнана митним органом; 4) обґрунтування числового значення митної вартості товарів, скоригованої митним органом, та фактів, які вплинули на таке коригування; 5) інформацію про: а) право декларанта або уповноваженої ним особи на випуск у вільний обіг товарів, що декларуються: у разі згоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням митного органу про коригування митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно з митною вартістю, визначеною митним органом; у разі незгоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням митного органу про коригування заявленої митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно із заявленою митною вартістю товарів та надання гарантій відповідно до розділу Х цього Кодексу в розмірі, визначеному митним органом відповідно до частини сьомої цієї статті; б) право декларанта або уповноваженої ним особи оскаржити рішення про коригування заявленої митної вартості до органу вищого рівня відповідно до глави 4 цього Кодексу або до суду.

Статтею 49 МКУ визначено, що митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Відповідно до частини 1 статті 53 МКУ у випадках, передбачених цим Кодексом, декларант подає митному органу документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення.

За змістом частини 2 статті 53 МКУ документами, які підтверджують митну вартість товарів, є:

1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п`ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості;

2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності;

3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об`єктом купівлі-продажу);

4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару;

5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару;

6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів;

7) ліцензія на імпорт товару, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню;

8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.

Згідно з частиною 3 статті 53 МКУ у разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, які мають вплив на правильність визначення митної вартості, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу зобов`язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи:

1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов`язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається;

2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом);

3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов`язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту);

4) виписку з бухгалтерської документації;

5) ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів;

6) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару;

7) копію митної декларації країни відправлення;

8) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.

Частиною 6 статті 53 МКУ передбачено, що декларант або уповноважена ним особа за власним бажанням може подати додаткові наявні у них документи для підтвердження заявленої ними митної вартості товару.

Статтею 57 МКУ визначено перелік методів визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту та порядок їх застосування.

Так, відповідно до частини 1 статті 57 МКУ визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами:

1) основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції);

2) другорядні:

а) за ціною договору щодо ідентичних товарів;

б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів;

в) на основі віднімання вартості;

г) на основі додавання вартості (обчислена вартість);

ґ) резервний.

Відповідно до положень частин 2 - 6 статті 57 МКУ основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції).

Кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу.

Застосуванню другорядних методів передує процедура консультацій між митним органом та декларантом з метою визначення основи вартості згідно з положеннями статей 59 і 60 цього Кодексу. Під час таких консультацій митний орган та декларант можуть здійснити обмін наявною у кожного з них інформацією за умови додержання вимог щодо її конфіденційності.

У разі неможливості визначення митної вартості товарів згідно з положеннями статей 59 і 60 цього Кодексу за основу для її визначення може братися або ціна, за якою ідентичні або подібні (аналогічні) товари були продані в Україні не пов`язаному із продавцем покупцю відповідно до статті 62 цього Кодексу, або вартість товарів, обчислена відповідно до статті 63 цього Кодексу.

При цьому кожний наступний метод застосовується, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу.

За приписами частини 2 статті 58 МКУ метод визначення митної вартості товарів за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються, не застосовується, якщо використані декларантом або уповноваженою ним особою відомості не підтверджені документально або не визначені кількісно і достовірні та/або відсутня хоча б одна із складових митної вартості, яка є обов`язковою при її обчисленні.

Митною вартістю товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за товари, якщо вони продаються на експорт в Україну, скоригована в разі потреби з урахуванням положень частини десятої цієї статті (частина 4 статті 58 МКУ).

Згідно з частиною 10 статті 58 МКУ при визначенні митної вартості до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари, додаються такі витрати (складові митної вартості), якщо вони не включалися до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті:

1) витрати, понесені покупцем:

а) комісійні та брокерська винагорода, за винятком комісійних за закупівлю, що є платою покупця своєму агентові за надання послуг, пов`язаних із представництвом його інтересів за кордоном для закупівлі оцінюваних товарів;

б) вартість ящиків тари (контейнерів), в яку упаковано товар, або іншої упаковки, що для митних цілей вважаються єдиним цілим з відповідними товарами;

в) вартість упаковки або вартість пакувальних матеріалів та робіт, пов`язаних із пакуванням;

2) належним чином розподілена вартість нижчезазначених товарів та послуг, якщо вони поставляються прямо чи опосередковано покупцем безоплатно або за зниженими цінами для використання у зв`язку з виробництвом та продажем на експорт в Україну оцінюваних товарів, якщо така вартість не включена до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті:

а) сировини, матеріалів, деталей, напівфабрикатів, комплектувальних виробів тощо, які увійшли до складу оцінюваних товарів;

б) інструментів, штампів, шаблонів та аналогічних предметів, використаних у процесі виробництва оцінюваних товарів;

в) матеріалів, витрачених у процесі виробництва оцінюваних товарів (мастильні матеріали, паливо тощо);

г) інженерних та дослідно-конструкторських робіт, дизайну, художнього оформлення, ескізів та креслень, виконаних за межами України і безпосередньо необхідних для виробництва оцінюваних товарів;

3) роялті та інші ліцензійні платежі, що стосуються оцінюваних товарів та які покупець повинен сплачувати прямо чи опосередковано як умову продажу оцінюваних товарів, якщо такі платежі не включаються до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті.

4) відповідна частина виручки від будь-якого подальшого перепродажу товарів, що оцінюються, їх використання або розпорядження ними на митній території України, яка прямо чи опосередковано йде на користь продавця;

5) витрати на транспортування оцінюваних товарів до аеропорту, порту або іншого місця ввезення на митну територію України;

6) витрати на навантаження, вивантаження та обробку оцінюваних товарів, пов`язані з їх транспортуванням до аеропорту, порту або іншого місця ввезення на митну територію України;

7) витрати на страхування цих товарів.

Використані декларантом або уповноваженою ним особою відомості повинні бути об`єктивними, піддаватися обчисленню та підтверджуватися документально (частина 21 статті 58 МКУ)

За змістом частин 1, 2, 4 статті 64 МКУ у разі якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом послідовного використання методів, зазначених у статтях 58-63 цього Кодексу, митна вартість оцінюваних товарів визначається з використанням способів, які не суперечать законам України і є сумісними з відповідними принципами і положеннями Генеральної угоди з тарифів і торгівлі (GAТТ).

Митна вартість, визначена згідно з положеннями цієї статті, повинна ґрунтуватися на раніше визнаних (визначених) митними органами митних вартостях.

У разі якщо ця стаття застосовується митним органом, він на вимогу декларанта або уповноваженої ним особи зобов`язаний письмово поінформувати їх про митну вартість, визначену відповідно до положень цієї статті, та про використаний при цьому метод.

Системний аналіз наведених норм дає підстави для висновку, що митні органи мають право здійснювати контроль правильності обчислення декларантом митної вартості, але ці повноваження здійснюються в спосіб, визначений законом, зокрема, витребування додаткових документів на підтвердження задекларованої митної вартості може відбуватися тільки в разі наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей. Такі сумніви можуть бути зумовлені неповнотою поданих документів для підтвердження заявленої митної вартості товарів, невідповідністю характеристик товарів, зазначених у поданих документах, митному огляду цих товарів, порівнянням рівня заявленої митної вартості товарів з рівнем митної вартості ідентичних або подібних товарів, митне оформлення яких уже здійснене, тощо. Наявність у митного органу обґрунтованого сумніву в правильності визначення митної вартості є обов`язковою, оскільки з цією обставиною закон пов`язує можливість витребування додаткових документів у декларанта та надає митниці право вчиняти наступні дії, спрямовані на визначення дійсної митної вартості товарів.

Аналогічний правовий висновок викладено у постановах Верховного Суду від 27.03.2020 у справі № 540/2605/18 (провадження № К/9901/24076/19), від 7.05.2020 у справі № 826/10527/17, від 02.05.2020 у справі № 803/916/17 (провадження № К/9901/1137/17).

Разом з тим, повноваження контролюючого органу витребувати додаткові документи стосується тільки тих документів, які дають можливість пересвідчитись у правильності чи помилковості задекларованої митної вартості, а не всіх, передбачених статтею 53 МК України, документів. Ненадання декларантом витребуваних контролюючим органом документів може бути підставою для коригування митної вартості у випадку, коли подані документи є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності не спростовують об`єктивних сумнівів щодо достовірності наданої декларантом інформації.

Така правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 29.07.2021 у справі №380/6459/20.

Як слідує з матеріалів справи згідно контракту №13 від 20.03.2023 по інвойсах №10653-1 від 12.04.2024, №10653-2 від 11.04.2024, №10653-3 від 11.04.2024 та CMR від 04.07.2024, CMR від 09.07.2024 на митну територію України позивачем ввезена частинами партія товару - риба минтай свіжоморожений, розмір 300-700 грам за од., латинська назва Theragra Chalcogramma.

Товар поставлявся на умовах CIF - Клайпеда, Литва (Інкотермс 2010). Торговий термін за яким продавець зобов?язаний своїм коштом доставити товар у порт відвантаження, завантажити його на судно і сплатити фрахт для доставки товару в зазначений порт призначення, на продавця покладається також обов?язок митного оформлення товару для експорту, вважається, що продавець виконав постачання, коли товар перетнув борт судна в порту відвантаження.

Товар оплачений згідно платіжних інструкцій в іноземній №162 від 11.03.2024 на суму 38 250,00 доларів, №165 від 21.03.2024 на суму 18 141,84 доларів, №198 від 18.06.2024 на суму 50 286,44 доларів, №200 від 24.06.2024 на суму 26 755,83 доларів.

Щодо твердження митного органу про не підтвердження позивачем вартості страхування суд зазначає, що відповідно до контракту від 20.03.2023 № 13 та інвойсів передбачено поставку товарів на умовах CIF Klaipeda (Інкотермс - 2020).

Умовами поставки СІF визначено, що продавець зобов`язаний за власний рахунок застрахувати вантаж відповідно з договором купівлі-продажу та нести витрати, пов`язані з придбанням страхування.

Тобто у ціну товару на умовах СІF вже включені витрати продавця на страхування вантажу, а доказами виконання продавцем умов поставки СІF в частині страхування вантажу є страхові поліси, що надавалися декларантом разом з митними деклараціями.

У силу пункту 7 частини десятої 10 статті 58 МК України при визначенні митної вартості до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари, додаються такі витрати (складові митної вартості), якщо вони не включалися до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті: витрати на страхування цих товарів.

Оскільки витрати на страхування на умовах СІF вже включені до вартості товару, підстав для їх окремого врахування при визначенні митної вартості немає.

Подальше страхування товарів під час їх доставки з порту Клайпеда (Литва) до митної території України не здійснювалось, що підтверджується транспортними документами.

За твердженнями митного органу розбіжність у поданих до митного оформлення документах, яка обумовила вимогу про подання додаткових документів, зумовлена ненаданням позивачем доказів оплати вартості розвантажувально-навантажувальних робіт, митного оформлення у порту Клайпеда.

Стосовно доводів митного органу про ненадання позивачем доказів оплати вартості розвантажувально-навантажувальних робіт у порту Клайпеда, суд враховує, що за умовами поставки СІF продавець зобов`язаний нести усі витрати, пов`язані з товаром, до моменту здійснення його поставки; сплатити ціну фрахту до порту призначення, включаючи витрати щодо завантаження товару на борт судна; нести витрати, пов`язані з придбанням страхування; сплатити будь-які збори за розвантаження в узгодженому порту розвантаження, покладені на продавця відповідно до договору перевезення; сплатити, коли це належить, витрати експортних митних процедур, а також усі мита, податки та інші збори, що підлягають сплаті при експорті товару та які потребуються для його транзитного перевезення через будь-яку країну у випадках, коли вони відповідно до договору перевезення покладаються на продавця. Тож умовами поставки CIF передбачено, що сплату будь-яких зборів за розвантаження товарів у порту прибуття (у т.ч. експортних митних процедур) несе продавець.

У свою чергу вартість послуг з доставки товарів з порту Клайпеда (Литва) до п/п Ягодин (Україна) та з п/п Ягодин до м. Полтави (Україна) наведена:

- у довідці про транспорті витрати ТОВ "ІВ ТРАНС КОМПАНІ" №013 від 08.07.2024, яка надавалася разом з ЕМД 24UA806030000356U3 та за змістом якої вартість перевезення Клайпеда (Литва) до п/п Ягодин (Україна) становить 45000,00 грн, вартість перевезення п/п Ягодин до м. Полтави (Україна) становить 45000,00 грн, експедиційна винагорода до кордону становить 7500,00 грн та експедиційна винагорода по території України становить 7500,00 грн;

- у довідці про транспорті витрати ТОВ "АВРОРА ГРУП" №б/н від 10.07.2024, яка надавалася разом з ЕМД 24UA806030000365U9 та за змістом якої транспортна витрата автомобілем з номерним знаком НОМЕР_1 / НОМЕР_2 по доставці вантажу з міста Клайпеда (Литва) - Полтава (Україна) становить 100000 грн, а саме: від Клайпеда (Литва) до погран переходу Ягодин складають 49700 грн. Від погран переходу Ягодин до м. Полтава (Україна) складають 49700 грн. Експедиційні послуги згідно маршруту з міста Клайпеда (Литва) -Полтава (Україна) становить 600 грн, а саме: від Клайпеда (Литва) до погран переходу Ягодин складають 300 грн. Від погран переходу Ягодин до м. Полтава (Україна) складають 300 грн;

- у довідці про транспорті витрати ТОВ "ТАЙМІС" №б/н від 10.07.2024, яка надавалася разом з ЕМД 24UA806030000374U4 та за змістом якої транспортно-експедиційні витрати при перевезенні вантажу для ТОВ "ПОЛТАВАРИБА" за маршрутом Клайпеда (Литва)-Полтава (Україна) становлять 75000 грн., в т.ч.: транспортно-експедиційні витрати від місця завантаження Клайпеда (Литва)-до пункту пропуску "Ягодин" (держкордон України) - 42500 грн., транспортно-експедиційні витрати від пункту пропуску "Ягодин" (держкордон України) до місця розвантаження м. Полтава (Україна) - 42500 грн. Експедиційна винагорода до кордону - 10000 грн. Експедиційна винагорода по Україні - 10000 грн.

Вартість послуг доставки (транспортного експедирування) товарів враховано під час визначення їх митної вартості, що відповідачем не заперечується.

Отже декларантом подано достатні документи на підтвердження такої складової митної вартості, як витрати на транспортування оцінюваних товарів, натомість митний орган не мав належних підстав для сумніву у вартості транспортних послуг та висновку про розбіжності у документах та відсутність інформації про усі складові митної вартості.

Поряд з цим, за твердженнями митного органу до митного оформлення подано платіжні доручення, в яких в призначенні платежу містяться посилання на зовнішньоекономічний контракт від 20.03.2023 №13, при цьому, загальна сума контракту складає 3 000 000,00 дол.США, що не відповідає сумам попередньої оплати, зазначеним у платіжних дорученнях. Крім того, в платіжних дорученнях є посилання на інвойси, які не мають відношення до спірної операції.

З цього приводу суд вважає за доцільне зазначити, що загальні вимоги Національного банку України до оформлення клієнтами доручень на переказ коштів в іноземній валюті або банківських металів, їх виконання уповноваженими банками й іншими фінансовими установами, порядку зарахування коштів в іноземній валюті, а також особливості здійснення уповноваженим банком арешту та примусового списання коштів в іноземних валютах та банківських металів з рахунків клієнта і з кореспондентських рахунків уповноваженого банку - резидента та нерезидента, відкритих в іншому уповноваженому банку-резиденті, встановлює Положення про порядок виконання банками документів на переказ, примусове списання і арешт коштів в іноземних валютах та банківських металів і змін до деяких нормативно-правових актів Національного банку України, затверджене постановою Правління Національного банку України від 28.08.2008 №216, зареєстрованою в Міністерстві юстиції України 01.10.2008 за №910/15601 (надалі - Порядок №216).

Пунктом 15 Порядку №216 передбачено, що платник заповнює реквізит "Призначення платежу" платіжної інструкції в іноземній валюті або банківських металах таким чином, щоб надавати повну інформацію про платіжну операцію та документи, на підставі яких вона здійснюється. Повноту інформації забезпечує платник з урахуванням вимог законодавства України.

Чинним законодавством не встановлено обов`язку здійснювати посилання на інвойс чи проформу в банківському платіжному документі.

Натомість, як визначено у пункті 32 Порядку №216, банк отримувача в разі отримання повідомлення про перерахування коштів в іноземній валюті на користь юридичної особи або фізичної особи-підприємця, у якому не заповнено реквізит "Призначення платежу" (немає посилання на договір або документ, на виконання якого від нерезидента-платника надійшли кошти в іноземній валюті) або в ній зазначена помилкова інформація, не пізніше наступного робочого дня після отримання такого повідомлення звертається до банку, що обслуговує платника, та/або до отримувача для з`ясування цього реквізиту в порядку, визначеному внутрішніми документами банку.

Тобто, у платіжній інструкції у графі "Призначення платежу" передбачено саме посилання на договір (контракт), за яких платник здійснює оплату.

При цьому, сама по собі відсутність чи наявність у банківських документах посилання на інвойс чи проформу, за умови наявності вказівки на контракт та товари, які оплачуються, не є підставою для висновку щодо недостовірності наданої позивачем інформації про митну вартість товару.

Зазначене узгоджується з висновком Верховного Суду, викладеним у постанові від 22.08.2019 у справі №810/2784/18, від 11.04.2022 у справі № 1.380.2019.006980.

Крім того, положеннями статті 49 МК України передбачено, що митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Згідно із частиною 4 статті 58 МК України митною вартістю товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за товари, якщо вони продаються на експорт в Україну, скоригована в разі потреби з урахуванням положень частини десятої цієї статті.

Відповідно до частини п`ятої статті 58 МК України "ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті" - це загальна сума всіх платежів, які були здійснені або повинні бути здійснені покупцем оцінюваних товарів продавцю або на користь продавця через третіх осіб та/або на пов`язаних із продавцем осіб для виконання зобов`язань продавця.

Частинами1 та 2 статті 51 МК України передбачено, що митна вартість товарів, що переміщується через митний кордон України, визначається декларантом відповідно до норм цього Кодексу. Митна вартість товарів, що ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, визначається відповідно до глави 9 цього Кодексу.

Сукупність наведених норм свідчить, що однакові умови оплати товару не є ціноутворюючим фактором.

Суд зауважує, що в п. 2.2. контракту №13 від 20.03.2023 вказано, що загальна кількість та ціна Товару, визначається в інвойсах, а ціна Товару, що поставляється за цим контрактом, вказується на кожну окрему партію в інвойсах (п. 3.1. контракту № 13 від 20.03.2023).

Матеріалами справи підтверджується, що загальна сума контракту - 3 000 000 доларів США складається з усієї кількості товарів, поставлених упродовж дії цього контракту, а на кожну окрему партію видається окремий інвойс згідно якого позивач здійснює оплату.

При кожному розмитненні партій товару митному органу декларантом були надані інвойси на кожну окрему партію. Фактична оплата була здійснена безпосередньо за партію товару, вказану в інвойсі.

Відповідно до п. 6.1, 6.2 контракту № 1 товар поставляється в експортній упаковці відповідно до типу товару і стандартам країни Продавця. Кожна одиниця товару повинна мати етикетку українською мовою, де повинна бути вказана наступна інформація про продукт і його виробника: 1) назву продукту; 2) назва і адреса виробника продукту; 3) дата виробництва / заморозки в форматі "день місяць рік"; 4) маса нетто продукту; 5) термін та умови зберігання продукту; 6) калорійність. Покупець направляє Продавцю вид етикетки на кожен вил Товару. Ціна упаковки і маркування включена в ціну Товару.

Таким чином, в наданих до митного органу інвойсах була зазначена вартість товару з врахуванням ціни упаковки та маркування.

Щодо невідповідності сум, зазначених у інвойсах №10653-1, №10653-2, №10653-3, сумам, зазначеним у платіжних дорученнях №162, №198,№165, №200, то суд зазначає, що загальна вартість імпортованих позивачем за спірними МД товарів, є меншою, аніж загальна сплачена ТОВ "ПОЛТАВАРИБА" згідно платіжних доручень сума коштів, що по суті свідчить про повну оплату позивачем вартості імпортованого товару.

Враховуючи викладене вище, суд дійшов висновку, що документи, подані позивачем з метою митного оформлення товару згідно з МД №24UA806030000356U3, №24UA806030000374U4, №24UA806030000365U9 не містили розбіжностей, які мають вплив на правильність визначення митної вартості, натомість містили усі відомості, що підтверджують числові значення складових митної вартості товару та відомості щодо ціни, що була фактично сплачена за цей товар, тому у митного органу були відсутні обґрунтовані підстави вважати, що подані декларантом для підтвердження митної вартості документи містять розбіжності та не містять інформації про усі складові митної вартості.

Відповідачем не доведено фактів понесення позивачем додаткових витрат у зв`язку з придбанням товарів, заниження їх вартості в інший спосіб.

Доводи митного органу про заниження декларантом митної вартості товарів ґрунтуються виключно на припущеннях, що не підтверджені документально.

За сталою та послідовною практикою Верховного Суду (постанови від 11.11.2021 у справі №808/1411/17, від 10.06.2021 у справі №815/6854/17, від 14.07.2020 у справі №809/1734/16) наявність у митного органу інформації про те, що митна вартість раніше імпортованих товарів, випущених у вільний обіг не відповідає вартості заявленій позивачем, не може утворити підстав для відмови у визнанні заявленої митної вартості за основним методом, оскільки митні органи при здійсненні митного контролю, у тому числі й з питань контролю правильності визначення митної вартості, мають діяти у спосіб, визначений МК України, а відомості, які містяться в автоматизованій системі аналізу та управління ризиками, мають лише допоміжний інформаційний характер при прийнятті митним органом відповідних рішень. Наявність в автоматизованій системі аналізу та управління ризиками інформації про те, що митна вартість раніше імпортованих товарів, випущених у вільний обіг, є більшою, ніж задекларована декларантом, за відсутності інших визначених законом підстав, що обумовлюють межі і способи здійснення митним органом контролю митної вартості, не утворює підстав для відмови у визнанні заявленої декларантом митної вартості за основним методом та її визначенні за іншим методом, адже торгові відносини є різноманітними, здійснюються на принципах автономії волі та свободи договору, при цьому безліч обставин можуть впливати на їх ціну (характеристика товару, виробник, торгова марка, умови і обсяги поставок, наявність знижок тощо). Автоматизована система аналізу та управління ризиками не може містити усієї інформації, що стосується суб`єктів зовнішньоекономічної діяльності, товарів і умов їх продажу, тому такі дані не можуть мати більше значення, ніж надані декларантом первинні документи про товар.

Отож формально нижчий рівень митної вартості імпортованого товару від рівня митної вартості іншого митного оформлення не може розцінюватись як заниження декларантом митної вартості та не є перешкодою для застосування першого методу визначення митної вартості товару і не може бути достатньою та самостійною підставою для відмови у здійсненні митного оформлення товару за першим методом визначення його митної вартості.

Митним органом під час коригування митної вартості застосовано резервний метод визначення митної вартості на підставі ЕМД від 29.01.2024 №24UA100350716358U5.

Однак, поставка товару за вищевказаною митною декларацією здійснювалася від іншого експортера та на інших умовах, що не дає достатніх підстав ототожнювати визначену у такій декларації митну вартість товарів.

До того ж, приймаючи рішення про коригування митної вартості імпортованого позивачем товару за другорядним (резервним) методом, митний орган не вказав, яким чином митна вартість товару була визначена саме в такому розмірі, які складові вплинули на формування такої вартості, та не навів жодних розрахунків, за якими митним органом було визначено таку вартість товару, що є порушенням статті 55 Митного кодексу України.

Беручи до уваги наведені вище обставини, суд дійшов висновку, що рішення про коригування митної вартості товарів №UA806030/2024/000038/2 від 09.07.2024, №UA806030/2024/000039/2 від 16.07.2024, №UA806030/2024/000042/2 від 17.07.2024 та картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA806030/2024/000016, №UA806030/2024/000017 та №UA806030/2024/000020 не ґрунтуються на нормах чинного законодавства, прийняті без урахування обставин, які мали значення для їх прийняття, за відсутності підстав для їх прийняття, відтак підлягають визнанню протиправними та скасуванню, а позовні вимоги - задоволенню.

Позивачем за подання позову сплачено судовий збір у розмірі 18168,00 грн. З огляду на задоволення позову, суд вважає за необхідне стягнути за рахунок бюджетних асигнувань відповідача зазначену суму.

Відповідно до частини першої статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Разом з цим, як визначено частиною другою статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Керуючись статтями 241-245 Кодексу адміністративного судочинства України,

У Х В А Л И В:

Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю "ПОЛТАВАРИБА" (вул. Зіньківська, буд. 51/2,м. Полтава, Полтавська область, ідентифікаційний код 38560987) до Полтавської митниці (вул. лиця Героїв «Азову», буд. 28, м. Полтава, Полтавська область, ідентифікаційний код 43997576) про визнання протиправними та скасування рішення та картки відмови задовольнити.

Визнати протиправними та скасувати рішення Полтавської митниці про коригування митної вартості товарів №UA806030/2024/000038/2 від 09.07.2024, №UA806030/2024/000039/2 від 16.07.2024, №UA806030/2024/000042/2 від 17.07.2024.

Визнати протиправними та скасувати картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA806030/2024/000016 від 09.07.2024, №UA806030/2024/000017 від 16.07.2024 та №UA806030/2024/000020 від 17.07.2024, складені Полтавською митницею.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Полтавської митниці на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "ПОЛТАВАРИБА" судові витрати зі сплати судового збору в розмірі 18168,00 грн (вісімнадцять тисяч сто шістдесят вісім гривень нуль копійок).

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене до Другого апеляційного адміністративного суду в порядку, визначеному частиною 8 статті 18, частинами 7-8 статті 44 та статтею 297 Кодексу адміністративного судочинства України.

Апеляційна скарга на дане рішення може бути подана протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Суддя Р.І. Молодецький